Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою адвоката Назаренка Олександра Олексійовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької Віти Вікторівни,
встановила:
30 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Назаренка О.О. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В. під час розгляду клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні № ____________ від 22 липня 2017 року (справа № 757/61584/19-к).
У дисциплінарній скарзі адвокат Назаренко О.О. зазначав, що за результатами розгляду вказаного клопотання слідчим суддею Бортницькою В.В. постановлено невмотивовану ухвалу від 10 березня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання з непередбачених підстав (неявки особи, що його подала до суду). Разом із цим, як зауважив скаржник, у судді Бортницької В.В. були відсутні перешкоди для розгляду клопотання за його відсутності, оскільки суд не визнавав його явку обов’язковою. Окрім цього, скаржник вказав, що Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) не містить положень, з яких можна зробити висновок про те, що неприбуття в судове засідання заявника, участь якого не є обов’язковою, звільняє суддю від виконання обов’язку щодо розгляду клопотання та надаває право постановити ухвалу по суті скарги без дослідження обставин справи, наявних доказів та аргументів її учасників.
Водночас скаржник зауважив, що посилання судді на відсутність у особи, яка подала клопотання, інтересу до поданого клопотання не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки про зацікавленість адвоката Назаренка О.О. у результаті розгляду клопотання свідчить подання ним до клопотання двох доповнень від 28 листопада і 26 грудня 2019 року.
При цьому скаржник зазначив, що не з’явився о 15:30 10 березня 2020 року до слідчого судді Бортницької В.В. для розгляду клопотання у зв’язку з участю в розгляді того самого дня о 15:00 справи у Деснянському районному суді міста Києва.
У зв’язку із цим скаржник просив притягнути суддю Бортницьку В.В. до дисциплінарної відповідальності, вказуючи на наявність у поведінці судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 липня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Грищуку В.К. (єдиний унікальний номер справи Н-4393/0/7-20).
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2020 року № 3051/2дп/15-20 стосовно судді Бортницької В.В. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
У зв’язку із непідтвердженням доводів скаржника про наявність у поведінці судді Бортницької В.В. ознак інших дисциплінарних проступків, зокрема передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вбачала підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Назаренка О.О. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В., заплановано на 21 грудня 2020 року.
Суддя Бортницька В.В. та скаржник про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 21 грудня 2020 року, повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Учасникам роз’яснено можливість взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
15 грудня 2020 року адвокат Назаренко О.О. надіслав на електронну адресу Вищої ради правосуддя клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 21 грудня 2020 року, суддя Бортницька В.В. не прибула, клопотання щодо участі у засіданні в режимі відеоконференції не подала.
За результатами розгляду вказаного питання порядку денного на засіданні 21 грудня 2020 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відкласти розгляд дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Назаренка О.О. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В.
17 грудня 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшов лист за підписом голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Р.Ю., в якому повідомлено про неможливість сповіщення судді Бортницької В.В. про призначене на 21 грудня 2020 року засідання Другої Дисциплінарної палати у зв’язку із перебуванням судді у відпустці з 7 по 21 грудня 2020 року.
Засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Назаренка О.О. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В., заплановано на 1 лютого 2021 року.
Суддя Бортницька В.В. та скаржник про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 1 лютого 2021 року, повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Учасникам роз’яснено можливість узяти участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 1 лютого 2021 року, скаржник не прибув, клопотанння про участь у засіданні в режимі відеоконференції не подав.
29 січня 2021 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшов лист судді Бортницької В.В., у якому висловлено прохання відкласти розгляд дисциплінарної справи, призначений на 1 лютого 2021 року, у зв’язку з призначенням до розгляду в цей день 37 судових справ, у тому числі розгляду кримінального провадження у складі колегії під її головуванням.
За результатами розгляду вказаного питання порядку денного на засіданні 1 лютого 2021 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відкласти розгляд дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Назаренка О.О. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В.
Засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Назаренка О.О. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В., заплановано на 1 березня 2021 року.
Суддя Бортницька В.В. та скаржник про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 1 березня 2021 року, повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Учасникам роз’яснено можливість взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
Суддя Бортницька В.В. 8 лютого 2021 року отримала повідомлення про розгляд дисциплінарної справи.
