Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Попікової О.В., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Тетяни Анатоліївни (відряджена до Баришівського районного суду Київської області), відкриту за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни,
встановила:
12 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/15/7-25) щодо дій судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області).
У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зазначила, що з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) їй стало відомо про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої суддею Троценко Т.А., за 2022 рік.
За результатами перевірки 4 квітня 2025 року Національне агентство затвердило довідку № 238/25 про результати проведення повної перевірки декларації судді Троценко Т.А. за 2022 рік.
Посилаючись на зазначену довідку, скаржниця вказала на низку порушень, допущених суддею під час заповнення та подання декларації за 2022 рік, зокрема щодо відомостей про фактичне місце проживання, про дані, необхідні для ідентифікації чоловіка судді за межами України, користування житловим будинком та земельною ділянкою в Київській області, належні чоловікові земельні ділянки в Запорізькій області, житловий будинок у Запорізькій області, що належить подружжю, вартість транспортного засобу, отримані доходи, а також банківські рахунки судді та її чоловіка.
За твердженням скаржниці, Національне агентство встановило, що під час подання декларації за 2022 рік суддя Троценко Т.А. зазначила відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2 816 276 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання декларації, та містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Крім того, скаржниця зазначила, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 24 квітня 2025 року суддя Троценко Т.А. подала виправлену декларацію за 2022 рік.
На думку скаржниці, відповідно до виправленої декларації суддя зазначила відомості про всі об’єкти нерухомого майна, які перебували у власності чи користуванні членів її сім’ї протягом 2022 року, дійсну вартість автомобіля Volkswagen Touareg, 2008 року випуску, усі доходи подружжя у звітному періоді, а також інформацію про банківські установи, у яких відкрито рахунки судді та її чоловіка.
Чижик Т.В. також зауважила, що 24 квітня 2025 року суддя Троценко Т.А. подала виправлену декларацію за 2023 рік після проведення Національним агентством повної перевірки декларації за 2023 рік та затвердження довідки № 239/25 про результати її проведення.
У скарзі зазначено, що згідно зі змістом цієї довідки суддя Троценко Т.А. допустила порушення під час заповнення розділів 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування», 3 «Об’єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби», 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки чи зберігаються кошти, інше майно».
Скаржниця повідомила, що Національне агентство встановило таке: під час подання декларації за 2023 рік суддя Троценко Т.А. вказала відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2 785 000 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання декларації, такі дії судді містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
На переконання скаржниці, у деклараціях за 2022 та 2023 роки суддя Троценко Т.А. зазначила недостовірні відомості, що може бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Чижик Т.В. вважає, що висновки Національного агентства, викладені в довідках за результатами повних перевірок декларацій судді за 2022 та 2023 роки, свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, на думку скаржниці, суддя Троценко Т.А. не доклала належних зусиль для забезпечення повноти та достовірності відомостей, відображених у деклараціях, а також не вжила достатніх заходів для отримання інформації щодо власних майнових інтересів і майнових інтересів свого чоловіка.
На переконання заявниці, незазначення суддею відомостей про майно та доходи свідчить про неналежне виконання нею обов’язків, пов’язаних із фінансовим контролем, та недотримання вимог законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», що не відповідає стандартам професійної етики та поведінки судді.
Ураховуючи зазначене, Чижик Т.В. вважає, що поведінка судді Троценко Т.А. порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а отже, свідчить про вчинення істотного дисциплінарного проступку, несумісного зі статусом судді, в діях судді Троценко Т.А. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення, співмірного з тяжкістю допущених порушень.
Стислий зміст звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
24 листопада 2025 року (вх. № 12477/0/8-25) до Вищої ради правосуддя надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 жовтня 2025 року № 39/дп-25 «Про розгляд повідомлення Громадської організації “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (відрядженою до Баришівського районного суду Київської області) Троценко Тетяною Анатоліївною у декларації доброчесності судді за 2023 рік».
За результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей чи тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ) дійшла висновку щодо підтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) в декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Зазначеним рішенням ВККСУ внесла до Вищої ради правосуддя звернення щодо притягнення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 12 червня 2025 року дисциплінарну скаргу Чижик Т.В. передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу (далі – дисциплінарний інспектор) Садовому Р.М.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши висновок дисциплінарного інспектора за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, ухвалою від 5 листопада 2025 року № 2334/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
24 листопада 2025 року звернення ВККСУ розподілено дисциплінарному інспектору Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.
22 січня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 355/0/24-26), складений за результатами попередньої перевірки звернення ВККСУ, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Троценко Т.А.
Ухвалою від 11 лютого 2026 року № 195/3дп/15-26 Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Троценко Т.А. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на підставі частини одинадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» об’єднала дисциплінарні справи, відкриті стосовно судді Троценко Т.А. за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В. та за зверненням ВККСУ, і доручила проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дисциплінарному інспектору Садовому Р.М.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Троценко Т.А. дисциплінарний інспектор Садовий Р.М. підготував висновок про притягнення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця з підстав наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбачених пунктами 10, 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 29 липня 2026 року, суддю та скаржницю повідомлено своєчасно й належним чином.
Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді й скаржниці, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, їм запропоновано взяти участь у зазначеному засіданні в режимі відеоконференції.
На засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 29 липня 2026 року суддя Троценко Т.А. не з’явилася, просила розглядати дисциплінарну справу за її відсутності.
Скаржниця на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’явилася, що згідно із частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Садового Р.М., члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікову О.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.
Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи
Відомості про суддю
Іванова (Троценко) Т.А. Указом Президента України від 18 квітня 1997 року № 342/97 призначена суддею Бердянського районного суду Запорізької області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-IV обрана на посаду судді цього суду безстроково, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена на роботу на посаді судді до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 4 травня 2022 року № 75/0/149-22 суддю Троценко Т.А. на підставі пункту 56 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відряджено до Баришівського районного суду Київської області для здійснення правосуддя з 5 травня 2022 року без зазначення граничного строку відрядження.
Обставини електронного декларування за 2022 та 2023 роки
1 червня 2023 року суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2022 рік.
22 лютого 2024 року суддя Троценко Т.А. подала декларацію за 2023 рік.
За результатами повних перевірок зазначених декларацій Національне агентство склало довідки від 4 квітня 2025 року:
№ 238/25 про результати повної перевірки декларації за 2022 рік;
№ 239/25 про результати повної перевірки декларації за 2023 рік.
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV «Висновки» довідки № 238/25 Національне агентство встановило, що під час подання декларації за 2022 рік суддя Троценко Т.А. зазначила неточні та недостовірні відомості на загальну суму 2 816 000 грн, чим не дотримала вимог пунктів 1–3, 7, 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Розбіжність між задекларованими та достовірними відомостями перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання декларації, у зв’язку із чим Національне агентство дійшло висновку про наявність у діях суб’єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
Аналогічні висновки викладено в довідці № 239/25 за результатами повної перевірки декларації за 2023 рік. Національне агентство встановило, що відомості, зазначені суддею в декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 2 785 000 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
24 квітня 2025 року суддя Троценко Т.А. подала виправлені декларації за 2022 та 2023 роки з урахуванням результатів проведених Національним агентством перевірок.
Листом від 15 жовтня 2025 року Національне агентство повідомило Вищу раду правосуддя, що 11 квітня 2025 року направило до Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) обґрунтований висновок про виявлення ознак кримінального правопорушення в діях судді ОСОБА1.
Листом від 27 лютого 2026 року НАБУ повідомило, що за результатами розгляду зазначеного висновку до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за кримінальним провадженням № ____. Станом на дату надання відповіді досудове розслідування триває, повідомлення про підозру не було здійснено.
За результатами повних перевірок декларацій за 2022 та 2023 роки Національне агентство встановило низку порушень вимог фінансового контролю, які стосувалися відомостей про суб’єкта декларування, членів його сім’ї, об’єкти нерухомого майна, транспортні засоби, доходи та банківські рахунки.
1. Відомості про суб’єкта декларування та членів сім’ї
Національне агентство встановило, що в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларацій за 2022 та 2023 роки зазначено недостовірні відомості щодо фактичного місця проживання судді.
Крім того, у декларації за 2022 рік не було вказано відомостей, які дають змогу ідентифікувати суб’єкта декларування та члена його сім’ї за межами України.
2. Відомості про об’єкти нерухомості
Встановлено, що в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2022 та 2023 роки суб’єкт декларування не зазначив відомостей про житловий будинок загальною площею 290 кв. м у АДРЕСА1, яким користувався на підставі договору оренди від 14 травня 2022 року.
Національне агентство виходило із сукупності встановлених обставин, а саме: наявність підписаного договору оренди, реєстрація суб’єкта декларування як внутрішньо переміщеної особи за відповідною адресою та його пояснення щодо фактичного проживання у вказаному будинку.
