Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, матеріали щодо призначення Медведєва Костянтина Вікторовича на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області та висновок члена Вищої ради правосуддя,

встановила:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – Комісія) рішенням від 5 червня 2018 року № 200/дс-18, яке надійшло до Вищої ради правосуддя 22 червня 2018 року, рекомендувала Медведєва К.В. для призначення на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області (далі – рішення/рекомендація Комісії).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 червня 2018 року вказані матеріали передано для попереднього розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А., яка за результатами розгляду склала висновок про можливість призначення Медведєва К.В. на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Швецову Л.А., розглянувши рекомендацію Комісії та матеріали про призначення Медведєва К.В. на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, дослідивши суддівське досьє, інші матеріали, отримані під час попереднього розгляду вказаної рекомендації, Вища рада правосуддя встановила таке.

Медведєв Костянтин Вікторович, громадянин України, _____ року народження. Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Медведєва К.В. призначено на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області строком на п’ять років. Повноваження судді Медведєва К.В. припинилися у березні 2017 року у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено.

Згідно з підпунктами 2, 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2, 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Медведєв К.В. 9 червня 2016 року звернувся до Комісії із заявою про рекомендування його для обрання на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області безстроково.

Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В.

Рішенням Комісії від 27 квітня 2018 року № 610/ко-18, прийнятим у складі колегії: Макарчук М.А., Василенко А.В., Весельська Т.Ф., Прилипко С.М., суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Комісія своїм рішенням від 5 червня 2018 року № 200/дс-18 рекомендувала Медведєва К.В. для призначення на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2, 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Підпунктом 2 пункту 16¹ розділу XV Конституції України встановлено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Згідно з підпунктом 4 цього пункту відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Частиною вісімнадцятою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

Відповідно до частини дев’ятнадцятої цієї статті вказаного Закону Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав: наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням; порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Зазначені вище підстави Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Статтею 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VІІІ) саме на Вищу раду правосуддя покладено обов’язок щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу із професійних кадрів високого рівня кваліфікації з урахуванням їхніх особистих та моральних якостей, необхідних для здійснення правосуддя.

Згідно із частиною четвертою статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або нею не надано належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Вища рада правосуддя не виявила порушень у дотриманні порядку надання Комісією рекомендації для призначення Медведєва К.В. на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Разом з тим Вищою радою правосуддя на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані у передбаченому законом порядку, встановлено обставини, які свідчать про невідповідність кандидата критерію доброчесності та можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням вказаного судді на посаду.

Так, 15 червня 2017 року до Вищої ради правосуддя з Комісії надійшла скарга ОСОБА_1 від 25 листопада 2015 року на дії судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. під час розгляду цивільних справ № 362/2366/15-ц, № 362/5693/15-ц із доповненнями від 7 грудня 2015 року (єдиний унікальний номер матеріалу 795/0/20-17); 24 листопада 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла повторна скарга ОСОБА_1 від 22 листопада 2017 року (єдиний унікальний номер матеріалу А-1955/5/7-17); 27 листопада 2017 року надійшла скарга ОСОБА_2 від 22 листопада 2017 року в інтересах ОСОБА_1 (єдиний унікальний номер матеріалу Ф-7166/1/7-17); 30 листопада 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга ОСОБА_1 від 22 листопада 2017 року, скерована Апаратом Верховної Ради України (єдиний унікальний номер матеріалу А-1955/8/7-17); 1 грудня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга ОСОБА_2 від 22 листопада 2017 року в інтересах ОСОБА_1, скерована Апаратом Верховної Ради України. Зазначені скарги є аналогічними за змістом, були об’єднані зі скаргою ОСОБА_1 від 25 листопада 2015 року з доповненнями (єдиний унікальний номер матеріалу 795/0/20-17).

У скаргах зазначено, що 2 червня 2015 року суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєвим К.В. ухвалено незаконне та невмотивоване рішення у цивільній справі № 362/2366/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя, яким порушено права ОСОБА_1, який не брав участі у справі, проте суд вирішив питання про його права та обов’язки.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 вересня 2018 року № 2820/3дп/15-19 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В., водночас дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя встановлено, що поведінка судді Медведєва К.В. під час здійснення правосуддя у справі № 362/2366/15-ц свідчить про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого на час вчинення відповідних дій пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», а саме допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Дисциплінарний орган визнав, що внаслідок порушення норм процесуального права під час розгляду справи № 362/2366/15-ц суддею Медведєвим К.В. допущено порушення основоположного права людини – права власності, гарантованого статтею 41 Конституцієї України, а також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що порушення норм процесуального права, допущені суддею Медведєвим К.В., не були наслідком звичайної суддівської помилки, а вчинені умисно та спрямовані на порушення основоположного права людини – права власності.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийняла рішення про відмову у притягненні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із закінченням встановленого законом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження було припинено.

За результатами розгляду скарги судді Медведєва К.В. рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2018 року № 3716/0/15-18 залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 вересня 2018 року № 2820/3дп/15-18 про відмову у притягненні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.

Незважаючи на відмову у притягненні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. до дисциплінарної відповідальності, обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи Вищою радою правосуддя та виявлені під час розгляду рекомендації Комісії щодо призначення Медведєва К.В. на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності Медведєва К.В. критеріям доброчесності, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з його призначенням на вказану посаду.

Зазначені обставини не були предметом розгляду Комісії.

Скарга ОСОБА_1 від 25 листопада 2015 року на дії судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. під час розгляду цивільних справ № 362/2366/15-ц, № 362/5693/15-ц із доповненнями від 7 грудня 2015 року хоч і була направлена скаржником на адресу Комісії, однак викладені у ній відомості не були предметом її розгляду з наданням таким відомостям належної оцінки у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Медведєва К.В. та є підставою для відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

Природа діяльності Вищої ради правосуддя визначається обов’язком держави перед суспільством сформувати такий суддівський корпус, представники якого за їхніми особистими якостями не викликали б недовіри у суспільства, тому Вища рада правосуддя зобов’язана ретельно перевіряти дані, що характеризують особисті морально-етичні якості особи, яка претендує на посаду судді, репутація якої має бути бездоганною. Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, – здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про можливість рекомендування кандидата на посаду судді Вища рада правосуддя зобов’язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді зайняти таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата.

Авторитет суду та його рішень багато в чому пов’язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної (службової) діяльності.

Авторитет та довіра до судової гілки влади формується залежно від персонального складу судів, а саме від людей, які займають посади суддів. Саме тому є важливим, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті. Згідно зі статтями 1–3 розділу I Кодексу суддівської етики (затверджений ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм. Стандарти суддівської діяльності в цілому і поведінки суддів зокрема випливають із конституційних принципів, міжнародних договорів, до яких приєдналась держава Україна, а також із законів України. Зазначені цінності і є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об’єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов’язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності.

Положення міжнародних документів та законодавства України визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.

Професійні та моральні якості суддів відображають рівень здійснення правосуддя в державі. Посада судді вимагає як максимальної концентрації професійних знань, так і високого рівня моральних якостей особи, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками при вирішенні питання про призначення його на посаду.

Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу судді, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому. Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка з-поміж іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на дотриманні етичних принципів і правил поведінки, шанобливому ставленні до громадян, чесності у способі власного життя, виконанні своїх професійних обов’язків.

Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя вважає, що дії, вчинені суддею Медведєвим К.В. під час розгляду справи № 362/2366/15-ц, зокрема порушення норм процесуального права, що призвело до порушення основоположного права людини – права власності, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, свідчать про грубе нехтування обов’язками судді. Поведінка судді та його ставлення до такої поведінки викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності Медведєва К.В. критерію доброчесності та є обставиною, яка може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у разі призначення Медведєва К.В. на посаду судді.

Вища рада правосуддя вирішила відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Медведєва К.В. на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.

На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись статтями 127, 131, пунктом 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтею 69, частинами вісімнадцятою, дев’ятнадцятою статті 79, пунктом 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 36, 37, пунктом 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Медведєва Костянтина Вікторовича на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.