26 лютого 2021 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Бортницької В.В., у якій повідомлено про неможливість взяти участь у розгляді дисциплінарної справи, призначеному на 1 березня 2021 року, у зв’язку з призначенням до розглядом в цей день значної кількості судових справ (список справ, призначених до розгляду, долучено до заяви).
Адвокат Назаренко О.О. на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 1 березня 2021 року не прибув, надіслав заяву про неможливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції у зв’язку з участю як захисника о 12:00 у розгляді справи Київським апеляційним судом.
Проте неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи (частина п’ята статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Враховуючи зазначене, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку про можливість здійснення розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді та скаржника.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищук В.К. запропонував прийняти рішення про притягнення судді Бортницької В.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Дисциплінарна палата, заслухавши доповідача, дослідивши зібрані матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.
Бортницька Віта Вікторівна Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначена строком на п’ять років на посаду судді Васильківського районного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1029-VI обрана на посаду судді Васильківського районного суду Київської області безстроково, Указом Президента України від 24 лютого 2011 року № 245/2011 переведена на роботу на посаді судді Печерського районного суду міста Києва.
Як вбачається з копій матеріалів справи № 757/61584/19-к, 21 листопада 2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Назаренка О.О. з додатками, подане в інтересах ОСОБА1, про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № ______________ від 22 липня 2017 року.
У клопотанні адвокат, з-поміж іншого, зазначав, що у матеріалах кримінального провадження міститься висновок експертів від 29 березня 2019 року за результатами призначеної судової будівельно-технічної експертизи, у якому наявна неузгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком, матеріали, надані для дослідження, були недостатніми; також вказував на необґрунтованість експертного висновку та невідповідність його іншим матеріалам справи.
Серед додатків до клопотання містилась заявка адвоката Назаренка О.О. про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення (зазначено номер мобільного телефону).
Того самого дня, 21 листопада 2019 року, відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Бортницьку В.В.
28 листопада 2019 року адвокат Назаренко О.О. подав доповнення до раніше поданого клопотання про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи.
У матеріалах справи сформовано повістку від 29 листопада 2019 року про виклик, у тому числі Назаренка О.О., до слідчого судді 27 грудня 2019 року для розгляду клопотання про призначення експертизи, а також наявна розписка (без зазначення дати) про повідомлення Назаренка О.О. в приміщенні суду про судове засідання, заплановане на 27 грудня 2019 року.
26 грудня 2019 року адвокат Назаренко О.О. подав доповнення до клопотання, в якому висловив прохання змінити раніше подане клопотання та призначити повторну комісійну судову будівельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні.
У матеріалах справи наявна довідка, складена секретарем судового засідання, в якій зазначено про зняття з розгляду клопотання Назаренка О.О. у зв’язку із зайнятістю судді Бортницької В.В. в розгляді іншого провадження.
Наступне судове засідання заплановано на 10 березня 2020 року.
У матеріалах справи сформовано повістку від 30 грудня 2019 року про виклик, в тому числі Назаренка О.О., до слідчого судді 10 березня 2019 року для розгляду клопотання про призначення експертизи. У повістці процитовано норми статті 138 КПК України (поважні причини неприбуття до суду), а також наслідки неприбуття за викликом суду учасників судового процесу, а також нагадується про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість прибуття до суду.
Окрім цього, у матеріалах справи наявна довідка про доставку sms-повідомлення, з якої вбачається, що sms-повідомлення сформовано документом «Повістка про виклик до суду в кримінальному провадженні» на 10 березня 2020 року 15:30 у справі № 757/61584/19 від 30 грудня 2019 року, зареєстроване 30 грудня 2019 року о 16:55, одержувачу Назаренко О.О. на номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1, доставлено о 8:14 2 січня 2020 року.
У вказаній довідці зазначено текст sms-повідомлення: «Печерський райсуд м. Київ, вул. Володимирська, 15, т. (044) 235-32-78. Викликається Назаренко О.О. як адвокат на 15:30 10.03.2020, зал 209, провадження № 757/61584/19-к, обвинувачений: КНДІСЕ, про за клопотанням адвоката Назаренка О.О., в інтересах ОСОБА1, про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної екпертизи у кримінальному провадженні №________________ від 22 липня 2017 року, суддя Ботницька В.В. Причини неприбуття-ст. 138 КПК. Наслідки неприбуття – ст. 323–327 КПК».
Скриншот тексту sms-повідомлення аналогічного змісту долучено Назаренком О.О. до дисциплінарної скарги.
