Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О., складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Жилки Марії Петрівни стосовно судді Кальміуського районного суду міста Маріуполя Донецької області (відрядженої до Шевченківського районного суду міста Києва) Матвєєвої Юлії Олександрівни,
встановила:
1. До Вищої ради правосуддя за вхідним № Ж-4029/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Жилки М.П. стосовно судді Кальміуського районного суду міста Маріуполя Донецької області (відрядженої до Шевченківського районного суду міста Києва)Матвєєвої Ю.О.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 4 серпня 2025, для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
8 серпня 2025 року ухвалою дисциплінарного інспектора-доповідача № 2992/0/18-25 продовжено строк попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги.
2. У дисциплінарній скарзі скаржниця, посилаючись на зміст ухвали Вищого антикорупційного суду від 3 травня 2023 року, постановленої у справі № 991/3886/23, стверджує про нібито вчинення суддею Матвєєвою Ю.О. істотного дисциплінарного проступку. Так, скаржниця зазначає, що вказана ухвала постановлена за результатами розгляду клопотання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 та суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 розділили неправомірну вигоду у сумі 50 000 доларів США, яку було надано за ухвалення рішення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 щодо зняття арешту із готелю «Premier Hotel Rus». Окрім того, стверджується про те, що ОСОБА_8 (суддя ОСОБА_8) за вказане судове рішення нібито мав одержати неправомірну вигоду у сумі 15 000 доларів США. Також скаржниця посилається на публікацію видання «Судовий репортер» від 23 липня 2025 року, у якій стверджується, що під ідентифікатором «ОСОБА_7» в указаній вище ухвалі мається на увазі суддя ОСОБА_7, яка нібито мала одержати 8 300 доларів США за реалізацію своєї ролі, у тому числі, нібито за вплив на суддю ОСОБА_1 та його спонукання до постановлення потрібного судового рішення. Указане, на переконання скаржниці, вірогідно може свідчити про участь у злочинних діях судді ОСОБА_7.
Указані дії судді Матвєєвої Ю.О. скаржниця кваліфікує за пунктом 3 та пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». До скарги скаржницею не долучено доказів на підтвердження висловлених у ній доводів, однак, безпосередньо у тексті скарги наведено відповідні посилання на вебсторінки у мережі Інтернет.
3. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (стаття 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено).
Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор-доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Висновок дисциплінарного інспектора-доповідача передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
4. Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).
Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).
5. У дисциплінарній скарзі скаржниця детально описала у чому саме, на її переконання, полягала неналежна поведінка судді Матвєєвої Ю.О. та надала власну кваліфікацію її діям:
- допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);
- втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями (пункт 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя належить установити можливу наявність або відсутність ознак складів відповідних дисциплінарних проступків.
У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна стверджувати, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (стаття 6 Європейської конвенції із прав людини) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею. Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність указаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.
6. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Згідно листа Національного антикорупційного бюро України від 25 серпня 2025 року, установлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 3 жовтня 2023 року. Указане кримінальне провадження, відповідно до постанови прокурора від 3 жовтня 2023 року, виділено із кримінального провадження № ____ від 1 травня 2023 року. У межах кримінального провадження № ____ від 1 травня 2023 року зафіксовано факти, щодо яких здійснюється досудове розслідування за ознаками можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, та можлива причетність до його вчинення судді Кальміуського (Іллічівського) районного суду міста Маріуполя ОСОБА_7. Водночас, ОСОБА_7 про підозру у межах вказаного кримінального провадження не повідомлялось, досудове розслідування триває, а тому надання матеріалів кримінального провадження є передчасним і може зашкодити досудовому розслідуванню. Водночас, зазначено про надання дозволу на використання у межах дисциплінарного провадження повідомлених відомостей та висловлено заборону їх надання судді Матвєєвій Ю.О. або її представникам без письмового дозволу детектива.
