Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої Ірини Вікторівни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 8 липня 2026 року (вх. № 7151/0/8-26) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 7 липня 2026 року про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), строком на два місяці.

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписку судді ОСОБА2 про отримання нею копій зазначеного клопотання та долучених до нього матеріалів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 липня 2026 року доповідачем щодо клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Верховний Суд, суддю Верховного Суду ОСОБА2, представника судді – адвоката ОСОБА1, повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

13 липня 2026 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя від адвоката ОСОБА4, який діє в інтересах судді Верховного Суду ОСОБА2 надійшло пояснення (заперечення) на клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності. У поясненні (запереченні) адвокат ОСОБА4 зазначив, що клопотання є необґрунтованим, просив відмовити в його задоволенні.

У засідання Вищої ради правосуддя 13 липня 2026 року прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кузь А.В., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав. У засідання Вищої ради правосуддя суддя ОСОБА2 не прибула, заяв про розгляд клопотання за її відсутності не подавала.

Заступник керівника Апарату Верховного Суду – керівник секретаріату Касаційного кримінального суду Ю. Хім’як листом від 10 липня 2026 року № 528/0/158-26 повідомив Вищу раду правосуддя, що відповідно до наказу голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 травня 2026 року № 1777/0/5-26 суддя Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді ОСОБА2 з 19 травня 2026 року до 24 липня 2026 року перебуває у відпустці.

Неявка судді ОСОБА2 згідно з пунктом 20.9 Регламенту Вищої ради правосуддя не перешкоджає розгляду клопотання.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., представників прокуратури та судді, дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 7 липня 2026 року про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, що надійшло до Вищої ради правосуддя 8 липня 2026 року, підлягає задоволенню з огляду на таке.

Григор’єва Ірина Вікторівна Постановою Верховної Ради України від 16 листопада 1993 року № 3600-ХІІ обрана суддею Київського міського суду, Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1524-IV обрана на посаду судді Апеляційного суду міста Києва безстроково, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VІ обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначена на посаду судді Верховного Суду в Касаційний кримінальний суд. Рішенням зборів цього суду від 30 листопада 2020 року була обрана до складу Великої Палати Верховного Суду.

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури − нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № ____ від 3 жовтня 2023 року, у тому числі за підозрою ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. 19 травня 2026 року склав повідомлення про підозру судді Верховного Суду ОСОБА2, що вона підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Зазначене повідомлення вручено судді ОСОБА2 19 травня 2025 року.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 26 травня 2025 року застосував до підозрюваної ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 500 000 гривень.

Досудовим розслідуванням установлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15551/20 за позовом компанії «Trimcroft Services Limited» до компаній «Eastcoast United Inc.», «Statex Corp.», «Newport Inc.», «Sayers Holdings Limited», Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, компанії «Ferrexpo AG», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Дніпро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа – цінні папери», Акціонерного товариства «Інг Банк Україна», Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Згодом суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, − компаній «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited». Вимоги за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, суд об’єднав в одне провадження з первісним позовом.

Господарський суд міста Києва рішенням від 27 травня 2021 року відмовив повністю в задоволенні позовів компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited».

Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року апеляційні скарги зазначених компаній на рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року скасовано, позови компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited» задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння компанії «Ferrexpo AG»: прості іменні акції в кількості 28 897 580 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 9,3218 % загальної кількості акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі − ПрАТ «Полтавський ГЗК»), на користь компанії «Trimcroft Services Limited»; прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Calefort Developments Limited»; прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Emsworth Assets Limited»; прості іменні акції в кількості 20 443 260 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 6,5946 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Gilson Investments Limited».

У клопотанні прокурор зауважив, що згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року ОСОБА3 як бенефіціарний власник компаній «Ferrexpo AG», ПрАТ «Полтавський ГЗК» унаслідок витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG» втрачав права володіння акціями ПрАТ «Полтавський ГЗК» та оперативного контролю господарської діяльності Товариства.

На зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року було подано касаційні скарги. Ухвалою від 11 жовтня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ділові партнери», а ухвалою від 21 жовтня 2022 року − за касаційною скаргою компанії «Ferrexpo AG».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 1 грудня 2022 року задовольнив клопотання компаній «Trimcroft Services Limited» та «Ferrexpo AG» про передання справи № 910/15551/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення низки виключних правових проблем.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 січня 2023 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2023 року) прийняла до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами ПрАТ «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 8 вересня 2022 року.

Розгляд указаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.

За версією слідства, розуміючи можливість втрати прав володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК», у період із 19 січня 2023 року до 6 березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА3 виник злочинний умисел, спрямований на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Водночас керуючий партнер Адвокатського бюро «Горецький і партнери» ОСОБА5, дізнавшись про перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи № 910/15551/20, вирішив запропонувати ОСОБА3 свої юридичні послуги в цій справі, про що в січні – лютому 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) спочатку повідомив начальнику служби безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА8, а в подальшому адвокату Адвокатського об’єднання «Юридична фірма “Ілляшев та партнери”» ОСОБА9 про своє особисте знайомство та дружні стосунки з Головою Верховного Суду ОСОБА7.

Розуміючи, що самостійно, без сприяння інших осіб, не зможе надати суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду, ОСОБА3 вирішив залучити до вчинення злочину, зокрема, ОСОБА5, ОСОБА10 та інших осіб.

Наприкінці лютого – на початку березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило), усвідомлюючи, що ОСОБА7 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА3 доручив ОСОБА9 з’ясувати через ОСОБА5 можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

ОСОБА9, діючи за дорученням ОСОБА3 наприкінці лютого − на початку березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило), перебуваючи у приміщенні Адвокатського об’єднання «Юридична фірма “Ілляшев та партнери”», під час особистої зустрічі повідомив ОСОБА5 про наміри ОСОБА3 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА7.

Після розмови з ОСОБА9 і до 6 березня 2023 року ОСОБА5, усвідомлюючи, що ОСОБА7 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА7 та ОСОБА6, попросив ОСОБА6 довести до відома ОСОБА7 бажання ОСОБА3 отримати на свою користь і користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також про готовність надати за ухвалення такого рішення неправомірну вигоду.

Наприкінці лютого − на початку березня 2023 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА7, ОСОБА6 передав ОСОБА7 інформацію ОСОБА5 про готовність ОСОБА3 надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. ОСОБА7 пообіцяв обміркувати вказану інформацію. Після отримання зазначеної інформації у ОСОБА7 як Голови Верховного Суду та судді Великої Палати Верховного Суду виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди.

Згодом, але до 6 березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило), ОСОБА5 отриману від ОСОБА7 інформацію повідомив ОСОБА9 для її передання ОСОБА3.

ОСОБА3, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, доручив своїй довіреній особі − директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА8, зустрітися з ОСОБА5 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди.

ОСОБА8, діючи за вказівкою ОСОБА3, 6 березня 2023 року близько 12 години прибув до офісу ОСОБА5. Під час зустрічі, яка відбулася у присутності ОСОБА6, ОСОБА8 повідомив ОСОБА5 про готовність ОСОБА3 надати Голові Верховного Суду ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду в розмірі 2 700 000 доларів США за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. Водночас ОСОБА5, бажаючи посприяти ОСОБА3 у скоєнні злочину, погодився передати ОСОБА7 пропозицію ОСОБА3 надати йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду.

ОСОБА5 також домовився з ОСОБА6 про повідомлення ОСОБА7, що ОСОБА3 згоден надати як неправомірну вигоду лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США буде передано ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США буде розподілено між ОСОБА5 та ОСОБА6, що і було зроблено. Крім того, ОСОБА5 і ОСОБА6 домовилися, що іншу частину неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілено між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА5 приховав від ОСОБА3 та ОСОБА7.

