X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
01.02.2021
№
172/2дп/15-21
Про притягнення судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. до дисциплінарної відповідальності

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області в особі представника – Родигіна Артема Сергійовича стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Наталії Володимирівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 21 вересня 2020 року за вхідним № 678/0/13-20 надійшла дисциплінарна скарга Головного управління Національної поліції в Полтавській області в особі представника – Родигіна А.С. (далі – ГУ НП в Полтавській області) на дії судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. під час розгляду справ № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019), № 554/7762/15-к (провадження № 1-кс/554/378/2019).

У скарзі зазначено, що слідчий суддя Тімошенко Н.В. розглянула справу № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019) з порушенням п’ятиденного строку, встановленого частиною десятою статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та за результатами її розгляду відмовила у задоволенні клопотання старшого слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № ____ від 15 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України), про що постановила ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 26 грудня 2019 року.

Також скаржник зазначає, що слідчий суддя Тімошенко Н.В. істотно порушила норми процесуального права під час розгляду справи № 554/7762/15- к (провадження № 1-кс/554/378/2019) за скаргою ОСОБА1 на бездіяльність слідчого, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні № _____ від 15 серпня 2014 року, оскільки, незважаючи на вичерпний перелік підстав і суб’єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування, який визначений частиною першою статті 303 КПК України, безпідставно розпочала провадження за вказаною скаргою.

При цьому за результатами розгляду справи ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 26 березня 2019 року частково задоволено вказану скаргу та зобов’язано уповноважену особу Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА1 від 13 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.

Про неправомірність дій судді, на думку скаржника, також свідчить те, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 26 березня 2019 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА1.

Автор скарги вважає, що дії судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. містять ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку із чим просить притягнути вказану суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 вересня 2020 року скаргу ГУ НП в Полтавській області передано для проведення попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.

За результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі ГУ НП в Полтавській області стосовно судді Тімошенко Н.В., член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищук В.К. склав висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі також – Дисциплінарна палата) не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи та дійшла висновку, що зазначені у скарзі ГУ НП в Полтавській області відомості можуть свідчити про наявність у діях судді Тімошенко Н.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2020 року № 3216/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В.

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 18 січня 2021 року.

Дисциплінарна палата своєчасно та належним чином повідомила суддю та скаржника про дату та час засідання палати з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарного провадження, визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, сторонам запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, Дисциплінарна палата вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Тімошенко Н.В. та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

11 січня 2021 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Тімошенко Н.В., в якій вона зазначила, що бажає особисто взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати, однак із запровадженням карантину на території України позбавлена такої можливості, у зв’язку із чим просить призначити розгляд дисциплінарної справи після закінчення посиленого карантину.

Скаржник для участі в засіданні Дисциплінарної палати не прибув, заяв та клопотань не подав.

З огляду на першу неявку судді та подане нею клопотання розгляд дисциплінарної справи відкладено.

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 1 лютого 2021 року, про що своєчасно та належним чином повідомлено суддю та скаржника з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, а також з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарного провадження, визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, сторонам запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У засіданні Дисциплінарної палати, проведеному 1 лютого 2021 року, суддя Тімошенко Н.В. взяла участь у режимі відеоконференції, підтримала надані письмові пояснення.

Скаржник для участі в засіданні Дисциплінарної палати не прибув, надіслав заяву, у якій просив його скаргу стосовно судді Тімошенко Н.В. залишити без розгляду, а дисциплінарну справу закрити.

Статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за дисциплінарною скаргою може бути відкрито дисциплінарну справу, відмовлено у її відкритті або повернуто скаргу без розгляду за наявності передбачених цими нормами підстав.

Вивчення дисциплінарної скарги і перевірка її відповідності вимогам закону та наявності підстав для залишення такої скарги без розгляду належать до повноважень члена Дисциплінарної палати під час попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що скарга вичерпує свою дію на стадії відкриття дисциплінарної справи.

На стадії розгляду та ухвалення рішення дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя не обмежений зазначеними у скарзі доводами, маючи повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, як передбачено частиною десятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.

Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.

При цьому ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки, як зазначалося вище, дисциплінарна справа може бути порушена і за власною ініціативою дисциплінарного органу.

Варто також наголосити, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.

Така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18 та від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності скаржника – ГУ НП в Полтавській області, якого завчасно та належним чином повідомлено про розгляд дисциплінарної справи.

Дисциплінарна палата, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши надані суддею письмові пояснення, а також пояснення судді, надані у засіданні 1 лютого 2021 року, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Тімошенко Наталія Володимирівна Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначена на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 296-VI обрана на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави безстроково.

Із копії матеріалів справи № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019), що надійшли до Вищої ради правосуддя з Октябрського районного суду міста Полтави, вбачається, що відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 2 жовтня 2018 року клопотання старшого слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № ____ від 15 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, передано для розгляду слідчому судді Тімошенко Н.В.

Розгляд клопотання призначено на 5 жовтня 2018 року, про що телефонограмою повідомлено учасників кримінального провадження.

Згідно з довідкою від 5 жовтня 2018 року, складеною секретарем судового засідання Поливяною О.М., фіксування судового процесу в судовому засіданні технічними засобами не здійснювалося у зв’язку з неявкою учасників кримінального провадження.

Розгляд справи призначено на 23 жовтня 2018 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання Поливяною О.М., справу, призначену на 23 жовтня 2018 року, знято з розгляду у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тімошенко Н.В. (довідка Октябрського районного суду міста Полтави про тимчасову непрацездатність судді Тімошенко Н.В. у період із 17 по 30 жовтня 2018 року). Наступне судове засідання призначено на 8 листопада 2018 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

5 листопада 2018 року до Октябрського районного суду міста Полтави надійшла заява представника ОСОБА1 – адвоката Пожидаєва В.О. про відкладення розгляду справи у зв’язку з його зайнятістю у судовому засіданні в іншій справі.

Згідно з довідками, складеними секретарем судового засідання Поливяною О.М., судові засідання, призначені на 8 листопада та 3 грудня 2018 року, відкладено у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді Тімошенко Н.В. (довідка Октябрського районного суду міста Полтави про тимчасову непрацездатність судді Тімошенко Н.В. у період із 6 листопада по 3 грудня 2018 року).

Наступне судове засідання призначено на 29 січня 2019 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Поливяною О.М., справу, призначену на 29 січня 2019 року, знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Тімошенко Н.В. у відпустці (довідка Октябрського районного суду міста Полтави про перебування у відпустці судді Тімошенко Н.В. у період із 21 січня по 8 лютого 2019 року).

Розгляд справи призначено на 25 березня 2019 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Поливяною О.М., справу, призначену на 25 березня 2019 року, знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Тімошенко Н.В. у відрядженні.

Наступне судове засідання призначено на 23 травня 2019 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Поливяною О.М., справу, призначену на 23 травня 2019 року, знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Тімошенко Н.В. у нарадчій кімнаті. Розгляд справи призначено на 6 червня 2019 року, про що повідомлено учасників кримінального провадження.

5 червня 2019 року до Октябрського районного суду міста Полтави надійшла заява представника ОСОБА1 – адвоката Пожидаєва В.О. про відкладення розгляду справи у зв’язку з викликом ОСОБА1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, для допиту як свідка.

Судове засідання, призначене на 6 червня 2019 року, відкладено на 20 червня 2020 року.

20 червня 2019 року до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло клопотання представника ОСОБА1 – адвоката Пожидаєва В.О. про відкладення розгляду справи.

У подальшому судові засідання призначалися неодноразово, зокрема на 12 серпня, 16 серпня, 2 жовтня, 15 жовтня, 11 листопада, 19 листопада, 3 грудня, 23 грудня 2019 року, проте були відкладені у зв’язку з неявкою сторін (20 червня, 12 серпня, 16 серпня, 2 жовтня, 15 жовтня, 3 грудня, 23 грудня 2019 року) та перебуванням судді Тімошенко Н.В. у відпустці (11 та 19 листопада 2019 року) (довідка Октябрського районного суду міста Полтави про перебування судді Тімошенко Н.В. у відпустці у період із 11 по 25 листопада 2019 року).

Згідно із журналом судового засідання від 26 грудня 2019 року судове засідання відбулося за участю представника ОСОБА1 – адвоката Пожидаєва В.О. та за відсутності слідчого, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 26 грудня 2019 року.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 26 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № ____ від 15 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.

Ухвала мотивована тим, що до ЄРДР не внесені відомості про відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України) у кримінальному провадженні № ____, про що свідчить копія наданого слідчому судді витягу. Доказів про повідомлення захисника Пожидаєва В.О. про завершення досудового розслідування слідчому судді також не надано.

Також в ухвалі зазначено, що після того, як сторона обвинувачення повідомила про завершення досудового розслідування, тобто вже після 1 серпня 2017 року, слідчий суддя 9 серпня 2017 року розглянув клопотання слідчого про надання дозволу на затримання з метою приводу до суду для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА1 та клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому самому кримінальному провадженні. На момент їх розгляду клопотання слідчим не були відкликані. Крім того, 17 серпня 2017 року слідчим СУ ГУ НП в Полтавській області Руденком С.І. було винесено повідомлення про необхідність відібрання експериментальних зразків підпису підозрюваного ОСОБА1, яке було призначено на 23 серпня 2017 року. Отже, посилання слідчого на завершення досудового розслідування суперечить доказам, отриманим слідчим суддею.

Крім того, слідчий суддя Тімошенко Н.В. в ухвалі зазначає, що ухвалами слідчих суддів від 1 вересня 2017 року, 22 вересня 2017 року, 16 грудня 2017 року, 15 січня 2018 року, 13 квітня 2018 року, 2 травня 2018 року, 7 травня 2018 року та 1 червня 2018 року у задоволенні клопотань слідчих СУ ГУ НП в Полтавській області про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № ____ від 15 серпня 2014 року відмовлено.

Отже, на підставі зазначеного суд дійшов висновку про відсутність доказів належного завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування, а також про відсутність доказів умисного зволікання сторони захисту при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № ____.

У письмових поясненнях, що надійшли до Вищої ради правосуддя, суддя Тімошенко Н.В. зазначила, що судові засідання у справі № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019) за клопотанням слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження призначалися неодноразово, проте відкладалися на інші дати з об’єктивних причин, а саме у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, клопотаннями учасників кримінального провадження, перебуванням судді у відпустці, перебуванням судді у нарадчій кімнаті, а також неявкою сторін кримінального провадження.

При цьому суддя Тімошенко Н.В. зазначає, що з огляду на додані слідчим до клопотання матеріали кримінального провадження були наявні підстави для заслуховування пояснень по суті клопотання сторін кримінального провадження з метою забезпечення принципів змагальності та права підозрюваного на захист.

Також суддя Тімошенко Н.В. звертає увагу, що з аналогічними клопотаннями про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № ____ сторона обвинувачення зверталася неодноразово, проте ухвалами слідчих суддів Октябрського районного суду міста Полтави відмовлено у їх задоволенні, оскільки матеріали клопотання не містили доказів, що сторона захисту була належним чином повідомлена як про закінчення досудового розслідування, так і про необхідність ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, суддя Тімошенко Н.В. зауважує, що на цей час сторона обвинувачення знову звернулася до суду з аналогічним клопотанням і надалі не з’являється в судові засідання.

До Вищої ради правосуддя з Октябрського районного суду міста Полтави надійшла інформація про навантаження судді Тімошенко Н.В. у 2018–2019 роках, про штатну та фактичну чисельність суддів Октябрського районного суду міста Полтави у 2018–2019 роках.

З наданих відомостей вбачається, що штатним розписом Октябрського районного суду міста Полтави передбачено 17 посад суддів, здійснювали правосуддя у період із 1 січня по 16 жовтня 2018 року – 14 суддів, із 16 жовтня по 18 грудня 2018 року – 13 суддів, із 19 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року – 14 суддів.

З інформації про навантаження судді Тімошенко Н.В. вбачається, що у 2018 році в неї на розгляді перебувало у порядку кримінального судочинства 1417 справ та матеріалів, з яких надійшло у звітному періоді – 1326, розглянуто – 1329, залишок нерозглянутих справ – 88; у порядку цивільного судочинства – 926 справ та матеріалів, з яких надійшло у звітному періоді – 559, розглянуто – 709, залишок нерозглянутих справ – 217; у порядку адміністративного судочинства – 1 справа, яка надійшла у звітному періоді і була розглянута; справ про адміністративні правопорушення – 58, з яких надійшло у звітному періоді – 8, розглянуто – 52, залишок нерозглянутих справ – 6, усього на розгляді судді перебувало 2402 справи та матеріали, з яких надійшло у звітному періоді – 1894, розглянуто – 2091, залишок нерозглянутих справ – 311.

У 2019 році на розгляді судді Тімошенко Н.В. перебувало у порядку кримінального судочинства 2031 справа та матеріал, з яких надійшло у звітному періоді – 1943, розглянуто – 1912, залишок нерозглянутих справ – 119; у порядку цивільного судочинства – 788 справ та матеріалів, з яких надійшло у звітному періоді – 571, розглянуто – 577, залишок нерозглянутих справ – 211; справ про адміністративні правопорушення – 30, з яких надійшло у звітному періоді – 24, розглянуто – 24, залишок нерозглянутих справ – 6, усього на розгляді судді перебувало 2849 справ та матеріалів, з яких надійшло у звітному періоді – 2538, розглянуто – 2513, залишок нерозглянутих справ – 336.

Стосовно доводів скаржника про порушення суддею Тімошенко Н.В. строків розгляду справи № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019) за клопотанням старшого слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № ____, попередньою перевіркою встановлено таке.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Клопотання сторони кримінального провадження про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання (частина десята статті 290 КПК України).

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що з моменту отримання 2 жовтня 2018 року слідчим суддею Тімошенко Н.В. для розгляду клопотання слідчого про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до постановлення за результатами його розгляду ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 26 грудня 2019 року минув 1 рік 2 місяці 25 днів.

Крім того, з Октябрського районного суду міста Полтави надійшли копії списків справ, призначених суддею Тімошенко Н.В. до розгляду у період із 2 жовтня 2018 року по 26 грудня 2019 року, з яких вбачається, що суддею не призначався розгляд справ на 8, 12, 15 жовтня, 7, 19, 24, 25, 27 грудня 2018 року, 14, 15 січня, 11, 12, 19 лютого 2019 року, а незначна кількість справ призначалася до розгляду у 2018 році на 9 жовтня – 4 справи, 11 жовтня – 4 справи, 16 жовтня – 3 справи, 31 жовтня – 4 справи, 2 листопада – 1 справа (про стягнення боргу), 5 листопада – 2 справи, 3 грудня – 2 справи, 4 грудня – 3 справи, 5 грудня – 3 справи, 12 грудня – 5 справ, 28 грудня – 1 справа.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Отже, встановлені обставини дають достатні підстави Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя вважати, що саме неефективне та несумлінне використання суддею Тімошенко Н.В. своїх процесуальних повноважень, невжиття нею належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справи № 554/4663/17 (провадження № 1-кс/554/414/2019) у розумні строки призвело до порушення строків розгляду, визначених процесуальним законодавством.

При цьому надмірне навантаження, перебування у відпустках, нарадчій кімнаті, відрядженні та тимчасова непрацездатність не можуть виправдати настільки істотне порушення суддею строків розгляду справи.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що несвоєчасний розгляд справи суддею Тімошенко Н.В. вказує на вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Стосовно доводів скаржника про істотне порушення суддею Тімошенко Н.В. норм процесуального права під час розгляду справи № 554/7762/15- к (провадження № 1-кс/554/378/2019) за скаргою ОСОБА1 на бездіяльність слідчого щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

Із копії матеріалів справи № 554/7762/15- к (провадження № 1-кс/554/378/2019), що надійшли до Вищої ради правосуддя з Октябрського районного суду міста Полтави, вбачається, що 19 вересня 2018 року до Октябрського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА1 на бездіяльність слідчого щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 19 вересня 2018 року вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді Тімошенко Н.В.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 26 березня 2019 року скаргу ОСОБА1 задоволено частково, зобов’язано уповноважену особу Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА1 від 13 липня 2017 року за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.

Ухвала мотивована тим, що стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Факт отримання ОСОБА1 13 липня 2018 року від слідчого чи прокурора повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри наданими суду матеріалами не підтверджується. Суду не надано доказів, що ОСОБА1 завчасно, як того вимагають норми кримінального процесуального законодавства, отримав повістку про виклик для повідомлення йому підозри і в зазначені у повістці день та час не прибув до слідчого чи прокурора.

Також в ухвалі зазначено, що відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 6 квітня 2016 року № 139, до Реєстру вносяться відомості про час і дату повідомлення про підозру.

За таких обставин слідчий суддя Тімошенко Н.В. дійшла висновку, що, враховуючи відсутність належних доказів вручення ОСОБА1 повідомлення про зміну підозри 13 липня 2017 року належним чином, суд вважає за необхідне зобов’язати слідчого вчинити дії з вилучення відомостей про дату та час повідомлення про підозру.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Прокуратура Полтавської області оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу Прокуратури Полтавської області задоволено, ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 26 березня 2019 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА1 на бездіяльність слідчого щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року.

В ухвалі апеляційної інстанції зазначено, що частина перша статті 303 КПК України містить вичерпний перелік випадків і суб’єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування. Відповідно до частини другої цієї статті Кодексу скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314–316 КПК України. Таким чином, кримінальним процесуальним законом не встановлені заборона або обмеження в реалізації права на оскарження до суду певних рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування, а визначена особлива процедура такого оскарження на відповідній стадії кримінального провадження, яка в цьому випадку не була дотримана ОСОБА1, що не позбавляє його права звернення в подальшому до суду за захистом своїх прав на відповідній стадії кримінального провадження.

Також колегія суддів зауважує, що, як вбачається зі змісту скарги до слідчого судді, ОСОБА1 зазначає про недотримання стороною обвинувачення вимог КПК України при повідомленні про зміну підозри та повідомленні про нову підозру від 13 липня 2017 року у кримінальному провадженні № ____ за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України. У зв’язку із цим прохає слідчого суддю визнати незаконною бездіяльність прокурора та слідчого, яка полягає у невиключенні з ЄРДР відомостей про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру, і зобов’язати цих осіб такі відомості виключити з ЄРДР, що вочевидь виходить за межі повноважень слідчого судді під час здійснення судового контролю під час досудового розслідування. Адже оскарження такої бездіяльності не передбачено приписами статті 303 КПК України. За таких обставин слідчий суддя повинен був діяти відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. Проте слідчим суддею наведені норми закону не дотримані.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону із постановленням нової ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА1.

У письмових поясненнях, що надійшли до Вищої ради правосуддя, суддя Тімошенко Н.В. зазначила, що ОСОБА1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора та слідчого, яка полягає у невиключенні з ЄРДР відомостей про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 13 липня 2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року, та просив зобов’язати прокурора виключити вказані відомості з ЄРДР, оскільки не отримав відповіді від прокурора на свою письмову вимогу щодо виключення з ЄРДР відомостей про повідомлення його про нову підозру від 13 липня 2017 року.

Також суддя Тімошенко Н.В. зауважує, що порядок та строки письмового повідомлення про підозру детально регламентовані нормами КПК України, якими, зокрема, передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Водночас суддя Тімошенко Н.В. зазначає, що під час досудового розслідування ОСОБА1 не набув статусу підозрюваного на підставі повідомлення про підозру від 13 липня 2017 року через порушення вимог КПК України і прав людини під час здійснення повідомлення про підозру та порушення імперативних вимог статті 107 КПК України, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку, що процесуальна дія є недійсною.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (частина перша статті 136 КПК України).

Крім того, суддя Тімошенко Н.В. стверджує, що з матеріалів справи вбачається, що слідчому достеменно було відомо місце роботи, проживання та реєстрації ОСОБА1, а отже, можливо було дотриматись його права на отримання повідомлення про підозру в порядку статей 276–279 КПК України, однак слідчому судді не надано належних доказів на підтвердження того, що слідчий належним чином вручив повідомлення про підозру ОСОБА1 в день його складення.

Ураховуючи відсутність доказів вручення належним чином ОСОБА1 повідомлення про зміну підозри від 13 липня 2017 року, слідчий суддя вважав за необхідне зобов’язати слідчого вчинити дії з вилучення відомостей про дату та час повідомлення про підозру.

Також суддя Тімошенко Н.В. зазначає, що статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора в частині нездійснення ним інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України) відповідно до його завдань.

Суддя Тімошенко Н.В. наголошує, що висновки суду апеляційної інстанції про скасування ухвали слідчого судді та відмова у відкритті провадження за скаргою ОСОБА1 з підстав відсутності у приписах статті 303 КПК України можливості оскарження такої бездіяльності не відповідають висновку, сформульованому в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к, а саме у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.

Також у постанові від 12 жовтня 2017 року зазначено, що законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих під час досудового розслідування, можуть бути забезпечені можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене главою 26 КПК України право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження.

Окрім цього, суддя Тімошенко Н.В. вважає, що з прийняттям та набранням чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VIII), а саме внесенням змін до положень статті 303 КПК України, передбачена можливість оскаржувати повідомлення про підозру, а положення, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, в яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу IV «Прикінцеві положення» (з 15 березня 2018 року)), стосуються не відомостей про початок досудового розслідування або перших, початкових відомостей, внесених до ЄРДР, а відомостей про кримінальне правопорушення, внесених до ЄРДР після введення в дію цих змін.

На думку судді Тімошенко Н.В., інформація і щодо повідомлення про підозру, і щодо повідомлення про зміну підозри є відомостями про кримінальне правопорушення, внесеними до ЄРДР, а тому, якщо зазначені відомості були внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року, такі повідомлення про підозру та повідомлення про зміну підозри відповідно до пункту 10 частини першої статті 303 КПК України можуть бути оскаржені слідчому судді і це відповідатиме вимогам пункту 4 § 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII. Таким чином, при застосуванні пункту 10 частини першої статті 303 КПК України до уваги береться не дата, коли було розпочато досудове розслідування, а дата внесення відомостей про повідомлення про підозру або повідомлення про зміну підозри – саме те, що і вирішили оскаржити у слідчого судді.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з положеннями статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).

Статтями 22, 26 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною першою статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до пункту 10 вказаної норми закону на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом, – підозрюваним, його захисником чи законним представником. При цьому зазначено, що частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, відповідно до якого зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу IV цього Закону).

Частиною другою статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314–316 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що дії чи бездіяльність слідчого та прокурора щодо повідомлення особі про підозру не підлягали оскарженню в порядку, визначеному статтею 303 КПК України (у редакції, чинній на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР).

Водночас, зобов’язуючи уповноважену особу Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА1 від 13 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, суддя Тімошенко Н.В. діяла всупереч вимогам закону.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пояснення судді Тімошенко Н.В. не спростовують порушення нею чітких і зрозумілих за змістом норм статті 303 КПК України щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора.

Прийнятому слідчим суддею Тімошенко Н.В. судовому рішенню, яке не передбачено КПК України, було надано оцінку судом апеляційної інстанції. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону шляхом постановлення нової ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА1.

Таким чином, розгляд слідчим суддею Тімошенко Н.В. скарги ОСОБА1, зобов’язання уповноваженої особи Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА1 від 13 липня 2017 року, що згідно з вимогами статті 303 КПК України не підлягали оскарженню під час досудового розслідування, відбувся з істотним порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, а саме подальшу реалізацію прокурором як стороною обвинувачення наданих статтею 36 КПК України процесуальних прав у цьому кримінальному провадженні.

При цьому будь-яких доказів умисності вчинення проступку під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддею Тімошенко Н.В. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки всупереч вимогам статті 303 КПК України нею постановлено ухвалу від 26 березня 2019 року, якою зобов’язано уповноважену особу Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА1 від 13 липня 2017 року. Постановлення вказаної ухвали є істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Крім того, суддею Тімошенко Н.В. впродовж передбаченого частиною десятою статті 290 КПК України п’ятиденного строку не було розглянуто клопотання старшого слідчого ГУ НП в Полтавській області про встановлення підозрюваному ОСОБА1 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № ____ від 15 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України. Розглянувши вказане клопотання через 1 рік 2 місяці 25 днів, суддя вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), оскільки не вжила належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справи № 554/4663/17 у строк, визначений процесуальним законодавством.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Таким чином, строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Тімошенко Н.В. за вчинення дисциплінарного проступку не закінчився.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Із характеристики, наданої головою Октябрського районного суду міста Полтави Савченком А.Г., вбачається, що суддя Тімошенко Н.В. за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе з позитивної сторони, як грамотний, добросовісний, працелюбний, старанний, принциповий та наполегливий працівник, вміло планує робочий час та належним чином організовує свою роботу. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчаючи як чинне законодавство, так і судову практику, зокрема практику Європейського суду з прав людини. Суддя Тімошенко Н.В. усвідомлює свої обов’язки та відповідальність за дотримання законності під час здійснення правосуддя, самоорганізована, спроможна до висновків, адекватно сприймає критику, має організаторські здібності, у прийнятті рішень самостійна, здатна аналізувати та прогнозувати події, у критичних ситуаціях здатна до рішучих дій та завжди поводиться коректно, витримано, з розумінням, а також володіє високим рівнем культури поведінки і спілкування з людьми. Із працівниками суду ввічлива, тактовна, в колективі користується повагою та авторитетом. Чесна, порядна, неупереджена.

Відповідно до інформації, наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (лист від 8 грудня 2020 року № 21-1737/20), суддю Тімошенко Н.В. рішенням Комісії від 16 вересня 2016 року № 1557/дп-16 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Тімошенко Н.В. вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосоване до судді Тімошенко Н.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер дисциплінарних проступків, їх наслідки, позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості, а також відомості щодо кількості розглянутих нею судових справ та матеріалів.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження буде пропорційним характеру вчинених нею проступків та дасть змогу запобігти допущенню суддею таких порушень у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Наталію Володимирівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                        М.П. Худик

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                       І.А. Артеменко

                                                                               О.Є. Блажівська

                                                                               О.В. Прудивус