Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Грищука В.К., Прудивуса О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка Костянтина Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Маселка Р.А. за вх. № М-1166/38/7-19 від 16 грудня 2019 року на дії судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А.
Автор скарги зазначав, що із засобів масової інформації йому стало відомо, що 7 грудня 2019 року щодо судді Бабенка К.А. були складені протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за частиною першою статті 130, статтею 122-2 та частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Також щодо судді Бабенка К.А. була складена постанова за частиною другою статті 122 КУпАП.
Такі дії судді Бабенка К.А., на думку Маселка Р.А., спричинили суспільний резонанс та негативно вплинули на довіру до судової влади, а тому скаржник вважав, що у діях судді Бабенка К.А. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який полягає у допущенні поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Крім того, у прохальній частині скарги Маселком Р.А. заявлено клопотання про виклик працівників поліції, які виявили і зафіксували вчинення суддею Бабенком К.А. адміністративного правопорушення, як свідків.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2019 року скаргу Маселка Р.А. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2020 року № 127/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А.
Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугували викладені у скарзі обставини, які можуть вказувати на наявність у діях судді Бабенка К.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який полягає у допущенні поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Розгляд дисциплінарної справи призначено на 17 лютого 2020 року.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомляла суддю та скаржника про дату та час засідань палати, що призначались на 17 лютого, 16 березня, 20 липня, 7 вересня 2020 року, з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу на всі відомі адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
17 лютого 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя від представника судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А. – Кравця Р.Ю. надійшло клопотання про закритий розгляд дисциплінарної справи.
Крім того, 17 лютого 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя від Маселка Р.А. надійшло клопотання про долучення додаткових відомостей до скарги, а також виклик як свідка ОСОБА_1 для отримання показань щодо обставин розгляду Печерським районним судом міста Києва справи № __________ про адміністративні правопорушення щодо Бабенка К.А.
17 лютого 2020 року на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явились скаржник та представник судді – адвокат Кравець Р.Ю., суддя Бабенко К.А. не прибув. З огляду на те, що суддя не прибув у засідання вперше, а також у зв’язку із необхідністю виклику свідків розгляд дисциплінарної справи, призначений на 17 лютого 2020 року, було відкладено.
Крім того, на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначеному на 17 лютого 2020 року, було вирішено питання про закритий розгляд дисциплінарної справи. Явку судді Бабенка К.А. для участі в засіданні Дисциплінарної палати визнано обов’язковою.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було призначено на 16 березня 2020 року.
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 березня 2020 року було запрошено як свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
16 березня 2020 року на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Бабенко К.А. не прибув, з Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло повідомлення про те, що суддя з 12 березня 2020 року перебуває на лікарняному.
На засідання 16 березня 2020 року прибули скаржник Маселко Р.А., представник судді Бабенка К.А. – адвокат Кравець Р.Ю., свідки – ОСОБА_2, ОСОБА_5, а також ОСОБА_1.
Розгляд дисциплінарної справи було відкладено у зв’язку із неявкою судді та необхідністю ознайомлення представника судді з матеріалами дисциплінарної справи.
11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої з 12 березня 2020 року по 3 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин, термін дії якого продовжено постановами Кабінету Міністрів України до 31 грудня 2020 року.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призначено на 20 липня 2020 року.
16 липня 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення Шостого апеляційного адміністративного суду про те, що суддя Бабенко К.А. станом на 15 липня 2020 року перебуває на лікарняному.
На засідання 20 липня 2020 року прибули скаржник Маселко Р.А., представник судді Бабенка К.А. – адвокат Кравець Р.Ю., свідки – ОСОБА_2, а також ОСОБА_1.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було допитано як свідків. Розгляд дисциплінарної справи, призначений на 20 липня 2020 року, було відкладено у зв’язку із неявкою судді та необхідністю виклику свідків.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призначено на 7 вересня 2020 року. На засідання 7 вересня 2020 року прибули скаржник Маселко Р.А., представник судді Бабенка К.А. – адвокат Кравець Р.Ю., свідок – ОСОБА_4. Суддя Бабенко К.А. не прибув.
ОСОБА_4 було допитано як свідка.
Розгляд дисциплінарної справи, призначений на 7 вересня 2020 року, було відкладено у зв’язку із неявкою судді.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призначене на 7 грудня 2020 року. На засідання 7 грудня 2020 року прибули скаржник Маселко Р.А., представник судді Бабенка К.А. – адвокат Кравець Р.Ю., свідок – ОСОБА_3.
Розгляд дисциплінарної справи, призначене на 7 грудня 2020 року, було відкладено на 21 грудня 2020 року у зв’язку із неявкою судді.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призначене на 12 грудня 2020 року, відкладено у зв’язку із перебуванням на лікарняному доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є.
Наступне засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призначено на 1 березня 2021 року.
26 лютого 2021 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді Бабенка К.А., в якому він зазначив, що станом на 1 березня 2021 року перебуватиме в основній щорічній відпустці у зв’язку із тим, що контактував з особою, яка захворіла на COVID-19.
На засідання 1 березня 2021 року прибули скаржник Маселко Р.А., представник судді Бабенка К.А. – адвокат Кравець Р.Ю., суддя Бабенко К.А. не прибув та не скористався правом надати пояснення особисто.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх заходів з метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи було надіслано на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя; судді Бабенку К.А. своєчасно та належним чином повідомлено про засідання Дисциплінарної палати та надано можливість ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи і надати відповідні пояснення.
Дисциплінарна справа щодо судді має розглядатися з дотриманням розумних строків та застосуванням процедур, які повною мірою гарантують йому захист (рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року у справі № 4-р/2020).
Суддя Бабенко К.А. скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Враховуючи наведене, а також те, що суддя Бабенко К.А. надав письмові пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, якого належним чином повідомлено про дату та час засідання дисциплінарного органу.
На засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було розглянуто та залишено без розгляду клопотання представника судді – адвоката Кравця Р.Ю., що надійшло до Вищої ради правосуддя 12 грудня 2020 року, відповідно до якого заявник просив витребувати в Управлінні патрульної поліції у місті Києві оригінали відеозаписів із нагрудної відеокамери та призначити експертизу зазначених відеозаписів на предмет встановлення безперервності зйомки.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, письмові пояснення судді та пояснення представника судді – Кравця Р.Ю., врахувавши надані усні показання свідків, встановила такі обставини.
7 грудня 2019 року ОСОБА_2 складені протоколи про адміністративні правопорушення передбачені частиною четвертою статті 122, статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП стосовно судді Бабенка К.А.
Зазначені матеріали були скеровані Управлінням патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві до Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ІНФОРМАЦІЯ_1, який міститься у копіях матеріалів судової справи № _________, наданих на запит Вищої ради правосуддя, о __:__ 7 грудня 2019 року по АДРЕСА_1 водій Бабенко К.А., керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та спеціальним сигналом, не зупинився та після переслідування на патрульному автомобілі по АДРЕСА_2 був затриманий шляхом блокування. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена статтею 122-2 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ІНФОРМАЦІЯ_2 о __:__ 7 грудня 2019 року по АДРЕСА_2 водій Бабенко К.А., керуючи вказаним транспортним засобом, не виконав вимогу про зупинку, здійснював небезпечні маневри на проїжджій частині, змусив водія службового транспортного засобу різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створював аварійну ситуацію. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ІНФОРМАЦІЯ_3 о __:__ 7 грудня 2019 року по АДРЕСА_2 водій Бабенко К.А. керував зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння: нестійка хода; запах алкоголю з порожнини рота; невиразна вимова. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
На запит члена Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. суддя Бабенко К.А. 8 січня 2020 року надав письмові пояснення, у яких зазначив, що факт здійснення правопорушення, на його думку, не мав місця, автомобілем у цей день він не керував, а тому винним у його вчиненні себе не визнає.
Крім того, суддя Бабенко К.А. зауважив, що постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо застосування до нього адміністративного стягнення на підставі частини другої статті 122 КУпАП ним оскаржено до Печерського районного суду міста Києва. Суддя Бабенко К.А. вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також у своїх поясненнях суддя Бабенко К.А. повідомив, що Київським апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів під його головуванням 22 серпня 2017 року розглянуто справу № __________ за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та особи, яка приєдналась до неї, – ОСОБА_7 за адміністративним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_7, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії. За результатами розгляду справи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року залишено без змін. Після перегляду зазначеної справи в апеляційному порядку та виходу колегії суддів із зали судових засідань ОСОБА_7 висловлював незадоволення ухваленими апеляційним судом рішеннями та звинувачував колегію суддів у неправомірності його прийняття.
Таким чином, суддя Бабенко К.А. вважає, що прискіпливе до нього ставлення, постійне стеження за особистим життям та професійною діяльністю є не чим іншим, як бажанням особистої помсти з боку скаржника за законне ухвалене колегією суддів під його головуванням судове рішення.
Крім того, 17 січня 2020 року суддею Бабенком К.А. на електронну пошту Вищої ради правосуддя додатково до пояснень надіслано копію постанови Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року у справі № __________, відповідно до якої провадження у справі стосовно Бабенка К.А. закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 122, статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП.
Як вбачається зі змісту постанови Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року у справі № ____________, суд дійшов висновку, що твердження Бабенка К.А. про те, що ним не вчинено адміністративних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 122, статтею 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП, не спростовані представленими суду матеріалами справи. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували винуватість Бабенка К.А. у порушенні вимог пунктів 2.4, 2.5, 9.2.(б) Правил дорожнього руху (далі – ПДР), до суду не надано.
Суд дійшов висновку, що з представлених відеозаписів, а також інших доказів, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, будь-які дані про те, що Бабенка К.А. затримано поліцейськими, коли він управляв автомобілем, та на місці затримання чи при виході із автомобіля (або знаходячись біля нього), будучи водієм, останній відмовився пройти огляд на стан сп’яніння або вчинив інші правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відсутні.
Суд зазначив, що з огляду на вимоги статті 251 КУпАП не можуть бути визнані належними, достовірними та достатніми доказами порушення Бабенком К.А. ПДР представлені суду відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, оскільки вони не відображають відомостей про вчинення правопорушень.
Водночас, як вбачається з копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, доказом вчинення Бабенком К.А. правопорушень є визначений спільний рапорт ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Крім того, до протоколів долучені пояснення працівника ОСОБА_9, який, перебуваючи на зміні 7 грудня 2019 року в паркінгу ІНФОРМАЦІЯ_5 по АДРЕСА_3, бачив, як близько __:__ на територію паркінгу заїхав автомобіль «Mercedes-Benz GL 320» чорного кольору, НОМЕР_1, а за ним – два інспектори поліції в форменому одязі.
Разом з цим, здійснивши огляд відеозаписів з бодікамер поліцейських, які були долучені саме до копій матеріалів справи № ___________, №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що місять шість медіафайлів формату MP4, суд встановив, що вони відображають процесуальну послідовність дій із зобов’язання судді Бабенка К.А. пройти огляд на стан сп’яніння на місці його затримання та складання поліцейськими протоколів про адміністративні правопорушення.
Так у постанові зазначено, що долученими до протоколів відеозаписами з бодікамер інспекторів патрульної поліції №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що містять шість медіафайлів формату МР4, не зафіксовано факт порушення ПДР під час руху 7 грудня 2019 року автомобіля «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, в районі перехрестя вулиць АДРЕСА_4 з АДРЕСА_5, його руху по вулицях АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3, а також зупинки цього автомобіля під керуванням Бабенка К.А. інспектором патрульної поліції у зазначений у протоколах час.
На відеозаписах з бодікамер №№ НОМЕР_5 та НОМЕР_6, починаючи з різного часу, а саме з __:__:__ та з __:__:__ відповідно, відображені однакові обставини щодо затримання інспекторами патрульної поліції Бабенка К.А. в районі арки, що веде у двір АДРЕСА_6, та зобов’язання його, як водія автомобіля, пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, оскільки поліцейський вважав, що при керуванні автомобілем «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, Бабенко К.А. перебував у стані алкогольного сп’яніння.
При цьому, як вбачається із цих відеозаписів, Бабенком К.А. інспекторові та іншим присутнім поліцейським і свідкам надані пояснення, що для нього є незрозумілими підстави його затримання на вулиці ІНФОРМАЦІЯ_6, та повідомлено, що він не є водієм автомобіля «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, у зв’язку з чим стосовно нього відсутні правові підстави для висунення вимог пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, якою регламентується оцінка доказів, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, Печерський районний суд міста Києва, ухвалюючи постанову від 16 січня 2020 року у справі № __________, виходив із того, що з представлених відеозаписів, інших доказів, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, будь-які дані про те, що Бабенка К.А. затримано поліцейськими, коли він управляв автомобілем, та на місці затримання чи при виході із автомобіля (або знаходячись біля нього), будучи водієм, останній відмовився пройти огляд на стан сп’яніння або вчинив інші правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відсутні.
Стосовно доводів представника судді Бабенка К.А. щодо того, що судовим рішенням встановлено відсутність події та складу адміністративних правопорушень, а отже, дисциплінарний орган не має права досліджувати наявність або відсутність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
При розгляді цієї дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя взято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, з-поміж іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна особа не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою – домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України», no. 24465/04, від 19 лютого 2009 року, «Пономарьов проти України», no. 3236/03, від 3 квітня 2008 року).
Преюдиційні факти є обов’язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їхню істинність встановлено у рішенні, у зв’язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Не оцінюючи судове рішення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що чинним законодавством не передбачено преюдиційного значення обставин та висновків, встановлених і зроблених у судовому рішенні у справі про адміністративне правопорушення, під час розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема стосовно дотримання суддею етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Надаючи оцінку доводам скарги Маселка Р.А. щодо вчинення суддею Бабенком К.А. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
У межах розгляду дисциплінарної справи, з метою повного з’ясування обставин події, яка сталася 7 грудня 2019 року за участю судді Бабенка К.А., членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівською О.Є. надіслано запит до Управління патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві із проханням надати відеозаписи №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 з бодікамер інспекторів патрульної поліції, які були долучені до протоколів серії ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ІНФОРМАЦІЯ_2, серії ІНФОРМАЦІЯ_3 як доказ вчинення Бабенком К.А. адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 122-2 та частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Управлінням патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві 2 березня 2020 року надіслано на адресу Вищої ради правосуддя відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені Бабенком К.А., на двох DVD-дисках.
Другою Дисциплінарною палатою досліджено та встановлено, що на одному DVD-диску міститься шість медіафайлів формату MP4, аналогічних за змістом до тих, що були надані Печерським районним судом разом із копіями матеріалів справи № ____________, а саме на них відображені однакові обставини щодо затримання інспекторами патрульної поліції Бабенка К.А. в районі арки, що веде у двір АДРЕСА_6, та зобов’язання його, як водія автомобіля, пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога.
Другий DVD-диск містить чотири медіафайли формату MP4, відповідно до яких з відеозапису подій, зафіксованих 7 грудня 2019 року з __:__ до __:__, вбачається, що працівники поліції переслідують транспортний засіб «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, водій зазначеного автомобіля не виконує вимогу про зупинку, здійснює небезпечні маневри на проїжджій частині, чим змушує водія службового транспортного засобу різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення. Крім того, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та спеціальним сигналом, не зупинився та після переслідування на патрульному автомобілі був затриманий шляхом блокування про, що зазначено і в спільному рапорті.
Коли транспортний засіб «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, було зупинено шляхом його блокування у підземному паркінгу, працівники патрульної поліції підійшли до транспортного засобу, з водійського місця якого вийшов громадянин Бабенко К.А.
Крім того, на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 7 вересня 2020 року було допитано як свідка ОСОБА_4, який повідомив про факт переслідування 7 грудня 2019 року транспортного засобу «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, водій якого не виконував вимогу про зупинку, здійснював небезпечні маневри на проїжджій частині, чим змушував ОСОБА_4, водія службового транспортного засобу, різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення. На вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та спеціальним сигналом, не зупинився та після переслідування на патрульному автомобілі був затриманий шляхом блокування в підземному паркінгу.
Крім того, ОСОБА_4 підтверджено, що з водійського сидіння вийшов саме Бабенко К.А., що було встановлено після пред’явлення водійського посвідчення. За показаннями ОСОБА_4, ним було виявлено у Бабенка К.А., водія транспортного засобу «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, ознаки сильного алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, невиразну вимову, нестійку ходу, в тому числі під час намагань залишити місце події.
Також на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 7 грудня 2020 року було допитано свідка ОСОБА_3, який надав аналогічні показання та підтвердив, що водієм транспортного засобу «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, був саме громадянин Бабенко К.А., у якого були наявні ознаки алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, нестійка хода, в тому числі під час намагань залишити місце події.
Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що водієм транспортного засобу «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, який переслідували працівники поліції 7 грудня 2019 року, був саме суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенко К.А.
Причини наявності в матеріалах судової справи № __________ лише частини відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені Бабенком К.А., Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя не відомі.
Представник судді Бабенка К.А. – Кравець Р.Ю. 29 травня 2020 року був ознайомлений із зазначеними відеозаписами, що могло б свідчити про обізнаність судді щодо цих обставин, проте суддя не скористався своїм правом на надання пояснень з приводу нових обставин.
Відповідно до вимог пункту 2.4 ПДР водій зобов’язаний на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 9.2 ПДР також визначено обов’язок водія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Адміністративна відповідальність за частиною четвертою статті 122 КУпАП настає за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
У примітці до статті 122 КУпАП також визначено, що суб’єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.
Адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакцій, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Також відповідно до статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Як вбачається із копії матеріалів судової справи, суддя Бабенко К.А. у поясненнях зазначив, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння після його затримання працівниками поліції біля АДРЕСА_2 за ІНФОРМАЦІЯ_7, оскільки транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння не керував, а тому і не повинен був проходити огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку. Звернув увагу, що при адміністративному затриманні інспекторам патрульної поліції в присутності запрошених свідків неодноразово зазначав, що у визначений інспекторами час автомобілем «Mercedes-Benz GL 320», д. н. з. НОМЕР_1, він не керував, у зв’язку з чим підстав для проходження ним огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку не було.
Зазначені твердження судді Бабенка К.А. спростовуються наданими Вищий раді правосуддя Управлінням патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві відеозаписами із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені Бабенком К.А.
Вказане свідчить про те, що суддя Бабенко К.А. надав Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя недостовірні відомості щодо обставин, які мали місце 7 грудня 2019 року під час його затримання працівниками поліції біля АДРЕСА_2.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя взято до уваги, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Водночас складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення – це процесуальні дії суб’єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, а отже, не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно особи належить до повноважень працівників органу Національної поліції, а аналіз цих протоколів, в сукупності з іншими доказами, з точки зору їхньої допустимості, об’єктивності та достатності належить до компетенції суду в межах розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення. Проте недотримання правил складання протоколів про адміністративні правопорушення не може бути покладено в основу виправдань судді, і, як наслідок, слугувати підставою для висновку про відсутність складу дисциплінарного проступку.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що пояснення судді Бабенка К.А., надані ним як стороною у судовій справі, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, та як суддею, щодо якого розглядається ця дисциплінарна справа, не спростовують факту надання суддею Бабенком К.А. недостовірних показань під час розгляду його справи судом та в межах дисциплінарного провадження.
Зазначені обставини, а також відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння 7 грудня 2019 року можуть об’єктивно свідчити про допущення суддею Бабенком К.А. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи діють у межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та Законом України «Про Вищу раду правосуддя», та не можуть встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що надані Бабенком К.А. недостовірні пояснення спростовані відеозаписами із нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, та показаннями свідків.
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що провадження у справі № ____________ про адміністративне правопорушення стосовно Бабенка К.А. було закрито у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, виходячи саме з того, що із представлених відеозаписів, інших доказів, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, дані про те, що Бабенка К.А. затримано поліцейськими, коли він управляв автомобілем та, будучи водієм, відмовився пройти огляд на стан сп’яніння, відсутні.
При цьому Друга Дисциплінарна палата вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що рішення у дисциплінарній справі стосовно судді Бабенка К.А. приймається не лише на підставі фактів, встановлених судом, а ґрунтується на доказах, досліджених у межах дисциплінарного провадження, які є необхідними для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді Бабенка К.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У контексті цього дисциплінарного провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що дисциплінарний орган з’ясовує питання щодо наявності або відсутності у діях судді ознак дисциплінарного проступку в частині порушення норм суддівської етики, а не доведеності вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже це перебуває поза межами компетенції дисциплінарного органу.
Надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Бабенка К.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
За приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.
Зокрема, стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:
«Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».
Отже, присяга судді вимагає від нього, з-поміж іншого, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникнення створення враження неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя.
Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
Друга Дисциплінарна палата вважає, що поведінка судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А. під час здійснення дисциплінарного провадження та розгляду його справи судом не відповідала високим стандартам етичної поведінки судді.
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, а й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, з-поміж іншого, об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.
Надання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, недостовірних показань не сприяє виконанню завдань судочинства, а у випадку, коли такою особою є суддя, така поведінка підриває авторитет правосуддя.
Будь-яка особа, яка вчинила правопорушення, має бути готовою нести справедливу відповідальність за таке правопорушення. У разі коли такою особою є суддя, тягар відповідальності є посиленим.
Надання суддею Бабенком К.А. як у суді, так і під час дисциплінарного провадження недостовірної інформації, яка не відповідала фактичним обставинам справи, з метою уникнення відповідальності за свої дії свідчить про порушення високих стандартів етичної поведінки судді та не може виправдовуватись правом на захист особи.
Аналогічну модель захисту суддя обрав і в межах розгляду цієї дисциплінарної справи, що, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, свідчить про те, що метою його дій є фактичне уникнення як адміністративної, так і дисциплінарної відповідальності, а також відверте ігнорування правил етичної поведінки.
Крім того, слід зауважити, що повідомлення про події 7 грудня 2019 року за участю судді Бабенка К.А. були поширені у низці засобів масової інформації, зокрема https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/13/7234756/; https://nnovosti.info/news/u_kijevi_pjanij_suddja_za_kermom_avtomobilja_.... Зазначені публікації спричинили суспільний резонанс та також негативно вплинули на авторитет судді та довіру до судової влади.
Зокрема, в одному із видань (у відеосюжеті з блогу «Таємниці Слідства» на сайті «Слідство.Інфо») був опублікований уривок відеозапису, на якому видно, як після встановлення особи Бабенка К.А. він намагався роз’яснити співробітникам поліції те, що відповідно до чинного законодавства його не може бути затримано без згоди Вищої ради правосуддя, а протокол про адміністративне правопорушення може бути складено за його відсутності. Зазначене було не враховано працівниками поліції, на що суддя Бабенко К.А. сказав: «Вы не имеете права меня задерживать. Да хоть я убью кого-то сейчас, вы не имеете права».
Так, статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено недоторканність та імунітет суддів.
Чинне законодавство України встановлює особливий порядок затримання судді.
Згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком обставин, встановлених цією статтею.
Відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.
Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, віросповідання, участі в зібраннях та асоціаціях, однак у процесі реалізації таких прав суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів.
Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Враховуючи зазначені у дисциплінарній скарзі відомості, а також отримані під час дисциплінарного провадження докази, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Бабенко К.А., хоча і в силу приписів частини першої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є недоторканним, проте допустив вкрай та зухвале спілкування із працівниками поліції, використовуючи статус судді не для здійснення правосуддя, а виключно з метою уникнення відповідальності, що з огляду на вказані вище принципи поведінки судді слід розцінювати як допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Щодо доводів представника судді Бабенка К.А. про незаконність отримання журналісткою Марією Горбань фрагментів відеозаписів з бодікамер інспекторів поліції, які були використані та опубліковані у відеосюжеті з блогу «Таємниці Слідства» на сайті «Слідство.Інфо», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що під час здійснення цього дисциплінарного провадження предметом дослідження були відеозаписи з бодікамер працівників поліції, отримані на запит Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від Управління патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві, матеріали судової справи та показання свідків.
Підстав ставити під сумнів автентичність отриманих від Управління патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві відеозаписів із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, які здійснювали оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила.
Ураховуючи викладене, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пояснення представника судді Бабенка К.А. – адвоката Кравця Р.Ю. не спростовують встановлених під час здійснення дисциплінарного провадження фактів та обставин.
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, той факт, що суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Надання суду неправдивих пояснень та підтримання їх згодом у межах дисциплінарного провадження свідчить про умисність дій судді Бабенка К.А., оскільки такі дії спрямовані на уникнення адміністративної та дисциплінарної відповідальності.
Суддя Бабенко К.А., обіймаючи посаду судді, зобов’язаний розуміти, що така його поведінка істотно підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду, оскільки позначається на головних елементах здатності судді виконувати довірену йому як судді роботу щодо здійснення правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді.
Вчинок, який стосовно інших може розцінюватися як незначний проступок, у випадку вчинення суддею набуває широкого розголосу і таким чином підриває його авторитет та ставить під сумнів чесність цього судді і судової системи загалом.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Бабенка К.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що має ознаки істотного згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 цього Закону.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
З урахуванням наведеного строк притягнення судді Бабенка К.А. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Відповідно до характеристики судді Бабенка К.А. за підписом голови Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнова А.М. за час роботи суддя зарекомендував себе висококваліфікованим суддею, який з відповідальністю ставиться до виконання своїх службових обов’язків, самокритичний, вимогливий до себе та оточуючих, здатний приймати виважені рішення та відстоювати власну думку. Має науковий ступінь доктора наук з адміністративного права та адміністративного процесу. З 2011 по 2013 рік викладав у Національній школі суддів України для суддів окружних, апеляційних адміністративних судів, помічників, консультантів та секретарів.
Згідно з відомостями офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Бабенко К.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Отже, беручи до уваги характер допущеного суддею Бабенком К.А. дисциплінарного проступку, який є істотним, його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому, врахувавши особу судді, у тому числі відомості, наведені у його характеристиці, ступінь його вини, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Бабенка К.А. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Згідно зі статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
З огляду на наведені обставини та правові норми Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктами 12.22–12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Бабенка Костянтина Анатолійовича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею та скаржником до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, що визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
|
Головуючий на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко В.К. Грищук О.В. Прудивус |
|