Згодом, у період із 6 до 8 березня 2023 року, ОСОБА5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво ОСОБА3 у висловленні пропозиції та наданні неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА7 й іншим суддям Великої Палати Верховного Суду за ухвалення на користь ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, вирішив через ОСОБА6 довести до відома ОСОБА7 пропозицію ОСОБА3 надати неправомірну вигоду.

У вказаний вище період ОСОБА6, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА7, повідомив йому інформацію, отриману від ОСОБА5, що ОСОБА3 за ухвалення судового рішення в його інтересах та інтересах компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року готовий надати як неправомірну вигоду 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США буде передано ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США буде розподілено між ОСОБА5 і ОСОБА6.

У зазначений період ОСОБА7, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, прийняв пропозицію ОСОБА3 про що повідомив ОСОБА5 та запевнив його у своїй готовності ухвалити необхідне для ОСОБА3 судове рішення. Отже, ОСОБА7 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду прийняв пропозицію неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного Суду в сумі 1 800 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долара США Національного банку України (далі – НБУ) на 6–8 березня 2023 року становило 65 823 480 гривень.

У клопотанні прокурор наголошує, що ОСОБА7 як суддя Великої Палати Верховного Суду та Голова Верховного Суду усвідомлював, що перегляд судових рішень у Верховному Суді як суді касаційної інстанції здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове прийняття ним рішення на користь особи, яка пропонує надати неправомірну вигоду. ОСОБА7, розуміючи власні можливості як Голови Верховного Суду, вирішив за необхідності залучити до одержання неправомірної вигоди інших суддів Великої Палати Верховного Суду.

Не пізніше 8 березня 2023 року ОСОБА3 з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, дав адвокату ОСОБА10 доручення організувати відеоконференцію з ОСОБА5 для підтвердження можливості вчинення цих злочинних дій.

8 березня 2023 року ОСОБА10, перебуваючи у приміщенні Адвокатського об’єднання «Фінанси та кредит лекс», за вказаним дорученням організував розмову між ОСОБА5 і ОСОБА3 в режимі відеоконференції. Під час цієї розмови ОСОБА3 підтвердив свої злочинні наміри надати Голові Верховного Суду ОСОБА7та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду за участю ОСОБА5 10 березня 2023 року. ОСОБА5, ураховуючи позицію ОСОБА7, повідомив ОСОБА3, що до судового засідання у справі № 910/15551/20, призначеного на 15 березня 2023 року, йому необхідно зібрати та передати частину неправомірної вигоди.

На вимогу ОСОБА7 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА5 потрібно було утримувати (переховувати) в таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА7 щодо способу їх передачі йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду.

14 березня 2023 року ОСОБА7 повідомив ОСОБА5, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15 березня 2023 року, буде перенесено на іншу дату.

У клопотанні також зазначено, що доповідач у справі № 910/15551/20 підготував основний та альтернативні проєкти рішення у справі, за одним з яких касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії «Ferrexpo AG» мали бути задоволені частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року – скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року змінено в мотивувальній частині, в іншій частині рішення залишено в силі, а за іншим − постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року мало бути скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

15 березня 2023 року вказані альтернативні проєкти рішення обговорювали судді Великої Палати Верховного Суду в нарадчій кімнаті, що дало ОСОБА7 змогу з метою реалізації свого злочинного умислу оцінити, чи достатньо буде голосів для ухвалення рішення на користь ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG». У нарадчій кімнаті також обговорювали інформацію, що бенефіціаром компанії «Ferrexpo AG» був ОСОБА3.

Своєю чергою, діючи спільно з іншими суддями Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА7 забезпечив перенесення судового розгляду справи № 910/15551/20 на 19 квітня 2023 року.

17 березня 2023 року ОСОБА5, попередньо отримавши 14 березня 2023 року від ОСОБА7 інформацію, повідомив ОСОБА3, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15 березня 2023 року, було перенесено на 19 квітня 2023 року для надання йому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди.

