X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
31.10.2019
2860/0/15-19
Про скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Є.Б. до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарної справи

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Євгенія Борисовича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 29 січня 2019 року надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2018 року про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17, яким застосовано до Безсмолого Є.Б. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 травня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено Говоруху В.І.

Член Вищої ради правосуддя Говоруха В.І. за результатами перевірки дійшов висновку про обґрунтованість скарги судді Безсмолого Є.Б., наявність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 та закриття дисциплінарної справи.

Суддя Безсмолий Є.Б. та Прокуратура Кіровоградської області  повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув суддя Безсмолий Є.Б. та його представник – адвокат Бірюков А.О., які підтримали доводи скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., суддю Безсмолого Є.Б., його представника – адвоката Бірюкова А.О., дійшла висновку, що скарга судді  Безсмолого Є.Б. підлягає задоволенню, а дисциплінарне провадження – закриттю з огляду на таке.

Безсмолий Євгеній Борисович Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 призначений на посаду судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 13 квітня 2009 року № 237/2009 переведений до Ленінського районного суду міста Кіровограда, Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512-VI обраний на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда безстроково.

Рішенням Дисциплінарної палати від 22 червня 2017 року  № 1755/1дп/15-17 до Безсмолого Є.Б. застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Підставою для притягнення судді Безсмолого Є.Б. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені під час перевірки Дисциплінарною палатою обставини, які свідчили про порушення суддею Безсмолим Є.Б. присяги судді.

Не погодившись із цим рішенням, суддя Безсмолий Є.Б. 21 липня 2017 року (вх. № 1595/0/8-17) подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій вказав, що рішення Дисциплінарної палати є необґрунтованим оскільки під час розгляду справ № 405/739/14-п та № 405/746/14-п не порушував присягу судді та не вчиняв будь-яких інших дисциплінарних проступків, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час розгляду вказаних справ.

Суддя Безсмолий Є.Б. наголошував, що заява заступника прокурора Кіровоградської області Особа_1 від 12 грудня 2014 року подана з пропуском строку, встановленого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», а також відсутні докази, що особи, про яких йдеться у вказаній заяві, були учасниками масових акцій протесту.

Вказував, що здійснював розгляд справ № 405/739/14-п та № 405/746/14-п про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_2 і Особа_3 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та застосував до вказаних осіб адміністративне стягнення у виді арешту строком на п’ятнадцять діб. Суд апеляційної інстанції на підставі доказів, які були надані під час апеляційного розгляду справ та не були відомі суду першої інстанції, змінив ухвалені ним судові рішення у частині адміністративного стягнення. При цьому, як зазначив суддя Безсмолий Є.Б., суд апеляційної інстанції погодився  щодо винуватості осіб у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, суддя стверджував про закінчення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності та відсутність доказів, які б свідчили про його грубу недбалість чи умисне порушення закону та, як наслідок, про наявність підстав для застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення – внесення подання про звільнення з посади.                       

За результатами розгляду вказаної скарги Вищою радою правосуддя ухвалено рішення від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17 про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17.

На підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України рішенням Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2018 року № 490/0/15-18 Безсмолого Є.Б. звільнено з посади судді Ленінського районного суду міста Кіровограда.

7 грудня 2017 року Безсмолий Є.Б. звернувся до Вищого адміністративного суду України зі скаргою (адміністративним позовом) про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17, яку на підставі підпункту 7 пункту 1  розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства  України 3 січня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Здійснивши розгляд зазначеної скарги (адміністративного позову), Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 29 листопада 2018 року про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2017 року № 3677/0/15-17.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Перевіркою відомостей, викладених у скарзі судді Безсмолого Є.Б., Вища рада правосуддя встановила таке.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Безсмолого Є.Б. Дисциплінарною палатою встановлено, що у провадженні вказаного судді перебували адміністративні справи № 405/739/14-п (провадження № 3/405/215/14) та № 405/746/14-п (провадження № 3/405/217/14) стосовно Особа_2 і Особа_3 відповідно, які надійшли із Кіровоградського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі – Кіровоградський МВ УМВС України).

