Вища рада правосуддя, розглянувши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення 12 суддів судів Луганської області та міста Луганська,
встановила:
до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) 27 листопада 2017 року надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади до судді Алчевського міського суду Луганської області Вискребенцева Леоніда Борисовича, судді Жовтневого районного суду міста Луганська Ситніка Олександра Івановича, суддів Свердловського міського суду Луганської області Алейникова Володимира Івановича, Колтуна Віктора Анатолійовича, Маркової Тетяни Григоріївни, суддів Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Дюбіна Валерія Васильовича, Кузьмич Валентини Григорівни, Булавіної Наталії Іванівни, судді Перевальського районного суду Луганської області Вишнякової Алли Володимирівни, суддів Стахановського міського суду Луганської області Кузнецової Марини Леонідівни, Очеретного Олександра Володимировича, судді Артемівського районного суду міста Луганська Труфанової Марини Олександрівни, судді Краснолуцького міського суду Луганської області Шелюти Вячеслава Михайловича.
Рішенням ВРП від 3 квітня 2018 року № 988/0/15-18 задоволено скаргу Вискребенцева Л.Б. на вказане рішення Комісії та скасовано його в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді внесення ВРП подання про звільнення з посади судді Алчевського міського суду Луганської області, дисциплінарне провадження стосовно нього закрито.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРП від 27 листопада 2017 року матеріали дисциплінарної справи № 8вк-8857/15 з рішенням Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 передано для опрацювання члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б. (вх. № 7061/0/8-17).
Частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
З огляду на перебування вказаних суддів на території, не підконтрольній українській владі, а також на відсутність поштового зв’язку із цими суддями, про дату та час засідання ВРП повідомлено шляхом оприлюднення відповідного запрошення на офіційному веб-сайті ВРП.
Крім цього, 4 травня 2018 року суддів, номери телефонів яких були наявні в матеріалах справи, а саме Маркову Т.Г. та Вишнякову А.В., було повідомлено телефоном про дату та час засідання ВРП. Суддів Кузьмич В.Г. та Маркову Т.Г. 3 травня 2018 року повідомлено про дату та час засідання ВРП шляхом надіслання відповідного повідомлення на їхні електронні адреси, а Ситніка О.І. – на адресу його проживання в зоні розмежування.
На засідання ВРП судді не прибули. Від суддів Ситніка О.І., Вишнякової А.В., Маркової Т.Г., Кузьмич В.Г. надійшли відомості про неможливість прибуття на засідання ВРП та розгляд питання про їх звільнення за їх відсутності.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
За таких обставин, обговоривши можливість подальшого розгляду рішення Комісії без участі суддів, ВРП вирішила розглядати рішення Комісії за їхньої відсутності.
Заслухавши доповідача – члена ВРП Гусака М.Б., дослідивши рішення Комісії, вивчивши матеріали перевірки та дисциплінарної справи, врахувавши висновок члена ВРП, ВРП дійшла висновку про наявність підстав для звільнення судді Труфанової М.О. з посади судді Артемівського районного суду міста Луганська, Кузнецової М.Л. – з посади судді Стахановського міського суду Луганської області на підставі пункту 3 частини шостої
статті 126 Конституції України та відмову у звільненні Ситніка О.І. з посади судді Жовтневого районного суду міста Луганська, Алейникова В.І., Колтуна В.А., Маркової Т.Г. – з посад суддів Свердловського міського суду Луганської області, Дюбіна В.В., Кузьмич В.Г., Булавіної Н.І. – з посад суддів Краснодонського міськрайонного суду Луганської області, Вишнякової А.В. – з посади судді Перевальського районного суду Луганської області, Очеретного О.В. – з посади судді Стахановського міського суду Луганської області, Шелюти В.М. – з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області з огляду на необґрунтованість подання Комісії про звільнення вказаних суддів, а саме: невстановлення Комісією фактів вчинення вказаними суддями конкретних дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, а також відомостей, які вказують на наявність підстав для їх звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Так, 13 листопада 2015 року до Комісії надійшло рішення Вищої ради юстиції від 22 жовтня 2015 року щодо перевірки наявності в діях судді Свердловського міського суду Луганської області Маркової Т.Г. дисциплінарного правопорушення та порушення присяги.
Зокрема, у рішенні зазначено, що суддя Маркова Т.Г. звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади за власним бажанням. Проте з наданої Генеральною прокуратурою України до Вищої ради юстиції інформації вбачається, що за результатами перевірки інтернет-повідомлення Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» щодо можливого вчинення кримінального правопорушення суддею Марковою Т.Г. прокуратурою Луганської області 15 вересня 2015 року розпочато кримінальне провадження за частиною першою статті 258-3 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яке об’єднано з іншим кримінальним провадженням за фактом сприяння діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» суддями Луганської області. З урахуванням викладеного Вищою радою юстиції зупинено розгляд матеріалів про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Маркової Т.Г. за власним бажанням до закінчення Комісією такої перевірки.
