Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Посмітюхи Віри Іванівни стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка Володимира Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 травня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Посмітюхи В.І. за вхідним № П-3278/0/7-20 на дії судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка В.В. під час розгляду справи № ___________, в якій скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 травня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.
За результатами попередньої перевірки скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка В.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки встановлено, що Менський районний суд Чернігівської області ухвалою від 21 грудня 2018 року передав за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва цивільну справу № ___________ (провадження № _____________) за позовом Посмітюхи Віри Іванівни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року відкрито провадження у справі.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16 жовтня 2019 року матеріали вищевказаної позовної заяви передані для розгляду судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюку В.В.
Подільський районний суд міста Києва ухвалою від 17 жовтня 2019 року прийняв справу у загальному позовному провадженні та призначив її до розгляду на 16 грудня 2019 року. Рішенням від 10 квітня 2020 року позов задоволений.
Згідно зі статтею 210 Цивільного процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Отже мають місце ознаки недотримання суддею Подільського районного суду міста Києва Гребенюком В.В. строку розгляду справи, передбаченого положеннями статті 210 Цивільного процесуального кодексу України.
Перевіряючи матеріали, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень перевіркою установлено, що у період з 17 жовтня 2019 року до 10 квітня 2020 року суддею Гребенюком В.В. розглянуто та винесено загалом 1842 процесуальних документів та матеріалів, з них 523 у кримінальному судочинстві.
У зв’язку з цим варто взяти до уваги, що клопотання та скарги на досудовому розслідуванні в порядку КПК України підлягають першочерговому розгляду.
При цьому рішенням Ради суддів України № 46 від 9 червня 2016 року «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів» затверджено Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих загальних судах, відповідно до яких, зокрема, час розгляду скарг на рішення правоохоронних органів становить 3 години (п. 202), розгляд подань правоохоронних органів 1 година (п. 201), розгляд цивільних справ від 1 до 12 годин (п. 206-606).
Згідно пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Положення цієї норми закону вказують, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи. Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. Тому виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік). Тільки затримки, які виникли з вини держави, можуть бути підставою для встановлення невідповідності вимогам "розумного строку".
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Полтораченко проти України» (заява № 77317/01) від 18 січня 2005 року дійшов висновку, що попри те, що предмет судового розгляду у цій справі не був особливо складним, а також, не дивлячись на відкладення справи і скасування в кінцевому підсумку остаточного рішення, винесеного на користь заявника, у випадку, коли провадження у справі в цілому з безперервним судовим розглядом не перевищило трьох років і двох місяців, можна стверджувати, що така тривалість сама собою не перевищує ту, яка вважається «розумною» (пункти 28-29 згаданого рішення).
Отже, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи навантаження, яке викликано кількістю справ у провадженні, та потребу у значній кількості часу, необхідного для їх вивчення та підготовки до судового розгляду, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що порушення строків розгляду справи зумовлене об’єктивними причинами, а установлені обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, оскільки зумовлено надмірним навантаженням судді.
Таким чином попередньою перевіркою не встановлено відомостей, які вказують на безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № ____________ протягом строку, встановленого законом, а встановлені факти вказують на відсутність у його діях вини у формі умислу або недбалості як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку.
Слід також врахувати, що судом 10 квітня 2020 року прийнято рішення у справі.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено: до уваги Комітету Міністрів Ради Європи є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Оскільки дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка В.В. під час розгляду справи № _____________, у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді має бути відмовлено.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтями 43-45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою Посмітюхи Віри Іванівни стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка Володимира Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
О.В. Маловацький
С.Б. Шелест
