X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
11.02.2021
335/0/15-21
Про скасування повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2020 року № 3035/1дп/15-20 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал Ірини Костянтинівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2020 року № 3035/1дп/15-20,

встановила:

 

8 грудня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. від 5 грудня 2020 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 6 листопада 2020 року № 3035/1дп/15-20 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади (далі – Рішення).

Оскаржуване Рішення прийнято за результатами розгляду дисциплінарної справи, відкритої за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія, ВККСУ) від 22 серпня 2019 року № 21-4672/19 про припинення участі судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. у кваліфікаційному оцінюванні у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення та визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 грудня 2020 року доповідачем стосовно зазначеної скарги судді Цимбал І.К. (унікальний номер 5619/0/6-20) визначено члена Вищої ради правосуддя Худика М.П.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 11 лютого 2021 року судді Цимбал І.К. поновлено строк для подання скарги на вказане Рішення.         

За результатами проведення перевірки скарги доповідач – член Вищої ради правосуддя Худик М.П. дійшов висновку про обґрунтованість доводів скарги судді Цимбал І.К. і наявність підстав для скасування оскаржуваного Рішення повністю та закриття дисциплінарного провадження.

Про засідання Вищої ради правосуддя, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд скарги судді Цимбал І.К. на Рішення Дисциплінарної палати, призначене на 11 лютого 2021 року, суддя Цимбал І.К. та ВККСУ повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надсилання їм відповідних повідомлень засобами поштового зв’язку та оприлюднення інформації про розгляд скарги на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Роз’яснено можливість проведення засідання Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання. Суддя скористалася своїм правом брати участь у засіданні Вищої ради правосуддя та надавати пояснення особисто.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу судді Цимбал І.К. та матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., суддю та її представника – адвоката Бартащук Л.П., встановила таке.

Цимбал Ірина Костянтинівна Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначена на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VІІ обрана на посаду судді цього суду безстроково.

У порядку застосування дисциплінарного стягнення рішенням Вищої ради правосуддя від 1 березня 2018 року № 702/0/15-18 суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. була тимчасово, строком на чотири місяці, відсторонена від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації слідчих суддів та застосування процесуальних норм, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Вказаним рішенням доручено Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Копії цього рішення були надіслані Вищою радою правосуддя до ВККСУ та Національної школи суддів листами від 15 березня 2018 року.

У подальшому на підставі вказаного рішення суддя Цимбал І.К. пройшла визначений їй курс підвищення кваліфікації, що підтверджується наявним у матеріалах суддівського досьє листом Національної шкоди суддів України від 4 липня 2018 року та звітом про проходження суддею Цимбал І.К. курсу підвищення кваліфікації, відповідно до якого суддя успішно виконала навчальну програму для підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя.

Після отримання звіту Національної школи суддів України про проходження суддею Цимбал І.К. курсу підвищення кваліфікації, визначеного рішенням Вищої ради правосуддя від 1 березня 2018 року № 702/0/15-18, Комісія ухвалила рішення від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18, яким призначила кваліфікаційне оцінювання (у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення) для підтвердження здатності судді Цимбал І.К. здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва за кримінальною спеціалізацією, встановила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання (перший етап – складання іспиту, другий етап – дослідження досьє та проведення співбесіди) та визначила днем проведення іспиту для судді Цимбал І.К. 19 вересня 2018 року. Після ухвалення цього рішення відповідне повідомлення про проведення кваліфікаційного оцінювання, зокрема стосовно судді Цимбал І.К., Комісія розмістила на своєму офіційному вебсайті (доступне за посиланням https://vkksu.gov.ua/ua/news/priznatchieno-kwalifikacijnie-ociniuwannia-suddiw-u-zwiazku-z-nakladienniam-disciplinarnogo-stiagniennia1/).

Вказаним рішенням Комісія також встановила мінімально допустимий бал іспиту – 55 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 55 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування; 55 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

18 березня 2019 року Комісія ухвалила рішення № 34/зп-19, яким відмовила судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, припинила її участь у відповідному оцінюванні та визнала суддю такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з додатком 3 до рішення Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 суддя Цимбал І.К. за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 79,875 бала (із 90 можливих, тобто 89 %), за виконання практичного завдання – 61 бал (із 120 можливих, тобто 51 %), що стало підставою для недопущення судді Цимбал І.К. до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання та припинення її участі в такому оцінюванні.

Листом від 22 серпня 2019 року № 21-4672/19, який надійшов до Вищої ради правосуддя 27 серпня 2019 року, ВККСУ повідомила Вищу раду правосуддя про результати кваліфікаційного оцінювання судді Цимбал І.К. у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення та надіслала копії вказаних вище рішень Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 та від 18 березня 2019 року № 34/зп-19. У вказаному листі Комісія зазначила, зокрема, що відповідно до частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон про судоустрій) встановлений нею факт непідтвердження суддею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді може бути визнаний Вищою радою правосуддя істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, і мати наслідком застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Ухвалою від 26 червня 2020 року № 1992/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. за повідомленням ВККСУ від 22 березня 2019 року.

За результатами розгляду цієї дисциплінарної справи 6 листопада 2020 року Дисциплінарна палата ухвалила рішення № 3035/1дп/15-20, яким притягнула суддю Цимбал І.К. до дисциплінарної відповідальності за вчинення внаслідок недбалості дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 14 частини першої статті 106 Закону про судоустрій (непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання), визначивши відповідно до приписів пункту 5 частини дев’ятої статті 109 цього Закону такий дисциплінарний проступок як істотний та застосувавши до неї на підставі пункту 1 частини восьмої цієї статті дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що «суддя Цимбал І.К. після проходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання», оскільки «не набрала мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання» (61 бал становить менше 55 % від 120 максимально можливих балів), отже, «не підтвердила своєї професійної компетентності на етапі іспиту, та, відповідно, не могла бути допущена до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання».

В оскаржуваному Рішенні Дисциплінарна палата вказала, що «відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів підтримання суддею кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, є обов’язком судді, успішність виконання якого, зокрема у разі проходження суддею курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, визначається шляхом встановлення результатів кваліфікаційного оцінювання. Таким чином, на суддю фактично покладається обов’язок за результатами проходження курсу підвищення кваліфікації успішно скласти кваліфікаційний іспит, а нескладення іспиту повинно розцінюватися як невиконання суддею покладеного на нього обов’язку».

Із Рішенням Дисциплінарної палати суддя Цимбал І.К. не погодилася та подала на нього скаргу до Вищої ради правосуддя, в якій вказала, що це рішення є «немотивованим, незаконним, протиправним і таким, що підлягає скасуванню».

По-перше, суддя Цимбал І.К. вказала, що у зв’язку з накладенням на неї дисциплінарного стягнення, визначеного пунктом 4 частини першої статті 109 Закону про судоустрій, рішенням від 7 вересня 2018 року № 195/зп/18 Комісія призначила стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у Дарницькому районному судді міста Києва за кримінальною спеціалізацією. Проте, як зауважила суддя, згідно із наказом голови Дарницького районного суду міста Києва від 8 січня 2010 року № 20 вона здійснювала правосуддя у цьому суді за цивільною спеціалізацією, а також відповідно до наказу керівника суду від 6 серпня 2012 року № 128 розглядала справи (матеріали) як слідчий суддя. Суддя Цимбал І.К. звернула увагу на те, що відомості про її спеціалізацію містилися у матеріалах суддівського досьє (направлені Дарницьким районним судом міста Києва із супровідним листом від 1 березня 2018 року № 1/66/2018 на запит Комісії від 21 лютого 2018 року № 21-855/18 щодо надання інформації для проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді), отже, мали бути враховані Комісією при призначенні кваліфікаційного оцінювання стосовно неї у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення.

На переконання судді Цимбал І.К., проведення її кваліфікаційного оцінювання за кримінальною спеціалізацією за рішенням Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп/18 прямо суперечить частині третій статті 83 Закону про судоустрій, розділу IV Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, а також частині другій статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України. Суддя Цимбал І.К. зазначила, що, ухвалюючи таке рішення, Комісія діяла поза межами повноважень, які чітко визначені Законом про судоустрій та прийнятим на його підставі єдиним локальними актом, який регулює порядок та процедуру призначення та проведення кваліфікаційного оцінювання, при цьому Комісія не мала жодних підстав для відступлення від визначених цими нормативними актами правил та вимог оцінювання.

Вказаним рішенням, як зазначила суддя, ВККСУ порушила визначені законом засади своєї діяльності, як-от верховенство права і законність, рівність учасників, об’єктивність, та водночас несправедливо поставила її у нерівні умови з іншими суддями, які проходили оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, що знівелювало мету кваліфікаційного оцінювання та призвело до протиправного порушення конституційного права на працю.

Суддя зауважила, що, враховуючи тривалість періоду, впродовж якого вона здійснювала правосуддя в суді за цивільною спеціалізацією, після оприлюднення оголошення ВККСУ про призначення дати іспиту вона протягом 9 днів до дня проведення іспиту вимушена була готуватися до відповіді на 750 питань за іншою спеціалізацію та об’єктивно вже не мала можливості попрактикуватись у складанні вироків у кримінальних провадженнях. На думку судді Цимбал І.К., такі (неправомірні) дії Комісії зумовили те, що під час кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення судді перебували у різних, нерівних умовах, оскільки в одних суддів спеціалізація кваліфікаційного оцінювання збігалась зі спеціалізацією, за якою вони здійснювали судочинство у судах, а в інших – ні, оскільки їхня спеціалізація була незаконно змінена (визначена) Комісією, отже, одна частина суддів мала можливість отримати вищі бали, ніж інша.

Суддя Цимбал І.К. також наголосила, що внаслідок ухвалення такого рішення ВККСУ було оцінено рівень її знань, практичних навичок та умінь щодо застосування закону не за спеціалізацією, за якою вона здійснює правосуддя в Дарницькому районному суді міста Києва, що прямо суперечить визначеній частиною другою статті 85 Закону про судоустрій меті іспиту та порушує порядок встановлення професійної компетентності судді, (оцінки) можливості судді здійснювати правосуддя та його відповідності займаній посаді.

Як вказала суддя Цимбал І.К., змінивши її спеціалізацію (з цивільної на кримінальну), Комісія позбавила її також можливості виконати практичне завдання у вигляді написання постанови у справі про адміністративне правопорушення та/або ухвали слідчого судді, кваліфікацію у складанні яких вона підвищувала під час проходження навчання у Національній школі суддів України відповідно до рішення Вищої ради правосуддя, що також не відповідає меті проведення такого кваліфікаційного оцінювання.

При цьому суддя Цимбал І.К. звернула увагу на параграф 41 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади (далі – Висновок № 17), в якому зазначено, що дуже важливо, щоб в усіх елементах індивідуального оцінювання була процедурна справедливість.

