Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Краснощокової Н.С., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Управління Служби безпеки України у Львівській області стосовно судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук Ольги Ігорівни,
встановила:
Указом Президента України від 31 серпня 2004 року № 1026/2004 Бородійчук О.І. призначено на посаду судді Бродівського районного суду Львівської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2635-VI призначено на посаду судді Бродівського районного суду Львівської області безстроково.
Відповідно до характеристики суддя Бородійчук О.І. за період роботи на посаді судді зарекомендувала себе позитивно, має високі моральні якості. До виконання службових обов’язків ставиться сумлінно, проявляє при цьому ініціативу та наполегливість. Бородійчук О.І. двічі обиралась головою суду, дисциплінована, принципова у вирішенні службових завдань, вимоглива до себе. Приділяє увагу підвищенню рівня професійної майстерності. У складних обставинах швидко і грамотно приймає правильні та обґрунтовані судові рішення. Упродовж останніх трьох років співпрацює з Національною школою суддів України. З 2018 року є викладачем Національної школи суддів України, проводить тренінги на базі Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України під час спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, на тему «антикорупційне законодавство» та «корупційні злочини та злочини у сфері службової діяльності».
До Вищої ради правосуддя 27 березня 2018 року надійшла скарга Управління Служби безпеки України у Львівській області (вх. № 359/0/13-18) на дії судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. під час здійснення правосуддя, а саме щодо порушення ним норм права під час розгляду справи № 439/1401/17.
Автор скарги посилається на істотне порушення суддею Бородійчук О.І. норм процесуального права під час здійснення правосуддя у справі № 439/1401/17, що призвело до порушення прав ОСОБА_1, неможливості виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Враховуючи викладене у скарзі, скаржник просить Вищу раду правосуддя притягнути суддю Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року вказану скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. дійшов висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 вересня 2018 року № 2847/1дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. у зв’язку із наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю та скаржника про дату та час її засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом направлення письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу на всі відомі адреси, які містяться у матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на засідання на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Бородійчук О.І. та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалась на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Суддя Бородійчук О.І. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 6 грудня 2018 року, з’явилась та надала пояснення. Цього самого дня Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя прийнято ухвали про продовження строку розгляду дисциплінарної справи за скаргою Управління Служби безпеки України у Львівській області стосовно судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. та зупинення розгляду дисциплінарної справи, відкритої за цією дисциплінарною скаргою, з метою витребування додаткової інформації, яка міститься у матеріалах цивільної справи № 439/1401/17.
Після витребування матеріалів справи № 439/1401/17 наступне засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було призначено на 5 квітня 2019 року, про що повідомлено суддю та скаржника. Суддя Бородійчук О.І. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 5 квітня 2019 року, з’явилась та надала пояснення.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., суддю, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
До провадження судді Бродівського районного суду Львівської області Петейчука Б.М. надійшла справа № 439/531/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди» (далі – ТОВ) до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Франківський відділ державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про звільнення майна з-під арешту та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року, відкрито провадження у справі № 439/531/17.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року, постановленою під головуванням судді Петейчука Б.М., заяву про забезпечення позову задоволено повністю. До вирішення цивільної справи № 439/531/17 заборонено державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів, у тому числі дії щодо складання та підписання протоколу електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки – готельного комплексу та земельної ділянки, а відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області – складати та затверджувати акт про реалізацію предмета іпотеки.
Не погоджуючись із ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року про забезпечення позову, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у розгляді справи, однак вважала, що оскаржуваною ухвалою суду порушено його права та інтереси) звернувся до апеляційного суду Львівської області з відповідною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року про забезпечення позову та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Готель «Європа-Броди» про забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року про забезпечення позову, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та зазначив таке.
Із позовної заяви вбачалось, що позивач просив звільнити два об’єкти нерухомості з-під арешту, накладного під час виконання трьох рішень судів, які набрали законної сили, де стягувачем у виконавчих провадженнях був ОСОБА_1, що підтверджувалось додатками до позовної заяви, зокрема постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 березня 2013 року та постановою про опис та арешт майна боржника від 6 грудня 2016 року.
Як вбачається із матеріалів перевірки, 1 листопада 2017 року матеріали справи № 439/531/17 з апеляційного суду Львівської області було повернуто до Бродівського районного суду Львівської області.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 1 листопада 2017 року визначено суддю Бородійчук О.І. для продовження розгляду цивільної справи № 439/531/17 з огляду на те, що у раніше визначеного судді Петейчука Б.М. закінчився термін повноважень.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Готель «Європа-Броди (справа № 439/531/17).
