Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Півінської Наталії Миколаївни, Калініної Марини Олександрівни, на дії судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка Олега Володимировича,
встановила:
Назаренко Олег Володимирович Указом Президента України від 31 липня 2000 року № 936/200 призначений на посаду судді Харківського районного суду Харківської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2788-IV обраний на посаду судді цього суду безстроково.
До Вищої ради правосуддя 25 жовтня 2018 року за вхідним № П-6102/0/7-18 надійшла скарга Півінської Н.М. на дії судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. під час здійснення правосуддя у справі № 635/556/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» (далі – ТОВ «Лізингова компанія «Еталон») про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.
Скаржник зазначає, що із вказаним позовом вона звернулась до суду 26 січня 2018 року. Перше засідання у справі було призначено на 10 квітня 2018 року, тобто суддя Назаренко О.В. порушив строки призначення справи до розгляду. У подальшому судові засідання призначались на 4, 27 червня, 30 серпня 2018 року. На думку скаржника, суддя Назаренко О.В. навмисно затягував розгляд справи. У судовому засіданні 30 серпня 2018 року скаржник пояснила судді Назаренку О.В., що має право подати вказаний позов за зареєстрованим місцем свого проживання. 30 серпня 2018 року суддя Назаренко О.В. прийняв ухвалу про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва. Як зазначає скаржник, в ухвалі суддя Назаренко О.В. з особистих міркувань зазначив, що позивач матеріально неспроможна їздити до міста Києва для участі в судових засіданнях, а відповідач територіально знаходиться в Деснянському районі міста Києва. Протягом тривалого часу позивач не отримувала ухвалу суду від 30 серпня 2018 року. Станом на день подання скарги в Харківському районному суді Харківської області та в Деснянському районному суді міста Києва відсутня інформація щодо подальшого розгляду справи.
З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддю Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 жовтня 2018 року вказану скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення попередньої перевірки.
Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 17 жовтня 2019 року скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 102/1дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В., оскільки в діях судді вбачались ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
До Вищої ради правосуддя 21 листопада 2019 року надійшла скарга Калініної М.О. (вх. № К-6363/0/7-19) на дії судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. під час здійснення правосуддя у справі № 635/8090/14-ц.
Автор скарги зазначила, що суддею допущено безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду заяви про виправлення описки у виконавчому листі протягом строку, встановленого законом, у зв’язку із чим просила притягнути суддю Назаренка О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. член Першої Дисциплінарної палати – Шапран В.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно вказаного судді.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 101/1дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В., оскільки в діях судді вбачались ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 січня 2020 року № 273/1-дп/15-20 об’єднано дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. за скаргою Півінської Н.М. (вх. № П-6102/0/7-18), із дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаного судді за скаргою Калініної М.О. (вх. № К-6363/0/7-19), в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи призначено на 29 травня 2020 року.
Суддя та скаржники повідомлені про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи 29 травня 2020 року шляхом надіслання відповідних запрошень поштою, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення їх на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Роз’яснено учасникам можливість проведення засідання Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
25 травня 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Назаренка О.В. про забезпечення його участі у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 29 травня 2020 року у режимі відеоконференції.
29 травня 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшла заява скаржника Півінської Н.М. про розгляд справи за її відсутності.
У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, проведеному в режимі відеоконференції 29 травня 2020 року, суддя Назаренко О.В. взяв участь та надав пояснення.
Скаржники Півінська Н.М. та Калініна М.О. не брали участь у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, проведеному в режимі відеоконференції 29 травня 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їхньої участі, за винятком випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.
Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи (частина п’ята статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів).
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя прийнято рішення про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи за відсутності скаржників, яких завчасно та належним чином повідомлено про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., суддю Назаренка О.В., дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Із копії цивільної справи № 635/556/18, яка надійшла на запит члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., вбачається, що 26 січня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року справу передано до провадження судді Назаренка О.В.
У справі міститься заява ОСОБА_1 про отримання судової повістки в електронній формі у вигляді sms-повідомлення.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. від 14 березня 2018 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого судового засідання на 10 квітня 2018 року.
