Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора Кізя Сергія Миколайовича про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла Вячеславовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 серпня 2019 року (вх. № 8990/0/8-19) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, статтею 351-2 Кримінального кодексу України (далі – КК України), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375 КК України, частиною другою статті 376 КК України.
До клопотання про відсторонення долучено частину матеріалів, якими його обґрунтовано.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року доповідачем визначено члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І.
Клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України).
Суддя Вовк П.В., заступник Генерального прокурора Кізь С.М., виконувач обов’язків голови Окружного адміністративного суду міста Києва повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання.
Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Генеральної прокуратури – прокурор першого відділу управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Малашич Ю.Ю., який підтримав клопотання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді Вовка П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
У засідання Вищої ради правосуддя прибули також суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. та його представники – адвокати Заєць А.В. та Ілляшев М.І., які заперечували щодо задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та підтримали пояснення, подані ними до Вищої ради правосуддя 16 серпня 2019 року, та додаткові пояснення, подані 19 серпня 2019 року.
У поясненнях захисники заперечують наявність ризиків, наведених у клопотанні заступника Генерального прокурора, зазначають про неналежність та недопустимість матеріалів клопотання. Вказують, що до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя не долучено жодного доказу на підтвердження факту вчинення суддею Вовком П.В. поставлених йому у вину злочинів.
Отже, на думку адвокатів, відсутні підстави для обґрунтованої підозри Вовка П.В. у вчиненні поставлених йому у вину злочинів, а відсторонення його від здійснення правосуддя вкрай негативно відобразиться на роботі суду в цілому, створить умови для тиску на суддів апеляційної інстанції, які на цей час переглядають рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, що стали предметом вказаного розслідування.
19 серпня 2019 року до Вищої ради правосуддя з Генеральної прокуратури України надійшли матеріали, якими обґрунтовано клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, а саме: протоколи огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; копія постанови від 16 серпня 2019 року про уточнення анкетних даних Вовка П.В.; копія повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри Вовку П.В. від 18 серпня 2019 року.
Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., представника Генеральної прокуратури України, суддю Вовка П.В. та його представників – адвокатів Зайця А.В. та Ілляшева М.І., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Підстави та порядок тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності регламентуються частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», главою 8 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 155, 155-1 КПК України.
Частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.
Указом Президента України від 14 березня 2007 року № 201/2007 Вовка Павла Вячеславовича призначено суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 6 жовтня 2011 року № 3833-VI обрано на посаду судді цього суду безстроково. Рішенням зборів Окружного адміністративного суду міста Києва 7 лютого 2017 року Вовка П.В. обрано головою суду.
12 серпня 2019 року прокурор Драгунов В.В. (за дорученням заступника Генерального прокурора Кізя С.М.) вручив судді Вовку П.В. клопотання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, до якого долучено матеріали, що обґрунтовують клопотання.
Зі змісту клопотання про тимчасове відсторонення судді Вовка П.В. від здійснення правосуддя вбачається, що його внесено за результатами розгляду заступником Генерального прокурора Кізем С.М. матеріалів кримінального провадження № ______________.
У клопотанні про тимчасове відсторонення судді Вовка П.В. від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора зазначає, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Чернігівській області, Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України спільно з Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № _______________ від 25 лютого 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 340, статтею 351-2, частиною першою статті 366, частиною другою статті 27, частиною першою статті 366, частиною першою статті 365, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 365, частиною четвертою статті 369, частинами першою та другою статті 375, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 375, частиною другою статті 376, частиною четвертою статті 190 та іншими статтями КК України.
Заступником Генерального прокурора Кізем С.М. 2 серпня 2019 року складено та вручено голові Окружного адміністративного суду міста Києва Вовку П.В. письмове повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № _________________ від 25 лютого 2014 року у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, статтею 351-2, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375, частиною дугою статті 376 КК України.
