Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича, поданої через адвоката Панкова Дмитра Володимировича,
встановила:
4 жовтня 2019 року за вхідним № 772/3/13-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі – ПАТ «СК «Країна») на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В.В. під час розгляду справи № 824/265/18, подана через адвоката Панкова Д.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2019 року № 772/3/13-19 зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В.В.
Здійснивши попередню перевірку, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В.В. з огляду на таке.
Сердюк Валентин Васильович Указом Президента України від 7 травня 2019 року № 195/2019 призначений на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.
У скарзі ПАТ «СК «Країна» зазначено, що суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В.В. під час розгляду справи № 824/265/18 (вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги ПАТ «СК «Країна») допущено незаконну відмову у доступі до правосуддя.
Скаржник зазначив, що апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду у справі № 824/265/18 подав у межах строків, визначених статтею 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), та строків оскарження, вказаних в ухвалі Київського апеляційного суду від 3 червня 2019 року, однак суддя Сердюк В.В. не дав цим обставинам належної оцінки.
Під час попередньої перевірки судді було запропоновано надати пояснення.
У наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Сердюк В.В. зазначив, що ухвалою Київського апеляційного суду від 3 червня 2019 року у справі № 824/265/18 за заявою РХІ ГЛАС ГМБХ (RHI GLAS GMBH) (далі – Заявник), заінтересовані особи: TOB «Пісківський завод скловиробів» (далі – Боржник 1), ПАТ «СК «Країна» (далі – Боржник 2) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні частково задоволено вимоги заявника, в тому числі Боржнику 2 наказано сплатити Заявнику 458 552,51 євро та 2 602, 50 фунтів стерлінгів, проценти за ставкою на 9,2 % вищою за поточну річну базову ставку кредитування Національного банку Австрії, починаючи з дати, з якої арбітражне рішення може бути виконане в примусовому порядку, а також стягнуто з Боржника 1 та Боржника 2 на відшкодування судових витрат у рівних частинах 13 179,43 євро та 86 589,46 гривні.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, 2 липня 2019 року голова правління ПАТ «СК «Країна» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу. Зазначена апеляційна скарга була зареєстрована у Касаційному цивільному суді 12 липня 2019 року за вх. № 27796/0/220-19.
Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року на підставі статей 185, 356, 397 ЦПК України апеляційна скарга ПАТ «СК «Країна» залишена без руху через наявність у ній недоліків. Зокрема, у повному розмірі не був сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги (1 921 грн), зазначена скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак всупереч вимогам частини другої і третьої статті 354 ЦПК України не містила клопотання про поновлення вказаного строку.
З наведених підстав апеляційна скарга ПАТ «СК «Країна» була залишена без руху, а заявнику надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Верховного Суду від 18 липня 2019 року було виправлено описку в ухвалі судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року, а саме правильно вказано особу, яка звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою – «Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».
22 липня 2019 року за вх. № 5359/0/216-19 до Верховного Суду надійшло клопотання представника ПАТ «СК «Країна» ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 3 червня 2019 року у цій справі, а також долучено копію квитанції про доплату судового збору у сумі 599, 50 гривні.
Незважаючи на те, що представником заявника 22 липня 2019 року були надіслані на адресу Верховного Суду вказані вище копія квитанції про доплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою судді Верховного Суду від 29 липня 2019 року відповідно до статей 24, 351, 357, 358 ПАТ «СК «Країна» відмовлено у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що вимоги ухвали від 16 липня 2019 року заявником у повному обсязі не виконані.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ «СК «Країна» ОСОБА_3, суддя Сердюк В.В. виходив із такого.
Процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для його поновлення, однак наведені в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження підстави не були визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем. Судом, повноважним розглядати по суті такі заяви у першій інстанції, є Київський апеляційний суд.
За вимогами частини першої статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішень.
З урахуванням приписів частини другої статті 24 ЦПК України, згідно з якою Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції, у категорії справ про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, визначених главою 3 розділу IX ЦПК України, судом апеляційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з положеннями статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскаржене судове рішення апеляційного суду як суду першої інстанції (ухвала) постановлено 3 червня 2019 року, повний текст ухвали складено 11 червня 2019 року, а тому обчислення строку на апеляційне оскарження почалося саме з 12 червня 2019 року.
Строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення (ухвали апеляційного суду, постановленої ним як судом першої інстанції) закінчився 26 червня 2019 року (тобто на п’ятнадцятий день). Апеляційну скаргу здано до поштового відділення 2 липня 2019 року, про що свідчить штемпель на конверті. Отже, вважати, що заявник дотримався процесуального строку, передбаченого на апеляційне оскарження судового рішення (ухвали апеляційного суду), підстав не було.
Крім того, суддя Сердюк В.В. звернув увагу, що практика застосування положень частини сьомої статті 479 ЦПК України не має однозначного характеру, зважаючи на різні підходи законодавця до викладення норм частини другої статті 24, статті 354, частини сьомої статті 479 ЦПК України та їх взаємного системного тлумачення.
Із цього приводу у контексті забезпечення єдності правозастосування на робочій нараді суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 7 жовтня 2019 року порушувалося питання щодо строків оскарження судових рішень міжнародного комерційного арбітражу та рішень третейських судів (копію порядку денного додано до пояснень судді).
Наведене, як стверджує суддя, також свідчить про відсутність сталої судової практики щодо обрахування строків на апеляційне оскарження судових рішень в апеляційному порядку, в яких судом апеляційної інстанції є Верховний Суд.
Також суддя вказав, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнане порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також зауважив, що дії ПАТ «СК «Країна» щодо невиконання ухвали судді Верховного Суду про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 червня 2019 року свідчать про фактичну незгоду з постановленим судовим рішенням та його небажанням як боржника виконувати це рішення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи, у цьому випадку слід виходити з такого.
Виключні підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема за умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Згідно зі статтею 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (частина друга).
Відповідно до частини сьомої вказаної норми ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження рішень суду.
Як встановлено частиною першою статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Аналіз вказаних норм не дає підстав для тлумачення їх інакше. Апеляційна скарга на ухвалу суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
З огляду на вказане суддя Сердюк В.В., відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «СК «Країна» на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 червня 2019 року у справі за заявою РХІ ГЛАС ГМБХ (RHI GLAS GMBH), заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів», ПАТ «СК «Країна», про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні, посилаючись на те, що апеляційну скаргу було подано із порушенням встановленого процесуальним законом п’ятнадцятиденного строку, порушив вимоги статей 354, 479 ЦПК України.
Пояснення судді Сердюка В.В. жодним чином не спростовують допущених ним порушень, оскільки вказані норми процесуального закону не дають підстав для їх неоднозначного тлумачення та/чи застосування.
Крім того, як встановлено із відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, після постановлення суддею Сердюком В.В. зазначеної вище ухвали від 29 липня 2019 року скаржник звертався до Верховного Суду з апеляційною скаргою повторно, проте йому двічі було відмовлено у відкритті провадження за скаргою (ухвали від 14 серпня та 18 вересня 2019 року), оскільки згідно з пунктом 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Вказане дає підстави для висновку, що під час попередньої перевірки встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя.
Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