Із протоколу судового засідання від 10 квітня 2018 року вбачається, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились. Розгляд справи відкладено на 4 червня 2018 року.
Згідно з розпискою, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання, призначене на 4 червня 2018 року.
Із протоколу судового засідання від 4 червня 2018 року вбачається, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились. Розгляд справи відкладено на 27 червня 2018 року.
4 червня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Із протоколу судового засідання від 27 червня 2018 року вбачається, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились. Розгляд справи відкладено на 30 серпня 2018 року.
У судове засідання 30 серпня 2018 року з’явилась позивач ОСОБА_1, відповідач не з’явився.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року цивільну справу передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2018 року провадження у справі було відкрито, оскільки позивач посилалась на Закон України «Про захист прав споживачів». Проте у підготовчому судовому засіданні стали відомі дійсні причини звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом за місцем своєї реєстрації, а саме відсутність можливості звернутись до суду за місцезнаходженням відповідача у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем. Позов пред’явлено до юридичної особи – ТОВ «Еталон», місцезнаходження якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_1) територіально належить до Деснянського району міста Києва. Отже, справа не підсудна Харківському районному суду Харківської області.
Із наданих на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. документів, зокрема скриншота екрана обліково-статистичної картки у справі № 635/556/18, яка міститься в комп’ютерній програмі «Д-3», вбачається, що справу направлено до Деснянського районного суду міста Києва 2 жовтня 2018 року.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу № НОМЕР_1 від _______ 2017 року, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_1. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 47000,00 гривень.
У письмових поясненнях, наданих на пропозиції членів Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., Краснощокової Н.С., суддя Назаренко О.В. вказав, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2018 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Еталон» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 10 квітня 2018 року.
Зазначеною ухвалою провадження у справі відкрито, оскільки позивач посилалась на Закон України «Про захист прав споживачів».
10 квітня 2018 року у підготовче судове засідання сторони не з’явились, підготовче судове засідання у зв’язку з неявкою сторін відкладено на 4 червня 2018 року.
Станом на 10 квітня 2018 року до суду не надходило повідомлень про отримання чи неотримання сторонами – судової повістки, а також відповідачем – копії позову з додатками.
24 травня 2018 року до суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення на ім’я ТОВ «Еталон» (судова повістка про виклик у судове засідання на 4 червня 2018 року), з якого вбачається, що відправлення отримано 15 травня 2018 року ОСОБА_5 за довіреністю.
4 червня 2018 року у підготовче судове засідання сторони не з’явились, через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, підготовче судове засідання у зв’язку з неявкою сторін відкладено на 27 червня 2018 року.
У підготовче судове засідання 27 червня 2018 року сторони не з’явились. Станом на 27 червня 2018 року повідомлення про отримання чи неотримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання на 27 червня 2018 року до суду не надходило. Підготовче судове засідання відкладено на 30 серпня 2018 року.
У підготовче судове засідання 30 серпня 2018 року з’явилася позивач, просила розглянути справу в Харківському районному суді Харківської області, посилаючись на матеріальну неспроможність звернутись до суду за місцезнаходженням відповідача – юридичної особи ТОВ «Еталон». Тобто суду стали відомі дійсні причини звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом за місцем своєї реєстрації – відсутність можливості звернутись до суду за місцезнаходженням відповідача у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем. Докази щодо неможливості виїхати до місцезнаходження відповідача відсутні. З огляду на наведене суд вважав посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для розгляду зазначеної справи за місцем проживання позивача надуманими, що розцінив як зловживання позивачем процесуальними правами. Оскільки місцезнаходження відповідача – Деснянський район міста Києва, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва, про що постановив ухвалу від 30 серпня 2018 року.