Дії голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. кваліфіковані за частиною третьою статті 27, статтею 351-2, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375, частиною другою статті 376 КК України – втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків, створення штучних перешкод у роботі члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ), організація створення штучних перешкод у роботі ВККСУ та її членів.
5 серпня 2019 року із вказаного кримінального провадження прокурором виділено матеріали досудового розслідування:
за підозрою Вовка П.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, статтею 351-2, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375, частиною другою статті 376 КК України;
за підозрою Аблова Є.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, статтею 351-2, частиною другою статті 376 КК України;
за підозрою Погрібніченка І.М. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 351-2, частиною другою статті 375 КК України;
за підозрою Шепітка І.Г. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 351-2, частиною другою статті 375 КК України, які в подальшому об’єднано прокурором у кримінальне провадження № ______________ від 5 серпня 2019 року, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У клопотанні заступник Генерального прокурора Кізь С.М. наводить обставини та факти, встановлені під час досудового розслідування, які обґрунтовують підозру судді Вовка П.В. у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме:
у вчиненні умисних дій, які полягали у втручанні в діяльність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Особа_1 з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 376 КК України;
в організації постановлення суддею завідомо неправосудного рішення та ухвали, вчиненій в інших особистих інтересах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375 КК України;
в організації створення штучних перешкод у роботі ВККСУ та її членів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, статтею 351-2 КК України.
Відповідно до клопотання обставини, які дають підстави підозрювати Вовка П.В. у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтверджуються такими доказами: заявою потерпілого Особа_2; заявою потерпілого Особа_3; заявою потерпілого Особа_1; протоколом допиту потерпілого Особа_1; заявою потерпілого Особа_4; протоколом огляду офіційного веб-сайту Громадської ради доброчесності від 31 липня 2019 року; ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 липня 2019 року про надання дозволу на проведення обшуку будівлі Окружного адміністративного суду міста Києва; речовим доказом – електронним носієм інформації, а саме твердотілим накопичувачем KINGSTON _____________, та відповідною постановою про визнання його речовим доказом від 28 липня 2019 року; протоколом огляду речей і документів від 31 липня 2019 року; ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 серпня 2019 року про накладення арешту на твердотілий накопичувач KINGSTON ___________ об’ємом 240 Гб; постановою про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 3 липня 2019 року; розсекреченою ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року № 364т, на підставі якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо фізичної особи Вовка П.В.; розсекреченою ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 2 квітня 2019 року № _________, на підставі якої надано дозвіл на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій; розсекреченою ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 2 квітня 2019 року № __________, на підставі якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо фізичної особи – судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.; ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року № ________, на підставі якої надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № ______________ результатів проведених у кримінальному провадженні № _______________ негласних слідчих (розшукових) дій; матеріалами, отриманими у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; протоколом огляду від 31 липня 2019 року відеозапису під назвою «Роз’яснення щодо обшуків в окружному адмінсуді Києва (повна версія відео)», який опубліковано 26 липня 2019 року на інтернет-каналі «NABU»; ухвалою від 27 травня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № _________ та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Заступник Генерального прокурора стверджує, що викладені обставини підтверджують використання Вовком П.В. службового становища для вчинення поставленого йому у вину тяжкого злочину та дають підстави вважати, що його перебування на посаді судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень, а саме:
втручанню в діяльність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Особа_1;
організації прийняття суддею Погрібніченком І.М. завідомо неправосудного судового рішення у справі № __________ про відсутність повноважень у Особа_4 як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та винесення завідомо неправосудної ухвали про забезпечення позову і заборону Особа_4 виконувати повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
організації створення та створенню штучних перешкод у роботі членів ВККСУ Особа_5 та Особа_2;
організації прийняття суддею Суворовського районного суду міста Одеси Шепітком І.Г. завідомо неправосудного рішення, вчиненій в особистих інтересах та інтересах цього судді.
