X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
22.06.2020
1921/2дп/15-20
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Грищука В.К., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., за результатами попередньої перевірки скарги Жукова Олександра Сергійовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни,

 

встановила:

 

4 листопада 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Жукова О.С. від 31 жовтня 2019 року на дії судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. під час розгляду скарги Жукова О.С. на бездіяльність уповноважених посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 757/42210/19-к).

Автор скарги зазначає, що суддя Григоренко І.В. на порушення вимог частини другої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України безпідставно затягує строк розгляду справи № 757/42210/19-к за його скаргою, яка була надіслана до Печерського районного суду міста Києва 7 серпня 2019 року та передана до провадження судді Григоренко І.В. 9 серпня 2019 року. Невдовзі після надсилання скарги, як вказує скаржник, на мобільний телефон він отримав повідомлення про виклик до суду (судову повістку) у вказаній справі на 15:00 30 вересня 2019 року, при цьому зазначає, що станом на день подання дисциплінарної скарги справа суддею не розглянута і, на його думку, її розгляд умисно перенесено на січень 2020 року.

Крім того, у дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Григоренко І.В., безпідставно відмовляючи у задоволенні клопотання (заяви) від 28 серпня 2019 року про проведення судового засіданні у справі в режимі відеоконференції, незаконно відмовила скаржнику у доступі до правосуддя. При цьому копія вказаної ухвали, постановленої лише 30 вересня 2019 року (в день судового засідання), була надіслана скаржнику 21 жовтня 2019 року та не надіслана до Єдиного Державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр). У вказаному Реєстрі відсутні копії будь-яких судових рішень у справі № 757/42210/19-к.

Водночас скаржник зазначив, що аналіз копії цієї ухвали свідчить про упереджене ставлення слідчого судді до розгляду його скарги. Таке рішення слідчого судді про відмову у задоволенні його клопотання (заяви) скаржник вважає необґрунтованим (неправомочним) та таким, що постановлене з порушенням норм процесуального законодавств, вказуючи, що впродовж місяця це клопотання (заява) взагалі не розглядалось, а ухвала за результатами його розгляду була, за твердженням скаржника, постановлена після проведення судового засідання 30 вересня 2019 року.

Також автор скарги вказав, що аналогічні скарги на бездіяльність органів досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР (справи №№ 757/42680/19-к, 757/47196/19-к, 757/47221/19-к, 757/47187/19-к (у скарзі зазначено № 47187/19-к)) були розглянуті слідчим суддею Григоренко І.В. ще 2, 3 вересня 2019 року, у зв’язку із чим у нього виникають запитання, чому суддя раніше розглядає скарги, які зареєстровані у суді пізніше, ніж його скарга, та як це відповідає принципу рівності всіх осіб перед законом і судом.

На підставі наведеного скаржник просить притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. до дисциплінарної відповідальності, вказуючи про наявність у її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 листопада 2019 року дисциплінарну скаргу Жукова О.С. передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є. (єдиний унікальний номер справи Ж-2692/53/7-19).

Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівською О.Є. здійснено попередню перевірку дисциплінарної скарги та підготовлено висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. з огляду на те, що поведінка судді може містити ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Відповідно до пункту 9.6 Регламенту Вищої ради правосуддя проект рішення готує член Ради чи Дисциплінарної палати, який автоматизованою системою визначений доповідачем у справі з відповідного питання. Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, за дорученням головуючого на засіданні рішення Ради чи Дисциплінарної палати відповідно виготовляє член Ради, який брав участь у голосуванні.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., вивчивши висновок та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не погодилась із висновком доповідача та дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. з огляду на таке.

9 серпня 2019 року на адресу Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга Жукова О.С. на бездіяльність уповноважених посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка була зареєстрована як судова справа № 757/42210/19-к та розподілена для розгляду слідчому судді Григоренко І.В.

У матеріалах справи містяться копії судових повісток від 10 серпня 2019 року про виклик Жукова О.С. та Генеральної прокуратури України в судове засідання з розгляду скарги, призначене на 30 вересня 2019 року. Окрім цього, у матеріалах справи наявний звіт про доставку 11 серпня 2019 року sms-повідомлення Жукову О.С. про виклик до суду на 30 вересня 2019 року.

30 серпня 2019 року від Жукова О.С. до суду надійшла заява, в якій він просив проводити судові засідання з розгляду скарги, в тому числі і призначене на 30 вересня 2019 року, у режимі відеоконференції із Залізничним судом міста Львова, вказуючи, що він є пенсіонером та не має грошових коштів для поїздок до Печерського районного суду міста Києва.

Вказана заява Жукова О.С. слідчим суддею Григоренко І.В. розглянута 30 вересня 2019 року з постановленням ухвали про відмову у її задоволенні. У вказаній ухвалі зазначено, що необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції повинна бути належним чином обґрунтована, проте Жуковим О.С. не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості з’явитись у судове засідання.

Водночас слід зазначити, що нормами КПК України не визначено строку розгляду заяви про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції.

Відповідно до журналу судового засідання від 30 вересня 2019 року після проголошення вказаної ухвали розгляд скарги Жукова О.С. відкладено на 17 січня 2020 року, отже, доводи дисциплінарної скарги щодо зволікання з ухваленням та виготовленням судового рішення не знайшли свого підтвердження. При цьому у вказаному судовому засіданні інших судових рішень за відсутності Жукова О.С. слідчим суддею не ухвалювалось, що спростовує доводи скаржника про позбавлення його можливості приймати участь у розгляді скарги та про незаконну відмову в доступі до правосуддя.

Щодо невчасного надсилання копій вказаного судового рішення Жукову О.С. та до ЄДРСР, то слід зазначити, що у матеріалах справи наявний супровідний лист від 30 вересня 2019 року за підписом судді Григоренко І.В., яким Жукову О.С. надіслано завірену копію ухвали від 30 вересня 2019 року. Тобто, суддею своєчасно вжито заходів з метою повідомлення Жукова О.С. про прийняте судове рішення, а фактичне надсилання судової кореспонденції не відноситься до обов’язків судді.

Окрім цього, слід зазначити, що про постановлену ухвалу від 30 вересня 2019 року Жукову О.С. стало відомо задовго до наступного судового засідання щодо розгляду скарги, запланованого на січень 2020 року, що вбачається зі змісту дисциплінарної скарги, поданої ним до Вищої ради правосуддя 31 жовтня 2019 року. Отже, скаржник не був позбавлений можливості повторно звернутись до слідчого судді з аналогічною заявою, врахувавши підстави відмови у задоволенні попередньої.

Що стосується доводів дисциплінарної скарги про відсутність у Реєстрі на час подання дисциплінарної скарги копій судових рішень у справі № 757/42210/19-к, в тому числі і ухвали від 30 вересня 2019 року, то слід зазначити таке.

Під час проведення попередньої перевірки встановлено, що дійсно на час подання дисциплінарної скарги у Реєстрі була відсутня копія ухвали від 30 вересня 2019 року у справі № 757/42210/19-к, вона була надана до Реєстру лише 27 січня 2020 року. Разом із цим слід зазначити, що про ухвалення вказаного судового рішення Жукову О.С. було відомо з отриманої ним копії ухвали, що не заперечується скаржником у дисциплінарній скарзі. Саме по собі несвоєчасне надання суддею до Реєстру копії вказаного судового рішення, хоч і є порушенням вимог Закону України «Про доступ до судових рішень», проте не спричинило негативних наслідків, оскільки стосувалось лише прав особи, яка подала скаргу, та не підлягало оскарженню.

Під час попередньої перевірки встановлено, що на час подання дисциплінарної скарги суддею Григоренко І.В. не ухвалювались інші судові рішення у справі № 757/42210/19-к, окрім ухвали від 30 вересня 2019 року, отже, доводи скарги про відсутність у Реєстрі копій інших судових рішень є безпідставними.

У дисциплінарній скарзі Жуков О.С. також стверджував, що судове засідання було умисно відкладено на січень 2020 року, проте з урахуванням постановленої слідчим суддею ухвали про відмову у задоволенні заяви Жукова О.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції вказані дії слідчого судді були направлені лише на дотримання прав особи, яка подала скаргу до слідчого судді.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318–380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Згідно з положеннями статті 336 цього Кодексу cудове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин, а також необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження або наявності інших підстав, визначених судом достатніми. При цьому суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Не оцінюючи правильності прийнятого слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні заяви Жукова О.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, слід зазначити, що до заяви Жуковим О.С. не було долучено жодного документу, а врахування та/або визнання поважними причин неможливості прибути за викликом до слідчого судді потребує оцінки суддею обставин та доказів такої неможливості, про що і зазначено в ухвалі слідчого судді, та відноситься до дискреційних повноважень суду.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, параграфи 29–30).

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги не встановлено обставин, які свідчили б про те, що вказане судове рішення ухвалено суддею Григоренко І.В. внаслідок грубої недбалості чи навмисного порушення закону. Воно містить аналіз доводів Жукова О.С. та виклад мотивів, який, на переконання слідчого судді, був необхідний для його ухвалення.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону, проте такого у цій справі встановлено не було.

Зважаючи на вищевикладені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи дисциплінарної скарги зводяться до незгоди з постановленою суддею Григоренко І.В. ухвалою від 30 вересня 2019 року, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Під час попередньої перевірки також встановлено, що у зв’язку із неявкою учасників процесу судове засідання, призначене на 30 вересня 2019 року, було відкладено на 17 січня 2020 року.

