Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Любарець О.С., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича, відкриту за скаргами Маселка Романа Анатолійовича, Бутко Катерини Тарасівни, Чижик Тетяни Віталіївни,

встановила:

1. Стислий зміст дисциплінарних скарг, відомості про відкриття дисциплінарних справ та їх об’єднання

1.1. До Вищої ради правосуддя 26 квітня 2021 року (вх. № М-1674/50/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.

Скаржник зазначав, що керування транспортом у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших видів адміністративних правопорушень.

Згідно з результатами аналізу інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) скаржник виявив 28 випадків закриття суддею Вознюком С.М. справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку з малозначністю під час розгляду справ №№ 359/97/21, 359/85/21, 359/9962/20, 359/8725/20, 359/8727/20, 359/8334/20, 359/4344/20, 359/6037/20, 359/5613/20, 359/5528/20, 359/5109/20, 359/4985/20, 359/4774/20, 359/3626/20, 359/2292/20, 359/3414/20, 359/3415/20, 359/11410/19, 359/11219/19, 359/10919/19, 359/6059/19, 359/6048/19, 359/5876/19, 359/5621/19, 359/5614/19, 755/7369/19, 359/5299/19, 359/5029/19.

За результатами розгляду наведених справ суддя Вознюк С.М. ухвалив невмотивовані рішення про звільнення осіб від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП у зв’язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та на підставі статті 22 КУпАП обмежився застосуванням усного зауваження, а провадження у справах стосовно таких осіб закрив.

Скаржник зауважував, що вчинення особою правопорушення з підвищеною суспільною небезпекою унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, приписів статті 22 КУпАП.

Звільняючи від адміністративної відповідальності особу, яка вчинила правопорушення, що має високу суспільну небезпеку, суддя Вознюк С.М., як наголошував Маселко Р.А., мав навести у рішенні суду переконливі аргументи для застосування зазначених приписів КУпАП, однак ухвалені суддею рішення у наведених справах не містили належного обґрунтування їх застосування, що не узгоджується із поняттям справедливого судового розгляду.

У зв’язку з викладеним скаржник просив притягнути суддю Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата) ухвалою від 11 червня 2025 року № 1248/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за вказаною скаргою стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1 (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), пунктом 4 (умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

1.2. До Вищої ради правосуддя 24 лютого 2025 року (вх. № Б-1079/1/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Бутко К.Т. стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.

Проаналізувавши інформацію, наявну в ЄДРСР, скаржниця встановила, що протягом 2022–2024 років у провадженні судді Вознюка С.М. перебували справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП № № 359/11713/24, 359/12590/24, 359/7252/24, 359/6780/24, 361/1754/24, 359/764/24, 359/1437/24, 359/7556/22 (у скарзі повторюється двічі), 359/7553/22, 359/6754/24, 359/6125/23, 359/6028/23, 359/4594/23, 359/6072/23, 359/8271/22, 359/6414/22.

За результатами розгляду вказаних справ суддя Вознюк С.М. ухвалив постанови про накладення на правопорушників адміністративних стягнень у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Скаржниця виявила більш ніж 45 випадків, коли суддя не застосував повною мірою безальтернативної санкції, передбаченої статтею 130 КУпАП.

На переконання скаржниці, суддя Вознюк С.М. не виконав завдання КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Незастосування до порушників позбавлення права керування транспортними засобами з мотивів необхідності виконання функціональних обов’язків в умовах воєнного стану або через їхній статус військовослужбовців чи волонтерів не може розцінюватися як обставина, що пом’якшує покарання, тому що правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є суспільно небезпечним, а військовослужбовці відповідно до присяги зобов’язані дотримуватися Конституції та законів України.

Крім того, суддя застосовував додаткове зобов’язання у вигляді перерахування коштів на потреби Збройних Сил України, що не встановлено чинним законодавством. У судових рішеннях не зазначено, куди саме було спрямовано кошти (на який збір, на яку бригаду, яку грошову форму було застосовано, як правопорушники підтверджували внесення коштів) на підтримку Збройних Сил України, що також може викликати сумніви у стороннього розсудливого спостерігача.

За твердженням скаржниці, аналіз наведених вище судових рішень виявив, що в певних випадках захисники осіб, які притягувалися до відповідальності, взяли до уваги практику судді щодо зобов’язань про перерахування коштів на рахунок Збройних Сил України та до судового засідання здійснювали добровільний внесок, що надалі враховувалося суддею як пом’якшувальна обставина.

У справі № 361/1754/24 правопорушник, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, мав позитивний результат алкотестера на рівні понад 6‰. Згідно із загальноприйнятими медичними нормами рівень алкоголю в крові понад 3‰ вважається алкогольним отруєнням і критичним станом для організму людини. Відповідно до загальнодоступних джерел показник понад 5‰ проміле вважається смертельною дозою алкогольного отруєння. Однак, попри надзвичайно високий рівень алкогольного сп’яніння та загрозу безпеці дорожнього руху, суддя Вознюк С.М. вирішив, що достатнім заходом впливу буде штраф без позбавлення водійських прав.

Скаржниця зауважувала, що у низці справ відсутнє обґрунтування мотивів судді щодо незастосування обов’язкового стягнення у виді позбавлення права керування. Відсутність належної аргументації судових рішень щодо зазначеного питання створює враження вибірковості правосуддя та порушує принцип рівності всіх перед законом.

У зв’язку з викладеним скаржниця просила притягнути суддю Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності, оскільки в діях судді наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Перша Дисциплінарна палата) ухвалою від 14 квітня 2025 року № 788/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за вказаною дисциплінарною скаргою стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. за ознаками дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

1.3. До Вищої ради правосуддя 29 липня 2025 року (вх. № Ч-444/20/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.

Дисциплінарну скаргу Чижик Т.В. мотивувала тим, що з ЄДРСР їй стало відомо, що у провадженні судді Вознюка С.М. перебували справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, а саме №№ 359/7211/25, 359/4951/25, 359/5321/25, 359/5041/25, 359/2719/25, 359/1577/25, 359/1605/25, 359/1081/25, 359/13840/24, 359/13833/24, однак при розгляді вказаних справ суддею було застосовано більш м’який вид стягнення, ніж це визначає норма статті 130 КУпАП, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено альтернативне застосування стягнення.

Крім того, скаржниця звернула увагу на те, що Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 14 квітня 2025 року № 788/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Вознюка С.М. за аналогічних обставин, однак суддя продовжив ухвалювати постанови, в яких, пропри вимоги чинного законодавства, не застосовував до порушників позбавлення права керування транспортними засобами, що свідчить про умисність дій судді.

У дисциплінарній скарзі скаржниця просила притягнути суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 10 листопада 2025 року № 2370/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за вказаною дисциплінарною скаргою стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. за ознаками дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 1 грудня 2025 року № 2580/1дп/15-25 об’єднала дисциплінарні справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., які було відкрито за дисциплінарними скаргами Бутко К.Т. (вх. № Б-1079/1/7-25 від 24 лютого 2025 року) та Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/20/7-25 від 29 липня 2025 року), в одну дисциплінарну справу.

1.4. До Вищої ради правосуддя 27 січня 2026 року (вх. № Ч-72/4/7-26) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.

У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зауважує, що Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 14 квітня 2025 року № 788/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. Підставою для відкриття дисциплінарної справи стало те, що у 16 справах про адміністративні правопорушення суддя застосував більш м’який вид стягнення, ніж це визначено статтею 130 КУпАП, всупереч чинному законодавству, яке не передбачає альтернативного застосування стягнення.

Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 10 листопада 2025 року № 2370/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. за аналогічних підстав.

Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 1 грудня 2025 року № 2580/1дп/15-25 об’єднала вказані дисциплінарні справи.

Скаржниця наголошує, що після відкриття дисциплінарних справ суддя Вознюк С.М. не припинив зазначеної практики та в подальшому продовжив ухвалювати аналогічні рішення у справах подібної категорії, а саме у справах №№ 359/13953/25, 359/11769/25, 359/12763/25, 359/12694/25, 359/11415/25, 359/11748/25, 359/11116/25, 359/11118/25, 359/8767/25, 359/7514/25, 359/7903/25, 359/8205/25.

Скаржниця посилається на те, що правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є грубим порушенням Правил дорожнього руху, потенційно небезпечним для суспільства і становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожує їхньому життю та здоров’ю. Санкцією частини першої статті 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Загальні засади призначення адміністративного стягнення не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. Тобто ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Скаржниця повідомила, що суддя Вознюк С.М. достеменно обізнаний з імперативним характером санкції, встановленої статтею 130 КУпАП, яка не містить альтернативного виду адміністративного стягнення та передбачає обов’язкове накладення штрафу з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами.

Утім суддя Вознюк С.М. у зазначених вище постановах проігнорував пряму норму закону, вирішивши, що вказане стягнення може бути альтернативним, унаслідок чого порушники, щодо яких було складено протоколи за керування у стані сп’яніння, обмежилися лише сплатою штрафу.

З огляду на викладене скаржниця вважала, що в поведінці судді Вознюка С.М. містяться ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата ухвалою від 23 лютого 2026 року № 235/1дп/15-26 відкрила дисциплінарну справу за скаргою Чижик Т.В. (вх. № Ч-72/4/7-26 від 27 січня 2026 року) стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.; об’єднала дисциплінарні справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., відкриті за дисциплінарними скаргами Бутко К.Т. (вх. № Б-1079/1/7-25 від 24 лютого 2025 року), Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/20/7-25 від 29 липня 2025 року), Чижик Т.В. (вх. № Ч-72/4/7-26 від 27 січня 2026 року), в одну дисциплінарну справу.

1.5. Вища рада правосуддя ухвалою від 5 травня 2026 року № 836/0/15-26 дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., відкриту за дисциплінарними скаргами Бутко К.Т. (вх. № Б-1079/1/7-25 від 24 лютого 2025 року), Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/20/7-25 від 29 липня 2025 року, № Ч-72/4/7-26 від 27 січня 2026 року), яка перебуває у провадженні Першої Дисциплінарної палати, та дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М., відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-1674/50/7-21 від 26 квітня 2021 року), яка перебуває у провадженні Другої Дисциплінарної палати, об’єднала в одну дисциплінарну справу і передала на розгляд Другої Дисциплінарної палати. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. доручено дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С. (далі – дисциплінарний інспектор).

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор підготувала висновок про притягнення судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Дисциплінарний інспектор передала висновок на розгляд Другої Дисциплінарної палати.

Дисциплінарний інспектор повідомила судді Вознюку С.М. і скаржникам про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.

Про засідання Другої Дисциплінарної палати, призначене на 1 липня 2026 року, суддю та скаржників повідомлено своєчасно й належним чином.

Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану і з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржників, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржникам запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У засідання Другої Дисциплінарної палати 1 липня 2026 року з’явився суддя Вознюк С.М., надав пояснення по суті справи, просив відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

Скаржники у засідання Другої Дисциплінарної палати не з’явилися, що відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Друга Дисциплінарна палата, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши дисциплінарного інспектора, суддю Вознюка С.М., дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

3. Обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою

3.1. Справи про адміністративні правопорушення, в яких суддя застосував положення статті 22 КУпАП.

3.1.1. Справа № 359/97/21.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 6 січня 2021 року о 02 год 04 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Київський Шлях, 42, водій ОСОБА1 керував транспортним засобом марки «ВМW» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА1 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння № 1, відповідно до якого 6 січня 2021 року ОСОБА1 пройшов огляд і не перебував у стані наркотичного сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2021 року ОСОБА1 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.2. Справа № 359/85/21.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 29 грудня 2020 року о 20 год 15 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Запорізькій, 27, водій ОСОБА2 керував транспортним засобом марки «Audi» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА2 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію протоколу № 30 медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння від 29 грудня 2020 року, згідно з яким не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2021 року ОСОБА2 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.3. Справа № 359/9962/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 10 грудня 2020 року о 10 год 33 хв на 32 км автодороги М03 Бориспільського району Київської області водій ОСОБА3 керував транспортним засобом марки «Isuzu» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА3 не з’явився. Натомість був присутній представник ОСОБА3 – адвокат ОСОБА4, який повідомив, що ОСОБА3 вини не визнає, оскільки на момент зупинки працівниками поліції ОСОБА3 не перебував у стані сп’яніння. На підтвердження вказаної інформації адвокат долучив результати досліджень ОСОБА3 від 11 грудня 2020 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 року ОСОБА3 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.4. Справа № 359/8725/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 24 жовтня 2020 року о 23 год 22 хв на 48 км+400 м а/д Київ–Харків водій ОСОБА5 керував транспортним засобом марки «KIA» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА5 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння № 21 від 25 жовтня 2020 року, відповідно до якого він не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року ОСОБА5 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА5 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.5. Справа № 359/8727/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 26 жовтня 2020 року о 14 год 10 хв на виїзді з території терміналу «D» Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у селі Горі Бориспільського району Київської області по вулиці Бориспіль, 7, водій ОСОБА6 керував транспортним засобом марки «Honda» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА6 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію протоколу № 22 медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння від 27 жовтня 2020 року, відповідно до якого не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року ОСОБА6 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА6 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.6. Справа № 359/8334/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 17 жовтня 2020 року о 23 год 30 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Лютневій, 39, водій ОСОБА7 керував транспортним засобом марки «IMC 2125» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА7 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння № 20, відповідно до якого 19 жовтня 2020 року пройшов огляд і не перебував у стані наркотичного сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року ОСОБА7 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА7 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.7. Справа № 359/4344/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 4 червня 2020 року о 14 год 20 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Польовій, 116, водій ОСОБА8 керував транспортним засобом, електроскутером марки «AIMA TDR 311Z» із ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА8 з’явився, вини не визнав, просив закрити справу на підставі пункту 6 частини першої статті 247 КУпАП, про що надав відповідну заяву. ОСОБА8 наголосив, що не визнавав себе учасником Правил дорожнього руху, оскільки не вважав електроскутер механічним транспортним засобом, у зв’язку із цим не мав підкорятися вказівкам працівників поліції, отже не повинен нести відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року ОСОБА8 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА8 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.8. Справа № 359/6037/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 25 липня 2020 року о 15 год 40 хв на річці Дніпро Канівського водосховища поблизу села Гусинці Бориспільського району Київської області ОСОБА9 ОСОБА9 керував маломірним судном «Прогрес» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався у присутності двох свідків алкотестером «Драгер», згідно з яким проба на алкоголь була позитивною і становила 0,4‰. Своїми діями ОСОБА9 порушив підпункт 1.2.6 пункту 1.2 розділу 1 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, за що передбачено відповідальність частиною п’ятою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА9 з’явився, вину визнав і зазначив, що випив пляшку пива та збирався ночувати на своєму човні у зв’язку з риболовлею.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2020 року ОСОБА9 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА9 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною п’ятою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.9. Справа № 359/5613/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 17 липня 2020 року о 06 год 25 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Карла Маркса, 17, водій ОСОБА10 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА10 з’явився, вину не визнав, просив долучити до матеріалів справи протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп’яніння № 11, згідно з яким 17 липня 2020 року пройшов огляд і не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 серпня 2020 року ОСОБА10 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА10 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.10. Справа № 359/5528/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 28 червня 2020 року о 17 год 25 хв у селі Кийлові по вулиці Дніпровській водій ОСОБА11 керував автомобілем марки «Renault» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився в присутності двох свідків на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер», згідно з яким проба на алкоголь була позитивна і становила 0,38‰. Своїми діями ОСОБА11 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА11 з’явився, вину визнав частково, просив суворо не карати.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2020 року ОСОБА11 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА11 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.11. Справа № 359/5109/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 29 червня 2020 року о 04 год 42 хв на 47 км а/д Київ–Харків М-03 водій ОСОБА12 керував транспортним засобом марки «KIA Rio» з явними ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА12 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 10 від 30 червня 2020 року згідно з яким 30 червня 2020 року ОСОБА12 не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року ОСОБА12 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА12 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.12. Справа № 359/4985/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 23 червня 2020 року о 08 год 42 хв на території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що у селі Гора Бориспільського району Київської області по вулиці Бориспіль-7, водій ОСОБА13 керував транспортним засобом марки «Renault Logan» з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА13 з’явився, вини не визнав. Долучив до матеріалів справи копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29 червня 2020 року згідно з яким 23 червня 2020 року не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 липня 2020 року ОСОБА13 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА13 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.13. Справа № 359/4774/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 20 червня 2020 року о 01 год 43 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Київський Шлях, 43, водій ОСОБА14 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ» із ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА14 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 9 від 20 червня 2020 року згідно з яким 20 червня 2020 року ОСОБА14 не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 липня 2020 року ОСОБА14 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА14 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.14. Справа № 359/3626/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 10 травня 2020 року о 22 год 05 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Новій II, будинок 2, водій ОСОБА15 керував транспортним засобом марки «Ford Scorpio» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною другою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА15 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію звіту про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографічного аналізу від 11 травня 2020 року ТОВ «Медаком», згідно з яким він не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року ОСОБА15 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА15 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.15. Справа № 359/2292/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 13 березня 2020 року о 03 год 35 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Київський Шлях, 73, водій ОСОБА16 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21043» в стані алкогольного сп’яніння (стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», згідно з показниками якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,25‰), чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА16 і його адвокат не з’явилися. До початку розгляду справи через канцелярію суду представник особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, – адвокат ОСОБА17, надав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про закриття провадження у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА16 складу адміністративного правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2020 року ОСОБА16 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА16 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.16. Справа № 359/3414/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 30 квітня 2020 року о 10 год 47 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Горбатюка, 2, водій ОСОБА18 керував транспортним засобом марки «Renault Mаster» з явними ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА18 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 184 від 30 квітня 2020 року, згідно з яким 30 квітня 2020 року не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2020 року ОСОБА18 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.17. Справа № 359/3415/20.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 30 квітня 2020 року о 23 год 26 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Лютневій, 16, водій ОСОБА19 керував транспортним засобом марки «Dadi» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА19 з’явився, вини не визнав, просив долучити до матеріалів копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 5 від 1 травня 2020 року, згідно з яким 30 квітня 2020 року не перебував у стані сп’яніння.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2020 року ОСОБА19 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА19 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.18. Справа №359/11410/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 9 грудня 2019 року о 23 год 41 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Київський Шлях, 1–Д, водій ОСОБА20 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Honda Insight», з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА20 не з’явився; за інформацією адвоката ОСОБА21, ОСОБА20 вини не визнав, просив долучити до матеріалів справи акт медичного огляду і результат лабораторного дослідження та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2020 року ОСОБА20 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА20 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.19. Справа № 359/11219/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 23 листопада 2019 року о 20 год 47 хв у селі Великій Олександрівці Бориспільського району Київської області, 32 км автодороги М-03 Київ–Харків, водій ОСОБА22 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Hyundai Accent» із ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА22 вини не визнав, просив врахувати висновок експертного дослідження та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2019 року ОСОБА22 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА22 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.20. Справа №359/10919/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 16 листопада 2019 року о 13 год 42 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Шевченка, 3, водій ОСОБА23 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» у стані алкогольного сп’яніння (стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», згідно з показниками якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,23‰), чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА23 не з’явився. У засіданні був присутній представник ОСОБА23 – адвокат ОСОБА24, який зазначив, що ОСОБА23 вини не визнає, вважаючи, що протокол складено з порушенням норм чинного законодавства: не було залучено перекладача, протокол не перекладено мовою, якою особа вільно володіє, оскільки ОСОБА23 є громадянином Єгипту.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 грудня 2019 року ОСОБА23 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА23 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.21. Справа № 359/6059/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 25 червня 2019 року о 15 год 18 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Шолохова, 34, водій ОСОБА25 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-968» у стані алкогольного сп’яніння (стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», згідно з показниками якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,25‰), чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА25 не з’явився. Вину ОСОБА25 підтверджено даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 25 червня 2019 року, з якими правопорушник ознайомлений.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2019 року ОСОБА25 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА25 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.22. Справа № 359/6048/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 23 червня 2019 року о 23 год 16 хв у місті Борисполі по вулиці Головатого, 25, водій ОСОБА26 керував транспортним засобом марки «BMW 5201» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА26 з’явився, вини не визнав та зазначив, що на момент зупинки був тверезим, спиртними напоями не зловживає. Надав суду акт освідування від 1 липня 2019 року, згідно з яким станом на 24 червня 2019 року ознак сп’яніння не виявлено.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2019 року ОСОБА26 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА26 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.23. Справа № 359/5876/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 20 червня 2019 року о 00 год 44 хв на ПСО міста Києва Р–03 19 км водій ОСОБА27 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,27‰, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА27 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2019 року ОСОБА27 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА27 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.24. Справа № 359/5621/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 26 травня 2019 року о 23 год 45 хв на території Гнідинської сільської ради по вулиці Центральній, 128, водій ОСОБА28 керував транспортним засобом марки «BMW X5» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,24‰. Отже, ОСОБА28 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА28 не з’явився. У судовому засіданні представник ОСОБА28 – адвокат ОСОБА29, повідомив, що ОСОБА28 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2019 року ОСОБА28 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА28 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.25. Справа № 359/5614/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 13 червня 2019 року о 23 год 15 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Новій II, будинок 8, ОСОБА30 керувала транспортним засобом марки «Škoda Octavia» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА30 вину визнала частково та зазначила, що напередодні вживала лікарські засоби, що знижують увагу та швидкість реакції. Надала суду результат медичного огляду, згідно з яким ознак сп’яніння не виявлено.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2019 року ОСОБА30 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА30 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.26. Справа № 755/7369/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 26 березня 2019 року о 22 год 02 хв у місті Києві по Броварському проспекту, 16, водій ОСОБА31 керував транспортним засобом марки «Nissan Qashqai» з ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп’яніння від 29 березня 2019 року; ОСОБА31 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА31 не з’явився. Представник ОСОБА31 – адвокат ОСОБА32, повідомив, що ОСОБА31 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року ОСОБА31 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА31 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.27. Справа № 359/5299/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 2 червня 2019 року о 23 год 45 хв на а/д Київ–Харків 32 км М–03 водій ОСОБА33 керувала транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,29‰. ОСОБА33 порушила підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА33 вину у вчиненні правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2019 року ОСОБА33 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА33 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

3.1.28. Справа № 359/5029/19.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 31 травня 2019 року о 01 год 00 хв по вулиці Центральній, 98, Гнідинської сільської ради Бориспільського району, водій ОСОБА34 керував транспортним засобом марки «Kia Sportage» в стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 0,28‰. ОСОБА34 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА34 вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2019 року ОСОБА34 звільнено від адміністративної відповідальності, оголошено усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА34 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито.

У всіх зазначених вище справах мотиви суду, викладені в постановах, були однаковими: «Відповідно до ст. 22 КУпАП України при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

<…> На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушника, який притягується до адміністративної відповідальності вперше, матеріали справи, шкода суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам заподіяна не була та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого особою правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, оголосивши усне зауваження.

Саме усне зауваження суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню.».

3.2. Справи про адміністративні правопорушення, в яких суддя Вознюк С.М. ухвалив постанови про накладення на правопорушників адміністративних стягнень у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.1. Справа № 359/11713/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 27 жовтня 2024 року о 23 год 31 хв у місті Борисполі по вулиці Головатого, 30, водій ОСОБА35 керував транспортним засобом «Mazda» з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА35 з’явився, пояснив, що вину визнає, щиро кається; просив не позбавляти права керування, тому що на даний час обіймає посаду комірника з виконанням додаткових функцій логіста за основним місцем роботи у ТОВ «АРОМАТИКА» і для цього йому потрібні водійські права. Просив розстрочити виплату суми штрафу у зв’язку зі складним матеріальним становищем.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року ОСОБА35 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.2. Справа № 359/12590/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 18 листопада 2024 року о 05 год 38 хв в селі Гнідині по вулиці Центральній, 2, водій ОСОБА36 керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» водій відмовився, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА36 з’явився, пояснив, що вину визнає, щиро кається. Просив не позбавляти його права керування, тому що має на утриманні дружину. Сам часто хворіє, йому потрібно діставатися до медичних закладів, і для цього ОСОБА36 потрібні водійські права.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 грудня 2024 року ОСОБА36 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «…суддя вважає застосувати додаткове зобов’язання про здійснення грошової допомоги на потреби ЗС України на суму 30000 грн., зважаючи на згоду особи, яка притягається до відповідальності».

3.2.3. Справа № 359/7252/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 1 липня 2024 року о 22 год 58 хв у місті Борисполі по вулиці Київський Шлях, водій ОСОБА37 керував транспортним засобом «ЗАЗ 1102» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу. Своїми діями водій ОСОБА37 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА37 з’явився, вину визнав, щиро розкаявся. Просив не позбавляти його права керування, тому що працює завідуючим господарством ТОВ «АТП-1054», для виконання господарських потреб підприємства ОСОБА37 має користуватися службовим автомобілем і для цього йому потрібні водійські права.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року ОСОБА37 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «…суддя вважає застосувати додаткове зобов’язання про здійснення грошової допомоги на потреби ЗС України на суму 10000 грн., зважаючи на згоду особи, яка притягається до відповідальності».

3.2.4. Справа № 359/6780/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 19 червня 2024 року о 13 год 17 хв у місті Борисполі по вулиці Франка, 2, водій ОСОБА38 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos» у стані алкогольного сп’яніння, огляд на стан сп’яніння проводився на місці зупинки, результат позитивний – 2,24‰. ОСОБА38 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА38 не з’явився. У судовому засіданні представник особи, яка притягується до відповідальності, – адвокат ОСОБА32, пояснив, що ОСОБА38 вину визнав, щиро розкаявся. Просив не позбавляти його права керування, тому що обіймає посаду вантажника підприємства ТОВ «АР БОРИСПІЛЬ», має користуватися службовим автомобілем і для цього йому потрібні водійські права

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року ОСОБА38 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «…суддя вважає застосувати додаткове зобов’язання про здійснення грошової допомоги на потреби ЗС України на суму 10000 грн., зважаючи на згоду особи, яка притягається до відповідальності».

3.2.5. Справа № 361/1754/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 12 лютого 2024 року о 08 год 23 хв на автодорозі М01 Київ–Чернігів 26 км водій ОСОБА39 керував транспортним засобом «Volkswagen Bora» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився із застосуванням газоаналізатора «Драгер». Результат огляду на стан алкогольного сп’яніння позитивний, понад 6,0‰. Своїми діями водій ОСОБА39 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА39 з’явився, вину визнав, щиро розкаявся. Адвокат ОСОБА40 просив не позбавляти ОСОБА39 права керування, тому що він перебуває у складі Збройних Сил України. Для здійснення службових завдань ОСОБА39 використовує транспортний засіб, у зв’язку із чим позбавлення його права керування призведе до неефективного та невчасного виконання поставлених завдань.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 травня 2024 року ОСОБА39 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.6. Справа № 359/764/24 (№ 359/766/24, № 359/769/24).

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували три адміністративні матеріали стосовно ОСОБА41 за № 3/359/831/2024 (справа № 359/766/24) за статтею 122² КУпАП, № 3/359/829/2024 (справа № 359/764/24) за частиною першою статті 130 КУпАП та № 3/359/832/2024 (справа№ 359/769/24) за статтею 173 КУпАП, відповідно до яких:

25 грудня 2023 року о 18 год 26 хв у місті Борисполі по вулиці Старокиївській, 71, водій ОСОБА41, керуючи транспортним засобом «Opel Vivaro», не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив пункт 2.4, підпункт «б» пункту 8.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено статтею 122² КУпАП.

25 грудня 2023 року о 18 год 50 хв у Бориспільському районі, село Любарці, вулиця Центральна, 10, водій ОСОБА41 керував автомобілем «Opel Vivaro» з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження освідування у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп’яніння водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

25 грудня 2023 року о 18 год 40 хв у Бориспільському районі, село Любарці, вулиця Центральна, 10, ОСОБА41 спілкувався з працівниками поліції, використовуючи ненормативну лексику, погрожував фізичною розправою. Під час затримання заподіяв матеріальну шкоду, а саме відламав задній двірник службового автомобіля, за що передбачено відповідальність за статтею 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА41 вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, зробив відповідні висновки. Адвокат ОСОБА42 пояснив, що ОСОБА41 працює водієм-експедитором ТОВ «АНЦ» із доставки медикаментів, одружений, має на утримані двох дітей, основним доходом на утримання сім’ї є його робота. Крім того, після складання протоколів про адміністративне правопорушення за рекомендацією захисника ОСОБА41 звернувся до медичної установи в порядку самозвернення для проходження медичного огляду на виявлення стану сп’яніння, згідно з висновком № 41 від 25 грудня 2023 року ознак сп’яніння у ОСОБА41 не виявлено. Захисник додав, що ОСОБА41 виявив бажання перерахувати кошти в сумі 30 000 гривень на потреби Збройних Сил України, просив не позбавляти ОСОБА41 права керування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 березня 2024 року ОСОБА41 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122², частиною першою статті 130 та статтею 173 КУпАП, на підставі частини другої статті 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «…внесення допомоги ЗС України на суму 30 000 грн. є свідченням каяття та сприятиме як забезпеченню сил оборони, так і особистого виховання особи, відношення останнього до скоєного ним, зважаючи на конкретні обставини даного правопорушення».

3.2.7. Справа № 359/1437/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 4 лютого 2024 року о 20 год 56 хв у місті Борисполі по вулиці Глибоцькій, 83, водій ОСОБА43 керував транспортним засобом «Renault Trafic» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров’я КНП «ББЛІЛ», результат огляду – 0,94‰. Своїми діями водій ОСОБА43 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА43 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Натомість з’явився представник ОСОБА43 – адвокат ОСОБА44, який зазначив, що ОСОБА43 свою вину визнає. Просив не позбавляти ОСОБА43 права керування, оскільки він є військовослужбовцем, діяльність якого пов’язана з використанням транспортного засобу.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА43 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Зобов’язано ОСОБА43 «в місячний термін з моменту набрання постановою суду законної сили внести на рахунок Державного бюджету України суму допомоги ЗС України в розмірі, що становить не менше 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.».

3.2.8 Справа № 359/7556/22.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 6 жовтня 2022 року о 19 год 20 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Європейській, 47-Г, водій ОСОБА45 керував транспортним засобом марки «FORD» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився в присутності двох свідків. Результат огляду позитивний – 2,47‰. Своїми діями водій ОСОБА45 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання з’явився представник особи, яка притягується до відповідальності – адвокат ОСОБА42, який зазначив, що його клієнт ОСОБА45 скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, і йому дуже прикро за це. Свою вину у скоєному ОСОБА45 чітко розуміє та усвідомлює і не заперечує своєї винуватості, щиро розкаюється у скоєному. Представник звернув увагу суду на те, що на утриманні у ОСОБА45 перебуває троє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Сам ОСОБА45 працює водієм на ПМПФ «Демаркет Б-ХХ», що є єдиним джерелом його доходу, у зв’язку із чим просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки це призведе до тяжких наслідків та поставить його сім’ю у скрутне матеріальне становище, позбавить можливості їх належно утримувати та, в разі необхідності, забезпечити транспортування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року ОСОБА45 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.9. Справа № 359/7553/22.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 7 жовтня 2022 року о 15 год 03 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Калмикова, 12, водій ОСОБА46 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», згідно з яким проба на алкоголь була позитивною і становила 2,43‰. Своїми діями ОСОБА46 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА46 з’явився, вину визнав та просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він працює комірником у ТОВ «Сільпо Фуд» та неофіційно працює водієм на пошті. Додатково просив врахувати факт, що він одружений і має на утриманні двох дітей.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року ОСОБА46 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.10. Справа № 359/6754/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 24 червня 2024 року о 01 год 00 хв у місті Борисполі по вулиці Головатого, 58, водій ОСОБА47 керував транспортним засобом марки «Volkswagen PASSAT» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 1,69‰. Своїми діями ОСОБА47 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА47 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. До початку розгляду справи надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вину визнає та просить не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Адвокат ОСОБА44 подав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності та врахувати під час ухвалення рішення долучені ним матеріали стосовно ОСОБА47.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року ОСОБА47 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «Крім того, захисник зазначив про зобов’язання ОСОБА47 здійснити благодійний внесок на потреби ЗС України в розмірі не менше 10000 грн. 00 коп.».