18 серпня 2019 року Вовку П.В. повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Згідно зі зміненою підозрою Вовк П.В. як голова Окружного адміністративного суду міста Києва підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 351-2 КК України, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375 КК України, частиною другою статті 376 КК України, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375 КК України.
Головним аргументом клопотання заступника Генерального прокурора від 12 серпня 2019 року є те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється Вовк П.В., набули особливо широкого і негативного суспільного резонансу та є злочинами проти авторитету органів державної влади та правосуддя в цілому.
При цьому вказане клопотання мотивовано, з-поміж іншого, тим, що подальше перебування Вовка П.В. на посаді голови, судді Окружного адміністративного суду міста Києва може призвести до настання негативних наслідків, а саме що він матиме змогу вживати заходів щодо знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується.
Зокрема, вказано, що, перебуваючи на посадах судді, голови Окружного адміністративного суду міста Києва, Вовк П.В. матиме доступ до оригіналів матеріалів адміністративних судових справ № _______, № __________, № __________, які може знищити чи спотворити як безпосередньо, так і шляхом здійснення впливу на колег та інших працівників, які перебувають з ним у службових відносинах чи у його підпорядкуванні, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Продовжуючи здійснювати правосуддя, Вовк П.В. матиме можливість:
впливати у будь-який спосіб на суддів Оружного адміністративного суду міста Києва, у тому числі Особа_1, яких буде допитано як свідків, оскільки їм відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема обставини розгляду та ухвалення рішень у справах № _________, № ________________, № ___________;
знову організувати за посередництва знайомих адвокатів формальне подання відповідних позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва з метою отримання судових рішень, що створюватимуть штучні перешкоди у роботі ВККСУ та її членів;
організувати за посередництва знайомих адвокатів формальне подання відповідних позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва з метою отримання судових рішень, що створюватимуть штучні перешкоди у роботі прокурорів групи прокурорів та слідчих у зв’язку із проведенням досудового слідства у кримінальному провадженні № ___________;
обґрунтовувати невиконання процесуальних обов’язків підозрюваного, неприбуття вчасно на виклики слідчого, прокурора та слідчого судді у кримінальному провадженні зайнятістю у судових засіданнях у зв’язку зі здійсненням правосуддя.
Частиною третьою статті 1551 КПК України передбачено, що клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 КПК України, а саме містити:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
4) посаду, яку обіймає особа;
5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;
6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;
7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Дотримуючись порядку, визначеного Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя як суб’єкт кримінальних процесуальних відносин має керуватися також положеннями КПК України, що визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 132 КПК України).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані прокурором докази обставини того, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою. Тягар доведення вагомості та достатності доказів обґрунтованої підозри лежить на стороні кримінального провадження, яка їх подає. Наявності в матеріалах кримінального провадження доказів недостатньо, відповідні обставини повинні бути обґрунтованими у клопотанні про застосування запобіжного заходу та доведеними перед судом чи, в цьому випадку, перед Вищою радою правосуддя.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя Вища рада правосуддя перевіряє повідомлення про підозру в частині обґрунтованості підозри.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2018 року, ухваленій у справі № 800/536/17.
Норми КПК України не містять визначення поняття «обґрунтованість підозри».
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, § 175, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, § 32).
Дослідивши наведені у клопотанні обставини та додані матеріали кримінального провадження, Вища рада правосуддя встановила таке.
Постанови слідчих суддів про надання дозволу на проведення обшуку будівлі Окружного адміністративного суду міста Києва та про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, визнане речовим доказом, розсекречені ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення та продовження негласних слідчих (розшукових) дій щодо фігурантів кримінального провадження Вовка П.В., Аблова Є.В. та на проведення обшуку в їхніх службових кабінетах, а також про надання дозволу на використання результатів таких негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № _________________, постанова про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо організації та проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, на які посилається заступник Генерального прокурора у своєму клопотанні, відповідно до статті 110 КПК України за правовою природою є процесуальними рішеннями, а не процесуальними джерелами доказів у розумінні статті 84 КПК України.
