X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
01.08.2019
2004/0/15-19
Про звільнення Галасюка Р.А. з посади судді Корольовського районного суду міста Житомира у відставку

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Галасюка Руслана Анатолійовича з посади судді Корольовського районного суду міста Житомира у відставку,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 22 липня 2019 року надійшла заява Галасюка Р.А. про відставку.

Галасюк Руслан Анатолійович, ___ року народження, Указом Президента України від 20 серпня 2001 року № 688/2001 призначений строком на п’ять років на посаду судді Лугинського районного суду Житомирської області, Указом Президента України від 26 вересня 2003 року № 1095/2003 переведений на роботу на посаді судді Корольовського районного суду міста Житомира в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2006 року № 470-V Галасюка Р.А. обрано на посаду судді цього суду безстроково.

Із доданих до заяви матеріалів вбачається, що Галасюк Р.А. на час розгляду заяви Вищою радою правосуддя має 17 років 10 місяців стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення Галасюка Р.А. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній на час призначення Галасюка Р.А. на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді зараховується також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній на дату призначення Галасюка Р.А. на посаду судді) суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.

Як вбачається з наявних матеріалів, Галасюк Р.А., окрім стажу роботи на посаді судді, має 6 місяців 18 днів стажу роботи на посаді слідчого слідчого відділення Богунського районного відділу (місто Житомир) УМВС України в Житомирській області. До стажу, що дає Галасюку Р.А. право на відставку, зараховується половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі – Університеті внутрішніх справ міста Харкова з 19 серпня 1993 року по 27 червня 1997 року.

Крім того, Галасюк Р.А. з 19 лютого 1998 року по 10 березня 1999 року працював юристом в акціонерному товаристві «Житичі» та з 12 березня 1999 року по 28 серпня 2000 року обіймав посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції міста Житомира.

Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Галасюк Р.А. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116 , 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтею 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

звільнити Галасюка Руслана Анатолійовича з посади судді Корольовського районного суду міста Житомира у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Голова Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха