Вища рада правосуддя, заслухавши доповідь члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя,
встановила:
відповідно до пункту 9 частини першої статті 3, статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, зокрема, із власної ініціативи.
Якщо член Вищої ради правосуддя під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювати розгляд питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (абзац четвертий пункту 24.1 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Відповідно до службової записки члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 2 липня 2026 року № 1266/0/10-26 про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя існують обставини, які потребують вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя із власної ініціативи, з огляду на таке.
У провадженні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя перебувала дисциплінарна справа стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника Кирила Юрійовича, відкрита за скаргою Буртник Христини Василівни (вх. № Б-12/30/7-24).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 10 грудня 2025 року № 2638/2дп/15-25 притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю. та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на три місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та доброчесності та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Під час розгляду цієї дисциплінарної справи встановлено, що стосовно Гарника К.Ю. 2 жовтня 2022 року було складено адміністративний протокол серії ААД № 377935 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який було передано на розгляд до Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/28615/22-п).
Печерський районний суд міста Києва постановою від 20 лютого 2023 року справу № 757/28615/22-п про адміністративне правопорушення стосовно Гарника К.Ю. направив до Управління патрульної поліції в місті Києві для дооформлення.
За інформацією Печерського районного суду міста Києва, справу № 757/28615/22-п було передано до поліції нарочно. Цю версію на підставі пояснення керівника апарату суду Лінник Н.В. зафіксовано у висновках за результатами службового розслідування від 30 жовтня 2023 року, призначеного наказом голови суду від 18 вересня 2023 року № 935-з/2023.
Однак поліція стверджує, що матеріалів справи не отримувала. Згідно з відповіддю Управління патрульної поліції у місті Києві (вх. № 6082/0/8-25 від 10 червня 2025 року) матеріали справи № 757/28615/22-п було надіслано з Печерського районного суду міста Києва засобами поштового зв’язку. Під час відкривання конверта було виявлено, що матеріали справи відсутні, про що було складено відповідний акт.
Отже, ні в суді, ні в поліції справи немає. Справу втрачено до моменту її розгляду та ухвалення остаточного рішення, тому розглянути протокол про адміністративне правопорушення по суті, встановити наявність складу правопорушення та вину водія тепер неможливо, що також перешкоджає встановленню всіх обставин справи у дисциплінарному провадженні.
На засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2 липня 2025 року керівник апарату Печерського районного суду міста Києва Лінник Н.В., яку викликали як свідка та попередили про кримінальну відповідальність за завідомо недостовірні показання, повідомила, що особисто передала матеріали справи № 757/28615/22-п працівнику Управління патрульної поліції у місті Києві нарочно. При цьому вона не проводила ідентифікації його особи та не може надати його даних. Повідомила, що це працівник, який того дня приніс інші справи. Про отримання матеріалів він начебто розписався на супровідному листі, однак цього листа не знайдено. Будь-яких інших доказів, що справу було вручено працівнику поліції, немає (https://youtu.be/ GvJWx7wEEjg?t=8744).
Однак ці свідчення суперечать офіційній відповіді Управління патрульної поліції у місті Києві, в якій стверджується, що лист від суду надійшов поштою і жоден працівник поліції не отримував і не був уповноважений отримати від суду матеріали справи № 757/28615/22-п.
Крім того, Печерський районний суд міста Києва в листі від 15 липня 2025 року № 03/272/2025 підтвердив, що в суду відсутні як дані працівника поліції, якому начебто було передано оригінали справи, так і розписка цього працівника поліції. Повідомлено також, що в суду відсутні дані про отримання чи передачу будь-яких інших справ того дня працівнику поліції. Отже, свідчення Лінник Н.В. про передачу нею справи працівнику поліції не підтверджено доказами, а те що в цей день передавали / отримували інші справи, спростовано.
На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – доповідача Маселка Р.А. Печерський районний суд міста Києва повідомив, що в суду відсутня інформація про передачу працівнику поліції того дня інших справ, окрім втраченої, а також що фактів втрати інших справ немає.
Таким чином, було втрачено лише справу № 757/28615/22-п, жодних доказів її передачі працівнику поліції в суді немає, натомість є заперечення Управління патрульної поліції міста Києва про її отримання. Це викликає обґрунтовані сумніви в достовірності інформації про передачу поліції оригіналів справи № 757/28615/22-п.
Вища рада правосуддя рішенням від 19 серпня 2025 року № 1742/0/15-25 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя» визначила, що обставини втрати справи № 757/28615/22-п створюють загрозу авторитету правосуддя та підлягають перевірці.
Листом від 2 грудня 2025 року № 6-3931/25 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві поінформувало про результати перевірки Печерського районного суду міста Києва, проведеної на виконання вказаного рішення Вищої ради правосуддя. Відповідно до цього листа перевіркою встановлено, що оригінали справи № 757/28615/22-п керівник апарату суду Лінник Н.В. передала під особистий підпис працівнику Управління патрульної поліції у місті Києві, який регулярно здійснював доставку адміністративних матеріалів. Водночас будь-яких доказів такої передачі, зокрема розписки такої особи про отримання оригіналів справи, не виявлено. Не встановлено й особи працівника поліції, який начебто отримав матеріали. Констатовано, що відсутність розписки про отримання нарочно матеріалів справи № 757/28615/22-п у відповідній номенклатурній справі є порушенням правил діловодства щодо ведення номенклатурної справи відділу організаційного забезпечення розгляду справ про адміністративні правопорушення «Реєстр направлених справ на дооформлення» за 2023 рік.
3 грудня 2025 року член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав до Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві запит № 9494/0/19-25 із проханням надати інформацію щодо даних працівника поліції, який регулярно отримував у суді справи, щоб можна було перевірити, чи матеріали було передано йому. Однак відповіді на запит не надано.
Рада суддів України не брала участі в перевірці Печерського районного суду міста Києва, хоча згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2025 року № 1742/0/15-25 їй було доручено здійснити таку перевірку. Водночас Рада суддів України рішенням від 13 листопада 2025 року № 52 встановила, що виявлені в діяльності Печерського районного суду міста Києва факти дійсно підривають авторитет правосуддя.
Отже, результати перевірки, яку було проведено на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2025 року № 1742/15-25 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя», засвідчують, що встановити причини та винних у втраті справи № 757/28615/22-п не вдалося. Натомість було підтверджено факти, які можуть свідчити як про ймовірне навмисне знищення / приховування оригіналів матеріалів справи № 757/28615/22-п, що унеможливлює її розгляд, так і про надання свідком завідомо неправдивих показань Вищій раді правосуддя. Оскільки такі дії могли містити склад злочину, передбаченого статтями 357, 384 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а Вища рада правосуддя не уповноважена давати кримінально-правову кваліфікацію таких дій, що належить до компетенції правоохоронних органів, член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. звернувся до Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України із заявою від 2 грудня 2025 року про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо факту можливого вчинення керівником апарату Печерського районного суду міста Києва Лінник Н.В. кримінальних правопорушень, передбачених статтями 357, 384 КК України.
Листом від 9 лютого 2026 року № 18328-2026 Головне слідче управління Національної поліції України повідомило, що підрозділ дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розпочав досудове розслідування в окремому провадженні за відомостями, викладеними в заяві члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., за фактом введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (кримінальне провадження № ____ від 24 січня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 384 КК України).
На запити члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва від 6 травня 2026 року № 3077/0/19-26, 24 червня 2026 року № 4446/0/19-26 про виконання слідчим вказівок, які надавав процесуальний керівник і про які його було поінформовано листом від 30 березня 2026 року, та про результати досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні Шевченківська окружна прокуратура міста Києва листом від 29 червня 2026 року № 41-6346ВИХ-20 повідомила, що дізнавач відділу дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на цей час не виконав.
Повідомлено також, що за результатами розгляду листа Шевченківської окружної прокуратури міста Києва щодо активізації досудового розслідування та відсторонення дізнавача Яценко К.В. від подальшого проведення досудового розслідування 26 червня 2026 року дізнавача Яценко К.В. відсторонено. Проведення досудового розслідування доручено старшому дізнавачу Прудкій Ю.О. З метою активізації стану досудового розслідування 29 червня 2026 року процесуальний керівник повторно надав письмові вказівки дізнавачу в порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України. На цей час досудове розслідування триває, проводяться слідчі (розшукові) дії.
Такі обставини можуть викликати у звичайної розсудливої людини обґрунтовані сумніви щодо належного здійснення правосуддя в суді, а також належного стану діловодства в суді з метою приховати (знищити) судові справи, матеріали, документи тощо. Це також може свідчити про загрозу авторитету правосуддя. Особливо негативно на авторитет правосуддя може вплинути той факт, що справа № 757/28615/22-п, яку втрачено до моменту її розгляду, стосується протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного стосовно судді.
Рада суддів України рішенням від 13 листопада 2025 року № 52 встановила, що вказані факти підривають авторитет правосуддя.
Водночас Шевченківська окружна прокуратура міста Києва у відповідях засвідчує, що розслідування у кримінальному провадженні № ___- від 24 січня 2026 року здійснюється неефективно, що призвело до відсторонення дізнавача від досудового розслідування.
Частиною п’ятою статті 34 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Відповідно до пунктів 16, 17 наказу Офісу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» кримінальні провадження, які мають суспільну значимість, можуть братися на контроль.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя доходить висновку про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Вища рада правосуддя з огляду на зазначене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 24 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України, а також розглянути можливість перевірити ефективність досудового розслідування та взяти на контроль стан цього досудового розслідування.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя