Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Бутко Катерини Тарасівни, Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича,
встановила:
Аблов Євгеній Валерійович Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 432/2007 призначений на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 16 липня 2010 року № 769/2010 переведений на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4737-VI обраний суддею окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Із характеристики, наданої головою окружного адміністративного суду міста Києва Вовком П.В., убачається, що за час роботи в окружному адміністративному суді міста Києва Аблов Є.В. зарекомендував себе як кваліфікований, досвідчений спеціаліст, який забезпечує якісний та оперативний розгляд адміністративних справ, володіє теоретичними та практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції, фахово застосовує їх при здійсненні правосуддя, приділяє увагу вивченню нового законодавства України. Ініціативний, дисциплінований, принциповий працівник. Рішенням зборів суддів окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року обраний на посаду заступника голови суду. Відповідально ставиться до виконання обов’язків заступника голови суду, неодноразово проходив у Національній школі суддів України підготовку для суддів, яких призначено на адміністративні посади.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 8 лютого 2019 року повідомила Вищу раду правосуддя, що, за даними суддівського досьє, суддя окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
За даними офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя, рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 травня 2017 року № 1157/2дп/15-17 відмовлено у притягненні судді Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній справі, яка розглядалась за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, голови громадської організації «Контроль народного майна України» ОСОБА_3, у зв’язку із закінченням строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено у діях судді Аблова Є.В. склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя).
До Вищої ради правосуддя надійшли скарги Бутко К.Т. (6 вересня 2017 року, вхідний № Б-331/9/7-17) та Маселка Р.А. (13 листопада 2017 року, вхідний № М-5414/9/7-17) на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
У скаргах Бутко К.Т. та Маселко Р.А. вказують на недотримання суддею Абловим Є.В. під час розгляду справи № 826/13844/16 правил суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді.
У зв’язку з викладеним скаржники просять притягнути суддю Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 6 вересня 2017 року та протоколу передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2017 року зазначені вище скарги передано члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
10 грудня 2018 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за скаргами Бутко К.Т., Маселка Р.А. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді окружного адміністративного суду
міста Києва Аблова Є.В.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю та авторів скарг про дату та час засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданнях дисциплінарного органу на всі відомі адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарна справа неодноразово призначалась до розгляду, зокрема на 18 лютого, 4 березня, 13 березня, 25 березня, 8 квітня 2019 року.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 18 лютого 2019 року, прибув скаржник Маселко Р.А., суддя Аблов Є.В. та скаржник Бутко К.Т. не з’явились.
Листом від 15 лютого 2019 року суддя Аблов Є.В. повідомив Вищу раду правосуддя про неможливість бути присутнім на засіданні Дисциплінарної палати 18 лютого 2019 року через перебування на лікарняному.
Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 4 березня 2019 року.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 4 березня 2019 року, суддя Аблов Є.В., скаржники Бутко К.Т., Маселко Р.А. не прибули.
Листом від 1 березня 2019 року суддя Аблов Є.В. повідомив Вищу раду правосуддя про неможливість бути присутнім на засіданні Дисциплінарної палати через його зайнятість у розгляді адміністративної справи № 826/9665/16, в якій було ухвалено рішення про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами та оголошено перерву до 4 березня 2019 року для підготовки учасників справи для виступу у судових дебатах.
Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 13 березня 2019 року.
Згідно з повідомленням керівника апарату окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М. від 12 березня 2019 року вручити судді Аблову Є.В. повідомлення про засідання палати, призначене на 13 березня 2019 року, не виявилося можливим через перебування судді у відпустці.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 13 березня 2019 року, не прибули суддя Аблов Є.В., скаржники Маселко Р.А., Бутко К.Т.
Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 25 березня 2019 року.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 25 березня 2019 року, прибув скаржник Маселко Р.А., не прибули суддя Аблов Є.В. та скаржник Бутко К.Т. Суддя Аблов Є.В. повідомив Вищу раду правосуддя про неможливість бути присутнім на засіданні Дисциплінарної палати через виклик його на вказану дату до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для участі у проведенні слідчих дій.
Під час засідання Дисциплінарної палати 25 березня 2019 року Маселком Р.А. заявлено відвід члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В., надано пояснення стосовно обставин, викладених у дисциплінарних скаргах. Інших заяв про відвід членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від скаржників та від судді Аблова Є.В. до Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не надходило.
Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 8 квітня 2019 року.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 8 квітня 2019 року, суддя Аблов Є.В. та скаржники не прибули. Суддя Аблов Є.В. повідомив про неможливість бути присутнім на засіданні Дисциплінарної палати через перебування з 5 квітня 2019 року на стаціонарному лікуванні.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення судді Аблову Є.В. дотримання процесуальних гарантій та права ефективно будувати свій захист.
21 грудня 2017 року та 15 лютого 2019 року суддею Абловим Є.В. надано письмові пояснення щодо обставин, викладених у скаргах Бутко К.Т. та Маселка Р.А.
Відповідно до частини четвертої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.
Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Зважаючи на викладені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала можливим розглянути дисциплінарну справу у засіданні, призначеному на 8 квітня 2018 року, за відсутності судді Аблова Є.В., скаржників Бутко К.Т. та Маселка Р.А.
Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бойка А.М., скаржника Маселка Р.А., який підтримав доводи скарги, врахувавши письмові пояснення судді Аблова Є.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
У провадженні судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. перебувала справа № 826/13844/16 за адміністративним позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), третя особа – Рада громадського контролю при НАБУ, про визнання протиправними та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при НАБУ.
14 лютого 2017 року суддею Абловим Є.В. заявлено самовідвід у зазначеній вище справі.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року заявлений суддею Абловим Є.В. самовідвід задоволено.
В ухвалі окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року суддею Абловим Є.В. на обґрунтування підстав заявленого самовідводу зазначено: «В ході судового розгляду даної справи встановлено, що детективом Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № _______________ від 09.12.2016 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.
У фабулі вказаного кримінального провадження викладені обставини, які стосуються головуючого, його малолітнього сина та колишньої дружини, з приводу незаконного збагачення у 2015–2016 рр.
В теперішній час по зазначеному кримінальному провадженню проводиться вилучення заяв про відпустку та декларацій у відділі кадрів Окружного адміністративного суду міста Києва, заяв про відпустку та декларацій у прокуратурі Одеської області за колишнім місцем роботи головуючого у справі. Відповідно до електронної декларації головуючого за 2015 рік та його колишньої дружини і зазначених у них відомостях відображено, що член сім’ї головуючого за розпорядженням Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, здійснив продаж нерухомого майна, яке розташоване у АДРЕСА _1, та належало йому на праві власності (приватизована квартира) за 9 100 000 грн та одночасно малолітній син та колишня дружина придбали нерухомість у місті Одесі на суму 6 700 000 гривень.
Незважаючи на очевидність відсутності будь-яких ознак злочину у діях щодо продажу та придбання майна членами сім’ї головуючого, не опитавши жодної особи, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 з метою втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків та добитися винесення неправосудного рішення у адміністративній справі № 826/13844/16 (провадження в якій відкрито 05.09.2016) за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України за участю третьої особи – Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, безпідставно, по надуманих мотивах, зареєстрував кримінальне провадження № _____________ та проводить по ньому вилучення заяв головуючого про відпустки».
У дисциплінарних скаргах Бутко К.Т. та Маселко Р.А. зазначають, що в ухвалі від 14 лютого 2017 року наведено обґрунтування підстав самовідводу такого змісту: «Незважаючи на очевидність відсутності будь-яких ознак злочину у діях щодо продажу та придбання майна членами сім’ї головуючого, не опитавши жодної особи, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 з метою втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та добитися винесення неправосудного рішення у адміністративній справі № 826/13844/16 (провадження в якій відкрито 05.09.2016) за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України за участю третьої особи – Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, безпідставно, по надуманих мотивах, зареєстрував кримінальне провадження № ___________________ та проводить по ньому вилучення заяв головуючого про відпустки». На думку скаржників, суддя Аблов Є.В. надав оцінку діям конкретного детектива НАБУ та кваліфікував його дії як такі, що є злочинними. При цьому, як зазначено у скаргах, дії детектива НАБУ не були предметом розгляду в адміністративній справі № 826/13844/16, не досліджувались у судовому процесі, не пов’язані з позовом, що розглядався, а тому у суду не було повноважень для надання їм оцінки.
Таким твердженням, на думку авторів скарг, порушено пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 62 Конституції України, відповідно до положень яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. також зазначено, що ухвала окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року містить ознаки впливу на НАБУ та втручання у його діяльність. На думку скаржника, спосіб викладення фактів та обґрунтування ухвали суду від 14 лютого 2017 року дає підстави вважати, що метою постановлення зазначеної ухвали було незабезпечення права на справедливий та неупереджений суд у конкретній справі, а бажанням судді Аблова Є.В. – використати зазначений процесуальний інструмент для оцінки дій детектива НАБУ, звинувачення його у протиправній поведінці, впливу на слідство для задоволення особистого інтересу, нехтуючи при цьому своїми обов’язками судді та авторитетом правосуддя.
Надаючи оцінку діям детектива НАБУ, суддя Аблов Є.В., на думку скаржників, порушив правила суддівської етики, проявив неповагу до особи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
У скарзі Бутко К.Т. також зазначено, що 1 червня 2017 року на офіційній сторінці телеканала «Право-ТV» опубліковано сюжет стосовно обшуку, проведеного 26 травня 2017 року детективами НАБУ у приміщенні окружного адміністративного суду міста Києва.
Під час інтерв’ю телеканалу «Право-ТV» суддя Аблов Є.В. як заступник голови окружного адміністративного суду міста Києва зазначив: «В нашому суді розглядаються такі справи, де відповідачем є Національне антикорупційне бюро. Наприклад, є одна із справ, по якій я заявив собі самовідвід у зв’язку з відкриттям кримінального провадження, по якій громадська організація оскаржує саме безпосередньо формування Громадської ради при Національному антикорупційному бюро. Ця Громадська рада виконує владні функції. Вона обирає, проводить конкурси по працівникам, по детективам. Виконує владні функції. Яким шляхом вона обирається? Ця Громадська рада обирається шляхом голосування електронними sмs. Почали досліджувати матеріали, а електронні sмs ідуть з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі цих sмs. Розумієте? І невідомо навіть, з якої країни. Ніхто не встановлює. Можливо це з Болгарії, з Польщі, з Росії іде інтерактивне голосування за цих осіб. Вони таким чином з чотирьох ІР-адрес, а можливо з кафе, обирають собі Громадську раду формально, а потім ця Громадська рада призначає вже детективів і всіх інших».
Автор скарги Бутко К.Т. вказує, що, на її думку, наведеним вище суддя Аблов Є.В. фактично прокоментував справу № 826/13844/16, яка перебувала на розгляді в суді, і при цьому розголосив дані, які стали йому відомі з позовної заяви та інших матеріалів справи; твердженням, що «з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі sмs» упереджено подав інформацію у справі як доведений факт; пов’язав розгляд цієї справи з обшуками, які провело НАБУ, чим дискредитував дії спеціального органу, уповноваженого на проведення таких дій відповідною ухвалою суду.
У письмових поясненнях, наданих Вищій раді правосуддя 21 грудня 2017 року, суддя Аблов Є.В. зазначив, що у його провадженні перебувала адміністративна справа № 826/13844/16 за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України, третя особа – Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, про визнання протиправними та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.
14 лютого 2017 року ним постановлено ухвалу, якою задоволено заяву про самовідвід як головуючого судді у вказаній вище справі.
Підставою заявленого самовідводу слугувало те, що реєстрацію кримінального провадження № _______________ від 9 грудня 2016 року за фактом незаконного збагачення його та членів його сім’ї ним було розцінено як тиск на нього як на суддю. У встановленому порядку він звернувся до Голови Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора України, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Директора НАБУ з повідомленнями про вчинення злочину посадовими особами НАБУ та намагання останніх вплинути на прийняття ним як головуючим суддею рішень у справах, у яких відповідачем є НАБУ. За результатами його звернень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № _______________ від 20 квітня 2017 року, де він є потерпілим. Крім того, за результатами повідомлення про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку НАБУ Вищою радою правосуддя 9 листопада 2017 року внесено Директору НАБУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено стосовно нього як судді дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суддів.
Стосовно обставин, викладених у скарзі Бутко К.Т., суддя Аблов Є.В. у письмових поясненнях вказав, що при проведенні обшуку в окружному адміністративному суді міста Києва 26 травня 2017 року він як заступник голови окружного адміністративного суду міста Києва в інтерв’ю телеканалу «Право-ТV» повідомив про наявність справи, яка на той час вже не перебувала у його провадженні. При цьому, як зазначив суддя, жодних конфіденційних даних стосовно вказаної справи ним розголошено не було, коментарі стосовно протиправних дій посадових осіб НАБУ надавались ним не як головуючим суддею у справі, а як заступником голови окружного адміністративного суду міста Києва.
Аналогічні письмові пояснення надані суддею Абловим Є.В. до Вищої ради правосуддя 15 лютого 2019 року.
Надані суддею Абловим Є.В. пояснення Другою Дисциплінарною палатою Вищої Ради правосуддя проаналізовано та відхилено з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час постановлення ухвали від 14 лютого 2017 року, далі – КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 27–29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Як вбачається з пояснень судді Аблова Є.В. та ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у справі № 826/13844/16, здійснення детективом НАБУ досудового розслідування у кримінальному провадженні № __________________від 9 грудня 2016 року було визнано суддею Абловим Є.В. іншою обставиною, яка може викликати сумнів у його неупередженості, та слугувало підставою заявлення ним самовідводу в адміністративній справі за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до НАБУ, третя особа – Рада громадського контролю при НАБУ, про визнання протиправними та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при НАБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 КАС України.
Задовольняючи заяву про відвід, суддя Аблов Є.В. в ухвалі окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року зазначив: «В ході судового розгляду даної справи встановлено, що детективом Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____________ від 09.12.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.
У фабулі вказаного кримінального провадження викладені обставини, які стосуються головуючого, його малолітнього сина та колишньої дружини, з приводу незаконного збагачення у 2015-2016 рр.
В теперішній час по зазначеному кримінальному провадженню проводиться вилучення заяв про відпустку та декларацій у відділі кадрів Окружного адміністративного суду м. Києва, заяв про відпустку та декларацій у прокуратурі Одеської області за колишнім місцем роботи головуючого у справі. Відповідно до електронної декларації головуючого за 2015 рік та його колишньої дружини і зазначених у них відомостях відображено, що член сім'ї головуючого за розпорядженням Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, здійснив продаж нерухомого майна, яке розташоване АДРЕСА_1 та належало йому на праві власності (приватизована квартира) за 9 100 000 грн та одночасно малолітній син та колишня дружина придбали нерухомість у м. Одесі на суму 6 700 000 гривень.
Незважаючи на очевидність відсутності будь-яких ознак злочину у діях щодо продажу та придбання майна членами сім'ї головуючого, не опитавши жодної особи, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 з метою втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та добитися винесення неправосудного рішення у адміністративній справі № 826/13844/16 (провадження в якій відкрито 05.09.2016) за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України за участю третьої особи – Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, безпідставно, по надуманих мотивах, зареєстрував кримінальне провадження № _____________ та проводить по ньому вилучення заяв головуючого про відпустки».
Статтею 2 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Отже, пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип презумпції невинуватості як один із основних принципів, який забезпечує право людини на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов’язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Сформульовані в цій статті положення ґрунтуються на принципі презумпції невинуватості людини, закріпленому в частині першій статті 11 Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватою доти, поки її винуватість не буде встановлено законним порядком шляхом гласного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., будучи наділеним функціями здійснення правосуддя, навів в ухвалі суду від 14 лютого 2017 року у справі № 826/13844/16 мотивування заявленого відводу такого змісту: «Незважаючи на очевидність відсутності будь-яких ознак злочину у діях щодо продажу та придбання майна членами сім’ї головуючого, не опитавши жодної особи, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 з метою втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків та добитися винесення неправосудного рішення у адміністративній справі № 826/13844/16 (провадження в якій відкрито 05.09.2016) за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України за участю третьої особи – Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправними та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, безпідставно, по надуманих мотивах, зареєстрував кримінальне провадження № __________________ та проводить по ньому вилучення заяв головуючого про відпустки», яким фактично вдався до оцінки правомірності дій детектива НАБУ під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ________________ від 9 грудня 2016 року, яке стосується зазначеного судді та членів його родини, звинуватив його у зловживанні владою та службовим становищем, перевищенні службових повноважень, чим допустив втручання в діяльність вказаного детектива та порушив презумпцію невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (стаття 17 КПК України).
