X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
25.10.2019
2826/1дп/15-19
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сімоненко В.М. (дії на посаді судді Верховного Суду України)

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Чижик Тетяни Віталіївни та Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сімоненко Валентини Миколаївни (дії на посаді судді Верховного Суду України),

 

встановила:

 

26 грудня 2017 року за вхідним № Ч-1653/11/7-17 та 12 грудня 2018 року за вхідним № М-475/53/7-18 до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Чижик Т.В. та Маселка Р.А. стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сімоненко В.М. (дії на посаді судді Верховного Суду України).

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2017 року № Ч-1653/11/7-17 та 12 грудня 2018 року № М-475/53/7-18 зазначені скарги передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.

Згідно із протоколами повторного автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 5 червня 2019 року № Ч-1653/11/7-17 та № М-475/53/7-18 зазначені скарги передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Ісакову М.Г.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 5 липня 2019 року № Ч-1653/11/7-17 та № М-475/53/7-18 зазначені скарги передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сімоненко В.М.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується із вказаним висновком члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. з огляду на таке.

У скарзі Чижик Т.В. зазначено, що з висновку Громадської ради доброчесності від 5 травня 2017 року стосовно судді Верховного Суду України Сімоненко В.М. їй стали відомі факти, які свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Зокрема, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, Сімоненко В.М. не вказала юридичних осіб, у яких на той час чоловік судді – ОСОБА_1 володів корпоративними правами (був засновником або кінцевим бенефіціарним власником) станом на кінець звітного періоду (31 грудня 2015 року) згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань.

Оскільки відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, скаржник вважає, що у діях судді Сімоненко В.М. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством.

У скарзі Маселка Р.А. вказано, що 23 листопада 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції було затверджено рішення про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої Сімоненко В.М., суддею Верховного Суду України.

Цим рішенням встановлено порушення Сімоненко В.М. вимог Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні декларування за 2015 рік.

Зокрема, суддя Сімоненко В.М. у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації зазначила недостовірні відомості про перебування на посаді державної служби категорії «А», чим не дотримала вимоги пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Також суддя у декларації за 2015 рік зазначила відомості про земельну ділянку площею ______ кв.м, розташовану у місті _______, належну судді та її чоловіку на праві спільної власності, вказавши вартість на дату набуття та за останньою грошовою оцінкою _________ гривень.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена земельна ділянка належить суб’єкту декларування на праві приватної власності (100%).

На підтвердження інформації щодо земельної ділянки на дату набуття та за останньою грошовою оцінкою суб’єкт декларування надала копію договору купівлі-продажу від 26 липня 2013 року. Відповідно до пункту 2.3 цього договору сума продажу земельної ділянки становить _________ грн, а експертна грошова оцінка – __________ гривень.

Таким чином, недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму ___________ гривень.

Крім цього, Сімоненко В.М. не зазначила у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій за 2015 рік, відомості про об’єкт нерухомого майна (машиномісце) загальною площею ___,___ кв.м, яке належить чоловіку судді на праві власності. Відповідна інформація підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суддею було порушено вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», яка зобов’язує суб’єктів декларування зазначати усі об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або ті, що знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Також суддя не зазначила відомості про корпоративні права чоловіка.

Так, у розділі 8 «Корпоративні права» декларації суб’єкт декларування зазначила недостовірні відомості про корпоративні права чоловіка, не вказавши інформацію про корпоративні права, невірно відобразивши інформацію про тип права, відсоток власності, які відрізняються від достовірних на суму ___,__ грн, чим не дотримала вимог пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Також Сімоненко В.М. не зазначила інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є чоловік судді.

Так, у розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» суб’єкт декларування зазначила недостовірні відомості, не вказавши інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є чоловік судді, чим не дотримала вимоги пункту 5-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суб’єкт декларування зазначила відомості про дохід у вигляді заробітної плати у сумі _____,___ грн, помилково включивши до цієї суми дохід у вигляді відсотків банку в сумі ______,___ гривень. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму _____,___ гривень.

Суб’єкт декларування не зазначила відомості про дохід у вигляді виплат відповідно до умов цивільно-правового договору у сумі ____,___ грн від Національної школи суддів України, який підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичним особам податковими агентами, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Також суб’єкт декларування не зазначила відомості про дохід, отриманий за ознакою доходу 159 «вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів», у сумі ___,___ грн від Національної школи суддів України.

Таким чином, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації Сімоненко В.М. зазначила недостовірні відомості про джерело та розмір доходу, а також не зазначила відомості про отримані нею доходи, які відрізняються від достовірних на суму ______,__ грн, чим не дотримала вимоги пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Оскільки відповідно до статті 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, скаржник вважає, що у діях судді Сімоненко В.М. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством.

Під час попередньої перевірки членом Вищої ради правосуддя Бойком А.М. із Національного агентства з питань запобігання корупції було витребувано інформацію про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої Сімоненко В.М., суддею Верховного Суду України.

Національним агентством з питань запобігання корупції було надано до Вищої ради правосуддя рішення від 23 листопада 2018 року № 2742 за результатами проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої Сімоненко В.М., суддею Верховного Суду України.

Згідно із вказаним рішенням перевіркою дійсно встановлено зазначення Сімоненко В.М. недостовірних відомостей, про які вказано у дисциплінарних скаргах Чижик Т.В. та Маселка Р.А., проте у цьому самому рішенні зазначено, що недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ознак правопорушень, передбачених статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України, не встановлено. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Ознак незаконного збагачення не встановлено.

З огляду на вказане уповноваженій особі Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя було доручено повідомити суб’єкта декларування Сімоненко В.М. про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання держави або місцевого самоврядування, можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік з достовірними відомостями.

Під час вирішення питання про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи врахуванню підлягає таке.

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції (стаття 4 Закону України «Про запобігання корупції»).

За приписами статті 11 вказаного Закону саме Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, з метою виконання покладених на Національне агентство повноважень воно має визначені статтею 12 зазначеного Закону права.

Також частинами другою та третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності; у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Отже, встановлення обставин відображення у декларації недостовірних відомостей належить до виключної компетенції вказаного уповноваженого органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. При цьому відповідно до статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства, а у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із зазначенням у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.

Тобто, встановлення обставин (на підставі наданого центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, висновку), що мало місце зазначення суддею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, вказує на наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Попередньою перевіркою встановлено, що стосовно судді Сімоненко В.М. центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, – Національним агентством з питань запобігання корупції надано висновок, згідно з яким при здійсненні декларування за 2015 рік мало місце зазначення суддею Сімоненко В.М. недостовірних відомостей.

Вказане свідчить про наявність у діях судді Сімоненко В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої      статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас питання щодо наявності суб’єктивної сторони вказаного дисциплінарного проступку, а отже, і підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, має бути предметом перевірки Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в межах розгляду відповідної дисциплінарної справи.

Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,    статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сімоненко Валентини Миколаївни (дії на посаді судді Верховного Суду України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                     В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної                                               

палати Вищої ради правосуддя                                       Н.С. Краснощокова

 

 

                                                                                                С.Б. Шелест