X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
09.11.2021
2184/0/15-21
Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М.

Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. за результатами перевірки повідомлень голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 17 грудня 2020 року за вхідним № 5786/0/6-20 надійшло повідомлення голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення перевірки.

Крім того, 30 грудня 2020 року, 2 лютого, 15 квітня, 16 та 30 червня, 22 липня 2021 року за вхідними №№ 5786/2/6-20, 536/0/6-21, 536/1/6-21, 536/2/6-21, 536/3/6-21, 536/4/6-21 також надійшли повідомлення голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Протоколами передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 30 грудня 2020 року, 2 лютого, 15 квітня, 16 та 30 червня, 22 липня 2021 року вказані повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення перевірки.

Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., Вища рада правосуддя встановила таке.

Як зазначає суддя Кічмаренко С.М. у повідомленні від 17 грудня 2020 року, 13 грудня 2020 року протягом години, починаючи з 15:00, дві невідомі особи, перебуваючи в автомобілі марки «Jeep Renegade», державний номерний знак ____, біля його будинку (ІНФОРМАЦІЯ1), не будучи суб’єктами, уповноваженими на отримання конфіденційної інформації, без повідомлення та дозволу співвласників будинку незаконно здійснювали спостереження за допомогою літального апарата (коптера, дрона) із технічними засобами фіксації: відеокамерою та мікрофоном. Невідомі особи, на думку судді, збирали і зберігали відомості щодо його приватного життя та приватного життя членів його сім’ї, чим вчинили кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 182, частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Разом із тим суддя Кічмаренко С.М. повідомив, що власником автомобіля марки «Jeep Renegade», державний номерний знак ____, є ОСОБА1 – член правління Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» (далі – ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»), членами якої також є: ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6. При цьому суддя зауважив, що 7 грудня 2020 року (за шість днів до описаних подій) колегія суддів під його головуванням ухвалила вирок у справі, в якій ОСОБА6 є потерпілим. Викладене, на думку судді, свідчить про незгоду ОСОБА6 із цим судовим рішенням та про наявність у нього умислу й мотиву на вчинення протиправних дій із залученням інших членів ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».

У додаткових повідомленнях голова Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренко С.М. вказує, що протягом грудня 2020 року – червня 2021 року в мережі Інтернет, без зазначення авторів, були поширені текстово-графічні повідомлення стосовно нього як судді, викладена в яких інформація не відповідає дійсності. Зокрема:

21 грудня 2020 року за посиланням https://antikor.com.ua/articles/427502-golova_primorsjkogo_rajonnogo_sud... та www.facebook.com/kdu2000 опубліковано статтю під назвою «Голова Приморського районного суду Одеси Сергій Кічмаренко: злочинець в мантії»;

22 грудня 2020 року за посиланням https://blog.prosud.info/kichmarenko_sergij_mikolajovich.html?fbclid=IwA... опубліковано статтю під назвою «Голова Приморського районного суду Одеси та головний суддя у справі щодо нападу на активіста – Сергій Кічмаренко»;

24 грудня 2020 року за посиланням http://nabu.today/uncategorized/primoragain/ опубліковано статтю під назвою «Приморский суд г. Одессы покрывает очередную преступную группировку»;

25 січня 2021 року за посиланням http://nabu.today/uncategorized/kichalatifund/ та в соціальній мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/kdu2000 («Корупційний дайджест України») опубліковано статтю під назвою «Кичмаренко – оборотень в судейской мантии и «председатель коррупции» в Приморском суде Одессы», зазначена в якій інформація, з-поміж іншого, містить персональні дані судді – його домашню адресу;

21 березня 2021 року за посиланням http://nabu.today/uncategorized/sternpopr/ та в соціальній мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/kdu2000 («Корупційний дайджест України») опубліковано статтю під назвою «Судья Попревич посадил Стерненко по команде Кичмаренко»;

8 квітня 2021 року в соціальній мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/kdu2000 («Корупційний дайджест України») опубліковано статтю під назвою «За председателем Приморского суда Одессы Кичмаренко началась охота силовиков»;

11 червня 2021 року за посиланням http://nabu.today/uncategorized/kich-popr/ та в соціальній мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/kdu2000 («Корупційний дайджест України») опубліковано статтю під назвою «Кичмаренко подставил судью Попревича по делу Стерненко».

Крім того, суддя Кічмаренко С.М. вказує, що 27 червня 2021 року за посиланнями https://www.dsnews.ua/politics/v-odesi-sud-vipravdav-viyskovogo-yakiy-zl..., https://mil.in.ua/uk/blogs/s-predatelya-prysyagy-v-opravdanogo-malynovsk..., https://censor.net/ru/news/3273732/malinovskiyi_sud_odessy_opravdal_pred..., за підписом автора Віктора Костенка розтиражовані текстово-графічні повідомлення, які містять недостовірну інформацію стосовно нього як судді: «дело Баглая рассматривалось в Малиновском суде Одессы, где «судят» всем известные персонажи, которые уже засветились ранее в прессовании одесских проукраинских активистов ОСОБА6, ОСОБА7 и других – судья Кузьменко Наталья Леонидовна (жена широко и хорошо известного одесского судьи Кичмаренко Сергея Николаевича)».

Суддя Кічмаренко С.М. вважає, що характер та зміст вказаних публікацій свідчать про замовне переслідування. Крім того, звертає увагу, що подібні провокативні матеріали з метою дискредитації Приморського районного суду міста Одеси та окремих суддів цього суду останнім часом систематично розповсюджуються в мережі Інтернет.

На думку голови суду Кічмаренка С.М., вказані події свідчать про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, а також як голови суду з метою перешкодити виконанню службових обов’язків, а тому просить вжити відповідних заходів реагування.

У пунктах 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність суддів гарантується статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді, здійснюючи правосуддя, є незалежними та керуються верховенством права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як зазначено у пунктах 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об’єднань, юридичних осіб із метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині другій статті 11 Закону України «Про інформацію» закріплено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Частиною першою статті 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя) передбачена кримінальна відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.

Проаналізувавши повідомлені головою Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренком С.М. обставини, зокрема щодо збирання невідомими особами конфіденційної інформації про нього за допомогою літального апарата (коптера, дрона), Вища рада правосуддя вважає, що вказані дії невідомих осіб можуть стосуватися професійної діяльності судді та не узгоджуються з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимими.

На запит члена Вищої ради правосуддя Офіс Генерального прокурора поінформував, що повідомлення голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. від 16 грудня 2021 року (вхідний № 5786/0/6-20 від 17 грудня 2020 року) відповідно до територіальної юрисдикції направлене до Одеської обласної прокуратури.

Листом від 19 січня 2021 року № 09/1/1-749-20 Одеська обласна прокуратура повідомила, що за обставинами, викладеними у повідомленні голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. щодо здійснення невстановленими особами спостереження із використанням технічних засобів аудіо- та відеофіксації, 22 грудня 2020 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України. Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Іллічівської місцевої прокуратури.

Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів щодо правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.

З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами, повідомленими головою Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренком С.М. щодо порушення недоторканності приватного життя, триває, Вища рада правосуддя вважає за необхідне на підставі пункту 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину, вчиненого стосовно судді.

Щодо обставин, повідомлених головою суду Кічмаренком С.М., про поширення в мережі Інтернет публікацій стосовно нього як судді, які містять недостовірні відомості, а також інформацію про персональні дані судді, необхідно зазначити таке.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Гарантії вказаної статті Конвенції поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Українська Прес-Група» проти України» від 29 березня 2005 року, заява № 72713/01, висловлено позицію, що при дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, а й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Сінькова проти України», заява № 39496/11 від 27 лютого 2018 року, § 104 рішення у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 7 грудня 1976 року, Серія А, № 24, с. 23, § 49).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 вказаної Конвенції.

Однак необхідно звернути увагу, що існує чітка межа між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та неповагою й неправомірним тиском на судову владу – з другого. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

У випадках поширення необ’єктивної, надуманої, недостовірної інформації стосовно судді або процедури розгляду судових справ ефективні заходи реагування має вживати пресслужба суду.

З огляду на зміст Типової посадової інструкції головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 6 листопада 2013 року № 145, спростування публікацій, у яких висвітлено недостовірну інформацію, а також оперативне реагування на критичні публікації та повідомлення належать до посадових обов’язків прес-секретаря суду.

Як зазначено у Висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Запобігання корупції серед суддів», механізмом посилення прозорості у діяльності судової системи та довіри громадськості до судової влади є активна інформаційна політика суду. Суддя, який зрозуміло пояснює свої рішення та шлях, яким він дійшов висновку, як правило, породжує відчуття справедливого поводження навіть з боку сторони, яка в результаті програла справу.

Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі, а тому поширення інформації з метою дискредитації судової влади є неприпустимим.

Якщо суддя вважає, що інформація, поширювана щодо нього або результатів розгляду ним конкретної судової справи, є недостовірною або неповною та може спотворити уявлення громадськості про суд чи зашкодити авторитету правосуддя, йому слід залучати прес-службу суду для висвітлення в межах, дозволених законом, об’єктивних відомостей про стан розгляду справи та роз’яснення прийнятих у ній рішень.

У публікаціях, на які посилається голова Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренко С.М., зазначено про незаконне походження майна судді, відображення у відповідному договорі купівлі-продажу заниженої вартості такого майна, ухвалення суддею незаконних судових рішень, отримання неправомірної вигоди, реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою особою, незаконний вплив голови суду на суддів Приморського районного суду міста Одеси.

Зміст таких публікацій зводиться до критики та звинувачень на адресу судді з наданням оцінки його процесуальним діям та ухваленим рішенням, що фактично є відображенням власної точки зору авторів статей, їхніми припущеннями та оціночними судженнями, проте форма викладу таких публікацій із застосуванням звинувачень судді у недоброчесності, прийнятті незаконних рішень та корупційній діяльності, їх чисельність та систематичність поширення в мережі Інтернет явно виходять за межі допустимої критики діяльності органу судової влади, завдають шкоди авторитету судової влади та можуть мати ознаки переслідування судді та здійснення неправомірного тиску на нього.

Крім того, слід зазначити, що в одній зі статей під назвою «Кичмаренко – оборотень в судейской мантии и «председатель коррупции» в Приморском суде Одессы» усупереч положенням частин першої, другої статті 32 Конституції України та частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» наведено інформацію, яка містить персональні дані судді Кічмаренка С.М., зокрема адресу місця його проживання.

Повідомлені головою суду обставини стосуються його професійної діяльності, а тому можуть мати ознаки втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, а поширення персональних даних судді може викликати обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки, що створює реальну загрозу суддівській незалежності. Таким обставинам має надаватися кримінально-правова оцінка правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України).

Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення. Разом із тим у статті 182 КК України встановлено кримінальну відповідальність за поширення конфіденційної інформації про особу.

Як уже зазначалося, відповідно до положень статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя уповноважена вживати заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.

Вища рада правосуддя встановлює наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Разом із тим Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.

Повідомлення судді про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя, надіслане Генеральному прокурору на виконання зазначених вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є повідомленням про вчинення стосовно судді кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Враховуючи обставини, про які зазначено у повідомленнях голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. щодо поширення в мережі Інтернет вказаних вище публікацій та оприлюднення в одній з таких публікацій його домашньої адреси, а також відсутність інформації про внесення відомостей за повідомленнями судді до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками втручання в діяльність судових органів і початок досудового розслідування, наявні підстави для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя шляхом звернення до Офісу Генерального прокурора щодо необхідності забезпечення проведення перевірки вказаних обставин.

З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо перевірки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, обставин, зазначених у повідомленні голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича;

звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному 22 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 Кримінального кодексу України.

 

 

В. о. Голови

Вищої ради правосуддя Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