Суддя Назаренко О.В. просив врахувати, що проведення підготовчого судового засідання, в якому суд зміг уточнити суть спірних правовідносин з метою правильного визначення підсудності справи та постановити відповідну ухвалу, стало можливим виключно у присутності позивача, яка з’явилась у судове засідання лише 30 серпня 2018 року. В апеляційному порядку позивач таку ухвалу не оскаржувала. За відсутності відзиву на позов і без опитування позивача безпосередньо у судовому засіданні правильно вирішити питання підсудності справи було неможливо. Відкладення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні відбувалось з об’єктивних причин у зв’язку з неявкою сторін та відсутністю заяв по суті справи, які сторони мають право подавати разом із доказами тільки у підготовчому провадженні.
Отже, на думку судді Назаренка О.В., він діяв виключно у передбачений законом спосіб, рішення прийнято в межах компетенції, розгляд справи відкладався через неявку сторін та необхідність забезпечення участі позивача у вирішенні питання про визначення підсудності справи, тому рішення прийнято гласно, відкрито і в присутності позивача, інтересів якої стосується це питання.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя від судді Назаренка О.В. після відкриття дисциплінарної справи стосовно нього (вх. № 1317/0/6-20 від 5 березня 2020 року), суддя зазначив, що у нього були відсутні допустимі докази про зареєстроване місце проживання позивача, вирішити питання про підсудність справи можливо лише в підготовчому судовому засіданні. У зв’язку з неявкою ОСОБА_1 в судові засідання розгляд справи відкладався з метою виклику позивача в судове засідання для з’ясування питання підсудності справи.
Суддя Назаренко О.В. наголошував, що в цій ситуації важливим фактором ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення є належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду, вручення відповідачу поданих до суду копій документів. На думку судді, враховуючи, що місцезнаходження відповідача територіально розташоване на великій відстані від Харківського районного суду Харківської області (500 км), доцільно розглядати справу в Деснянському районному суді міста Києва, від якого відповідач розташований на відстані 14 км. Таким чином, рішення про передачу справи до Деснянського районного суду міста Києва ухвалено з метою забезпечення більш ефективного розгляду справи.
Оцінюючи встановлені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 26 січня 2018 року, а провадження у справі відкрито суддею Назаренком О.В. 14 березня 2018 року (через півтора місяця), тобто з порушенням строку, встановленого законом.
Жодних пояснень, які б спростовували доводи скарги про порушення строку відкриття провадження у справі, суддею Назаренком О.В. не надано.
Згідно із частиною другою статті 196 ЦПК України підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною першою статті 210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Підготовче судове засідання призначалось суддею Назаренком О.В. 4 рази (10 квітня, 4 та 27 червня, 30 серпня 2018 року), тобто із проміжками часу в середньому 1 – 2 місяці.
Відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні суддя Назаренко О.В. пояснив неявкою сторін, відсутністю доказів на підтвердження отримання ними судових повісток, а також необхідністю вирішити питання про підсудність справи.
При цьому у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження як надіслання сторонам у справі судових повісток, так і їх отримання.
Разом із тим, до письмових пояснень, наданих суддею Назаренком О.В. після відкриття дисциплінарної справи, додано довідки про доставку ОСОБА_1 sms-повідомлень про її виклик у судові засідання, призначені на 4 червня, 27 червня, 30 серпня 2018 року.
Водночас матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень в іншій справі № 635/7556/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, рішення в якій було ухвалено суддею Назаренком О.В. 12 червня 2018 року.
Цивільна справа № 635/556/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів перебувала у провадженні судді Назаренка О.В. протягом 7 місяців, тобто поза межами строку, встановленого ЦПК України для розгляду справи по суті, після чого була передана за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.
За встановлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду справи № 635/556/18 суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В. допустив дії, що містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).
Статтею 28 ЦПК України врегульовано питання про підсудність справ за вибором позивача.
Підсудність за вибором позивача є альтернативною підсудністю, оскільки закон як виняток із загального правила територіальної підсудності надає позивачу право вибрати із двох або більшої кількості судів той суд, в який йому найбільш зручно пред’явити позов.
Альтернативна підсудність встановлена законом для таких категорій справ, в яких позивачі об’єктивно потребують створення їм найбільш сприятливих умов судочинства (полегшення поїздок до суду, збору доказів тощо) або в яких вони позбавлені можливості пред’явити позов за загальним правилом територіальної підсудності.