20 квітня 2016 року до Комісії надійшло звернення Голови Вищої ради юстиції про вирішення питання щодо можливого проведення перевірки стосовно суддів, а саме: Свердловського міського суду Луганської області Алейникова В.І., Колтуна В.А., Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Булавіної Н.І., Дюбіна В.В., Кузьмич В.Г., Перевальського районного суду Луганської області Вишнякової А.В., Стаханівського міського суду Луганської області Кузнецової М.Л., Очеретного О.В., Артемівського районного суду міста Луганська Труфанової М.О., Жовтневого районного суду міста Луганська Ситніка О.І., Краснолуцького міського суду Луганської області Шелюти В.М.
У зверненні вказано, що Вища рада юстиції у серпні, жовтні та листопаді 2015 року направила до Верховної Ради України низку подань про звільнення суддів за загальними обставинами, зокрема 26 суддів місцевих судів міста Луганська, Луганської області та апеляційного суду Луганської області. Згодом Вища рада юстиції повідомила Голову Верховної Ради України про те, що з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, стало відомо, що вказані судді не приступили до виконання обов’язків та/або співпрацюють із так званою самопроголошеною Луганською народною республікою та/або інформація стосовно них відсутня.
Голова Верховної Ради України, у свою чергу, звернувся до Вищої ради юстиції (листи від 19 листопада 2015 року, 17 лютого 2016 року) з проханням провести додаткову перевірку обставин щодо невиконання цими суддями своїх обов’язків.
За результатами такої перевірки 25 жовтня 2017 року Комісією прийнято рішення про застосування до вказаних вище суддів дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади.
Згідно із зазначеним рішенням Комісії підставами для його прийняття стали встановлені під час перевірки факти невиконання вказаними суддями своїх службових обов’язків, неповідомлення ними про місце свого перебування та причини відсутності на робочому місці; неподання до Комісії суддями, окрім Вишнякової А.В. та Ситніка О.І., заяв про переведення чи прикріплення до іншого суду; неподання суддями для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції. При цьому Комісією не було констатовано вчинення вказаних дій суддями Вишняковою А.В. та Ситніком О.І.
З огляду на наведене Комісія дійшла висновку, що «незалежно від того, чи має суддя повноваження здійснювати правосуддя, неявка на роботу протягом тривалого часу без поважних причин та невиконання обов’язків судді, а також наявність інформації щодо перевірки фактів сприяння діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» в рамках кримінального провадження свідчать про неналежну поведінку суддів та дії, що порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя та порушують присягу судді». (а.с. 196 т. 1).
Комісією під час перевірки встановлено таке.
Відповідно до розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 27/0/38-14р діяльність Свердловського міського суду Луганської області, Жовтневого районного суду міста Луганська, Краснодонського міськрайонного суду Луганської області, Перевальського районного суду Луганської області, Стахановського міського суду Луганської області, Артемівського районного суду міста Луганська, Краснолуцького міського суду Луганської області тимчасово припинено у зв’язку із неможливістю здійснювати правосуддя через бойові дії, що відбуваються в районі розташування цих судів.
Після припинення роботи судів вказані судді в різний час зверталися до Вищої ради юстиції із заявами про звільнення за власним бажанням або у відставку.
Заяви всіх суддів, окрім судді Свердловського міського суду Луганської області Маркової Т.Г., Вищою радою юстиції було задоволено та протягом липня – жовтня 2015 року внесено відповідні подання до Верховної Ради України.
Листом Голови Верховної Ради України від 17 лютого 2016 року матеріали про звільнення вказаних суддів були повернені до Вищої ради юстиції, а в подальшому передані до Комісії для проведення додаткової перевірки обставин, щодо яких були висловлені зауваження.
Із наданої прокуратурою Луганської області інформації вбачається, що у провадженні слідчого відділу управління прокуратури Луганської області перебуває кримінальне провадження № _______ від _____ за фактами участі суддів апеляційного та місцевих судів Луганської області у діяльності терористичної організації «ЛНР» та активної участі у створенні так званої судової гілки влади ЛНР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 КК України (а.с. 198 т. 1).
За даними Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ та Генеральної прокуратури України, під час досудового розслідування достатніх доказів для повідомлення про підозру суддям місцевих судів, щодо яких Комісією рішенням від 25 жовтня 2017 року внесено подання про звільнення з посади, у вказаному кримінальному провадженні не зібрано. Офіційні документи щодо місця перебування вказаних суддів, їхньої можливої причетності до протиправної діяльності в зоні проведення антитерористичної операції (далі – АТО) або перебування у складі незаконно утворених судів чи інших органів на території так званої ЛНР у Головному управлінні відсутні (а.с. 154, 198 т. 1). При цьому щодо судді Перевальського районного суду Луганської області Вишнякової А.В. Генеральною прокуратурою України повідомлено, що прокуратурою Луганської області кримінальне провадження щодо неї ніколи не розслідувалось і наразі не розслідується (а.с. 198 т. 1).
Стосовно кожного із вказаних суддів встановлено таке.
Після припинення роботи Артемівського районного суду міста Луганська суддя цього суду Труфанова М.О., _____ року народження, 25 серпня 2015 року звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади за власним бажанням. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не зверталася.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Труфанова М.О. після припинення діяльності суду правосуддя не здійснює.
Як вбачається з матеріалів справи, на інтернет-порталі сайту «Миротворець» міститься список особового складу так званої Генеральної прокуратури ЛНР, в якому Труфанова М.О. зазначена як «прокурор отдела по надзору за соблюдением закона при проведении предварительного следствия следователями прокуратуры следственного Управления» (а.с. 165-167 т. 1).
