Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Дробчак Наталія Володимирівна, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Костенка Євгена Георгійовича стосовно судді Вищого антикорупційного суду Тесленко Ірини Олександрівни (за дії вчинені на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва),
встановив:
до Вищої ради правосуддя 02 липня 2026 року (вх. № К-4255/24/7-26) надійшла дисциплінарна скарга Костенка Є.Г. на дії судді Вищого антикорупційного суду Тесленко І.О. (за дії вчинені на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва) під час розгляду справи № 760/12606/26.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 3 липня 2026 року вказану скаргу передано мені для попередньої перевірки.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
За результатами перевірки дисциплінарної скарги вимогам закону встановлено, що скарга містить висловлювання щодо судді Тесленко І.О., викладені у формі, яка принижує її честь і гідність.
Зокрема, у дисциплінарній скарзі скаржник вказує на нібито нездатність судді розуміти положення КПК України та виконувати покладені на неї обов’язки, зазначає про інтелектуальну неспроможність судді та пряму образу її рівня освіти, а також висловлюється про «дрімучу некомпетентність» судді.
Зазначені висловлювання стосуються не оцінки конкретних процесуальних дій чи судових рішень судді, а містять негативну характеристику її особистих та професійних якостей, у тому числі інтелектуальних здібностей і рівня компетентності. За своїм змістом та формою такі висловлювання мають принизливий характер і виходять за межі допустимої критики діяльності судді.
Звернення має містити конкретні та чіткі фактичні обставини, які можуть свідчити про можливе дисциплінарне правопорушення судді, а не суб’єктивні образи чи саркастичні вислови. Відповідно до принципів поваги до правосуддя та суддівської професії, подання, складене у такій формі, не може бути визнане належною скаргою.
Вища рада правосуддя, на підставі норм Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не може здійснювати розгляд таких звернень, тим самим як державний орган легітимізувати та підтримувати недопустиме зловживання власними правами однієї особи щодо прав, свобод та інтересів інших осіб.
Аналогічна позиція неодноразово підтримана у практиці Верховного Суду та міжнародних судових інстанцій.
У постановах Великої Палати Верховного Суду виснувано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють (від 14 березня 2019 року у справі № № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19), від 7 листопада 2019 року у справі № № 9901/324/19 (провадження № 11-632заі19)).
Пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
З огляду на викладене, оскільки текст дисциплінарної скарги Костенка Є.Г. містить висловлювання, що принижують честь і гідність особи – дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення (частина третя статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Костенка Євгена Георгійовича стосовно судді Вищого антикорупційного суду Тесленко Ірини Олександрівни (за дії вчинені на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва) залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради
правосуддя