Як вбачається із журналу судового засідання від 10 березня 2020 року, сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлені належним чином.
Ухвалою слідчого судді Бортницької В.В. від 10 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Назаренка О.О. про призначення експертизи у кримінальному провадженні № _____________.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання стала неявка адвоката Назаренка О.О., який був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, що, як вказала суддя в ухвалі, свідчить про непроявлення належної зацікавленості в особи, яка подала клопотання, до поданого клопотання.
Окрім цього, в ухвалі зазначено, що, обґрунтовуючи висновки про обов’язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов’язаних зі зволіканням із розглядом справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85). Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27 рішення, рішення у справі «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У рішенні у справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
З урахуванням наведеного, а також того, що клопотання адвоката Назаренка О.О. перебуває у провадженні слідчого судді з 21 листопада 2019 року, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених статтями 7, 22, 26 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
У поясненнях, наданих під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи, суддя Бортницька В.В. зазначила таке.
За змістом частини першої статті 134 КПК України слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
Пунктами 8 та 9 частини першої статті 137 КПК України передбачено, що у повістці про виклик повинно бути зазначено наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 244 КПК України особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли участь такої особи визнана слідчим суддею обов’язковою.
З урахуванням наведеного суддя Бортницька В.В. зауважила, що законодавець передбачає можливу обов’язковість участі заявника у розгляді клопотання про призначення експертизи і залишає вирішення цього питання на розсуд суду, однак процесуальний порядок розгляду цього питання слідчим суддею КПК України не регламентований, як і наслідки неявки до суду особи, участь якої слідчий суддя вважатиме обов’язковою.
Поряд із цим, як зауважила суддя, кожен учасник кримінального провадження зобов’язаний заздалегідь повідомити суд про неявку до суду, про що зазначається в тексті судової повістки відповідно до статті 137 КПК України.
При цьому суддя зазначила, що з наявних у матеріалах справи повісток, адресованих Назаренку О.О., вбачається, що вони містять перелік поважних причин неприбуття особи на виклик суду, інформацію про наслідки неприбуття за викликом до суду, а також нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість прибуття до суду.
Таким чином, як вказала суддя, зміст судових повісток доводив захиснику про необхідність явки в судове засідання та обов’язковість повідомити про причини неявки, необхідність подання доказів їх поважності. Крім того, заявник завчасно, 2 січня 2020 року, отримав sms-повідомлення про необхідність прибуття до суду 10 березня 2020 року, а отже, мав достатньо часу для повідомлення суду про обставини розгляду клопотання за його відсутності або про інші обставини, про які він повідомив дисциплінарний орган, однак не повідомив суд.
Суддя зауважила, що необхідність участі заявника у розгляді клопотання була очевидною і зумовлена обставинами справи, зокрема поданням заявником змін та доповнень до клопотання, які абсолютно різні за змістом, містять різні вимоги та підстави.
Суддя також зазначила, що відповідно до змісту статті 244 КПК України закон покладає на заявника тягар доказування слідчому судді наведених у клопотанні доводів та обґрунтування наявності підстав для призначення судової експертизи, визначених законом. Вказана норма процесуального закону не передбачає права заявника подавати доповнення до клопотання про призначення експертизи, які змінюють як суть, так і підстави поданого клопотання.
Таким чином, неконкретизовані підстави та формулювання вимог для призначення повторної експертизи, численна кількість запитань, які захисник просив порушити перед експертом, відсутність даних про фактичні обставини досудового розслідування вочевидь вимагали свідомої активної участі захисника у розгляді клопотання та добросовісного виконання ним своїх обов’язків як щодо повідомлення суду про неможливість явки до суду, так і щодо уточнення та доведення перед судом переконливості своїх вимог та доводів.
Однак захисник Назаренко О.О. у судове засідання не прибув, будь-якої позиції щодо розгляду клопотання за його відсутності не подав. Така процесуальна поведінка, на думку судді Бортницької В.В., з огляду на тривалий час розгляду, певну змістову неясність вимог, в контексті засад змагальності кримінального процесу та невиконання захисником своїх процесуальних обов’язків вочевидь вказувала на те, що клопотання втратило для захисника інтерес. Поряд з цим вказані обставини в сукупності виключали можливість розгляду клопотання по суті за відсутності заявника.
