X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
09.06.2021
1271/3дп/15-21
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Говорухи В.І., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової Олени Олександрівни,

 

встановила:

до Вищої ради правосуддя 30 листопада 2020 року за вхідним № М-5486/42/7-20 надійшла скарга Маселка Р.А. на неналежну поведінку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О.

У скарзі зазначено, що вказана суддя під час розгляду адміністративної справи № 826/16498/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні технології утилізації» (далі – ТОВ «Безпечні технології утилізації») до Міністерства екології та природних ресурсів України з метою отримання неправомірної вигоди для себе за прийняття в інтересах позивача рішень під час особистої розмови із представником ТОВ «Безпечні технології утилізації» висловила йому прохання передати їй відповідну суму коштів, а 10 травня 2018 року отримала частину раніше обумовленої вигоди у розмірі 2 000 доларів США. Наразі кримінальне провадження щодо цієї судді перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

Маселко Р.А. вказує, що наведені дії судді Власенкової О.О. є очевидним, грубим та свідомим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді, у зв’язку з чим висловлює прохання притягнути цю суддю до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу для попередньої перевірки передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. склав висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 січня 2021 року № 127/3дп/15-21 стосовно судді Власенкової О.О. відкрито дисциплінарну справу.

Суддю Власенкову О.О., Маселка Р.А. повідомлено про дату, час і місце засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначеного на 21 квітня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарної справи судді, скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції та подати відповідні клопотання.

До Вищої ради правосудді надійшло клопотання судді Власенкової О.О. про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

21 квітня 2021 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила відкласти розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О., відкритої за скаргою Маселка Р.А.

Суддю Власенкову О.О., Маселка Р.А. повідомлено про дату, час і місце засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначеного на 9 червня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарної справи судді, скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції та подати відповідні клопотання.

8 червня 2021 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення представника судді Власенкової О.О. – адвоката Волошиновича О.П. щодо скарги Маселка Р.А.

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 червня 2021 року з’явилися суддя Власенкова О.О., представники судді Власенкової О.О. – адвокати Волошинович О.П., Подосінов А.О., скаржник Маселко Р.А. брав участь у засіданні у режимі відеоконференції.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, представників судді – адвокатів Волошиновича О.П., Подосінова А.О., суддю Власенкову О.О., скаржника Маселка Р.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Власенкової О.О. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Власенкова Олена Олександрівна Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 призначена строком на п’ять років суддею Окружного адміністративного суду міста Києва. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 призначена на посаду судді цього суду, станом на час розгляду дисциплінарної справи правосуддя не здійснює.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи 11 жовтня 2017 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенковій О.О. було розподілено адміністративну справу № 826/16498/16 за позовом ТОВ «Безпечні технології утилізації» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 362.

За версією слідства, 21, 29 березня та 3 квітня 2018 року суддя ОСОБА1 ОСОБА1 зустрічалася із заступником директора з комерційних питань ТОВ «Безпечні технології утилізації» ОСОБА2. Під час зустрічей суддя висловлювала прохання надати їй неправомірну вигоду за прийняття нею як суддею Окружного адміністративного суду міста Києва рішень в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації», а саме: у сумі 2 000 доларів США – за прийняття рішення про витребування в Міністерства екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», у сумі 3 000 доларів США – за призначення експертизи давності підписів на акті Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 вересня 2016 року № 03/16-1 про перевірку ТОВ «Безпечні технології утилізації», у сумі 5 000 доларів США – за прийняття остаточного рішення про задоволення позову за результатами розгляду вказаної адміністративної справи.

10 травня 2018 року, після ухвалення рішення в адміністративній справі про витребування у Міністерства екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», суддя ОСОБА1 зустрілася з ОСОБА2 та одержала від нього частину раніше обумовленої вигоди – 2 000 доларів США.

Наведені відомості підтверджуються, зокрема, протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтролю особи від 5 квітня та 27 травня 2018 року, в яких зафіксовано обставини зустрічей ОСОБА1 та ОСОБА2, у тому числі висловлювання ОСОБА1 про надання їй неправомірної вигоди та про те, які саме рішення у справі за це нею будуть прийняті.

Копії вказаних матеріалів перебувають у Вищій раді правосуддя у зв’язку з розглядом Вищою радою правосуддя у 2018 році клопотань заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове відсторонення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, про продовження строку тимчасового відсторонення цієї судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, клопотання Генерального прокурора Луценка Ю.В. про продовження строку тимчасового відсторонення вказаної судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Третя Дисциплінарна палата не досліджує питання наявності або відсутності вини Власенкової О.О. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Відповідно, рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим більше, дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду при розгляді кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Адвокати Волошинович О.П. та Подосінов А.О. у письмових поясненнях (у тому числі наданих адвокатом Подосіновим А.О. на засіданні Палати та долучених до матеріалів дисциплінарної справи) та у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висловили власну позицію, згідно з якою Вища рада правосуддя не може досліджувати протоколи негласних слідчих дій до надання їм відповідної оцінки судом, у зв’язку із чим такі матеріали не можуть мати доказового значення у дисциплінарному провадженні. Адвокати навели судову практику щодо належності доказів та доказового значення в адміністративному процесі виключно вироку суду у кримінальному провадженні (постанови Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 822/551/18, від 8 серпня 2018 року у справі № 820/4428/17, від 26 червня 2018 року у справі № 808/2360/17).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку, що протоколи огляду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути предметом доказу в дисциплінарному провадженні. Висновок щодо можливості використання таких доказів під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора Велика Палата Верховного Суду зробила також у постановах від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно) (пункти 70, 71).

Адвокат Подосінов А.О. зазначив про цю позицію Верховного Суду, проте вказав, що прокурор не ініціював питання про притягнення судді Власенкової О.О. до дисциплінарної відповідальності у цій дисциплінарній справі та не надавав дозволу на використання матеріалів кримінальної справи в дисциплінарному провадженні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що матеріали кримінального провадження щодо притягнення судді ОСОБА1 до кримінальної відповідальності надійшли до Вищого антикорупційного суду з обвинувальним актом 18 листопада 2019 року.

Таким чином, на час здійснення дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, справа перебуває на розгляді у суді.

Окремо адвокат Подосінов А.О. зауважив, що ініціатором зустрічей із суддею Власенковою О.О. був ОСОБА2.

Адвокат Волошинович О.П. у письмових поясненнях та на засіданні зазначив, що позапроцесуальне спілкування судді з одним з учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, чого згідно з вимогами Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, повинен уникати суддя, за колом осіб поширюється виключно на учасників справи. Проте згідно з матеріалами справи, скановану копію якої долучено до письмових пояснень адвоката, ОСОБА2 не є представником ТОВ «Безпечні технології утилізації» у цій адміністративній справі.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведена позиція представника судді не спростовує факту спілкування судді Власенкової О.О. з ОСОБА2 після того, як суддя дізналася, що він діє в інтересах вказаного Товариства.

Суддя Власенкова О.О. у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтвердила факт неодноразових зустрічей та спілкування із вказаною особою. Суддя не заперечувала, що спілкування відбувалось поза процесом.

Суддя наголосила, що вперше зустрілася із вказаною особою для надання консультацій із правових питань, що, на її переконання, не суперечить законодавству, при цьому їй не було відомо, що він був представником ТОВ «Безпечні технології утилізації» чи обіймає посаду у цьому Товаристві. Заперечила, що спілкувалася з ОСОБА2 як з учасником процесу у справі, яка перебувала у її провадженні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Власенкова О.О., дізнавшись, що ОСОБА2 діє в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації», не припинила зустрічатися та спілкуватися з ним.

При цьому суддя Власенкова О.О. та її представники не спростували та навіть підтвердили, що такі зустрічі та спілкування з ОСОБА2 мали вплив на діяльність судді, пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Скаржник Маселко Р.А. у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтримав доводи скарги та зауважив, що представники судді, наполягаючи на неналежності та недопустимості доказів, наявних у матеріалах дисциплінарної справи, виступаючи в інтересах судді, також посилалися на матеріали кримінального провадження стосовно судді ОСОБА1.

Маселко Р.А. додав, що Вища рада правосуддя, не оцінюючи докази на предмет належності та допустимості, оцінює їх з точки зору переконливості та достовірності. Наголосив, що суддя Власенкова О.О. не заперечує достовірності цих доказів та підтверджує встановлені факти спілкування з ОСОБА2, який діяв в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації». Поведінка судді Власенкової О.О. виходить за межі встановлених законом прав та обов’язків судді.