3.2.11. Справа № 359/6125/23.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 21 червня 2023 року о 21 год 32 хв у місті Борисполі по вулиці Завокзальній, 2, водій ОСОБА48 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 2,40‰. Своїми діями ОСОБА48 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА48 з’явився, вину визнав, просив суворо не карати. Зазначив, що працює водієм і його робота безпосередньо пов’язана з керуванням транспортними засобами, а тому позбавлення його такого права призведе до тяжких наслідків і поставить його сім’ю в скрутне матеріальне становище. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року ОСОБА48 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.12. Справа № 359/6028/23.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 18 червня 2023 року о 19 год 12 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Європейській, 1, водій ОСОБА49 керував транспортним засобом марки «Samand LX» у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 2,45‰. Своїми діями ОСОБА49 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА49 з’явився, вину визнав, просив суворо не карати. Зазначив, що працює водієм і його робота безпосередньо пов’язана з керуванням транспортними засобами, а тому позбавлення такого права призведе до тяжких наслідків та поставить його сім’ю в скрутне матеріальне становище. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Адвокат ОСОБА50 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА49 погоджується зі складеним стосовно нього протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Надав письмове клопотання, в якому просив не застосовувати до ОСОБА49 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, оскільки ОСОБА49 працює водієм.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року ОСОБА49 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.13. Справа № 359/4594/23.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 12 травня 2023 року о 08 год 35 хв у місті Борисполі по вулиці Київський Шлях, 33, водій ОСОБА51 керував транспортним засобом марки «Daewoo Nexia»у стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння визначався алкотестером «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 1,61‰. Своїми діями ОСОБА51 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА51 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання, в якому зазначив, що працює водієм і його робота безпосередньо пов’язана з керуванням транспортними засобами, а тому позбавлення його такого права призведе до тяжких наслідків та поставить його сім’ю у скрутне матеріальне становище. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року ОСОБА51 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.14. Справа № 359/6072/23.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 2 червня 2023 року о 23 год 20 хв у селі Жеребятині Бориспільського району по вулиці Садовій водій ОСОБА52 керував автомобілем марки «ВАЗ» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Проба на алкоголь була позитивною і становила 2,48‰. Своїми діями ОСОБА52 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА52 свою вину визнав, просив розстрочити виплату штрафу на 10 місяців.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2023 року ОСОБА52 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.15. Справа № 359/8271/22.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 31 жовтня 2022 року о 22 год 55 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Нижній Вал, 5, водій ОСОБА53 керував транспортним засобом марки «КІА» в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням алкотестеру «Драгер». Проба на алкоголь була позитивною і становила 2,08‰. Своїми діями водій ОСОБА53 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання з’явився адвокат ОСОБА53 – ОСОБА32 і пояснив, що ОСОБА53 визнає вину та щиро розкаюється у скоєному адміністративному правопорушенні. На момент скоєння правопорушення ОСОБА53 перебував у складі територіальної оборони, а саме у складі ДФ БМТГ № 1, що підтверджується відповідною довідкою про безпосередню участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах Бориспільської міської територіальної громади. ОСОБА53 є волонтером та має посвідчення волонтера. Раніше до відповідальності не притягався. Як пояснив ОСОБА53, сусід попросив ОСОБА53 перепаркувати авто, бо воно заважало виїхати, і в цей момент під’їхали працівники поліції. За інших обставин ОСОБА53 в жодному разі не сів би за кермо. Представник просив суд застосувати до ОСОБА53 стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки посвідчення водія дуже необхідне ОСОБА53 для виконання волонтерської місії.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року ОСОБА53 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.16. Справа № 359/6414/22.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 13 вересня 2022 року о 05 год 07 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці В. Момота, 58, ОСОБА54 керувала транспортним засобом марки «FORD» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився із застосуванням алкотестера «Драгер». Проба на алкоголь була позитивною і становила 1,26‰. Своїми діями ОСОБА54 порушила підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА54 з’явилася та пояснила, що ввечері 14 вересня 2022 року прибула до міста Борисполя, де зустрілася з чоловіком, який працює в Державному спеціалізованому підприємстві «Північна Пуща» (режим роботи – 5/2) та приїхав із вахти з Чорнобиля. Під час вечері вони вживали пиво, після чого лягли спати. Уранці 15 вересня 2022 року подружжя вирушило до міста Вінниці для поселення дітей до гуртожитку. Після виїзду з готелю її автомобіль зупинили працівники патрульної поліції, які провели огляд на стан сп’яніння за допомогою приладу «Драгер», відповідно до якого проба на алкоголь була позитивною і становила 1,26‰. Маючи сумніви щодо правильності результатів на місці зупинки, ОСОБА54 виявила бажання пройти медичний огляд. Однак, прибувши до лікарні, відмовилася від проходження цієї процедури через брак часу, оскільки поспішала до міста Вінниці разом із дітьми та планувала повернутися до настання наступної комендантської години, у зв’язку з чим щодо неї було складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА54 повідомила, що проживає у місті Славутичі, працює директором товариства, яке надає реабілітаційні послуги дітям із ДЦП, та у зв’язку з відсутністю належного транспортного сполучення після початку воєнних дій постійно використовує власний автомобіль для перевезення пацієнтів і виконання службових обов’язків. Крім того, вона забезпечує перевезення на реабілітацію дитини з інвалідністю, яка проживає разом із нею, оскільки її чоловік не може цього робити через вахтовий метод роботи в Чорнобилі. ОСОБА54 зазначила, що повністю визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Водночас просила суд застосувати до неї стягнення виключно у виді штрафу, не застосовуючи позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки втрата водійського посвідчення призведе до припинення діяльності реабілітаційного центру та поставить у вкрай скрутне становище як її родину, так і пацієнтів.

У судове засідання також з’явився адвокат ОСОБА50, який підтримав пояснення ОСОБА54, зазначивши, що вказані нею обставини відповідають дійсності. ОСОБА54 виконує функції водія в ТОВ «ЦВЛ "Вільний рух"», оскільки посада водія в товаристві не передбачена, використовує для цього власний автомобіль. Окрім того, ОСОБА54 використовує автомобіль для транспортування пасинка на реабілітацію, який має інвалідність з народження. На утриманні у ОСОБА54 та її чоловіка є ще троє неповнолітніх дітей. На підставі викладеного адвокат просив суд накласти на ОСОБА54 відповідний штраф, без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки це призведе до тяжких наслідків, поставить її родину у скрутне становище та позбавить дітей нормального існування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 листопада 2022 року ОСОБА54 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.17. Справа № 359/7211/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 15 червня 2025 року о 21 год 59 хв у місті Борисполі по вулиці Космонавтів,15, водій ОСОБА55 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» у стані алкогольного сп’яніння. Проба на алкоголь була позитивною і становила 0,52 ‰. Водій ОСОБА55 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА55 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати. Просив урахувати, що проживає разом із матір’ю та утримує її, вона має статус людини з інвалідністю, обмежена в русі та можливості вільно пересуватися, потребує постійного транспортування до лікувальних установ, які відвідує систематично, а ОСОБА55 у цьому допомагає. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2025 року ОСОБА55 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.18. Справа № 359/4951/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 28 квітня 2025 року о 00 год 42 хв у місті Борисполі Київської області по вулиці Ясній, 16, водій ОСОБА56 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz CLS320» у стані алкогольного сп’яніння. Проба на алкоголь була позитивною і становила 1,05‰. Своїми діями ОСОБА56 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА56 свою вину в скоєні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, беззаперечно підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2025 року ОСОБА56 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.19. Справа № 359/5321/25 (№ 359/5322/25).

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували два адміністративні матеріали стосовно ОСОБА57 за № 3/359/2506/2025 (справа № 359/5321/25) за частиною першою статті 130 КУпАП та за № 3/359/2507/2025 (справа № 359/5322/25) за частиною першою статті 122² КУпАП, відповідно до яких:

4 травня 2025 року о 03 год 20 хв у селі Іванкові Бориспільського району Київської області по вулиці Харківській, 22 Г, водій ОСОБА57 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, а також увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 122² КУпАП.

4 травня 2025 року о 03 год 20 хв у селі Іванкові Бориспільського району Київської області по вулиці Харківській, 22 Г, водій ОСОБА57 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» у стані алкогольного сп’яніння. Проба на алкоголь була позитивною і становила 1,01‰; чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА57 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, просив суворо не карати, зазначив, що працює в будівельній компанії водієм і єдиним доходом є його заробітна плата. Батьки ОСОБА57 не працевлаштовані, ведуть домашнє господарство. Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки це призведе до втрати роботи та можливості допомагати батькам.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2025 року ОСОБА57 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122², частиною першою статті 130 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.20. Справа № 359/5041/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 24 квітня 2025 року о 17 год 05 хв у селі Кучакові Бориспільського району по вулиці Пащенкових, 8, ОСОБА58. керував моторолером «Хонда Діо» без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Освідування на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА58 пройшов на місці події за допомогою алкотестера «Драгер 6820», проба була позитивною – 0,67‰. Своїми діями ОСОБА57 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА58 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, беззаперечно підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2025 року ОСОБА58 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.21. Справа № 359/2719/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 9 березня 2025 року о 01 год 00 хв у місті Борисполі по вулиці Київський Шлях, 83, водій ОСОБА59 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія, результат огляду становив 0,66‰, чим порушено підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА59 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати, розкаявся. Вчинок пояснив обставинами, що склалися, неможливістю рухатися в інший спосіб у комендантську годину, оскільки виконував доставку вантажу. Просив врахувати, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, а позбавлення права керування змінить його матеріальне становище, зважаючи на неможливість отримання доходу шляхом керування транспортними засобами. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2025 року ОСОБА59 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.22. Справа № 359/1577/25 (№ 359/1578/25).

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували два адміністративні матеріали стосовно ОСОБА60 за № 3/359/1246/2025 (справа № 359/1577/24) за частиною першою статті 130 КУпАП; № 3/359/1247/2025 (справа № 359/1578/25) за статтею 124 КУпАП, згідно з якими:

8 лютого 2025 року о 04 год 00 хв у місті Борисполі по вулиці Максима Рильського, 2, водій ОСОБА60, керуючи транспортним засобом «Nissan Qashqai», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме електроопору. Унаслідок ДТП транспортний засіб та електроопора отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА60 порушив підпункт «б» пункту 2.3, пункти 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за статтею 124 КУпАП.

8 лютого 2025 року о 04 год 00 хв у місті Борисполі по вулиці Максима Рильського, 2, водій ОСОБА60 керував транспортним засобом «Nissan Qashqai» в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, результат – 1,57‰, чим порушено підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА60 з’явився, вину визнав, щиро розкаявся. При накладенні стягнення просив врахувати, що на утриманні має трьох дітей, з них одна дитина має інвалідність. Просив не позбавляти права керування, тому що дитину необхідно перевозити. Також просив застосувати до нього розстрочку виплати штрафу через те, що має скрутне матеріальне становище.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2025 року ОСОБА60 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення на підставі частини другої 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.23. Справа № 359/1605/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 2 лютого 2025 року о 13 год 02 хв в селі Глибокому по вулиці Центральній, водій ОСОБА61 керував автомобілем марки «Nissan X-Trail» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння пройдено на місці, результат позитивний – 0,72‰, чим порушено підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА61 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати. Просив врахувати, що працює у ТОВ «ІК-Монтаж» на постійній основі на посаді машиніста екскаватора. Має на утриманні батьків пенсіонерів. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. Просив розстрочити сплату штрафу через те, що має скрутне матеріальне становище.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2025 року ОСОБА61 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.24. Справа № 359/1081/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 19 січня 2025 року о 15 год 44 хв у селі Воронькові, вулиця Українська, 2, водій ОСОБА62 керував моторолером «HONDA dio» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння позитивний – 2,05‰. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА62 з’явився, вину визнав, щиро розкаявся, просив суворо не карати та застосувати стягнення без позбавлення прав керування, зважаючи на стан його здоров’я, необхідність надання грошової допомоги у зв’язку зі стягненням аліментів на утримання дитини. Просив також розстрочити виконання постанови суду в частині стягнення штрафу.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2025 року ОСОБА62 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.25. Справа № 359/13840/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували два адміністративні матеріали стосовно ОСОБА63 за № 3/359/199/2025 (справа № 359/199/25) за частиною першою статті 130 КУпАП, № 3/359/204/2025 (справа № 359/13841/25) за статтею 124 КУпАП, відповідно до яких:

13 грудня 2024 року о 15 год 25 хв на трасі автодороги Київ–Харків М03 естакада 25 км з’їзд у селі Щасливому водій автомобіля «Audi A4» ОСОБА63 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати постійну змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Авторіфер FL313D», який у подальшому здійснив зіткнення з автомобілем, що зупинився попереду «Peugeot 3008», унаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА63 порушив підпункт «б» пункту 2.3, пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за статтею 124 КУпАП.

13 грудня 2024 року о 15 год 25 хв на трасі автодороги Київ–Харків М03 естакада 25 км з’їзд у селі Щасливому водій ОСОБА63 керував транспортним засобом «Audi A4» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці. Результат огляду – 2,77‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА63 не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У судове засідання з’явився адвокат ОСОБА32 та повідомив, що ОСОБА63 вину у вчиненні даного правопорушення визнає, щиро кається та в подальшому не буде вчиняти такого. Просив врахувати, що ОСОБА63 працює на посаді водія автотранспортних засобів служби автомобільного господарства Броварського УЕГГ і позбавлення права керування позбавить його нормального існування в суспільстві та призведе до погіршення матеріального становища. Просив під час ухвалення рішення застосувати статтю 69 Кримінального кодексу України (далі – КК України) та призначити покарання, що є меншим, ніж передбачено санкцією закону про адміністративну відповідальність.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2025 року ОСОБА63 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення на підставі частини другої статті36 КУпАП, із застосуванням статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.26. Справа № 359/13833/24.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 18 грудня 2024 року о 10 год 44 хв на трасі 44-й км автодороги Київ–Харків 18 км водій ОСОБА64 керувала транспортним засобом «Mitsubishi» у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду на стан алкогольного сп’яніння – 2,01‰. ОСОБА64 порушила підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА64 з’явилася, свою вину у вчиненому правопорушенні визнала та просила суворо не карати. Просила врахувати, що вона має двох неповнолітній дітей. Працює на посаді оператора заправних станцій у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР». Просила суд застосувати до неї стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2025 року ОСОБА64 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови, обґрунтовуючи вид накладеного на порушника стягнення, суддя Вознюк С.М. зазначив: «…суд, при цьому враховує зобов’язання ОСОБА64 про перерахування допомоги ЗС України в розмірі 20 000 грн.».

3.2.27. Справа № 359/13953/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 18 листопада 2025 року о 12 год 59 хв у місті Борисполі, вулиця Київський Шлях, 2, водій ОСОБА65 керував транспортним засобом «Volkswagen Рassat» у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду на стан алкогольного сп’яніння – 0,51‰. ОСОБА65 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА65 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив письмові пояснення, у яких повністю визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та глибоко розкаюється. Просить суд врахувати, що правопорушення вчинено з необережності, тому що, перебуваючи у відрядженні, не розрахував «прийняті напередодні дози спиртного зі своїм фізичним станом та захворюванням шлунку після перебування більше двох років у Збройних Силах України». Упродовж 25 років керування автомобілем вперше притягується до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. При визначенні покарання просить суд врахувати як пом’якшуючі обставин таке: утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей; наявність постійного місця роботи, безперервно з 2014 року; виконання трудових обов’язків в умовах регулярних відряджень та самостійне керування автомобілем при цьому; позитивна характеристика з місця роботи та готовність трудового колективу прийняти ОСОБА65 на поруки; добровільна мобілізація за наявності права на відстрочку до Збройних Сил України та безпосередня участь у відбитті російської агресії протягом більш як двох років. Просив застосувати покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, тому що позбавлення вказаного права унеможливить ефективне виконання трудових обов’язків, що може призвести до звільнення та втрати багатодітною сім’єю в умовах війни засобів існування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2025 року ОСОБА65 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.28. Справа № 359/11769/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 26 вересня 2025 року о 01 год 03 хв у місті Борисполі, вулиця Київський Шлях, 31, водій ОСОБА66 керував транспортним засобом «Subaru Legacy» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку водій категорично відмовився під час безперервної відеофіксації на портативний відеореєстратор, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА66 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У судове засідання з’явився адвокат ОСОБА67 та в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА66 вину визнає, щиро розкаюється у скоєному. Просив врахувати при розгляді справи та приєднати до матеріалів справи надані документи. Просив урахувати особу ОСОБА66 та не застосовувати до нього такий вид покарання, як позбавлення права керування транспортним засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2025 року ОСОБА66 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.29. Справа № 359/12763/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 27 жовтня 2025 року о 00 год 39 хв у місті Борисполі, вулиця Глибоцька, 1, водій ОСОБА68 керував транспортним засобом «Renault Kangoo», перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду – 0,41‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА68 пояснив, що вину визнає, щиро розкаюється в скоєному, просить врахувати його особу, майновий стан, те, що на утриманні має неповнолітню доньку та дружину, працює на посаді водія ТОВ «Гранд Инжиниринг буд». Просив не позбавляти його права керування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2025 року ОСОБА68 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.30. Справа № 359/12694/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 20 жовтня 2025 року о 18 год 25 хв у селі Гнідині, вулиця Центральна,1, блок-пост, водій ОСОБА69 керував транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Під безперервний запис на нагрудну камеру на місці зупинки було проведено огляд на стан алкогольного сп’яніння. Покази приладу після проходження – 1,60‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА69 з’явився, визнав свою провину у вчиненому правопорушенні та просив не застосовувати суворе покарання. Наголошував на необхідності керування транспортними засобами через догляд за дружиною-пенсіонеркою та сином, який отримав поранення, пов’язане з безпосередньою участю в бойових діях. Ураховуючи необхідність тривалої реабілітації сина в стаціонарних умовах, а також родинні обставини та стан здоров’я членів родини, просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року ОСОБА69 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.31. Справа № 359/11415/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 21 вересня 2025 року о 12 год 17 хв у місті Борисполі, вулиця Панаса Мирного, 17, водій ОСОБА70 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta» з ознаками наркотичного сп’яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на предмет вживання наркотичних засобів або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від чого ОСОБА70 відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА70 та його представник ОСОБА71 не з’явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. До початку розгляду справи від ОСОБА70 надійшло клопотання, в якому він вину визнавав, щиро розкаювався в скоєному, просив врахувати його особу, майновий стан, батьків з інвалідністю, допомогу Збройним Силам України та не позбавляти його права керування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року ОСОБА70 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.32. Справа № 359/11748/25 (№ 359/11749/25, № 359/11750/25).