За висновком експертного дослідження, ринкова вартість об’єкта нерухомості на дату набуття права користування могла становити 2 755 000 грн, яку Національне агентство врахувало як суму недостовірних відомостей.
Національне агентство також установило, що суб’єкт декларування не відобразив права користування земельною ділянкою площею 784 кв. м, на якій розташовано орендований житловий будинок. Національне агентство керувалося тим, що за відсутності окремої угоди щодо земельної ділянки право користування нею переходить разом із правом користування розташованим на ній об’єктом нерухомості відповідно до статті 120 Земельного кодексу України.
Крім того, суб’єкт декларування не зазначив відомостей про належну члену сім’ї (чоловік) на праві власності земельну ділянку загальною площею 106 331 кв. м, кадастровий номер ____, яка розташована на території АДРЕСА2.
Згідно з наданими суб’єктом декларування поясненнями відомості про наявність в члена сім’ї (чоловік), зокрема, права власності на зазначену вище земельну ділянку у зв’язку з постійними перебоями з постачанням електроенергії та в роботі мережі Інтернет з не відомих йому технічних причин не відображалися в декларації, система видавала помилку. Національне агентство зауважило, що пояснення суб’єкта декларування частково враховано, однак вони не спростовують наявності відомостей, які не відповідають дійсності.
Водночас Національне агентство врахувало, що земельну ділянку набув у власність член сім'ї (чоловік) у 2001 році, станом на 31 грудня 2022 року вона знаходилася на тимчасово окупованій території, під час заповнення декларації у суб’єкта декларування були відсутні правовстановлювальні документи, що своєю чергою свідчить про його необізнаність щодо кадастрового номера земельної ділянки та її характеристик.
Крім того, Національне агентство встановило, що суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про житловий будинок загальною площею 85 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА3, та із 26 грудня 2007 року належить на праві спільної сумісної власності суб’єкту декларування та члену сім’ї (чоловік), вартістю 24 016,00 гривень.
До того ж, суб’єкт декларування не зазначив відомостей про належну члену сім’ї (чоловік) на праві власності із 3 серпня 2008 року земельну ділянку загальною площею 930 кв. м, кадастровий номер ____, розташовану за адресою: АДРЕСА4.
У поясненнях суб’єкт декларування зазначив, що документи на вказану земельну ділянку втрачено, тому за відсутності відповідних реквізитів відобразити відомості про неї в декларації не було можливо. Національне агентство зауважило, що пояснення суб’єкта декларування враховано, однак вони не спростовують відомостей, які не відповідають дійсності.
3. Відомості про транспортні засоби
У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларацій за 2022 та 2023 роки зазначено недостовірні відомості щодо виду права власності на автомобіль Volkswagen Touareg, 2008 року випуску, та його вартості. Суб’єкт декларування вказав, що із 20 грудня 2021 року автомобіль перебуває у спільній сумісній власності подружжя, а його вартість становить 366 000 гривень.
Водночас під час перевірки встановлено, що право власності на вказаний транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2021 року № 2344/2021/2997189 зареєстровано за чоловіком суб’єкта декларування. Згідно з договором вартість автомобіля на дату набуття становила 390 949 гривень.
4. Відомості про доходи
Національне агентство встановило, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2022 рік суб’єкт декларування не відобразив відомостей про отриманий дохід у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, виплаченої Кабінетом Міністрів України, у розмірі 20 000 гривень. Аналогічні відомості суб’єкт декларування не зазначив у декларації за 2023 рік, зокрема щодо отриманого доходу у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 24 000 гривень.
Суб’єкт декларування також не вказав відомостей про дохід члена сім’ї (чоловік), отриманий у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від Кабінету Міністрів України: у декларації за 2022 рік – у розмірі 20 000 грн, а в декларації за 2023 рік – у розмірі 24 000 гривень.
У декларації за 2022 рік суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого доходу у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи від Територіального управління ДСА України у Запорізькій області, вказавши 460 890 гривень. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків розмір отриманого суб’єктом декларування доходу становить 502 166 гривень.
Крім того, у декларації за 2022 рік суб’єкт декларування не відобразив відомостей про доходи члена сім’ї (чоловік), а саме: дохід, отриманий від третьої особи – ОСОБА2, внаслідок відчуження транспортного засобу Nissan X-Trail, 2007 року випуску, у розмірі 276 641 гривень; дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи, отриманий від Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 37622628), у розмірі 53 849 грн, що підтверджується даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків; а також дохід у вигляді пенсії, отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, у розмірі 112 426 грн, що підтверджують відомості Пенсійного фонду України.
Відповідно до наданих суб’єктом декларування пояснень причиною відсутності відомостей про наявність доходів у члена сім’ї (чоловік) є те, що з не відомих йому технічних причин, імовірно через постійні перебої з постачанням електроенергії та в роботі мережі Інтернет під час подання декларації, система видавала помилку, і відомості про члена сім’ї (чоловік) не збереглися. Пояснення суб’єкта декларування частково враховано з огляду на відсутність доказів щодо його обізнаності про точний розмір отриманого членом сім’ї (чоловік) доходу від відчуження рухомого майна – транспортного засобу.
У декларації за 2022 рік суб’єкт декларування не зазначив відомостей про дохід члена сім’ї (чоловік), отриманий від АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829), а саме: суми прощеного (анульованого) боргу за рішенням кредитора в розмірі 2122 гривень та процентів в розмірі 743 гривень. Вказані доходи підтверджено даними з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
У декларації за 2023 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», суб’єкт декларування не вказав відомостей про свій дохід, отриманий від Управління соціальної та ветеранської політики Броварської районної державної адміністрації Київської області у вигляді соціальної виплати в розмірі 6000 гривень, що підтверджено відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Суб’єкт декларування також не зазначив відомостей про дохід члена сім’ї (чоловік), отриманий від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у вигляді пенсії в розмірі 197 336,12 грн, що підтверджено відомостями з Пенсійного фонду України.
5. Відомості про банківські рахунки
У розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи» декларацій за 2022 та 2023 роки суб’єкт декларування не вказав відомостей про відкриті на його ім’я банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», а також про рахунки члена сім’ї (чоловік) в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та АТ «Державний ощадний банк України».
Обставини подання й перевірки декларації доброчесності судді за 2023 рік
14 грудня 2023 року суддя Троценко Т.А. заповнила декларацію доброчесності судді за 2023 рік. 16 лютого 2024 року суддя Троценко Т.А. знову подала декларацію доброчесності судді за 2023 рік. В обох випадках Троценко Т.А. зазначила «Підтверджую» щодо тверджень:
– пункту 6 «Мною вчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості»;
– пункту 9 «Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено в ній достовірні (у тому числі повні) відомості».
22 лютого 2024 року суддя Троценко Т.А. подала декларацію за 2023 рік.
4 квітня 2025 року Національне агентство склало довідку № 239/25 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої Троценко Т.А., суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
24 червня 2025 року до ВККСУ надійшло повідомлення від голови Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» Бутко К.Т. про декларування суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. недостовірних тверджень у декларації доброчесності за 2023 рік.
30 жовтня 2025 року за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності суддів, ВККСУ дійшла висновку про підтвердження інформації щодо недостовірності тверджень, указаних суддею Троценко Т.А. в декларації доброчесності судді за 2023 рік, та ухвалила рішення № 39/дп-25, згідно з яким:
визнала підтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) в декларації доброчесності судді за 2023 рік;
внесла до Вищої ради правосуддя звернення щодо притягнення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стислий зміст письмових пояснень судді
Стосовно незазначення в декларації за 2022 рік відомостей про фактичне місце проживання у АДРЕСА1 та відомостей, необхідних для її ідентифікації за межами України, суддя пояснила, що такі відомості не внесла помилково, оскільки вважала, що в декларації необхідно зазначати місце постійної реєстрації, а не тимчасового проживання.
Щодо незазначення відомостей про чоловіка, ОСОБА3, у полі «Ідентифікація за межами України» суддя зазначила, що це також сталося помилково. Водночас наголосила, що як до 2022 року, так і після відповідні відомості в деклараціях зазначала.
Стосовно незадекларованого права користування житловим будинком площею 290 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА1, суддя пояснила, що необхідність оренди цього будинку була зумовлена обставинами, пов’язаними з її виїздом з тимчасово окупованої території. За словами судді, у квітні 2022 року вона разом із чоловіком евакуювала двох великих собак, у зв’язку із чим виникла потреба в пошуку житла з можливістю їх утримання.
Суддя зазначила, що на той час це був єдиний запропонований їм варіант житла, придатного для проживання разом із тваринами. Власник будинку погодився передати в користування лише одну кімнату на третьому поверсі та кухню на першому поверсі, що, за твердженням судді, було передбачено договором оренди. Інші приміщення будинку залишалися порожніми, вона та члени її сім’ї ними не користувалися.