Здійснюючи перевірку вказаних скаржницею посилань на вебсторінки у мережі Інтернет, встановлено, що сторінки не знайдено за посиланнями:
1. https://sudreporter.org/eksgolova-verhovnogo-sudu-knyazyev-govoryt-pro-o... dzherela-dokaziv/? fbclid=IwY2xjawLt8_BleHRuA2FlbQIxMQABHhWzq9bfPthGR_P7JiL8sX0HWQHyeyxP6iv 7sS1Xsi_aem_G5cjiR3xT_I20iKEMvG3zA
2. https://dejure.foundation/knyazyev-50-tysyach-i-suddi-shevchenkivskogo-s... znimaly-aresht-z-majna-rosiyan/.
Водночас, за посиланням: https://inshe.tv/criminal/2025-07-26/941544/ установлено наявність публікації під назвою: «Справа ОСОБА_5 обростає новими епізодами. Знову через прослушку у ОСОБА_2, серед фігурантів – НАБУ і ОСОБА_3» (долучено до матеріалів скарги), оглядом якої встановлено відображення відомостей про хід судового розгляду справи щодо колишнього голови Верховного суду, а саме вказано, що Вищий антикорупційний суд розпочав дослідження протоколів оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих розшукових дій, на підставі чого, зокрема, у публікації стверджується: «…16 березня 2023-го в кабінеті ОСОБА_2 зафіксовано, що між ОСОБА_4, ОСОБА_2 і суддею Шевченківського райсуду Києва ОСОБА_7, начебто, відбувся розподіл раніше переданої неправомірної вигоди за зняття арешту з «Премʼєр готелю Русь…Якщо вірити записам із кабінету нотаріуса ОСОБА_2, то за це судове рішення було заплачено 50 тисяч доларів. Учасники оборудки, нібито, визначили частки таким чином: ОСОБА_5 –10 тисяч доларів, ОСОБА_1 – 15 тисяч доларів,ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 – по 8 300 доларів».
У своїх поясненнях суддя Матвєєва Ю.О. повідомила, що викладені у дисциплінарній скарзі обставини нібито базуються на припущеннях та публікаціях у мережі Інтернет, які не відповідають дійсності. Зауважила, що вона, у силу вимог Кодексу суддівської етики, не може коментувати хід будь-якого судового засідання та обраний спосіб захисту обвинуваченої особи. Уважає, що подана скарга базується на доводах, які можуть бути перевірені судом вищої інстанції.
7. Конституція України у ст. 19 закріплює обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи викладені вище обставини, Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить до таких висновків:
- національне законодавство та міжнародні стандарти у сфері правосуддя покладають на суддю обов’язок щодня, усіма своїми рішеннями та вчинками, під час здійснення правосуддя та у приватному житті, демонструвати найвищі ідеали доброчесності та компетентності;
- між тим, у силу високих стандартів доброчесності та поведінки, які висуваються до суддів, здійснення досудового розслідування щодо можливого вчинення суддею кримінальних правопорушень, навіть на початковій стадії кримінального провадження, із активним висвітленням цих обставин у засобах масової інформації та мережі Інтернет, саме по собі викликає значене обурення в суспільстві, а тому, у силу принципу автономності, має бути оцінено також і в межах дисциплінарного провадження;
- установлені обставини у своїй сукупності свідчать про можливе допущення суддею Матвєєвою Ю.О. неналежної поведінки та про можливе порушення нею високих стандартів поведінки судді.
8. За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О. та дослідження матеріалів дисциплінарної скарги Жилки М.П. стосовно судді Кальміуського районного суду міста Маріуполя Донецької області (відрядженої до Шевченківського районного суду міста Києва) Матвєєвої Ю.О., Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях судді Матвєєвої Ю.О. можуть існувати ознаки складів дисциплінарних проступків, передбачених (1) пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя) та (2) пунктом 8 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями).
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Жилки Марії Петрівни стосовно судді Кальміуського районного суду міста Маріуполя Донецької області (відрядженої до Шевченківського районного суду міста Києва) Матвєєвої Юлії Олександрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя:
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
Тетяна СПІРІДОНОВА
