Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосудця у складі головуючого ‒ Краснощокової Н.С., членів Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача ‒ члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги акціонерного товариства «ПроКредит Банк», поданої через адвоката Грішину Наталію Олександрівну стосовно судді Автозаводського районного міста Кременчука Полтавської області Предоляк Олени Сергіївни,
встановила:
до Вищої ради правосудця 29 квітня 2020 року через адвоката Грішину Н.О. надійшла дисциплінарна скарга акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (далі - АТ «ПроКредит Банк») від 24 квітня 2020 року (єдиний унікальний номер матеріалу 348/0/13-20) на дії судді Автозаводського районного міста Кременчука Полтавської області Предоляк О.С. під час розгляду справи № 524/7234/18.
У дисциплінарній скарзі автором зазначено про недотримання судом під час розгляду заяви про забезпечення позову положень статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) оскільки забезпечення позову зупинило реалізацію (продаж) на електронних торгах арештованого нерухомого майна.
Вказані дії автор скарги кваліфікує як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Автозаводського районного міста Кременчука Полтавської області Предоляк О.С. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 29 квітня 2020 року вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосудця Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію залишити її без розгляду та повернути скаржнику.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача ‒ члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосудця» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):
- вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону;
- за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, ‒ повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
- за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, ‒ передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
- за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги ‒ готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Під час попередньої перевірки встановлено, що у провадженні Автозаводського районного міста Кременчука Полтавської області перебуває справа № 524/7234/18 за позовом ОСОБА-1 до публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Полтавської області Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА-2 про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту.
Позивачем ОСОБА-1 спільно з третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА-2 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Автозаводського районного суд Полтавської області від 16 квітня 2020 року заяву ОСОБА-1 задоволено, зупинено реалізацію (продаж) на публічних електронних торгах, які організувало державне підприємство «СЕТАМ» арештованого нежилого приміщення по вулиці Ватутіна, 3 в місті Кременчуці, що належить ОСОБА-1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА-3 за виконавчим провадженням № ІНФОРМАЦІЯ-1, відкритим на підставі виконавчого листа № ІНФОРМАЦІЯ-2 від 6 серпня 2014 року. У частині вимог третьої особи на стороні позивача ОСОБА-2 відмовлено оскільки третя особа не має самостійних вимог.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, враховуючи предмет позовних вимог, зокрема щодо звільнення майна з під арешту та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, наведені позивачем доводи та надані документи, які підтверджували наявність спору між сторонами, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню як обґрунтована, а вид забезпечення позову у виді заборони реалізації (продажу) на публічних електронних торгах нерухомого майна є співмірним із позовними вимогами щодо зняття арешту з майна.
При цьому, суд звернув увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів власника майна від можливих недобросовісних дій відповідачів і не є обмеженням їх права в повній мірі, носить тимчасовий характер, пов’язаний з необхідністю перевірки судом документів наданих стягувачем для реалізації майна та враховуючи наслідки для позивача у разі відчуження спірного нерухомого майна.
З урахуванням положень частини п’ятої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У дисциплінарній скарзі автором зазначено, що постановлена судом ухвала про забезпечення позову суперечить положенням частини одинадцятої статті 150 ЦПК України, пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та прийнята без урахування рішення апеляційного суду міста Києва від 10 червня 2014 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.
При цьому, відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень АТ «ПроКредит Банк» реалізовано право на апеляційне оскарження ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою АТ «ПроКредит Банк» на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2020 року, справу призначено до розгляду на 20 липня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року, у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення
правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосудця, неможливий.
Вища рада правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМЛІес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені у скарзі АТ «ПроКредит Банк» доводи можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції з наданням їм належної правової оцінки.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосудця вважає, що дисциплінарну скаргу АТ «ПроКредит Банк», подану через адвоката Грішину Н.О. необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтями 43,44 Закону України «Про Вищу раду правосудця»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу акціонерного товариства «ПроКредит Банк», подану через адвоката Грішину Наталію Олександрівну стосовно судді Автозаводського районного міста Кременчука Полтавської області Предоляк Олени Сергіївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