Крім того, суддя зауважила, що під час заповнення декларації керувалася роз’ясненнями, відповідно до яких відомості про оренду підлягають відображенню в разі перевищення встановленого законодавством порогу витрат. Оскільки фактичні витрати на оренду житла були меншими ніж цей поріг, вона дійшла висновку про відсутність необхідності зазначати відповідні відомості в декларації.
Суддя вказала, що сприймала користування частиною будинку як оренду житлового приміщення, аналогічну оренді квартири в багатоквартирному будинку, тому не надавала значення вартості всього домоволодіння. Відомостей про вартість будинку власник їй не надавав.
На переконання судді, у її діях відсутнє порушення, пов’язане з незазначенням відомостей щодо об’єкта нерухомості вартістю 2 755 000 гривень, а тому відсутні й підстави для висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
Аналогічні пояснення суддя надала щодо незазначення права користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок. За її словами, вона не внесла відповідних відомостей через необізнаність щодо площі та кадастрового номера земельної ділянки.
Суддя також повідомила, що у квітні 2025 року отримала дві довідки Національного агентства, у яких було наведено перелік виявлених недоліків та запропоновано подати виправлені декларації. Після отримання роз’яснень щодо необхідності обов’язкового декларування права користування житлом вона внесла відповідні відомості до виправлених декларацій. Водночас суддя наголосила, що фактично користувалася лише частиною будинку, однак у дисциплінарній скарзі зазначено про оренду нею всього житлового будинку.
Щодо інших порушень, установлених під час повної перевірки декларацій, а саме незазначення відомостей про земельні ділянки, які належать її чоловікові, а також про його доходи у вигляді пенсії, заробітної плати та дохід від продажу автомобіля Nissan X-Trail, суддя визнала допущення недоліків та пояснила їх технічними проблемами під час заповнення декларації, постійними збоями в роботі системи, а також відсутністю правовстановлювальних документів, які залишилися на тимчасово окупованій території.
Суддя зауважила, що, можливо, не проявила достатньої наполегливості під час заповнення декларацій, однак не мала наміру приховувати власні доходи чи доходи чоловіка або свідомо зазначати недостовірні відомості. Наголосила, що до 2022 року та після 2023 року ретельно заповнювала декларації та вносила до них усі відомі їй дані.
На підтвердження своїх пояснень суддя надала копію свідоцтва про право на спадщину на 3/5 частини житлового будинку, розташованого АДРЕСА3, який належить її чоловікові. Згідно із зазначеним документом вартість будинку на момент набуття права власності становила 24 016 гривень.
Стосовно незазначення в декларації відомостей про отримані нею та її чоловіком виплати на проживання внутрішньо переміщених осіб суддя пояснила, що не була обізнана з порядком їх відображення в декларації.
Різницю між задекларованим і фактичним розміром її доходу за 2022 рік у сумі 41 276 грн суддя пояснила тим, що під час заповнення декларації користувалася довідкою, отриманою від ДСА України. Водночас підтвердити це документально не може через втрату вказаної довідки.
Щодо незазначення банківських рахунків, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», суддя пояснила, що один із рахунків використовувала для зарахування заробітної плати, інший – був кредитним. Згідно з її розумінням роз’яснень щодо декларування відомості про кредитний рахунок підлягали зазначенню лише за наявності непогашеної заборгованості станом на кінець звітного періоду.
Суддя просила врахувати наведені пояснення, а також складні життєві обставини, у яких вона та її сім’я опинилися після початку тимчасової окупації міста, у якому вони проживали, необхідність облаштування життя на новому місці та пов’язаний із цим психоемоційний стан.
Крім того, суддя зауважила, що не мала умислу приховувати доходи чи майно, не прагнула дискредитувати професію судді та просить врахувати, що за 27 років роботи на посаді судді до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Щодо звернення ВККСУ суддя Троценко Т.А. в письмових поясненнях від 17 лютого 2026 року зазначила, що фактично не орендувала та не використовувала весь житловий будинок, вартість якого врахувало Національне агентство під час оцінки повноти декларування.
Суддя також пояснила, що в декларації доброчесності, поданій у встановлений строк, помилково вказала «2023 рік» замість «2022 рік». На її думку, така помилка має суто технічний характер і не свідчить про недостовірність відомостей, викладених у декларації. Інших неточностей чи неповних відомостей у декларації доброчесності суддя не вбачає.
З огляду на наведене суддя просила врахувати її пояснення та з розумінням поставитися до обставин, у яких вона та її сім’я перебували у відповідний період.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Щодо наявності у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
Пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством.