Бортницька В.В. також зауважила, що, окрім наведених фактичних обставин справи, вона зважала на необхідність дотримання засад розумності строків розгляду кримінального провадження, оскільки кожне тривалий час не вирішене слідчим суддею клопотання учасників кримінального провадження впливає на хід досудового розслідування загалом, чим і обумовлені визначені законом скорочені, а інколи й невідкладні, строки їх розгляду.
Тривалий строк розгляду клопотання, як зазначила суддя Бортницька В.В., був обумовлений виключно значним судовим навантаженням. При цьому суддя вказала, що відповідно до рішення зборів суддів з листопада 2018 року вона включена до колегії суддів з розгляду судових справ у порядку кримінального судочинства, обрана слідчим суддею, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення.
Через тривале непризначення на посади суддів до Печерського районного суду міста Києва безстроково склалася критична ситуація. У зв’язку з відсутністю повноважень у великої кількості суддів цього суду виникла реальна загроза зниження якісних та кількісних показників розгляду справ, адже навантаження щодо розгляду судових справ, яке перекладається на інших суддів, є надмірним. З 36 передбачених штатним розписом посад суддів Печерського районного суду міста Києва фактично протягом 2019 року здійснювали правосуддя лише 18 суддів.
За період перебування у провадженні судді Бортницької В.В. клопотання захисника Назаренка О.О. (з 21 листопада 2019 року до 10 березня 2020 року) на розгляді під її головуванням перебувало 1816 судових справ, з них 701 (40 %) скарга і клопотання у порядку КПК України, які мають невідкладні та скорочені строки розгляду протягом трьох днів. За вказаний період нею відпрацьовано 58 робочих днів, протягом яких розглянуто 1 187 судових справ, в середньому 21 за один робочий день, з яких 539 (45 %) справ – у порядку КПК України під час досудового розслідування.
Суддя Бортницька В.В. зауважила, що в умовах такого значного і неоднорідного за категоріями справ судового навантаження, коли через численну кількість судових справ зі скороченими строками розгляду можуть мати місце зміни в судовому розкладі у зв’язку з розглядом іншої справи, як це було у справі 757/61584/19-к, своєчасність їх вирішення та дотримання розумних строків розгляду напряму залежить від добросовісного користування учасниками, особливо заявниками, своїми процесуальними правами та виконання обов’язків.
Адвокату Назаренку О.О. забезпечено належні умови для добросовісної реалізації своїх прав та виконання процесуальних обов’язків через участь у судовому засіданні 10 березня 2020 року, чим захисник не скористався з власної волі.
Окрім цього, суддя Бортницька В.В. зазначила, що відповідно до статті 244 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду може прийняти одне з двох рішень – про задоволення клопотання або про відмову у його задоволенні.
Таким чином, іншого судового рішення за результатами розгляду клопотання заявника, у тому числі у разі неявки без поважних причин та неможливості розгляду за його відсутності, окрім тих, які визначені статтею 244 КПК України, не передбачено.
Як зауважила суддя, під час постановлення ухвали нею враховано, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню з клопотанням.
При цьому суддя вказала, що згідно з наявними в суді даними, повторно захисник з аналогічним клопотанням до суду не звертався, як і не скористався своїм правом на оскарження ухвали на підставі статті 9 КПК України, враховуючи практику апеляційної інстанції щодо перегляду судових рішень, ухвалених з порушенням процесуального закону.
Зазначене, як зауважила суддя, дає підстави стверджувати про відсутність перешкод у доступі до правосуддя чи інших порушень прав та інтересів заявника, зумовлених постановленням ухвали про відмову у задоволенні клопотання у зв’язку з неявкою заявника до слідчого судді та неповідомленням про причини неявки до суду.
Надаючи оцінку діям судді Бортницької В.В. в контексті наявності або відсутності в її поведінці ознак дисциплінарних проступків, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 111 КПК України повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
У повідомленні повинно бути зазначено, зокрема, вказівка щодо необов’язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття (пункт 9 частини першої статті 111 КПК України).
Згідно з частиною другою статті 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
Положеннями статті 135 КПК України регламентується порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (частина перша статті 135 КПК України).
У повістці про виклик повинно бути зазначено наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, що передбачені КПК України як поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення (пункти 8, 9 частини першої статті 137 КПК України).