26 квітня 2018 року до ВРП з Комісії надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 28 грудня 2017 року № ______, яким також повідомлено про те, що суддя Артемівського районного суду міста Луганська Труфанова М.О. станом на червень 2017 року займала посаду старшого прокурора відділу по нагляду за дотриманням законів військовими підрозділами «ЛНР» та органами МДБ «ЛНР» так званої генеральної прокуратури ЛНР.
Будь-яких пояснень суддя Труфанова М.О. не надала.
З огляду на наявність у матеріалах справи доказів співпраці судді Труфанової М.О. з терористичною організацією «ЛНР» така поведінка судді підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Враховуючи характер дисциплінарного проступку та його наслідки, є підстави вважати, що застосування до судді Артемівського районного суду міста Луганська Труфанової М.О. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є виправданим та відповідає принципу пропорційності.
Після припинення роботи Стахановського міського суду Луганської області суддя цього суду Кузнецова М.Л., ________ року народження, 6 листопада 2014 року звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади за власним бажанням. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не зверталася.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Кузнецова М.Л. після припинення діяльності суду правосуддя не здійснює.
У рішенні Комісії про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, в тому числі й судді Кузнецової М.Л., вказано, що на інтернет-порталі центральної міської бібліотеки міста Стаханова міститься інформація про проведення суддею Кузнецовою М.Л. лекції на тему «Конституція ЛНР». Таким чином вона відкрито пропагувала діяльність терористичної організації «ЛНР».
Так дійсно, у матеріалах справи містяться роздруківки із сайту Луганської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. М. Горького, в яких є відомості про те, що 6 травня 2016 року в бібліотеці пройшла бесіда зі студентами на тему «Основний закон держави – Конституція», під час якої виступила запрошений юрист Кузнецова М.Л. При цьому зазначено, що захід присвячено річниці прийняття конституції так званої ЛНР. Крім цього, містяться відомості про те, що 17 листопада 2016 року у вказаній бібліотеці відбулася зустріч студентів із суддею Кузнецовою М.Л. під назвою «Я та мої права» (а.с. 168-171 т. 1).
Як вбачається із тексту роздруківки, під час зустрічі 6 травня 2016 року, Кузнецова М.Л. розповідала про права та обов’язки людини. При цьому, зазначено, що доповідь Кузнецової М.Л. було здійснено в контексті «Конституції ЛНР». Під час вказаної доповіді, уривок якої розміщено на сайті мовою оригіналу, Кузнецова М.Л. розповідала студентам про важливість дотримання прав та свобод людини та зазначила: «Вам строить новое государство, приумножать его славу и беречь его богатства» (а.с. 168 т. 1).
Під час бесіди 17 листопада 2016 року суддя Кузнецова М.Л. розповідала про ситуації, в які можуть потрапити підлітки, та шляхи виходу з таких ситуацій. При цьому в розміщеній на вказаному інтернет-сайті статті Кузнецова М.Л. зазначена як «судья Стахановского суда» (а.с. 170 т. 1). Однак доказів здійснення Кузнецовою М.Л. правосуддя від імені «ЛНР» матеріали справи не містять.
Суддя Кузнецова М.Л. пояснень не надала.
З огляду на інформацію, зібрану Комісією під час перевірки, суддя Кузнецова М.Л. визнала незаконну владу на території Луганської області та співпрацює із нею, пропагуючи діяльність «ЛНР» серед молоді.
Така поведінка судді підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
З огляду на характер дисциплінарного проступку, його наслідки є підстави вважати, що застосування до судді Стахановського міського суду Луганської області Кузнецової М.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є виправданим та відповідає принципу пропорційності.
Після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області суддя цього суду Маркова Т.Г., _______ року народження, 19 листопада 2014 року звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади за власним бажанням, розгляд якої було зупинено рішенням Вищої ради юстиції від 22 жовтня 2015 року № 795/0/15-15 до закінчення Комісією перевірки наявності в діях судді Маркової Т.Г. дисциплінарного правопорушення і порушення присяги судді.
Із наданої прокуратурою Луганської області інформації вбачається, що у провадженні слідчого відділу управління прокуратури Луганської області перебуває кримінальне провадження № _______ від _______ за фактами участі суддів апеляційного та місцевих судів Луганської області у діяльності терористичної організації «ЛНР» і активної участі у створенні так званої судової гілки влади ЛНР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 КК України (а.с. 61 т. 1).
Згідно із листом Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ в рамках відкритого прокуратурою Луганської області кримінального провадження встановлено, що у травні
2015 року Маркова Т.Г. подала до так званого міністерства юстиції ЛНР анкету на зайняття посади судді «ЛНР». У вересні 2015 року Маркова Т.Г. пройшла тестування в міністерстві юстиції ЛНР на зайняття посади судді в місцевих та районних судах ЛНР. За результатами конкурсу Маркова Т.Г. планувала здійснювати правосуддя від імені незаконно утвореної республіки в тимчасово окупованому місті Свердловську Луганської області. Згідно з отриманими на цей час даними Маркова Т.Г. перебуває у складі незаконно утвореного суду – «Свердловский городской суд ЛНР» (а.с. 103 т. 1).