Згідно з пунктами 6, 7 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, та подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що, зокрема, судді зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.
За приписами статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» виключно Національне агентство здійснює в порядку, визначеному Законом, контроль та перевірку декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
Частиною першою статті 513 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей.
Пунктом 6 розділу VI Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29 січня 2021 року № 26/21 (зі змінами), встановлено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
Обґрунтований висновок одразу після підписання уповноваженою особою передається на погодження керівнику відповідного рівня, який погодив довідку, або особі, яка виконує його обов’язки.
Керівник відповідного рівня, який погодив довідку, або особа, яка виконує його обов’язки, погоджує обґрунтований висновок в строк не пізніше 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем його підписання уповноваженою особою.
Після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 4801, 4822 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, встановлення обставин відображення в декларації недостовірних відомостей належить до виключної компетенції вказаного уповноваженого органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. У разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік, поданої суддею ОСОБА1, Національне агентство виявило, що суддя під час подання декларації вказала відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 816 276,00 гривень, що становить понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
За результатами повної перевірки декларації за 2023 рік, поданої суддею ОСОБА1, Національне агентство встановило, що відомості, зазначені суддею в декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 2 785 000 грн, що також перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
Національне агентство затвердило обґрунтовані висновки від 10 квітня 2025 року щодо виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, який із копіями матеріалів повних перевірок декларацій скеровано до НАБУ.
Після проведених Національним агентством перевірок суддя Троценко Т.А. у визначеному законом порядку подала виправлені декларації, у яких усунула виявлені недоліки.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 9 листопада 2023 року (провадження № 11-395сап21), аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків.
Кваліфікація діяння – це правова оцінка конкретного вчинку, яка полягає у встановленні відповідності між ознаками вчиненого діяння та визначеними законом ознаками правопорушення. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад.
Склад дисциплінарного проступку судді – це сукупність передбачених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У кожному конкретному випадку дисциплінарний орган має встановлювати наявність усіх складових дисциплінарного проступку, а також урахувати всі обставини, які зумовили певну поведінку судді за конкретних умов.
Під час кваліфікації поведінки судді Троценко Т.А. за пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» необхідно встановити факт зазначення саме завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
Зазначення в декларації завідомо неправдивих відомостей – це умисне внесення суддею до декларації інформації, що не відповідає дійсності, за наявності усвідомлення її неправдивості та волі на подання такої інформації, що виключає випадковість, помилковість або недбалість.
Зазначення в декларації завідомо неправдивих відомостей як підстава дисциплінарної відповідальності судді має чітко окреслений юридичний зміст, який охоплює не будь-яку неточність або помилку, а умисне викривлення інформації в офіційному документі фінансового контролю.
Зазначення в декларації завідомо неправдивих відомостей – це активна поведінка суб’єкта декларування, яка полягає у внесенні до декларації інформації, що не відповідає дійсності, за умови, що особа:
достеменно знає про її невідповідність реальному стану речей;
усвідомлює обов’язок зазначати правдиві та повні відомості;
свідомо подає таку інформацію, бажаючи або допускаючи її використання як достовірної.
Умисне незазначення в декларації відомостей, визначених законодавством, – це свідоме, цілеспрямоване невключення суб’єктом декларування до декларації інформації, яка підлягала обов’язковому відображенню, за наявності усвідомлення фактичних обставин, знання обов’язку декларування та волі на приховування таких відомостей.
Умисел полягає в тому, що суддя:
усвідомлює обов’язок подати декларацію та зазначити в ній повні, достовірні й актуальні відомості, визначені законом;
усвідомлює неправдивість відомостей, які він зазначає, або усвідомлює факт незазначення обов’язкових відомостей;
передбачає правові наслідки такого декларування, у тому числі можливість притягнення до відповідальності;
бажає або свідомо допускає подання декларації з порушенням установлених вимог.
Оцінюючи встановлені обставини в контексті наявності в діях судді Троценко Т.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Матеріали дисциплінарної справи свідчать, що зазначення суддею недостовірних відомостей та незазначення інформації, обов’язкової для відображення в деклараціях, не мають характеру поодиноких чи випадкових порушень. Вони охоплюють переважну більшість основних розділів декларацій за 2022 та 2023 роки, зокрема відомості про суб’єкта декларування та членів його сім’ї, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, доходи, банківські рахунки та інші активи.