У період із 13 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року ОСОБА3, діючи за пособництва ОСОБА10 та інших осіб, передав ОСОБА5 частинами грошові кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США (згідно з офіційним курсом гривні до долара США НБУ станом на 13 березня 2023 року – 7 квітня 2023 року − 98 735 220 гривень) для подальшого надання Голові Верховного Суду ОСОБА7 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірної вигоди за ухвалення на користь ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. ОСОБА5 повідомив ОСОБА7 про отримання від ОСОБА3 грошових коштів.

ОСОБА5 спочатку зберігав грошові кошти, отримані від ОСОБА3 за пособництва ОСОБА10 та інших осіб, у власному офісі, а згодом перемістив частину для зберігання до індивідуального сейфа у спеціальному сховищі, орендованому у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк», розташованому в місті Києві.

ОСОБА7, усвідомлюючи, що рішення Великої Палати Верховного Суду ухвалює більшість суддів під час засідання, яке вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу, з метою забезпечення ухвалення рішення у справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG», оскільки існувала ймовірність, що для ухвалення відповідного рішення голосів суддів буде недостатньо, вирішив залучити до одержання неправомірної вигоди суддю Великої Палати Верховного Суду ОСОБА2 та інших суддів Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, у період із середини березня 2023 року до 19 квітня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) ОСОБА7, перебуваючи у своєму робочому кабінеті у приміщенні Верховного Суду, запропонував ОСОБА2 під час засідання 19 квітня 2023 року у справі № 910/15551/20 проголосувати за основний проєкт рішення, підготовлений доповідачем у справі.

Крім цього, ОСОБА7 повідомив ОСОБА2, що особи, зацікавлені в ухваленні рішення щодо скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, нададуть їй неправомірну вигоду, суму якої під час вказаної розмови не обговорювали.

У засіданні Великої Палати Верховного Суду 19 квітня 2023 року ОСОБА2, на виконання домовленостей із ОСОБА7, віддала свій голос за основний проєкт рішення у справі № 910/15551/20, що забезпечило прийняття постанови, якою, зокрема, задоволено частково касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії «Ferrexpo AG», скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.

Водночас ОСОБА7, упевнений у достатній кількості голосів для ухвалення такого рішення Великою Палатою Верховного Суду, розуміючи, що грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, вже надані ОСОБА3 та зберігаються в ОСОБА5, з метою приховати протиправність своїх дій висловився про приєднання до окремої думки іншого судді Великої Палати Верховного Суду, створюючи враження про свою незацікавленість в ухваленні судового рішення на користь ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» відповідно до основного проєкту рішення судді-доповідача у справі № 910/15551/20.

З метою доведення спільного з іншими суддями Великої Палати Верховного Суду, у тому числі із ОСОБА2, злочинного умислу до кінця, ОСОБА7 1 травня 2023 року надіслав ОСОБА6 повідомлення, у якому дав вказівку поділити отриману від ОСОБА3 суму неправомірної вигоди в такий спосіб: сформувати 10 пакетів по 100 000 доларів США, 2 пакети − по 150 000 доларів США, один пакет − 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА5 та ОСОБА6, ОСОБА6 за вказівкою ОСОБА7 мав передати неправомірну вигоду.

2 травня 2023 року близько 16-17 години у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» ОСОБА5 та ОСОБА6, виконуючи вказівку ОСОБА7, з індивідуального сейфа, орендованого ОСОБА5, забрали частину грошових коштів, які ОСОБА3 надав як неправомірну вигоду для Голови Верховного Суду та суддів Великої Палати Верховного Суду, іншу частину − перемістили до індивідуального сейфа, який орендував ОСОБА6 у цьому відділенні банку.

Цього самого дня ОСОБА6 у власному офісі, за вказівкою ОСОБА7, сформував 13 пакетів із неправомірною вигодою в розмірі 1 348 800 доларів США (замість 1 350 000 доларів США внаслідок помилки під час підрахунку) та залишив їх для зберігання в цьому офісі.

3 травня 2023 року близько 21 години ОСОБА6, попередньо домовившись телефоном із ОСОБА7, забрав з офісу вказані грошові кошти, доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА7 та особисто передав їх ОСОБА7.

Отже, 3 травня 2023 року ОСОБА7 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду від ОСОБА3, який діяв за пособництва ОСОБА5, ОСОБА10 й інших осіб, першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 3 травня 2023 року становило 49 323 727 гривень 68 копійок.

4 травня 2023 року ОСОБА7 частину грошових коштів, які отримав як неправомірну вигоду в розмірі 1 098 800 доларів США, перемістив до свого службового кабінету у приміщенні Верховного Суду та поклав їх у сейф.

Згодом ОСОБА7 забезпечив розподіл неправомірної вигоди, яку одержав від ОСОБА3 3 травня 2023 року для себе та інших суддів Верховного Суду.

Орієнтовно 12 травня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) ОСОБА7 запросив суддю Великої Палати Верховного Суду ОСОБА2 до свого робочого кабінету у приміщенні Верховного Суду.

У клопотанні прокурор вказав, що ОСОБА2 у вказаному службовому кабінеті одержала від ОСОБА7 надану ОСОБА3 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 12 травня 2025 року становило 1 828 430 гривень.

Отже, як наголошує прокурор у клопотанні, 12 травня 2023 року за ухвалення рішення у справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА3 та компанії «Ferrexpo AG» ОСОБА2 одержала для себе від ОСОБА3 за попередньою змовою з ОСОБА7 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 828 430 гривень.

До клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА2 від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. долучив копії таких документів, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують вчинення ОСОБА2 кримінального правопорушення, зокрема:

протокол огляду від 16 травня 2023 року, згідно з яким сторона обвинувачення оглядала судові рішення у справі № 910/15551/20, надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень;

протокол від 28 квітня 2023 року за результатами оперативно-розшукового заходу – аудіоконтролю особи щодо ОСОБА6, яким зафіксовано розмову між ним і ОСОБА5 щодо обставин передання ОСОБА7 неправомірної вигоди;

протокол від 1 травня 2023 року за результатами оперативно-розшукового заходу – аудіоконтролю особи щодо ОСОБА5, яким зафіксовано розмови між ОСОБА5 і ОСОБА3, які відбулися: 17 березня 2023 року щодо обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, перенесення судового розгляду справи у Верховному Суді на 19 квітня 2023 року, зацікавленості суддів Великої Палати Верховного Суду в ухваленні ними судових рішень, 1 квітня 2023 року – щодо кількості наданих ним через довірених осіб грошових коштів ОСОБА5 для подальшого передання Голові Верховного Суду ОСОБА7 та іншим суддям Верховного Суду за ухвалення у справі № 910/15551/20 рішення на користь ОСОБА3, 24 квітня 2023 року – щодо «позитивного» рішення, ухваленого на користь ОСОБА3 у справі № 910/15551/20; та розмову, що відбулася 1 травня 2023 року між ОСОБА5 і ОСОБА6, щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА7;

протокол від 15 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА7;

протокол від 15 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо ОСОБА6, яким зафіксовано листування між ОСОБА6 і ОСОБА7, у якому ОСОБА7 указує на необхідність поділу предмета неправомірної вигоди на частини;

протокол від 16 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА7;

протокол від 16 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА7, яким зафіксовано одержання ОСОБА7 3 та 15 травня 2023 року частинами неправомірної вигоди;

протокол допиту свідка ОСОБА5, який повідомив обставини посередництва в наданні від ОСОБА3 неправомірної вигоди для колишнього Голови Верховного Суду ОСОБА7 та суддів Великої Палати Верховного Суду за ухвалення ними рішення на користь ОСОБА3 та третіх осіб;

протокол допиту свідка ОСОБА7, який повідомляв про обставини обговорення прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди через ОСОБА5 від ОСОБА3 в інтересах його та третіх осіб, розподілу частини неправомірної вигоди для окремих суддів Великої Палати Верховного Суду, зокрема ОСОБА2, та безпосередньо одержання нею неправомірної вигоди;