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували три адміністративні матеріали стосовно ОСОБА72 за № 3/359/4690/2025 (справа № 359/11750/25) за статтею 122⁴ КУпАП; за № 3/359/4689/2025 (справа № 359/11749/25) за статтею 124 КУпАП; за № 3/359/4688/2025 (справа № 359/11748/25) за частиною першою статті 130 КУпАП, згідно з якими:

28 вересня 2025 року о 23 год 35 хв у місті Борисполі, вулиця Білодіівка (Робітнича), 16-а, водій ОСОБА72, керуючи транспортним засобом «Volkswaqen Passat», скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswaqen Passat», після чого залишив місце пригоди, чим порушив підпункт «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено частиною першою статті 122⁴ КУпАП.

28 вересня 2025 року о 23 год 35 хв у місті Борисполі, вулиця Білодіівка (Робітнича), 16-а, водій ОСОБА72, керуючи транспортним засобом «Volkswaqen Passat», був не уважний за кермом, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswaqen Passat», унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Водій порушив підпункт «б» пункту 2.3, пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено статтею 124 КУпАП.

28 вересня 2025 року о 23 год 42 хв у місті Борисполі, вулиця Київський Шлях, 2-г, водій ОСОБА72, керуючи транспортним засобом «Volkswaqen Passat», скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswaqen Passat» у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду на стан алкогольного сп’яніння – 1,47‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА72 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати, зважаючи на необхідність керування транспортними засобами під час виконання обов’язків військової служби. Просив врахувати, що він є військовослужбовцем, зробив для себе висновки на майбутнє, просив урахувати його службову діяльність, необхідність керування транспортним засобом, сімейні обставини, стан його здоров’я та членів його родини. Просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2025 року ОСОБА72 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122², 124, частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення на підставі частини другої статті 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.33. Справа № 359/11116/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували два адміністративні матеріали стосовно ОСОБА73 за № 3/359/4454/2025 (справа № 359/11116/25) за частиною першою статті 130 КУпАП та № 3/359/4455/2025 (справа № 359/11117/25) за статтею 124 КУпАП, відповідно до яких:

8 вересня 2025 року о 15 год 37 хв водій ОСОБА73, керуючи автомобілем «Kia Optima» за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, перехрестя вулиці Зарічної, 1 та вулиці Паркової, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та виїхав на зустрічну смугу. У результаті здійснив зіткнення з автомобілем «Škoda Fabia», який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП травмовані особи відсутні та заподіяні матеріальні збитки, чим порушено підпункт «б» пункту 2.3, пункт 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за статтею 124 КУпАП.

8 вересня 2025 року о 15 год 37 хв за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, перехрестя вулиці Зарічної, 1, та вулиці Паркової, водій ОСОБА73 керував автомобілем «Kia Optima» в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці, результат позитивний – 2,68‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА73 не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним сином. Надав письмові пояснення, в яких просив не позбавляти водійського посвідчення з метою виконання ним службових та родинних обов’язків, а також з метою продовження його медичного лікування. Просив урахувати, що під час ДТП перебував під впливом сильного душевного хвилювання у зв’язку з трагічною смертю хрещеної матері його сина.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА73 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення на підставі частини другої статті 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.34. Справа № 359/11118/25 (№ 359/11119/25, № 359/11120/25).

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебували три адміністративні матеріали стосовно ОСОБА74 за № 3/359/4456/2025 (справа № 359/11118/25) за частиною першою статті 130 КУпАП, № 3/359/4457/2025 (справа № 359/11119/25) за статтею 122⁴ КУпАП та за № 3/359/4458/2025 (провадження № 359/11120/25) за статтею 124 КУпАП, згідно з якими:

6 вересня 2025 року о 21 год 12 хв у селі Воронькові Бориспільського району Київської області по вулиці Українській, 115, водій ОСОБА74 керував автомобілем «ІЖ», не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив наїзд на паркан. При ДТП відбулися механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА74 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за статтею 124 КУпАП.

6 вересня 2025 року о 21 год 12 хв у селі Воронькові Бориспільського району Київської області по вулиці Українській, 115, водій ОСОБА74 керував автомобілем «ІЖ», залишив місце ДТП, до якої був причетний, не дочекавшись приїзду поліції, чим порушив підпункт «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за статтею 122⁴ КУпАП.

6 вересня 2025 року о 21 год 12 хв у селі Воронькові Бориспільського району, Київської області по вулиці Українській, 56, водій ОСОБА74 керував автомобілем «ІЖ» у стані алкогольного сп’яніння, огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер 0173», проба була позитивною – 2,52‰. ОСОБА74 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА74 з’явився, вину у вчиненні правопорушень визнав та просив суворо не карати, розкаявся. Просив врахувати, що він працює в ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» на посаді диспетчера розподільчого центру № 28, а позбавлення права керування змінить його матеріальне становище, зважаючи на неможливість отримання доходу шляхом керування транспортними засобами. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року ОСОБА74 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122⁴, частиною першою статті 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення на підставі частини другої статті 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.35. Справа № 359/8767/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 19 липня 2025 року о 01 год 15 хв у місті Борисполі, перехрестя вулиці Київський Шлях – Пречистенська, ОСОБА75 керував електроскутером «UABIKE» з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА75 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати, розкаявся. Просив урахувати, що він має на утриманні доньку та дружину, яка хворіє. Також на даний час він працює водієм у таксі ТОВ «Наталі», а позбавлення права керування змінить його матеріальне становище, зважаючи на неможливість отримання доходу шляхом керування транспортними засобами. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року ОСОБА75 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.36. Справа № 359/7514/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 20 червня 2025 року о 23 год 50 хв у місті Борисполі, вулиця Привокзальна, 42, водій ОСОБА76 керував транспортним засобом «Ford Focus» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА76 з’явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати, розкаявся. Вчинок пояснив обставинами, що склалися, неможливістю рухатися в інший спосіб. Просив врахувати, що має на утриманні двох дітей, а позбавлення права керування змінить його матеріальне становище, зважаючи на неможливість отримання доходу шляхом керування транспортними засобами. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2025 року ОСОБА76 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.37. Справа № 359/7903/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, відповідно до якого 26 червня 2025 року о 18 год 36 хв у Київській області, місті Борисполі, вулиця Визволителів, 42, водій ОСОБА77 керував транспортним засобом «Fiat Doblò» у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду – 2,28‰. Водій порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА77 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. До початку розгляду справи подав письмове клопотання-пояснення, в якому зазначав, що щиро кається у скоєному. Просить урахувати, що він є фізичною особою – підприємцем, КВЕД 49.32 надання послуг таксі та має внутрішню ліцензію на перевезення пасажирів на таксі. Робота таксистом є його основною робою, крім того, як ФОП виконує замовлення з доставки вантажів на своєму автомобілі з причепом. На утриманні має малолітню дитину. Має інвалідність та статус ветерана війни. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2025 року ОСОБА77 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

3.2.38. Справа № 359/8205/25.

У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. перебував адміністративний матеріал, згідно з яким 6 липня 2025 року о 01 год 00 хв у місті Борисполі, вулиця Теплична, 122, водій ОСОБА78 керувала транспортним засобом «Škoda Octavia» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння зі згоди водія проводився на місці події за допомогою приладу «Драгер 6820», результат огляду – 1,35‰; ОСОБА78 порушила підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА78 з’явилася, вину у вчиненому правопорушенні визнала та просила суворо не карати. Просила врахувати, що до неї зателефонувала подруга, прохала до неї приїхати та забрати, оскільки посварилася з рідними. ОСОБА78 переживала за здоров’я подруги, діяла у стані афекту, не усвідомлюючи наслідків, про що дуже шкодує. Просила врахувати, що раніше ніколи не притягувалася ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності. Просить не позбавляти її права керування. Крім того, у судовому засіданні просила розстрочити сплату штрафу через те, що має скрутне матеріальне становище.

Свідок ОСОБА79 в судовому засіданні пояснила, що після того як посварилася з рідними, була в паніці та налякана, і єдиним виходом було поїхати з дому. У стані стресу вона звернулася до ОСОБА78 з проханням забрати її. Марина вагалася, але приїхала. На той час вона не розуміла всієї серйозності ситуації. Їй шкода що через неї сталася та ситуація.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2025 року ОСОБА78 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

4. Узагальнені пояснення судді Вознюка С.М.

4.1. Пояснення судді щодо справ про адміністративні правопорушення, в яких суддя застосував положення статті 22 КУпАП.

Суддя Вознюк С.М. у письмових поясненнях зауважив, що положення статті 22 КУпАП щодо можливості застосування судом усного зауваження при малозначності вчиненого, які не забороняли суду ухвалювати рішення по всіх справах про адміністративні правопорушення, в разі виявлення таких обставин, діяли до 17 березня 2021 року. Після внесення відповідних змін та набрання ними чинності вказані положення не застосовуються до справ про адміністративні правопорушення, в тому числі за статтею 130 КУпАП.

Вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із керуванням транспортними засобами, є суспільно небезпечними та такими, що повинні тягнути за собою відповідальність, передбачену законом, у той же час розгляд справи здійснюється суддею особисто за участю особи, яка притягується до відповідальності. При цьому саме суддя уповноважений законом та державою на ухвалення рішень про притягнення особи до відповідальності, а за наявності на те достатніх і законних підстав для звільнення від відповідальності/закриття провадження.

На переконання судді Вознюка С.М., лише суддя має право та, в той же час обов’язок, встановити такі обставини, що виключають притягнення особи до відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого, при розгляді справ, що підвідомчі судам. Суддя констатує, що заборона застосування статті 22 КУпАП, починаючи з 17 березня 2021 року, під час розгляду передбачених законом справ про адміністративні правопорушення, є втручанням у діяльність судді.

Щодо проваджень, які зазначені в дисциплінарній скарзі: більшість із них пов’язана з тим, що особа визнала свою винуватість, розкаялася у скоєному, а показник алкоголю в крові був трохи вище норми (0,20 проміле), від якої настає відповідальність за скоєне. При цьому суддя звертає увагу, що стан сп’яніння може бути різним (легкий ступінь, середній та тяжке алкогольне сп’яніння), а тому відповідальність у зв’язку із цим не може бути однаковою для всіх. При цьому варто враховувати похибку алкотестера.

Інша категорія справ була пов’язана з відмовою у проходженні медичного огляду в закладі охорони здоров’я, зважаючи на відсутність для вказаної процедури достатнього часу. Після чого особи проходили медичні освідування самостійно та надавали суду відповідні висновки, які спростовували підозри працівників поліції. Правопорушення полягало у відмові проходження медичного освідування, однак суспільна небезпека наведеної відмови втратила значення, з урахуванням непідтвердження в особи підозри щодо перебування у стані сп’яніння. У вказаних в дисциплінарній скарзі справах особи не мали явних ознак наркотичного чи алкогольного сп’яніння, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Наказ № 1452/735).

Суддя Вознюк С.М. стверджує, що під час розгляду відповідних справ дотримувався вимог законодавства та враховував конкретні обставини справ, отже, не міг допустити поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

4.2. Пояснення судді стосовно справ, у яких він ухвалив постанови про накладення на правопорушників адміністративних стягнень у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя Вознюк С.М. зазначає, що мотиви ухвалених рішень в кожному з наведених заявником випадків містять достатні обґрунтування з урахуванням необхідності довести до стороннього спостерігача підстави про можливість застосування стягнення без позбавлення прав керування транспортними засобами. Водночас було враховано наявність обставин, які пом’якшують відповідальність, сімейних обставин, фактичних обставин кожної справи, які не були типовими, а також мету покарання – виховання та дотримання законодавства в подальшому особою, яка притягається до відповідальності.

Зокрема, з-поміж судових рішень, що наводяться у скарзі, є такі, що за змістом є незначними, проте основну думку та позицію судді в них викладено також. Недостатня інформативність рішення та його обґрунтування зумовлена лише наявністю значного навантаження в роботі судді.

Суддя Вознюк С.М. наголошує, що жодної поведінки, яка порочила б звання судді або підривала авторитет правосуддя під час розгляду вказаної категорії справ, та взагалі у своїй діяльності, яка становить понад 17 років, він допускав.

Ухвалення суддею зазначених рішень без застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування – не системне порушення законодавства, а виняток із загального правила з урахуванням особливостей та наведених в рішенні мотивів. Викладене не може розцінюватися як грубе порушення закону.

Наявність практики апеляційної інстанції зводиться також до норм закону без урахування особливостей кожної справи та мети стягнення. Аналогічно суди апеляційної інстанції застосовували безальтернативні стягнення в митних правопорушеннях, що стало підставою для низки рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) проти України та визнання порушень з боку держави при їх розгляді. Наявність судової практики не завжди свідчить про її однотипність та необхідність урахування. Суддя зауважив, що зазначене також не може бути підставою для висновку про грубе порушення ним закону.

На думку судді Вознюка С.М., сторонній спостерігач не бере участі в судових справах, а надає оцінку рішенням з точки зору їх вмотивованості та обґрунтованості, на що, в умовах сьогодення, на жаль, у суду немає часу.

Суддя Вознюк С.М. зауважує, що під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності осіб у межах розгляду справ, що містяться в дисциплінарних скаргах, суд вважав за можливе застосувати аналогію закону, відповідно до якого судом застосовано положення статті 69 КК України щодо призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом до правовідносин у КУпАП, які не містять окремого регулювання питання призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено цим законом, у тому числі частиною першою статті 130 КУпАП, але при цьому і не містять прямої заборони на призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено в санкції відповідної статті.

Суддя наголосив, що для досягнення визначеної в статті 23 КУпАП мети адміністративного стягнення (виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами), на підставі положень статті 69 КК України з урахуванням принципу верховенства права, справедливості, пропорційності та індивідуалізації покарання (стягнення), що враховує характер вчиненого правопорушення, наявності декількох обставин, які пом’якшують відповідальність (перелік яких не є вичерпним), відсутності обставин, які обтяжують відповідальність, майнового стану особи, відношення до скоєного, в межах розгляду справ, що зазначені в дисциплінарних скаргах, необхідним і достатнім було накладення більш м’якого адміністративного стягнення, ніж передбачено статтею 130 КУпАП, із застосуванням альтернативного стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, що є дискреційними повноваженнями суду.

Суддя поінформував, що під час ухвалення вказаних судових рішень про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів, дотримувався встановлених КУпАП правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а ухвалені «спірні рішення» не мають жодних негативних наслідків ні для завдань та мети КУпАП, ні для судочинства у зазначеній категорії справ, як і для Держави України в цілому, оскільки саме такі рішення свідчать про виконання завдань КУпАП щодо виховання осіб, які вчинили правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Наведені вище рішення свідчать про наявність у судді дискреційних повноважень щодо здійснення правосуддя та прийняття відповідного рішення. Зокрема, рішення про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП без застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, на думку судді, узгоджуються та відповідають положенням статей 1, 2, 9, 10, 23, 24, 25, 30, 33, 36 КУпАП.

Суддя зауважує, що завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

При цьому одночасне вжиття всіх заходів, передбачених завданнями цього Кодексу, є неможливим, зважаючи на особливості правовідносин, які КУпАП врегульовує. Тому завданням та обов’язком суду в цьому зв’язку, на думку судді Вознюка С.М., є вжиття вичерпних заходів, пов’язаних із застосуванням законодавства України, з урахуванням усіх обставин кожної конкретної справи про адміністративне правопорушення.

Неможливо і, безумовно, суперечить принципу індивідуалізації покарання застосовування однакового стягнення для осіб, які визнали свою винуватість та виявили каяття, і до осіб, які умисно проігнорували вимоги закону взагалі. Водночас, на переконання судді, зважаючи на зміст Конституції України та положень КУпАП, саме на суд покладається обов’язок призначення покарання згідно із Законом з урахуванням положень статей 23, 33 КУпАП, а не на стороннього спостерігача, оскільки суд не може здійснювати правосуддя в інтересах такого спостерігача.

З аналізу приписів статей 23-25 КУпАП суддя дійшов висновку, що накладення стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами не суперечить загальним засадам цього Кодексу.

Суддя вважав за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до змісту статті 30 КУпАП передбачено виняток для випадків неможливості застосування позбавлення права полювання, якщо полювання є основним джерелом існування, в тому числі і щодо наявності грубого чи систематичного порушення порядку користування цим правом. Зазначене відповідає принципу індивідуалізації покарання за вчинене з урахуванням матеріального стану особи, яка притягається до відповідальності.

На думку судді, з логічного аналізу указаної норми статті, правил законотворчої техніки, судової практики суддів України, а також пояснювальних записок до законів України про внесення змін і доповнень до статті 33 КУпАП (№ 2342-ІІІ від 5 квітня 2001 року, № 596-VІІІ від 14 липня 2015 року, № 2262-VІІІ від 21 грудня 2017 року, № 1582-ІХ від 29 червня 2021 року) можна виснувати, що зміни та доповнення стосувалися лише запровадження відповідальності за правопорушення за допомогою технічних засобів в автоматичному режимі.

Тобто ця норма (стаття 33 КУпАП) не діє лише для випадків притягнення до відповідальності осіб за порушення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, та інші визначені у цій статті винятки та випадки (система фіксації адміністративних правопорушень), щодо притягнення осіб, що вчинили такі порушення, без участі останніх (автоматичні штрафи). Для таких випадків передбачено окрему процедуру судового розгляду оскарження накладених стягнень у порядку, визначеному КАС України.

Таким чином, суддя наголошує, що мав законні підстави для застосування положень статей 23, 33 КУпАП під час ухвалення рішення про достатність стягнення у виді штрафу без застосування позбавлення прав керування транспортними засобами.

Жодне із правопорушень, наведених у скарзі, не було повторно вчинене, жодних негативних наслідків для суспільних інтересів та держави з цього приводу не настало (в скарзі наведені лише твердження цього без належного обґрунтування таких наслідків, у чому саме вони виразились), оскільки особа понесла помірне для неї стягнення з урахуванням її вини та каяття, матеріального та сімейного стану. У деяких випадках суддею враховано необхідність залишення прав керування водію як основного джерела його доходу.

Завдання КУпАП виконані в повному обсязі, оскільки вказані особи (як відомо судді Вознюку С.М. з офіційних джерел) більше не вчиняли аналогічних правопорушень, тобто мету покарання та виховання доведено в повному обсязі, крім одного випадку, де особу за частиною другою статті 130 КУпАП притягнуто до відповідальності у виді штрафу із застосуванням позбавлення права керування на три роки.

Суддя зазначає, що наводив достатні мотиви ухвалених рішень у вказаних випадках, з урахуванням навантаження, яке є в Бориспільському міськрайонному суді Київської області, у кожному випадку встановлював доцільність застосування того чи іншого виду стягнення, чи обох одночасно, з урахуванням завдань та мети КУпАП та відповідного провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

На переконання судді, він діяв у межах законодавства України і не допускав проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), а отже, відсутні будь-як негативні наслідки від його діяльності як судді.

Суддя просив врахувати, що безальтернативне застосування стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами за частиною першою статті 130 КУпАП є порушенням принципу індивідуалізації покарання особи та недотримання положень Конституції України.

Суддя Вознюк С.М. у поясненнях повідомив, що він як громадянин України та суддя категорично не згоден з тим, що не мав права при призначенні адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, брати до уваги особу правопорушника, його майновий стан, інші обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Вважає, що це і є дискреційні повноваження судді під час розгляду судової справи. І навпаки, вважає, що був зобов’язаний їх врахувати під час ухвалення відповідних рішень, оскільки положення частини другої статті 33 КУпАП стосуються лише випадків порушень правил дорожнього руху в сфері безпеки, що зафіксовано в автоматичному режимі.

На підставі наданих пояснень суддя виснує, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, оскільки своєю поведінкою не допустив грубого (чи іншого істотного) порушення закону, що могло б призвести до негативних наслідків під час здійснення правосуддя у справах, що вказані у скаргах.

5. Висновки за результатом розгляду дисциплінарної справи

5.1. Правове регулювання.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права; суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами статті 7 КУпАП, яка визначає питання забезпечення законності під час застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 2.5 вказаних Правил визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року (далі – Закон № 1231-ІХ) статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122², 122⁴, частиною третьою статті 123, частинами другою–четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».

Таким чином, до моменту набрання чинності Законом № 1231-ІХ, а саме до 17 березня 2021 року, у суду було право звільнити порушника від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП і обмежитися усним зауваженням, у зв’язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

У частині другій цієї статті зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

5.2. Щодо наявності у поведінці судді Вознюка С.Ю. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5.2.1. Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Ураховуючи специфіку справ про адміністративні правопорушення, а саме, що у таких справах відсутні сторони, слід урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 9 вересня 2021 року (справа № 11-21сап21), відповідно до яких підстави дисциплінарної відповідальності судді, визначені у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 106 України «Про судоустрій і статус суддів» («незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору»), стосуються судових рішень незалежно від того, за яким законом відбувається їхнє ухвалення, і чи є за цим законом у відповідному процесі поняття «сторона» та «суть спору».

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що у справах № № 359/97/21, 359/85/21, 359/9962/20, 359/8725/20, 359/8727/20, 359/8334/20, 359/4344/20, 359/6037/20, 359/5613/20, 359/5528/20, 359/5109/20, 359/4985/20, 359/4774/20, 359/2292/20, 359/3414/20, 359/3415/20, 359/11410/19, 359/11219/19, 359/10919/19, 359/6059/19, 359/6048/19, 359/5876/19, 359/5621/19, 359/5614/19, 755/7369/19, 359/5299/19, 359/5029/19 суд навів мотиви ухваленого рішення.

Постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області у наведених справах містять опис обставин, встановлених судом під час розгляду справ, мотиви, на які зважав суд, ухвалюючи відповідні судові рішення.

Щодо урахування судом висновків медичних установ, наданих водіями, у справах №№ 359/5614/19, 359/6048/19, 359/11219/19, 359/11410/19, 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21, які не підтверджували перебування водіїв у стані сп’яніння.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.

Пунктами 7, 8 Порядку встановлено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно із частиною четвертою статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться у присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров’я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Частиною п’ятою статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Наказом № 1452/735.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Наказу № 1452/735 огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров’я України та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення згідно зі статтею 266 КУпАП.

Пунктом 9 розділу ІІ Наказу № 1452/735 встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Самозвернення водія для проведення вказаного огляду, безумовно, не відповідає вимогам КУпАП та відповідним підзаконним актам.

5.2.2. У справах №№ 359/5614/19, 359/6048/19, 359/11219/19, 359/11410/19, 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21 суд встановлював порушення водіями частини першої статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп’яніння.

У постановах у справах №№ 359/5614/19, 359/6048/19, 359/11219/19, 359/11410/19 суддя Вознюк С.М. послідовно констатує про порушення водіями Наказу № 1452/735 щодо порядку проходження огляду на стан сп’яніння. Зазначені висновки хоч і відображені в постановах, проте не були єдиною підставою, за наявності якої водіїв було звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з усталеною дисциплінарною практикою Вищої ради правосуддя, а також відповідно до пункту 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя не наділені повноваженнями здійснювати переоцінку доказів, встановлювати їх належність чи допустимість, оскільки це є виключною прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Оцінка достатності фактичних даних, наведення мотивів та формулювання висновків у судовому рішенні належать до сфери внутрішнього переконання судді, яке не може бути предметом дисциплінарної переоцінки за відсутності ознак свавілля чи очевидного ігнорування вимог закону.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено, що постанови у цих справах прийнято за повної відсутності фактичних підстав або за умов, які свідчили б про грубу недбалість чи умисне порушення закону.

Таким чином, у поведінці судді Вознюка С.М. під час розгляду справ № № 359/5614/19, 359/6048/19, 359/11219/19, 359/11410/19 не встановлено складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5.2.3. У справі № 359/3626/20 особа притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП, а саме за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою зазначеної статті.

Із копій матеріалів вказаної справи вбачається, що суду надано довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, оскільки особу постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2019 року (справа № 359/9359/19) визнано винною у скоєнні, зокрема, правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, із позбавленням права керування строком на один рік.

Відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських, долучені до матеріалів адміністративної справи № 359/3626/20, свідчать про те, що особа намагалася уникнути зупинки транспортного засобу поліцейськими, не мала при собі посвідчення водія та намагалася пересісти з водійського на пасажирське сидіння, коли під’їхали працівники патрульної поліції.

Водночас вказане жодним чином не відображено в постанові, прийнятій суддею Вознюком С.М., який не надав оцінки повторності вчиненого порушення, звільнив особу від адміністративної відповідальності та оголосив усне зауваження.

Аналіз змісту постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року у справі № 359/3626/20 та матеріалів відповідної справи про адміністративне правопорушення дає підстави виснувати, що суддя Вознюк С.М., звільняючи особу від адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП та обмежуючись усним зауваженням, не навів у судовому рішенні мотивів ухвалення відповідного рішення.

Застосування інституту малозначності (статті 22 КУпАП) до діяння, кваліфікованого за частиною другою статті 130 КУпАП (повторне протягом року керування транспортним засобом у стані сп’яніння), створює для суду підвищений стандарт вмотивованості. Повторність вказує на стійку суспільно небезпечну поведінку особи. Незгадування суддею факту наявності попередньої постанови від 7 жовтня 2019 року про позбавлення особи права керування та ненаведення мотивів, з яких суд вважає можливим звільнити зазначену особу від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, свідчить про формальний та декларативний характер постанови. Таке рішення не відповідає критеріям розумності та справедливості, оскільки не дає можливості об’єктивному спостерігачу зрозуміти логіку суду.

Установлені обставини не можуть вважатися другорядними або такими, що не впливають на вирішення справи. Навпаки, вони безпосередньо стосувалися питання про наявність підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності та застосування до неї усного зауваження замість передбаченого законом адміністративного стягнення. За наведених обставин суд був зобов’язаний надати їм належну правову оцінку та викласти відповідні мотиви у судовому рішенні.

Ураховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, що має підвищену суспільну небезпеку порівняно з іншими правопорушеннями, визначеними в КУпАП, суддя був зобов’язаний навести в постановах суду вмотивоване обґрунтування застосування положень статті 22 КУпАП стосовно особи, яка повторно протягом року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя не навів мотивів, з яких не врахував повторності вчинення правопорушення під час вирішення питання про малозначність діяння та можливість застосування статті 22 КУпАП, не надав оцінки поведінці особи, зафіксованій на відеозаписах, а також не зазначив мотивів щодо того, чому було взято до уваги результати дослідження, проведеного з порушенням відповідних вимог законодавства.

З копії матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 10 травня 2020 року о 22 год 40 хв, порушення зафіксовано 10 травня 2020 року о 22 годині 05 хвилин.

У судовому засіданні ОСОБА15 просив долучити до матеріалів справи копію звіту про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографічного аналізу від 11 травня 2020 року ТОВ «Медаком», згідно з яким він не перебував у стані сп’яніння.

У копії звіту про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографічного аналізу ТОВ «Медаком» зазначено дату проведення дослідження – 11 травня 2020 року, 00 годин 30 хвилин.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного / наркотичного сп’яніння врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком та Наказом № 1452/735. Самозвернення водія для проведення зазначеного огляду не відповідає вимогам КУпАП та відповідним підзаконним актам.

Водночас, як вбачається зі змісту постанови від 26 травня 2020 року, суддя Вознюк С.М. під час ухвалення рішення про звільнення особи від відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення врахував зазначений звіт ТОВ «Медаком». Жодних застережень щодо отримання звіту із порушенням вимог законодавства чи неможливості використання його як доказу у справі суддя не навів.

Фактично суд взяв до уваги документ, отриманий поза процедурою, встановленою статтею 266 КУпАП, однак не навів жодних мотивів, з яких визнав можливим врахувати такий документ при вирішенні питання про малозначність правопорушення.

За подібних обставин суддя Вознюк С.М. урахував відповідні висновки медичних установ, надані водіями, у справах №№ 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21.

Аналіз постанов у справах №№ 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21 свідчить, що суддя використовував аналогічний підхід до мотивування. У кожній із наведених справ суд обмежувався посиланням на факт подальшого самостійного проходження особою медичного огляду та відсутність підтвердження стану сп’яніння, проте не наводив мотивів, з яких такий огляд, проведений поза визначеною законом процедурою, був врахований судом під час вирішення питання про малозначність правопорушення, не пояснював причин відхилення юридичного значення відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку та не обґрунтовував, чому вказані обставини свідчать про малозначність діяння.

Оцінюючи дії судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. під час розгляду справ №№ 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21 у контексті наявності складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід зауважити таке.

Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому було ухвалено саме таке рішення, прийнято одні доводи та відхилено інші.

Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим, недостатньо процитувати закон і перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь ухваленого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що терміну «спір» має даватися матеріальне визначення, а не формальне (рішення у справі «Ван Гейсегем проти Бельгії» від 21 січня 1999 року). Задля відповідності духу Європейської конвенції з прав людини вимагається, щоб це слово не тлумачилося надто технічно і щоб воно мало змістовне, а не формальне значення. Вмотивованість як одна з основних ознак законності судового рішення повинна бути присутня в усіх рішеннях незалежно від їх виду та форми судочинства.

Дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя не наділений повноваженнями здійснювати переоцінку доказів або втручатися у дискреційні повноваження суду. Проте залишення без оцінки факту повторності протиправного діяння, урахування медичних висновків, отриманих із порушенням вимог законодавства, необґрунтоване у зв’язку із цим застосування інституту малозначності позбавляють ухвалені судові рішення фундаментальної ознаки вмотивованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 березня 2026 року у справі № 990SCGC/33/25 (пункт 27) наголосила, що дисциплінарна відповідальність судді за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» настає не за самий факт помилки в оцінці доказів, не за неправильність висновків і не за переоцінку фактичних обставин справи, а винятково за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Ця підстава є суто процесуальною, формальною за своєю природою, спрямована на забезпечення мінімальних стандартів якості судового акта як офіційного документа, що підлягає публічному сприйняттю, розумінню, виконанню та контролю з боку суспільства. Ненаведення такого мотивування перетворює судове рішення на декларативний акт, позбавлений логічного зв’язку між доказами, фактами та правовою кваліфікацією.

У пункті 32 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відсутність апеляційного оскарження не легалізує процесуальних вад. Принцип res judicata захищає остаточність рішення по суті, але не перешкоджає оцінці якості мотивування ухваленого суддею рішення в дисциплінарному провадженні. Дисциплінарне провадження оцінює не істину у справі, а зміст судового акта як документа.

Дисциплінарний орган не оцінює правильності висновку судді щодо допустимості чи доказового значення відповідних документів. Предметом оцінки є виключно відсутність у постановах мотивів, з яких суд взяв такі документи до уваги та дійшов висновку про малозначність адміністративного правопорушення.