При цьому розбіжність між задекларованими та достовірними відомостями за кожен із зазначених звітних періодів перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 816 276 грн за 2022 рік та 2 785 000 грн за 2023 рік), що свідчить про системний характер допущених порушень.
Факт користування суддею Троценко Т.А. житловим будинком площею 290 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА1, на підставі особисто нею укладеного договору оренди не викликає сумніву та був достеменно відомий судді, що підтверджується також її власними поясненнями щодо обставин пошуку та оренди зазначеного житла.
Посилання судді Троценко Т.А. на власне тлумачення законодавства щодо порогу декларування права користування об’єктом нерухомого майна не спростовує факту її обізнаності про існування такого об’єкта та користування ним. Навпаки, наведені пояснення свідчать про те, що суддя усвідомлювала відповідні фактичні обставини та свідомо прийняла рішення не відображати зазначені відомості в декларації, керуючись власним розумінням вимог законодавства.
Водночас власне тлумачення суддею Троценко Т.А. положень закону не звільняє її від обов’язку належного виконання вимог законодавства щодо повного та достовірного декларування відомостей, визначених законом, не має законодавчого обґрунтування і не може сприйматися як добросовісне, оскільки явно суперечить не лише однозначним і усталеним нормам законодавства про запобігання корупції, а й відповідним правилам.
Так само матеріали дисциплінарної справи свідчать, що судді було відомо про належність її чоловікові земельних ділянок, житлового будинку на АДРЕСА3 та автомобіля Volkswagen Touareg, оскільки зазначене майно перебуває у власності члена її сім’ї, з яким вона перебуває у шлюбі понад двадцять років.
Посилання судді на втрату документів або необізнаність щодо окремих реквізитів майна (зокрема кадастрових номерів земельних ділянок) не спростовують її обізнаності про сам факт існування зазначених об’єктів. За відсутності об’єктивних перешкод для отримання необхідної інформації такі обставини свідчать про невжиття суддею достатніх заходів для перевірки та уточнення відомостей, що підлягали декларуванню.
Аналогічного висновку Третя Дисциплінарна палата Вища рада правосуддя дійшла й щодо відображення суддею відомостей про власний дохід у вигляді заробітної плати. Зазначення суми 461 890 грн замість фактично нарахованих 502 166 грн стосується інформації, яка була безпосередньо відома судді як отримувачу відповідного доходу, а тому не може бути пояснена необізнаністю чи випадковою помилкою.
Доводи судді Троценко Т.А. про некоректну роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спростовуються відомостями Національного агентства, викладеними в довідках від 4 квітня 2025 року № 238/25, № 239/25, згідно з якими в період заповнення суддею декларацій збоїв у роботі Реєстру, пов’язаних із некоректною роботою системи в персональному кабінеті, заповненні електронних документів тощо не зафіксовано. За таких обставин наведені суддею пояснення не знайшли свого об’єктивного підтвердження матеріалами дисциплінарної справи.
Фактичні обставини цієї дисциплінарної справи спростовують твердження судді й свідчать про її обізнаність як із наявністю об’єктів декларування, так і з достатнім набором параметрів і характеристик цих об’єктів для їх декларування.
Таким чином, системний характер порушень, їх повторюваність у деклараціях за два звітні періоди поспіль, поширення на більшість основних розділів декларацій, відсутність належного документального підтвердження наведених суддею пояснень, а також очевидна обізнаність судді щодо обставин, які підлягали декларуванню, у сукупності дають достатні підстави для висновку, що суддя усвідомлювала недостовірність зазначених нею відомостей та неповноту відомостей, які не були відображені в деклараціях.
Отже, під час дисциплінарного провадження встановлено чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у сукупності дають підстави для висновку про наявність у діях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А. (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
Щодо наявності в поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
Кваліфікуючи дії судді Троценко Т.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується таким.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Згідно із частиною першою статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний щорічно шляхом заповнення на офіційному вебсайті ВККСУ подавати декларацію доброчесності судді за формою, визначеною ВККСУ.
Частиною сьомою статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що подання суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності має наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену законом.
Пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Відповідальність, передбачена пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», настає виключно у разі подання у декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей, наявність умислу щодо допущення порушення є обов’язковою умовою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Недостовірність – це невідповідність (у тому числі неповнота) підтверджених або непідтверджених тверджень судді у декларації доброчесності об’єктивним обставинам та даним, які відомі судді на момент заповнення декларації.
Передбачений пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проступок є правопорушенням з формальним складом.
