X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
15.06.2021
1345/0/15-21
Про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І.

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски Андрія Івановича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 18 січня 2021 року за вхідним № 233/0/6-21 надійшла скарга судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І. від 16 грудня 2020 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі також – Палата) від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У скарзі висловлено клопотання про поновлення строку для оскарження зазначеного рішення Палати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

Суддю Тріску А.І., Департамент патрульної поліції Національної поліції України належним чином повідомлено про дати, час і місце засідань Вищої ради правосуддя, призначених на 25 березня, 13 квітня, 18 травня, 1 червня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

На засіданні Вищої ради правосуддя 25 березня 2021 року питання про розгляд скарги судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20 із клопотанням про поновлення строку для оскарження цього рішення не було включено до порядку денного у зв’язку з відсутністю необхідної кількості членів Вищої ради правосуддя для його розгляду.

13 квітня та 18 травня 2021 року розгляд вказаного питання порядку денного був відкладений за клопотаннями судді Тріски А.І. у зв’язку з неможливістю прибути на засідання Вищої ради правосуддя.

1 червня 2021 року зазначене питання не було включено до порядку денного через відсутність необхідної кількості членів Вищої ради правосуддя для його розгляду.

Суддю Тріску А.І., Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомлено про дату, час і місце засідання Вищої ради правосуддя, призначеного на 15 червня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарної справи скаржнику, судді та їхнім представникам запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції та подати відповідні клопотання.

У засідання Вищої ради правосуддя 15 червня 2021 року прибули суддя Тріска А.І., представник судді – адвокат Шевченко М.М.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року судді Трісці А.І. поновлено строк для подання скарги на вказане рішення Палати.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу, матеріали дисциплінарної справи, інші долучені матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., суддю Тріску А.І., представника судді – адвоката Шевченка М.М., дійшла висновку, що рішення Палати від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І. підлягає зміні з огляду на таке.

Тріска Андрій Іванович Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 призначений строком на п’ять років на посаду судді Садгірського районного суду міста Чернівців.

Зі змісту оскаржуваного рішення Палати та матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 1 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 1 червня 2020 року (єдиний унікальний номер 5817/0/8-20) на дії судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І.

Ухвалою Палати від 28 серпня 2020 року № 2490/1дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно цього судді у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 27 листопада 2020 року були присутні представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кисіль А.В. і Радей О.А., які підтримали зазначені у дисциплінарній скарзі доводи та просили притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, суддя Тріска А.І. та його представник Шевченко М.М., які підтримали наведені у поясненнях доводи та просили відмовити у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Палатою досліджено витребувані копії матеріалів справи № 718/2891/18, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, та встановлено, що 26 липня 2018 року о 02:22 екіпаж у складі інспекторів Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Чолана В.В. та Паранюка А.В. під час патрулювання зупинив автомобіль марки «Volkswagen Golf» під керуванням судді ОСОБА1 у зв’язку із порушенням вимог підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху, згідно з яким водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом. За вказаним фактом на місці зупинки винесено постанову за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). При цьому суддя ОСОБА1 не заперечував порушення ним зазначених Правил дорожнього руху.

Під час перевірки документів екіпаж патрульної поліції встановив наявність запаху алкоголю із салону транспортного засобу, в якому перебував суддя ОСОБА1. Оскільки суддя заперечував наявність запаху алкоголю, патрульні запропонували йому вийти із транспортного засобу, щоб переконатись у відсутності запаху алкоголю від водія, на що він погодився. У результаті спілкування екіпаж патрульної поліції о 02:28 запропонував ОСОБА1 пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», від чого він відмовився. При цьому ОСОБА1 виявив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров’я. Патрульний поліцейський склав направлення до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (далі – ЧОНД), куди ОСОБА1 разом з екіпажем патрульної поліції прибув о 03:20.

