X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
06.11.2019
2903/3дп/15-19
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Іванової Л.Б., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В. та залученої із Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. за результатами попередньої перевірки скарги адвоката Ягунова Дмитра Вікторовича в інтересах Сіданченка Владислава Олександровича на дії судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни,

 

встановила:

 

Григоренко (Кирилюк) Ірина Володимирівна Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 призначена строком на п’ять років суддею Печерського районного суду міста Києва, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначена на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.

До Вищої ради правосуддя 8 липня 2019 року (вх. № Я-3098/8/7-19) надійшла скарга адвоката Ягунова Д.В. в інтересах Сіданченка В.О. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В., вчинені нею під час розгляду справи № 757/33122/19-к за скаргою адвоката Ягунова Д.В. в інтересах потерпілого Сідаченка В.О. на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України. 

У скарзі зазначено, що 26 червня 2019 року адвокат Ягунов Д.В. в інтересах потерпілого Сіданченка В.О. подав до Печерського районного суду міста Києва скаргу в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), однак на порушення вимог процесуального законодавства суддя Григоренко І.В. не призначила судове засідання у передбачений законом строк.

Скаржник Ягунов Д.В. вказує на безпідставне затягування розгляду скарги, оскільки 3 липня 2019 року він отримав sms-повідомлення із викликом на судове засідання, призначене на 18 жовтня 2019 року, що, на його думку, є обмеженням у доступі до правосуддя та унеможливлює реалізацію Сіданченком В.О. як потерпілим у справі своїх прав.

Враховуючи наведене, скаржник просить Вищу раду правосуддя притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя № Я-3098/8/7-19 дисциплінарна скарга 8 липня 2019 року передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецовою Л.А. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. з огляду на таке.

26 червня 2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката Ягунова Д.В. в інтересах потерпілого Сіданченка В.О. на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, зареєстрована як справа № 757/33122/19-к (провадження № 1-кс-31277/19) та передана до провадження судді Григоренко І.В.

Вказану справу суддя Григоренко І.В. призначила до судового розгляду о 12 годині 18 жовтня 2019 року, про що повідомила сторони у справі.

 У наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. поясненнях щодо суті скарги суддя Григоренко І.В. зазначила, що зборами суддів Печерського районного суду міста Києва її включено до колегії суддів з розгляду судових справ в порядку цивільного та адміністративного судочинства, вона є слідчим суддею та, крім того, здійснює розгляд кримінальних справ у складі колегії під головуванням суддів кримінальної колегії.

Суддя Григоренко І.В. зазначає, що судові засідання призначаються з урахуванням категорії справи, передбаченого законом строку розгляду справ та навантаження. Разом із тим вказує, що у період з 1 травня 2019 року по 26 червня 2019 року до її провадження надійшло 1173 справи, що відображено у звіті, доданому до пояснення.

Як пояснює суддя Григоренко І.В., зважаючи на навантаження, а також на те, що розгляд скарг здійснюється з обов’язковим повним фіксуванням судового засідання, судовий розгляд скарги було призначено на 12 годину 18 жовтня
2019 року, про що сторонам було надіслано судові повістки. Суддя вважає, що діяла відповідно до норм чинного законодавства з урахуванням об’єктивних обставин, у своїх діях не вбачає жодних порушень.

На запит члена Вищої ради правосуддя Голова Печерського районного суду міста Києва Козлов Р.В. надав довідку за підписом начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом Єрмакової Г.В., згідно з якою суддя Григоренко І.В. 27 червня 2019 року отримала компенсацію за роботу у вихідний день відповідно до наказу № 332-з/2019 та з 15 по 31 липня 2019 року перебувала у відпустці відповідно до наказу № 326-к/2019.

Водночас Голова Печерського районного суду міста Києва Козлов Р.В. повідомив, що за період з 26 червня 2019 року по 9 серпня 2019 року до провадження судді Григоренко І.В. надійшло 446 справ усіх проваджень, з них: в порядку ЦПК України – 49 справ, в порядку КАС України – 4 справи та в порядку КПК України – 393 справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини першої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318–380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Згідно із частиною першою статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

У контексті кримінального провадження Європейський суд з прав людини встановив, що період розумного строку розпочинається з моменту «вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину» (судові рішення у справах «Дьюєр проти Бельгії», 1980 рік; «Єкле проти Німеччини», 1982 рік) і завершується остаточним вирішенням справи, включаючи апеляцію і касацію (судове рішення у справі «Девер проти Бельгії», 1980 рік).

У рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року відзначено, що поняття «розумний строк» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину. Визначення розумного строку залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк не повинен перевищувати меж необхідності та порушувати право на справедливий судовий розгляд і право на ефективний засіб захисту, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частинами першою, другою статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження; будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом. 

Згідно з вимогами статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Григоренко І.В. під час призначення справи до розгляду без дотримання вимог частини другої статті 306 КПК України, відповідно до якої скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Зазначене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                          Л.Б. Іванова

                                                                                      

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                          П.М. Гречківський

 

 

                                                                                                   В.В. Матвійчук

 

Член Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                          О.Є. Блажівська