Викладаючи таку негативну оцінку діям детектива НАБУ в ухвалі суду від 14 лютого 2017 року, суддя Аблов Є.В. фактично використав авторитет посади судді у власних інтересах.
1 червня 2017 року на офіційній сторінці телеканала «Право-ТV» опубліковано сюжет стосовно обшуку в окружному адміністративному суді міста Києва 26 травня 2017 року.
Коментуюючи телеканалу «Право-ТV» події, які відбувалися 26 травня 2017 року в окружному адміністративному суді міста Києва, суддя Аблов Є.В. як заступник голови окружного адміністративного суду міста Києва зазначив: «В нашому суді розглядаються такі справи, де відповідачем є Національне антикорупційне бюро. Наприклад, є одна із справ, по якій я заявив собі самовідвід у зв’язку з відкриттям кримінального провадження, по якій громадська організація оскаржує саме безпосередньо формування Громадської ради при Національному антикорупційному бюро. Ця Громадська рада виконує владні функції. Вона обирає, проводить конкурси по працівникам, по детективам. Виконує владні функції. Яким шляхом вона обирається? Ця Громадська рада обирається шляхом голосування електронними sмs. Почали досліджувати матеріали, а електронні sмs ідуть з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі цих sмs. Розумієте? І невідомо навіть, з якої країни. Ніхто не встановлює. Можливо це з Болгарії, з Польщі, з Росії іде інтерактивне голосування за цих осіб. Вони таким чином з чотирьох ІР-адрес, а можливо з кафе, обирають собі Громадську раду формально, а потім ця Громадська рада призначає вже детективів і всіх інших».
Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених судом процедур судочинства.
Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Наведеними вище висловлюваннями такого змісту: «Почали досліджувати матеріали, а електронні sмs ідуть з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі цих sмs. Розумієте? І невідомо навіть, з якої країни. Ніхто не встановлює. Можливо це з Болгарії, з Польщі, з Росії іде інтерактивне голосування за цих осіб. Вони таким чином з чотирьох ІР-адрес, а можливо з кафе, обирають собі Громадську раду формально, а потім ця Громадська рада призначає вже детективів і всіх інших», на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Аблов Є.В. надав оцінку фактичним обставинам справи № 826/13844/16 та наявним у справі доказам до моменту визнання таких доказів належними і допустимими та їх дослідження судом, у провадженні якого перебувала вказана справа.
Вказаними діями суддя Аблов Є.В. поставив під сумнів об’єктивність та неупередженість оцінки судом фактичних обставин справи, чим допустив дії, які містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, 22 лютого 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від 16 лютого 2017 року про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку НАБУ.
За результатами перевірки викладених у повідомленні обставин Вищою радою правосуддя встановлено, що у провадженні судді Аблова Є.В. перебувала адміністративна справа № 826/13844/16, під час розгляду якої судді Аблову Є.В. стало відомо, що детектив НАБУ ОСОБА_4 здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №_______________ від 9 грудня 2016 року, внесеному до Єдиного реєстру судових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 Кримінального кодексу України, а саме щодо незаконного збагачення його як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, його малолітнього сина та дружини за період 2015–2016 років.
З огляду на викладені у повідомленні судді Аблова Є.В. факти та встановлені перевіркою обставини, згідно з якими досудове розслідування у кримінальному провадженні № __________________за фактом вчинення суддею Абловим Є.В. кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 Кримінального кодексу України, тривало майже рік (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 грудня 2016 року), проте повідомлення про підозру судді Аблову Є.В. та жодній іншій особі не вручено, та той факт, що наявність цього кримінального провадження є підставою для неодноразових самовідводів судді від розгляду справ, визначених шляхом автоматизованого розподілу, стороною в яких є НАБУ, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що детективи НАБУ під час досудового розслідування діють не у спосіб та поза межами повноважень, визначених Конституцією України, законом та КПК України, і розцінила такі дії детективів НАБУ як втручання в діяльність судді Аблова Є.В. щодо здійснення правосуддя, оскільки тривалий час унеможливлюється розгляд цим суддею адміністративних справ, стороною в яких є НАБУ, що негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя.
