Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Зайцевої Наталії Анатоліївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксіома” стосовно судді Господарського суду Харківської області Суслової Владлени Володимирівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 квітня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Зайцевої Н.А. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксіома” за вхідними № 310/0/13-20 на дії судді Господарського суду Харківської області Суслової В.В. під час розгляду справи № ________, у якій скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Скарга обґрунтована тим, що вжиті у справі № ________ заходи забезпечення позову були вжиті безпідставно та є неспівмірними і неадекватними відносно позовних вимог, неспроможними забезпечити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, порушують баланс інтересів сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 13 квітня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.
За результатами попередньої перевірки скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. запропонувала залишити без розгляду та повернути скаржнику дисциплінарну скаргу стосовно судді Господарського суду Харківської області Суслової В.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки встановлено, що Фізична особа звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома", в якому просила зобов`язати відповідача забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кроу Ерфольг Україна" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" за період з 1 січня 2013 року до 30 вересня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка, як один із засновників ТОВ "Аксіома", яка володіє часткою, що становить 50% статутного капіталу даного Товариства, за весь час участі в Товаристві жодного разу не отримувала частку від прибутку Товариства.
11 листопада 2019 року між позивачкою та ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" укладено Договір №11/11/19 про надання аудиторських послуг, а саме: проведення аудиту ТОВ "Аксіома". Проте відповідачем, в порушення приписів статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проігноровано вимогу позивачки про надання для аудиторських процедур документів та інформації за період з 1 січня 2013 року по поточну дату згідно з переліком, вказаним у додатку.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів.
18 березня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №7011) та документи, зазначені в ухвалі суду від 11 березня 2020 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначив, що разом із заявою про усунення недоліків позивачем 18 березня 2020 року подано до суду заяву про зміну предмету позову за вх. № 7006, в якій останній змінює предмет позову.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 19 березня 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. № 7006) та відкрив провадження у справі № ________.
Водночас 18 березня 2020 року позивачем до канцелярії суду подана заява про забезпечення позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову за вх. № 7007, відповідно до якої позивач просив:
вжити заходи забезпечення позову;
заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «АКСІОМА».
Господарський суд Харківської області ухвалою від 19 березня 2020 року заяву про забезпечення позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову задовольнив.
Скаржник вважає, що заходи забезпечення вжиті судом незаконно.
За результатами вивчення та перевірки дисциплінарної скарги на відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення її без розгляду чи відмови у відкритті дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з відомостей офіційного веб-сайту «Судової влади України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржником реалізовано надане процесуальним законодавством право на апеляційне оскарження рішення суду від 19 березня 2020 року.
Так, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 21 квітня 2020 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою у справі № ________ на ухвалу господарського суду Харківської області від 19 березня 2020 року.
12 травня 2020 року суд оголосив перерву у розгляді справи до 27 травня 2020 року.
27 травня 2020 року суд оголосив перерву у розгляді справи до 10 червня 2020 року.
Ухвалою від 10 червня 2020 року оголошено перерву в судовому засіданні на 22 червня 2020 року.
Таким чином перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 19 березня 2020 року в апеляційному порядку не завершений.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін визначені у статті 276 ГПК України.
Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення визначені у статті 277 ГПК України.
Підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду визначені у відповідній частині статті 278 ГПК України.
Підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю визначені у статті 279 ГПК України.
Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції визначені у статті 280 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст, а відтак виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Отже, дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Враховуючи, що перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 19 березня 2020 року в апеляційному порядку не завершений, доводи, які викладені в дисциплінарній скарзі, можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Оскільки дисциплінарна скарга ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Зайцевої Наталії Анатоліївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксіома” стосовно судді Господарського суду Харківської області Суслової Владлени Володимирівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
С.Б. Шелест
