Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А. за результатами перевірки повідомлень суддів Верховного Суду Яновської Олександри Григорівни, Кишакевича Льва Юрійовича про втручання у їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 січня 2020 року надійшло повідомлення судді Верховного Суду Яновської О.Г. про втручання у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя (вхідний № 372/0/6-20).
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя 20 січня 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Крім того, до Вищої ради правосуддя 20 січня 2020 року (вхідний № 377/0/6-20) надійшло повідомлення судді Верховного Суду Кишакевича Л.Ю. про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя вказане повідомлення приєднано до матеріалу № 372/0/6-20 та передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленнях судді Верховного Суду Яновська О.Г. та Кишакевич Л.Ю. зазначають, що до провадження судді Верховного Суду Яновської О.Г. 20 квітня 2018 року на підставі автоматизованого розподілу справ між суддями надійшла кримінальна справа № ________ (провадження № _________) за обвинуваченням Особа_1, стосовно якого апеляційним судом Одеської області ухвалено вирок від 4 вересня 2006 року, згідно з яким за сукупністю злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, пунктами 1, 6 частини другої статті 115, пунктом 6 частини другої статті 115, частин третьої, четвертої статті 187, частиною першою статті 263, статтею 348, частиною першою статті 70 Кримінального кодексу України (далі – КК України), призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
6 червня 2018 року постановою Великої Палати Верховного Суду, ухваленою колегією суддів (головуючий суддя Князєв В.С., суддя-доповідач Яновська О.Г., судді Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевська В.І., Золотніков О.С., Кібенко О.Р., Лобойко Л.М., Лященко Н.П., Прокопенко О.Б., Рогач Л.І., Саприкіна І.В., Ситнік О.М., Ткачук О.С., Уркевич В.Ю.), заяву засудженого Особа_1 про перегляд вироку апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 30 січня 2007 року щодо нього з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом задоволено частково. Ухвалу Верховного Суду України від 30 січня 2007 року щодо Особа_1 скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Суддя Верховного Суду Кишакевич Л.Ю., звертаючись до Вищої ради правосуддя, повідомив, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2018 року йому передано для розгляду кримінальну справу № _______ (провадження № ____________) за обвинуваченням Особа_1, якому вироком апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2006 року за сукупністю злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, пунктами 1, 6 частини другої статті 115, пунктом 6 частини другої статті 115, частин третьої, четвертої статті 187, частиною першою статті 263, статтею 348, частиною першою статті 70 КК України, призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
17 жовтня 2018 року відповідно до пункту 4.1.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді визначено інших суддів для включення до складу колегії.
9 квітня 2019 року ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі головуючого Кишакевича Л.Ю., суддів Остапука В.І., Слинька С.С. касаційну скаргу засудженого Особа_1 залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2006 року щодо Особа_1 – без змін.
Як повідомляє суддя Яновська О.Г., 12 січня 2020 року о 17:52 отримала в додатку Messenger повідомлення від користувача «Особа_2» з погрозою вбивством судді та членам її сім’ї з мотивів помсти за події, які, на думку зазначеного користувача, перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з рішенням Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № _____, у якій Яновська О.Г. була суддею-доповідачем.
Крім того, судді Верховного Суду Яновська О.Г. та Кишакевич Л.Ю. повідомили, що 12 січня 2020 року о 22:09 в соціальній мережі Facebook у групі «Судді України» зі сторінки користувача «Особа_3» була поширена інформація, яка містить образливі висловлювання, ненормативну лексику та нецензурну лайку на адресу судової системи загалом та суддів Верховного Суду Яновської О.Г. та Кишакевича Л.Ю. зокрема з мотивів помсти за події, які, на думку зазначеного користувача, перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з рішенням у справі № _______, у якій ці судді були доповідачами.
Крім того, судді зазначили, що у коментарях до вказаної поширеної інформації користувач «Особа_3» повідомив, що володіє вогнепальною зброєю та неприховано погрожував суддям Верховного Суду Яновській О.Г. та Кишакевичу Л.Ю. вбивством за винесені рішення, цим самим посягаючи на життя суддів. При цьому вказав спосіб вчинення злочину та реальні дії, спрямовані на його вчинення. На попередження інших учасників групи про те, що у його висловлюваннях вбачаються ознаки злочинів, користувач «Особа_3» зазначив, що усвідомлює це і має намір реалізувати свої погрози та вчинити злочини щодо суддів.
Судді Яновська О.Г. та Кишакевич Л.Ю. вказані дії вважають посяганням на їхнє життя та погрозами вбивством, пов’язують їх із державною діяльністю, тому просять розглянути повідомлення та вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством. Також зазначають, що поширення вказаної інформації дає обґрунтовані підстави для занепокоєння щодо їхньої безпеки та безпеки членів їхніх сімей, створює реальну загрозу суддівській незалежності, принижує їхню гідність та підриває авторитет правосуддя, культивує в суспільстві негативне ставлення до суддів, що є втручанням у діяльність суддів Верховного Суду. Наголошують, що такі висловлювання можуть вплинути на розгляд та прийняття суддями рішень в інших кримінальних провадженнях у майбутньому.
Про вказані обставини судді повідомили Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора.
На запит члена Вищої ради правосуддя Офіс Генерального прокурора повідомив (лист від 4 лютого 2020 року № 09/1/3-3267-20), що за повідомленням судді Верховного Суду Яновської О.Г. про втручання у діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) внесено відомості за № _______________ із попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 376 КК України, а також за № __________________ з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 346 КК України.
За повідомленням судді Верховного Суду Кишакевича Л.Ю. про втручання у діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до ЄРДР внесено відомості за № ______________ з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 376 КК України, а також за № ______________ з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 346 КК України.
Крім того, Офіс Генерального прокурора повідомив, що здійснення досудового розслідування у відповідних кримінальних провадженнях доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Як роз’яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Під час перевірки зазначених звернень Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення ним правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Разом із тим Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів.
Вища рада правосуддя вважає, що дії невстановленої особи, пов’язані з висловленням погроз на адресу суддів Верховного Суду Яновської О.Г. та Кишакевича Л.Ю., можуть викликати у них обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки та безпеки членів їхніх сімей, що є психологічним тиском. Такі дії мають ознаки втручання у діяльність суддів Верховного Суду, а тому повинні бути перевірені правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 131 Конституції України визначено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів щодо правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами, повідомленими суддями Верховного Суду Яновською О.Г. та Кишакевичем Л.Ю., триває, Вища рада правосуддя вважає за необхідне на підставі пункту 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування цих злочинів.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73, Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів у кримінальних провадженнях:
№ __________________ та № ___________________ – за частиною першою статті 346 Кримінального кодексу України;
№ __________________ та № __________________ – за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за повідомленнями суддів Верховного Суду Яновської Олександри Григорівни та Кишакевича Льва Юрійовича.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
