Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Овсієнка А.А., членів Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги Охрименко Марії Андріївни на дії судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томіліна Олексія Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 грудня 2017 року за вхідним № О-365/3/7-17 надійшла скарга Охрименко М.А. на дії судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томіліна О.М. під час розгляду справи № 263/11828/16-п.
Автор скарги стверджує, що суддею Томіліним О.М. її, як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на час подій, про які йдеться у скарзі) (далі – КУпАП), не було належним чином повідомлено про судове засідання, яке відбулося на наступний день після надходження до суду матеріалів про адміністративне правопорушення; справу розглянуто без її участі; суддя долучив до матеріалів справи документ про її повідомлення про час та дату судового засідання, однак згідно з інформацією, наданою керівником апарату Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, вихідна кореспонденція у цій справі на ім’я Охрименко М.А. до канцелярії суду не надходила.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Томілін О.М., незважаючи на долучені до справи матеріали кримінального провадження, якими не встановлено порушень Охрименко М.А. вимог Правил дорожнього руху України, розглянув справу та виніс постанову від 22 вересня 2016 року про визнання Охрименко М.А. винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення. У скарзі йдеться також про ненадіслання судом Охрименко М.А. копії цієї постанови.
На думку скаржниці, неправомірна поведінка судді Томіліна О.М. полягає у грубій недбалості, можливому злочинному намірі та істотному порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учаснику судового процесу реалізацію наданих йому процесуальних прав.
З огляду на зазначене у скарзі висловлено прохання притягнути суддю Томіліна М.О. до дисциплінарної відповідальності.
На час подій, про які йдеться у дисциплінарній скарзі, склад дисциплінарного проступку судді, зазначений Охрименко М.А., передбачався підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон № 192-VІІІ) (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ) зазначений скаржником склад дисциплінарного проступку не змінився і визначається підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 цього Закону (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 20 травня 2019 року у зв’язку із закінченням попередньо визначеного члена Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення попередньої перевірки.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення без розгляду та повернення скаржнику поданої скарги з огляду на таке.
Томілін Олексій Миколайович Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 призначений на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
20 вересня 2016 року до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли надіслані управлінням патрульної поліції в місті Маріуполі Донецької області матеріали про притягнення Охрименко М.А. до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, які того самого дня відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані судді Томіліну О.М. для розгляду (справа № 263/11828/16-п).
22 вересня 2016 року суддя Томілін О.М. виніс постанову, якою Охрименко М.А. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягненням у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень.
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 3 листопада 2016 року надійшла апеляційна скарга Охрименко М.А. на вказану постанову від 22 вересня 2016 року.
4 листопада 2016 року апеляційна скарга зі справою про притягнення до адміністративної відповідальності Охрименко М.А. надіслана до апеляційного суду Донецької області.
Постановою апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2017 року, винесеною суддею Свіягіною І.М., поновлено Охрименко М.А. строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 вересня 2016 року, апеляційну скаргу Охрименко М.А. задоволено частково. Вказану постанову суду першої інстанції, якою Охрименко М.А. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн, скасовано, визнано її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрито провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на час розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції констатував, що судом першої інстанції справа розглянута за відсутності Охрименко М.А., у справі немає відомостей про те, що вона належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи.
Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження Охрименко М.А. постанови суду першої інстанції, апеляційний суд Донецької області зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що справа стосовно Охрименко М.А. розглянута у її відсутність, остання належним чином не була сповіщена про місце та час розгляду справи, з матеріалами справи ознайомлена 31 жовтня 2016 року, апеляційну скаргу подала до суду після ознайомлення 3 листопада 2016 року, тобто у десятиденний строк з часу ознайомлення із судовим рішенням.
З цих підстав апеляційний суд Донецької області дійшов висновку про скасування постанови судді від 22 вересня 2016 року.
На адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення, в яких суддя Томілін О.М. зазначив, що доручення повідомити Охрименко М.А. про час та місце розгляду справи було надано помічнику судді Кузнецовій І.Г., яка під час судового засідання 22 вересня 2016 року поінформувала його (суддю), що Охрименко М.А. належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з’явилась, заяв або клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.
Суддя вказує, що, будучи впевненим у належному повідомленні Охрименко М.А. про судове засідання, розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно неї за її відсутності на підставі доказів, що містились в матеріалах справи.
За змістом пояснень судді Томіліна О.М. вбачається, що стосовно помічника судді Кузнецової І.Г. проведено дисциплінарне провадження, за результатами якого керівником апарату суду встановлено, що поштова кореспонденція на ім’я Охрименко М.А. у період з 20 по 22 вересня 2016 року до канцелярії суду не надходила, адресату не надсилалась, однак передбачений статтею 148 Кодексу законів України про працю шестимісячний строк накладення дисциплінарного стягнення з дня вчинення проступку закінчився у березні 2017 року.
Суддя визнає, що здійснював неналежний контроль за виконанням посадових обов’язків помічником судді, вказує, що це відбулось у зв’язку із значним навантаженням, при цьому запевняє про відсутність з його (судді) боку злочинного або корупційного наміру приймати протиправне судове рішення або будь-яким іншим чином порушити права Охрименко М.А. чи вимоги чинного законодавства.
Оцінюючи викладені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (частина перша статті 2772 цього Кодексу).
Постанова, як встановлено частиною першою статті 285 КУпАП, оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Статтею 287 КУпАП визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, особою, щодо якої її винесено; постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 289 КупАП, якою визначені строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, ˗ протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За таких обставин суддею Томіліним О.М. не було дотримано вимоги КУпАП в частині повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, розгляду такої справи в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надіслання копії постанови особі, стосовно якої її винесено, однак такі порушення не є істотними та такими, що унеможливили Охрименко М.А. реалізацію наданих їй процесуальних прав.
Як встановлено, постановою апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2017 року поновлено строк на апеляційне оскарження Охрименко М.А. постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 вересня 2016 року.
Отже, Охрименко М.А. скористалась правом на апеляційне оскарження постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, яка в установленому законом порядку переглянута судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляд рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Крім того, у додатку до Рекомендації СМ/Яес (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098-му засіданні заступників міністрів, зазначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (параграф 66).
Таким чином, відсутні обставини, які доводили б, що постанова Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 вересня 2016 року суддею Томіліним О.М. винесена внаслідок злочинного наміру або грубої недбалості.
Натомість, доводи скарги Охрименко М.А. фактично зводяться до власної оцінки обставин справи та дій судді, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції у визначеному процесуальним законом порядку.
З огляду на зазначене не встановлено фактів, які свідчили б про наявність підстав, передбачених статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для притягнення судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томіліна О.М. до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
скаргу Охрименко Марії Анатоліївни стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томіліна Олексія Миколайовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.Б. Іванова
В.В. Матвійчук
Л.А. Швецова