Аналогічну інформацію надано також у листі Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від _____ року №______, який надійшов із Комісії до ВРП 26 квітня 2018 року.
Водночас жодних доказів на підтвердження наведених обставин ні Комісії, ні ВРП надано не було. При цьому прокуратурою Луганської області, Генеральною прокуратурою України, Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ листами, надісланими у 2016 та 2017 роках, повідомлялося про те, що під час досудового розслідування достатніх доказів для повідомлення про підозру Марковій Т.Г. не зібрано, а офіційна інформація щодо перебування судді Маркової Т.Г. на посаді незаконно утвореного «Свердловского городского суда ЛНР» відсутня (а.с. 106, 153, 156, 198 т. 1).
Із наданої Головою Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) інформації вбачається, що Маркова Т.Г. правосуддя не здійснює, дані щодо місця її перебування в територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Луганській області відсутні.
Маркова Т.Г. не зверталась до Комісії із заявою про переведення чи прикріплення до іншого суду.
Із письмових пояснень судді Маркової Т.Г. вбачається, що після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області вона була вимушена написати заяву про звільнення через неможливість виконувати обов’язки судді з незалежних від неї причин.
Також зазначила, що й раніше нею не розглядалося питання щодо переведення до іншого суду, а враховуючи, що на її утриманні перебувала старенька мати, 1940 року народження, та брат, який мав інвалідність ІІ групи та помер у жовтні 2015 року, не мала можливості та бажання переводитися на роботу до іншого суду (копії медичних документів – а.с. 64–68 т. 2).
Крім цього, суддя Маркова Т.Г. заперечила відомості щодо співпраці з «ЛНР», повідомила, що вона не працює та ніколи не працювала суддею Свердловського суду ЛНР і не перебуває у його складі.
На підтвердження вказаного надала копії трудової книжки та підписаної нею присяги судді Українському народові.
Як вбачається з характеристики судді Маркової Т.Г., наданої суддею Печерського районного суду міста Києва Писанцем В.А., який обіймав посаду голови Свердловського міського суду Луганської області до припинення діяльності вказаним судом, Маркова Т.Г. зарекомендувала себе позитивно, як досвідчений та кваліфікований суддя, який належним чином виконує професійні обов’язки зі здійснення правосуддя (а.с. 68 т. 1).
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді
Маркової Т.Г. не встановлено складу порушення присяги в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Марковою Т.Г. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Маркова Т.Г. майже два роки вже не могла здійснювати повноваження судді, проте не була звільнена з посади судді з незалежних від неї підстав.
Щодо посилання у вказаному рішенні на неявку судді Маркової Т.Г. на роботу протягом тривалого часу без поважних причин та невиконання нею обов’язків судді як на підставу для притягнення її до дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що такі доводи не відповідають обставинам справи, оскільки діяльність Свердловського міського суду Луганської області, який був основним місцем роботи судді Маркової Т.Г., тимчасово припинено з вересня 2014 року, а доводи судді щодо поважності причин, через які вона не мала змоги ініціювати своє переведення до суду в іншому регіоні країни, Комісією не було спростовано та не надано їм належної оцінки.
Будь-яких фактів, які б свідчили про співпрацю судді Маркової Т.Г. із так званою самопроголошеною Луганською народною республікою, матеріали дисциплінарної справи не містять, а висновок, якого дійшла Комісія в рішенні від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17, про те, що «наявність інформації щодо перевірки фактів сприяння діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» в рамках кримінального провадження свідчать про неналежну поведінку суддів, з яких вбачаються дії, що порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя та порушують присягу судді», не можна вважати обґрунтованим, оскільки вказаним підтверджується недоведеність фактів такої незаконної співпраці.
Після припинення роботи Краснодонського міськрайонного суду Луганської області суддя цього суду Булавіна Н.І. _____ року народження, 4 грудня 2014 року звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не зверталась.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Булавіна Н.І. після припинення діяльності суду правосуддя не здійснює.
За інформацією Департаменту контррозвідки СБУ, суддя Булавіна Н.І. з 4 червня 2016 року виїхала на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повернулась.
Суддя Булавіна Н.І. пояснень не надала.
26 квітня 2018 року до ВРП з Комісії надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від ______ року № __________, в якому повідомлено про те, що голова Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Булавіна Н.І. брала участь у нарадах з обговорення кримінального та кримінально-процесуального кодексів «ЛНР». Доказів на підтвердження вказаного надано не було.
При цьому слід зазначити, що Комісією в рішенні від 25 жовтня 2017 року оцінка вказаним відомостям не надавалася, оскільки їх було надано Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ вже після прийняття Комісією такого рішення, яке, у свою чергу, ґрунтувалось на інших підставах.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування до судді Булавіної Н.І. дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді Булавіної Н.І., як і судді Маркової Т.Г., не встановлено складу порушення присяги в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Сам факт неподання суддею Булавіною Н.І. заяви про переведення до іншого суду після припинення діяльності Краснодонським міськрайонним судом Луганської області не має характеру порушення присяги судді в розумінні зазначеного Закону та істотного дисциплінарного порушення в розумінні чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, що заяву про звільнення у відставку нею було подано після припинення діяльності суду, в якому Булавіна Н.І. працювала на посаді судді, яку не було розглянуто з незалежних від неї підстав.