протокол обшуку робочого кабінету ОСОБА7 у приміщенні Верховного Суду, під час якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди;

протокол обшуку місця проживання ОСОБА7, під час якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди;

протокол обшуку садового будинку, що перебуває в користуванні ОСОБА2, під час проведення якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США;

протокол від 30 квітня 2026 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА2, яким зафіксовано розмову ОСОБА2 із ОСОБА7 про одержання у 2023 році неправомірної вигоди та іншими суддями Верховного Суду;

інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

Викладені в письмовому повідомленні про підозру та цьому клопотанні обставини підтверджують наявність обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА2 використовувала владу та своє службове становище для вчинення інкримінованих протиправних дій і що її перебування на посаді судді Верховного Суду могло сприяти вчиненню кримінального правопорушення.

Встановлено також обставини, які вказують на те, що подальше здійснення правосуддя суддею ОСОБА2 може призвести до настання негативних наслідків для досудового розслідування та авторитету правосуддя.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2026 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кузем А.В., та застосовано до судді Верховного Суду ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді застави 2 500 000 (два мільйони п’ятсот тисяч) гривень із покладанням на неї процесуальних обов’язків до 21 липня 2026 року.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 2 червня 2026 року апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кузя А.В. та захисника підозрюваної ОСОБА2 – адвоката ОСОБА1, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2026 року про застосування до підозрюваної ОСОБА2 запобіжного заходу у вигляді застави залишила без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2026 року – без змін.

Вища рада правосуддя рішенням від 29 травня 2026 року № 1059/0/15-26 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. задовольнила частково, тимчасово, до 19 липня 2026 року, відсторонила суддю Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Мотивуючи необхідність продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА2 від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. зазначив, що завершити досудове розслідування у двомісячний строк із дня повідомлення про підозру не видавалося можливим через необхідність проведення окремих слідчих і процесуальних дій з метою ухвалення рішення, передбаченого статтею 283 КПК України, а саме: здійснення певної кількості тимчасових доступів до речей і документів та огляду їх результатів; проведення огляду та аналізу файл-образів мобільних телефонів підозрюваних і свідків; додаткового допиту свідків і підозрюваних; складання протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій; здійснення процедури зняття грифів секретності з матеріальних носіїв інформації; вжиття заходів, направлених на відшукання та вилучення частини неправомірної вигоди, яку одержали інші судді Великої Палати Верховного Суду та яка не була дотепер віднайдена; з урахуванням зібраних доказів визначитися з наявністю підстав для повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень іншим особам, у тому числі суддям Верховного Суду; виконання процесуальних дій, пов’язаних із закінченням досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, 3 липня 2026 року сторона обвинувачення подала до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строку досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 19 листопада 2026 року.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 8 липня 2026 року клопотання заступника керівника Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименком О.В., про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № ___ задовольнив, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ___ продовжив до шести місяців, тобто до 19 листопада 2026 року включно.

На обґрунтування доцільності продовження строку відсторонення судді від здійснення правосуддя у клопотанні зазначено, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення судді ОСОБА2 від здійснення правосуддя, продовжують існувати.

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. зазначив про наявність обставин, які дають підстави вважати, що ОСОБА2, здійснюючи правосуддя:

матиме можливість впливати на свідків ОСОБА3, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, частина з яких є працівниками Верховного Суду, а саме ОСОБА11, ОСОБА12 та ОСОБА13 (суддя у відставці) з метою зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови давати показання на її користь, що негативно впливатиме на їхні намір і можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом;

може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, оскільки вона обізнана із формою та методами роботи правоохоронних органів стосовно способів і порядку збирання доказів у кримінальному провадженні, може впливати на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на неї обов’язків, штучно створювати докази невинуватості. Зазначене кримінальне правопорушення вчинено групою осіб за попередньою змовою з розподілом ролей та з метою отримання неправомірної вигоди;

