X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
15.11.2019
3020-1/1дп/15-19
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі     головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Пустовіта Павла Олександровича на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни,

 

встановила:

 

4 червня 2018 року за вхідним № П-3404/0/7-18 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Пустовіта П.О. на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. під час розгляду справи № 369/2813/16-ц.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № П-3404/0/7-18 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2019 року № П-3404/0/7-18 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.

За результатами попередньої перевірки член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. дійшов висновку про відсутність у дисциплінарній скарзі відомостей про наявність у діях судді Пінкевич Н.С. ознак дисциплінарного проступку та запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується із вказаним висновком доповідача з огляду на таке.

У скарзі Пустовіта П.О. зазначено про допущення, на думку скаржника, суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. під час розгляду справи № 369/2813/16-ц дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зокрема, скаржник вказав, що 3 травня 2018 року Києво-Святошинським районним судом Київської області під головуванням судді Пінкевич Н.С. було ухвалено рішення у справі № 369/2813/16-ц та оголошено, що виготовлення повного тексту судового рішення відкладено до 8 травня 2018 року, проте на момент звернення із дисциплінарною скаргою (1 червня 2018 року) повний текст судового рішення у справі не виготовлено, у Єдиному державному реєстрі судових рішень його текст відсутній.

Під час попередньої перевірки судді Пінкевич Н.С. було запропоновано надати пояснення, а у голови суду витребувано інформацію щодо виготовлення повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц та направлення його копії до Єдиного державного реєстру судових рішень.

У наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Пінкевич Н.С. повідомила, що 25 березня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 18 квітня 2016 року.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 грудня 2016 року позов задоволено та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 заборгованість.

6 лютого 2017 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року заяву задоволено, заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду у загальному порядку.

При розгляді справи за заявою відповідача ухвалами суду від 13 квітня 2017 року та від 21 листопада 2017 року у справі призначались експертизи.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 травня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено. Виготовлення повного тексту судового рішення відкладено до 8 травня 2018 року.

Як вказала суддя, з матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення виготовлений 14 травня 2018 року та згідно супровідного листа 16 травня 2018 року його копії направлено позивачу та відповідачу.

Щодо тверджень представника щодо неможливості отримання ним копії рішення суду суддя звернула увагу, що матеріали справи не містять будь-яких заяв чи клопотань про направлення або видачу відповідачу або представнику відповідача копії судового рішення. Твердження у скарзі, що до працівників суду скаржник звертався щодо отримання судового рішення у телефонній розмові, але отримував відмову через відсутність виготовленого повного тексту рішення, не підтверджено будь-якими доказами, натомість матеріали справи містять заяву представника позивача – ОСОБА_3 про направлення на його адресу рішення суду, а згідно супровідного листа це рішення направлено 5 червня 2018 року, а отримано останнім 21 червня 2018 року.

Також суддя повідомила, що на момент надання пояснень (червень 2019 року) рішення суду не оскаржувалось ні позивачем, ні відповідачем, та вказала, що зважаючи на значний проміжок часу, точної дати внесення судового рішення до Реєстру вказати не може, але якщо такий факт і мав місце, то ця затримка була незначною, що пов’язано з навантаженням судді, необхідністю мотивування прийнятого рішення. Крім того, несвоєчасне внесення даних до Реєстру не вплинуло на можливість подання сторонами апеляційних скарг, звернення до суду із заявами про направлення або видачу копії рішення, як це було зроблено представником позивача. Крім того, надсилання та видача судових рішень входить до обов’язків секретаря судового засідання.

З огляду на наведене суддя зазначила, що нею не було допущено порушень процесуального закону, прав ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4.

Згідно із наданою головою Києво-Святошинського районного суду Київської області інформацією рішенням суду від 3 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовлено. Згідно резолютивної частини рішення суду повний текст рішення виготовлено 14 травня 2018 року. Відповідно до інформації, що міститься в АСДС КП «Д-3» це рішення було підписано електронним цифровим підписом судді 16 червня 2018 року та відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 16 червня 2018 року.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді слід виходити з такого.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зокрема передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності зокрема з підстав зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасного надання копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до статті 259 ЦПК України у чинній на той момент редакції у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Встановлені під час попередньої перевірки обставини дають підстави для висновку, що повний текст судового рішення у справі № 369/2813/16-ц було виготовлено, як повідомлено судом згідно відомостей, що містяться у цьому рішенні, 14 травня 2018 року, а направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 16 червня 2018 року.

Вказане дає підстави для висновку, що затримки із виготовленням повного тексту судового рішення від 3 травня 2018 року у справі № 369/2813/16-ц суддею Пінкевич Н.С. допущено не було.

Разом з тим, встановлені перевіркою обставини свідчать, що копію судового рішення, виготовленого 14 травня 2018 року суддею Пінкевич Н.С. направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 16 червня 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що для доступу до судових
рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

З огляду на вказане перевіркою встановлено факт несвоєчасного направлення суддею Пінкевич Н.С. копії повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Водночас, як звертала увагу суддя у своїх поясненнях та не спростовано під час попередньої перевірки, факт несвоєчасного направлення копії повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц до Єдиного державного реєстру судових рішень не вплинув на можливість реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов’язків. Крім того, суддя просила врахувати, що можливе несвоєчасне направлення рішення до Реєстру, якщо і мало місце, то через об’єктивні причини, зокрема значне судове навантаження.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що зазначені суддею обставини щодо значного навантаження, що могло вплинути на строки направлення повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц до Єдиного державного реєстру судових рішень, об’єктивно мали місце. Так, із відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що лише у травні 2018 року суддею Пінкевич Н.С. було прийнято 631 судове рішення у справах різних категорій. За таких обставин наявні підстави для твердження, що несвоєчасне направлення копії повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц до Єдиного державного реєстру судових рішень не лише не вплинуло на можливість реалізації учасниками справи процесуальних прав та обов’язків, але і було спричинено об’єктивними обставинами – значним навантаженням судді.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій та, що для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

Згідно пункту 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року вказано) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

З огляду на вказане, враховуючи обставини, які вплинули на строки направлення повного тексту судового рішення у справі № 369/2813/16-ц до Єдиного державного реєстру судових рішень, сам факт встановлення несвоєчасного його направлення до Реєстру не може виправдати обґрунтованість порушення дисциплінарної справи стосовно судді.

Зазначене вище дає підстави для висновку, що дисциплінарна скарга Пустовіта П.О. на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. під час розгляду справи № 369/2813/16-ц не містить відомостей про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,    статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                     В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної                                               

палати Вищої ради правосуддя                                       Н.С. Краснощокова

 

 

                                                                                             С.Б. Шелест