При цьому Комісією в рішенні не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів щодо співпраці судді Булавіної Н.І. з «ЛНР» та відсутності достатніх доказів для повідомлення їй про підозру. Таким чином, висновок Комісії щодо наявності в діях судді Булавіної Н.І. складу порушення присяги судді та істотного дисциплінарного проступку, зроблений без їх належного доведення, суперечить встановленим обставинам та є необґрунтованим.
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Булавіною Н.І. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Булавіна Н.І. майже два роки вже не могла здійснювати повноваження судді, проте не була звільнена з посади судді з незалежних від неї підстав.
Після припинення роботи Перевальського районного суду Луганської області суддя цього суду Вишнякова А.В., ______ року народження, 10 лютого 2015 року звернулась до Комісії із заявою щодо надання довідки про наявність вакантної посади у Добропільському міськрайонному суді Донецької області, за результатами розгляду якої 5 червня 2015 року Комісією подано Президентові України відповідний пакет документів для переведення судді Вишнякової А.В. до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Надіслані Комісією матеріали щодо переведення Вишнякової А.В. до вказаного суду було повернено Адміністрацією Президента України 17 вересня 2015 року у зв’язку з досягненням суддею 24 серпня 2015 року 65 років.
Рішенням Комісії від 9 квітня 2015 року Вишнякову А.В. прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.
20 липня 2015 року суддя Вишнякова А.В. звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про відставку.
Із наданої Головою ДСА України інформації вбачається, що Вишнякова А.В. правосуддя не здійснює, дані щодо місця перебування судді у територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Луганській області відсутні.
Суддя Вишнякова А.В. у поясненнях зазначила, що вона пропрацювала в Перевальському районному суді Луганської області з 1968 року, де обіймала посади від секретаря судових засідань до голови суду, після припинення роботи суду ніде не працює, оскільки в 2018 році їй виповниться 68 років, має захворювання на цукровий діабет 2 ступеня, гіпертонію, а також доглядає за онукою – інвалідом дитинства, хворою на ДЦП, яка самостійно не стоїть і не ходить.
Крім цього, суддя вказала, що вона ніколи не притягувалась до дисциплінарної відповідальності, має подяки і нагороди.
До письмових пояснень від 30 квітня 2018 року суддя додатково надала заяву про звільнення у відставку та копії двох почесних грамот.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді у діях судді Вишнякової А.В. не встановлено складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
Водночас у рішенні Комісії не надано оцінки встановленим нею фактам, а саме: ініціюванню суддею Вишняковою А.В. питання про переведення її до іншого суду після припинення діяльності Перевальським районним судом Луганської області, яке не було розглянуто у зв’язку із досягненням суддею 65-річного віку; відсутності будь-яких відомостей щодо співпраці судді Вишнякової А.В. з «ЛНР» та відповідного кримінального провадження щодо неї.
Неприбуття судді Вишнякової А.В. до Рубіжанського міського суду Луганської області, до якого її прикріплено, не може бути кваліфіковане як порушення присяги судді в розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та істотне дисциплінарне порушення в розумінні Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», на які посилається Комісія в рішенні, оскільки Комісією не надано належної оцінки поясненням судді щодо стану її здоров’я та стану здоров’я її онуки.
Після припинення роботи Жовтневого районного суду міста Луганська суддя цього суду Ситнік О.І., _______ року народження, 24 вересня 2015 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про відставку.
14 грудня 2015 року Ситнік О.І. звернувся до Комісії із заявою про прикріплення його до Рубіжанського міського суду Луганської області.
Рішенням Комісії від 27 січня 2016 року Ситніка О.І. прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.
За інформацією Департаменту контррозвідки СБУ Ситнік О.І. з 22 березня 2016 року виїхав на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повернувся (а.с. 70 т. 1).
Із пояснень судді Жовтневого районного суду міста Луганська Ситніка О.І. вбачається, що в липні 2014 року у зв’язку з бойовими діями та захопленням будинку військовими був вимушений переселитись з сім’єю до садового товариства «Щастя», а потім до міста Щастя, які розташовані в зоні розмежування. На підтвердження вказаного Ситнік О.І. надав копію довідки від 27 листопада 2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем перебування в місті Щасті (а.с. 72 т. 2).
Суддя Ситнік О.І. в письмових поясненнях повідомив, що має стаж роботи на посаді судді 35 років, 27 з яких працював головою Жовтневого районного суду міста Луганська. За час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має заохочення. Станом на день надання пояснень суддя ніде не працював у зв’язку з незадовільним станом здоров’я (раніше переніс інфаркт, атеросклероз нижніх кінцівок), тяжкою хворобою і смертю дружини.
Також пояснив, що у вересні 2015 року він досяг граничного віку перебування на посаді судді і через незадовільний стан здоров’я працювати не може.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді
Ситніка О.І. не встановлено складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
У рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей щодо співпраці судді Ситніка О.І. з «ЛНР».
Неприбуття судді Ситніка О.І. до Рубіжанського міського суду Луганської області, до якого він прикріплений, не може бути кваліфіковане як порушення присяги судді в розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та істотне дисциплінарне порушення в розумінні Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», на які посилається Комісія в рішенні, оскільки Комісією не надано належної оцінки поясненням судді щодо стану його здоров’я та стану здоров’я його близьких.
Після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області суддя цього суду Алейников В.І., _____ року народження, 9 листопада 2014 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади судді за власним бажанням. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не звертався.
За інформацією територіального управління Держаної судової адміністрації України в Луганській області суддя Алейников В.І. після припинення діяльності суду правосуддя не здійснює.
Згідно з інформацією Департаменту контррозвідки СБУ Алейников В.І. з 24 листопада 2015 року виїхав на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повертався.
Алейников В.І. у поясненнях зазначає, що у зв’язку з припиненням роботи Свердловського міського суду Луганської області та проведенням АТО в жовтні 2014 року був змушений подати заяву про звільнення з посади судді з огляду на складні сімейні обставини, оскільки з ним проживають та перебувають на його утриманні непрацездатна дружина та її тяжкохвора мати, ______ року народження, яка не може самостійно пересуватись. На підтвердження вказаного суддею надано копії виписок з історії хвороб (а.с. 102–118 т. 2).
Також суддя вказав, що на території України ні він, ні його дружина та її матір не мають родичів та не мають змоги кудись виїхати; йому як судді Свердловського міського суду Луганської області не було запропоновано перевестися на роботу до іншого суду в іншій області.
Окрім того, зазначив, що він не перебував і не перебуває в жодній партійній чи будь-якій іншій державній, громадській, військовій чи іншій організації або угрупованні.
Суддя вказав на порушення державою його прав через тривалий нерозгляд його заяви про звільнення з посади судді за власним бажанням, в результаті чого він був позбавлений можливості реалізувати право на працю в інших сферах діяльності.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді у діях судді Алейникова В.І. не встановлено складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
У рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей щодо співпраці судді Алейникова В.І. з «ЛНР».
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Алейниковим В.І. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Алейников В.І. майже два роки вже не міг здійснювати повноваження судді, проте не був звільнений з посади судді з незалежних від нього підстав.
Посилання Комісії на те, що суддя Алейников В.І. після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області до Комісії із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду не звертався, як на одну з підстав для внесення подання про його звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України є необґрунтованим, оскільки Комісією не надано належної оцінки поясненням судді про те, що він не мав змоги ініціювати питання про переведення його до іншого суду в іншому регіоні країни через поганий стан його здоров’я та його близьких, у зв’язку із чим подав заяву про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Після припинення роботи Краснодонського міськрайонного суду Луганської області суддя цього суду Дюбін В.В., _________ року народження, 4 грудня 2014 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не звертався.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Дюбін В.В. після припинення діяльності суду правосуддя не здійснює.
Згідно з інформацією Департаменту контррозвідки СБУ суддя Дюбін В.В. з 4 листопада 2015 року виїхав на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повернувся.
26 квітня 2018 року до ВРП з Комісії надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від ______ № _______, в якому повідомлено про те, що син судді Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Дюбіна В.В. – ОСОБА1 у вересні 2017 року працював заступником прокурора Артемівського району міста Луганська так званої ЛНР, а його донька ОСОБА2 у червні 2017 року займала посаду прокурора відділу по нагляду за дотриманням та правильним застосуванням законів так званої генеральної прокуратури ЛНР. Жодних доказів на підтвердження вказаного надано не було.
Суддя Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Дюбін В.В. пояснив, що через припинення роботи Краснодонського міськрайонного суду Луганської області та початок АТО в листопаді 2014 року він звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я виїхати на підконтрольну Україні територію не мав змоги. Після припинення роботи суду ніде не працював.
На підтвердження зазначеного надав копії медичних документів та трудової книжки (а.с. 83–89 т. 2).
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді у діях судді
Дюбіна В.В. не встановлено складу порушення присяги в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
Сам факт неподання суддею Дюбіним В.В. заяви про переведення до іншого суду після припинення діяльності Краснодонського міськрайонного суду Луганської області не має характеру порушення присяги судді в розумінні зазначеного Закону та істотного дисциплінарного порушення в розумінні чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, Комісією під час прийняття рішення не надано оцінки поясненням судді щодо фізичної неможливості переведення до іншого суду іншого регіону країни та поданню ним заяви про звільнення у відставку після припинення діяльності суду, в якому він працював на посаді судді, яку не було розглянуто з незалежних від нього підстав.
Також Комісією в рішенні не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів співпраці судді Дюбіна В.В. з «ЛНР» та достатніх доказів для повідомлення йому про підозру.
Можлива співпраця сина та доньки судді з терористичною організацією ЛНР, про що повідомлено Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ вже після прийняття Комісією рішення від
25 жовтня 2017 року, без надання доказів щодо вказаних обставин не містить складу дисциплінарного проступку судді, оскільки така кваліфікація дій судді порушувала б принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Дюбіним В.В. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Дюбін В.В. майже два роки вже не міг здійснювати повноваження судді, проте не був звільнений з посади судді з незалежних від нього підстав, також не може кваліфікуватися як дисциплінарний проступок, наслідком якого є звільнення за порушення присяги судді.
Після припинення роботи Краснодонського міськрайонного суду Луганської області суддя цього суду Кузьмич В.Г., ______ року народження, 27 жовтня 2014 року звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не зверталася.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Кузьмич В.Г. після припинення діяльності зазначеного суду правосуддя не здійснює.
