Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Фоміна І.Ю., членів Маловацького О.В., Шелест С.Б., залученої з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Іванової Л.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Рохмінової Валентини Іванівни на дії судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Євгена Олеговича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 серпня 2019 року за вхідним номером Р-4530/1/7-19 надійшла скарга Рохмінової В.І. на дії судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Є.О. під час здійснення правосуддя у справі № 408/3941/19-ц (провадження № 2-о/408/409/19) за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті.
У скарзі викладено прохання притягнути суддю Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Є.О. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду вказаної справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 серпня 2019 року вказану дисциплінарну скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Є.О., оскільки в діях судді не міститься ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Є.О. з огляду на таке.
Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 14 червня 2019 року (суддя Соболєв Є.О.) відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті. Призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження на 16 липня 2019 року.
На офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено інформацію про те, що справу № 408/3941/19-ц (провадження № 2-о/408/409/19) призначено до судового розгляду на 24 жовтня 2019 року.
У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., суддя Соболєв Є.О. вказав, що всі справи призначаються і розглядаються вчасно згідно черговості з урахуванням надмірного навантаження на суддів Біловодського районного суду Луганської області (в суді з дев’яти за штатом суддів з червня 2018 року працює лише три судді, які здійснюють розгляд справ, підсудних чотирьом адміністративним районам Луганської області, два з яких знаходяться на підконтрольній українській владі території – Біловодський та Станично-Луганський райони).
Стосовно справи № 408/3941/19-ц за заявою ОСОБА_1 суддя Соболєв Є.О. зазначив, що ніякого умислу на безпідставне затягування розгляду цієї справи немає. Справу було призначено до розгляду на 16 липня 2019 року. Проте, розгляд справи було відкладено на 24 жовтня 2019 року у зв’язку із перебуванням судді у черговій щорічній відпустці.
Крім того, відкладення розгляду справи на жовтень 2019 року обумовлено такими обставинами: саме в цьому місяці згідно з графіком призначень справ був вільний час для призначення такої категорії справ; після виходу судді Соболєва Є.О. з відпустки, 26 липня 2019 року, з наступного дня у відпустку на 42 дні пішов голова суду, а з 16 серпня 2019 року – суддя Кускова Т.В.; у зв’язку із цим з 1 серпня по 10 вересня 2019 року суддя Соболєв Є.О. був єдиним суддею, який здійснював правосуддя, також виконував обов’язки голови суду, слідчого судді.
Суддя Соболєв Є.О. відзначив, що на передостанніх зборах суддів на нього були покладені обов’язки слідчого судді (хоча він є ювенальним суддею). У зв’язку із чим він доповів голові суду, що в такому випадку зможе розглядати лише термінові справи, а справи, що були призначені на серпень – вересень місяці 2019 року, доведеться переносити на січень – лютий 2020 року. Проте вказана інформація була залишена поза увагою. Так, із 1 серпня 2019 року він отримав приблизно 600 справ і матеріалів, враховуючи, що модельне навантаження на суддю становить 183 справи на рік. Саме через таку ситуацію на наступних зборах суддів щодо стану здійснення правосуддя у Біловодському районному суді Луганської області було прийнято рішення про звернення з відкритим листом до Президента України, Голови Вищої ради правосуддя, Голови Верховного Суду та Голови Ради суддів України.
Суддя Соболєв Є.О. підтвердив, що на звернення ОСОБА_1 з проханням призначити розгляд справи на більш ранній строк, їй було надано відповідь, що в найближчий час розгляд справи № 408/3941/19-ц не є можливим у зв’язку із покладенням на суддю Соболєва Є,О. повноважень виконувача обов’язків голови суду, слідчого судді, а також надмірним навантаженням через відпустку всіх суддів. Крім того, вся інформація щодо дати призначення справи на 24 жовтня 2019 року вже була внесена до АСДС «Д-3».
Також ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до юристів щодо прискорення вирішення її справи іншим шляхом, оскільки діючим законодавством, за певних умов, можливо розглянути таку ж справу в іншому суді, де це дозволяє навантаження на суддів (приклад – Новоайдарський районний суд Луганської області, в якому працюють три судді на один адміністративний район з чисельністю населення 25000 чоловік, а також там фактично вирішено питання про збільшення чисельності суддів до чотирьох).
Враховуючи викладене, на думку судді Соболєва Є.О., в його діях щодо розгляду справи № 408/3941/19-ц не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття заходів для розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
За приписами частини другої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього документів встановлено, що суддею Соболєвим Є.О. недотримано строків розгляду справи № 408/3941/19-ц (провадження № 2-о/408/409/19) за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Біловодський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті. Однак таке порушення обумовлене об’єктивною причиною, а саме надмірним навантаженням на суддів Біловодського районного суду Луганської області, зокрема і на суддю Соболєва Є.О.
Так, зі звернення суддів Біловодського районного суду Луганської області від 14 серпня 2019 року № 27 щодо критичної ситуації, яка склалась зі здійсненням правосуддя (копію додано до письмових пояснень судді Соболєва Є.О.), вбачається, що Біловодському районному суду Луганської області підсудні чотири райони Луганської області, а саме: Свердловський, Ровенківський, Станично-Луганський, Біловодський.
Штатна чисельність суддів Біловодського районного суду Луганської області становить 9 суддів, фактична чисельність – 5 суддів. З них: суддя Боброва Ю.Ю. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суддя Булгакова Г.В. – без повноважень більше двох років (з квітня 2017 року). Отже, на сьогоднішній день у суді фактично здійснюють правосуддя лише 3 судді.
З початку 2019 року до Біловодського районного суду Луганської області надійшло 5600 справ. Станом на 12 серпня 2019 року в провадженні судді Соболєєва Є.О. перебуває 3044 справ. Вказане навантаження призводить до того, що судді призначають справи на 2020 рік.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав відступити від цих висновків.
Крім того з урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які безумовно свідчили б про безпідставне затягування або не вжиття суддею Соболєвим Є.О. заходів для розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Є.О. не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Біловодського районного суду Луганської області Соболєва Євгена Олеговича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.Ю. Фомін
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
С.Б. Шелест
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.Б. Іванова