Право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом територіальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що, звертаючись із вказаним позовом до суду, вона, зокрема, посилалась на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначала, що положення оскаржуваного договору фінансового лізингу від ____ 2017 року № НОМЕР_1, укладеного з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», свідчать про несправедливість умов, які вказані в пунктах 4, 5, 7, 11, 13 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини п’ятої статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Отже, позивач ОСОБА_1 скористалась своїм правом вибору, передбаченим чинним цивільним процесуальним законом, та подала позов до Харківського районного суду Харківської області в порядку частини п’ятої статті 28 ЦПК України.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року, посилаючись на те, що дійсною причиною звернення ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом за місцем своєї реєстрації була неспроможність через скрутне матеріальне становище звернутись до суду за місцезнаходженням відповідача, а посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» є надуманими, що суд розцінив як зловживання процесуальними правами, суддя Назаренко О.В. передав цивільну справу № 635/556/18 за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Проте наведене не відповідає вимогам чинного цивільного процесуального закону. З огляду на викладене за наявності підстав для розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області суддя Назаренко О.В. за не передбачених законом обставин передав справу № 635/556/18 за підсудністю на розгляд до іншого суду.
Посилання судді Назаренка О.В. на те, що у нього були відсутні допустимі докази зареєстрованого місця проживання позивача, у зв’язку із чим він не міг вирішити питання підсудності цивільної справи не можуть бути взяті до уваги. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 додала до позову копію паспорта та договір лізингу, в яких зазначена та сама адреса, що і в позовній заяві (АДРЕСА_2). Крім того, ОСОБА_1 додала до позову заяву, в якій вказала, що оригінал паспорта знаходиться у неї.
Доводи судді Назаренка О.В., що вирішення питання про підсудність цивільної справи можливе лише в підготовчому судовому засіданні є безпідставними, оскільки це вирішується саме на стадії відкриття провадження у справі. У разі наявності сумнівів щодо підсудності цивільної справи суддя мав залишити позовну заяву без руху для надання позивачем доказів на підтвердження свого зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Крім того, не вбачається підстав, з яких суддя Назаренко О.В. дійшов висновку про те, що «стали відомі дійсні причини звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом за місцем своєї реєстрації», оскільки позивач не перестала посилатись на Закон України «Про захист прав споживачів», позовну заяву не змінювала та не уточнювала. Суд не навів мотивів, з огляду на які Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.
Необґрунтованими також є доводи судді, що посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для розгляду зазначеної справи за місцем проживання позивача є надуманими і такі посилання суд розцінив як зловживання позивачем процесуальними правами.
Крім того, не можуть бути взяті до уваги пояснення судді, що з урахуванням територіального розташування позивача та відповідача більш доцільно розглядати справу в Деснянському районному суді міста Києва (за місцезнаходженням відповідача), оскільки ЦПК України передбачено можливість участі учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також слід зазначити, що Деснянським районним судом міста Києва було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 по суті, рішення про його задоволення ухвалено 20 серпня 2019 року. Тобто внаслідок дій судді Назаренка О.В. (передачі справи за підсудністю до іншого суду) порушені права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1, за захистом яких вона звернулась до суду, були відновлені майже через 1 рік і 7 місяців. При цьому, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, Деснянський районний суд міста Києва посилався на норми Закону України «Про захист прав споживачів».
За встановлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції).
Крім того, варто звернути увагу на зміст ухвал Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження в цивільній справі та від 30 серпня 2018 року про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Так, в абзаці третьому описової частини ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2018 року вказано, що справа підсудна Жовтневому районному суду міста Харкова.
У резолютивній частині ухвали Харківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року зазначено про передання за підсудністю справи за позовом ТОВ «Еталон», хоча судом вирішувалось питання про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон».
