X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
04.11.2019
2881/2дп/15-19
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право», Шкелебея Олександра Васильовича стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Людмили Іванівни, Гончарової Ірини Анатоліївни, Олендера Ігоря Ярославовича, Ханової Раїси Федорівни, Шипуліної Тетяни Михайлівни,

встановила:

 

3 червня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» (далі – Громадська організація) з доповненнями від 3 червня 2019 року, яка подана адвокатом Поповичем Р.І., на неправомірну поведінку суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі – КАС у складі Верховного Суду) Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М. під час розгляду заяви Голенко І.П. про забезпечення позову у справі № 9901/292/19 (провадження № П/9901/292-19) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України, Комісія) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.

Громадська організація вказує на те, що суддями Бившевою Л.І., Гончаровою І.А., Олендером І.Я., Хановою Р.Ф., Шипуліною Т.М. розглянуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та ухвалою від 30 травня 2019 року заборонено членам ВККС України Козьякову С.Ю., Макарчуку М.А., Бутенку В.І., Весельській Т.Ф., Гладію С.В., Заріцькій А.О., Лукашу Т.В., Щотці С.О., Устименко В.Є., Козлову А.Г., Луцюку П.С., Мішину М.І., Прилипку С.М., Тітову Ю.Г., Шиловій Т.С. протягом строку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діяла на час їх обрання (призначення), на термін їх обрання (призначення) ухилятися від здійснення ними повноважень відповідно до норм цього Закону.

На думку скаржника, вказана ухвала постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального закону, а також неповноважним складом суду, оскільки його було визначено з порушенням частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Крім того, 12 червня 2019 року (з доповненнями від 21 серпня 2019 року за вхідним № Ш-3563/1/7-19) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Шкелебея О.В. на дії вказаних суддів у цій самій справі.

На думку Шкелебея О.В., суддями КАС у складі Верховного Суду Бившевою Л.І., Гончаровою І.А., Олендером І.Я., Хановою Р.Ф., Шипуліною Т.М. вжито заходи забезпечення позову, які прямо заборонені процесуальним законом за відсутності будь-якого мотивування необхідності їх вжиття у надуманому спорі.

Скаржники просять притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 червня 2019 року, протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя по справі від 13 червня 2019 року вказані скарги передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (реєстраційні номери матеріалів 651/0-1/13-19, Ш-3563/0/7-19).

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку дисциплінарних скарг Громадської організації та Шкелебея О.В., за результатами якої складено висновок з пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів КАС у складі Верховного Суду Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 Бившеву Людмилу Іванівну, Гончарову Ірину Анатоліївну, Олендера Ігоря Ярославовича, Ханову Раїсу Федорівну, Шипуліну Тетяну Михайлівну призначено на посади суддів Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.

27 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВККС України, відповідно до якої позивач просила визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо непризначення і непроведення в межах кваліфікаційного оцінювання співбесіди з нею та зобов’язати Комісію призначити і провести таку співбесіду.

Одночасно з позовною заявою (з уточненнями від 30 травня 2019 року) надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній справі, у якій позивач просила застосувати заходи забезпечення позову, а саме:

заборонити Штульману І.В., Остапцю С.Л., Голові Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) Холоднюку З.В., Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денісовій Л.Л. та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у виконанні Козьяковим С.Ю. повноважень члена та голови ВККС України, Щоткою С.О – повноважень члена і заступника голови ВККС України, Весельською Т.Ф., Заріцькою А.О., Макарчуком М.А., Мішиним М.І., Тітовим Ю.Г., Устименко В.Є. – повноважень членів ВККС України;

зупинити дію наказу Голови ДСА України Холоднюка З.В. від 6 травня 2019 року № 156/к про призначення Остапця С.Л. членом ВККС України;

зупинити дію наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. від 4 квітня 2019 року № 191/к про призначення Сіроша М.В. членом ВККС України;

зобов’язати членів ВККС України, а саме Козьякова С.Ю., Макарчука М.А., Бутенка В.І., Весельську Т.Ф., Гладія С.В., Заріцьку А.О., Лукаша Т.В., Щотку С.О., Устименко В.Є., Козлова А.Г., Луцюка П.С., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Шилову Т.С., виконувати свої функції, передбачені Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», у відповідності до цього Закону.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2019 року визначено колегію суддів у КАС у складі Верховного Суду для розгляду цієї справи: головуючий суддя Ханова Р.Ф., судді Бившева Л.І., Гончарова І.А., Олендер І.Я., Шипуліна Т.М.

Ухвалою КАС у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року (судді Ханова Р.Ф., Бившева Л.І., Гончарова І.А., Олендер І.Я., Шипуліна Т.М.) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково: заборонено членам ВККС України Козьякову С.Ю., Макарчуку М.А., Бутенку В.І., Весельській Т.Ф., Гладію С.В., Заріцькій А.О., Лукашу Т.В., Щотці С.О., Устименко В.Є., Козлову А.Г., Луцюку П.С., Мішину М.І., Прилипку С.М., Тітову Ю.Г., Шиловій Т.С. протягом строку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діяла на час їх обрання (призначення), на термін їх обрання (призначення) ухилятися від здійснення ними повноважень відповідно до норм цього Закону.

Рішенням КАС у складі Верховного Суду від 10 червня 2019 року (судді Ханова Р.Ф., Бившева Л.І., Гончарова І.А., Олендер І.Я., Шипуліна Т.М.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1.

5 червня 2019 року Штульман І.В. подав апеляційну скаргу на ухвалу від 30 травня 2019 року про забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу КАС у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року в адміністративній справі № 9901/292/19.

Крім того, не погоджуючись із ухвалою КАС у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, 13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу від 30 травня 2019 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення КАС у складі Верховного Суду від 10 червня 2019 року, а апеляційне провадження закрито.

В письмових поясненнях судді КАС у складі Верховного Суду Гончарова І.А., Олендер І.Я., Бившева Л.І., Ханова Р.Ф., Шипуліна Т.М. зазначили, що посилання скаржників на постановлення КАС у складі Верховного Суду ухвали від 30 травня 2019 року у справі № П/9901/292/19 всупереч пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України є необґрунтованим. Застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони іншим особам, які не є сторонами у справі (у даному випадку – членам ВККС України), вчиняти дії, що стосуються предмета спору, відповідає приписам пункту 4 частини першої статті 151 КАС України.

Судді наголошують на тому, що ухвалою від 30 травня 2019 року не встановлено жодних зобов’язань для ВККС України щодо призначення та проведення в межах кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 співбесіди. Постановлення даної ухвали відповідає завданням правового інституту забезпечення позову, оскільки стосується предмета спору та не вирішує заявлених позивачем вимог.

Згідно зі статтею 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову (як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи).

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 248 КАС України мотивувальна частина ухвали повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі № П/9901/292/19 за заявою позивача, колегія суддів КАС у складі Верховного Суду дійшла висновків, що жодний вид забезпечення позову, визначений позивачем у заяві, не відповідає вимогам КАС України, зокрема з огляду на те, що зупинення рішень суб’єкта владних повноважень, які не є предметом оскарження в адміністративній справі, неможливе згідно із пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України; встановлення заборони або встановлення обов’язку відповідача (ВККСУ) вчинити певні дії не допускається згідно із пунктом 1 частини третьої статті 151 цього Кодексу, а зобов’язання вчинити певні дії інших осіб, які не є відповідачами у справі (членів ВККСУ), взагалі не передбачено вказаною статтею КАС України.

Разом з тим, як вбачається з мотивувальної частини ухвали, колегія суддів КАС у складі Верховного Суду, керуючись частиною першою статті 150 КАС України, дійшла висновку про наявність підстав забезпечення позову шляхом заборони членам ВККСУ протягом строку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діяла на час їх обрання (призначення), на термін їх обрання (призначення) ухилятися від здійснення ними повноважень відповідно до норм цього Закону.

На обґрунтування такого висновку в ухвалі зазначено, що невжиття певних заходів може позбавити позивача ефективного захисту її порушеного права, за захистом якого вона звернулась до суду, оскільки «позивач як суддя перебуває в стані кваліфікаційного оцінювання тривалий час, проведення якого сповільнено станом відповідача, який як колегіальний орган складається з членів Комісії, сумісна діяльність яких є запорукою належного виконання функцій цього органу».

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і КАС України.

Незгода із ухвалою суду про забезпечення позову може бути підставою для апеляційного оскарження такого рішення у порядку, встановленому частиною другою статті 293 КАС України.

Перевіркою встановлено, що ухвала КАС у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року була оскаржена в апеляційному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_1, однак Верховним Судом апеляційні провадження закрито.

Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. (http://www.vru.gov.ua/international/17).

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, https://zakon.rada.gov.ua/go/994_a38).

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи скарг Громадської організації та Шкелебея О.В. зводяться до незгоди їх з постановленою КАС у складі Верховного Суду ухвалою про забезпечення позову.

Щодо доводів скарги Громадської організації в частині, неповажності складу суду встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду – судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь – якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з частиною п’ятою статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо: 1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів; 2) захисту соціальних прав; 3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

Згідно з додатком до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядають всі судді, незалежно від судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, до якої вони входять.

Таким чином, справа № П/99014/292/19 розглядалась колегією суддів, визначеною за результатами автоматизованого розподілу судової справи у порядку, передбаченому положеннями КАС України, та з урахуванням встановленої рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді спеціалізації.

З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М. відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому слід відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно них.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бившевої Людмили Іванівни, Гончарової Ірини Анатоліївни, Олендера Ігоря Ярославовича, Ханової Раїси Федорівни, Шипуліної Тетяни Михайлівни.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                    О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                      І.А. Артеменко

 

 

                                                                                                О.Є. Блажівська