Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами перевірки повідомлення суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка Сергія Павловича, Передерка Дмитра Петровича, Короя Віктора Дмитровича про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя,
встановила:
на електронну адресу Вищої ради правосуддя 1 квітня 2019 року надійшло повідомлення суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя працівників Національного антикорупційного бюро України (вхідний № 1496/0/6-19). Аналогічне повідомлення 9 квітня 2019 року надійшло до Вищої ради правосуддя поштою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 квітня 2019 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення перевірки.
За результатами перевірки повідомлення суддів Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. член Вищої ради правосуддя Краснощокова Н.С. дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (висновок від 21 жовтня 2019 року).
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні суддів зазначено, що Малиновським районним судом міста Одеси у складі колегії: головуючий суддя – Черевко С.П., суддів Передерко Д.П., Корой В.Д., розглядалося кримінальне провадження № 52016000000000411 від 2 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною п’ятою статті 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 191, частиною першою статті 205, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною п’ятою статті 191, частиною першою статті 366 КК України.
15 березня 2019 року на ім’я голови Малиновського районного суду міста Одеси надійшов лист детектива Національного антикорупційного бюро України Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Я.Поминального, в якому висловлено прохання забезпечити явку суддів Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. до Національного антикорупційного бюро України для допиту як свідків у кримінальних провадженнях № 42019000000000383, № 42019000000000384, № 42019000000000496, № 42019000000000497, № 42019000000000498, № 42019000000000499, № 42019000000000500 з метою з’ясування обставин відмови свідків від давання показань у кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді у колегії суддів. При цьому допит суддів призначений детективом у різні дні з 27 по 29 березня 2019 року. В подальшому на адресу суддів надійшли відповідні повістки про виклик.
На думку суддів, оскільки призначений детективом НАБУ допит свідків проводитиметься для з’ясування обставин у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді колегії суддів, то така поведінка працівника правоохоронного органу має ознаки втручання в діяльність суду і вчинення щодо членів колегії психологічного тиску у зв’язку зі здійсненням правосуддя.
Також у повідомленні судді зазначають, що кримінальне провадження № 52016000000000411 за обвинуваченням високопосадовців Одеської міської ради набрало значного розголосу серед громадян, громадських організацій, діяльність яких спрямована на подолання корупції в Україні, а також чисельних засобів масової інформації, які висвітлюють хід судового провадження. З цих причин, в умовах великого навантаження на суддів, з урахуванням чималого обсягу доказів, які підлягають дослідженню у кримінальному провадженні, колегія суддів намагається вжити всіх можливих заходів для найшвидшого та об’єктивного розгляду вказаного кримінального провадження.
Проте намагання працівника НАБУ допитати суддів та інших учасників судового процесу, участь яких є обов’язковою при розгляді справи, саме під час робочого тижня, на який були заплановані судові засідання, були викликані свідки у кримінальному провадженні, у тому числі свідки з інших регіонів України, колегія суддів розцінює як перешкоджання з боку працівників НАБУ щодо розгляду кримінального провадження та вважає, що такі дії працівників антикорупційного органу дають підґрунтя для висновку сторонніх спостерігачів про безпідставне затягування судового процесу.
Крім того, колегія суддів вважає, що допит суддів у рамках кримінальних проваджень, що розслідуються детективами НАБУ, за умов носіїв аудіо- і відеофіксації судового провадження, не викликаний процесуальною необхідністю для встановлення обставин кримінального правопорушення, які мають значення, а також може свідчити про упередженість суду до надання оцінки поведінки свідків у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, на думку суддів, дії детектива НАБУ Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Я.Поминального свідчать про втручання в професійну діяльність суддів, здійснення тиску, що є загрозою незалежності судової влади, способом перешкоджання оперативному розгляду кримінального провадження.
За результатами розгляду повідомлення суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. слід зазначити таке.
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя є органом, який вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та керуються верховенством права.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Згідно з пунктами 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Частиною шостою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних та юридичних осіб та їх об’єднань поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Відповідно до частини першої статті 65 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Пунктом 7 частини другої статті 65 КПК України визначено, що не можуть бути допитані як свідки судді та присяжні про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 66 КПК України свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню.
Статтею 133 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
Згідно із частиною восьмою статті 224 КПК України особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
Обмеження, встановлені у частині другій статті 65 КПК України та частині восьмій статті 224 КПК України, спрямовані на захист відповідної професійної таємниці чи іншої інформації з обмеженим доступом в інтересах осіб, які є власниками цієї інформації та довірили її відповідним спеціальним суб’єктам (адвокатам, нотаріусам тощо) чи службовим особам. Щодо судді ці обмеження стосуються таємниці нарадчої кімнати. Носії професійної таємниці та іншої службової інформації, зазначені у наведених статтях, зобов’язані зберігати цю інформацію від розголошення на підставі відповідних спеціальних законів, які регулюють їх діяльність (зокрема, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – щодо адвокатів, Закон України «Про нотаріат» – щодо нотаріусів тощо).
При цьому частиною третьою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Зазначена норма спрямована на захист судді як носія судової влади, запобігання тиску на суддю та втручанню у здійснення правосуддя, містить заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву та в інтересах здійснення правосуддя на засадах незалежності.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про наявність у слідчого права викликати суддю на допит як свідка, проте з урахуванням обмежень, встановлених законодавством щодо змісту запитань, які можуть бути поставлені.
Під час допиту як свідка суддя в силу положень частини третьої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має право відмовитись від надання пояснень, якщо запитання слідчого стосуються розгляду справ, які перебувають у його провадженні, або надати такі пояснення (крім відомостей, що становлять таємницю нарадчої кімнати).
Зі змісту повідомлення суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. вбачається, що 15 березня 2019 року на ім’я голови Малиновського районного суду міста Одеси надійшов лист детектива Національного антикорупційного бюро України Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Я.Поминального, в якому висловлено прохання забезпечити явку суддів Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д. до Національного антикорупційного бюро України для допиту як свідків у кримінальних провадженнях № 42019000000000383, № 42019000000000384, № 42019000000000496, № 42019000000000497, № 42019000000000498, № 42019000000000499, № 42019000000000500 з метою з’ясування обставин відмови свідків від давання показань у кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді у колегії суддів. При цьому допит суддів призначений детективом у різні дні з 27 по 29 березня 2019 року. В подальшому на адресу суддів надійшли відповідні повістки про виклик.
Встановлені під час перевірки обставини вказують на можливе втручання у діяльність суддів Малиновського районного суду міста Одеси. Вказані обставини мають бути перевірені уповноваженими державними органами в порядку, передбаченому КПК України.
Пунктами 1 та 3 частини першої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що Директор НАБУ несе відповідальність за діяльність НАБУ, зокрема законність здійснюваних НАБУ оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб; координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь.
Відповідно до частини четвертої статті 48, пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.
Вищою радою правосуддя встановлено, що із повідомленням про втручання судді Малиновського районного суду міста Одеси Черевко С.П., Передерко Д.П., Корой В.Д. звернулися також до Генерального прокурора.
На запит члена Вищої ради правосуддя щодо обставин, викладених у повідомленні від 1 квітня 2019 року, Генеральна прокуратура України у листах від 17 квітня 2019 року № 15/1/2-56вих-19 та від 19 квітня 2019 року № 15/1/2-61вих-19 повідомила, що відомості про втручання у діяльність суддів Малиновського районного суду міста Одеси до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились. Водночас висловлено прохання поінформувати Генеральну прокуратуру України щодо результатів перевірки відомостей, викладених у повідомленні суддів Малиновського районного суду міста Одеси.
Відповідно до статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» звернув увагу, що визначений частиною першою статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) щодо наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Вказані діяння (дії та бездіяльність) посадових осіб Генеральної прокуратури України, які полягають у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка С.П., Передерка Д.П., Короя В.Д., порушують гарантії незалежності суддів та не сприяють досягненню мети забезпечення незалежності судової влади – гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Згідно з частиною першою статті 8 та пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час звернення суддями до Генерального прокурора із повідомленням про втручання в їхню діяльність) Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур у частині виконання конституційних функцій.
Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено повноваження Вищої ради правосуддя вживати заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та підтримання авторитету правосуддя.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Внести до Генерального прокурора подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у повідомленні суддів Малиновського районного суду міста Одеси Черевка Сергія Павловича, Передерка Дмитра Петровича, Короя Віктора Дмитровича.
2. Звернути увагу Генерального прокурора на дотримання приписів статті 19 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення.
3. Звернути увагу Директора Національного антикорупційного бюро України на те, що процесуальна діяльність органів досудового розслідування не може порушувати гарантії незалежності суддів відповідно до статей 126, 129 Конституції України та статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
