Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Попікової О.В, членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача Олександра Григоровича,
встановила:
Процедурні питання
- До Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Берези М.В. № Б-52/23/7-25 від 4 липня 2025 року стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г.
- Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 4 липня 2025 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Давидович І.І.
- 10 липня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. направила лист судді Деркачу О.Г. з пропозицією надати пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Берези М.В. (вих. № 5806/0/19-25).
- 22 липня 2025 року до ВРП надійшли пояснення судді Деркача О.Г. (вх. № 2969/0/6-25).
- 30 червня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги склала висновок з пропозицією відкрити дисциплінарну справу за скаргою Берези М.В. стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г.
Інформація про суддю
- Деркач Олександр Григорович Указом Президента України від 12 січня 2007 року № 11/2007 призначений на посаду судді Коропського районного суду Чернігівської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 21 липня 2008 року № 647/2008 переведений до Новозаводського районного суду міста Чернігова у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 12 січня 2012 року № 4323-VI обраний суддею безстроково.
Стислий зміст дисциплінарної скарги та виклад позиції скаржника
- У поданій скарзі зазначається про безпідставне закриття суддею Деркачем О.Г. проваджень за відсутністю складу адміністративного правопорушення під час розгляду низки справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
- Береза М.В. повідомляє, що Деркач О.Г. розглядав справи №№ 751/990/24, 751/1995/24, 751/2203/24, 751/2718/24, 751/7904/24.
- Зазначає, що у вказаних справах результати огляду водіїв на стан алкогольного сп’яніння становили від 0,28 до 0,56 проміле, однак суддя, посилаючись на положення пункту 5 статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух та допустимі похибки приладу «Драгер Алкотест», дійшов висновку про відсутність у діях цих осіб складу адміністративного правопорушення.
- На думку скаржниці, суддя неправильно витлумачив положення Конвенції, фактично застосувавши її як джерело, що встановлює допустимий рівень алкоголю 0,5 проміле в крові або 0,25 мг/л у повітрі, що видихається, хоча зазначена норма має рекомендаційний характер і не перешкоджає встановленню державою більш суворих вимог. Скаржниця вказує, що в Україні стан алкогольного сп’яніння встановлюється за наявності показника понад 0,2 проміле, а тому навіть з урахуванням допустимих похибок технічних засобів результати огляду у зазначених справах свідчили про перевищення встановленого законом показника.
- Береза М.В. вважає, що наведені постанови не містять належного мотивування. Зокрема, вона зазначає, що у справах №№ 751/990/24, 751/1995/24, 751/2203/24, 751/2718/24, 751/7904/24 суддя використовував однакові формулювання про відсутність у водіїв ознак алкогольного сп’яніння та недотримання вимог інструкцій під час проведення огляду, не конкретизуючи, які саме ознаки сп’яніння були відсутні та які саме порушення порядку проведення огляду були допущені. На думку скаржниці, із постанов не вбачається, з якими саме даними актів огляду суд погодився, а які відхилив, а окремі ознаки сп’яніння взагалі не могли бути перевірені шляхом перегляду відеозапису.
- Крім того, скаржниця звертає увагу на окремі, на її думку, суперечності у змісті постанов. Так, у справі № 751/990/24 суддя зазначив, що недотримання вимог інструкції могло вплинути на показник 0,03 проміле, хоча за обставинами справи результат огляду становив 0,29 проміле. У справі № 751/2203/24, за твердженням скаржниці, суддя одночасно послався на допустиму похибку приладу в розмірі 0,26 проміле та на технічні характеристики приладу «Драгер Алкотест», відповідно до яких допустима похибка становить ±0,06 проміле. Також скаржниця ставить під сумнів обґрунтованість висновків судді щодо результатів медичного огляду у справі № 751/1995/24, зазначаючи, що такий огляд проводився не за направленням працівників поліції та через значний проміжок часу після зупинення водія. На її думку, навіть встановлений під час цього огляду показник 0,19 проміле не спростовував факту перебування особи у стані алкогольного сп’яніння на момент керування транспортним засобом, а навпаки свідчив про можливе перевищення допустимого рівня алкоголю під час зупинення водія.
- Зазначає, що виявлені невмотивовані частини постанов свідчать про те, що суддя фактично став на бік водіїв, не зазначивши у рішеннях мотивів прийняття їх аргументів та відхилення аргументів працівників поліції.
- Береза М.В. стверджує, що суддя грубо порушив вимоги КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів, що призвело до негативних наслідків. Вважає, що суддя без належного мотивування надав перевагу нормам Віденської конвенції про дорожній рух. Таке неправильне застосування виходить межі конституційного права судді на власне тлумачення закону та обставин справи під час здійснення правосуддя. Фактично суддя ухваленими рішеннями підмінила законодавця, який своїм актом встановлює допустимий показник алкоголю в крові людини.
- Тлумачення, здійснене суддею, не є добросовісним і виходить за межі суддівського розсуду. Такі дії судді мають істотні негативні наслідки, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушниками, так й іншими особами.
- На думку скаржниці, поведінка судді Деркача О.Г. відповідає ознакам дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
- Скаржниця Береза М.В. просить відкрити дисциплінарне провадження у справі та притягнути суддю Деркача О.Г. до дисциплінарної відповідальності.
Встановлені фактичні обставини
- У провадженні судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. перебували справи про притягнення до адміністративної відповідальності осіб за частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема №№ 751/990/24, 751/1995/24, 751/2203/24, 751/2718/24, 751/7904/24.
- За результатами розгляду зазначених справ суддя Деркач О.Г. постановив закрити провадження у справах у зв'язку з відсутністю в діях осіб складу адміністративного правопорушення, незважаючи на те, що працівниками патрульної поліції в порушників було зафіксовано різний ступінь алкогольного сп'яніння – у межах від 0,28 до 0,56 проміле.
Справа № 751/990/24
- Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 30 січня 2024 року, у провадження судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/16155955/2526/).
- Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 610795, 28 січня 2024 року о 10 год. 31 хв., в місті Чернігові на проспекті Перемоги, 76, водій ОСОБА1 керував транспортним засобом BMW 5808, д.н.з.____, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, проводився на місці його зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 7510 ARLM 0398. Проба позитивна 0,29% (проміле). Своїми діями ОСОБА1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- Своєю постановою від 20 березня 2024 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118128247).
- Рішення про відсутність складу адміністративного правопорушення суддя Деркач О.Г. мотивував таким чином: «Підставою для складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 610795 від 28.01.2024 року, було виявлене працівниками поліції порушення ОСОБА1 вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з керуванням ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
- Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
- Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
- Згідно до технічних характеристик приладу Drager Alkotest, границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
- Статтею 8 пунктом 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
- Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
- Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
- Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
- Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
- Згідно п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
- Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
- Також відповідно до вимог п.п. 6,7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП України.
- З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА1 не вбачається як всіх перелічених у відповідному Акті огляду зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, так і дотримання поліцейським при проведенні даного освідування всіх умов, визначених відповідною інструкцією з експлуатації алкотестера, що в свою чергу могло вплинути на показник 0,03 проміле.
- Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу та ступеню дотримання визначених умов його експлуатації, безпосереднього обсягу вищезазначеного перевищення допустимої норми, невідповідність всіх встановлених ознак сп’яніння фактичним обставинам справи, беручи до уваги заперечення самого ОСОБА1 щодо вживання спиртних напоїв, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
- Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
- Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
- Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
- На підставі викладеного, враховуючи викладені обставини справи, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності, в зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення» (фрагмент мотивувальної частини постанови судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. від 20 березня 2024 року у справі № 751/990/24).
Справа № 751/1995/24
- Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 28 лютого 2024 року, у провадження судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/16313404/2526/).
- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 707760, 25 лютого 2024 року об 11 год. 32 хв. в м. Чернігові по вул. Терооборни, буд. 50, водій ОСОБА2 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, д.н.з. ____, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810, ARCD 0467. Результат огляду позитивний - 0,56 % (проміле). Своїми діями ОСОБА2 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
- Своєю постановою від 2 квітня 2024 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118500014).
