Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Іванової Л.Б., Гречківського П.М., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Корнієнка Дмитра Богдановича стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Любомири Михайлівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 січня 2021 року за вхідним № К-89/0/7-21 надійшла скарга Корнієнка Д.Б. стосовно дій судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Л.М. під час розгляду справи № 607/10896/19. Зокрема, скаржник повідомляє про незаконну відмову у доступі до правосуддя; порушення суддею засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
З вказаних підстав скаржник просить притягнути суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливку Л.М. до дисциплінарної відповідальності.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 січня 2021 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Швецову Л.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку залишити дисциплінарну скаргу Корнієнка Д.Б. стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Д.М. без розгляду та повернути скаржнику з огляду на таке.
Сливка Любомира Михайлівна Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1016-IV обрана суддею Тернопільського міського суду Тернопільської області безстроково. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Зі скарги вбачається, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала справа № 607/10896/19 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, третя особа – Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА2 до ОСОБА1, треті особи: Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року під головуванням судді Сливки Л.М. позов ОСОБА1 до ОСОБА2, третя особа – Управління сім' ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини, задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА3, разом із матір'ю – ОСОБА1.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА2 до ОСОБА1, треті особи: Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини – відмовлено.
У скарзі зазначено, що з моменту винесення ухвали про відкриття провадження та початку розгляду даної справи і до винесення рішення у справі суддя Сливка Л.М. чинила перешкоди ОСОБА2 у доступі до правосуддя, зверхньо і зневажливо ставилася до нього, проявляла своє упереджене ставлення, а також порушила рівність сторін у вказаному судовому процесі.
Упереджене ставлення судді до ОСОБА2 та порушення рівності сторін у судовому процесі проявлялося в наступному.
В процесі розгляду даної справи ОСОБА2 було заявлено клопотання про залучення у якості третьої особи Службу у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації, виходячи із того, що дитина проживає у селі Струсів Теребовлянського району Тернопільської області.
Клопотання про залучення Служби у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації, як третьої особи, подавалося тричі, і тільки останнє було задоволено суддею, при тому, що обставини з моменту подання першого клопотання не змінилися.
Також, суддя Сливка Л.М. бере на себе повноваження давати ОСОБА2, як стороні у даній справі, вказівки щодо ставлення до свого представника, більше того, дозволяє собі оцінювати компетентність представника ОСОБА2, виставляючи останнього в невигідному світлі.
Крім того, 3 серпня 2020 року відбулося чергове засідання у даній справі, про яке не було повідомлено ані ОСОБА2, ані його представника, в матеріалах справи не міститься інформації про здійснення належного та достатнього повідомлення останніх про те, що у вказану дату відбудеться судове засідання, проте у судовому засіданні, що мало місце 3 серпня 2020 року, суддя Сливка Л.М. зазначає, що ОСОБА2 повідомлений належним чином.
Більше того, у даному судовому засіданні було проведено допит свідків: ОСОБА4 та ОСОБА5 за клопотанням ОСОБА1, проте ОСОБА2, внаслідок його неповідомлення у встановленому законом порядку про дату і час розгляду справи, був позбавлений права заслухати покази свідків, поставити їм запитання та висловити свої заперечення та міркування.
Такими діями суддя грубо порушила право ОСОБА2 на участь у судовому засіданні та право на присутність при допиті свідків.
Відповідно до статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.
Отже, ОСОБА2 вважає, що він в обов‘язковому порядку підлягав виклику у судове засідання за допомогою надіслання судової повістки про виклик, чого не було проведено судом.
Наступне судове засідання у справі було призначено на 11 вересня 2020 року.
ОСОБА2 було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю дістатися до місця проведення судового засідання через карантинні обмеження, а саме заборону руху громадського транспорту.
Проте суддею Сливкою Л.М. все ж було проведено дане судове засідання. Такі дії судді, на думку скаржника, є неправомірними з огляду на наступне.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16 березня 2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Враховуючи визначений Урядом строк закінчення карантину, введеного у зв'язку із запобіганням поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, беручи до уваги положення статті 29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 та убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, доводи ОСОБА2 викладені у клопотанні про відкладення є, на його думку, поважними, у зв'язку з чим, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та необхідності забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та доказів на їх підтвердження, було необхідним задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи та відкласти розгляд справи, чого не було здійснено суддею.
