X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
28.07.2026
1539/0/15-26
Про звільнення Тарасенко Н.В. з посади судді Деснянського районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Тарасенко Наталії Володимирівни про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва у відставку та долучені до неї документи,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 21 липня 2026 року надійшли заява Тарасенко Н.В. про звільнення з посади судді Деснянського районного суду міста Києва у відставку та долучені до неї документи.

За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.

Тарасенко Наталія Володимирівна, ____ року народження, Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначена на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 призначена на посаду судді цього суду.

Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Згідно зі статтею 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.

Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII закріплено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), встановлено, що при вирішенні питання про звільнення з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.

Стаж роботи Тарасенко Н.В. на посаді судді на дату розгляду Вищою радою правосуддя її заяви про звільнення у відставку становить 15 років 6 місяців 29 днів.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На день призначення Тарасенко Н.В. на посаду судді питання щодо визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI) та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Згідно із частиною першою статті 131 цього Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 31 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» закріплено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Відповідно до копій диплома бакалавра (серія __ № ____) від 29 червня 2002 року та диплома спеціаліста (серія __ № ____) від 25 червня 2003 року Тарасенко Н.В. з 1 вересня 1998 року до 29 червня 2002 року та з 1 вересня 2002 року до 25 червня 2003 року навчалася за денною формою в Київському національному торговельно-економічному університеті, отримала повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. Загальна тривалість навчання Тарасенко Н.В. – 4 роки 7 місяців 22 дні.

Отже, до стажу роботи Тарасенко Н.В. на посаді судді, який дає право на відставку, необхідно зарахувати половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, а саме 2 роки 3 місяці 26 днів.

Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Саме таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 2453-VI (у редакції, чинній на день призначення Тарасенко Н.В. на посаду судді) на посаду судді міг бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Під час перевірки встановлено, що після здобуття повної вищої юридичної освіти і до призначення на посаду судді Тарасенко Н.В. працювала в Деснянському районному суді міста Києва на посаді помічника судді та помічника голови суду, стаж роботи – 7 років 1 місяць 26 днів, з яких на підставі частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII підлягають зарахуванню 3 роки, які закон вимагав для призначення на посаду судді.

За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Тарасенко Н.В. у відставку, а саме: копій актів про призначення на посаду судді, трудової книжки, дипломів, а також довідки про роботу на посаді судді та архівної довідки Київського національного торговельно-економічного університету від 24 березня 2026 року № 801/08-01, установлено, що до стажу роботи Тарасенко Н.В. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:

стаж роботи на посаді судді (з дати призначення судді на посаду до дати ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення (пункт 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя)) – 15 років 6 місяців 29 днів;

половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою – 2 роки 3 місяці 26 днів;

стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.

Загальний стаж роботи судді Тарасенко Н.В., який дає їй право на звільнення у відставку, становить понад 20 років.

Отже, суддя Тарасенко Н.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На день розгляду заяви про звільнення у відставку відкритих дисциплінарних справ у Вищій раді правосуддя стосовно судді Тарасенко Н.В. немає.

Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що не володіє інформацією щодо набуття Тарасенко Н.В. громадянства іноземної держави.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України встановлено, що підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.

Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

звільнити Тарасенко Наталію Володимирівну з посади судді Деснянського районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

 

В. о. Голови

Вищої ради правосуддя

Оксана КВАША

 

 

Ознака до документа: 
Звільнення суддів за загальними обставинами