З досліджених Дисциплінарною палатою матеріалів справи про адміністративні правопорушення № 405/739/14-п, зокрема рапортів працівників міліції Особа_4 та Особа_5, вбачалося, що 28 січня 2014 року, приблизно о 08:00, на перехресті вулиць Пашутіна та Преображенської у місті Кіровограді ними був помічений громадянин, як пізніше стало відомо Особа_2, який поводив себе підозріло, висловлювався на адресу працівників міліції лайкою і намагався чинити опір, коли вони підійшли до нього та пред’явили службові посвідчення.

У подальшому Особа_2 було доставлено до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, де складено протокол серії КД № ІНФОРМАЦІЯ про адміністративне правопорушення, згідно з яким 28 січня 2014 року близько 08:00 на вулиці Преображенській у місті Кіровограді  Особа-2 вчинив злісну непокору працівникам міліції, а саме брав їх за формений одяг, намагався влаштувати бійку, не реагував на неодноразові зауваження, а також протокол серії КД № ІНФОРМАЦІЯ про адміністративне затримання Особа_2, у якому вказано, зокрема, що у зазначеної особи, з-поміж інших речей, був виявлений та вилучений для тимчасового зберігання партійний квиток ВО «Свобода».

У письмових поясненнях, які були досліджені Дисциплінарною палатою, Особа_2 вказав, що 28 січня 2014 року, коли він ішов дорогою до роботи, до нього підійшли чотири чоловіки, які представилися працівниками міліції та повідомили, що хочуть з ним поговорити, на що він не погодився. Його було доставлено до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області. Зазначив, що бійку не провокував, брутальною лайкою не висловлювався.

Дисциплінарною палатою досліджено також матеріали справи про адміністративні правопорушення № 405/746/14-п та встановлено, що 28 січня 2014 року стосовно Особа_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії КД № ІНФОРМАЦІЯ, згідно з яким 28 січня 2014 року о 08:00 він, перебуваючи на вулиці Шевченка, 6 у місті Кіровограді, вів себе підозріло. На вимогу працівників міліції, які підійшли до нього та попросили пред’явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_3 намагався вихопити їхні службові посвідчення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

У письмових поясненнях Особа_3 вказав, зокрема, що 28 січня 2014 року перебував на заняттях. О 08:20 йому зателефонували співробітники правоохоронних органів та запропонували вийти. Щойно він вийшов, відвели його до службового приміщення для складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке він начебто вчинив, проходячи повз будівлю адміністрації.

28 січня 2014 року суддя Безсмолий Є.Б. розглянув матеріали справ про адміністративні правопорушення № 405/739/14-п (провадження № 3/405/215/14) та № 405/746/14-п (провадження № 3/405/217/14) стосовно Особа_2 і Особа_3 та виніс постанови, якими визнав їх винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 185 КУпАП, призначив зазначеним особам адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п’ятнадцять діб.

Ухвалюючи постанову, суддя врахував аналогічне пояснення Особа_3, який у судовому засіданні вказав, що виходив до працівників міліції з майстром виробничого навчання Особа_6.

Постановами апеляційного суду Кіровоградської області від 30 та 31 січня 2014 року вказані рішення суду першої інстанції в частині накладення адміністративних стягнень на Особа_2 і Особа_3 змінено, а саме замінено адміністративні стягнення у виді адміністративного арешту на штраф у розмірі 136 гривень.

При цьому, як встановлено Дисциплінарною палатою, крім двох вказаних вище справ про адміністративні правопорушення, 27 січня 2014 року суддя Безсмолий Є.Б. розглянув справу № 405/731/14-П (провадження № 3/405/212/14), яка надійшла із Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та виніс постанову, якою визнав останнього винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення і призначив йому адміністративне стягнення у виді арешту строком на п’ятнадцять діб.

Оцінюючи дії судді Безсмолого Є.Б. при винесенні вказаних постанов,  Дисциплінарна палата у рішенні зазначила таке:

Особа_2 та Особа_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їм правопорушення не визнали. Пояснення свідків, які б підтвердили чи спростували факт вчинення ними цього правопорушення, в матеріалах справи відсутні;

на порушення статей 245, 252 КУпАП щодо всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин кожної справи та оцінки доказів суддя Безсмолий Є.Б. взяв до уваги лише протоколи та рапорти працівників органів внутрішніх справ;

дії судді при винесенні постанов не були об’єктивними, суперечили положенням статей 278, 280 КУпАП, оскільки не перевірялися доводи, якими особи, що притягувалися до відповідальності, заперечували викладені у протоколах обставини;

у вказаних постановах від 28 січня 2014 року суддя Безсмолий Є.Б. належно не мотивував, із чого виходив суд, вважаючи доведеним вчинення особами злісної непокори законним вимогам працівників міліції, та не зазначив, у чому полягали вимоги працівників міліції та з якого приводу вони були пред’явлені;

на порушення вимог статті 33 КУпАП суддя Безсмолий Є.Б., обираючи найсуворіший вид адміністративного стягнення – адміністративний арешт строком на п’ятнадцять діб, не зазначив даних, що характеризують Особа_2 та Особа_3.

Згідно з висновком Дисциплінарної палати встановлені під час перевірки обставини свідчили, що суддя Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолий Є.Б. не дотримався присяги, яка зобов’язує суддю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Перевіривши законність рішення Вищої ради правосуддя, яким залишено без змін вказане рішення Дисциплінарної палати, Велика Палата Верховного Суду встановила, що Дисциплінарною палатою та Вищою радою правосуддя не надано оцінки тому, що під час перегляду судових рішень, ухвалених Ленінським районним судом міста Кіровограда (суддя Безсмолий Є.Б.), апеляційний суд Кіровоградської області підтвердив наявність вини Особа_2 та Особа_3 у вчиненні адміністративного правопорушення та змінив вид адміністративного стягнення з урахуванням доказів, наданих до суду апеляційної інстанції.

Крім того, як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду, Вища рада правосуддя не навела мотивів відхилення доводів судді Безсмолого Є.Б. про наявність нотаріально засвідчених заяв від 5 і 23 жовтня 2017 року, в яких Особа_2 та Особа_3 вказали, що суддя Безсмолий Є.Б. під час розгляду справ стосовно них не був упереджений та їхніх прав не порушував. Крім того, Особа_3 у вказаній заяві констатував, що суддя Безсмолий Є.Б. своїми діями не заподіяв йому жодних негативних наслідків.

Також, на думку Великої Палати Верховного Суду, необґрунтованим є висновок Вищої ради правосуддя, що факт неучасті Особа_2 та Особа_3 у масових акціях протесту не впливають на кваліфікацію дій судді під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього.

Велика Палата Верховного Суду, керуючись приписами частини другої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року  № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), звернула увагу, що суддя Безсмолий Є.Б. має стаж роботи понад 10 років, позитивно характеризується, за період роботи суддею до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а також врахувала наявну в матеріалах дисциплінарної справи інформацію про особу судді та наявність у нього на утриманні трьох малолітніх дітей, у тому числі дитини з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 129-1  Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Частиною другою статті 13 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарне провадження стосовно судді Безсмолого Є.Б. здійснювалося за заявою заступника прокурора Кіровоградської області Осоьа_1, поданою до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) для проведення спеціальної перевірки судді Безсмолого Є.Б. відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади»  (далі – Закон № 1188-VII).

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 вказаного Закону суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом.

Частиною п’ятою статті 2 Закону України № 1188-VII встановлено, що заяви, які надійшли після закінчення визначеного цією статтею строку, а також заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Суддя Безсмолий Є.Б. у поясненнях, наданих під час розгляду дисциплінарної справи, послався на те, що в матеріалах адміністративних справ стосовно Особа_2 та Особа_3 відсутні будь-які докази, що особи, яких притягнуто до адміністративної відповідальності є учасниками масових акцій протесту.

Крім того, представник судді Безсмолого Є.Б. – адвокат Черниш В.А. під час розгляду скарги судді на рішення Дисциплінарної палати надав нотаріально посвідчені заяви Особа_2 та Особа_3 від 5 і 23 жовтня 2017 року, автори яких підтвердили, що не були учасниками масових акцій протесту під час їх затримання.

Таким чином, підстави для проведення спеціальної перевірки стосовно судді Безсмолого Є.Б. відповідно до Закону № 1188-VII як у ТСК, так і Вищої ради юстиції були відсутні.

Водночас із набранням чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та Законом № 1402-VIII здійснення дисциплінарного провадження щодо судді віднесено до повноважень дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону № 1402-VIII).

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII).

Відповідно до абзацу другого пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

Таким чином, здійснюючи дисциплінарне провадження стосовно судді Безсмолого Є.Б., Дисциплінарна палата діяла в межах наданої їй компетенції, з дотриманням процедури, визначеної Законом  № 1798-VIII, та відповідно до Закону № 1402-VIII, незалежно від того, чи поширювалася на вказаного суддю дія Закону № 1188-VII.

Стосовно доводів скарги судді Безсмолого Є.Б. у частині порушення строку подання заяви заступником прокурора Кіровоградської області Особа_1 та, як наслідок, відсутності підстав для її розгляду Дисциплінарна палата встановила, що вказана заява дійсно подана з порушенням строку, встановленого статтею 2 Закону № 1188-VII. При цьому, як передбачено частиною п’ятою статті 2 вказаного Закону, саме з підстав закінчення строку звернення з відповідною скаргою вона передається на розгляд Вищої ради правосуддя.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 січня 2019 року (справа № 11-864сап18) та від 11 квітня 2019 року (справа № 11-121сап19),  підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку, а відповідність змісту і порядку подання скарги на дії судді вичерпує свою дію на стадії відкриття дисциплінарної справи.

Перевіряючи доводи судді Безсмолого Є.Б. щодо обґрунтованості рішення Дисциплінарної палати та наявності в його діях порушення присяги, Вища рада правосуддя встановила таке.

Ухвалюючи рішення про застосування до Безсмолого Є.Б. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що під час розгляду справ та ухвалення рішень стосовно Особа_2 та Особа_3 суддя Безсмолий Є.Б. допустив порушення присяги, складення якої покладало на нього обов’язок об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Обов’язок дотримуватися присяги судді регламентовано статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час ухвалення вказаних рішень, зміст якої наведено у статті 55 цього Закону.

Вказані обов’язки судді наведені і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діяла під час кваліфікації Дисциплінарною палатою дій судді Безсмолого Є.Б., та на сьогодні передбачені статтями 56, 57 Закону № 1402-VIII.

При цьому, посилаючись на частину першу статті 106 Закону № 1402-VIII, Дисциплінарна палата вказала, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, у тому числі з таких підстав: порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;  умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю порушення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи обґрунтованість оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати у частині кваліфікації дій судді Безсмолого Є.Б., необхідно зазначити, що за приписами частини другої статті 32 Закону України  «Про Вищу раду юстиції», у редакції, чинній на час ухвалення рішень суддею Безсмолим Є.Б.  порушенням суддею присяги було, крім іншого, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

З набранням чинності Законом № 1402-VIII дії, які містили ознаки порушення присяги судді, охоплюються поняттям істотного дисциплінарного проступку відповідно до пунктів 1 та 7 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади, що передбачено і статтею 115 Закону № 1402-VIII.

Частиною дев’ятою статті 109 Закону № 1402-VIII визначено, що істотним дисциплінарним проступком, грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт, що суддя допустив поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Разом із тим, кваліфікуючи дії судді як істотний дисциплінарний проступок, слід врахувати всі обставини вчинення такого проступку, його наслідки, умисел судді щодо вчинення відповідних дій.

Як убачається з матеріалів адміністративних справ № 405/739/14 та № 405/731/14 про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_2 та Особа_3 за статтею 185 КУпАП, які перебували у  провадженні судді Ленінського районного суду міста Кіровограда, суддя Безсмолий Є.Б. здійснив розгляд цих справ у порядку, визначеному главою 22 КУпАП.

При цьому вказані справи про адміністративні правопорушення розглянуті за місцем вчинення правопорушень у день їх надходження, а саме 28 січня 2014 року, за участю осіб, стосовно яких складені протоколи про адміністративні правопорушення, а у справі стосовно Якименка І.А. – за участю захисника Особа_8.

Таким чином, суддя Безсмолий Є.Б. розглянув вказані справи з дотриманням вимог частини першої статті 276, частини другої статті 277 та статті 277-2 КУпАП.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На виконання вимог цієї норми суддя Безсмолий Є.Б. здійснив аналіз зібраних у справах доказів у сукупності, у зв’язку із чим зробив висновок про наявність у діях Особа_2 та Особа_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, оскільки їх вина підтверджувалася матеріалами справ.

Із такими висновками погодився й апеляційний суд Кіровоградської області, який за результатами перегляду постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда у рішеннях від 30 січня 2014 року стосовно Особа_2 та від 31 січня 2014 року стосовно Особа_3 підтвердив винуватість вказаних осіб у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП. 

Однак, як встановив апеляційний суд Кіровоградської області, накладаючи на Особа_1 та Особа_2 адміністративні стягнення у виді арешту строком на п’ятнадцять діб, суддя Безсмолий Є.Б. на порушення вимог статті 33 КУпАП не врахував особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, а тому дійшов висновку про зміну рішень суду першої інстанції.

 При цьому постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_2 та Особа_3 не містять спростувань доводів правопорушників та захисника Особа_2 – Особа_8, які заперечували вину у вчиненні адміністративних правопорушень, а також мотивів застосування до вказаних осіб найсуворішого виду адміністративного стягнення у виді арешту строком на п’ятнадцять діб.

З урахуванням викладеного Вища рада правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду справ про притягнення Особа_2 та Особа_3 до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП суддя Безсмолий Є.Б. порушив вимоги  КУпАП, однак ці порушення не є такими, що безспірно вказують на вчинення істотного дисциплінарного проступку, оскільки фактів, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону під час розгляду справ та ухвалення судових рішень, не встановлено, що спростовує висновок Дисциплінарної палати про необ’єктивність та несправедливість при здійсненні правосуддя та, як наслідок, про підрив суспільної довіри до суду.

За таких обставин, оцінюючи дії судді Бесмолого Є.Б., варто зазначити, що підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на час розгляду ним справ про адміністративне правопорушення визначалися Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року.

Зокрема, стаття 83 цього Закону містила вичерпний перелік підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, а саме у зв’язку з: істотним порушенням норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язаних, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову; невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; порушенням вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушенням правил щодо відводу (самовідводу); систематичним або грубим одноразове порушенням правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; розголошенням таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; неподанням або несвоєчасним поданням для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та зазначенням в ній завідомо неправдивих відомостей.

Допущені суддею Безсмолим Є.Б. порушення норм КУпАП під час розгляду ним адміністративних справ стосовно Особа_2 і Особа_3 за статтею 185 КУпАП не містили підстав дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року, що свідчить про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Безсмолого Є.Б. в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду під час повторного розгляду справи відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дійшла висновку про необхідність скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 та закриття дисциплінарного провадження.

Частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2017 року № 1755/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Безсмолого Євгенія Борисовича та закрити дисциплінарне провадження.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                      А.А. Овсієнко

 

Члени Вищої ради правосуддя                                        І.А. Артеменко

                                                                                               О.Є. Блажівська

                                                                                               В.І. Говоруха

                                                                                               П.М. Гречківський

                                                                                               В.К. Грищук

                                                                                               В.І. Данішевська

                                                                                               Л.Б. Іванова

                                                                                               Н.С. Краснощокова

                                                                                               В.В. Матвійчук

                                                                                               О.В. Прудивус

                                                                                               М.П. Худик

                                                                                               Л.А. Швецова

                                                                                               С.Б. Шелест