Отже, на переконання скаржника, у судді Сливки Л.М. склалося упереджене ставлення до однієї із сторін, а саме ОСОБА2, що проявлялось у вчинені всіх дій, спрямованих на обмеження права ОСОБА2 на безпосередню участь у судовому розгляді справи.
У судовому засіданні 6 жовтня 2020 року представник ОСОБА2 – Сампара Н.М. заявила клопотання про повторний виклик і допит свідків, що були допитані у судовому засіданні 3 серпня 2020 року, з метою поставити їм додаткові запитання.
Суддею Сливкою Л.М. постановлено ухвалу про відмову у задоволенні даного клопотання.
Представником ОСОБА2 у судовому засіданні 6 жовтня 2020 року заявлено клопотання про долучення доказів, а саме рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2020 року у справі № 607/14917/19 за позовом ОСОБА2 до ОСББ «Медова, 6», голови ОСББ «Медова, 6» Грицай О.І. про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Як вбачається з даного рішення, визнано недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА2, інформацію, викладену у характеристиках ОСОБА2, виданих 16 квітня 2019 року головою ОСББ «Медова, 6» Грицай О.І.
Дані характеристики лягли в основу висновку Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради у даній справі, оскільки характеристики визнанні недостовірними рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, то дане рішення необхідно долучити до матеріалів даної справи.
Дане клопотання суддею Сливкою Л.М. було задоволене.
Представником ОСОБА2 заявлене наступне клопотання, а саме про передачу матеріалів справи до Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради для дачі повторного висновку із врахуванням Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/14917/19 від 29 вересня 2020 року.
Дане клопотання було заявлене з таких підстав.
Оскільки інформація, що міститься в характеристиках ОСОБА2 відігравала провідну роль при дачі висновку Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, а більше того лягла в основу вказаного висновку, визнана недостовірною та такою, що порушує честь і гідність ОСОБА2 Таким чином необхідно передати матеріали для постановлення нового висновку, який вже не буде ґрунтуватися на характеристиках, виданих Головою ОСББ «Медова, 6» Грицай О.І.
У задоволенні даного клопотання суддя Сливка Л.М. відмовила.
На підставі причин, наведених суддею Сливкою Л.М. для відмови у задоволенні клопотання про передачу матеріалів справи до Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради для дачі повторного висновку, було заявлено інше клопотання, яке є логічним в світлі мотивів відмови судді, а саме клопотання про зупинення розгляду справи до моменту набрання рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2020 року у справі № 607/14917/19 за позовом ОСОБА2 до ОСББ «Медова, 6», голови ОСББ «Медова, 6» Грицай О.І. про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, законної сили.
Проте у задоволенні цього клопотання також було відмовлено.
У судовому засіданні 29 жовтня 2020 року представником ОСОБА2 – Сампарою Н. М. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю у іншому судовому процесі.
Заздалегідь знаючи, що суддя Сливка Л.М. відмовить у задоволені даного клопотання, так, як це відбувалося на попередніх засіданнях, ОСОБА2 був змушений укласти договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом – Покотилом Ю.В. для забезпечення свого права на правничу допомогу, передбаченого статтею 15 ЦПК України.
Як наслідок, Покотило Ю.В. був змушений заявити клопотання про відкладення розгляду даної справи для ознайомлення з її матеріалами, у задоволенні якого суддею Сливкою Л.М. також відмовлено.
У судовому засіданні 29 жовтня 2020 року проводився допит свідків та через відмову у задоволенні клопотання адвоката Покотила Ю.В. про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, останній був змушений брати участь у допиті свідків, не будучи ознайомленим з матеріалами справи, що порушує право ОСОБА2 та його представника, передбачене пунктом 1 частини першої статті 43 ЦПК України, а також завдання цивільного судочинства, а саме змагальність сторін.
Крім того, у судовому засіданні 12 листопада 2020 року у ОСОБА2 погіршився стан здоров’я, внаслідок чого останньому була викликана швидка медична допомога. Медичний працівник заборонив ОСОБА2 брати участь у судовому засіданні та направив на подальший медичний огляд. Проте неможливість ОСОБА2 брати участь у судовому засіданні не зупинила суддю та вона ухвалила рішення за відсутності останнього.