Адвокат Волошинович О.П. також зазначив, що застосування у цьому дисциплінарному провадженні до судді Власенкової О.О. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади є непропорційним та передчасним.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що, надаючи оцінку встановленим діям судді Власенкової О.О., необхідно виходити із такого.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 58 цього Закону встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя повинен виявляти та підтримувати  високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів. Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов’язків. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд  та захисту прав та свобод особи.

Складаючи присягу, зміст якої визначений статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини дев’ятої вказаної статті істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що у провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О. перебувала адміністративна справа № 826/16498/16; встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини не залишають у дисциплінарного органу сумніву щодо спілкування цієї судді з ОСОБА2, який діяв в інтересах учасника вказаної адміністративної справи та чинив незаконний вплив на діяльність судді, пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Така поведінка судді порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

При цьому зустрічі 21, 29 березня та 3 квітня 2018 року судді Власенкової О.О. з ОСОБА2, під час яких суддя висловлювала прохання надати їй неправомірну вигоду за прийняття нею як суддею Окружного адміністративного суду міста Києва рішень в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації», прийняття суддею надалі одного з обумовлених судових рішень вказують на умисний характер допущених проступків, оскільки суддя Власенкова О.О. не могла не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких дій, які порочать звання судді. Така поведінка судді створює уявлення про можливість вплинути на прийняття судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя.

Події, які є предметом розгляду, набули розголосу в засобах масової інформації та викликали негативну оцінку громадськості щодо діяльності суду, зокрема щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет не лише Окружного адміністративного суду міста Києва, а й судової системи в цілому.

Пояснення, надані суддею Власенковою О.О. та її представниками – адвокатами Волошиновичем О.П., Подосіновим А.О., не спростовують допущених суддею порушень.

Неодноразові зустрічі та спілкування з ОСОБА2, який діяв в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації», свідчать про умисність дій судді Власенкової О.О., яка не могла не усвідомлювати, що таким чином порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і допускає незаконний вплив на її діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що дисциплінарний орган не оцінює докази щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарна палата не досліджує питання наявності або відсутності вини Власенкової О.О. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Стосовно пояснень адвоката Подосінова А.О. щодо ненадання прокурором дозволу на використання матеріалів кримінальної справи в дисциплінарному провадженні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправдана (рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. За вчинення одних і тих самих дій особу можливо притягнути як до дисциплінарної, так і до кримінальної відповідальності. Вказане не суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який не може бути обмежений у своїх повноваженнях щодо дисциплінарного провадження, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами для притягнення до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само й рішення дисциплінарного органу не може бути підставою для встановлення вини у кримінальному провадженні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що твердження судді про вчинену стосовно неї провокацію у світлі професійних обов’язків судді не можуть вплинути на оцінку допущених суддею дій щодо позапроцесуального спілкування з особою, яка зацікавлена у розгляді справи, та отримання від неї грошової винагороди, оскільки не можуть виправдати зазначені дії впливом провокації, однак можуть бути враховані при наданні оцінки характеру проступку.

Отже, обставини дисциплінарної справи не залишають у дисциплінарного органу сумніву щодо факту позапроцесуального обговорення суддею Власенковою О.О. результатів розгляду зазначеної справи з ОСОБА2, який був зацікавлений у розгляді справи на користь ТОВ «Безпечні технології утилізації».

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,  суддя Власенкова О.О. грубо порушила норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустила істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Із наданої в. о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Келебердою В.І. характеристики вбачається, що суддя Власенкова О.О. на посаді судді зарекомендувала себе позитивно. Володіла теоретичними і практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції. Обов’язки судді виконувала відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», систематично проходила підготовку суддів у Національній школі суддів України та отримувала відповідні сертифікати. За особистими якостями спокійна, амбіційна, цілеспрямована, з повагою ставилася до керівництва та колег.

Згідно з даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкова О.О. дисциплінарних стягнень не має.

З огляду на умисний та грубий характер порушень, допущених суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Власенковою О.О., що свідчать про порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, незважаючи на позитивну характеристику судді та відсутність дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи пропорційним та єдино необхідним є застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» строк застосування до судді Власенкової О.О. дисциплінарного стягнення не сплинув.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України

«Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкову Олену Олександрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                      Л.А. Швецова

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                      В.І. Говоруха

 

                                                                                               Л.Б. Іванова

 

                                                                                             В.В. Матвійчук