Наведені обставини щодо допущення в ухвалах описок не є тими підставами, з якими закон пов’язує можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, проте вони свідчать про недбале ставлення судді Назаренка О.В. до виконання своїх професійних обов’язків, а саме до здійснення правосуддя у цивільній справі № 635/556/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.
За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя також встановлено, що 8 вересня 2014 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Чічіков Готель-Сервіс» про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року (суддя Назаренко О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_4 звернулась до апеляційного суду Харківської області із відповідною апеляційною скаргою.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 3654,33 грн середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та 243,60 грн судового збору в дохід держави.
На виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року суддею Назаренком О.В. 28 квітня 2016 року видано виконавчий лист у справі № 635/8090/14-ц.
29 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Харківського районного суду Харківської області із заявою про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Виправлено описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року, а саме правильно зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «Чічіков Готель-Сервіс» – НОМЕР_3 та поштовий індекс за адресою стягувача – 62418.
ОСОБА_4 у дисциплінарній скарзі зазначила, що на порушення приписів статті 369 ЦПК України суддя Назаренко О.В. призначив розгляд заяви про виправлення описки на 14 червня 2016 року, тобто з порушенням десятиденного строку, по суті заяву розглянуто лише 14 липня 2016 року. Зазначене є істотним порушенням норм процесуального права та перешкодило своєчасно надати виконавчий лист для виконання до виконавчої служби.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 14 липня 2016 року, ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою до апеляційного суду Харківської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила виправити всі помилки, ухвалити нову дату видачі виконавчого листа, а саме дату видачі виконавчого листа визначити датою набрання законної сили рішенням апеляційного суду Харківської області.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року – без змін.
Апеляційний суд Харківської області у мотивувальній частині ухвали суду зазначив, що питання виправлення описки у виконавчому листі, що стосується дати його видачі, не було предметом розгляду місцевого суду, відповідно суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями розглядати таке питання в рамках поданої апеляційної скарги.
11 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Харківського районного суду Харківської області із заявою про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року, а саме зазначити дату видачі виконавчого листа – 5 жовтня 2016 року.
Згідно із протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 11 жовтня 2016 року заява ОСОБА_4 була передана судді Назаренку О.В.
Розгляд заяви суддею Назаренком О.В. був призначений на 21 жовтня 2016 року.
Відповідно до журналу судового засідання від 21 жовтня 2016 року у зв’язку з неявкою у судове засідання учасників справи, розгляд заяви відкладено на 24 листопада 2016 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року зупинено провадження у справі № 635/8090/14-ц (розгляд заяви про виправлення описки), оскільки матеріали справи були направлені до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на виконання ухвали цього суду від 6 жовтня 2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 листопада 2017 року касаційну скаргу ТОВ «Чічіков Готель-Сервіс» відхилено, рішення апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2016 року залишено без змін.
14 грудня 2017 року справа № 635/8090/14-ц повернулась до Харківського районного суду Харківської області.
Розгляд заяви ОСОБА_4 про виправлення описки у виконавчому листі був призначений на 9 січня 2018 року.
9 січня 2018 року від ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді Назаренка О.В.
Ухвалою суду від 9 січня 2018 року (суддя Назаренко О.В.) зупинено провадження у справі до вирішення заяви про відвід.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року (суддя Ільїна Г.І.) у задоволенні заяви про відвід судді Назаренка О.В. відмовлено.
Наступне судове засідання у справі № 635/8090/14-ц було призначено на 5 лютого 2018 року.
5 лютого 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки судову повістку на 5 лютого 2018 року вона отримала 3 лютого 2018 року.
Відповідно до протоколу судового засідання від 5 лютого 2018 року у зв’язку з неявкою учасників судового процесу розгляд заяви ОСОБА_4 було відкладено на 26 лютого 2018 року.
26 лютого 2018 року від ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді Назаренка О.В.
Згідно із протоколом судового засідання від 26 лютого 2018 року у зв’язку з неявкою сторін розгляд заяви про відвід судді було відкладено на 28 березня 2018 року. Про розгляд заяви про відвід саме 28 березня 2018 року ОСОБА_4 було повідомлено під розписку, копія якої міститься в матеріалах справи № 635/8090/14-ц
У судове засідання 28 березня 2018 року учасники судової справи не з’явились у зв’язку з чим розгляд заяви відкладено на 3 травня 2018 року.
3 травня 2018 року від ОСОБА_4 до суду надійшла заява про можливість розгляду її заяви про відвід судді Назаренка О.В. за її відсутності.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 3 травня 2018 року (суддя Назаренко О.В.) провадження у справі зупинено до вирішення заяви про відвід.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 8 травня 2018 року (суддя Токарєва Н.М.) у задоволенні заяви про відвід судді Назаренка О.В. відмовлено.
Наступне судове засідання у справі було призначено на 25 червня 2018 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2019 року (суддя Назаренко О.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_4 про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року відмовлено.
Згідно із частинами другою, третьою статті 369 ЦПК України (в редакції станом на 29 квітня 2016 року та 11 жовтня 2016 року) суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
15 грудня 2017 року набули чинності зміни до ЦПК України, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу про адміністративне судочинство України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VII.
Згідно з пунктом 9 частини першої розділу ХІІІ ЦПК України «Перехідні положення» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 432 ЦПК України в чинній редакції суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Як зазначалось, перша заява ОСОБА_4 від 29 квітня 2016 року про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року була по суті розглянута суддею Назаренком О.В. лише 14 липня 2016 року, друга заява ОСОБА_4 від 11 жовтня 2016 року про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року була розглянута суддею Назаренком О.В. лише 25 березня 2019 року.
Суддя Назаренко О.В. щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_4 від 29 квітня 2016 року про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року пояснень не надав, зазначивши лише, що така заява була ним розглянута.
Надані на запит Вищої ради правосуддя копії матеріалів справи № 635/8090/14-ц не містять будь-яких доказів, документів на обґрунтування такого строку розгляду заяви ОСОБА_4.
Щодо строку розгляду заяви ОСОБА_4 від 11 жовтня 2016 року про виправлення описки у виконавчому листі від 28 квітня 2016 року суддя Назаренко О.В. надав пояснення щодо періоду до 25 червня 2018 року, тоді як заява стягувача по суті була розглянута лише 25 березня 2019 року.
Надані копії матеріалів справи № 635/8090/14-ц не містять будь-яких документів, що підтверджують вжиття суддею Назаренком О.В. будь-яких дій для розгляду заяви ОСОБА_4 від 11 жовтня 2016 року у період із 25 червня 2018 року до 25 березня 2019 року.
У письмових поясненнях, наданих після відкриття дисциплінарної справи, суддя Назаренко О.В., як на підставу порушення строку розгляду заяв про виправлення описки у виконавчому листі, посилався на значне судове навантаження, виконання ним обов’язків заступника голови суду та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Так, із довідок за підписом керівника апарату Харківського районного суду Харківської області Мазур О.О. про статистичну інформацію щодо роботи судді Назаренка О.В. в порівнянні з іншими суддями Харківського районного суду Харківської області, доданих до письмових пояснень судді, вбачається, що:
у 2016 році в провадження судді Назаренка О.В. надійшла 321 справа та матеріал цивільного судочинства, 16 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 445 справ та матеріалів кримінального судочинства, 126 справ про адміністративні правопорушення; у 2016 році суддею Назаренком О.В. розглянуто 340 справ та матеріалів цивільного судочинства, 12 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 426 справ та матеріалів кримінального судочинства, 126 справ про адміністративні правопорушення; залишок справ та матеріалів у судді Назаренка О.В. за 2016 рік становить 92 справи та матеріали цивільного судочинства, 3 справи та матеріали адміністративного судочинства, 87 справ та матеріалів кримінального судочинства, 1 справа про адміністративне правопорушення;
у 2017 році в провадження судді Назаренка О.В. надійшло 510 справ та матеріалів цивільного судочинства, 21 справа та матеріал адміністративного судочинства, 435 справ та матеріалів кримінального судочинства, 298 справ про адміністративні правопорушення; у 2017 році суддею Назаренком О.В. розглянуто 427 справ та матеріалів цивільного судочинства, 15 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 420 справ та матеріалів кримінального судочинства, 290 справ про адміністративні правопорушення; залишок справ та матеріалів у судді Назаренка О.В. за 2017 рік становить 171 справа та матеріал цивільного судочинства, 2 справи та матеріали адміністративного судочинства, 116 справ та матеріалів кримінального судочинства, 9 справ про адміністративні правопорушення;