У наданих на запит члена Вищої ради правосуддя поясненнях щодо суті скарги, суддя Сливка Л.М. повідомила, що вважає, що при вирішенні справи, нею впродовж всього часу розгляду справи було забезпечено рівність учасників судового розгляду перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконаності.
Твердження Корнієнка Д.Б. про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, а також про відмову йому в доступі до правосуддя є надуманим та не відповідають дійсним обставинам справи, викликане бажанням помститися за рішення, яке прийняте не на користь скаржника.
Щодо окремих тверджень скаржника у скарзі.
- В процесі розгляду справи ОСОБА2 тричі подавалось клопотання про залучення у якості третьої особи Служби у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації, у зв’язку із проживанням малолітнього сина ОСОБА2 у селі Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, однак, лише останнє (третє) клопотання було задоволене судом, незважаючи на те, що обставини, за яких клопотання були заявлені, не змінилися.
18 червня 2019 року та 19 липня 2019 року ОСОБА2 подавались до суду клопотання про залучення до розгляду справи у якості третьої особи Службу у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації, у задоволенні яких судом було відмовлено (протокольними ухвалами суду від 1 та 19 липня 2019 року), у зв’язку з їх невідповідністю вимогам цивільного процесуального законодавства та відсутністю доказів на підтвердження факту проживання малолітнього сина сторін за відповідною адресою (довідки органу місцевого самоврядування).
6 серпня 2019 року ОСОБА2 повторно подане до суду клопотання про залучення до розгляду справи у якості третьої особи Службу у справах дітей Теребовлянської районної адміністрації, яке було задоволене судом, як таке, що відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства, права ОСОБА2 при цьому не порушені.
Суддя вважає, що ці доводи не свідчать про порушення нею вимог цивільного процесу чи про упередженість судді.
- Суддя дозволила собі оцінювати компетенцію та дії представника позивача.
Такі твердження ОСОБА2 є неправдивими та спростовуються звукозаписом судового засідання.
У зв’язку із неодноразовими зверненнями ОСОБА2 впродовж всього розгляду справи із клопотаннями про відкладення у зв’язку із відсутністю його представника та зважаючи на необхідність забезпечити розумні строки розгляду справи, судом було роз’яснено ОСОБА2 його право та можливість скористуватися послугами ще одного адвоката та звернути увагу на добросовісність здійснення представником, як учасником справи, процесуальних прав та обов’язків.
Суддя вважає, що такі її дії відповідали вимогам частини другої статті 214 ЦПК України.
- 3 серпня 2020 року відбулося чергове засідання у справі, про яке не було повідомлено ані ОСОБА2, ані його представника.
Такі твердження спростовуються наявними у матеріалах цивільної справи повідомленнями ОСОБА2 про виклик у судове засідання 3 серпня 2020 року.
Крім цього, ОСОБА2 та його представник не позбавлені можливості отримати інформацію про дату, час і місце проведення судового засідання, яка оприлюднена на офіційному веб-сайті суду (http://court.gov.ua) у рубриці «Інформація для громадян», підрубрика «Справи призначені до розгляду» та є у відкритому цілодобовому загальному доступі.
Суддя звертає увагу, що після отримання судом інформації про фактичне місце проживання ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА1, яке відмінне від зареєстрованого місця проживання, усі повідомлення про виклик до суду направлялися ОСОБА2 за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.
- Суддею Сливкою Л.М. проведено судове засідання 11 вересня 2020 року, незважаючи на клопотання ОСОБА2 про відкладення слухання справи.
При вирішенні клопотання ОСОБА2 про відкладення слухання справи, судом враховувалася всі обставини, які мають значення, думка інших учасників та процесуальна поведінка скаржника та його представника. При цьому, права ОСОБА2 не порушені, оскільки в той день судовий розгляд не був завершений, він мав можливість взяти участь в наступних судових засіданнях, також, у судовому засідання була присутня адвокат – представник ОСОБА2.
- Суддею Сливкою Л.М. відмовлено в задоволенні клопотання про передачу матеріалів справи до Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради для дачі повторного висновку.
При вирішенні цього клопотання ОСОБА2 судом враховувалися всі обставини, які мають значення, думка інших учасників. Приймаючи ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, суд врахував, що в справі вже наявний висновок органу опіки та піклування, а також, те, що такий висновок не має обов'язкового характеру та судом оцінюється в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.