З огляду на очевидний характер наведених обставин, їх безпосередній зв’язок із питанням про можливість застосування статті 22 КУпАП та відсутність будь-якої оцінки цих обставин у постановах суду, незазначення відповідних мотивів свідчить щонайменше про недбале ставлення судді до виконання процесуального обов’язку щодо належного мотивування судового рішення.

Отже, вказані вище обставини свідчать про наявність у поведінці Вознюка С.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

5.3. Щодо наявності у поведінці судді Вознюка С.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

5.3.1. Щодо застосування суддею Вознюком С.М. статті 22 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

У справах №№ 359/5029/19, 359/5299/19, 755/7369/19, 359/5621/19, 359/5876/19, 359/6059/19, 359/10919/19, 359/2292/20, 359/5528/20, 359/6037/20 адміністративні протоколи стосовно осіб складені за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

У зазначених справах стан алкогольного сп’яніння у правопорушників становивв від 0,21‰ до 0,4‰.

У справах №№ 359/5614/19, 359/6048/19, 359/11219/19, 359/11410/19, 359/3414/20, 359/3415/20, 359/3626/20, 359/4774/20, 359/4985/20, 359/5109/20, 359/5613/20, 359/4344/20, 359/8334/20, 359/8727/20, 359/8725/20, 359/9962/20, 359/85/21, 359/97/21 адміністративні протоколи стосовно осіб були складені за відмову від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Для цих справ характерним є те, що після відмови від проходження огляду особи самостійно зверталися до медичних закладів, отримували висновки про відсутність стану сп’яніння та подавали їх до суду. Саме на такі обставини суддя окремо посилається у поясненнях як на підставу для застосування статті 22 КУпАП.

У всіх постановах, прийнятих суддею Вознюком С.М. у вказаних справах, винних осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, було звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю відповідно до статті 22 КУпАП, суд обмежився усним зауваженням.

Водночас застосування суддею статті 22 КУпАП не свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку.

Постанови у зазначених вище справах були прийняті суддею Вознюком С.М. у період з червня 2019 року до січня 2021 року.

Стаття 22 КУпАП у редакції, чинній у вказаний період, передбачала, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.

Зміни, які визначали перелік статей, до яких ця норма не може застосовуватися, зокрема статтю 130 КУпАП, набули чинності 17 березня 2021 року.

На момент прийняття постанов у справах, які є предметом дослідження у цьому дисциплінарному провадженні, стаття 22 КУпАП передбачала право органу (посадової особи), уповноваженого вирішувати справу про адміністративне правопорушення, у разі малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнити особу від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому чинне на той час законодавство не містило заборони на застосування цієї норми до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.

Законом № 1231-ІХ були внесені зміни до статті 22 КУпАП, якими встановлено перелік правопорушень, до яких положення про малозначність не застосовуються, зокрема й до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. Зазначені зміни набрали чинності 17 березня 2021 року, тобто після прийняття всіх постанов, які є предметом дослідження у дисциплінарній справі.

Таким чином, на час ухвалення відповідних судових рішень закон допускав можливість застосування статті 22 КУпАП до осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

КУпАП не містить визначення поняття «малозначності» адміністративного правопорушення, не визначає і не закріплює ознак «малозначного» адміністративного проступку, критеріїв, за якими суд може застосовувати положення статті 22 КУпАП. Вирішення питання про малозначність правопорушення належало до дискреційних повноважень суду, який повинен був оцінити конкретні обставини справи та особу правопорушника.

Незгода зі наданою суддею оцінкою конкретних обставин справи або з висновком про можливість застосування статті 22 КУпАП сама по собі не свідчить про вчинення дисциплінарного проступку.

Не встановлено також, що під час прийняття вказаних постанов суддя діяв умисно або допустив грубе порушення закону. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що суддя дотримувався сформованого ним підходу до застосування положень статті 22 КУпАП, який ґрунтувався на розумінні суддею змісту закону та меж суддівської дискреції. Сам факт помилковості чи суперечливості такого підходу не може автоматично свідчити про наявність грубого порушення закону в розумінні пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Бориспільський міськрайонний суд Київської області надав інформацію, згідно з якою у період з 1 червня 2019 року до 31 січня 2021 року до провадження судді Вознюка С.М. надійшла 551 справа про адміністративне правопорушення, суддею розглянуто 504 справи, повернуто на доопрацювання та за підсудністю 47 справ, накладено адміністративне стягнення 311 справ, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв’язку із спливом строків 208 справ.

Застосування статті 22 КУпАП мало місце у 28 справах, що становить близько 5% від загальної кількості справ про адміністративні правопорушення, які перебували у провадженні судді.

За таких обставин наведені показники не дають підстав стверджувати про масове чи безконтрольне застосування суддею статті 22 КУпАП або про свідоме ігнорування вимог законодавства.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи в цій частині була наявність у поведінці судді Вознюка С.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок грубої недбалості допущення іншого грубого порушення закону, яке призвело до істотних негативних наслідків.

Диспозиція пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає відповідальність саме за інше грубе порушення закону. Тобто обов’язковою передумовою кваліфікації дій судді за вказаною нормою є встановлення факту порушення конкретних вимог закону.

Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено, що суддя Вознюк С.М. під час прийняття постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, діяв всупереч чинному на той час законодавству, зокрема, у період з червня 2019 року до січня 2021 року стаття 22 КУпАП надавала суду право у разі визнання адміністративного правопорушення малозначним звільнити особу від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування цієї норми до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, у зазначений період закон не містив.

17 березня 2021 року набрали чинності зміни до статті 22 КУпАП, якими прямо встановлено неможливість застосування положень про малозначність до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. Отже, наведені законодавчі зміни свідчать про те, що до їх ухвалення відповідна заборона у законі була відсутня.

З огляду на викладене застосування суддею статті 22 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, саме по собі не може розцінюватися як порушення закону, оскільки здійснювалося на підставі чинної на той момент норми закону, яка надавала суду відповідні дискреційні повноваження.

Фактично доводи дисциплінарної скарги у цій частині зводяться до незгоди з оцінкою суддею конкретних обставин справ та з висновком про наявність підстав для застосування статті 22 КУпАП. Проте відмінність у тлумаченні та застосуванні оціночної категорії «малозначність» не є тотожною порушенню закону.

Ураховуючи відсутність встановленого факту порушення суддею вимог закону, відсутнім є обов’язковий елемент об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, питання щодо грубості порушення, форми вини та настання істотних негативних наслідків не мають самостійного правового значення для кваліфікації дій судді за вказаною нормою, оскільки склад цього дисциплінарного проступку відсутній через невстановлення самого факту порушення закону.

Таким чином, зібрані під час дисциплінарного провадження матеріали не дають достатніх підстав для висновку про те, що суддя Вознюк С.М. умисно або внаслідок грубої недбалості допустив інше грубе порушення закону, яке призвело до істотних негативних наслідків. У зв’язку із цим у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5.3.2. Щодо справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, у яких суддя Вознюк С.М. ухвалив постанови про накладення на правопорушників адміністративних стягнень у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

У дисциплінарній справі порушується питання щодо оцінки дій судді Вознюка С.М., який за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення визнав осіб винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак, не застосував до правопорушників адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене в санкції цієї норми як обов’язкове.

Частина перша статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність у виді застосування адміністративного стягнення у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини четвертої статті 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватися до осіб, які користуються цими засобами у зв’язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавець чітко визначив, що у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування засобами транспорту застосовується навіть до осіб, які користуються цими засобами у зв’язку з інвалідністю.

Визначена законодавцем санкція є надзвичайно суворою, що, вочевидь, зумовлено високою суспільною небезпекою діянь, за вчинення яких її встановлено. Безальтернативність санкції, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, означає, що суд (суддя) не може обирати якесь одне із двох обов’язкових адміністративних стягнень, яке слід застосувати до особи, визнаної винною у вчиненні адміністративного правопорушення за цією нормою, незалежно від будь-яких обставин, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану тощо. Вказане законодавче формулювання санкції частини першої статті 130 КУпАП, ураховуючи приписи статей 7, 245 цього Кодексу щодо застосування заходів адміністративного впливу та вирішення справ про адміністративне правопорушення у точній відповідності із законом, виключає будь-яку дискрецію судді під час обрання міри адміністративної відповідальності для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів, зокрема, зауважено, що метою судочинства є вирішення спорів і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП безальтернативно у виді основного стягнення встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, водночас стаття 33 КУпАП містить заборону під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіри громадян до справедливого судового розгляду незалежним і неупередженим судом.

Адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які встановлені приписами КУпАП, суспільною небезпечністю, а отже, санкція частини першої вказаної статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж в інших випадках, передбачених КУпАП.

Характер суспільної небезпечності (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від кримінального правопорушення.

Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція зазначеної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об’єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи за результатами розгляду 38 справ про адміністративні правопорушення (№№ 359/11713/24, 359/12590/24, 359/7252/24, 359/6780/24, 361/1754/24, 359/764/24, 359/1437/24, 359/7556/22, 359/7553/22, 359/6754/24, 359/6125/23, 359/6028/23, 359/4594/23, 359/6072/23, 359/8271/22, 359/6414/22, 359/7211/25, 359/4951/25, 359/5321/25, 359/5041/25, 359/2719/25, 359/1577/25, 359/1605/25, 359/1081/25, 359/13840/24, 359/13833/24, 359/13953/25, 359/11769/25, 359/12763/25, 359/12694/25, 359/11415/25, 359/11748/25, 359/11116/25, 359/11118/25, 359/8767/25, 359/7514/25, 359/7903/25, 359/8205/25) суддя Вознюк С.М., визнаючи осіб, які керували транспортними засобами, винними у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які встановлено частиною першою статті 130 КУпАП, застосував до них лише адміністративне стягнення у виді штрафу, тобто всупереч статтям 7, 245 КУпАП не діяв у точній відповідності із законом та не керувався імперативною санкцією вказаної законодавчої норми, яка передбачає одночасне накладення на водіїв штрафу у встановленому розмірі та позбавлення їх права керування транспортними засобами, тобто безальтернативне застосування адміністративних стягнень. Унаслідок зазначених дій судді особи, визнані винними у вчиненні адміністративних правопорушень відповідно до частини першої статті 130 КУпАП, не понесли встановленої законом міри відповідальності за вчинені ними адміністративні правопорушення, уникнули обов’язкового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, необхідність застосування якого прямо визначена законом.

У 8 справах (№№ 359/764/24, 359/7252/24, 359/11713/24, 359/12590/24, 359/7514/25, 359/8767/25, 359/11415/25, 359/11769/25) протоколи про адміністративні правопорушення були складені за відмову осіб у проходженні огляду на стан алкогольного / наркотичного сп’яніння.

У 30 справах (№№ 359/7553/22, 359/7556/22, 359/6414/22, 359/8271/22, 359/6072/23, 359/4594/23, 359/6028/23, 359/6125/23, 359/1437/24, 359/1754/24, 359/6754/24, 359/6780/24, 359/13833/24, 359/13840/24, 359/1081/25, 359/1577/25, 359/1605/25, 359/2719/25, 359/4951/25, 359/5041/25, 359/5321/25, 359/7211/25, 359/8205/25, 359/7903/25, 359/11116/25, 359/11118/25, 359/11748/25, 359/12694/25, 359/12763/25, 359/13953/25) протоколи про адміністративні правопорушення складалися стосовно осіб за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Результати огляду становили від 0,41‰ до понад 6‰ за дозволеної норми 0,2‰. У 13 справах рівень алкоголю у водіїв перевищував 2‰, в одній справі – 6‰, що вважається вкрай тяжким станом алкогольного сп’яніння.

У 5 справах поведінка водія спричинила ДТП (справи № 359/13840/24 – результат огляду водія 2,77‰, № 359/1578/25 – результат огляду водія 1,57‰, № 359/11116/25 – результат огляду водія 2,68‰, № 359/11118/25 – результат огляду водія 2,52‰, № 359/11748/25 – результат огляду водія 1,47‰).

У справі № 359/5321/25 водій не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, а також увімкнення спеціального звукового сигналу. У рапорті поліцейського зауважено, що під час патрулювання було виявлено автомобіль, який рухався у комендантську годину. Поліцейськими було ухвалено рішення про зупинку транспортного засобу для перевірки документів, проте після увімкнення проблискового маячка та звукового сигналу авто пришвидшило рух і «почало тікати». У подальшому після зупинки транспортного засобу у водія було виявлено ознаки сп’яніння, результат огляду – 1,01‰.

У справі № 359/764/24 водій не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу, використовував ненормативну лексику до працівників поліції і погрожував фізичною розправою, а також заподіяв матеріальну шкоду – відламав задній двірник службового автомобіля.

У справі № 359/7556/22 у рапорті поліцейського зазначено про отримання виклику щодо транспортного засобу, який підозріло маневрував проїзною частиною та ледь не в’їхав у автомобіль заявника. Рівень алкоголю у водія становив 2,47‰.

У справі № 359/6780/24 у рапорті поліцейського зауважено про отримання виклику «Порушення ПДР». Прибувши на місце, поліцейські виявили двох свідків, які «притримали» водія. У письмових поясненнях свідки повідомили, що водій, який рухався у попутному напрямку, здійснив різкий маневр під їхнє авто, чим спричинив аварійну ситуацію. Після того, як водій зупинився, свідки підійшли до нього та виявили ознаки алкогольного сп’яніння (запах та «неадекватно-агресивна поведінка»). Під час спроби водія залишити місце зупинки свідки притримали його до приїзду працівників поліції. Рівень алкоголю у водія становив 2,24‰.

Ухвалюючи відповідні судові рішення, суддя Вознюк С.М. дійшов висновку про скоєння водіями інкримінованих їм адміністративних правопорушень, проте вважав за можливе не застосовувати до них обов’язкову санкцію у виді позбавлення керування транспортними засобами, оскільки враховував, зокрема, відсутність істотної шкоди громадським або державним інтересам, ступінь вини осіб, відсутність обтяжуючих обставин і тяжких наслідків.

Водночас згідно із вимогами частини другої статті 33 КУпАП під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, не враховуються.

У поясненнях суддя Вознюк С.М. наголосив, що під час прийняття відповідних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв дотримувався встановлених КУпАП правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а ухвалені «спірні рішення» не мають жодних негативних наслідків як для завдань, мети КУпАП та судочинства у цій категорії справ, так і для України як держави в цілому, оскільки саме такі рішення свідчать про виконання завдань КУпАП щодо виховання осіб, які вчинили правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене варто зауважити.

Суддя Вознюк С.М. постановою від 21 липня 2023 року (справа № 359/6072/23) визнав ОСОБА52 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

З ЄДРСР встановлено, що суддя Вознюк С.М. постановою від 28 травня 2025 року (справа № 359/4388/25) визнав цю саму особу винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Суддя Вознюк С.М. постановою від 12 липня 2024 року (справа № 359/6754/24) визнав ОСОБА47 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

З ЄДРСР установлено, що постановою Городоцького районного суду Львівської області від 10 лютого 2025 року (справа № 441/137/25) визнано вказану особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

З огляду на встановлені обставини вбачається, що вчинення особою аналогічного адміністративного правопорушення може свідчити про відсутність результатів застосованого суддею «виховного» впливу або належної правосвідомості. Особи не усвідомили суспільної небезпеки своєї поведінки, не зробили належних висновків із вчиненого, не стали на шлях виправлення та не піддалися процесу правового впливу. Такі дії можуть свідчити про стійку зневагу до встановлених правил безпеки дорожнього руху, демонструвати збереження схильності до протиправної поведінки та підвищену небезпеку для життя і здоров’я інших учасників дорожнього руху.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (місто Лондон, 16 жовтня 2015 року), зокрема, зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.

Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.

Натомість безпідставне звільнення від покарання (чи його частини) за вчинення правопорушення, яке пов’язане з ризиками для життя і здоров’я інших осіб, може утверджувати як у самого правопорушника, так і у сторонніх спостерігачів враження, що існує спосіб уникнення відповідальності. Що, своєю чергою, може заохочувати інших осіб до порушення закону, а самого правопорушника – до порушення такого закону повторно і багаторазово.

Наочним прикладом цього є поведінка правопорушника ОСОБА47, який після ухвалення постанови у справі № 359/6754/24 повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення. Тобто безпідставне звільнення від покарання (чи його частини) могло викликати в нього відчуття безкарності та ще більш недбале ставлення до заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Розгляд вказаної категорії справ має значний суспільний інтерес. Безпідставне звільнення таких правопорушників від відповідальності має вкрай негативні наслідки, оскільки формує у правопорушників відчуття безкарності, а в суспільства – недовіру до суду.

Станом на день прийняття постанов у справах, які є предметом дослідження в цьому дисциплінарному провадженні, приписи частини першої статті 130 КУпАП чітко й однозначно передбачали обов’язковість та безальтернативність застосування до правопорушників адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, проте суддя Вознюк С.М. залишив це поза увагою.

Під час розгляду вказаних вище справ суддя Вознюк С.М. грубо порушив вимоги статей 1, 7, 23, 33, 130, 245 КУпАП, пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які зобов’язують суддів вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Оцінюючи доводи судді Вознюка С.М. щодо правомірності застосування за аналогією закону положень статті 69 КК України щодо призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, слід зауважити таке.

На відміну від КК України, який містить спеціальну норму – статтю 69 КК України, що надає суду право за наявності визначених законом умов призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено санкцією статті, КУпАП аналогічного механізму не містить.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає єдиний вид основного та додаткового стягнення як нерозривний комплекс правових наслідків: штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк. У цьому випадку законодавець використав прийменник «з», що вказує на безальтернативний та обов’язковий характер одночасного застосування обох видів стягнень. КУпАП не наділяє суд повноваженнями на власний розсуд змінювати вид стягнення або не застосовувати один із його обов’язкових елементів.

Загальновизнаним принципом юридичної відповідальності є те, що питання підстав, меж та виду відповідальності визначаються виключно законом.

Якщо законодавець передбачив конкретний вид адміністративного стягнення та не встановив механізму його пом’якшення, суд не має повноважень створювати такий механізму шляхом застосування аналогії.

Застосування статті 69 КК України до статті 130 КУпАП призводить не до тлумачення закону, а до конструювання нового правового регулювання, яким суд фактично замінює законодавця, створюючи новий вид санкції – штраф без позбавлення права керування транспортними засобами, хоча така санкція частиною першою статті 130 КУпАП не передбачалася.

Застосування аналогії закону допускається лише за наявності прогалини у правовому регулюванні. У справах про притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП відповідної прогалини не існує. КУпАП прямо визначає склад правопорушення, суб’єкта відповідальності, вид стягнення, розмір стягнення, строк позбавлення права керування. Отже, всі елементи правового регулювання урегульовано безпосередньо законом.

Незгода суду із суворістю встановленої санкції або переконання у необхідності її пом’якшення не свідчать про наявність прогалини у праві.

КК України та КУпАП є самостійними нормативними актами, які регулюють різні сфери суспільних відносин та мають власні, відокремлені принципи призначення покарань / стягнень.

Стаття 69 КК України міститься в загальній його частині і регламентує виключно порядок призначення кримінального покарання. Натомість КУпАП містить вичерпний перелік обставин, що пом’якшують відповідальність (стаття 34 КУпАП), водночас частина друга статті 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність. Формулювання закону «крім випадків…» є прямою законодавчою забороною застосовувати вказані критерії у справах за статтею 130 КУпАП.

Отже, відсутність подібної норми в КУпАП є не «прогалиною в праві», яка підлягає заповненню шляхом аналогії, а свідомим рішенням законодавця, спрямованим на забезпечення невідворотності та суворості покарання за визначені види адміністративних правопорушень, насамперед тих, що становлять підвищену суспільну небезпеку (керування у стані сп’яніння).

Незважаючи на відсутність подібної норми в КУпАП, суддя Вознюк С.М. системно обґрунтовував незастосування обов’язкового додаткового стягнення саме тими обставинами, які законом прямо заборонено враховувати: станом здоров’я, необхідністю користування транспортним засобом, сімейним станом, майновими труднощами, відсутністю тяжких наслідків, позитивною характеристикою особи та власною оцінкою пропорційності покарання.

Додатково варто звернути увагу на те, що логіка кримінального законодавства України не підтверджує позиції судді щодо можливості пом’якшення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Зокрема, згідно з пунктом 13 частини першої статті 67 КК України вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, визнається обставиною, що обтяжує покарання.

Крім того, частина четверта статті 74 КК України прямо встановлює, що особа, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнена від покарання за наявності визначених законом підстав, однак таке правило не поширюється, зокрема, на осіб, які вчинили порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, навіть кримінальне законодавство, яке передбачає значно ширший перелік механізмів індивідуалізації відповідальності та пом’якшення покарання, зважає на підвищену суспільну небезпеку правопорушень, пов’язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп’яніння, та прямо обмежує можливість звільнення таких осіб від покарання.

За наведених обставин посилання судді на необхідність застосування за аналогією положень кримінального законодавства для пом’якшення відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, є внутрішньо суперечливим.

Аналіз відповідних положень КК України спростовує висновок про допустимість пом’якшення встановленої законом відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння або за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. Це додатково свідчить про відсутність належного правового підґрунтя для застосування за аналогією положень кримінального законодавства з метою фактичної зміни санкції, передбаченої статтею 130 КУпАП.

Щодо доводів судді про застосування практики ЄСПЛ та кримінально-правового характеру справ про адміністративні правопорушення слід зазначити таке.

Посилаючись на практику ЄСПЛ, суддя Вознюк С.М. фактично ототожнює поняття «кримінальне обвинувачення» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) із поняттям кримінального правопорушення у розумінні національного законодавства. Водночас аналіз відповідних рішень ЄСПЛ свідчить, що такі висновки виходять за межі правових позицій ЄСПЛ.

У рішеннях, на які посилається суддя, ЄСПЛ ураховував те, що окремі категорії адміністративних правопорушень, з огляду на їхню природу, каральну мету та суворість санкцій, можуть розглядатися як «кримінальні» для цілей застосування статті 6 Конвенції. Саме тому на відповідні провадження поширюються гарантії справедливого судового розгляду, передбачені Конвенцією, зокрема право на захист, презумпція невинуватості, право бути вислуханим незалежним та безстороннім судом та інші процесуальні гарантії.

Водночас із відповідних рішень ЄСПЛ не випливає, що визнання адміністративного провадження «кримінальним» у конвенційному розумінні тягне за собою застосування до нього норм кримінального матеріального права або надає національному суду право змінювати санкції, прямо встановлені законом. Предметом аналізу ЄСПЛ у таких справах є виключно питання забезпечення особі процесуальних гарантій справедливого судового розгляду, а не питання застосування національного матеріального законодавства.

Практика ЄСПЛ, на яку посилається суддя, свідчить лише про необхідність дотримання у справах про адміністративні правопорушення процесуальних гарантій, притаманних кримінальному провадженню у розумінні Конвенції. Водночас із цієї практики не випливає можливість застосування до адміністративно-деліктних правовідносин інститутів кримінального матеріального права або відступу від санкції, прямо встановленої законом. Отже, наведені суддею рішення ЄСПЛ не можуть бути належним обґрунтуванням його позиції щодо можливості зміни передбачених КУпАП правових наслідків вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, системне багаторазове ігнорування суддею чіткої законодавчої заборони щодо пом’якшення безальтернативної санкції за керування транспортними засобами у стані сп’яніння свідчить не про помилковість чи недбалість, а про цілеспрямоване і свідоме нехтування законом. Така поведінка не залишає сумнівів у наявності щонайменше грубої недбалості, а за сукупністю обставин набуває ознак умисного ухилення від обов’язку забезпечити невідворотність покарання.

Поведінка судді Вознюка С.М. нівелює зусилля законодавця і призводитиме до поширення у суспільстві думки, що навіть пряма заборона не перешкоджає легко уникати покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння.

Під час розгляду дисциплінарної справи доцільно дослідити питання системності дій судді та його сталої практики щодо звільнення осіб від частини обов’язкової санкції, визначеної законом.

З цією метою з Бориспільського міськрайонного суду Київської області витребувано інформацію щодо кількості справ та результати їх розгляду за категорією «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», які перебували у провадженні судді Вознюка С.М. за період упродовж 2022–2024 років та 2025–2026 років.

Аналіз статистичних даних за період з 2022 року до початку 2026 року свідчить, що у 2022 році суддя розглянув 313 справ вказаної категорії, наклавши адміністративне стягнення у 164 справах, серед яких у 40 випадках було застосовано штраф без позбавлення права керування. У 2023 році із 285 розглянутих справ стягнення накладено у 170 випадках, при цьому кількість постанов із застосуванням виключно штрафу становила 51. У 2024 році з 235 розглянутих справ цієї категорії стягнення накладено у 150 випадках, з яких майже половина, а саме 70 постанов, містили рішення про накладення штрафу без позбавлення права керування. За період з 1 січня 2025 року до 12 січня 2026 року суддя розглянув 177 справ, наклавши стягнення у 112 з них, серед яких 41 рішення передбачало лише штраф без позбавлення водійських прав.

Наведена тривалість застосування однакового правового підходу свідчить про те, що дії судді не є наслідком поодинокої суддівської помилки, випадкового недогляду чи неправильного тлумачення закону в якійсь окремій, специфічній життєвій ситуації, а становлять цілеспрямовану, послідовну та свідомо сформовану практику використання суддею одного й того самого способу вирішення справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.

Крім справ, які детально досліджені у дисциплінарній справі, встановлено прийняття суддею Вознюком С.М. аналогічних постанов і в інших справах:

№ з/п	№ справи	Дата постанови	Вид порушення	Посилання на ЄДРСР
1.	359/7507/24	11.09.2024	відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння	https://reyestr.court.gov.ua/Review/122172070
		Додаткові обставини, пов’язані із цією справою.	09.07.2024 працівники поліції зупинили трактор «Булат» під керуванням ОСОБА79 за порушення правил дорожнього руху. Під час спілкування поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп’яніння та запропонували пройти огляд на стан сп’яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Від проходження огляду ОСОБА79 відмовився. Після повідомлення про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА79, перебуваючи у службовому автомобілі поліції, висловив працівнику поліції пропозицію надати неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн за нескладання адміністративного протоколу та нефіксацію вчиненого правопорушення. Працівник поліції попередив водія про кримінальну відповідальність за такі дії, відмовився від прийняття неправомірної вигоди та повідомив про подію на лінію «102». У зв’язку із зазначеними обставинами ОСОБА79 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, а саме пропозиції службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею дій з використанням наданих службових повноважень. 30.07.2024 між прокурором та ОСОБА79 за участю захисника було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до статей 468–472 КПК України. Суддя Вознюк С.М. вироком від 17.09.2024 затвердив угоду про визнання винуватості від 30.07.2024 між прокурором та підозрюваним ОСОБА79, за участю захисника. ОСОБА79 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. https://reyestr.court.gov.ua/Review/121992536
2.	359/4852/24	12.06.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,46‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/120012470
3.	359/4321/24	10.05.2024	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/119365881
4.	359/2762/24	08.04.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 0,21‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/118707828
5.	359/2424/24	10.04.2024	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/118707823
6.	359/2763/24	08.04.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,11‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/118671110
7.	359/7058/22	18.10.2022	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,82‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/106990077
8.	359/5934/22	19.09.2022	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,85‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/106405722
9.	359/11508/24	15.11.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 2,89‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/123780958
10.	359/11333/24	11.11.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/123530447
11.	359/7896/24	02.10.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 0,89‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/122971871 Додатково: постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2025 водія визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 124, 1224 частиною першою статті 130 КУпАП. На підставі статті 36 КУпАП остаточно накладено на водія стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. https://reyestr.court.gov.ua/Review/131495001
12.	359/9461/24	30.09.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,16‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/122642166
13.	359/7795/24	16.09.2024	Керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння – амфетамін.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/122154306
14.	359/7376/23	13.10.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/114822881
15.	359/5675/23	02.10.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/114580686
16.	359/6483/23	10.08.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/112870780 Додатково: постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2026 водія визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136377638
17.	359/6525/23	26.07.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/112827466
18.	359/5623/23	25.07.2023	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/112471094
19.	359/6123/23	17.07.2023	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 1,12‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/112498245
20.	359/4774/23	13.06.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/111731775
		Додаткові обставини, пов’язані із цією справою.	15.05.2023 ОСОБА80, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, порушив правила дорожнього руху та допустив наїзд на паркан, унаслідок чого транспортний засіб і майно отримали механічні пошкодження. Після ДТП працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння ОСОБА80 відмовився, у зв’язку із чим стосовно нього розпочато оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП. Після повідомлення про складання адміністративних матеріалів ОСОБА80, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, висловив працівникам поліції пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн за нефіксацію вчинених ним адміністративних правопорушень та нескладання відповідних адміністративних матеріалів. Працівники поліції відмовилися від прийняття неправомірної вигоди та повідомили про подію у встановленому порядку. У подальшому щодо ОСОБА80 складено протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, а його дії кваліфіковано за частиною першою статті 369 КК України як пропозицію службовій особі неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням наданих їй службових повноважень. 25.05.2023 між прокурором та ОСОБА80 за участю захисника було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до статей 468–472 КПК України. Суддя Вознюк С.М. вироком від 12.06.2023 затвердив угоду про визнання винуватості від 25.05.2023 між прокурором та підозрюваним ОСОБА80 за участю захисника. ОСОБА80 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. https://reyestr.court.gov.ua/Review/111557043
21.	359/1677/23	20.03.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/110090435
22.	359/2158/23	20.03.2023	Керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/110085666
23.	359/1046/23	01.03.2023	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543109 Додатково: постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.04.2025 водія визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 і частиною першою статті 1222 КУпАП, та із застосуванням статті 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. https://reyestr.court.gov.ua/Review/126387347
24.	359/9353/22	09.12.2022	Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/107822787
25.	359/7471/22	14.11.2022	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 2,11‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/107433850
26.	359/7336/24	30.09.2024	Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – 0,51‰.	https://reyestr.court.gov.ua/Review/122642123 Додатково: у резолютивній частині постанови суддя Вознюк С.М. зазначив: «Зобов’язати ОСОБА81, ____ року народження, реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи не, в місячний термін з моменту набрання постановою суду законної сили внести на рахунок Державного бюджету України суму допомоги ЗС України в розмірі, що становить не менше 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.».

 

Системний характер наведених рішень підтверджується тим, що суддя застосовував однаковий підхід до значної кількості осіб, які вчинили різні за фактичними обставинами правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП. Незалежно від конкретних обставин справ суд фактично замінював установлену законодавцем санкцію іншим видом відповідальності, який законом не передбачався.

Водночас слід враховувати, що йдеться не про оцінку правильності чи неправильності висновків судді щодо конкретних доказів або фактичних обставин справ. Предметом дисциплінарної оцінки є саме системне застосування підходу, за якого особи визнавалися винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, однак звільнялися від частини обов’язкових правових наслідків, прямо встановлених законом.

Таким чином, установлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать, що ухвалення щонайменше 38 постанов про застосування до осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами не було випадковим чи епізодичним явищем. Указані рішення утворюють послідовну та сталу практику судді, яка реалізовувалася протягом тривалого часу та ґрунтувалася на власному підході до застосування санкції статті 130 КУпАП, всупереч законодавчій конструкції відповідальності, встановленій законом.

Окремої оцінки потребують обставини щодо застосування суддею Вознюком С.М. у низці справ про адміністративні правопорушення додаткової умови у вигляді внесення особою грошової допомоги на потреби Збройних Сил України у сумі від 10 000 до 30 000 гривень (справи №№ 359/764/24, 359/1437/24, 359/6754/24, 359/6780/24, 359/7252/24, 359/12590/24, 359/13833/24).

Як убачається зі змісту відповідних судових рішень та пояснень судді, внесення особою коштів на підтримку Збройних Сил України розглядалося суддею як обставина, що має значення для вирішення питання про відповідальність особи та, на думку судді, повинна була сприяти досягненню мети адміністративного стягнення, вихованню правопорушника та забезпеченню інтересів держави в умовах збройної агресії.

В окремих випадках кошти мали вносити і військовослужбовці (справи № 359/1437/24, № 359/6754/24).

Не ставлячи під сумнів суспільну важливість підтримки Збройних Сил України та суспільно корисний характер благодійної діяльності громадян, варто наголосити, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Вказаний принцип у повному обсязі поширюється і на здійснення судом правосуддя.

Види адміністративних установлені статтею 24 КУпАП. Порядок призначення адміністративних стягнень, підстави звільнення від адміністративної відповідальності та способи виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення врегульовано нормами КУпАП.

Законодавство не передбачає такого виду адміністративного стягнення, заходу впливу, додаткового обов’язку або умови звільнення від відповідальності, як внесення особою коштів на потреби Збройних Сил України чи будь-яких інших благодійних внесків.

Так само КУпАП не містить механізму визначення розміру подібного внеску, порядку його сплати, строків виконання, способу перевірки виконання відповідного обов’язку, правових наслідків його невиконання.

Фактично у зазначених випадках судом сформульовано додатковий обов’язок для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не передбачений законом та перебуває поза межами встановленої законодавцем системи заходів адміністративного впливу.

Водночас посилання на виховну мету наведеного підходу або його суспільну корисність не можуть бути достатньою правовою підставою для покладення на особу будь-яких додаткових обов’язків. Навіть суспільно корисна мета не наділяє суд повноваженнями самостійно створювати нові види юридичної відповідальності, заходи впливу або умови звільнення від відповідальності, не передбачені законом.

В умовах воєнного стану підтримка Збройних Сил України є надзвичайно важливою, однак вона має здійснюватися добровільно або у випадках, санкціонованих законом (наприклад, перерахування застави в кримінальному провадженні на потреби оборони за ініціативою заставодавця), та не може набувати ознак процесуальної умови, додаткового обов’язку чи елементу судового рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про вихід судді за межі встановленого законом способу реалізації судових повноважень та фактичне застосування до осіб заходів впливу, не передбачених законодавством про адміністративні правопорушення.

У постановах у справах № 359/4951/25 та № 359/5321/25 суддя зауважив таке: «Показник в 1,05 проміле відповідає легкій стадії алкогольного сп’яніння, яку важко помітити в діяльності та поведінці особи. Повторний огляд через 20 хв. після першого тесту працівниками поліції не здійснювався».

У постанові у справі № 359/5041/25 зазначено: «З урахуванням акту огляду на стан алкогольного сп’яніння, встановлено, що показник концентрації алкоголю в організмі особи становив 0,67 проміле, що згідно з висновками медичної практики відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння, який не завжди має виражені зовнішні ознаки, не впливає суттєво на поведінку особи та не створює очевидної загрози для безпеки дорожнього руху.

Крім того, повторний огляд через 20 хвилин, передбачений нормативними вимогами з метою підтвердження або спростування результату первинного тесту, працівниками поліції не проводився, що є порушенням Порядку проведення огляду (затвердженого наказом МОЗ та МВС №1452/735 від 09.11.2015). Це викликає сумнів у достовірності результатів первинного огляду, та може бути враховано як пом’якшуюча обставина».

З огляду на викладене варто наголосити, що стаття 130 КУпАП не пов’язує наявність складу адміністративного правопорушення із ступенем вираженості зовнішніх ознак сп’яніння або з тим, наскільки помітним є вплив алкоголю на поведінку особи. Об’єктивна сторона правопорушення полягає у факті керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Законодавець уже здійснив оцінку суспільної небезпеки такого діяння та встановив єдині критерії відповідальності. Отже, після встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп’яніння суд не наділений повноваженнями самостійно визначати ступінь небезпеки або «очевидної» загрози безпеці дорожнього руху.

Твердження про те, що концентрація алкоголю 0,67‰ або 1,05‰ «не створює очевидної загрози для безпеки дорожнього руху», фактично підміняє законодавчу оцінку суспільної небезпеки діяння власною оцінкою судді.

Крім того, сумнівним є посилання судді на те, що відповідний ступінь алкогольного сп’яніння «не впливає суттєво на поведінку особи». Наведені висновки потребують спеціальних знань та відповідного доказового підґрунтя у конкретній справі.

КУпАП не ставить відповідальність за статтею 130 КУпАП у залежність від того, чи мав алкоголь істотний вплив на поведінку водія.

Крім того, ні Порядок, ні Наказ № 1452/735 не містять жодної імперативної норми, яка зобов’язувала б патрульних поліцейських проводити повторний огляд на стан алкогольного сп’яніння через 20 хвилин, якщо перший тест виявив позитивний результат. Установлена законом процедура передбачає, що у разі незгоди водія з результатом показників приладу на місці його направляють для проходження відповідного огляду до закладу охорони здоров’я, що є єдиним законним способом спростування результатів технічного засобу.

Крім того, визнання судом сумнівів у достовірності результатів огляду (нібито через непроведення повторного тесту) пом’якшуючою обставиною суперечить базовим засадам оцінки доказів та притягнення особи до юридичної відповідальності. Згідно з положеннями КУпАП якщо суд під час розгляду справи встановлює, що ключові докази обвинувачення отримані з порушенням встановленого порядку і викликають обґрунтовані сумніви, такі докази мають визнаватися недопустимими, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю події або складу правопорушення.

Використання судом процесуальних сумнівів щодо достовірності та допустимості доказу вини як підстави для визнання особи винною, проте визнаючи це пом’якшуючою обставиною, є юридично непослідовним.

5.3.3. Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Диспозиція цієї правової норми по суті містить ознаки двох самостійних складів дисциплінарних проступків:

допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 червня 2021 року (провадження № 11-121сап21) зауважила, що, здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон та надавати оцінку обставинам судової справи так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.

Грубе порушення закону має місце за умови, що воно було надто очевидним для суду за відповідних обставин, тобто коли за обставин судової справи необхідність застосування певної правової норми була зрозумілою та недвозначною і виключала іншу поведінку судді.

Отже, суддя Вознюк С.М. допустив грубе порушення закону, яке полягало в тому, що вимоги законодавства, які підлягали застосуванню під час розгляду відповідних справ, були чіткими, однозначними та не допускали множинного тлумачення.

Санкція статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на визначений законом строк. Закон не містить альтернативних видів стягнення, не надає суду дискреційних повноважень щодо вирішення питання про застосування або незастосування позбавлення права керування транспортними засобами та не передбачав можливості призначення лише штрафу.

Отже, обставини справ, які були предметом розгляду судді Вознюка С.М., є переконливими щодо необхідності застосування санкції, передбаченої статтею 130 КУпАП, що було очевидним і не викликало обґрунтованих сумнівів щодо змісту правової норми. Відповідне нормативне регулювання не містило прогалин, колізій чи неоднозначностей, які могли б потребувати складного тлумачення або надання переваги одному з кількох можливих варіантів правозастосування.

Фактично суддя не тлумачив закон, а відступив від його приписів, замінивши визначену законодавцем модель відповідальності власним підходом до призначення адміністративного стягнення. При цьому особи визнавалися винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, однак до них застосовувалося стягнення, яке санкцією відповідної норми не передбачалося.

Грубе порушення суддею Вознюком С.М. вимог закону призвело до істотних негативних наслідків, а саме:

для суспільства – це формування відчуття несправедливості, вибірковості правосуддя та зниження довіри до судової системи; особи, визнані винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, не понесли повного обсягу покарання, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а були безпідставно звільнені від частини адміністративної відповідальності за порушення, яке карається шляхом накладення адміністративних стягнень у виді штрафу і позбавлення спеціального права. Безпідставне пом’якшення покарання свідчить про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, а також щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Це формує у громадян відчуття безкарності та уникнення покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння в разі можливого вчинення правопорушення в майбутньому;

для держави – дискредитація механізмів правозастосування, які покликані боротися з керуванням транспортними засобами устані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, яке щороку забирає життя людей;

для правосуддя – підрив довіри до судової влади, створення враження, що суд може діяти не за законом, а на власний розсуд, нехтуючи суспільними інтересами.

Таким чином, безпідставне звільнення від обов’язкового покарання за статтею 130 КУпАП потрібно кваліфікувати як грубе порушення закону, що спричинило істотні негативні наслідки.

Стосовно суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку слід зауважити, що встановлені обставини свідчать не про випадкову помилку чи неправильне розуміння закону, а про свідоме застосування обраного суддею правового підходу.

Посилаючись на практику ЄСПЛ та можливість застосування статті 69 КК України, суддя фактично визнає, що КУпАП не містить норми, яка дозволяла б призначати стягнення за статтею 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами. Отже, з метою обґрунтування рішень суддя Вознюк С.М. він звертався до положень КК України, використовуючи власне тлумачення практики ЄСПЛ.

Крім того, у даному випадку йдеться не про поодинокий випадок неправильного застосування закону, а про сформовану та послідовну практику, яка реалізовувалася протягом тривалого часу. Велика кількість аналогічних постанов з подібним мотивуванням не дає можливості вважати дії судді наслідоком неуважності або технічної помилки.

Про усвідомлений характер поведінки судді Вознюка С.М. свідчить також те, що після відкриття ухвалою Першої Дисциплінарної палати від 14 квітня 2025 року № 788/1дп/15-25 дисциплінарної справи за скаргою Бутко К.Т. суддя не припинив застосування відповідного підходу, а продовжив ухвалювати постанови, якими визнавав осіб винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та призначав їм адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Саме такі рішення стали підставою для подання нових дисциплінарних скарг та відкриття Першою Дисциплінарною палатою ще двох дисциплінарних справ.

6. Узагальнений висновок

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Установлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та наявні у матеріалах справи докази є чіткими, переконливими і з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які є підставою для притягнення судді Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата висновує, що поведінка судді Вознюка С.М. охоплюються складами дисциплінарних проступків, визначених:

підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Друга Дисциплінарна палата вважає за доцільне притягнути суддю Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності із наведених вище підстав.

7. Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Ця об’єднана дисциплінарна справа складається із чотирьох дисциплінарних скарг, що надійшли до Вищої ради правосуддя 26 квітня 2021 року (скаржник Маселко Р.А.), 24 лютого 2025 року (скаржниця Буртник К.Т.), 29 липня 2025 року (скаржниця Чижик Т.В.) та 27 січня 2026 року (скаржниця Чижик Т.В.).

Щодо підстав дисциплінарної відповідальності судді Вознюка С.М., установлених за результатами розгляду скарг Буртник К.Т. та Чижик Т.В., слід зазначити таке.

Інкримінований судді Вознюку С.М. дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вчинено у період з 27 жовтня 2022 року до 16 грудня 2025 року. Відповідні скарги були подані 24 лютого, 29 липня 2025 року та 27 січня 2026 року. З огляду на викладене строк притягнення судді Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Що стосується підстав дисциплінарної відповідальності судді Вознюка С.М., установлених за результатами розгляду скарги Маселка Р.А., то інкримінований судді дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вчинено у період з 26 травня 2020 року до 21 січня 2021 року. Дисциплінарна скарга, яка стала підставою для відкриття дисциплінарної справи, надійшла до Вищої ради правосуддя 26 квітня 2021 року.

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у редакції, чинній на день надходження дисциплінарної скарги Маселка Р.А., встанвовлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 частину першу статті 42 у наведеній редакції визнано неконституційною, отже, від дати ухвалення зазначеного рішення застосуванню підлягала первинна редакція вказаної частини статті.

У період з 5 серпня 2021 року до 19 жовтня 2023 року статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» було передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Чинна редакція частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначає, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищою радою правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищою радою правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Таким чином, попри зміну редакцій статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у ній залишалося незмінним визначення моменту початку дисциплінарного провадження, який залежав від того, з якої підстави відкривалося провадження:

у разі надходження дисциплінарної скарги – день її отримання Вищою радою правосуддя;

у разі ініціативи Дисциплінарної палати – день ухвалення відповідного рішення;

у разі звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – день отримання звернення Вищою радою правосуддя.

Саме такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 вересня 2025 року (справа № 990SСGС/22/24) та 9 квітня 2026 року (справа № 990SСGС/1/26).

Отже, з урахуванням викладеного строк притягнення судді Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Під час обрання дисциплінарного стягнення судді Вознюку С.М. враховуються:

характер дисциплінарного проступку. Характер дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», полягає у неналежному виконанні суддею обов’язку щодо мотивування судового рішення. Суддя не навів мотивів прийняття або відхилення обставин, які мали істотне значення для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема не надав оцінки повторності вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, а також не навів мотивів, з яких визнав можливим врахувати документ, отриманий поза процедурою, встановленою статтею 266 КУпАП. Характер дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», полягає у свідомому незастосуванні частини обов’язкової санкції, встановленої законом. Суддя визнавав осіб винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, однак призначав їм адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, хоча таку можливість законом не було передбачено. Отже, фактично змінювався визначений законодавцем зміст відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;

наслідки дисциплінарного проступку. Системне незастосування суддею обов’язкового додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами призвело до фактичного звільнення від частини відповідальності, встановленої законом, осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, і, як наслідок, призвело до невиконання в конкретних справах законодавчо визначеної мети адміністративної відповідальності та нівелювання превентивного значення такого виду стягнення;

особа судді. Вознюк С.М. Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007 призначений строком на п’ять років на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VI призначений на посаду судді цього самого суду безстроково. Стаж роботи Вознюка С.М. на посаді судді становить понад 19 років;

характеристика судді. З характеристики, наданої головою Бориспільського міськрайонного суду Київської області Д. Ткаченком, убачається, що «за час роботи суддею Вознюк Сергій Михайлович зарекомендував себе принциповим, сумлінним, відповідальним та вимогливим, має глибокі знання діючого законодавства та судової практики, постійно вдосконалює свій професійний рівень, сумлінно ставиться до виконання своїх службових обов’язків, державною мовою володіє вільно.

Вознюк Сергій Михайлович у роботі проявляє тактовність та ввічливість у ставленні до учасників судового процесу, відвідувачів суду та інших осіб.

Суддя Вознюк Сергій Михайлович постійно підвищує свій професійний рівень, орієнтується у чинному законодавстві, вміло на практиці застосовує його норми. Регулярно знайомиться з новою юридичною літературою, а також судовою практикою по різним категоріям кримінальних, цивільних та адміністративних справ.

<…> По характеру врівноважений, в спілкуванні з колегами та підлеглими ввічливий»;

наявність інших дисциплінарних стягнень. Інформація про непогашені дисциплінарні стягнення відсутня;

ступінь вини. Інкримінований судді дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вчинено внаслідок недбалості. Інкримінований судді дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вчинено умисно;

обставини, що обтяжують відповідальність. Системність і тривалість протиправної поведінки судді, вчинення кількох дисциплінарних проступків.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до суддів, визначені частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Вознюк С.М. вчинив дисциплінарні проступки у період з 26 травня 2020 року до 16 грудня 2025 року.

Як у редакції статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» станом на 26 травня 2020 року, так і в чинній редакції передбачено шість видів дисциплінарних стягнень за принципом від найменш суворого до найбільш суворого.

З урахуванням обмежень, визначених частинами третьою, четвертою зазначеної статті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідних редакціях, до судді Вознюка С.М. за вчинені ним дисциплінарні проступки може бути застосовано шість видів дисциплінарних стягнень.

Згідно із частиною шостою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за наявності непогашених дисциплінарних стягнень до судді має бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення.

Оскільки суддя Вознюк С.М. не має непогашених дисциплінарних стягнень, то відсутні підстави для застосування положень частини шостої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарні проступки, вчинені суддею Вознюком С.М., не є істотними, а тому немає підстав для обрання стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Ураховуючи те, що суддя Вознюк С.М. є суддею місцевого суду, стягнення у виді подання про переведення судді до суду нижчого рівня до нього застосовуватися не може.

З огляду на викладене, до судді Вознюка С.М. можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

1) попередження;

2) догана – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) сувора догана – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Необхідність урахування принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ для того, щоб втручання було виправданим, воно повинно бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.

Згідно з принципом індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на завдання, які на нього покладено, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, у тому числі вирішення питання його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).

У контексті розгляду дисциплінарної справи варто зазначити, що метою притягнення до дисциплінарної відповідальності є забезпечення належної поведінки суддів, дотримання ними професійної етики, стандартів правосуддя та зміцнення довіри суспільства до судової влади.

Інститут дисциплінарної відповідальності суддів має гарантувати, що суддя нестиме відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку. Водночас у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися пропорційності й адекватності, щоб уникнути ситуації, коли накладення дисциплінарного стягнення виконуватиме не превентивну, а виключно каральну функцію.

Ураховуючи встановлені обставини, характер дисциплінарного проступку (включає зокрема, але не виключно, зміст допущених суддею порушень, форму поведінки судді та її зовнішній прояв, сутність порушення, а також решту фактичних обставин, установлених під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду), позитивну характеристику судді Вознюка С.М., відсутність непогашених дисциплінарних стягнень, тривалість дисциплінарного провадження, водночас беручи до уваги системність та ступінь вини допущених суддею проступків, Друга Дисциплінарна палата виснує, що застосування до судді Вознюка С.М. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця – є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на викладене, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

 

 

 Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя