Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної Катерини Григорівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 березня 2019 року № 775/1дп/15-19 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11, 15 квітня 2019 року за вхідними №№ 1682/0/6-19, 1682/1/6-19 надійшли скарги судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 березня 2019 року № 775/1дп/15-19 про притягнення її дисциплінарної відповідальності (далі – скарга).
Скарга подана з дотриманням вимог статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Рішенням Першої Дисциплінарної палати від 15 березня 2019 року (далі – Рішення від 15 березня 2019 року) за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Гончарука В.М., Шульженко Л.О., Теліженко А.В., суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребрину К.Г. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації із застосування норм Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Автор скарги просить скасувати Рішення від 15 березня 2019 року, а дисциплінарне провадження закрити.
За результатами перевірки скарги член Вищої ради правосуддя Прудивус О.В. дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення від 15 березня 2019 року.
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребрина К.Г., скаржники Гончарук В.М., Шульженко Л.О., Теліженко А.В. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Для участі у засіданні Вищої ради правосуддя суддя Ребрина К.Г., скаржники Гончарук В.М., Шульженко Л.О., Теліженко А.В. не з’явилися. У надісланому на адресу Вищої ради правосуддя повідомленні від 22 липня 2019 року суддя Ребрина К.Г. просить Вищу раду правосуддя розглянути її скаргу на підставі наявних у справі матеріалів та надіслати копію прийнятого рішення на адресу, зазначену в повідомленні.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Прудивуса О.В., дійшла висновку, що у задоволенні скарги судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. на рішення від 15 березня 2019 року слід відмовити, а вказане рішення залишити без змін з огляду на таке.
Із рішення від 15 березня 2019 року вбачається, що стосовно судді Ребриної К.Г. було відкрито три дисциплінарні справи: ухвала Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 жовтня 2018 року № 3081/1дп/15-18 (дисциплінарна справа за скаргами ОСОБА_1, вхідні №№ Т-207/0/7-17, Т-207/1/7-17, Т-1834/0/7-18); ухвала Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року № 30/3дп/15-19 (дисциплінарна справа за скаргами Гончарука В.М., вхідні №№ 2764/0/20-18, 5574/0/6-18); ухвала Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 січня 2019 року № 279/3дп/15-19 (дисциплінарна справа за скаргою ОСОБА_2, вхідний № Ш-141/0/7-19).
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2019 року відкриті дисциплінарні справи стосовно судді Ребриної К.Г. об’єднано в одну і передано на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Підготовку до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.
За результатами розгляду матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г., Першою Дисциплінарною палатою встановлено, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (далі – КК України), перебувала у провадженні судді Ребриної К.Г. з 3 серпня 2015 року до 30 липня 2018 року. Однак підготовче судове засідання у цій справі суддею Ребриною К.Г. було проведено лише 8 вересня 2017 року. До цього часу засідання відкладалися з різних причин, зокрема через неявку прокурора, захисника, заявлення судді відводів, а також відсутність у прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді, матеріалів кримінальної справи.
Двічі суддею Ребриною К.Г. постановлялися ухвали про повернення обвинувального акта прокурору для доопрацювання (28 березня 2016 року та 8 листопада 2017 року), які ухвалами апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2016 року та 12 січня 2018 року відповідно було скасовано, а справу повернуто до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду зі стадії підготовчого судового провадження.
Так, ухвалою від 28 березня 2016 року у цій кримінальній справі було повернено обвинувальний акт прокурору Прокуратури Черкаської області для доопрацювання та зобов’язано прокурора усунути недоліки протягом місяця.
Підставами для такого рішення стали недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, відсутність на обвинувальному акті печатки прокуратури, всіх анкетних даних обвинуваченого, незазначення кількості аркушів тощо.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2016 року ухвалу місцевого суду скасовано та зазначено про безпідставність повернення прокуророві обвинувального акта, який відповідає вимогам статті 291 КПК України, зокрема в ньому наявні анкетні дані обвинуваченого, а також відомості на розписках обвинуваченого та його захисника щодо кількості аркушів обвинувального акта.
8 листопада 2017 року суддя Ребрина К.Г. знову постановила ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору Прокуратури Черкаської області, яку мотивувала відсутністю на обвинувальному акті печатки прокуратури, всіх анкетних даних обвинуваченого, незазначенням кількості аркушів, недоліками реєстру матеріалів досудового розслідування тощо.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 січня 2018 року вказану ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області знову було скасовано, а справу повернуто до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду зі стадії підготовчого судового провадження із зазначенням при цьому, що апеляційним судом Черкаської області вже двічі скасовувались ухвали місцевого суду про повернення обвинувального акта прокурору з аналогічних підстав.
Отже, під час постановлення суддею Ребриною К.Г. ухвал про повернення обвинувального акта прокурору обставинам, якими суддя мотивувала такі ухвали, вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції, про що судді Ребриній К.Г. було достеменно відомо, у зв’язку із чим Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя усвідомлювала вказані обставини та діяла умисно.
Незважаючи на багаторазове скасування апеляційним судом Черкаської області ухвал Уманського міськрайонного суду Черкаської області про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні ___________________, на порушення однієї з основних засад судочинства щодо обов’язковості судового рішення та обов’язку судді не піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили, суддя Ребрина К.Г. у письмових поясненнях на дисциплінарну скаргу зазначила, що зміст обвинувального акта в цьому кримінальному провадженні, а також строк досудового розслідування у ньому свідчать про те, що «сам обвинувальний акт має суттєві та не усунуті недоліки, а тому протягом всього часу з боку прокуратури Черкаської області на неї здійснюється тиск».
Постановлення ухвали від 8 листопада 2017 року про повернення вдруге обвинувального акта прокурору у вказаному кримінальному провадженні було, зокрема, зумовлено упередженим ставленням судді Ребриної К.Г. до представників Прокуратури Черкаської області, зважаючи на обставини, які обговорювалися в цьому судовому засіданні: суддя повідомила учасників справи про те, що через неналежне ставлення заступника прокурора Черкаської області Ковтуна Ю.С. до своїх обов’язків щодо керівництва діяльністю прокурорів, які підтримують державне обвинувачення в суді апеляційної інстанції, справу про крадіжку в її власній квартирі досі не закінчено, що призвело до абсурдної ситуації, коли вона буде головуючим у справі за обвинуваченням особи, яка підозрюється у вчиненні крадіжки в її квартирі та після цього скоїла ще один злочин. Суддя Ребрина К.Г., звертаючись до представників прокуратури у справі, наголосила: «Передайте йому (заступнику прокурора Черкаської області) привіт від мене особисто» (файл 20171108-094239, починаючи з 04 хв. 10 с).
У цьому судовому засіданні після обговорення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, прокурор звернула увагу суду на те, що апеляційним судом вже кілька разів скасовувалися ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області в цьому кримінальному провадженні про повернення обвинувального акта прокурору, на що суддя не відреагувала та ухвалила повернути прокурору обвинувальний акт.
Вказані дії судді Ребриної К.Г. призвели до безпідставного затягування судового розгляду кримінального провадження, яке станом на листопад 2017 року здійснювалося вже більш ніж 8 років.
У судовому засіданні у вказаній справі, яке відбулося 19 жовтня 2015 року, суддя Ребрина К.Г., оголошуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ребриної К.Г., зокрема під час оголошення однієї з підстав для відводу судді («неформальне спілкування судді зі стороною захисту»), почала сміятися та разом із захисником коментувати заяву, зазначивши «як вона ще не написала, що ми обіймаємося» (файл 20151019-140303, починаючи з 12 хв. 36 с). Оголосивши заяву, суддя сказала: «Ось таке вона «наліпила» у своєму відводі. Це свідчить про її стиль поведінки, справа не знаходила свого вирішення весь цей час тільки через таку поведінку потерпілої» (файл 20151019-140303, починаючи з 14 хв. 27 с).
Крім цього, у зазначеному судовому засіданні суддею Ребриною К.Г. допущено критичні висловлювання стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М., а саме щодо постановлення ним ухвали про відмову у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ребриної К.Г. Суддя вимагала від учасників процесу дати оцінку поведінці судді Гончарука В.М. та підтримати її обурення їх діями.
Суддя Ребрина К.Г. звинуватила суддю Гончарука В.М. в умисному порушенні закону під час відмови задовольнити заяву про відвід судді Ребриної К.Г., а також у тому, що своїми діями він спровокував «ситуацію, яка визвала ряд безпідставних заяв ОСОБА_1, яка зриває судове засідання та не дає провести підготовче судове засідання» (файл 20151019-141803, починаючи з 2 хв. 10 с).
Коли суддя замість вчинення дій з розгляду кримінальної справи, яка перебувала у її провадженні, почала запитувати учасників процесу, чи поділяють вони її думку щодо умисного порушення суддею Гончаруком В.М. вимог закону, прокурор зауважив, що ухвала, постановлена суддею Гончаруком В.М., набрала законної сили та оскарженню не підлягає, тому таке запитання судді є некоректним (файл 20151019-141803, починаючи з 10 хв. 45 с).
Незважаючи на зауваження прокурора, суддя Ребрина К.Г. запитувала у сторін: «Суддя Гончарук порушив вимоги КПК, так чи ні? Поставив тєлєгу впєрєді лошаді. Що спровокувало те, що ми не можемо провести підготовче судове засідання? Правильно, неправомірні дії судді Гончарука» (файл 20151019-141803, починаючи з 12 хв. 42 с).
При цьому суддя зазначала таке: «Я працюю в суді 20 років, на відміну від того Гончарука, який і 5 років не працює» (файл 20151019-143303, починаючи 00 хв. 58 с); «суддя Гончарук повинен читати закон і це нонсенс те, що він розглянув заяву про відвід, не повідомивши сторони, не передавши мені її для оголошення» (файл 20151019-143303, починаючи з 2 хв. 42 с); «він дуже добре розумів неправомірність своїх дій, такі дії судді були умисними. Щоб не передати цю справу іншому судді, дуже поспішав, він так підставив своїх колег. Якщо Ви звернетесь до своєї совісті (звертаючись до ОСОБА_1), скаргу, яку Ви пишете, треба було писати на іншу людину. Він це зробив, щоб ця справа не попала до судді Черниш, з якою він в більш тісних відносинах, ніж з Ребриною, але я не претендую на його відносини, тому що, коли він працював секретарем, я працювала суддею, чому він навчився – нічому. Ви погоджуєтесь із цим? (звертаючись до ОСОБА_1) Я Вам вдячна. Він всіх підставив. Яке він має право так інтерпретувати КПК? Ви як потерпіла повинні дати оцінку його діям» (файл 20151019-143303, починаючи з 4 хв. 35 с); «Я Вас прошу дати оцінку таким діям Гончарука, Ви – совісна жінка, включіть Вашу совість. Ви зрозуміли, що він хоче? Як можна бути таким двулічним? І це так поступає людина, яка не пропрацювала і 5 років, це якою треба бути людиною? Я не находжу цьому виправдання. А причина одна – я вам сказала її прямим текстом. Я Вас просто прошу – дайте оцінку таким діям» (файл 20151019-144803, починаючи з 1 хв. 44 с).
У наступних судових засіданнях суддя Ребрина К.Г. також висловлювала обвинувачення на адресу судді Гончарука В.М., зокрема назвавши його «так званим суддею» та зауваживши, що невідомо, оберуть його безстроково чи не оберуть (файл 20160222-103148, починаючи з 9 хв. 13 с).
У зв’язку із зазначеним Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Ребриною К.Г. під час здійснення правосуддя у вказаній справі було порушено приписи статті 314 КПК України щодо підстав повернення судом обвинувального акта прокурору, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, приписи норм статей 9, 10, 12 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, стосовно обов’язку судді поважати честь і гідність усіх учасників процесу, утримуватися від висловлювань, які можуть завдати шкоди авторитету судді та судової влади, піддавати сумніву рішення, що набрали законної сили.
Крім цього, під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Ребриною К.Г. під час здійснення правосуддя у справах №№ 705/5316/16-а, 705/2612/17, 705/1652/17, 705/3588/18, 705/1622/17 за позовами та скаргою ОСОБА_2 було порушено приписи частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо права на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом; статті 108 КАС України (у редакції до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), статті 121 ЦПК України (у відповідній редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV), статті 185 ЦПК України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) щодо підстав залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви; статті 122 КАС України (у відповідній редакції до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) щодо строків розгляду адміністративної справи; статті 304 КПК України щодо підстав повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого.
Як вбачається із Рішення від 15 березня 2019 року, суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриною К.Г., до провадження якої надійшла судова справа у зв’язку з тим, що у судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Черниш Т.О. закінчився п’ятирічний строк повноважень, позовну заяву ОСОБА_2 до виконавчого комітету Уманської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії (справа № 705/5316/16-а) було двічі необґрунтовано повернуто позивачу, про що зазначив суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказані судові рішення першої інстанції.
Згідно з ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року про скасування ухвал судді Ребриної К.Г. від 7 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху та від 20 лютого 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права, оскільки постановив вказані ухвали без з’ясування обставин справи з огляду на те, що позивач був позбавлений реальної можливості виконати вимоги ухвали судді Ребриної К.Г. про залишення його позовної заяви без руху у встановлений судом строк.
Після повернення вказаної справи до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із суду апеляційної інстанції ухвалою судді Ребриної К.Г. від 26 квітня 2017 року було відкрито провадження у справі та призначено її судовий розгляд на 26 жовтня 2017 року.
Проте Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не передбачено повторного розгляду суддею питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі після повторного автоматизованого розподілу адміністративної справи у звязку зі звільненням судді, у провадженні якого перебувала така справа.
Так, ухвалою судді Черниш Т.О. на виконання вказівок суду апеляційної інстанції після скасуваня постановленої нею ухвали про повернення позовної заяви позивачу провадження у справі № 705/5316/16-а вже було відкрито. У справі призначено судовий розгляд та викликано сторони.
Отже, у судді Ребриної К.Г. не було підстав для повторного вирішення питань, визначених частиною першою статті 107 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Вказані дії судді Ребриної К.Г., як зазначено Першою Дисциплінарною палатою, призвели до необґрунтованого затягування розгляду адміністративної справи № 705/5316/16-а та позбавлення ОСОБА_2 права на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд його справи у розумні строки.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. від 4 липня 2017 року у справі № 705/2612/17 позовну заяву ОСОБА_2 до виконувача обов’язків начальника Уманського відділу поліції про неприйнятні та невчинені дії залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а ухвалою від 13 липня 2017 року постановлено вважати неподаним вказаний адміністративний позов та повернуто його позивачу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у цій справі апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд вказав на порушення судом першої інстанції приписів статті 108 КАС України щодо визначення під час залишення без руху позову способу усунення його недоліків, який має бути чітким і зрозумілим. А оскільки у своїй позовній заяві позивач просив витребувати додаткові докази задля обґрунтування своїх позовних вимог та всі можливі докази для захисту своїх прав та інтересів, які у нього були та які він долучив до позовної заяви, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви порушує права позивача на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. від 3 листопада 2017 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА-2 та призначено судовий розгляд справи на 5 грудня 2017 року.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень у вказаній справі міститься лише копія ухвали від 26 вересня 2018 року про задоволення клопотання позивача та заміну відповідача. При цьому вказано на участь позивача в цьому судовому засіданні.
Проте 7 листопада 2018 року своєю ухвалою суддя Ребрина К.Г. позовну заяву ОСОБА_2 залишила без розгляду у зв’язку з його повторною неявкою, вказавши, що позивач у судові засідання, призначені на 26 вересня 2018 року та на 7 листопада 2018 року, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року вказану ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Отже, судовий розгляд у справі № 705/2612/17, відкритій 4 липня 2017 року, не було розпочато протягом 1 року 4 місяців – до 7 листопада 2018 року, коли суддею Ребриною К.Г. було необґрунтовано залишено позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду.
Стосовно обставин розгляду суддею Ребриною К.Г. справ №№ 705/1652/17, 705/3588/18 у рішенні Першої Дисциплінарної палати зазначено таке.
Ухвалами судді від 19 квітня 2017 року та 30 серпня 2018 року відповідно позовні заяви ОСОБА_2 до Міжнародного благодійного фонду імені Р.Нахмана з Бреслау про компенсацію ушкодження здоров’ю та до Литвинової О.О. про умови спільного проживання залишено без руху у зв’язку із ненаданням позивачем доказів на обґрунтування своїх позовних вимог.
28 квітня 2017 року та 10 вересня 2018 року (справи №№ 705/1652/17, 705/3588/18 відповідно) суддя Ребрина К.Г., не дочекавшись підтверджень отримання позивачем відповідних ухвал суду про залишення позовів без руху та закінчення наданого для усунення недоліків строку, повернула позовні заяви ОСОБА_2 позивачу у зв’язку з тим, що він не усунув вказані в ухвалах недоліки.
Ухвалою та постановою апеляційного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року та 23 жовтня 2018 року відповідно вказані ухвали суду першої інстанції скасовано. Справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому апеляційний суд вказав, що сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною чи залишення її без розгляду.
Щодо обставин розгляду суддею Ребриною К.Г. справи № 705/1622/17, то Першою Дисциплінарною палатою встановлено, що ухвалою судді Ребриної К.Г. від 24 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_2 на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернуто скаржнику.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року вказану ухвалу слідчого судді Ребриної К.Г. скасовано, кримінальне провадження направлено до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду у передбаченому законом порядку. При цьому апеляційний суд вказав на необґрунтованість посилання слідчого судді на те, що зі змісту скарги неможливо зрозуміти, чи звертався ОСОБА_2 до Уманського ВП ГУ НП із заявою, якою саме, коли та яким чином скаржнику було відмовлено та, відповідно, чи має скаржник право звертатись із відповідною скаргою до слідчого судді. Апеляційний суд зазначив, що слідчий суддя не взяв до уваги право скаржника клопотати перед слідчим суддею про витребування необхідних для розгляду скарги матеріалів, якщо сам скаржник позбавлений можливості їх отримати; крім цього, вирішуючи питання про повернення скарги з причин, в тому числі пропуску строку на її оскарження, слідчий суддя мав би чітко визначити, коли перебіг такого строку для скаржника почався й коли він сплинув. Цього в оскаржуваній ухвалі немає.
Ухвалою слідчого судді Ребриної К.Г. від 15 червня 2017 року у справі № 705/1622/17 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА-2 щодо невнесення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та призначено скаргу до розгляду на 13 липня 2017 року. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень станом на дату розгляду дисциплінарної справи більше рішень у цій справі судом не приймалося.
Враховуючи, що суддя Ребрина К.Г. систематично незаконно повертала позовні заяви та скарги ОСОБА_2, ігноруючи при цьому фактичні обставини (наприклад, його явку у судове засідання), законодавчі приписи та вказівки суду апеляційної інстанції, Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку про умисність дій судді Ребриної К.Г., які свідчать про її упередженість під час розгляду справ за позовами, скаргами ОСОБА_2
Такі дії судді Ребриної К.Г., на думку Першої Дисциплінарної палати, становлять склад дисциплінарних проступків: незаконна відмова в доступі до правосуддя та безпідставне затягування розгляду справи.
Відомості, викладені в дисциплінарній скарзі, стосуються поведінки судді, яка мала місце під час дії Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон № 2453-VI), а також під час дії чинного Закону України від 2 червня 2016 року№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
Як зазначено у рішенні Першої Дисциплінарної палати, встановлені під час перевірки обставини свідчать про наявність в діях судді Ребриної К.Г. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 92 Закону України № 2453-VI та підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: незаконну відмову в доступі до правосуддя; безпідставне затягування розгляду справи; систематичне порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів та учасників судового процесу; допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, умисного порушення прав людини і основоположних свобод.
Не погоджуючись із Рішенням від 15 березня 2019 року суддя Ребрина К.Г. 11 квітня 2019 року звернулась до Вищої ради правосуддя зі скаргою, до якої 15 квітня 2019 року надіслала доповнення.
У скарзі до Вищої ради правосуддя суддя Ребрина К.Г. зазначила, що Рішення від 15 березня 2019 року ухвалено із порушенням прав особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, та процедури дисциплінарного провадження, що під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою було надано неналежну оцінку доводам, викладеним у дисциплінарних скаргах, належним чином не з’ясовано у її діях дисциплінарні проступки, а тому просить оскаржуване рішення скасувати та закрити дисциплінарне провадження, враховуючи таке.
14 березня 2019 року суддя Ребрина К.Г. звернулась до Першої Дисциплінарної палати із клопотанням про закриття дисциплінарної справи, відкритої стосовно неї за скаргами ОСОБА_1 від 16 січня, 16 червня 2017 року та від 12 березня 2018 року, посилаючись на те, що строк розгляду вказаної дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою не продовжувався, оскільки на офіційному сайті Вищої ради правосуддя опублікованої ухвали Першої дисциплінарної палати про продовження строку її розгляду немає.
Цього самого дня суддею Ребриною К.Г. подано до Першої Дисциплінарної палати клопотання про закриття відкритої стосовно неї 9 січня 2019 року дисциплінарної справи за зверненнями судді Гончарука В.М. від 10 вересня 2015 року та від 5 листопада 2018 року (№ 2764/0/20-18, 5574/0/6-18), оскільки факти, про які йдеться у цих зверненнях, мали місце в травні, серпні та вересні 2015 року і з цього часу минуло більше трьох років, а тому строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності сплив.
Постановляючи рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата, як вважає автор скарги, безпідставно врахувала довідку керівника апарату Уманського міськрайонного суду про строки перебування Ребриної К.Г. у відпустках та її тимчасової непрацездатності за період з вересня 2015 року по вересень 2019 року, який становить 349 календарних днів, та вважала строк притягнення судді до відповідальності таким, що не закінчився, адже відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Однак заявлені нею клопотання, як вказано у скарзі суддею, в нарадчій кімнаті не розглядались, рішення щодо них не приймалось, про що свідчить звукозапис засідання палати.
З огляду на зазначене, як вважає суддя Ребрина К.Г., Першою Дисциплінарною палатою порушено вимоги пункту 12.36 Регламенту Вищої ради правосуддя, відповідно до якого Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи та ухвалює рішення у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).
Також автор скарги звернулась до Першої Дисциплінарної палати із клопотанням про закриття дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 від 3 січня 2019 року № Ш-141/0/7-19, відкритої стосовно неї ухвалою Третьою Дисциплінарною палатою від 30 січня 2019 року № 279/3дп/15-19, та просила відстрочити розгляд обставин, які зазначені в скарзі ОСОБА_2, до закінчення розгляду судової справи та постановлення судового рішення.
У скарзі також зазначається, що під час розгляду дисциплінарної скарги, поданої суддею Ребриною К.Г. стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М., членом Першої Дисциплінарної палати Гусаком М.Б. порушено вимоги пункту 3 частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки за наявності конфлікту інтересів (у його провадженні з 29 листопада 2018 року перебувала скарга Ребриної К.Г. із доповненнями до скарги від 28 січня 2019 року на дії скаржника Гончарука В.М., яка до цього часу не розглянута) ним не було заявлено самовідвід.
Доводи Першої Дисциплінарної палати, що суддя Ребрина К.Г., перебуваючи у статусі судді, дозволила собі негативні оцінки стосовно іншого судді Гончарука В.Г., на думку автора скарги, не відповідають дійсності. Такі оцінки, як зазначає суддя, були спровоковані самою поведінкою Гончарука В.М., який, здійснюючи втручання в автоматизовану систему документообігу суду, зокрема і в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною другою статті 365 КК України, у якому потерпілою є скаржниця ОСОБА_1, без відповідного розпорядження та обґрунтування щодо призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ передав вказане провадження на розгляд судді Ребриній К.Г. та на порушення вимог КПК України розглянув заяву потерпілої ОСОБА_1 про відвід судді, спровокувавши таким чином написання потерпілою численних заяв та скарг на адресу судді, у провадженні якої перебувала справа.
Перша Дисциплінарна палата, на думку автора скарги, помилково дійшла висновку, що її поведінка, яка мала місце під час виконання нею повноважень судді, свідчить про вчинення нею дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (за дії, вчинені у травні, вересні 2015 року) (порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя), пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Суддя Ребрина К.Г. також вважає, що Першою Дисциплінарною палатою під час ухвалення оскаржуваного рішення не враховано положення статті 4 Кодексу суддівської етики, згідно з якою порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини, оскільки в її діях як судді не було встановлено наявність порушень вимог тих чи інших законів.
Скасування апеляційним судом ухвал про повернення матеріалів кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_3 прокурору, як вважає суддя Ребрина К.Г., не є підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Крім цього, як зазначає автор скарги, під час постановлення рішення Першою Дисциплінарною палатою не було враховано пояснення судді Ребриної К.Г. щодо обставин вчинення нею дисциплінарних проступків, а саме реалізацію нею права на свободу вираження поглядів щодо подій та дій окремих осіб, які мають суспільне значення, а також те, що, вказуючи на неправомірні дії Гончарука В.М., вона мала на меті захистити авторитет суду.
На думку судді Ребриної К.Г., під час проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та розгляду дисциплінарної справи стосовно неї дії доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Гусака М.В. були упередженими.
Так, доповідач Гусак М.В., як зазначено у скарзі, жодним чином не звернув увагу членів Першої Дисциплінарної палати на те, що суддя Ребрина К.Г. сама є потерпілою у двох кримінальних провадженнях за частиною третьою статті 185 КК України в зв’язку із крадіжкою з її домоволодіння 16 березня 2016 року особистих речей та за частиною першою статті 377 КК України в зв’язку з погрозами насильством та пошкодження майна судді у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, 21 вересня 2018 року.
Про упередженість доповідача у справі Гусака М.В., як зауважує суддя Ребрина К.Г., свідчить і той факт, що станом на 11 квітня 2019 року Рішення від 15 березня 2019 року на порушення пункту 12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя судді Ребриній К.Г. не вручено та не надіслано до суду, в якому працює судя. Вказану скаргу суддя вимушена була готувати лише на основі опублікованої після 17:00 8 квітня 2019 року на сайті Вищої ради правосуддя копії рішення Першої Дисциплінарної палати, яке не мало всіх необхідних реквізитів для оскарження, зокрема, підписів тощо. При цьому таке рішення опубліковане за шість днів до закінчення строку на його оскарження.
Повний текст Рішення від 15 березня 2019 року надійшов до Уманського міськрайонного суду лише 12 квітня 2019 року, тобто за два дні до завершення строку на його оскарження, що є грубим порушенням Першою Дисциплінарною палатою положень пункту 12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя та призвело до порушення права судді Ребриної К.Г. на оскарження рішення.
Доповідачем у справі Гусаком М.В., як зазначено у скарзі, не були взяті до уваги також звернення правозахисної громадської організації «Народна опора» від 13 та 28 лютого 2019 року, в яких повідомлялась інформація про суб’єкта скарги ОСОБА_2, який, зловживаючи своїми процесуальними правами, з 2004 року подає до судів різних інстанцій численні надумані позови до фізичних та юридичних осіб, поліції, прокуратури, Уманської міської ради, що мають очевидно штучний характер та ускладнюють роботу цих судів.
Вказані звернення цієї правозахисної громадської організації, як зазначає автор скарги, не були взяті до уваги та не враховані і Першою Дисциплінарною палатою під час ухвалення рішення щодо дій судді Ребриної К.Г.
Крім цього, як зазначила у скарзі суддя, у висновку доповідача у справі Гусака М.В. та у рішенні Першої Дисциплінарної палати не взято до уваги обставину, вказану суддею у письмовому поясненні на скаргу ОСОБА_2 від 28 січня 2019 року та від 26 лютого 2019 року, що слідчим суддею Ребриною К.Г. 26 березня 2018 року було постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СВ Уманського ВП ГУ МП в Черкаській області задоволено та зобов’язано начальника СВ Уманського ВП ГУ МП в Черкаській області внести до Єдиного реєстру досудового розслідування (далі – ЄРДР) відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення від 22 лютого 2018 року за частиною першою статті 194 КК України (умисне знищення або пошкодження чужого майна).
Враховуючи викладене, як вважає суддя Ребрина К.Г., скарга Шульженка Л.О. на її дії як головуючої в справах, зазначених у його скарзі, є помстою за належне виконання нею як слідчою суддею норм кримінального процесуального закону під час ухвалення судового рішення від 26 березня 2018 року.
У скарзі також зазначено, що, починаючи з 29 листопада 2018 року у провадженні члена Першої Дисциплінарної палати Гусака М.Б. перебувала скарга судді Ребриної К.Г. з доповненнями до скарги від 28 січня 2019 року на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. Однак з невідомих причин дисциплінарне провадження щодо Гончарука В.М. не розпочато, скаргу Ребриної К.Г. залишено без руху, належного реагування та розгляду.
У скарзі та доповненнях до неї суддя Ребрина К.Г. звертала увагу не тільки на втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Уманського міськрайонного суду зі сторони Гончарука В.М., який на той час виконував обов’язки голови суду та був заступником голови суду, зокрема й у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною другою статті 365 КК України, а й на допущення суддею Гончаруком В.М. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, що стало підставою зупинення стосовно Гончарука В.М. кваліфікаційного оцінювання в зв’язку зі зверненням судді Ребриної К.Г. як виконуючої обов’язки голови Уманського міськрайонного суду до Голови ВККСУ від 1 грудня 2017 року.
Скаржник Ребрина К.Г., як зазначено у скарзі, звертала увагу Вищої ради правосуддя на те, що, починаючи з 24 лютого 2016 року у Гончарука В.М. закінчився п’ятирічний термін повноважень судді, після чого він самоусунувся від будь-якої допомоги суддям, які здійснюють правосуддя, та знайшов час і можливість для участі в конкурсі на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду, не беручи до уваги надмірного навантаження на працюючих суддів.
Однак 22 січня 2019 року на спеціальному спільному засіданні ВККСУ та Громадської ради міжнародних експертів було прийнято рішення про припинення участі Гончарука В.М. у конкурсі до Вищого антикорупційного суду та не допущено до етапу кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди) у зв’язку з невідповідністю критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Водночас членом Першої Дисциплінарної палати Гусаком М.В., на розгляді якого перебувала скарга Ребриної К.Г. з 29 листопада 2018 року, жодної оцінки вказаним обставинам надано не було, порушені у скарзі питання до цього часу не вирішено.
Натомість, дисциплінарне провадження Ребриної К.Г. доповідачем Гусаком М.В. активно перевірялось, зроблено відповідні запити та отримано на них відповіді, задоволено два клопотання Гончарука В.М., в яких він просить зупинити розгляд дисциплінарного провадження щодо Ребриної К.Г. з метою об’єднання в одне провадження його скарги на дії судді Ребриної К.Г. із скаргою ОСОБА_1, які у подальшому рішенням Вищої ради правосуддя були об’єднані в одне дисциплінарне провадження і розглянуті, а 15 березня 2019 року прийнято відповідне рішення.
Вказане, як вважає суддя Ребрина К.Г., є свідченням того, що член Вищої ради правосуддя Гусак М.В. безпідставно надав перевагу скарзі судді з п’ятирічним стажем Гончарука В.М. перед скаргою виконувача обов’язки голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області з двадцятирічним стажем роботи судді, що вказує про упередженість в діях члена Вищої ради правосуддя Гусака М.В., який необґрунтовано не приймає рішення щодо відповідальності Гончарука В.М., покриває його незаконні дії та затягує з прийняттям рішення про відкриття дисциплінарного провадження з метою пропуску строків для притягнення Гончарука В.М. до дисциплінарної відповідальності.
Перевіряючи доводи судді Ребриної К.Г. щодо порушення Першою Дисциплінарною палатою строків розгляду дисциплінарної справи, Вищою радою правосуддя встановлено таке.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та Регламентом Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини тринадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів із дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.
Дисциплінарну справу стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. за скаргами ОСОБА_1 (вхідні №№ Т-207/0/7-17, Т-207/1/7-17, Т-1834/0/7-18) відкрито ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 жовтня 2018 року.
Дисциплінарну справу стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. за зверненнями судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. (вхідні №№ 2764/0/20-18, 5574/0/6-18) відкрито ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року.
Дисциплінарну справу стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. за скаргою ОСОБА_2 (вхідний № Ш-141/0/7-19) відкрито ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 січня 2019 року.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2019 року відкриті дисциплінарні справи стосовно судді Ребриної К.Г. об’єднано в одну і передано на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. за скаргами ОСОБА_2, зверненнями судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. та скаргою ОСОБА_2, здійснено 15 березня 2019 року.
Вищою радою правосуддя також встановлено, що з моменту відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. за скаргами ОСОБА_1 5 жовтня 2018 року і до моменту прийняття 5 лютого 2019 року рішення Вищою радою правосуддя про об’єднання дисциплінарних справ пройшло 124 дні, однак питання щодо продовження строку розгляду справи вирішено не було. Підтвердженням цього факту є те, що ні у матеріалах об’єднаної дисциплінарної справи, ні на офіційному сайті Вищої ради правосуддя немає ухвали Дисциплінарної палати про продовження строку розгляду цієї дисциплінарної справи
Вказане свідчить, що розгляд зазначеної дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дійсно здійснено з порушенням строків, визначених частиною тринадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на яку покликається автор скарги.
Однак, на думку Вищої ради правосуддя, порушення Дисциплінарною палатою таких строків жодним чином не впливає на правильність висновку Першої Дисциплінарної палати щодо наявності в діях судді Ребриної К.Г. ознак дисциплінарного проступку та настання за його вчинення дисциплінарної відповідальності, а тому не може бути підставою для скасування рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Щодо доводів судді Ребриної К.Г., що Першою Дисциплінарною палатою під час розгляду стосовно неї дисциплінарної справи було порушено вимоги пункту 12.36 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вищою радою правосуддя встановлено, що доводи, на які посилається у скарзі суддя Ребрина К.Г., не підтверджуються з огляду на таке.
Із протоколу та звукозапису засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 березня 2019 року вбачається, що після оголошення представником судді Поповським А.С. клопотання про закриття дисциплінарної справи у частині скарг ОСОБА_1, головуючий у засіданні – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. роз’яснив представнику судді, що клопотання про закриття дисциплінарної справи у якійсь частині може бути вирішено у нарадчій кімнаті під час постановлення остаточного рішення у вказаній дисциплінарній справі. Однак представник судді Поповський А.С. наполягав на вирішенні клопотання про закриття дисциплінарної справи у частині скарг ОСОБА_1. Тому присутні на засіданні члени Дисциплінарної палати вийшли до нарадчої кімнати для вирішення клопотання представника судді. Після виходу із нарадчої кімнати головуючий у засіданні – член Дисциплінарної палати Шапран В.В. проголосив ухвалу Першої Дисциплінарної палати такого змісту: вирішити клопотання представника судді про закриття дисциплінарної справи у частині скарг ОСОБА_1 після дослідження усіх матеріалів вказаної дисциплінарної справи.
У цьому самому засіданні Дисциплінарної палати представник судді Поповський А.С. оголосив клопотання про закриття дисциплінарної справи у частині скарг судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. Оскільки це клопотання, як зазначив головуючий у засіданні – член Вищої ради правосуддя Шапран В.В., є аналогічним у прохальній частині із раніше заявленим клопотанням, то, порадившись на місці, члени Дисциплінарної палати ухвалили відкласти вирішення заявленого представником судді клопотання про закриття дисциплінарної справи у частині скарг судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. після дослідження усіх матеріалів дисциплінарної справи. Відтак, на зауваження доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. щодо відкладення вирішення заявленого клопотання головуючий уточнив зміст ухваленого рішення: не відкласти, а вирішити клопотання представника судді про закриття дисциплінарної справи у частині скарг судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. після дослідження усіх матеріалів дисциплінарної справи.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи у нарадчій кімнаті.
За результатами розгляду дисциплінарної справи, як зазначено у частині другій вказаної статті цього Закону, Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Отже, питання про притягнення чи відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності є предметом дослідження Дисциплінарної палати у нарадчій кімнаті після з’ясування нею усіх наявних у справі матеріалів, встановлення наявності у діях судді всіх ознак дисциплінарного проступку та наявності строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки заявлені представником судді клопотання входили до предмета дослідження Дисциплінарної палати і могли бути вирішеними тільки у нарадчій кімнаті після дослідження всіх матеріалів дисциплінарної справи, то прийняті Дисциплінарною палатою рішення є цілком законними та обґрунтованими.
Враховуючи зазначене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що заявлені клопотання, на які посилається у скарзі суддя Ребрина К.Г., були предметом розгляду Першою Дисциплінарною палатою та вирішені згідно з пунктом 12.36 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Щодо закриття дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної К.Г. ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 січня 2019 року за зверненнями судді Гончарука В.М. від 10 вересня 2015 року та від 5 листопада 2018 року у зв’язку із закінченням строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за дії, які мали місце в травні, серпні та вересні 2015 року, то Вищою радою правосуддя встановлено, що доводи, на які посилається у скарзі суддя Ребрина К.Г., не підтверджуються з огляду на таке.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
У Рішенні від 15 березня 2019 року зазначено, що з урахуванням наданих у довідці керівника апарату суду відомостей про строки перебування судді Ребриної К.Г. у відпустках та її тимчасової непрацездатності за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року, який становить 349 календарних днів, строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не сплинув.
Водночас у скарзі суддею Ребриною К.Г. зазначено, що, постановляючи рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата безпідставно врахувала довідку керівника апарату Уманського міськрайонного суду про строки перебування Ребриної К.Г. у відпустках та її тимчасової непрацездатності за період з вересня 2015 року по вересень 2019 року, який становить 349 календарних днів, та вважала строк притягнення судді до відповідальності таким, що не закінчився.
Наведене дає підставу для висновку, що суддею Ребриною К.Г. допущено помилку щодо визначення періоду, за який Перша Дисциплінарна палата обраховувала строк перебування її у відпустках та відсутність на робочому місці у зв’язку із тимчасовою непрацездатностю.
Тобто, вирішуючи питання про наявність чи відсутність строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата виходила з того, що суддя Ребрина К.Г. протягом трьох років, а саме з вересня 2015 року і по вересень 2018 року, а не по вересень 2019 року, як зазначено у скарзі, перебувала у відпустках та була відсутньою на робочому місці у зв’язку із тимчасовою непрацездатностю 349 календарних днів.
Якщо брати до уваги, що дії, за які Першою Дисциплінарною палатою притягнуто суддю Ребрину К.Г., були вчинені нею 1 травня 2015 року, (у скарзі зазначено, що такі дії мали місце в травні, серпні та вересні 2015 року), то строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» сплив би 1 травня 2018 року.
Оскільки суддя Ребрина К.Г., як зазначено у довідці керівника апарату суду, протягом цих трьох років перебувала у відпустках та була відсутньою на робочому місці у зв’язку із тимчасовою непрацездатностю 349 календарних днів, то з урахуванням цього строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності сплинув би 14 квітня 2019 року. Якщо брати до уваги, що дії суддею були вчинені не тільки у травні, але і в серпні та у вересні 2015 року, то вказаний строк сплинув би ще пізніше, а саме у вересні 2019 року.
Однак, як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ребриної К.Г. за вказані дії було ухвалено Першою Дисциплінарною палатою значно раніше, 15 березня 2019 року.
Отже, на момент ухвалення Рішення від 15 березня 2019 року строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ребриної К.Г. за зверненнями судді Гончарука В.М. від 10 вересня 2015 року та від 5 листопада 2018 року не сплинув, і рішення Першої Дисциплінарної палати, на думку Вищої ради правосуддя, було ухвалено з дотриманням положень частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Щодо порушення членом Першої Дисциплінарної палати Гусаком М.Б. положень пункту 3 частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», незаявлення ним під час розгляду дисциплінарної справи самовідводу, то Вищою радою правосуддя встановлено, що доводи, на які посилається суддя Ребрина К.Г. у скарзі, є необрунтованими та спростовуються з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин у справі, яку розглядає такий суддя.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.
Однак, як встановлено Вищою радою правосуддя, на момент розгляду дисциплінарної справи судді Ребриної К.Г. вказані підстави самовідводу у члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. були відсутні. Факт перебування у його провадженні з 29 листопада 2018 року скарги Ребриної К.Г. стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М., яка на час розгляду дисциплінарної справи не була ним розглянута, на думку Вищої ради правосуддя, не свідчить про те, що у нього, як доповідача у справі, був у наявності інший конфлікт інтересів, який зобов’язував його заявити самовідвід.
Щодо помилковості висновку Першої Дисциплінарної палати, що дії, які були вчинені суддею Ребриною К.Г. під час виконання нею повноважень судді, свідчать про вчинення нею дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (за дії, вчинені у травні, вересні 2015 року) (порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя), пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), то Вищою радою правосуддя встановлено таке.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя при здійсненні правосуддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 4.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя зобов’язаний не допускати проявів некоректної поведінки, неповаги до людини при здійсненні буь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Згідно із Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, прояв неповаги до людини треба розуміти як будь-який зовнішній прояв зневажливого ставлення до людини, який є очевидним не лише для конкретної особи, але й всіх інших осіб. Такі прояви можуть бути у формі певних висловів, жестів, навіть поглядів, із яких стає очевидним нешанобливе, зверхнє, зневажливе ставлення.
Як зазначено у Коментарі до Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законодавством, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Повага представляє собою шанобливе ставлення до людей, яке враховує їх особистості, інтереси, життєвий досвід.
Суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
У цьому контексті суддям треба пам’ятати, що присутні у залі засідання особи постійно вивчають і оцінюють поведінку суддів як таку, кожен жест судді, дію, погляд, слово. Саме тому в судовому засіданні суддя повинен говорити якомога менше і суто в межах, визначених процесуальним законом, не поводити себе зверхньо, не моралізувати, не проводити порівнянь, вміти слухати і своєчасно ставити запитання, з’ясовуючи лише необхідні деталі для розгляду справи по суті. При дослідженні обставин справи у судовому засіданні він не повинен висловлювати своєї оцінки, критичних зауважень.
З огляду на зазначене Вища рада правосуддя вирішила, що Перша Дисциплінарна палата обґрунтовано дійшла висновку, що дії, які були вчинені суддею Ребриною К.Г. під час виконання нею повноважень судді, свідчать про вчинення нею дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (за дії, вчинені у травні, вересні 2015 року) (порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя), пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Доводи судді Ребриної К.Г., що негативні оцінки стосовно судді Гончарука В.Г. були спровоковані самою поведінкою Гончарука В.М., що, вказуючи на неправомірні дії Гончарука В.М., вона мала на меті у такий спосіб захистити авторитет суду та реалізувати закріплене у Бангалорських принципах поведінки суддів право на свободу вираження поглядів щодо подій та дій окремих осіб, які мають суспільне значення, на думку Вищої ради правосуддя, є непереконливими та не можуть вплинути на правильну кваліфікацію її дій Першою Дисциплінарною палатою.
Щодо зауваження судді Ребриної К.Г., що Першою Дисциплінарною палатою під час ухвалення оскаржуваного рішення не враховано положення статті 4 Кодексу суддівської етики, згідно з якою порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини, оскільки в її діях як судді не було встановлено наявність порушень вимог тих чи інших законів, Вищою радою правосуддя встановлено таке.
Із Рішення від 15 березня 2019 року вбачається, що негативні оцінки стосовно судді Гончарука В.Г. суддею Ребриною К.Г. були висловлені у судовому засіданні, яке відбулося 19 жовтня 2015 року, та у наступних засіданнях. З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата кваліфікувала такі дії судді Ребриної К.Г., як систематичне порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів та учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» за дії судді, які мали місце під час дії цього Закону).
Отже, оцінюючи дії судді Ребриної К.Г., Перша Дисциплінарна палата, на думку Вищої ради правосуддя, врахувала положення статті 4 Кодексу суддівської етики та кваліфікувала її дії правильно.
Оцінюючи доводи скарги судді Ребриної К.Г. щодо упередженості доповідача у справі Гусака М.В. під час попередньої перевірки матеріалів справи та розгляду дисциплінарної справи, Вищою радою правосуддя встановлено, що суддею Ребриною К.Г. з підстав зазначених у скарзі обставин жодного разу не було заявлено доповідачу відвід. Крім цього, не дивлячись на те, що рішення про притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності було вручено їй з порушенням строку, визначеного пунктом 12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя, а повний текст Рішення від 15 березня 2019 року надійшов до Уманського міськрайонного суду лише 12 квітня 2019 року, тобто за два дні до завершення строку на його оскарження, скаржниця подала скаргу у визначений законом строк та мала право звернутися до Вищої ради правосуддя (чим і скористалася) з доповненнями до поданої нею скарги, зазначені у ньому обставини є предметом перевірки.
Зазначене, на думку Вишої ради правосуддя, спростовує, що доповідачем у справі, Першою Дисциплінарною палатою було порушено право судді Ребриної К.Г на оскарження рішення Дисциплінарної палати.
Щодо інших обставин упередженості доповідача Гусака М.В., на які посилається у скарзі суддя Ребрина К.Г. і які мали місце під час проведення ним як членом дисциплінарного органу попередньої перевірки скарги та наданого ним висновку, то слід відзначити таке.
Предметом оскарження до Вищої ради правосуддя у дисциплінарному провадженні щодо судді є виключно рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Обраний скаржником спосіб захисту, а саме оскарження проведеної членом дисциплінарного органу попередньої перевірки скарги та наданого ним висновку, за відсутності прямих наслідків у вигляді недотримання процедури розгляду дисциплінарної справи та прийнятого за її результатами рішення залишає доводи скаржника поза межами предмета оскарження. Тому вказані доводи оцінюються Вищою радою правосуддя як такі, що не стосуються оскаржуваного рішення дисциплінарного органу, оскільки наведені скаржником мотиви стосуються відкриття провадження у дисциплінарній справі, а не рішення про притягненя судді до відповідальності.
Узагальнюючи обставини, досліджені під час розгляду скарги, доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення дисциплінарного органу, Вища рада правосуддя вважає, що досліджені твердження скаржника не спростовують висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка обґрунтовано встановила наявність у діях судді ознаки дисциплінарного проступку, та, зважаючи на їх характер, дійшла обґрунтованого висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації із застосуванням норм Кримінального процесуального кодексу України та з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді є пропорційним вчиненому проступку.
Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 березня 2019 року № 775/1дп/15-19 про притягнення судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребриної Катерини Григорівни до дисциплінарної відповідальності.
Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
Члени Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко П.М. Гречківський
Л.Б. Іванова В.В. Матвійчук
А.А. Овсієнко О.В. Прудивус
І.Ю. Фомін М.П. Худик
Л.А. Швецова С.Б. Шелест