На пропозицію лікаря-нарколога ЧОНД Гуцуляк М.С. ОСОБА1 відмовився заповнити заяву-згоду на проведення огляду та згоду на обробку персональних даних і просив патрульних поліцейських повторно виписати направлення на огляд у лікарні швидкої медичної допомоги на вулиці Фастівській в місті Чернівцях, де він міг би здати кров на аналіз. ОСОБА1 зазначив, що не буде проходити огляд у ЧОНД, оскільки лікар-нарколог упереджено до нього ставиться. У результаті спілкування (впродовж майже пів години) лікар-нарколог склала довідку про відмову ОСОБА1 від проходження медичного огляду. Інспектор Чолан В.В. склав протокол про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, згідно з яким Тріска А.І. у присутності свідків ОСОБА2 та ОСОБА3 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення Кіцманський районний суд Чернівецької області постановою від 25 жовтня 2018 року у справі № 718/2891/18, яку залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2018 року, визнав ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і призначив йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Причинами відмови ОСОБА1 від проходження огляду на стан сп’яніння в ЧОНД стали упереджене, за його твердженням, ставлення до нього лікаря-нарколога та вимога про повторне направлення до іншого закладу охорони здоров’я.

Законодавством України встановлено, що перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право на проведення огляду на стан сп’яніння особи, яка керує транспортним засобом, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій, проведення такого огляду в інших закладах забороняється (частина третя статті 266 КУпАП, пункт 1 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735).

Із наказів Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації 2015–2018 років вбачається, що лікарня швидкої медичної допомоги на вулиці Фастівській у місті Чернівцях, до якої ОСОБА1 просив патрульних поліцейських направити його для здачі крові на аналіз, не належить до переліку закладів охорони здоров’я Чернівецької області, яким надається право на проведення оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (накази від 15 грудня 2015 року № 259, від 21 березня 2016 року № 136, від 12 жовтня 2018 року № 574, від 27 листопада 2018 року № 662).

Суддя ОСОБА1 не дотримався встановленої законом процедури огляду його як водія на стан алкогольного сп’яніння, що, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, свідчить про недотримання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення одного з найтяжчих адміністративних правопорушень.

Суддя Тріска А.І., його представник Шевченко М.М. у поясненнях та на засіданні Палати 27 листопада 2020 року обґрунтовували необхідність відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 718/2891/18 ухвалені при неповному з’ясуванні всіх обставин справи щодо оцінки дій працівників поліції та порядку проведення огляду на стан сп’яніння судді в ЧОНД, а поведінка судді Тріски А.І. є допустимою, оскільки з моменту зупинки транспортного засобу екіпажем патрульної поліції суддя поводився ввічливо.

Палата встановила, що доводи судді Тріски А.І. та його представника Шевченка М.М. зводяться до незгоди із встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 718/2891/18 обставинами, при цьому наголосила, що предметом розгляду вказаної дисциплінарної справи є поведінка судді під час зупинки на вимогу патрульних поліцейських транспортного засобу, яким він керував, та у закладі охорони здоров’я.

Мотивуючи прийняте рішення, Палата з посиланням на стандарти етичної поведінки, яких має додержуватись суддя, встановлені Кодексом суддівської етики відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи та інші) зауважила, що один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті.

Вказаними положеннями закріплено обов’язок судді додержуватися високих стандартів етичної поведінки. Більше того, з огляду на наявність у судді спеціальних правових знань та, відповідно, підвищених вимог до судді він повинен додержуватись не лише утверджених у суспільстві загальноприйнятих правил етичної поведінки для кожного громадянина, а й вчиняти у певних ситуаціях усі можливі дії для встановлення істини.

Палата, зважаючи на відсутність під час розгляду дисциплінарної справи преюдиційного значення встановлених обставин та висновків у судовій справі № 718/2891/18, дійшла висновку, що суддя Тріска А.І. на порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров’я, не вжив заходів для усунення сумнівів щодо перебування його у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 3 Кодексу суддівської етики, пункту 4.2 Бангалорських принципів, норми суддівської етики та присягу судді.

Під час розгляду дисциплінарної справи суддя Тріска А.І. підтвердив, що обізнаний із встановленою законом процедурою огляду особи на стан сп’яніння, покладеними на нього обов’язками судді, а також підвищеними вимогами суспільства до його поведінки як судді порівняно з пересічними громадянами. Суддя Тріска А.І. не міг не знати, що відмова від огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров’я призведе до виникнення у стороннього спостерігача сумнівів щодо перебування його у стані алкогольного сп’яніння та матиме негативний вплив на рівень суспільної довіри до суду. Однак умисно допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Враховуючи положення пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Палата встановила, що суддя Тріска А.І. вчинив істотний дисциплінарний проступок, допустив грубе нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді.

Строк застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбачений частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не закінчився.

Палатою враховано надану головою Садгірського районного суду міста Чернівців Проскурняком І.Г. характеристику судді Тріски А.І.

Водночас Палата зауважила, що поняття «особа судді» в розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 109) та «дані, що характеризують особу судді» в розумінні Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (частина п’ята статті 50) під час обрання виду дисциплінарного стягнення не повинні визначатися виключно на підставі оцінки, наданої головою суду чи зборами суду, де працює суддя. При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарний орган повинен враховувати й інші обставини, які можуть охарактеризувати суддю.

З урахуванням викладеного Палата під час розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення взяла до уваги висвітлені у засобах масової інформації події 2016 року щодо зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу, яким керував суддя Тріска А.І., у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху та поведінку цього судді після виникнення у патрульних підозри щодо вживання ним алкогольних напоїв. Також враховано неодноразове негативне висвітлення у засобах масової інформації подій 26 липня 2018 року за участю судді Тріски А.І.

З огляду на наведене Палата дійшла висновку, що суддя Тріска А.І. вчинив істотний дисциплінарний проступок, допустив грубе нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, та, враховуючи характеристику судді, положення частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вважає, що застосування до судді м’якшого дисциплінарного стягнення, ніж внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади, не буде пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і не відповідатиме вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус судді».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Палати, суддя Тріска А.І. подав скаргу, в якій висловив прохання скасувати оскаржуване рішення та закрити дисциплінарне провадження.

Зокрема, суддя Тріска А.І. вважає, що Палата обрала дисциплінарне стягнення без вивчення його поведінки, застосувала формалістичний підхід, не обґрунтувала рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення, не врахувала практику Вищої ради правосуддя, принципи, задекларовані рішеннями Європейського суду з прав людини, можливості застосування більш м’якого стягнення, особу судді. Стверджує, що описані Палатою події та обставини виходять за межі скарги та дослідження обставин, застосовано преюдиційність рішення, незважаючи на формальне цитування щодо такого незастосування.

Суддя Тріска А.І., наголошуючи на повноваженнях Вищої ради правосуддя щодо визначення критеріїв пропорційності, зазначив, що в оскаржуваному рішенні Палати не обґрунтовано наявності у судді умислу на порушення норм права, його дії перебувають лише в опосередкованому причинному зв’язку з наслідками – постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому, враховуючи позитивну характеристику, відсутність у нього інших дисциплінарних стягнень, стверджує, що застосований вид дисциплінарного стягнення можна вважати непропорційним вчиненому суддею проступку.

Суддя зауважив, що рішення Палати підлягає повному та всебічному перегляду насамперед з точки зору викладених у ньому підстав і мотивів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Вищою радою правосуддя встановлено, що Палата під час розгляду вказаної дисциплінарної справи дослідила витребувані матеріали справи № 718/2891/18, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції.

Матеріали дисциплінарної справи містять достатньо підтверджень поведінки судді (дій, які стали підставою для дисциплінарної відповідальності), яка правильно оцінена Палатою з точки зору наявності дисциплінарного проступку. Ці матеріали досліджені Вищою радою правосуддя під час розгляду скарги судді Тріски А.І. на рішення Палати про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, на відеозаписах із нагрудних камер інспекторів патрульної поліції зафіксовано обставини та поведінку судді ОСОБА1 під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки та в установі охорони здоров’я – ЧОНД, його спілкування із лікарем, які фактично свідчать, що суддя відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров’я.

Крім того, Вищою радою правосуддя встановлено, що Палата врахувала особу судді, його позитивну характеристику, а також негативну оцінку, надану стороннім спостерігачем (у засобах масової інформації) як діям судді, які мали місце у 2018 році, так і події за участю судді Тріски А.І., що відбулася у 2016 році, набула розголосу і була негативно сприйнята користувачами мережі інтернет.

Оскільки інформація про подію, яка відбулася у 2016 року, не була предметом перевірки у дисциплінарній справі, а врахована Палатою як відомості, що характеризують як особу судді, так і ставлення до його поведінки інших осіб, доводи скарги судді Тріски А.І. про вихід Палати за межі передбаченого законом строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та за межі скарги не підтвердилися.

В оскаржуваному рішенні Палати наголошено, що під час розгляду дисциплінарної справи суддя Тріска А.І. підтвердив, що обізнаний із встановленою законом процедурою огляду особи на стан сп’яніння, покладеними на нього обов’язками судді, а також підвищеними вимогами суспільства до його поведінки як судді порівняно з пересічними громадянами.

З огляду на зазначене Палата дійшла правильного висновку, що суддя не міг не знати, що відмова від огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров’я призведе до виникнення у стороннього спостерігача сумнівів щодо перебування його у стані алкогольного сп’яніння та матиме негативний вплив на рівень суспільної довіри до суду, а тому правильно визначила, що суддя Тріска А.І. умисно допустив поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Вищою радою правосуддя враховано факт звернення судді Тріски А.І. до бюро судово-медичних експертиз з метою проведення огляду (дослідження) «для розвіяння сумнівів перебування його в стані сп’яніння».

Про таке звернення суддя заявляв і під час розгляду справи № 718/2891/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Зокрема, з постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2018 року вбачається, що у судовому засіданні 25 жовтня 2018 року ОСОБА1 стверджував, що заяву-згоду на проведення огляду згодом надавав у лікарні швидкої медичної допомоги, яка знаходиться на вулиці Фастівській в місті Чернівцях, куди він поїхав із власної ініціативи 26 липня 2018 року о 07:05.

Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 970 ОСОБА1 від 26 липня 2018 року (без зазначення часу), проведеного Чернівецьким облбюро судмедекспертизи відділення судово-медичної токсикології, при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА1 етилового спирту не виявлено.

Разом із тим наведені обставини не спростовують встановленого Палатою факту відмови судді Тріски А.І. від огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров’я, до якого його було направлено, що призвело до виникнення у стороннього спостерігача сумнівів щодо перебування судді у стані алкогольного сп’яніння та негативно впливає на рівень суспільної довіри до суду.

Стосовно доводів судді Тріски А.І. про невідповідність оскаржуваного рішення Палати практиці Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя Вища рада правосуддя наголошує, що дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають кожну дисциплінарну справу окремо з урахуванням обставин та фактів, які були встановлені під час їх розгляду.

Крім того, у рішеннях Вищої ради правосуддя, на які послався суддя Тріска А.І. та його представник – адвокат Шевченко М.М. як на приклад іншої практики, йдеться про дії суддів, яких притягнуто до відповідальності, що не були аналогічними діям, які вчинив суддя Тріска А.І.

З оскаржуваного рішення Палати вбачається, що при його ухваленні враховано характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді та ступінь його вини, відсутність інших дисциплінарних стягнень, наведено мотиви прийняття рішення.

Твердження судді про «дискримінаційність підходу» при прийнятті Палатою рішення в частині обрання можливого виду дисциплінарного стягнення не містить обґрунтування, тому не може бути взяте до уваги.

Доводи судді про преюдиційність постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області (якою суддю ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП) при ухваленні рішення Палати не підтвердилися.

Про факт розгляду судом вказаної справи зазначено в рішенні Палати з урахуванням того, що дії судді, які оцінені Палатою як істотний дисциплінарний проступок, мали місце після зупинення інспекторами патрульної поліції транспортного засобу, яким керував Тріска А.І., у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху та направлення його до закладу охорони здоров’я для огляду у зв’язку з виявленням ознак алкогольного сп’яніння.

Дії судді Тріски А.І., які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, нерозривно пов’язані з подіями та процедурами, наслідком яких став розгляд справи у суді. Проте факт притягнення судді до адміністративної відповідальності не слугував підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а лише свідчить, що судом у встановленому законом порядку оцінено дії судді ОСОБА1 на предмет наявності адміністративного правопорушення.

25 березня 2021 року представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Радей О.А. подав до Вищої ради правосуддя письмові пояснення щодо скарги судді Тріски А.І. на рішення Палати, у яких наведена позиція скаржника щодо зазначених суддею Тріскою А.І. підстав для скасування рішення Палати.

Зокрема, твердження судді Тріски А.І. про те, що скарга про вчинення ним дисциплінарного проступку є переслідуванням з боку патрульної поліції, Радей О.А. вважає «абсолютно нічим не підтвердженими безпідставними звинуваченнями». Аргументуючи свою позицію, послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово вказувала, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку (постанови від 13 лютого 2020 року у справі № 11-1007сап19, від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18, від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19).

Крім того, Радей О.А. наголосив, що результати медичного огляду Тріски А.І., проведеного через 4 години 35 хвилин після виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп’яніння, є недійсними, оскільки такий огляд проведений із порушенням вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

З урахуванням викладеного представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Радей О.А. просив залишити скаргу судді Тріски А.І. без задоволення.

Суддя Садгірського районного суду міста Чернівців Тріска А.І. та його представник – адвокат Шевченко М.М. на засіданні Вищої ради правосуддя підтримали доводи скарги на рішення Палати.

Адвокат Шевченко М.М. окремо наголосив, що, на його думку, поведінка судді, яка стала підставою дисциплінарної відповідальності, не свідчить про допущення суддею істотного дисциплінарного проступку.

Суддя Тріска А.І. зауважив, що у відповіді від 4 грудня 2020 року № 327 на адвокатський запит адвоката Шевченка М.М. генеральний директор ЧОНД В.Самсонюк повідомив, що надання інформованої згоди та згоди на обробку персональних даних є правом водія, не вимагається та не передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З метою усунення будь-яких сумнівів суддя у подальшому звернувся до іншого медичного закладу для відповідного медичного обстеження.

Суддя зауважив, що вважає подання Департаментом патрульної поліції Національної поліції України скарг щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності  помстою  за  прийняті ним судові рішення. Зокрема,  зазначив, що є першим суддею, який виніс рішення про притягнення начальника патрульної поліції Чернівецької області до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП. Інформація про це рішення набула широкого розголосу. Суддя Тріска А.І. вважає, що у зв’язку з цим стосовно нього складено велику кількість протоколів про адміністративні правопорушення та здійснюється багато кримінальних проваджень.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, вказано, що, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I цього Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства до дій представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки (коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002)).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а й в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, а й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що суддя Тріска А.І. вчинив дії, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Кваліфікуючи дії судді Тріски А.І., Палата дійшла висновку про вчинення цим суддею істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).

У пункті 18 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, визначено, що судді можуть бути тимчасово усунені від посади або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обов’язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають.

Вищою радою правосуддя враховано доводи, викладені суддею Тріскою А.І. у скарзі та надані ним і його представником на засіданні Вищої ради правосуддя, проте встановлено, що вони не спростовують допущених суддею порушень.

При цьому з урахуванням викладених обставин Вища рада правосуддя дійшла висновку, що дії судді Тріски А.І. не можна вважати істотним дисциплінарним проступком у розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього не застосовують дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті (попередження, догана та сувора догана).

З урахуванням зазначених вимог, відповідно до пункту 4 частини першої статті 109 вказаного Закону до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Пунктом 4 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду скарги судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски А.І. Вища рада правосуддя дійшла висновку, що саме дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на три місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є пропорційним та достатнім за наведених обставин і таким, що має бути застосоване до судді Тріски А.І.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

змінити рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2020 року № 3281/1дп/15-20 про притягнення судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски Андрія Івановича до дисциплінарної відповідальності.

Застосувати до судді Садгірського районного суду міста Чернівців Тріски Андрія Івановича дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на три місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Вищої ради правосуддя                                                     В.К. Грищук

 

Члени Вищої ради правосуддя                                         О.Є. Блажівська

                                                    С.М. Болотін

                                                    В.І. Говоруха

                                                    П.М. Гречківський

                                                    Л.Б. Іванова

                                                    В.В. Матвійчук

                                                    І.Б. Плахтій

                                                    О.В. Прудивус

                                                    В.В. Саліхов

                                                     В.Г. Суховий