З об’єктивної сторони дисциплінарний проступок може бути вчинений тільки у формі дії – декларування завідомо недостовірних тверджень.
Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням суддею протиправності своєї поведінки. Оскільки на момент декларування відповідних тверджень у декларації доброчесності судді були відомі достовірні й повні відомості, то він усвідомлював, що зобов’язаний їх зазначити у декларації, але зазначив відмінні відомості (недостовірні чи неповні) або вказав недостовірні твердження.
Згідно з матеріалами дисциплінарної справи 14 грудня 2023 року суддя Троценко Т.А. заповнила декларацію доброчесності судді за 2023 рік. 16 лютого 2024 року суддя знову подала декларацію доброчесності судді за 2023 рік.
Зокрема, у зазначених деклараціях Троценко Т.А. підтвердила твердження пункту 6 «Мною вчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості» та пункту 9 «Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено в ній достовірні (у тому числі повні) відомості».
Обставини, встановлені ВККСУ за результатами перевірки декларації доброчесності судді, свідчать про недостовірність тверджень, указаних суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) в декларації доброчесності судді за 2023 рік.
Та обставина, що декларацію доброчесності за 2023 рік суддя Троценко Т.А. подала раніше, ніж декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, не спростовує наведеного висновку і не є обставиною, яка виключає дисциплінарну відповідальність судді. Протилежний підхід до оцінки цього факту суперечив би суті та призначенню зазначених видів декларування і фактично міг би легалізувати спосіб уникнення відповідальності за декларування завідомо недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді.
Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», охоплює усвідомлення суддею фактичного стану відомостей, які підлягали декларуванню, та свідоме підтвердження їх достовірності всупереч дійсному стану речей.
Завідомість у цьому випадку підтверджується сукупністю непрямих доказів: короткий проміжок часу між подвійним підтвердженням декларації доброчесності та подальшим поданням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обізнаність судді як першоджерела інформації про власний майновий стан, а також відсутність будь-яких переконливих доказів на спростування такої обізнаності.
Суддя Троценко Т.А., маючи вищу юридичну освіту, значний професійний досвід (27 років роботи на посаді судді) та обіймаючи посаду, що передбачає підвищений стандарт доброчесності, не могла не усвідомлювати, що станом на 14 грудня 2023 року та 16 лютого 2024 року відомості про її майновий стан, а також майновий стан членів її сім’ї, які вона підтвердила як достовірні, фактично не відповідали дійсності. За таких обставин підтвердження суддею відповідних тверджень у декларації доброчесності свідчить про свідоме, умисне декларування нею недостовірної інформації.
Наведені суддею Троценко Т.А. пояснення не спростовують викладених обставин і висновків.
Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Троценко Т.А. встановлено склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді за 2023 рік, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Обставини, які необхідно врахувати під час обрання виду дисциплінарного стягнення судді
Установлений частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» строк застосування до судді дисциплінарного стягнення не сплинув.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь її вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, а також інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з дотриманням принципу пропорційності.
Баришівський районний суд Київської області в листі від 20 листопада 2025 року (вх. № 12390/0/8-25) надав позитивну характеристику судді Троценко Т.А., зазначивши, що вона зарекомендувала себе кваліфікованим фахівцем, відповідально ставиться до виконання службових обов’язків, забезпечує своєчасний і якісний розгляд справ, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Відповідно до наведеної характеристики та відомостей, розміщених на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, суддя Троценко Т.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, дисциплінарних стягнень до неї не застосовувалося.
Ураховуючи характер учинених дисциплінарних проступків, відсутність суттєвих негативних наслідків, особу судді Троценко Т.А., форму та ступінь її вини, стаж роботи на посаді судді, позитивну характеристику, а також відсутність попередніх дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що співмірним учиненим дисциплінарним проступкам і таким, що відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Водночас, на переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, особа судді Троценко Т.А., її позитивна характеристика, стаж роботи, відсутність попередніх випадків притягнення до дисциплінарної відповідальності, вірність присязі судді, збережена нею під час окупації міста Бердянська в лютому 2022 року, відсутність суттєвих негативних наслідків від допущених проступків, а також подання суддею виправлених декларацій дають підстави вважати, що застосування більш суворого дисциплінарного стягнення не відповідало б принципу пропорційності, а тому не може бути застосовано в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Тетяну Анатоліївну (відряджена до Баришівського районного суду Київської області) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
На підставі пункту 10.6 Регламенту Вищої ради правосуддя рішення виготовила член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Вищої ради правосуддя Попікова О.В.