- Обґрунтування цієї постанови в цілому є тотожним обґрунтуванню, викладеному в постанові у справі № 751/990/24. Водночас суддя додатково послався на положення Інструкції з експлуатації алкотестера щодо умов проведення огляду, зокрема необхідності витримування приладу в умовах використання протягом однієї години після зміни умов зберігання, а також дотримання визначених часових інтервалів після паління чи вживання окремих продуктів. Крім того, суддя врахував надану особою виписку із медичної карти про проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння № 877 від 25 лютого 2024 року, відповідно до якої за результатами токсикологічного дослідження № 790, проведеного протягом двох годин після зупинення водія, у крові було виявлено 0,19 проміле етанолу, що, на думку судді, не перевищувало гранично допустимого рівня вмісту алкоголю та підтверджувало відсутність складу адміністративного правопорушення.
Справа № 751/2203/24
- Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 7 березня 2024 року, у провадження судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/16360653/2526/).
- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 463216, 4 березня 2024 року о 6 год. 45 хв. в місті Чернігові по вул. Любецька, буд. 28, водій ОСОБА3 керував автомобілем KIA CEED, д.н.з.____, в стані алкогольного сп’яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку, огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ № 192 від 4 березня 2024 року. Своїми діями ОСОБА3 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
- Своєю постановою від 22 квітня 2024 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119185591).
- Обґрунтування цієї постанови є тотожним обґрунтуванню, викладеному в зазначених вище справах. Разом з тим суддя додатково вказав на недотримання медичним працівником окремих вимог Інструкції № 1452/735 щодо проведення огляду на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я. Також у постанові міститься посилання на допустиму похибку в розмірі 0,26 проміле, тоді як наведені суддею технічні характеристики приладу «Драгер Алкотест» передбачають допустиму похибку ±0,06 проміле. Причини використання показника 0,26 проміле окремо не роз’яснені.
Справа № 751/2718/24
- Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 22 березня 2024 року, у провадження судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/16446123/2526/).
- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 884029, 18 березня 2024 року о 10 год. 34 хв. в місті Чернігові по вул. Івана Мазепи, буд. 54, водій ОСОБА4 керував автомобілем RENAULT KANGOO, д.н.з. ____, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, ARLM-0316, проба позитивна - 0,28% проміле, тест № 989. Своїми діями ОСОБА4 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
- Своєю постановою від 11 червня 2024 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120268381).
- Обґрунтування цієї постанови є тотожним обґрунтуванню, викладеному в зазначених вище справах.
Справа № 751/7904/24
- Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 30 серпня 2024 року, у провадження судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача О.Г. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (https://court.gov.ua/log_documents/17327450/2526/).
- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 118210, 26 серпня 2024 року о 19 год. 06 хв. в місті Чернігові по вул. Тероборони (Гагаріна), буд. 21, водій ОСОБА5 керував автомобілем Chevrolet Lacetti, д.н.з. ____, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку проводився по місцю зупинки, за допомогою приладу Драгер Alcotest ARLM 0398, проба позитивна 0,29 % (проміле). Своїми діями ОСОБА5 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
- Своєю постановою від 25 вересня 2024 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА5 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122310697).
- Обґрунтування цієї постанови є тотожним обґрунтуванню, викладеному в зазначених вище справах. Водночас суддя додатково зазначив, що ОСОБА5 був готовий пройти повторний огляд на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, однак фактично працівники поліції відмовили у його проведенні. Крім того, суддя не взяв до уваги акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26 серпня 2024 року в частині підтвердження згоди ОСОБА5 з результатами огляду, оскільки, виходячи з дослідженого відеозапису, дійшов висновку, що відповідний підпис був поставлений останнім через побоювання можливого вилучення транспортного засобу.
- У кожному з наведених випадків мотивувальна частина постанови містила посилання на положення пункту 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух. При цьому, у справах №№ 751/2203/24, 751/2718/24 відповідні посилання містилися насамперед у поясненнях захисників.