Оцінивши наведені обставини, пояснення судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу на те, що судом належним чином повідомлено скаржника про розгляд клопотання про проведення експертизи. При цьому пояснення судді, зміст наявних у матеріалах справи судових повісток, а також зміст тексту sms-повідомлення свідчать про те, що слідчий суддя визнала обов’язковою участь особи, яка звернулась із клопотанням, у його розгляді.
Слід погодитися з поясненнями судді Бортницької В.В. щодо наявних недоліків нормативно-правового регулювання дій слідчого судді в разі неприбуття до суду належним чином повідомленої особи, яка подала клопотання про призначення експертизи і участь якої у розгляді клопотання визнана судом обов’язковою.
Зазначені недоліки мають істотне значення з погляду вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді щодо застосування відповідних норм процесуального права грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Статтею 324 КПК України встановлено наслідки неприбуття захисника. Так, у частині першій вказаної статті КПК України дійсно зазначено, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до визначення основних термінів цього Кодексу досудове розслідування – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
На переконання Дисциплінарної палати, виходячи із системного тлумачення положень КПК України, стаття 324 глави 28 розділу IV «Судове провадження у першій інстанції» КПК України, що, у тому числі, визначає загальні положення судового розгляду та наслідки неприбуття захисника до суду, не підлягає застосуванню під час розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта, порядок якого визначено главою 20 розділу ІІІ «Слідчі (розшукові) дії» цього Кодексу.
Водночас слід зазначити, що КПК України не встановлено жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра подала клопотання про проведення експертизи.
Частиною шостою статті 244 КПК України передбачено, що слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.
Однак постановлення такої ухвали за відсутності заявника, на переконання судді, було неможливим.
У клопотанні про проведення експертизи зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту (частина друга статті 244 КПК України).
Частиною четвертою статті 244 КПК України передбачено, що у разі встановлення слідчим суддею, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, слідчий суддя повертає таке клопотання особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
Як зазначалося вище, до початку першого запланованого судового засідання з розгляду клопотання про призначення експертизи Назаренко О.О. двічі подав доповнення до нього. При цьому в останньому доповненні, як зауважила суддя, змінив як суть, так і підстави поданого клопотання, що потребувало участі захисника під час розгляду клопотання. Однак адвокат Назаренко О.О., належним чином поінформований про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомив про поважні причини неприбуття на виклик чи інші обставини, про які зазначено в дисциплінарній скарзі та які могли бути визнані слідчим суддею іншими обставинами, які об’єктивно унеможливили з’явлення особи на виклик.
Слід зауважити, що відкладення розгляду клопотання не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.
Що стосується прийнятого суддею Бортницькою В.В. рішення, то слід зауважити, що прийняття іншого рішення, не пов’язаного з розв’язанням порушених у клопотанні питань по суті, суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК України засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення клопотання у разі неявки без поважних причин належним чином повідомленої особи статтею 244 КПК України не передбачено. Тоді як згідно із частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідного процесуального порядку розгляду слідчим суддею цього питання КПК України не регламентовано, судова практика є різноманітною.
При цьому слід зазначити, що постановлена суддею Бортницькою В.В. ухвала не позбавляла сторону захисту права повторно звернутися до суду (слідчого судді) з аналогічним клопотанням, проте з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається, щоб скаржник таким правом скористався.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність ефективність та обов’язки, тлумачення закону, яке здійснюють судді для вирішення справи, не повинне бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
З урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею клопотань сторони захисту у разі визнання явки захисника обов’язковою і його неприбуття до слідчого судді за викликом, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики із цього питання Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила недбалості у діях судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В., зокрема у зв’язку з обранням суддею способу тлумачення і застосування норм процесуального права, як і істотності їх порушення при такому застосуванні.
Встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини не свідчать про наявність у поведінці судді Бортницької В.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки суддею зазначено в судовому рішенні мотиви, з урахуванням яких не здійснено розгляд клопотання, і положення закону, яким вона керувалася, зокрема засади кримінального провадження, що в сукупності із встановленими під час розгляду дисциплінарної справи обставинами не виходить за межі допустимого суддівського розсуду та не вказує на допущену грубу недбалість чи навмисне порушення закону, незаконну відмову в доступі до правосуддя.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В. за скаргою адвоката Назаренка О.О. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити.
Керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.37, 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької Віти Вікторівни.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької Віти Вікторівни припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
О.Є. Блажівська
О.В. Прудивус