у 2018 році в провадження судді Назаренка О.В. надійшла 791 справа та матеріал цивільного судочинства, 22 справи та матеріали адміністративного судочинства, 547 справ та матеріалів кримінального судочинства, 556 справ про адміністративні правопорушення; у 2018 році суддею Назаренком О.В. розглянуто 654 справи та матеріали цивільного судочинства, 17 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 440 справ та матеріалів кримінального судочинства, 545 справ про адміністративні правопорушення; залишок справ та матеріалів у судді Назаренка О.В. за 2018 рік становить 221 справа та матеріал цивільного судочинства, 7 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 230 справ та матеріалів кримінального судочинства, 11 справ про адміністративні правопорушення;
у 2019 році в провадження судді Назаренка О.В. надійшло 592 справи та матеріали цивільного судочинства, 26 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 980 справ та матеріалів кримінального судочинства, 405 справ про адміністративні правопорушення; у 2019 році суддею Назаренком О.В. розглянуто 622 справи та матеріали цивільного судочинства, 28 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 972 справи та матеріали кримінального судочинства, 401 справу про адміністративні правопорушення; залишок справ та матеріалів у судді Назаренка О.В. за 2019 рік становить 243 справи та матеріали цивільного судочинства, 9 справ та матеріалів адміністративного судочинства, 246 справ та матеріалів кримінального судочинства, 24 справи про адміністративні правопорушення.
У письмових поясненнях суддя Назаренко О.В. також вказував, що справу № 635/8090/14-ц секретарем судового засідання було помилково долучено для зберігання до справ, розгляд яких зупинено. Після виявлення цієї помилки судові засідання у справі призначалась на 17 січня, 20 лютого, 25 березня 2019 року. Крім того, суддя Назаренко О.В. зазначав про брак кваліфікованих кадрів апарату суду.
Разом із тим, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені обставини і, з-поміж іншого, значне навантаження судді не можуть виправдати настільки істотне порушення суддею строків розгляду заяв про виправлення описки у виконавчому листі.
За встановлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду заяв про виправлення описки у виконавчому листі (справа № 635/8090/14-ц) суддя допустив дії, що містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом).
За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що зазначені порушення вчинені суддею Назаренком О.В. внаслідок недбалості. Обставин, що вказували на умисність дій судді, під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк притягнення вказаного судді до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Із характеристики, наданої головою Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., вбачається, що за час роботи на посадах судді та заступника голови суду Назаренко О.В. зарекомендував себе позитивно, сумлінним, принциповим, ініціативним та грамотним працівником. До виконання службових обов’язків ставиться відповідально, добросовісно, належним чином організовує робочий процес. Має високий професійний рівень. Під час розгляду судових справ проявляє професійну компетентність та правову грамотність, чітко дотримується вимог закону, приділяє значну увагу якісному та оперативному розгляду справ. Назаренко О.В. є досвідченим, дисциплінованим та ініціативним суддею, володіє високим рівнем культури поведінки, користується авторитетом серед працівників суду.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 7 лютого 2020 року № 21-219/20 повідомила Вищу раду правосуддя, що рішенням Комісії від 11 квітня 2012 року № 2421/дп-12 суддю Назаренка О.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення.
Отже, станом на день розгляду дисциплінарної справи суддя Назаренко О.В. вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення.
Згідно з відомостями офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Назаренка О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує кількість та характер дисциплінарних проступків, вчинених внаслідок недбалості, позитивну характеристику судді і вважає пропорційним і достатнім застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Харківського районного суду Харківської області Назаренка Олега Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