- Крім того, встановлено, що викладені у постановах висновки судді значною мірою ґрунтуються на доводах, наведених особами, які притягалися до адміністративної відповідальності, та їхніми захисниками. Зокрема, стороною захисту у зазначених справах порушувалися питання щодо допустимої похибки приладів «Драгер Алкотест», недотримання умов їх експлуатації та проведення огляду на стан сп’яніння, відсутності або неповноти зовнішніх ознак алкогольного сп’яніння, неналежності окремих доказів, а також застосування положень Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року для обґрунтування висновку про допустимий рівень алкоголю в організмі водія. У справах № 751/1995/24 та № 751/2203/24 захисники також посилалися на результати медичних оглядів та допущені, на їхню думку, порушення вимог Інструкції № 1452/735 під час проведення таких оглядів, а у справі № 751/7904/24 особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, стверджувала про фактичне позбавлення її можливості пройти повторний огляд у закладі охорони здоров’я.
- Такі доводи фактично були відтворені суддею у мотивувальній частині постанов та покладені в основу висновків про недоведеність вини відповідних осіб.
Стислий виклад позиції судді
- У своїх поясненнях стосовно доводів дисциплінарної скарги Берези М.В. суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О.Г. зазначає, що викладені у дисциплінарній скарзі доводи не відповідають фактичним обставинам справ. Суддя наголосив, що посилання у вказаних справах на безпосередні ознаки алкогольного сп’яніння не є визначальними та домінуючими, оскільки об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, які охоплюються цими судовими рішеннями, полягає саме у керуванні транспортними засобами у стані відповідного сп’яніння, а не відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження огляду на стан сп’яніння за наявності відповідних ознак такого сп’яніння. Також суддя вказав, що зміст відповідних судових рішень містить посилання на відеоматеріали справ, які були одним із доказів у справах про адміністративні правопорушення.
- Щодо доводів про незазначення у постановах у справах № 751/1995/24, № 751/2718/24 та № 751/7904/24 порушених умов експлуатації алкотестера суддя зазначив, що такі доводи не відповідають фактичним обставинам справ, оскільки спростовуються змістом самих судових рішень, які містять посилання як на Інструкцію з експлуатації алкотестера, так і на умови, що не були дотримані під час проведення відповідних освідувань.
- Стосовно доводів про незрозумілість зазначеного у постанові у справі № 751/990/24 показника 0,03 проміле суддя пояснив, що цей показник є величиною, яка перевищує допустимий показник алкоголю в крові 0,2 проміле з урахуванням допустимої похибки 0,06 проміле. Також суддя зазначив, що у постанові у справі № 751/2203/24 показник 0,02 проміле є частиною величини 0,28 проміле, яка була виявлена у крові відповідної особи.
- Щодо доводів скаржниці стосовно неналежності виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у справі № 751/1995/24 зазначив, що цей доказ, хоча й був отриманий не за направленням поліцейського, однак у період часу, визначений Інструкцією № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, є чинним та має пріоритетне значення, оскільки встановлює фактичний стан сп’яніння особи на підставі лабораторного дослідження крові, у зв’язку з чим є належним, допустимим та достовірним доказом у справі.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
- На відміну від процесуальних кодексів КУпАП не встановлює розгорнутих вимог до структури та мотивування судового рішення, обмежуючись загальним переліком відомостей, які повинні міститися у постанові.
- Водночас відсутність в КУпАП детальних вимог до мотивувальної частини постанови не звільняє суддю від обов’язку наводити у судовому рішенні мотиви прийнятого рішення та обґрунтовувати свої висновки. Такий обов’язок випливає з конституційних засад судочинства, принципу верховенства права, права на справедливий суд та практики Європейського суду з прав людини.
- Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
- Елементом права на справедливий розгляд є, зокрема, вмотивованість судових рішень.
- Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються (27 вересня 2001 року, заява № 49684/99, пункт 30).
- У рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» ЄСПЛ зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (1 липня 2003 року, заява № 37801/97, пункт 36).
- У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ звертає увагу на ще одне призначення обґрунтованого рішення – продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, пункт 58).
- Таким чином, дискреційні повноваження, які використовує суддя під час прийняття рішення, не звільняють суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, а навпаки, ще більше зобов’язують після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб прийняте рішення не сприймалось як свавільне.
- Віденської Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про шляховий рух» від 25 квітня 1974 року № 2614-VIII.
- Пункт 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух, 1968 року передбачає, що водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та під впливом наркотиків.
- Пункт 6 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух, 1968 року визначає, що у національному законодавстві потрібно передбачити спеціальні положення, що стосуються управління під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках – у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з управлінням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
- Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
- Згідно з пунктами 2, 6 розділу І Інструкції № 1452/735 (у редакції від 9 листопада 2015 року) огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).
- Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
- За приписами статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
- Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
- Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
- Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
- Суддя, реалізуючи надані йому повноваження щодо оцінки доказів та доводів учасників провадження, зобов’язаний здійснити їх самостійну правову оцінку, навести власні мотиви прийняття або відхилення відповідних аргументів та обґрунтувати висновки, покладені в основу судового рішення.
- Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що суддя Деркач О.Г. мотивував свої рішення насамперед доводами, наведеними особами, які притягалися до адміністративної відповідальності, та їхніми захисниками, а мотивувальні частини винесених ним постанов фактично відтворюють окремі аргументи сторони захисту щодо допустимого рівня алкоголю в організмі водія, застосування положень Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, допустимої похибки технічних засобів вимірювання, дотримання порядку проведення огляду на стан сп’яніння та оцінки окремих доказів.
- Крім того, суддя використовував повторювані і не конкретизовані формулювання щодо недотримання працівниками поліції при освідуванні всіх вимог, визначених інструкцією з експлуатації алкотестера, та невідповідності встановлених ознак сп’яніння фактичним обставинам справи.
- При цьому в усіх зазначених постановах суддя дійшов висновку про можливість застосування положень пункту 6 статті 8 Конвенції про дорожній рух як підстави для визначення допустимого рівня алкоголю в організмі водія, посилаючись на те, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп’яніння повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
- Вказане положення Конвенції встановлює рекомендований граничний максимальний рівень вмісту алкоголю, який може бути передбачений національним законодавством держави-учасниці, та не є нормою прямої дії.
- Натомість порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп’яніння та критерії встановлення стану алкогольного сп’яніння на території України визначені Інструкцією № 1452/735, відповідно до пункту 7 розділу ІІ якої встановлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
- Навіть з урахуванням максимальної допустимої похибки алкотестера у 0,06 проміле, на яку посилався суддя у винесених постановах, отримані працівниками поліції результати огляду перевищували встановлений пунктом 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 показник 0,2 проміле:
- справа № 751/990/24 – 0,23 проміле (0,29 – 0,06);
- справа № 751/1995/24 – 0,5 проміле (0, 56 – 0,06);
- справа № 751/2203/24 – 0,22 проміле (0, 28 – 0,06);
- справа № 751/2718/24 – 0,22 проміле (0, 28 – 0,06);
- справа № 751/7904/24 – 0,23 проміле (0, 29 – 0,06).
- Водночас суддя, пославшись на положення Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, фактично застосував інший, ніж передбачений законодавством України, критерій визначення стану алкогольного сп’яніння та проігнорував імперативні вимоги пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.
- Відповідно до положень статей 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя під час здійснення правосуддя зобов’язаний керуватися Конституцією та законами України. Водночас встановлені під час попередньої перевірки обставини можуть свідчити про відступ судді від обов’язкових вимог законодавства, яке підлягало застосуванню при розгляді зазначених справ.
- Незастосування суддею нормативно-правового акта, який підлягав застосуванню під час вирішення справ, може свідчити про грубе порушення закону, яке могло призвести до істотних негативних наслідків (невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень; несплата штрафу до державного бюджету; підрив авторитету правосуддя та довіри громадян до суду тощо).
- У винесених постановах у справах №№ 751/990/24, 751/1995/24, 751/2203/24, 751/2718/24, 751/7904/24 суддя Деркач О.Г. не навів належного обґрунтування можливості застосування положень пункту 6 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року як підстави для визначення допустимого рівня алкоголю в організмі водія та незастосування пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.
- Крім того, мотивувальні частини зазначених постанов не містять достатньої індивідуалізації мотивів прийняття судових рішень, оскільки окремі висновки суду фактично відтворюють доводи сторони захисту та містять повторювані узагальнені формулювання без належної конкретизації обставин кожної справи.
- Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Деркача О.Г. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у разі незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
- Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
- Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
- Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Берези Марти Володимирівни стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркача Олександра Григоровича.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