безпосередня робота ОСОБА2 у Верховному Суді та її широке коло знайомств серед суддів вищої судової інстанції може мати практикоформуюче значення, зокрема слугувати орієнтиром для судів нижчих інстанцій при формуванні судової практики під час розгляду кримінальних проваджень та вирішення питань належності та допустимості конкретних доказів;

крім того, триває перевірка слідчим показань ОСОБА7 щодо причетності інших суддів Верховного Суду до отримання неправомірної вигоди за ухвалення вказаного рішення, яким на цей час про підозру ще не повідомлено, однак вони продовжують здійснювати правосуддя разом із підозрюваною. У зв’язку з наведеним є підстави вважати, що, продовжуючи здійснювати правосуддя, підозрювана може здійснювати вплив на таких осіб з метою узгодження спільної позиції із протидії досудовому розслідуванню;

ОСОБА2 перебуває у складі Другої палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка спеціалізується на розгляді кримінальних проваджень у сфері службової діяльності, тобто проваджень, за характером схожих щодо того, в якому їй оголошено про підозру, тому є підстави вважати, що, перебуваючи на посаді, підозрювана може впливати на інших суддів цієї палати, зокрема з метою формування судової практики, направленої на перешкоджання цьому кримінальному провадженню.

Крім того, наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні корупційного кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується зі встановленими ним морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя в частині наявності ризику, що суддя ОСОБА2, здійснюючи правосуддя, може, використовувати повноваження судді, особисто, а також із залученням інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни наданих ними показань чи відмови від надання показань у кримінальному провадженні.

Зазначений ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, під час збирання доказів, так і згодом – на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків, з огляду на визначений статтею 23 КПК України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, який відображено, зокрема, у частині четвертій статті 95 КПК України, відповідно до якої суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто під час допитів на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК України.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, Вища рада правосуддя враховує також таке.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, урочисто присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики, зі змінами, внесеними згідно з рішенням з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Частиною третьою статті 125 Конституції України, частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, що визначені процесуальним законом.

Оскільки Верховний Суд є прикладом для наслідування для судів нижчих інстанцій, забезпечує правову визначеність шляхом формування єдиної судової практики та на погляд громадян гарантом дотримання принципу верховенства права, наявність кримінального провадження за підозрою судді Верховного Суду ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, не лише суперечить морально- етичним принципам, установленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону, принципу верховенства права та присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян до чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суду, а й значною мірою шкодить авторитету судової влади, послаблює довіру суспільства до неї та підриває авторитет Верховного Суду як у юридичному середовищі, так і в громадянському суспільстві загалом.

Згідно із частиною п’ятою статті 65¹ Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Статтею 131 Конституції України встановлено, що Вища рада правосуддя уповноважена, зокрема, ухвалювати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, – до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо: 1) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення (частина четверта статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частиною четвертою статті 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Наявність кримінального провадження за підозрою судді Верховного Суду ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, може поставити під сумнів безсторонність цієї судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи і стандарти поведінки судді і норми національного законодавства зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Відповідно до частини п’ятої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від посади з дня ухвалення Вищою радою правосуддя такого рішення на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, – до набрання законної сили рішенням суду за результатами закінчення судового провадження.

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи, наведені у клопотанні, є обґрунтованими та підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами. Обставини, які були підставою для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, продовжують існувати. Сторона обвинувачення довела, що не мала можливості забезпечити досягнення всіх цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, протягом дії попереднього рішення Вищої ради правосуддя. Вища рада правосуддя не встановила обставин, які можуть свідчити, що це клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя вважає, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.

Строк тимчасового відсторонення судді Верховного Суду ОСОБА2 від здійснення правосуддя підлягає продовженню на 2 місяці, тобто до 13 вересня 2026 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155ˡ Кримінального процесуального кодексу України, статтею 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.19–20.27 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити.

Продовжити до 13 вересня 2026 року строк тимчасового відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої Ірини Вікторівни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

В. о. Голови Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя