X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
31.03.2021
731/3дп/15-21
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Говорухи В.І., Матвійчука В.В., залученого із Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги адвоката Тимошенка Андрія Сергійовича в інтересах Савича Анатолія Володимировича щодо неналежної поведінки судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Тимура Рафаїловича,

 

встановила:

 

Хамзін Тимур Рафаїлович Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 призначений суддею Куйбишевського районного суду Запорізької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 11 квітня 2019 року № 128/2019 призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

До Вищої ради правосуддя 29 грудня 2020 року за вхідним № Т-6716/0/7-20 надійшла скарга адвоката Тимошенка А.С. в інтересах Савича А.В. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. за дії, вчинені під час розгляду кримінальної справи № 991/1274/20 (провадження № 1-кс/991/1301/20) за клопотанням старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванова О.В., погодженим із прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравцем В.В., про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 серпня 2018 року.

У скарзі адвокат Тимошенко А.С. зазначив, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. ухвалою від 26 лютого 2020 року задовольнив вказане клопотання на порушення вимог частини п’ятої статті 280, частини першої статті 282 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було зупинено 21 серпня 2018 року. Суддя не навів мотивів відхилення аргументів сторони захисту щодо необхідності відновлення зупиненого досудового розслідування у разі потреби проведення інших слідчих дій, зокрема для підготовки та направлення до суду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

За твердженням адвоката Тимошенка А.С., суддя належним чином не оцінив докази на обґрунтування клопотання з точки зору достатності та взаємозв’язку, не надав належної мотивованої правової оцінки питанню застосованої кримінально-правової кваліфікації у вказаному кримінальному провадженні, відхилив усі аргументи сторони захисту щодо ненабуття ОСОБА1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що виключало можливість здійснення спеціального досудового розслідування на законних підставах, та щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження належних та достатніх доказів переховування ОСОБА1 від суду та органу досудового розслідування, а також доказів належного оголошення його у міжнародний розшук.

З огляду на викладене скаржник вважає, що суддею Хамзіним Т.Р. допущено умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. А тому просить притягнути цього суддю до дисциплінарної відповідальності.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу для попередньої перевірки передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. склав висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи за скаргою адвоката Тимошенка А.С. в інтересах Савича А.В. стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Гречківського П.М. та дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаного судді з огляду на таке.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 серпня 2018 року (виділене із матеріалів кримінального провадження № ____) за підозрою ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Відповідно до частини другої статті 297-2 КПК України у клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук; 5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Як передбачено частиною першою статті 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 278 КПК України).

Порядок здійснення повідомлень передбачений статтею 135 КПК України. Відповідно до частин першої, другої цієї статті особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Зі змісту частини другої статті 2971 та частини першої статті 2974 КПК України вбачається, що для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування орган слідства має довести факт оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

З огляду на викладене доводи дисциплінарної скарги адвоката Тимошенка А.С. в інтересах ОСОБА1 в частині оцінки суддею доказів на обґрунтування клопотання з точки зору достатності та взаємозв’язку, правової оцінки питання застосованої кримінально-правової кваліфікації, питання набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, переховування особи від суду та органу досудового розслідування, а також оголошення її у міжнародний розшук стосуються оцінки судом доказів та обставин справи, а тому не можуть бути перевірені у межах дисциплінарного провадження.

Разом із тим щодо доводів скаржника про допущені суддею Хамзіним Т.Р. порушення у зв’язку із наданням дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у зупиненому кримінальному провадженні Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

Відповідно до частини п’ятої статті 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (частина перша статті 282 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів перевірки, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинено 21 серпня 2018 року та на момент надходження клопотання на розгляд судді Хамзіна Т.Р. відновлено не було.

На доводи захисника ОСОБА1 про те, що зверненню із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування мало передувати відновлення досудового розслідування, слідчий суддя Хамзін Т.Р. в ухвалі від 26 лютого 2020 року зазначив таке.

На думку слідчого судді, звернення до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування не є дією, спрямованою на одержання та перевірку доказів чи створення фактичних даних у кримінальному провадженні, а тому не потребує попереднього відновлення досудового розслідування.

У письмових поясненнях суддя Хамзін Т.Р. зауважив, що питання розгляду клопотання у зупиненому досудовому розслідуванні кримінального провадження є суперечливим з точки зору судової практики. Зокрема, суддя Хамзін Т.Р. послався на правові позиції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про можливість подання клопотань без відновлення досудового розслідування: ухвала від 23 грудня 2019 року у справі № 760/8240/19, ухвала від 28 травня 2020 року у справі № 991/2607/20.

Проаналізувавши наведену суддею судову практику, слід зазначити, що у вказаних рішеннях судді, здійснюючи аналіз матеріалів справи та норм законодавства, наводять висновки щодо належності подання відповідних клопотань до слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, можливості їх вчинення без відновлення досудового розслідування.

Натомість суддя Хамзін Т.Р. в ухвалі від 26 лютого 2020 року не зазначив відповідних мотивів прийнятого рішення та відхилення аргументів захисника у частині щодо необхідності відновлення досудового розслідування, а саме: чи вважає подання клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчою (розшуковою) дією або іншою процесуальною дією та/або чи спрямоване таке подання на встановлення місцезнаходження підозрюваного. І, відповідно, не здійснив аналіз щодо права вчинення відповідних дій органом досудового розслідування без відновлення досудового розслідування. Суддя обмежився лише оцінкою дії на предмет спрямування на отримання доказів чи створення фактичних даних у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 2 КПК України одне із завдань кримінального провадження – щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Приписами частини першої статті 8 цього Кодексу визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від 4 квітня 2011 року № 512/2009 «Верховенство права» (CDL-AD(2011)003rev), схваленій на 86-му пленарному засіданні 25–26 березня 2011 року, вказано, що Rule of Law («верховенство права») є невід’ємною частиною будь-якого демократичного суспільства. У межах цього поняття вимагається, щоб усі, хто наділений повноваженнями ухвалювати рішення, ставилися до кожного з виявом поваги, на основі рівності та розумності й відповідно до закону, і щоб кожен мав можливість оскаржити незаконність рішень у незалежному та безсторонньому суді, де кожен має бути забезпечений справедливими процедурами.

Загальні положення спеціального досудового розслідування визначає стаття 2971 КПК України.

Спеціальне досудове розслідування має створювати належну правову процедуру для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування в умовах ухилення підозрюваного від досудового розслідування з одночасним забезпеченням його прав.

Орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно судді, не уповноважений перевіряти законність судового рішення, при цьому зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення у частині допущення свавілля, недбалості чи інших порушень, які мають наслідком відповідальність судді, визначену законом.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя зобов’язаний у порядку, передбаченому цим Кодексом, забезпечувати здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно із частиною третьою статті 2974 цього Кодексу за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 372 КПК України, ухвала, що викладається окремим документом, складається, в тому числі, з мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом права на справедливий суд, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01, параграф 89) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а, насамперед, є гарантією проти свавілля. Суддя зобов’язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

З урахуванням викладеного Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що рішення про задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 серпня 2018 року прийнято суддею Хамзіним Т.Р. за умови зупиненого досудового розслідування без належного мотивування відхилення аргументів сторони захисту щодо необхідності його поновлення.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. під час розгляду справи № 991/1274/20 (провадження № 1-кс/991/1301/20) можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Тимура Рафаїловича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                      Л.А. Швецова

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                      В.І. Говоруха

 

                                                                                             В.В. Матвійчук

Член Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                   С.М. Болотін