Суддя Цимбал І.К. також вказала, що наводила подібні доводи під час розгляду дисциплінарної справи, проте вони не були взяті до уваги, а мотиви їх відхилення не зазначені в оскаржуваному Рішенні.

По-друге, у скарзі на Рішення суддя Цимбал І.К. зазначила, що рішенням від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 Комісія окремо встановила мінімально допустимі бали за складання анонімного письмового тестування та за виконання практичного завдання (на рівні 55 і більше відсотків від максимально можливого бала за ці етапи іспиту), чим безпідставно та невмотивовано порушила пункт 8 розділу IV Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, що негативно вплинуло на підрахунок отриманих балів за результатами іспиту в сторону зменшення, отже, із цієї підстави вказане рішення ВККСУ не може вважатися правомірним. На переконання судді, прийнявши таке рішення, Комісія порушила принцип правової (юридичної) визначеності та право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) суб’єктами, наділеними владними повноваженнями щодо особи.

Суддя пояснила, що відповідно до затвердженого Комісією Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами складання анонімного письмового тестування, становить 90 балів, за результатами виконання практичного завдання – 120 балів, а всього – 210 балів. Отже, як зауважила суддя, отримавши за іспит 140,875 бала (79,875 бала за анонімне письмове тестування та 61 бал за практичне завдання), вона набрала більше ніж 55 відсотків мінімально допустимого бала іспиту, який відповідно до пункту 8 розділу IV вказаного Положення складав 115,5 балів (210 балів х на 55 %). Проте Дисциплінарна палата відхилила ці доводи, вказавши у Рішенні, що дисциплінарний орган не може перевіряти конкретну кількість балів, отриманих під час проведення кваліфікаційного оцінювання.

Як зазначила суддя Цимбал І.К. у скарзі, такий висновок Дисциплінарної палати жодним чином не спростовує порушення ВККСУ процедури оцінювання, що мало наслідком ухвалення неправомірного рішення про припинення її участі в оцінюванні. Суддя зауважила, що не порушувала перед Дисциплінарною палатою питання щодо неправильного визначення кількості балів за результатами оцінювання практичної роботи, не стверджувала, що набрала більше ніж 61 бал за виконання практичного завдання. Натомість йшлося про те, що відповідно до встановленого порядку навіть за умови отримання 61 бала за практичне завдання у сукупності з оцінкою за письмове тестування (79,875 бала) сумарна кількість визначених Комісією балів становила більше, ніж 55 відсотків від мінімально допустимого бала іспиту, що давало можливість продовжити процедуру кваліфікаційного оцінювання, оскільки мінімально допустимі бали окремо за письмове тестування та за практичне завдання не визначаються. Тобто йшлося про вже встановлені Комісією бали та визначення їх відсоткового значення із дотриманням законної процедури, що була порушена Комісією, внаслідок чого була протиправно припинена участь судді у кваліфікаційному оцінюванні.

Окрім цього, суддя зазначила про неспроможність посилання Дисциплінарної палати на рішення Великої Палати Верховного Суду (від 27 грудня 2018 року у справі № П/800/409/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/328/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 26 червня 2018 року у справі № 800/264/17, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/354/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 9901/729/18) на обґрунтування висновку про неможливість перевірки Дисциплінарною палатою конкретної кількості балів, отриманих суддею під час кваліфікаційного оцінювання. Суддя зауважила, що з огляду на зміст зазначених судових рішень вони ухвалені у справах іншої категорії, з іншим предметом та іншими суб’єктами, зокрема щодо кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів у межах конкурсу до Верховного Суду, при цьому жодним чином не стосуються питання щодо порушень Комісією процедури кваліфікаційного оцінювання, які були допущені при її оцінюванні. Суддя наголосила, що така позиція Дисциплінарної палати суперечить висновку Венеціанської комісії щодо посилення незалежності суддів України від 10 грудня 2013 року № 747/2013, відповідно до якого питання звільнення суддів мають вирішуватися шляхом ефективного дисциплінарного провадження лише в окремих випадках (пункт 48), а отже, дисциплінарним органом мають бути оцінені всі критерії та обставини, які стосуються питання звільнення судді.

Суддя Цимбал І.К. звернула увагу на те, що порушення Комісією чітко регламентованої процедури оцінювання та визначення результатів іспиту призвело до абсурдної ситуації – у разі проходження кваліфікаційного оцінювання на загальних підставах (для підтвердження відповідності судді займаній посаді), а не у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення за критерієм компетентності Комісія визнала би її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проте за наслідками кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення вона за критерієм компетентності визнана такою, що не здатна здійснювати правосуддя, оскільки не отримала 5 балів (отримала 61 бал замість 66) від підвищеного відсотка (55 %) за практичне завдання, який Комісія не вправі була визначати окремо.

Отже, на думку судді Цимбал І.К., висновки Дисциплінарної палати (сторінка 12 оскаржуваного Рішення), що суддя у зв’язку з неналежним ставленням до виконання покладеного обов’язку внаслідок недбалості вчинила істотний дисциплінарний проступок та не підтвердила здатності здійснювати правосуддя, не витримують жодної критики, не містять належних мотивів та є протиправними, оскільки порушують право особи (судді) на легітимні очікування правомірності діянь суб’єктів, наділених владними повноваженнями (як ВККСУ, так і дисциплінарного органу, який виступає як «квазісуд» у контексті практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ)).