2 листопада 2017 року до провадження судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. надійшла справа № 439/1401/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ «Готель «Європа-Броди» про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності, та визнання недійсним іпотечного договору.
2 листопада 2017 року автоматизований розподіл цивільної справи № 439/1401/17 не відбувся через відсутність потрібної кількості суддів. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 7 листопада 2017 року визначено суддю Бородійчук О.І. для продовження розгляду цивільної справи № 439/1401/17.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 7 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі № 439/1401/17 та призначено розгляд цієї справи на 22 листопада 2017 року.
Цього самого дня суддею Бородійчук О.І. постановлено ухвалу про забезпечення позову у вказаній справі, у якій зазначено, що 2 листопада 2017 року представник позивача ОСОБА_4 надав до суду заяву про забезпечення позову із проханням заборонити державному підприємству «Сетам» (далі – ДП «Сетам») проводити торги щодо реалізації предмета іпотеки – готельного комплексу із вбудованими приміщеннями громадського харчування та земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вказавши, що «…предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про поділ майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності, шляхом визнання за позивачем права власності на частину такого майна, а саме готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування.
Заява про забезпечення позову була мотивована тим, що, як стало відомо заявнику, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області спірне нерухоме майно (готельний комплекс) як предмет іпотеки виставлений на прилюдні торги з реалізації майна відповідача як боржника (предмет іпотеки). Ці прилюдні торги призначені на 8 листопада 2017 року за участю організатора – державного підприємства «СЕТАМ» в особі Львівської філії. На цей час зареєстровано 6 покупців. На підтвердження цього заявником додано витяг з веб-сайту «Система електронних торгів арештовано майна» щодо реалізації готельного комплекту.
Висновок про необхідність забезпечення позову суддя Бородійчук О.І. обґрунтувала таким чином: «перевіривши представлені докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у разі задоволення позову у цій справі і визнання за позивачем права власності на частину спірного приміщення (готельного комплексу) таке рішення суду буде для позивача правовстановлюючим документом і підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків у розумінні частини п’ятої статті 11 Цивільного кодексу України, а відтак невжиття заходів незабезпечення позову у цій справі може призвести до того, що результат грошових та трудових затрат позивача, спрямований на здійснення покращення такого майна, зокрема стане безпідставним надбанням кредиторів відповідача».
Вказаною ухвалою суддя Бородійчук О.І. заборонила державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів, в тому числі дії щодо складання та підписання протоколу електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки (готельного комплексу із вбудованими приміщеннями громадського харчування та земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), та заборонено відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області складати та затверджувати акт про реалізацію предмета іпотеки.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 1 лютого 2018 року скасовано ухвалу судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. від 7 листопада 2017 року та постановлено нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 7 листопада 2017 року у справі № 439/1401/17, апеляційний суд Львівської області дійшов висновку, що предметом спору у цій справі був поділ майна, що був об’єктом спільної сумісної власності, а не визнання права власності на це майно, тому вжиті судом заходи забезпечення позову у виді заборони державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів з реалізації такого, не відповідають положенням пункту 5 частини першої статті 152 ЦПК України. Крім того, такі заходи зупиняють виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні № 51502370, що було неприпустимим.
Під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя з’ясовано, що розгляд цивільної справи № 439/1401/17 відкладався, зокрема, 22 листопада 2017 року – через відрядження судді, 11 січня 2018 року – за клопотанням відповідача ОСОБА_2.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про його залучення як третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі № 439/1401/17, оскільки ним не було надано суду доказів на підтвердження того, що рішення у цій справі впливало на його права та обов’язки.
ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із аналогічною заявою.
6 березня 2018 року судом постановлено ухвалу про залучення ОСОБА_1 до участі у справі № 439/1401/17 як третьої особи.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 28 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 5 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
20 квітня 2018 року засобами поштового зв’язку до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Бородійчук О.І., у яких вказала таке:
у зв’язку із закінченням повноважень у судді Петейчука Б.М. матеріали справи № 439/531/17 разом із ухвалою апеляційного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року, якою було залишено без змін ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року про відкриття провадження у справі № 439/531/17, 1 листопада 2017 року передано їй до провадження для продовження розгляду;
7 листопада 2017 року до її провадження надійшла інша цивільна справа № 439/1401/17, у якій вона цього ж дня постановила ухвалу про забезпечення позову у цивільній справі № 439/1401/17;
у судовому засіданні 21 лютого 2018 року ОСОБА_1 як учасник судового процесу до заяви про закриття провадження у цивільній справі № 439/1401/17 долучив копію ухвали апеляційного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року щодо скасування раніше забезпеченого позову у цивільній справі № 439/531/17, що підтверджується матеріали перевірки.