Згідно з інформацією Департаменту контррозвідки СБУ Кузьмич В.Г. з 17 травня 2016 року виїхала на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повернулась.
Суддя Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Кузьмич В.Г. пояснила, що вона понад 30 років сумлінно здійснювала правосуддя, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, неодноразово була нагороджена почесними грамотами, має Почесну відзнаку Вищої ради юстиції, майже не має скасованих рішень, неодноразово була запрошена на роботу до апеляційного суду Луганської області, проте за станом здоров’я (у травні 2002 року перенесла мікроінсульт) вимушена була відмовитись.
Після окупації міста Краснодона виїхала на підконтрольну Україні територію. Із серпня 2014 року проживає у місті Старобільську Луганської області. У грудні 2014 року отримала довідку переселенця у місті Старобільську Луганської області, де зараз і проживає, періодично виїжджаючи до міста Краснодона навідувати своє майно (додана копія довідки тимчасово переміщеної особи, а.с. 5 т. 2).
Також зазначено, що перевестись на роботу до будь-якого іншого суду на території України з огляду на вік (на той час їй було 62 роки), стан здоров’я (перенесла мікроінсульт) та стан здоров’я її чоловіка, який обмежений у пересуванні, не змогла фізично. Крім цього, не змогла залишити без догляду могили своїх нещодавно померлих батьків, а також рідну тітку похилого віку (81 рік) і її непрацездатну доньку – інваліда дитинства ІІ групи, позбавлену можливості самостійно пересуватися, у яких немає родичів, окрім неї. З огляду на це нею було прийнято рішення про вихід у відставку, про що було повідомлено Вищу раду юстиції (надано копії епікризу та витягу з медичної карти, а.с. 15–17, 93–101 т. 2).
Про місце свого перебування суддя Кузьмич В.Г. повідомляла територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області; в березні 2015 року подала декларацію про доходи за 2014 рік (копію надано до ВРП листом від 10 травня 2018 року).
Окрім того, суддя Кузьмич В.Г. зазначила, що з дня припинення роботи суду вона не розглянула жодної судової справи; жодного рішення неіснуючої «ЛНР» вона не виносила, в «референдумах» участі не брала, документів не подавала, не складала іспитів, не брала участі у конкурсах та не працювала у судовій системі.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді
Кузьмич В.Г. не встановлено складу порушення присяги в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
У рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей щодо співпраці судді Кузьмич В.Г. з «ЛНР», а також поясненням судді щодо фізичної неможливості переведення до іншого суду в іншому регіоні країни.
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії неподанням суддею Кузьмич В.Г. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Кузьмич В.Г. майже два роки вже не могла здійснювати повноваження судді, проте не була звільнена з посади судді з незалежних від неї підстав.
Після припинення роботи Стахановського міського суду Луганської області суддя цього суду Очеретний О.В., _______ року народження, 6 жовтня 2014 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не звертався.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Очеретний О.В. після припинення діяльності вказаного суду правосуддя не здійснює.
Згідно із інформацією Департаменту контррозвідки СБУ суддя Очеретний О.В. з 6 грудня 2015 року виїхав на тимчасово окуповану територію Луганської області та до цього часу не повернувся.
Суддя Очеретний О.В. пояснень не надав.
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді
Очеретного О.В. не встановлено складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
Сам факт неподання суддею Очеретним О.В. заяви про переведення до іншого суду після припинення діяльності Стахановського міського суду Луганської області не має характеру порушення присяги в розумінні зазначеного Закону та істотного дисциплінарного порушення в розумінні чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, що подану ним заяву про звільнення у відставку після припинення діяльності суду, в якому він працював на посаді судді, не було розглянуто з незалежних від нього підстав.
При цьому в рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів щодо співпраці судді Очеретного О.В. з «ЛНР» та відсутності достатніх доказів для повідомлення йому про підозру. Висновок Комісії про наявність у діях вказаного судді складу порушення присяги та істотного дисциплінарного проступку без належного доведення, суперечить встановленим обставинам та є необґрунтованим.
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Очеретним О.В. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Очеретний О.В. майже два роки вже не міг здійснювати повноваження судді, проте не був звільнений з посади судді з незалежних від нього підстав.
Після припинення роботи Краснолуцького міського суду Луганської області суддя цього суду Шелюта В.М., ______ року народження, 29 липня 2015 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади за власним бажанням. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду до Комісії не звертався.
За інформацією територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, суддя Шелюта В.М. після припинення діяльності зазначеного суду правосуддя не здійснює.
Відповідно до листа Департаменту контррозвідки СБУ відсутня інформація про виїзд з території України судді Шелюти В.М. (а.с. 70 т. 1).
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді не встановлено в діях судді Шелюти В.М. складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
Сам факт неподання суддею Шелютою В.М. заяви про переведення до іншого суду після припинення діяльності Краснолуцького міського суду Луганської області не має характеру порушення присяги в розумінні зазначеного Закону та істотного дисциплінарного порушення в розумінні чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, що подану ним заяву про звільнення за власним бажанням після припинення діяльності суду, в якому він працював на посаді судді, не було розглянуто з незалежних від нього підстав.
При цьому у рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів щодо співпраці судді Шелюти В.М. з «ЛНР» та відсутності достатніх доказів для повідомлення йому про підозру. Таким чином, висновок Комісії щодо наявності в діях вказаного судді складу порушення присяги судді та істотного дисциплінарного проступку без належного доведення існування таких суперечить встановленим обставинам та є необґрунтованим.
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Шелютою В.М. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Шелюта В.М. майже два роки вже не міг здійснювати повноваження судді, проте не був звільнений з посади судді з незалежних від нього підстав.
Після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області суддя цього суду Колтун В.А., _______ року народження, 10 листопада 2014 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади судді у відставку. Із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду не звертався.
28 жовтня 2016 року Верховна Рада України передала подання стосовно Колтуна В.А. Вищий раді юстиції відповідно до пункту 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для ухвалення рішення про звільнення судді з посади з підстав, зазначених у поданні.
Рішенням ВРП від 9 березня 2017 року розгляд заяви Колтуна В.А. про звільнення з посади судді у відставку зупинено до закінчення розгляду дисциплінарної справи щодо нього, яка перебувала на розгляді Комісії.
За інформацією територіального управління ДСА України в Луганській області, суддя Колтун В.А. після припинення діяльності вказаного суду правосуддя не здійснює.
Відповідно до листа Департаменту контррозвідки СБУ відсутня інформація про виїзд судді Колтуна В.А. з території України (а.с. 70 т. 1).
Суддя Свердловського міського суду Луганської області Колтун В.А. пояснив, що має стаж роботи на посаді судді більше 30 років і за весь цей час не мав жодного дисциплінарного стягнення, а тільки заохочення.
Після припинення роботи суду в листопаді 2014 року він подав до Вищої ради юстиції заяву про відставку у зв’язку із припиненням роботи суду та поганим станом здоров’я. Після припинення роботи суду ніде не працює, жодних виплат не отримує, живе за рахунок підсобного господарства та пенсії дружини.
Також пояснив, що на його утриманні перебуває хвора мати похилого віку, ______ року народження, та брат – інвалід ІІ групи, у яких немає близьких родичів, окрім нього. На підтвердження вказаним суддею надано копії медичних документів та паспорта його матері (а.с. 73–82 т. 2).
За результатами опрацювання матеріалів справи та рішення Комісії від 25 жовтня 2017 року № 17/дп-17 про застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді в діях судді
Колтуна В.А. не встановлено складу порушення присяги судді в розумінні Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також складу істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, визначення якого наведено в частині дев’ятій статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», з підстав, аналогічних підставам невстановлення таких порушень у діях судді Маркової Т.Г.
У рішенні Комісії не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей щодо співпраці судді Колтуна В.А. з «ЛНР».
Стосовно обґрунтування вказаного рішення Комісії фактом неподання суддею Колтуном В.А. для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, слід зазначити, що до початку роботи системи електронного декларування (1 вересня 2016 року) суддя Колтун В.А. вже майже два роки не міг здійснювати повноваження судді, проте не був звільнений з посади судді з незалежних від нього підстав.
Доводи Комісії про те, що суддя Колтун В.А. після припинення роботи Свердловського міського суду Луганської області не звертався до Комісії із заявою про прикріплення або переведення до іншого суду, як на одну з підстав для внесення подання про його звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, є необґрунтованими, оскільки Комісією не надано належної оцінки поясненням судді про те, що він не мав змоги ініціювати питання про переведення його до іншого суду в іншому регіоні країни через стан його здоров’я та стан здоров’я його близьких, у зв’язку із чим ним було подано заяву про звільнення з посади судді у відставку.
Пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи. Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішенням, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Комісія застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Отже, дисциплінарні провадження за вказаними скаргами щодо підстав дисциплінарної відповідальності суддів судів Луганської області та міста Луганська здійснювались відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади, прийняті до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя розглядає в порядку, встановленому главою 6 розділу II цього Закону. За результатами розгляду Вища рада правосуддя може прийняти рішення про звільнення судді з посади на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Розглядаючи питання про звільнення вказаних суддів на підставі рішення Комісії про внесення подання про звільнення суддів з посади, ВРП виходить із того, що норми глави 6 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не передбачають перегляду зазначеного рішення Комісії та переоцінки зібраних нею доказів вчинення дисциплінарного проступку. Водночас ВРП не позбавлена права відмовити у задоволенні подання про звільнення судді з посади, якщо рішення Комісії є явно необґрунтованим.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 106, 109 та пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 19 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Труфанову Марину Олександрівну з посади судді Артемівського районного суду міста Луганська, Кузнецову Марину Леонідівну – з посади судді Стахановського міського суду Луганської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
відмовити у звільненні з посади судді Жовтневого районного суду міста Луганська Ситніка Олександра Івановича, судді Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Булавіної Наталії Іванівни, суддів Свердловського міського суду Луганської області Алейникова Володимира Івановича, Колтуна Віктора Анатолійовича, Маркової Тетяни Григоріївни, суддів Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Дюбіна Валерія Васильовича, Кузьмич Валентини Григорівни, судді Перевальського районного суду Луганської області Вишнякової Алли Володимирівни, судді Стахановського міського суду Луганської області Очеретного Олександра Володимировича, судді Краснолуцького міського суду Луганської області Шелюти Вячеслава Михайловича.
Голова Вищої ради правосуддя
І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
А.А. Овсієнко
Л.А. Швецова