За даними ЄДРСР встановлено, що 17 січня 2020 року слідчим суддею Григоренко І.В. постановлено ухвалу у справі № 757/42210/19-к, якою у задоволенні скарги Жукова О.С. відмовлено (копія вказаного рішення надіслано до Реєстру 27 січня 2020 року).

Таким чином, розгляд скарги Жукова О.С. тривав більше 5 місяців.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Отже, під час попередньої перевірки встановлено, що слідчим суддею Григоренко І.В. розглянуто скаргу Жукова О.С. з порушення встановленого законом строку.

У наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Григоренко І.В. зазначила, що тривалий строк розгляду скарги зумовлено об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням судді. Зокрема, у період з 1 січня по 9 серпня 2019 року у провадженні судді перебувало 3575 справ, з яких розглянуто 2334 справи; за період з 9 серпня 2019 року по 17 січня 2020 року (перебування в провадженні скарги Жукова О.С.) розглянуто 1549 справ, що відображено у звітах, доданих до пояснень. При цьому суддя зауважила, що судові засідання нею призначаються в порядку черговості надходження справ до її провадження. Під час розгляду скарги Жукова О.С., як стверджує суддя, вона діяла у відповідності до норм чинного законодавства, порушень в своїх діях не вбачає.

Під час попередньої перевірки з наданої Печерським районним судом міста Києва інформації встановлено, що в провадженні судді Григоренко І.В. дійсно перебувала на розгляді значна кількість справ, зокрема згідно поточних даних, які містилися в автоматизованій системі документообігу суду «Діловодство-3», станом на 9 червня 2019 року цей показник сягав 1502 справи, з яких у порядку ЦПК України – 547 справ, в порядку КАС України – 32 справи та в порядку КПК України – 923 справи. Також встановлено, що станом на 16 грудня 2019 року в провадженні судді Григоренко І.В. перебувало 1816 справ, з них 809 – у порядку ЦПК України, 44 – в порядку КАС України, 963 – в порядку КПК України.

Водночас слід зазначити, що згідно із штатного розпису в Печерському районному суді міста Києва на початок 2019 року із 36 штатних посад суддів фактично здійснювали правосуддя 14 суддів, з них троє — суддів займали адміністративні посади.

Рівень навантаження у Печерському районному суді міста Києва в цілому є одним з найбільших в Україні, зокрема і судді Григоренко І.В. Кількість справ, розглянута суддею Григоренко І.В., в рази вища від тієї, яка може бути розглянута суддею відповідно до рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями згідно із рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року. Такий рівень навантаження безумовно має безпосередній вплив на можливість забезпечення належної організації роботи судді та об’єктивно впливав на інтервали, з якими суддею Григоренко І.В. призначались судові засідання у справі, строк розгляду справи, а також надання суддею копій судових рішень у справі № 757/50748/17 для їх внесення до ЄДРСР.

З урахуванням наведеного, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, недотримання строку розгляду справи та несвоєчасне надання суддею Григоренко І.В. копій судових рішень у справі № 757/42210/19-к для їх внесення до ЄДРСР не було наслідком бездіяльності судді, а зумовлено наявністю об’єктивних причин, що впливали на тривалість розгляду справи та оприлюднення судових рішень, що вказує на відсутність у поведінці судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарна скарга не містить відомостей з посиланням на докази, які б вказували на зворотне.

Щодо доводів Жукова О.С. про упередженість судді Григоренко І.В. слід зазначити, що у разі якщо поведінка судді викликає сумнів у його неупередженості, скаржник відповідно до вимог КПК України має право заявити відвід судді. Проте Жуков О.С. цього не зробив, що вказує на надуманість доводів скарги у цій частині. Також не знайшли свого підтвердження доводи скарги про розгляд аналогічних скарг суддею Григоренко І.В. у більш стислі строки, оскільки у справі № 757/42680/19-к суддя Григоренко І.В. рішення за результатами розгляду скарги не ухвалювала, а у справах №№ 757/47196/19-к, 757/47221/19-к, 757/47187/19-к суддею постановлені ухвали про повернення скарг особам, які їх подали на підставі пункту 1 частини другої статті 304 КПК України. Зі змісту постановлених у цих трьох справах ухвал вбачається, що вони постановлені без участі осіб, які подали скарги.

Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в поведінці судді Григоренко І.В. не міститься ознак дисциплінарних проступків, передбачених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 9.6, 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Жукова Олександра Сергійовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                         М.П. Худик

 

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                        І.А. Артеменко

 

                                                                                                                В.К. Грищук

 

                                                                                                               О.В. Прудивус