У письмових поясненнях судді Бородійчук О.І. зазначено, що раніше суддею Петейчуком Б.М. було постановлено 4 травня 2017 року дві ухвали про відкриття провадження у цивільній справі 439/531/17 та забезпечення позову. Обидві ці ухвали було оскаржено до апеляційного суду Львівської області. Зокрема, Бродівським районним судом Львівської області було направлено апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі № 439/531/17 разом із матеріалами справи, у той же час апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову направлено лише із виділеними матеріалами провадження щодо забезпечення позову, тому у матеріалах справи, які надійшли у її провадження, не було ухвали апеляційного суду Львівської області від 3 жовтня 2017 року щодо скасування раніше забезпеченого позову у цивільній справі № 439/531/17. Виділені матеріали щодо забезпечення позову для розгляду їй не передавалися, оскільки судом апеляційної інстанції вирішено питання по суті, а тому, приймаючи таке рішення, вона не знала і не могла знати про існування ухвали судді Бродівського районного суду Львівської області Петейчука Б.М. з аналогічними заборонами (обмеженнями).
Суддя Бородійчук О.І. зауважила, що у матеріалах справи на час вирішення питання про забезпечення позову, тобто станом на 7 листопада 2017 року, не було жодного документа чи пояснення стосовно того, що прилюдні торги 8 листопада 2017 року відбуваються на виконання судових рішень, які набрали законної сили, адже, заявник у заяві про забезпечення позову вказував на те, що «… позивачу нещодавно стало відомо про проведення прилюдних торгів з реалізації майна відповідача...». На підтвердження цього долучено витяг з веб-сайту, з якого вбачалося, що 8 листопада 2017 року заплановано проведення аукціону з реалізації майна відповідача.
З огляду на викладене суддя Бородійчук О.І. просить врахувати те, що під час вирішення питання про забезпечення позову у неї не виникало сумнівів у правильності саме такого рішення щодо забезпечення позову, і лише під час судового розгляду для неї стало очевидно зловживання своїм процесуальним правом позивача (представника позивача) та відповідача ОСОБА_2, які у будь-який спосіб намагались вплинути на зупинення прилюдних торгів щодо реалізації майна ОСОБА_2. Тож, як зауважила суддя, лише під час судового розгляду нею було залучено ОСОБА_1 для участі у зазначеній справі. Тому матеріали справи, що перебували у її провадженні, станом на 7 листопада 2017 року суттєво відрізнялися від тих матеріалів, якими володів апеляційний суд під час перегляду судового рішення про забезпечення позову, тобто 1 лютого 2018 року.
Оцінюючи та кваліфікуючи дії судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. під час здійснення правосуддя у цивільній справі № 439/1401/17 у контексті встановлених обставин та з урахуванням наданих суддею усних та письмових пояснень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру (пункт 1).
Право особи на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо її цивільних прав і обов’язків забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також роз’яснено в прецедентах Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) (у редакції, чинній на час розгляду справи) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 126 Конституції України визначено, що правосуддя здійснюють судді.
Частиною другою статті 48 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону № 1402-VIII визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтею 2 Закону № 1402-VIII передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Частиною третьою статті 151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 152 ЦПК України позов може бути забезпечений зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі – постанова Пленуму) вказано, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Пунктом 2 вказаної постанови Пленуму зазначено, що суди, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, повинні виходити з того, що наведений у частині першій статті 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених частиною четвертою зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Так, під час розгляду матеріалів справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 15 квітня 2011 року між фізичними особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів за відсотковою ставкою під 12% річних.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 205000 доларів США та 60 000 Євро під 12% річних із зобов’язанням виплати 22 числа кожного місяця відповідно 2005 доларів США та 600 Євро відсотків, проте у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором позики, у лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова із позовом про стягнення коштів та з заявою у порядку статті 151 ЦПК України про забезпечення позову.
26 березня 2013 року Франківським районним судом міста Львова було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, якою накладено арешт на нерухоме майно – готельний комплекс (загальною площею 1413.9 кв.м) та земельну ділянки (0,1000 га, кадастровий номер 4620310100:11:004:0004).
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 1 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з урахуванням 12 % річних 24 350 доларів США та 71 400 Євро, а також інфляційних втрат 29 185 гривень, 3 % річних від простроченої суми –62 540 гривень (справа № 465/2229/13-ц).
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 20 червня 2014 року (справа 465/2795/14-ц) позов ОСОБА_1 задоволено та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики у розмірі 24 600 доларів США, 7200 Євро та понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 251 гривні.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 17 червня 2014 року (справа № 462/3914/15-ц) позов ОСОБА_1 задоволено та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики у розмірі 24 600 доларів США, 7200 Євро та понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 251 гривню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 2 липня 2013 року у справі № 755/13928/13-ц задоволено заяву ПАТ «Укргазпромбанк» та видано виконавчі листи на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 4 червня 2013 року.
У подальшому постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 6 грудня 2016 року на виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості здійснено опис готельного комплексу та земельну ділянку, накладено на них арешт і передано на реалізацію до ДП «Сетам».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від22 травня 2017 року (справа № 813/516/17) відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди» до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов’язання вчинити дії.
У подальшому, як було з’ясовано Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, 28 квітня 2017 року до Бродівського районного суду Львівської області надійшла цивільна справа № 439/531/17.
Як зазначалось вище, ухвалами Бродівського районного суду Львівської області від 4 травня 2017 року, постановленими суддею Петейчуком Б.М., відкрито провадження у справі № 439/531/17 та забезпечено позов шляхом заборони ДП «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів. 3 жовтня 2017 року після скасування цієї ухвали апеляційним судом Львівської області 1 листопада 2017 року матеріали справи № 439/531/17 з апеляційного суду Львівської області надійшли до Бродівського районного суду Львівської області у провадження судді Бородійчук О.І.
Отже, під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. під час розгляду 7 листопада 2017 року заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі № 439/1401/17 цього ж дня також постановила ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів із реалізації цих об’єктів нерухомості.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців.
Згідно зі статтею 1 Закону України 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції від 3 жовтня 2017 року, чинній на час прийняття ухвали від 7 листопада 2017 року) (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 56 № 1404-VIII передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника.
Статтею 61 Закону № 1404-VIII констатовано, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, затверджено Порядок реалізації арештованого майна та уповноважено державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Згідно з зазначеним Порядком реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день.
За цих обставин, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги пояснення судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. стосовно того, що станом на 7 листопада 2017 року їй не було відомо про те, що прилюдні торги 8 листопада 2017 року відбувалися на виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки сам факт проведення прилюдних торгів можливий тільки на виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Такі пояснення судді суперечать порядку реалізації арештованого майна, відповідно до якого підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) є:
рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;
зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»;
відкладення проведення виконавчих дій;
наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. під час постановлення 7 листопада 2017 року ухвали про забезпечення позову у справі № 439/1401/17 шляхом заборони проведення електронних торгів, що фактично відтермінували виконання судових рішень, які набрали законної сили, суперечать вимогам статті 14 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Також варто зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантовано право на справедливий суд. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Hornsby v. Greece», пункт 40). Час, що минув до моменту виконання рішення суду, повинен враховуватися при визначенні тривалості судового розгляду для цілей статті 6 Конвенції (рішення у справах «Papachelas v. Grece», «Skubenko v. Ukraine», пункт 38).
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначено, що триваюче невиконання (неповернення) значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що заборонення державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення електронних торгів, накладених з метою забезпечення виконання судових рішень у справах № 465/2229/13-ц, № 465/2795/14-ц, № 462/3914/15-ц, є відтермінування їх виконання.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що допущені суддею порушення є умисними. Водночас характер допущених порушень, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, свідчить про недбалість судді.
Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII), а саме умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Зазначений строк стосовно вчиненого суддею Бородійчук О.І. проступку не сплинув.
Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаної судді не сплинув.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, визначено частиною першою статті 109 Закону № 1402-VIII.
Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII, частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Суддя Бородійчук О.І. має стаж роботи на посаді судді понад 14 років, характеризується позитивно, за час роботи на посаді судді не притягувалася до дисциплінарної відповідальності.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Бородійчук О.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала позитивну характеристику судді. З іншого боку, підлягає врахуванню очевидна недбалість судді під час постановлення ухвали про забезпечення позову, що спричинило негативні наслідки для Колодяжного Ю.М. стосовно його сподівання на повернення боржником суми заборгованості та процентів за договором позики.
З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним застосування до судді Бородійчук О.І. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук Ольгу Ігорівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
Н.С. Краснощокова
