Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Чечелівського районного суду міста Дніпра Юшкова Михайла Михайловича (відряджений до Печерського районного суду міста Києва) про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 травня 2026 року (вх. № 1405/0/6-26) надійшло повідомлення судді Чечелівського районного суду міста Дніпра Юшкова М.М. (відряджений до Печерського районного суду міста Києва) про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано для перевірки доповідачу – члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні суддя Юшков М.М. зазначив, що в його провадженні як слідчого судді перебувало клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора Висоцького Е.М. (справа № 757/22634/26-к).
У розгляді цього клопотання о 09:40 11 травня 2026 року брали участь прокурор Висоцький Е.М., представник власника майна – адвокат ОСОБА1, та власник майна ОСОБА2.
Після оголошення вступної та резолютивної частин судового рішення до робочого кабінету судді Юшкова М.М. зайшов ОСОБА2, почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу судді та присутніх у кабінеті осіб, зокрема секретарів судового засідання Загреби В.С., Синиціна Б.Л., провідного спеціаліста суду Кульбако І.І.; погрожував, зазначивши: «завтра тут будут люди, которые с вами разберутся», «вам кінець». Після цього знову висловлювався нецензурною лайкою та погрожував прокурору Висоцькому Е.М.
Надалі ОСОБА2 в коридорі суду у присутності, зокрема, співробітниці Державного бюро розслідувань Світличної Т.Б., адвоката ОСОБА3 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував прокурору Висоцькому Е.М.
На переконання судді Юшкова М.М., такі дії ОСОБА2 є втручанням у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, безпосереднім впливом на безсторонність суду з метою вчинення чи невчинення певних процесуальних дій щодо розгляду конкретної справи, яка перебувала у провадженні судді, а також створюють психологічний тиск на суддю з метою перешкодити виконанню професійних обов’язків та схилити до винесення певного рішення.
На підтвердження викладених обставин суддя Юшков М.М. до повідомлення долучив письмові пояснення в. о. керівника апарату суду Клименко О.І., секретарів судового засідання Загреби В.С. та Синиціна Б.Л., у яких зазначено, що 11 травня 2026 року після розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно до кабінету судді Юшкова М.М. зайшов ОСОБА2, який висловлював на адресу судді та працівників апарату судді погрози, використовуючи нецензурну лексику.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Юшков М.М. звернувся з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством України.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Монреальською універсальною декларацією щодо незалежності правосуддя (Перша світова конференція по незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 рік) визначено, що судді як особи є вільними та зобов’язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин. Ніяка сила не може бути застосована з метою втручання в судовий процес. Виконавчі органи повинні гарантувати охорону і фізичний захист суддів та членів їхніх сімей.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім’ї.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь‑якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Незалежність судді забезпечується, зокрема, визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Суддя Юшков М.М. пов’язує втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з діями учасника кримінального провадження ОСОБА2, який, уживаючи нецензурну лайку, висловлював погрози на адресу судді.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного вебпорталу «Судова влада України» у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувало клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора Висоцького Е.М. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № ____ від 14 травня 2024 року (справа № 757/22634/26-к, провадження № 1-кс-26084/26).
Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 11 травня 2026 року (суддя Юшков М.М.) зазначене клопотання задовольнив. Наклав арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 23 квітня 2026 року, а саме: ключі від автомобіля «Toyota Land Cruiser 300», д. н. з. НОМЕР_3; автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 300», д. н. з. НОМЕР_3, номер кузова: НОМЕР_2, який зареєстровано за ОСОБА2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває в його фактичному володінні й користуванні. На сьогодні справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції.
Крім того, у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувало клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора Висоцького Е.М. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № ____ від 14 травня 2024 року (справа № 757/22630/26-к, провадження № 1-кс-26080/26).
Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 22 травня 2026 року (суддя Юшков М.М.) зазначене клопотання задовольнив частково. Наклав арешт із забороною відчуження, розпорядження на транспортний засіб марки «Toyota Camry», д. н. з. НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4, який належить ОСОБА2 та перебуває в його користуванні, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовивши в задоволенні клопотання в частині заборони користування зазначеним транспортним засобом. На сьогодні справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції.
Під час перевірки повідомлення судді Юшкова М.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя член Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. також надіслала запит до Офісу Генерального прокурора щодо надання відомостей про дії, вчинені за результатами розгляду зазначеного повідомлення.
Офіс Генерального прокурора листом від 25 травня 2026 року № 09/1/1-50486ВИХ-26 поінформував, що повідомлення судді Юшкова М.М. надіслано до Київської міської прокуратури для перевірки та прийняття рішення згідно з вимогами закону.
Крім того, Офіс Генерального прокурора листами від 2 червня 2026 року № 16/1/2-53746ВИХ-26, № 16/1/2-53756ВИХ-26 повідомив, що 20 травня 2026 року зареєстрував у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні провадження за № ____ за частиною першою статті 345 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), за № ____ за частиною першою статті 377 КК України (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного). Постановами прокурора підслідність у вказаних кримінальних провадженнях визначено за Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Київська міська прокуратура листом від 5 червня 2026 року № 09/2-4005ВИХ-26 поінформувала, що за результатами розгляду повідомлення судді Юшкова М.М. у зв’язку зі встановленням у діях ОСОБА2 ознак адміністративного правопорушення 3 червня 2026 року стосовно ОСОБА2 Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві склало протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за скоєння дрібного хуліганства.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебпорталі «Судова влада України», справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва (справа № 761/25414/26). Розгляд справи триває.
Необхідно зазначити, що особливості професійної діяльності судді нерідко зумовлюють висловлення учасниками судових справ або вільними слухачами погроз на адресу суддів. Різкі фрази та/або заяви з погрозами в багатьох випадках пов’язані з емоційним негативним сприйняттям рішень чи процесуальних дій судді та не свідчать про намір особи спричинити будь-яку реальну шкоду. Прояв таких емоцій свідчить про неповагу до суду, що не є тотожним втручанню в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Водночас іноді адресовані суддям погрози дають обґрунтовані підстави для занепокоєння щодо їхньої безпеки, безпеки їхніх близьких тощо, а отже, створюють реальну загрозу суддівській незалежності.
Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час перевірки повідомлення судді Юшкова М.М., потрібно враховувати, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Висловлення учасником справи на адресу судді погроз у зв’язку з ухваленням судового рішення викликає обґрунтоване занепокоєння судді щодо власної безпеки. Такі дії не узгоджуються з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку поважати незалежність суддів і не посягати на неї, та є неприпустимими. Таким обставинам мають надавати кримінально-правову оцінку правоохоронні органи в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
У пунктах 13, 14, 38 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року вказано, що потрібно вжити всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Закон повинен передбачати санкції проти осіб, які намагаються певним чином впливати на суддів. Необхідно вжити всіх необхідних заходів для гарантування безпеки суддів. До цих заходів належить захист судів і суддів, які можуть стати чи вже стали жертвами погроз або актів насильства.
Частиною другою статті 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що вчинені у зв’язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я членів його сім’ї (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Статтею 377 КК України встановлено відповідальність за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.
З’ясовані під час перевірки повідомлення судді Юшкова М.М. обставини дають підстави для висновку, що дії ОСОБА2, які правоохоронні органи попередньо кваліфікували за частиною першою статті 377 КК України, можуть викликати в судді обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки.
До повноважень Вищої ради правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оцінним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя.
Ураховуючи, що безпека суддів визначена як одна з основних гарантій незалежності суддів, обставини, повідомлені суддею, перевіряють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 20 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 377 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні судді Чечелівського районного суду міста Дніпра Юшкова Михайла Михайловича (відряджений до Печерського районного суду міста Києва).
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