При цьому, згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тому, ОСОБА2 має можливість включити заперечення щодо цієї ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, яким суд апеляційної інстанції надасть оцінку.
- У судовому засіданні 29 жовтня 2020 року проводився допит свідків через відмову в задоволенні клопотання адвоката Покотила Ю.В. про відкладення слухання справи, який був змушений брати участь у допиті свідків, не будучи ознайомленим із матеріалами справи.
29 жовтня 2020 року за клопотанням представника ОСОБА2 – адвоката Покотила Ю.В. судом було оголошено перерву у судовому засіданні, з метою надання часу на ознайомлення адвокатом із матеріалами справи та відкладено розгляд справи після допиту свідків, у відповідності до вимог частини восьмої статті 223 ЦПК України. Наявною у матеріалах справи заявою від 29 жовтня 2020 року підтверджується факт ознайомлення адвокатом Покотилом Ю.В. із матеріалами справи.
Окремо слід зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 223 ЦПК України у разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
- У судовому засіданні 12 листопада 2020 року у ОСОБА2 погіршився стан здоров’я, у зв’язку із чим йому було викликано швидку медичну допомогу, після надання якої медичний працівник заборонив ОСОБА2 брати участь у судовому засіданні та направив його на подальший медичний огляд. Проте, не зважаючи на подальшу неможливість ОСОБА2 брати участь у судовому засіданні, судом 12 листопада 2020 року було ухвалено рішення у даній справі.
Під час розгляду справи 12 листопада 2020 року на скаргу ОСОБА2 про погіршення стану його здоров’я працівниками суду було викликано швидку медичну допомогу. Після огляду медичними працівниками ОСОБА2 на запитання суду щодо оголошення перерви у судовому засіданні, останній повідомив про можливість оголошення перерви для відновлення стану здоров’я на 2 години, у зв’язку із чим судом було оголошено перерву на 2 години 10 хвилин.
Безпосередньо перед самим судовим засіданням через канцелярію суду ОСОБА2 та його представник адвокат Сампара Н.М., кожен окремо, подали заяви про відкладення розгляду справи, у зв’язку із незадовільним станом здоров’я ОСОБА2 Доказів на підтвердження незадовільного стану здоров’я, чи рекомендацій медиків стосовно заборони ОСОБА2 брати участь у судовому засіданні ОСОБА2 та його представником – адвокатом Сампарою Н.М. не долучено.
З огляду на відсутність доказів на підтвердження подальшої неможливості ОСОБА2 та його представника адвоката Сампари Н.М. брати участь у розгляді справи, беручи до уваги категоричні заперечення інших учасників щодо відкладення розгляду справи, та враховуючи те, що протягом усього розгляду вказаної цивільної справи, ОСОБА2 та його представником багато разів вживались дії спрямовані на свідоме затягування розгляду справи (численні клопотання про відкладення розгляду справи, заявлення відводів головуючій судді), судом прийнято рішення про продовження розгляду справи.
При прийнятті такого рішення враховувалося те, що протягом всього часу розгляду справи, з травня 2019 року, ОСОБА2 мав можливість надати свої заяви по суті спору, докази, пояснення, та заявляти клопотання.
Судом також враховано положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розумного строку розгляду справи.
Суддя вважає, що вказані вище доводи скарги зводяться до незгоди із оцінкою судом доказів, та можуть бути розглянуті шляхом апеляційного оскарження рішення суду, а не в порядку дисциплінарної процедури.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, наразі справа перебуває в провадженні Тернопільського апеляційного суду, зокрема ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 8 лютого 2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду справи № 607/10896/19.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Вища рада правосуддя та її Дисциплінарні палати згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органами правосуддя і до їх повноважень не належить перевірка законності та обґрунтованості судових рішень.
Таким правом відповідно до норм розділу IV ГПК України наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Доводи дисциплінарних скарг зводяться до незгоди з ухваленим судом рішенням, а саме правовими висновками суду, мотивами та обґрунтуванням ухваленого рішення, правильність яких із точки зору застосування судом норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права може бути перевірена лише судом вищої інстанції у порядку, передбаченому законодавством України.
Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Тобто Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
З огляду на зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу Корнієнка Д.Б. стосовно дій судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Л.М. необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Третя Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 43, частиною першою статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Корнієнка Дмитра Богдановича стосовно дій судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Любомири Михайлівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.Б. Іванова
П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
