Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Сокирко Людмили Миколаївни про звільнення з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області у відставку та долучені до неї матеріали,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 червня 2026 року (вх. № 1767/0/6-26) надійшли заява Сокирко Л.М. від 10 червня 2026 року про звільнення з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області (відряджена до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області) у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та долучені до неї матеріали.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя заяву та долучені до неї матеріали передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В.
За результатами розгляду заяви судді Білозерського районного суду Херсонської області Сокирко Л.М. та долучених до неї матеріалів установлено таке.
Сокирко Людмила Миколаївна, ____ року народження, Указом Президента України від 20 березня 1996 року № 202/96 призначена на посаду судді Білозерського районного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2001 року № 2335-ІІІ обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Голова Верховного Суду рішенням від 29 квітня 2022 року № 64/0/149-22 відрядив суддю Білозерського районного суду Херсонської області Сокирко Л.М. до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області для здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно зі статтею 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З матеріалів, долучених до заяви про відставку судді, установлено, що стаж роботи Сокирко Л.М. на посаді судді становить 30 років 3 місяці 19 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Сокирко Л.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII).
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення Сокирко Л.М. на посаду судді, установлено, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копій трудової книжки та диплома Сокирко Л.М. з 15 вересня 1990 року до 31 травня 1995 року навчалася за денною формою в Національній юридичній академії України, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста – юриста.
З урахуванням наведеного до стажу роботи Сокирко Л.М., який дає їй право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою – 2 роки 4 місяці 8 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній станом на 20 березня 1996 року – день призначення Сокирко Л.М. на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Установлено, що Сокирко Л.М. після здобуття вищої юридичної освіти працювала на посаді стажиста судді Долинського районного суду Івано-Франківської області із 19 червня 1995 року до 10 травня 1996 року (дата призначення Сокирко Л.М. суддею). Стаж роботи на цій посаді становить 10 місяців 21 день і підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, як стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення наявності в судді Сокирко Л.М. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи Сокирко Л.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 30 років 3 місяці 19 днів;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 4 місяці 8 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 10 місяців 21 день.
Загальний стаж роботи судді Сокирко Л.М., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 33 роки 6 місяців 18 днів.
Отже, відповідно до долучених до заяви документів суддя Сокирко Л.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Сокирко Людмилу Миколаївну з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області (відряджена до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області) у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
