Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко Ірини Олександрівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 у частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 лютого 2020 року за вхідним номером 667/0/6-20 надійшла скарга судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 у частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 лютого 2020 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І.
Скарга судді Макаренко І.О. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», однак з порушенням строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати, який Вища рада правосуддя поновила, встановивши, що пропущений він з поважних причин.
Член Вищої ради правосуддя Говоруха В.І. за результатами перевірки дійшов висновку про необґрунтованість скарги судді Макаренко І.О. та відсутність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20.
Суддя Макаренко І.О. та адвокат Єрохіна В.О., яка дії в інтересах ТОВ «Джелс Енерджі АБ», повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя прибула суддя Макаренко І.О. та її представник – адвокат Самарець А.М., які підтримали доводи, викладені у скарзі на рішення Дисциплінарної палати.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., суддю Макаренко І.О., її представника – адвоката Самарець А.М., дійшла висновку, що скарга судді Макаренко І.О. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 у частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Макаренко Ірина Олександрівна, ____ року народження, Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 8 жовтня 2013 року № 620-VІІ обрана на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
За результатами перевірки доводів, викладених у скарзі, та матеріалів дисциплінарної справи Вищою радою правосуддя встановлено таке.
До Вищої ради правосуддя 5 лютого 2018 року за вхідним № 158/0/13-18 надійшла подана адвокатом Єрохіною В.О. дисциплінарна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» (далі – ТОВ «Джелс Енерджі АБ») на дії судді Біляївського районного суду Одеської області Бурана В.М. під час розгляду справи № 496/4306/17.
Ухвалою від 23 серпня 2019 року № 2251/1дп/15-19 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Біляївського районного суду Одеської області Бурана В.М.
22 листопада 2019 року з власної ініціативи Дисциплінарна палата відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О., яку об’єднано з дисциплінарною справою стосовно судді Біляївського районного суду Одеської області Бурана В.М. (ухвала № 3100/1дп/15-19).
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 суддю Біляївського районного суду Одеської області Бурана В.М. та суддю Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарні стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Суддя Макаренко І.О., не погодившись з таким рішенням, подала до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій зазначила про невідповідність висновків Дисциплінарної палати фактичним обставинам справи.
Зокрема, стосовно встановлення Дисциплінарною палатою обставин у частині з’ясування суддею дати набрання законної сили рішенням, яке слугувало підставою для постановлення нею ухвали у справі № 761/28906/17, а також обізнаності представника ТОВ «Джеле Енерджі АБ» про це рішення, суддя Макаренко І.О. зазначила, що Дисциплінарною палатою не враховано, що під час розгляду справи представником СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» надано рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року на обґрунтування своєї позиції. При цьому представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не був позбавлений права ознайомитись з поданими доказами, у тому числі і вказаним рішенням, та надати свої заперечення. На суд не покладається обов’язок пропонувати тій чи іншій стороні надати час для ознайомлення з доказами, поданими іншою стороною.
Крім того, у судовому засіданні представником ТОВ «Джелс Енерджі АБ» було висловлено лише заперечення щодо долучення цього доказу до матеріалів справи, будь-яких клопотань про ознайомлення з вказаним доказом заявлено не було. Також, як зазначила суддя Макаренко І.О., представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не зазначила, що не була обізнана про це рішення і що їй необхідний час для ознайомлення з ним та підготовки заперечень/пояснень щодо його змісту/законності/оскарження.
Суддя Макаренко І.О. також зазначає, що під час розгляду дисциплінарної справи вона не стверджувала, що станом на час постановлення нею ухвали від 22 грудня 2017 року їй було відомо про звернення ТОВ «Джелс Енерджі АБ» 11 січня 2018 року із апеляційною скаргою, а лише звернула увагу членів Дисциплінарної палати на відсутність під час розгляду справи відомостей про апеляційне оскарження рішення від 12 грудня 2017 року, оскільки апеляційна скарга на це рішення була подана після розгляду неї справи, що не узгоджується зі змістом рішення Дисциплінарної палати.
На думку судді Макаренко І.О., в її діях не було суддівської помилки під час ухвалення рішення від 22 грудня 2017 року у справі № 761/28906/17, а мало місце відповідне трактування нею норм процесуального законодавства, за результатом якого вона встановила, що рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року набрало законної сили 21 грудня 2017 року.
Суддя Макаренко І.О. також наголосила, що ТОВ «Джелс Енерджі АБ» у дисциплінарній скарзі вказувало на наявність дисциплінарного проступку лише в діях судді Біляївського районного суду Одеської області Бурана В.М., стосовно неї скаржник не порушував питання про відкриття дисциплінарної справи, що свідчить про те, що ухвалене нею рішення не спричинило негативних наслідків для ТОВ «Джелс Енерджі АБ».
Як зазначила суддя Макаренко І.О., при ухваленні рішення у справі № 761/28906/17 нею були дотримані норми чинного законодавства, у рішенні вона обґрунтувала мотиви його ухвалення з посиланням на відповідні норми закону. Під час розгляду справи нею не було допущено недбалого ставлення до службових обов’язків та умисного чи внаслідок недбалості порушення закону.
Крім того, суддя Макаренко І.О. вказала, що сторона у справі скористалася правом на апеляційне оскарження судового рішення, що свідчить про відсутність негативних наслідків внаслідок ухвалення нею рішення.
Посилаючись у скарзі на положення частини другої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), суддя Макаренко І.О. вказала, що скасування чи зміна судового рішення судами не є наслідком безумовного покарання судді, внутрішнє переконання якого визнано помилковим.
При цьому Дисциплінарна палата в основу оскаржуваного рішення продублювала висновки суду апеляційної інстанції, які стали підставою для скасування судового рішення, ухваленого суддею Макаренко І.О., що не може свідчити про вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого Законом № 1402-VІІІ.
Суддя Макаренко І.О. також звернула увагу на позицію Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України (заява № 4090/04; пункт 58): а саме: принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» пункт 29).
Суддя Макаренко І.О. просила врахувати, що справи про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу можна вважати складними. Зокрема, це підтверджується тим, що законодавцем з 15 грудня 2017 року таку категорію справ віднесено до інстанційної підсудності апеляційних судів.
З урахуванням викладеного суддя Макаренко І.О. просила скасувати рішення Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження з підстав відсутності в її діях складу дисциплінарних проступків.
Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Макаренко І.О. Дисциплінарною палатою встановлено такі обставини.
30 листопада 2017 року Особа-1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» (далі – СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА»), Особа -2, Особа - 3, про встановлення факту, що має юридичне значення, яку обґрунтувала тим, що їй із чоловіком випадково стало відомо, що директором СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» Особа - 3 у вихідний день було укладено контракт із ТОВ «Джелс Енерджі АБ» на суму ______,__ євро. Сума контракту у гривневому еквіваленті станом на дату укладення становила _______,__ гривні. За цих обставин сума контракту перевищувала 1000 мінімальних заробітних плат, що вимагало проведення загальних зборів товариства та прийняття відповідних рішень. Від встановлення вказаного факту залежать виникнення, зміна або припинення майнових прав заявника. До заяви було додано, зокрема, копію контракту від 10 травня 2015 року № ________.
Рішенням від 12 грудня 2017 року суддя Буран В.М. задовольнив заяву Особа – 1, заінтересовані особи: СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», Особа – 2, Особа – 3 , про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановив юридичний факт, що станом на час укладення між СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» та ТОВ «Джелс Енерджі АБ» контракту № 40/05/15 від 10 травня 2015 року, повноваження щодо представництва юридичної особи у виконавчого органу – директора Особа – 3 були відсутні та обмежені.
У подальшому СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТПП України) від 13 червня 2017 року у справі АС № ___________, заінтересована особа – ТОВ «Джелс Енерджі АБ» (справа № 761/28906/17), яку було передано на розгляд судді Макаренко І.О.
За результатами розгляду вказаної заяви Шевченківським районним судом міста Києва (суддя Макаренко І.О.) 22 грудня 2017 року постановлено ухвалу про її задоволення, скасовано рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі АС № ________ за позовом ТОВ «Джелс Енерджі АБ» до СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» про стягнення боргу.
Задовольняючи заяву, суддя Макаренко І.О. виходила з того, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року було встановлено юридичний факт, а саме що на час укладення між СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» та ТОВ «Джелс Енерджі АБ» контракту від 10 травня 2015 року № _________ повноваження щодо представництва юридичної особи у виконавчого органу – директора Особа – 3 були відсутні та обмежені. Відсутність повноважень також підтверджується й статутом товариства. Отже, підписання контракту, що містив арбітражне застереження, було вчинено директором СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» з перевищенням повноважень, оскільки збори учасників вказаного товариства не приймали рішення щодо підписання такого контракту та не узгоджували його в подальшому, а тому правочин в силу закону є недійсним. З огляду на викладене було зроблено висновок, що рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України.
Вказана ухвала Шевченківського районного суду міста Києва (суддя Макаренко І.О.) була оскаржена до Київського апеляційного суду та під час розгляду справи № 761/28906/17 апеляційним судом встановлено, що в основу оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції покладено обставину, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року було встановлено юридичний факт, а саме що станом на час укладання між СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» та ТОВ «Джелс Енерджі АБ» контракту від 10 травня 2015 року № ________ повноваження щодо представництва юридичної особи у виконавчого органу – директора Особа – 3 були відсутні та обмежені. Водночас суд (суддя Макаренко І.О.) не звернув уваги на те, що на час постановлення ухвали від 22 грудня 2017 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року не набрало законної сили, оскільки станом на 22 грудня 2017 року не сплинув строк його оскарження (останній день строку припадав саме на 22 грудня 2017 року).
Вказане стало підставою для прийняття Київським апеляційним судом постанови від 24 жовтня 2018 року, якою скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року та у задоволенні заяви СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» відмовлено. Рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі АС № 462у/2016 за позовом ТОВ «Джелс Енерджі АБ» до СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» про стягнення заборгованості залишено без змін.
Більше того, як встановлено Дисциплінарною палатою, постановою апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2018 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Джелс Енерджі АБ» та скасовано рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року, заяву Особа – 1., заінтересовані особи: СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», Особа – 2, Особа – 3, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
У поясненнях, наданих під час розгляду дисциплінарної справи, суддя Макаренко І.О. вказала, що, визначаючи дату набрання рішенням Біляївського районного суду Одеської області законної сили, вона керувалася приписами статей 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та вважала, що на день розгляду нею справи це рішення набрало законної сили.
Крім того, представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» у судовому засіданні після долучення до матеріалів справи копії зазначеного рішення про його оскарження не заявляв.
Суддя Макаренко І.О. зазначила, що з урахуванням вимог частини третьої статті 61 ЦПК України під час постановлення нею ухвали, за наявності рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року, відповідні факти не могли бути проігноровані.
Вказала також, що під час розгляду справ, пов’язаних зі скасуванням рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду, суд не має права втручатися в оцінку доказів, що були предметом розгляду арбітражного суду, однак безумовною підставою для скасування такого рішення, на її думку, є наявність доказів того, що під час підписання контракту особа, яка вчиняє правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а отже, відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України, за наявності рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року така угода є недійсною в силу Закону.
Враховуючи вимоги статті 389-4 ЦПК України, якою встановлено місячний строк розгляду цієї категорії справ, за відсутності клопотань сторін щодо відкладення розгляду справи суддя Макаренко І.О. звернула увагу на те, що у неї не було підстав для оголошення перерви у розгляді справи, заяв про наміри оскаржити рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року не надходило. При цьому у своїх запереченнях на заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України та своїх поясненнях у судовому засіданні представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не вказувала на незаконність чи неправильність, на її думку, рішення про встановлення факту відсутності повноважень підписантів спірного Контракту.
Також суддя Макаренко І.О. зазначила, що під час розгляду справи з її боку не було допущено недбалого ставлення до службових обов’язків та умисного чи внаслідок грубої недбалості порушення закону, а з урахуванням того, що сторона у справі скористалася своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, вважає, що за результатами прийняття нею рішення негативних наслідків не настало.
Оцінюючи дії судді Макаренко І.О. під час розгляду нею вказаної справи, Дисциплінарною палатою зроблено висновок, що, посилаючись у своїй ухвалі як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП України на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року, суддя Макаренко І.О. на порушення вимог статей 69, 82, 263, 265, 294, 459 ЦПК України не встановила, чи набрало це рішення законної сили, не зазначила мотивів врахування цього рішення та встановлених ним обставин, які, в свою чергу, без жодних визначених процесуальним законом підстав визнала такими, що вказують, що рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі АС № ________ суперечить публічному порядку України.
Вказане стало підставою для висновку, що під час розгляду справи № 761/28906/17 суддею Макаренко І.О. було допущено дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Крім того, ухваленим рішенням у справі № 761/28906/17 суддею Макаренко І.О. допущено судове втручання у правовідносини, які регулюються Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», що свідчить про грубе порушення цього Закону, оскільки має місце втручання у договірні відносини сторін щодо розгляду спору арбітражем, який під час розгляду дотримав усіх визначених законодавством процедур.
Дії судді Макаренко І.О. щодо грубого порушення вимог Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» через ухвалення судового рішення із грубим порушенням вимог процесуального закону, враховуючи, що відповідне рішення стосувалося іноземного елемента – ТОВ «Джелс Енерджі АБ», не сприяли покращенню інвестиційного клімату в Україні, що призвело до істотних негативних наслідків, а саме негативно вплинуло на авторитет правосуддя.
Таким чином, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що зазначені дії судді Макаренко І.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата врахувала складність цієї категорії справи, а також, що суддя Макаренко І.О. не має дисциплінарних стягнень, характеризується позитивно, проте зазначає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Макаренко І.О. встановлено факти, зокрема, грубого порушення суддею закону, що призвело до істотних негативних наслідків у виді негативного впливу на авторитет правосуддя, а тому дійшла висновку, що у цьому випадку пропорційним та достатнім, тобто таким, що відповідатиме меті дисциплінарного провадження з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, буде застосування до судді Макаренко І.О. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Дисциплінарної палати, що доводи судді Макаренко І.О., викладені в поясненнях, не спростовують допущення нею порушення під час здійснення правосуддя, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, рішення Біляївського районного суду Одеської області, на яке в ухвалі від 22 грудня 2017 року посилалася суддя Макаренко І.О., ухвалене 12 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України (у відповідній редакції) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Згідно зі статтею 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до статті 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Частиною четвертою статті 70 ЦПК України встановлено, що перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Таким чином, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року, як правильно встановлено Дисциплінарною палатою, в день постановлення суддею Макаренко І.О. ухвали від 22 грудня 2017 року законної сили не набрало.
Враховуючи обставину, встановлену рішенням суду в іншій цивільній справі, суддя Макаренко І.О. під час розгляду справи, яка була в її провадженні, повинна була перевірити, чи набрало це рішення законної сили, у тому числі і шляхом з’ясування цього питання у представника ТОВ «Джелс Енерджі АБ», який був присутнім у судовому засіданні. Натомість, суддя Макаренко І.О. самостійно здійснила розрахунок строку оскарження судового рішення та визначила дату набрання ним законної сили, незважаючи на те, що матеріали справи містили копію вказаного рішення з відміткою про те, що воно не набрало законної сили.
Посилання судді Макаренко І.О. у скарзі на те, що представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ЦПК України, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подачі клопотань про відкладення та заперечень з метою спростування факту набрання судовим рішенням законної сили, не узгоджується з вимогами частини п’ятої статті 263 ЦПК України, якою передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при ухваленні рішення саме на суд покладається обов’язок повно і всебічно з’ясувати обставини справи посилаючись на подані учасниками справи докази, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Вища рада правосуддя вважає правильним висновок Дисциплінарної палати про те, що суддя Макаренко І.О. на порушення вимог статей 69, 82, 263, 265, 294 ЦПК України, не маючи будь-яких фактичних даних, що рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року набрало законної сили, під час постановлення ухвали від 22 грудня 2017 року вказала, що це рішення набрало законної сили, та з огляду на це встановлені у ньому обставини визнала такими, що не підлягають доказуванню.
Неправильне відображення в оскаржуваному рішенні доводів судді Макаренко І.О під час розгляду дисциплінарної справи в частині її необізнаності про звернення ТОВ «Джелс Енерджі АБ» з апеляційною скаргою, про що було заначено суддею Макаренко І.О. у скарзі, ніяким чином не спростовує наявності в її діях порушень вказаних норм цивільного процесуального законодавства.
Посилання судді Макаренко І.О. у скарзі на те, що під час встановлення дати набрання судовим рішенням законної сили вона неправильно трактувала норми процесуального законодавства, не можуть братись до уваги з огляду на чіткі та зрозумілі вимоги процесуального закону, а також наявний у судді Макаренко І.О. стаж на посаді судді.
Особливої уваги заслуговує те, що безпідставне звільнення суддею Макаренко І.О. заявника від доказування вплинуло на законність ухваленого нею судового рішення, про необґрунтованість та незаконність якого встановлено судом апеляційної інстанції.
Так, провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 459 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Частиною другою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України.
Аналогічні положення містилися у ЦПК України, чинному на момент відкриття суддею Макаренко І.О. провадження у справі № 761/28906/17 (21 вересня 2017 року).
Так, частиною четвертою статті 389-5 ЦПК України було встановлено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Отже, рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною: або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України; або
б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» також передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті. Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним у пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:
1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України; або
її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або
2) суд визначить, що:
об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або
арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, не повинно мати місця ніяке втручання суду загальної юрисдикції, крім випадків, коли воно передбачене цим Законом. Такими випадками, зокрема, є звернення сторони до компетентного суду: за вирішенням її заяви про відсутність у третейського суду компетенції на розгляд спору (стаття 16); із клопотанням про скасування арбітражного рішення з визначених Законом підстав (стаття 34).
Поняття «публічний порядок» наведено у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного арбітражу на території України», де під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Здійснивши аналіз вказаних норм та роз’яснень, Дисциплінарна палата встановила, що в постановленій суддею Макаренко І.О. ухвалі від 22 грудня 2017 року у справі № 761/28906/17 висновок судді про те, що винесене рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі № АС № 462у/2016 суперечить публічному порядку України, пов’язувався лише із фактами, встановленими рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року, що не має під собою жодного підґрунтя та, що є головним, не відповідає на питання, які саме встановлені судом обставини свідчили, що відповідне судове рішення набрало законної сили, а рішення МКАС при ТТП України суперечить публічному порядку України. При цьому на відповідні висновки Верховного Суду України, що містяться у вказаній вище постанові, суддя у прийнятому рішенні посилалася.
Дисциплінарною палатою встановлено, що у пункті 42 рішення у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення у справах «Дюлоранс проти Франції», № 34553/97, пункт 33, від 21 березня 2000 року; «Донадзе проти Грузії» № 74644/01, пункти 32 та 35, від 7 березня 2006 року).
У Висновку № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Судове рішення високої якості – це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
Отже, встановлені Дисциплінарною палатою обставини беззаперечно свідчать про допущення суддею Макаренко І.О. порушень вимог статей 69, 82, 263, 265, 294, 459 ЦПК України під час розгляду справи № 761/28906/17. Зокрема, суддею не встановлено, чи набрало це рішення законної сили, не зазначено мотивів врахування цього рішення та встановлених ним обставин, які, в свою чергу, без жодних визначених процесуальним законом підстав визнала такими, що вказують, що рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі АС № ________ суперечить публічному порядку України.
Таким чином, є правильним висновок Дисциплінарної палати, що під час розгляду справи № 761/28906/17 суддею Макаренко І.О. було допущено дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Вважаючи помилковим висновок Дисциплінарної палати у цій частині, суддя Макаренко І.О. у скарзі послалася на наявність практики ЄСПЛ, згідно з якою у судовому рішенні не вимагається надання відповіді на кожний довід чи аргумент учасника судового процесу, що виключає наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у своїх рішеннях дійсно робив висновки про відсутність необхідності давати детальну відповідь на кожен аргумент у судових рішеннях.
Зі змісту ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року вбачається, що рішення про наявність підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі № АС №_____ ґрунтується лише на фактах, встановлених рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року.
При цьому суддею Макаренко І.О. у вказаному рішенні не наведено аргументи стосовно наявності підстав для звільнення заявника від доказування, а саме набрання законної сили судовим рішенням, яким встановлено обставини, які вплинули на висновок судді про необхідність скасування рішення МКАС при ТПП України від 13 червня 2017 року у справі № АС № ________.
Таким чином, доводи судді Макаренко І.О. у частині відсутності в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону№ 1402-VІІІ, не підтвердилися.
Дисциплінарною палатою встановлено також, що відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
Як встановлено Дисциплінарною палатою, ухваленням рішення у справі № 761/28906/17 суддя Макаренко І.О. допустила судове втручання у правовідносини, врегульовані вказаним законом, а саме у договірні відносини сторін щодо розгляду спору арбітражем, який дотримав усіх визначених законодавством процедур, що свідчить про грубе порушення суддею Макаренко І.О. вимог Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснення суддею Макаренко І.О. правосуддя у справі № 761/28906/17 із порушенням вимог статей 69, 82, 263, 265, 294, 459 ЦПК України суперечить вказаним вище завданням і принципам здійснення правосуддя на засадах верховенства права та мало наслідком не передбачене законом судове втручання у відносини, які регулюються Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а тому має характер грубого порушення закону.
З урахуванням викладеного висновок Дисциплінарної палати, що ухвалення суддею Макаренко І.О. судового рішення з грубим порушенням норм цивільного процесуального законодавства, що стало наслідком також грубого порушення вимог Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», враховуючи, що відповідне рішення стосувалося іноземного елемента – ТОВ «Джелс Енерджі АБ», не сприяло покращенню інвестиційного клімату в Україні та негативно вплинуло на авторитет правосуддя, що призвело до істотних негативних наслідків, є обґрунтованим.
Вказане свідчить про те, що суддею Макаренко І.О. вчинено дії, які містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Доводи скарги судді Макаренко І.О. про те, що нею під час ухвалення рішення у справі № 761/28906/17 дотримано норми чинного законодавства, спростовуються встановленими Дисциплінарною палатою обставинами, які також стали підставою для скасування Київським апеляційним судом вказаного рішення.
При цьому допущені суддею Макаренко І.О. порушення норм цивільного процесуального права, встановлені судом апеляційної інстанції, були оцінені Дисциплінарною палатою виходячи з встановлених статтею 106 Закону № 1402-VІІІ підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосовані висновки апеляційного суду як беззаперечний факт порушення суддею Макаренко І.О. вимог ЦПК України, що спростовує її доводи у цій частині.
Крім того, за приписами частини другої статті 106 Закону № 1402-VІІІ скасоване або змінене рішення не має наслідком дисциплінарної відповідальності судді, за виключенням ухвалення такого рішення внаслідок відсутності в діях судді умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Встановлені Дисциплінарною палатою грубі порушення суддею Макаренко І.О. норм цивільного процесуального законодавства, що також підтвердилося під час розгляду скарги судді Макаренко І.О., свідчать про неналежне ставлення її до службових обов’язків.
Таким чином, посилання судді на відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з урахуванням положень частини другої статті 106 Закону № 1402-VІІІ є безпідставними.
Не підтвердилися й аргументи судді Макаренко І.О. про відсутність негативних наслідків у зв’язку з реалізацією стороною у справі права на оскарження ухваленого нею рішення та звернення з дисциплінарною скаргою ТОВ «Джелс Енерджі АБ» лише стосовно вчинення дисциплінарного проступку суддею Біляївського районного суду Одеської області Бураном В.М.
Так, пунктом 49 Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, визначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.
У пункті 50 цього Висновку зазначено, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування всіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
Дисциплінарною палатою встановлено, що ухвалення суддею Макаренко І.О. рішення з грубим порушенням норм процесуального законодавства стало наслідком втручання у правовідносини, врегульовані Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», одним із учасників яких була іноземна компанія – ТОВ «Джелс Енерджі АБ», що не сприяло покращенню інвестиційного клімату в Україні та негативно вплинуло на авторитет правосуддя.
Варто також зазначити, що відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
Отже, відкриваючи дисциплінарне провадження стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О., Дисциплінарна палата діяла в межах повноважень та з дотриманням вимог вказаного закону.
Стосовно посилань судді Макаренко І.О. на те, що справа про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу належить до категорії складних, що вона просила врахувати під час розгляду її скарги, Вищою радою правосуддя встановлено таке.
Відповідно до пункту першого частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VІІІ суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Суддя зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства під час здійснення правосуддя незалежно від категорії та складності справи.
Стосовно розгляду клопотань про скасування арбітражних рішень Київський апеляційний суд у постанові від 24 жовтня 2018 року зазначив, що суди під час розгляду таких клопотань, мають виважено та ретельно підходити до цього питання із суворим дотриманням норм національного та міжнародного законодавства з метою якнайменшого втручання у договірні відносини сторін щодо розгляду спору арбітражем, якщо при такому розгляді було дотримано всіх визначених законодавством процедур.
Водночас під час розгляду скарги Макаренко І.О. встановлено, що допущені порушення пов’язані, у тому числі, і з дотриманням нею норм процесуального законодавства у частині визначення дати набрання судовим рішенням законної сили, які є зрозумілими та застосовуються судом у повсякденній роботі.
Як встановлено Вищою радою правосуддя, зібрані матеріали дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою оцінені з достатньою повнотою і підтверджують вчинення суддею Макаренко І.О. дисциплінарного проступку, а наведені суддею у скарзі доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Дисциплінарної палати.
Вища рада правосуддя погоджується з висновками Дисциплінарної палати, що одночасно із позитивною характеристикою судді слід врахувати і те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Макаренко І.О. встановлено факти, зокрема, грубого порушення суддею закону, що призвело до істотних негативних наслідків у виді негативного впливу на авторитет правосуддя.
Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. та на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 січня 2020 року № 99/1дп/15-20 у частині притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко Ірини Олександрівни до дисциплінарної відповідальності залишити без змін.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
О.Є. Блажівська
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
В.К. Грищук
Л.Б. Іванова
В.В. Матвійчук
О.В. Прудивус
Т.С. Розваляєва
М.П. Худик