Суддя зауважила, що, незважаючи на висновок Дисциплінарної палати про неможливість надання оцінки визначеним Комісією балам за результатами проведення іспиту, вона зобов’язана реагувати на порушення, допущені ВККСУ при прийнятті рішень з метою дотримання процедурної справедливості, що забезпечує реалізацію принципу верховенства права.

По-третє, суддя Цимбал І.К. у скарзі зазначила, що ВККСУ не оприлюднила у будь-який спосіб прийняте нею рішення від 18 березня 2019 року, яким визнала суддю Цимбал І.К. такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва. Про наявність цього рішення, як вказала суддя, вона дізналась лише 22 липня 2020 року з ухвали Дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарної справи (через 13,5 місяця), а тому була позбавлена можливості скористатися правом на перегляд Комісією у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного практичного завдання, як передбачено частиною другою статті 85 Закону про судоустрій, враховуючи, що з вересня 2019 року ВККСУ не функціонує. Отже, внаслідок допущеної Комісією бездіяльності було порушено право судді на ефективний засіб юридичного захисту, передбачений законом.

Суддя Цимбал І.К. також зазначила, що 10 серпня 2020 року з підстав, що наведені в її скарзі, вона оскаржила рішення ВККСУ від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 та від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 11 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження у справі № 9901/222/20 (судове засідання призначено на 18 січня 2021 року). Ця обставина, як зауважила суддя, також не була врахована Дисциплінарною палатою при прийнятті оскаржуваного Рішення.

По-четверте, суддя Цимбал І.К. у скарзі зазначила, що із дня надходження до Вищої ради правосуддя повідомлення ВККСУ (27 серпня 2019 року) до дня постановлення Дисциплінарною палатою ухвали про відкриття дисциплінарної справи (26 червня 2020 року) минуло 10 місяців; із дня відкриття дисциплінарної справи до дня ухвалення оскаржуваного Рішення (6 листопада 2020 року) минуло 133 дні зі 120 днів, відведених для розгляду дисциплінарної справи, загалом дисциплінарне провадження тривало 13,5 місяця.

Суддя вказала, що після складання кваліфікаційного іспиту вона працює, здійснюючи повною мірою свої функціональні обов’язки як суддя, майже 2 роки; статистичні показники її роботи підтверджують її здатність здійснювати правосуддя на високому рівні (наприклад, за 2020 рік не було скасовано жодної постановленої нею як слідчим суддею ухвали). Також суддя зазначила, що вона є викладачем (тренером) у Національній школі суддів України, бере участь у розробці тренінгів, навіть у період відсторонення (червень 2018 року) та після його закінчення (лютий 2019 року) залучалась як викладач-тренер, у лютому 2021 року була запрошена до Національної шкоди суддів для викладацької діяльності, нагороджена грамотою, постійно підвищує свій професійний рівень, про що свідчать відповідні сертифікати, є членом громадських організацій «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України», «Асоціація слідчих суддів України», отже, наведені характеристики свідчать про її здатність здійснювати правосуддя.

Суддя Цимбал І.К. зауважила, що процедура кваліфікаційного оцінювання запроваджена, щоб суддівський корпус був кваліфікованим і користувався довірою. На переконання судді, такий тривалий проміжок часу між оцінюванням (вересень 2018 року), рішенням про припинення участі в подальшому оцінюванні (березень 2019 року), повідомленням ВККСУ (серпень 2019 року), відкриття дисциплінарної справи (червень 2020 року), завершення розгляду дисциплінарної справи (листопад 2020 року), навіть у разі дотримання законності процедури оцінювання, беззаперечно викликає сумніви в актуальності такого оцінювання.

Суддя Цимбал І.К. вказала, що, беручи до уваги історичний контекст запровадження кваліфікаційного оцінювання, що було викликано бажанням держави відновити довіру суспільства до чесності або компетентності судових органів, кваліфікаційне оцінювання вочевидь було тим механізмом, який міг забезпечити досягнення мети щодо виявлення суддів, які підривають довіру до судової влади. Разом із тим, як зауважила суддя, якщо вважати, що вона не підтвердила свою здатність здійснювати правосуддя, як зазначила в оскаржуваному рішенні Дисциплінарна палата, видається, що державні органи, утворені для формування професійного суддівського корпусу, свідомо допустили виконання суддею, який не здатний здійснювати правосуддя, своїх обов’язків щодо здійснення судочинства і свідомо протягом майже двох років допускали можливе порушення прав невизначеного кола осіб на справедливий суд, що нівелює саму ідею запровадження кваліфікаційного оцінювання. Проте, на переконання судді, протягом усього часу вона здійснювала правосуддя на належному рівні, про що свідчать не лише статистичні показники її роботи, а й ухвали Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя про відмову у відкритті дисциплінарних справ стосовно неї, а також відсутність дисциплінарних стягнень, окрім стягнення, у зв’язку з яким вона проходила курс підвищення кваліфікації у Національній шкоді суддів України.

По-п’яте, суддя Цимбал І.К. вказала, що для досягнення мети проведення кваліфікаційного оцінювання суддів необхідно, щоб і держава в особі своїх органів гарантувала дотримання засад і процедури оцінювання, які були порушені стосовно неї тими державними органами, до повноважень яких віднесено формування професійного суддівського корпусу. При цьому суддя зауважила, що оскаржуване Рішення Дисциплінарної палати не містить жодного обґрунтування на спростування наведених обставин та мотивів неприйняття до уваги її доводів, що суперечить практиці ЄСПЛ. Лише за умови винесення обґрунтованих рішень може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб’єктів владних повноважень.

У скарзі суддя навела рішення ЄСПЛ у справі «Камелія Богдан проти Румунії», в якому зазначено, що дисциплінарна справа, хоча й розглядається квазісудовим органом, тим не менше, (рішення у ній) має відповідати усім критеріям справедливого судового рішення, право на яке гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Цимбал І.К. наголосила, що таке Рішення має вкрай негативні для неї наслідки у вигляді втрати роботи та знищення професійної кар’єри, тому доводи Дисциплінарної палати в оскаржуваному Рішенні мали би бути більш обґрунтованими і виваженими. На думку судді, Дисциплінарна палата поставилась формально до її ситуації, не дослідила повною мірою усіх обставин справи, чим створила передумови для незаконного позбавлення її конституційного права на працю, спотворення ділової репутації, порушення честі та гідності.

На переконання судді, у разі недопущення Комісією порушення законодавчих вимог, зокрема під час встановлення результатів іспиту, вона би мала продовжити участь у другому етапі оцінювання, отримавши більше мінімально допустимого бала за перший етап оцінювання, тому вбачається, що халатність, недбалість і вчинення істотного дисциплінарного проступку, у чому її було визнано винною, мали місце саме з вини ВККСУ. Суддя Цимбал І.К. вважає, що Дисциплінарна палата не встановила фактів, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку згідно із частиною 115 Закону про судоустрій, а оскаржуване Рішення не відповідає критеріям справедливого судового рішення.

Також суддя зауважила, що у пунктах 29, 44 Висновку № 17 зазначено про необхідність відрізняти оцінювання від дисциплінарних заходів і проваджень, наголошено, що звільнення з посади не повинне бути наслідком негативного оцінювання, а має відбуватися лише у випадку серйозного порушення дисциплінарних норм чи кримінального законодавства або якщо об’єктивні результати прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні. Відповідно до пункту 23 Декларації щодо принципів незалежності судової влади оцінювання суддів може виявляти питання, в яких слід удосконалюватися, та визначати претендентів на підвищення по службі; воно не може слугувати приводом для звільнення судді з посади. Отже, європейські стандарти взагалі не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання, тим більш такого, яке проведено з порушенням процедури, що Дисциплінарна палата зобов’язана була перевірити.

На переконання судді Цимбал І.К., кваліфікаційне оцінювання діючих суддів на відповідність, зокрема, критерію компетентності не є тією процедурою, в межах якої можна встановити факт вчинення суддею дисциплінарного проступку чи дій (поведінки) судді, які в розумінні частини восьмої статті 109 Закону про судоустрій є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Суддя Цимбал І.К. вважає, що ототожнення непідтвердження здатності здійснювати правосуддя, встановленого під час процедури її оцінювання, з невідповідністю займаній посаді, тобто із вчиненням істотного дисциплінарного проступку (у розумінні частини дев’ятої статті 109 вказаного Закону), є неприйнятним з точки зору принципу правової визначеності. У такій площині, на думку судді, звільнення з посади судді через невідповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання уподібнюється до звільнення з посади судді за порушення присяги (пункт 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року), у зв’язку із чим показовим і вартим уваги є рішення ЄСПЛ від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України»

За результатами розгляду скарги судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність скасування повністю оскаржуваного Рішення та закриття дисциплінарного провадження з огляду на таке.

Статтею 83 Закону про судоустрій визначено, зокрема, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями (компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність). Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; рішення Комісії у випадках, визначених законом. Таким випадком є, зокрема, застосування до судді Вищою радою правосуддя дисциплінарного стягнення у виді «подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді» (пункт 4 частини першої статті 109 Закону про судоустрій).

Відповідно до статті 85 Закону про судоустрій кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККСУ. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Частиною пʼятою статті 85 вказаного Закону встановлено, що іспит є основним засобом встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККСУ. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

На виконання вимог частини пʼятої статті 85 Закону про судоустрій рішенням Комісії від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 затверджено Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у межах кваліфікаційного оцінювання (далі – Порядок), який на час призначення і проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Цимбал І.К. (у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення) діяв у редакції рішення ВККСУ від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18. Цей Порядок розміщений на офіційному вебсайті Комісії у розділі «Оцінювання» за посиланням https://vkksu.gov.ua/ua/ociniuwannia-suddiw/dokumienti/.

Відповідно до положень пунктів 2, 3 глави 1 Порядку іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання та проводиться з урахуванням інстанційності та спеціалізації відповідного суду. Спеціалізаціями іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду є адміністративна, господарська, кримінальна та цивільна. Іспит під час кваліфікаційного оцінювання суддів вищих спеціалізованих судів (Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд) проводиться за спеціалізацією з розгляду справ, які належать до їх юрисдикції відповідно до процесуального закону. Інші спеціалізації, зокрема з розгляду конкретних категорій справ, під час проведення іспитів не враховуються. Пунктом 12 глави 2 Порядку встановлено, що учасники іспиту виконують практичні завдання з урахуванням інстанційності та спеціалізації суду (судді).

Згідно з пунктами 15–18 розділу V Порядку мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання встановлюється окремо для кожного іспиту. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування, становить 90 балів. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами виконання практичного завдання, становить 120 балів. Загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

Частиною п’ятою статті 83 Закону про судоустрій встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ. На виконання вимог вказаної норми рішенням ВККСУ від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 було затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення), яке на час призначення і проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Цимбал І.К. (у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення) діяло в редакції рішення ВККСУ від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Комісії від 16 лютого 2018 року № 22/зп-18 та від 21 березня 2018 року № 57/зп-18. Це Положення розміщено на офіційному вебсайті Комісії у розділі «Оцінювання» за посиланням https://vkksu.gov.ua/ua/ociniuwannia-suddiw/dokumienti/.

Розділом IV вказаного Положення встановлені особливості проведення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону про судоустрій. Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення метою проведення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення є підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді після проходження ним курсу підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів.

Пунктом 2 розділу IV Положення визначено, що організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Таким чином, у разі проведення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення норми розділу IV Положення є спеціальними по відношенню до інших загальних норм, що визначають правила організації та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів та, відповідно, мають пріоритет у застосуванні. Ні Законом про судоустрій, ні Положенням не передбачено, що процедура такого оцінювання може визначатися іншими нормами (актами), які не передбачені Положенням, та може змінюватися інакше, ніж внесенням змін до нього. У вказаному розділі Положення відсутні норми, які дозволяли би Комісії (її органам) в окремих випадках відступати від визначених у ньому правил під час проведення оцінювання судді чи групи суддів, тим більше відсутні норми, які визначають умови, за яких такий відступ може бути здійснено.

Згідно із пунктом 4 розділу IV Положення підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку із накладенням дисциплінарного стягнення є рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів, копія якого надсилається до Комісії у місячний строк з дня його ухвалення. Після отримання копії такого рішення Комісія невідкладно направляє до суду, в якому працює суддя, запит про надання інформації та підтвердних документів щодо спеціалізації судді. У разі ненадання судом запитуваної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту Комісії спеціалізація для проведення кваліфікаційного оцінювання визначається Комісією відповідно до інформації суддівського досьє судді.

За приписами пункту 5 розділу IV Положення Національна школа суддів України у десятиденний строк із дня закінчення курсу підвищення кваліфікації судді надає Комісії звіт про проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснював дисциплінарне провадження стосовно судді.

Пунктом 7 розділу IV Положення встановлено, що кваліфікаційне оцінювання суддів у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться відповідно до спеціалізації суду, здатність здійснювати правосуддя у якому підтверджується.

Отже, згідно із приписами пунктів 4 та 7 розділу IV Положення для проведення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення Комісія обов’язково визначає спеціалізацію судді та спеціалізацію суду, здатність здійснювати правосуддя у якому має бути підтверджено суддею у процедурі такого кваліфікаційного оцінювання, що ґрунтується на приписах частини третьої статті 83, частини другої статті 85 Закону про судоустрій, якими визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Пунктом 8 розділу IV Положення визначено, що мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення складає 55 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Під час кваліфікаційного оцінювання суддів у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання не встановлюється.

За результатами кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення Комісія ухвалює рішення про підтвердження / непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 9 розділу IV Положення).

Згідно із пунктом 10 розділу IV Положення рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 50 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання критеріїв на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0. Суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення підтвердив здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, вважається таким, що підтвердив відповідність займаній посаді судді після погашення відповідного дисциплінарного стягнення (пункт 12 розділу IV Положення).

За приписами пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення суддя, який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.

Відповідно до частини другої статті 84 Закону про судоустрій за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом, а відповідно до частини першої статті 88 цього Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Керуючись вказаними нормами Закону про судоустрій, Положенням та Порядком, дослідивши доводи скарги судді Цимбал І.К. на Рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. у звʼязку з накладенням дисциплінарного стягнення для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва за кримінальною спеціалізацією Комісія не дотрималася правил та вимог щодо проведення такого оцінювання, визначених Законом про судоустрій та Положенням.

У першу чергу, рішенням від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 Комісія всупереч вимогам пункту 8 розділу IV Положення визначила, що суддя вважається таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту – 55 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання 55 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування, а також 55 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, хоча під час кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення ВККСУ не мала права встановлювати мінімально допустимі бали окремо за складення анонімного письмового тестування та за виконання практичного завдання.

Керуючись таким порядком визначення мінімально допустимого бала іспиту стосовно судді Цимбал І.К., яка за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 79,875 бала, за виконання практичного завдання – 61 бал, а загалом – 140,875 бала із 210 максимально можливих балів за результатами етапу «Іспит», тобто набрала 67 відсотків бала іспиту, Комісія дійшла помилкового висновку, що суддя Цимбал І.К. за результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Іспит» набрала менше мінімально допустимого бала іспиту та не може бути допущена до другого етапу оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18, у зв’язку із чим припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнала суддю такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва (рішення ВККСУ від 18 березня 2019 року № 34/зп-19, яке в подальшому стало предметом дисциплінарного провадження стосовно судді Цимбал І.К.).

Вища рада правосуддя погоджується з доводами судді Цимбал І.К. щодо неправильного визначення Комісією мінімально допустимого бала за результатами першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання судді, а саме визначення бала із врахуванням встановлених Рішенням Комісії № 195/зп-18 мінімально допустимих балів за складення анонімного письмового тестування та за виконання практичного завдання, оскільки такий спосіб визначення мінімального допустимого бала застосований Комісією іспиту суперечить Положенню. У разі визначення такого бала за правилами, встановленими пунктом 8 розділу IV Положення, бал, отриманий суддею Цимбал І.К. (140,875) за результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання, є більшим за мінімально допустимий бал за результатами іспиту (115,5) та давав змогу судді взяти участь у наступному етапі кваліфікаційного оцінювання.

Окрім цього, Вищою радою правосуддя встановлено, що відповідно до матеріалів суддівського досьє після отримання копії рішення Вищої ради правосуддя від 1 березня 2018 року № 702/0/15-18 Комісія надіслала до Дарницького районного суду міста Києва запит від 27 березня 2018 року № 21-1407/18 про надання інформації та підтвердних документів щодо спеціалізації судді Цимбал І.К., у відповідь на який голова Дарницького районного суду міста Києва Набудович І.О. із супровідним листом від 18 червня 2018 року № 1/220/18 надіслала копії наказів Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2012 року № 120 та від 6 серпня 2012 року № 128 щодо визначення категорій справ, які розглядаються, зокрема, суддею Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. (вказані накази і лист містяться у суддівському досьє). Зі змісту зазначених наказів вбачаться, що суддя Цимбал І.К. була включена до складу цивільно-адміністративної колегії суду, а також розглядала як слідчий суддя скарги та подання під час досудового розслідування (відповідно до графіка чергування).

Відповідно до підпункту 9 частини четвертої статті 85 Закону про судоустрій суддівське досьє має містити інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, зокрема про судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді.

У розділі 8 підрозділу 8.1 «Інформація про спеціалізацію судді, визначену рішенням зборів суддів (у тому числі щодо обрання слідчим суддею)» суддівського досьє зазначено відомості про види спеціалізації судді (з 1 січня 2011 року): 1. розгляд цивільних і адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення; 2. розгляд заяв, скарг, клопотань під час досудового розслідування (слідчі судді). Відомості про включення судді Цимбал І.К. до складу кримінальної колегії суду, яка здійснює судовий розгляд кримінальних справ (проваджень), у суддівському досьє відсутні.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (за фільтрами: найменування суду – Дарницький районний суд міста Києва; ПІБ судді – Цимбал І.К.; форма судового рішення – вирок), встановлено ухвалення суддею Цимбал І.К. 12 такого виду рішень у кримінальному судочинстві, останнє з яких було ухвалено 4 грудня 2012 року.

Статтею 18 Закону про судоустрій встановлено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ. У місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Отже, з 2011 року спеціалізація судді Цимбал І.К. щодо розгляду судових справ у Дарницькому районному суді міста Києва у цілях встановлення спеціалізації, за якою може бути проведено кваліфікаційне оцінювання судді, могла бути визначена як цивільна, а не кримінальна. Саме із врахуванням цивільної спеціалізації судді Цимбал І.К. здійснювався автоматизований розподіл справ між суддями Дарницького районного суду міста Києва, а також із врахуванням її повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних справ та повноважень щодо розгляду матеріалів як слідчим суддею.

З рішення Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 вбачається, що суддям загальних місцевих та апеляційного судів, щодо яких вказаним рішенням (як і стосовно судді Цимбал І.К.) було призначено кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідних судах (у зв’язку із накладенням дисциплінарного стягнення), таке оцінювання було призначено за цивільною спеціалізацією, лише судді Цимбал І.К. – за кримінальною спеціалізацією. При цьому, виходячи із приписів пункту 7 розділу ІV Положення, пунктів 2, 3 глави 1, пункту 12 глави 2 Порядку визначення такої спеціалізації, за якою має проводитися оцінювання, могло бути пов’язано лише зі спеціалізаціями суддів та судів. Жодна норма Закону про судоустрій, Порядку та Положення не вказує на те, що спеціалізація, за якою проводиться кваліфікаційне оцінювання у зв’язку із накладенням дисциплінарного стягнення, визначається із врахуванням курсу підвищення кваліфікації, що був визначений органом, який здійснює дисциплінарне провадження, для проходження суддею у Національній школі суддів України (такий курс може не належати до тих видів судочинства, за якими Комісією визначається спеціалізація у цілях кваліфікаційного оцінювання, як-от курс щодо застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення). Вирішення питання щодо визначення такої спеціалізації не віднесено також до власного розсуду Комісії, оскільки Положенням на Комісію покладено обов’язок вживати заходів для визначення спеціалізації судді шляхом отримання відповідної інформації від суду чи з матеріалів суддівського досьє.

Отже, при визначенні спеціалізації судді Цимбал І.К. для проведення її кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення (для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва) Комісія не дотрималась приписів пунктів 4, 7 розділу IV Положення, пункту 12 глави 2 Порядку та вимог частини третьої статті 83, частини другої статті 85 Закону про судоустрій та провела перший етап кваліфікаційного оцінювання за спеціалізацією, яка у вказаному суді судді не визначалась.

Слід зауважити, що згідно з наявною на офіційному вебсайті ВККСУ інформацією питання щодо визначення спеціалізації, з урахуванням якої судді місцевих та апеляційних загальних судів мають проходити оцінювання на відповідність судді займаній посаді, вирішуються Комісією під час призначення відповідного іспиту із врахуванням намірів судді щодо спеціалізації, а також їх відповідність спеціалізації суду та визначеній судді у відповідному суді спеціалізації за наявності такого визначення (https://vkksu.gov.ua/ua/news/stosowno-ociniuwannia-na-widpowidnist-suddi-zajmanij-posadi/). Вочевидь, що визначення Комісією спеціалізації у процедурі кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді (у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення) із врахуванням вимог Закону про судоустрій, Положення та Порядку мало ґрунтуватися на аналогічних принципах.

З огляду на зазначене слід погодитись із суддею Цимбал І.К., що, проходячи кваліфікаційне оцінювання за кримінальною спеціалізацією, зокрема виконуючи практичне завдання, за яке отримала 61 бал із 120 можливих, вона необґрунтовано перебувала у вкрай невигідних для себе умовах, в тому числі порівняно з іншими суддями, її здатність здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва (за критерієм професійної компетентності) була оцінена, зокрема, з огляду на її здатність здійснювати судочинство у справах (провадженнях) кримінального судочинства (судове провадження), розгляд яких вона не здійснювала багато років та не мала при цьому достатньо часу для підготовки до написання проєктів вироків.

Таким чином, на переконання Вищої ради правосуддя, кваліфікаційне оцінювання судді Цимбал І.К. (у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення) для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва не забезпечувало процедурної справедливості, не відповідало принципам законності та верховенства права.

Отже, рішення Комісії від 7 вересня 2018 року № 195/зп-18 в частині визначення спеціалізації, за якою мало бути проведено кваліфікаційне оцінювання судді Цимбал І.К. у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення, також не можна визнати обґрунтованим, що в цілому призвело до порушення порядку проведення такого оцінювання судді та неправильного визначення його результатів.

Порушення, які допускаються у певній процедурі суб’єктами, які відповідають за її проведення з дотриманням встановленого порядку, завжди ставлять під сумнів її результати, тим більше, коли такі порушення стосуються значимих та істотних умов, здатних змінити результат на протилежний, отже, відхід від певних процедурних правил навіть при наявності у суб’єкта дискреційних повноважень, повинен мати достатнє обґрунтування, щоб забезпечити можливість перевірити правомірність процедури та ухваленого за її результатами рішення. Саме у такий спосіб може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб’єкта владних повноважень.

Наявність у Комісії дискреційних повноважень та виключної компетенції щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів не може вважатися достатньою для пояснення недотримання нею правил та вимог при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді Цимбал І.К. (за відсутності будь-яких мотивів) з огляду на значимість прийнятих Комісією рішень, на підставі яких суддю може бути звільнено із займаної посади, що стосується гарантованого статтею 8 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод права кожної особи на повагу до приватного життя. Отже, обсяг такої дискреції Комісії не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому / публічному контролю.

Виходячи із практики ЄСПЛ, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним із принципом верховенства права, і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення з урахуванням законної мети такого заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (наприклад, пункт 49 рішення від 2 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», пункт 67 рішення від 2 серпня 1984 року у справі «Malone v. United Kindom»).

Принцип належного урядування, дотримання якого має забезпечувати держава, що послідовно підтримується ЄСПЛ у численних рішеннях, вимагає, щоб ризик будь-якої помилки державного органу покладався на саму державу, а не на осіб, яких ця помилка стосується. Цей принцип також покладає на державні органи обов’язок діяти невідкладно для виправлення допущеної помилки, зокрема, якщо вона стосується прав, які захищаються Конвенцією.

Рішення, що були прийняті Комісією із вказаними порушеннями, зумовили відкриття за її ініціативою дисциплінарної справи стосовно судді Цимбал І.К., за результатами розгляду якої було ухвалене оскаржуване Рішення.

Під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата не звернула увагу на допущення Комісією істотних порушень під час кваліфікаційного оцінювання судді, що мали наслідком порушення прав та інтересів Цимбал І.К. і перешкодили об’єктивному встановленню здатності / нездатності судді здійснювати правосуддя у Дарницькому районному суді міста Києва, та, ухваливши оскаржуване Рішення, притягнула її до дисциплінарної відповідальності, застосувавши найсуворіше за видом дисциплінарне стягнення – подання про звільнення судді з посади, що не може бути визнано обґрунтованим, оскільки висновок про непідтвердження суддею здатності (за критерієм професійної компетентності) здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення ґрунтується на рішеннях Комісії, які були прийняті без дотримання законодавчих вимог та зумовили несправедливість процедури кваліфікаційного оцінювання та необ’єктивність його результатів. Отже, результати проведеного Комісією кваліфікаційного оцінювання не були зумовлені неналежним ставленням судді до виконання покладеного на неї обов’язку (успішно скласти кваліфікаційний іспит після проходження курсу підвищення кваліфікації), а спричинені рішеннями Комісії, прийнятими всупереч вимогам частини другої статті 19 Конституції України.

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Цимбал І.К. дійшла висновку, що відповідно до пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Першої Дисциплінарної палати від 6 листопада 2020 року № 3035/1дп/15-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. підлягає скасуванню повністю, а дисциплінарне провадження  закриттю.

Погодившись із окремими доводами скарги судді Цимбал І.К., які дають підстави для повного її задоволення, Вища рада правосуддя не вважає за необхідне надавати оцінку іншим доводам скарги судді щодо наявності чи відсутності підстав для скасування вказаного Рішення.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 50, 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

        

вирішила:

 

скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2020 року № 3035/1дп/15-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал Ірини Костянтинівни та закрити дисциплінарне провадження.

 

Голова Вищої ради правосуддя                              А.А. Овсієнко

 

Члени Вищої ради правосуддя                               І.А. Артеменко

 

                                                                                       О.Є. Блажівська

 

                                                                                       В.І. Говоруха

 

                                                                                        П.М. Гречківський

 

                                                                                         В.К. Грищук

 

                                                                                         Л.Б. Іванова

 

                                                                                          В.В. Матвійчук

 

                                                                                           О.В. Прудивус

 

                                                                                            М.П. Худик

 

                                                                                             Л.А. Швецова