За результатами розгляду зазначеного вище повідомлення про втручання Вища рада правосуддя 9 листопада 2017 року ухвалила рішення № 3649/0/15-17 про внесення Директору НАБУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів.
Разом із тим вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Аблова Є.В. від 16 лютого 2017 року, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, не може бути виправданням неправомірних дій судді, які мали місце під час розгляду його заяви про самовідвід у справі № 826/13844/16.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу).
Це положення повинно тлумачитися з урахуванням загальноприйнятих міжнародних етичних стандартів поведінки судді.
Статтею 12 Кодексу передбачено, що суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002)).
У пункті 40 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судді повинні демонструвати обережність у своїх відносинах з пресою та бути здатними підтримувати свою незалежність і безсторонність, уникаючи будь-якої можливості використання своїх відносин із журналістами та надання безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають.
Згідно з пунктом 19 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи, ухваленої 17 листопада 2010 року, судові провадження та питання, що стосуються здійснення правосуддя, становлять громадський інтерес. Проте право на отримання інформації щодо судових питань має виконуватися з урахуванням обмежень, встановлених зважаючи на незалежність судової влади. Суддям слід виявляти стриманість у відносинах із засобами масової інформації.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Отже, міжнародні та національні акти визначають, що суддя має дотримуватися етичних норм, бути прикладом неухильного додержання вимог закону, високих стандартів поведінки, виконувати покладені на нього обов’язки щодо здійснення правосуддя та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.
У рішенні від 26 лютого 2009 року у справі «Кудєшкіна проти Росії» ЄСПЛ вказав, що питання, які стосуються функціонування системи правосуддя, є питаннями, що викликають інтерес громадськості, обговорення яких вимагає захисту з боку статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу роль судової системи в суспільстві, яка, будучи гарантом справедливості і основоположною цінністю в державі, керованій законом, повинна користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх функцій (пункт 86).
У рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі «Вілле проти Ліхтенштейну» ЄСПЛ визнав обов’язковим для службовців, які працюють в судовій сфері, щоб вони демонстрували стриманість при здійсненні своєї свободи вираження думки в усіх випадках, де авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів (пункт 64).
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Аблов Є.В. зобов’язаний був усвідомлювати неприпустимість порушення презумпції невинуватості особи під час постановлення ухвали від 14 лютого 2017 року у справі № 826/13844/16, в якій він фактично звинуватив детектива НАБУ у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме зловживанні владою та службовим становищем, перевищенні службових повноважень, що свідчить про прояв грубої недбалості у поведінці судді та заподіяння такими діями істотної шкоди авторитету правосуддя.
Коментуючи телеканалу «Право-ТV» події, які відбувалися 26 травня 2017 року в окружному адміністративному суді міста Києва, суддя Аблов Є.В. повинен був усвідомлювати, що ні як заступник голови суду, ні як суддя, у провадженні якого раніше перебувала справа № 826/13844/16, не міг надавати оцінку фактичним обставинам зазначеної справи та наявним у ній доказам до моменту визнання таких доказів належними і допустимими та їх дослідження судом, у провадженні якого перебувала вказана справа, що також свідчить про грубу недбалість у діях вказаного судді та заподіяння такими діями істотної шкоди авторитету правосуддя.
Вказані вище дії суддя Аблов Є.В. вчинив всупереч вимогам пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 62 Конституції України, статей 1, 3, 12 Кодексу суддівської етики та завдав шкоди авторитету державних органів, ставлячи під сумнів неупередженість судової влади.
Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В. вчинив дисциплінарні проступки, наслідком яких є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дійшла висновку, що дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
На час розгляду дисциплінарної справи строк притягнення судді Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосований до судді Аблова Є.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер та кількість дисциплінарних проступків, які вчинені ним внаслідок грубої недбалості, позитивну характеристику судді, його значний стаж роботи на посаді судді, відсутність дисциплінарних стягнень на час розгляду справи та наслідки протиправної поведінки судді, якою завдано істотну шкоду авторитету правосуддя.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, врахувавши як пом’якшувальні обставини позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, значний стаж роботи на посаді судді, зважаючи на очевидність та неприпустимість порушень основних засад судочинства, допущених суддею Абловим Є.В., вважає, що застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, не буде пропорційним характеру вчиненого проступку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею та скаржниками до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М.Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