Не можуть вважатися процесуальним джерелом доказів і передбачені частиною другою статті 55 КПК України заяви Особа___2, Особа___3, Особа___1, Особа___4 про залучення їх до кримінального провадження як потерпілих, оскільки вказані заяви лише визначають момент виникнення у цих осіб прав і обов’язків потерпілих у кримінальному провадженні і не містять жодних фактичних даних про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Протокол огляду офіційного веб-сайту Громадської ради доброчесності, а також протокол огляду відеозапису під назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва (повна версія відео)», опублікованого 26 липня 2019 року на інтернет-каналі «NABU», містять виключно дублювання наданої відповідним органом та окремими службовими особами інтерпретації загальнодоступної інформації щодо окремих подій та фактів, однак не фіксують безпосередньо фактичних даних та жодним чином не ідентифікують їх першоджерела.
Як убачається із ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 серпня 2019 року, слідчим суддею накладено арешт на твердотілий накопичувач KINGSTON _________, об’ємом 240 Гб, вилучений 26 липня 2019 року під час обшуку у будівлі Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, місто Київ, та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № _____________.
При цьому арешт на вказаний речовий доказ накладено саме у кримінальному провадженні № ___________ вже після того, як із нього 5 серпня 2019 року було виділено матеріали кримінального провадження № _________________.
За таких обставин є неприпустимим використання вказаного речового доказу та протоколу огляду речей і документів від 31 липня 2019 року, а саме оптичного диска, що містить інформацію із зазначеного твердотілого накопичувача, у кримінальному провадженні № _____________ від 5 серпня 2019 року, в межах якого внесене клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове відсторонення судді Вовка П.В. від здійснення правосуддя.
Крім того, напередодні розгляду Вищою радою правосуддя клопотання про тимчасове відсторонення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від здійснення правосуддя, а саме 19 серпня 2019 року, на підтвердження обґрунтування доводів клопотання прокурором Генеральної прокуратури України Малашич Ю.Ю. надано датовані 15 та 16 серпня 2019 року протоколи огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіоконтролю особи стосовно Вовка П.В. та Аблова Є.В., які, як зазначено у вказаних протоколах, є додатками до протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій – аудіоконтролю особи від 25 червня 2019 року № _______, від 27 травня 2019 року № ___________ та від 27 травня 2019 року № __________.
Вказані протоколи є стенограмами записів окремих епізодів розмов невстановлених осіб, не ідентифікованих органами досудового розслідування, свідчать лише про наявність розмов між невідомими особами і не доводять існування обґрунтованої підозри.
Водночас під час вивчення та розгляду матеріалів вказаного клопотання про тимчасове відсторонення судді Вовка П.В. від здійснення правосуддя Вища рада правосуддя встановила таке.
Суддя Вовк П.В. з 1 серпня 2019 року не виконує адміністративних функцій голови суду, що підтверджується довідкою з Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 серпня 2019 року № 79/дк (Вовк П.В. звільнений з адміністративної посади голови Окружного адміністративного суду міста Києва 1 серпня 2019 року на підставі заяви про складення адміністративних повноважень голови суду за власним бажанням). Отже, посилання прокурора на те, що він зможе впливати у будь-який спосіб на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у тому числі на суддю Особа_1, є безпідставними. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що останній вже був допитаний щодо обставин розгляду та ухвалення рішень у справах № _____________, № _________, № _____________. При цьому Особа_1 попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, передбачену статтею 384 КК України, та за відмову надати показання про відомі обставини у справі, передбачену статтею 385 КК України (протокол допиту потерпілого Особа_1 від 1 серпня 2019 року).
Таким чином, доводи клопотання про те, що існує реальна необхідність відсторонення судді від здійснення правосуддя як умова виключення можливого впливу Вовка П.В. на інших суддів, нічим не підтверджені. У матеріалах клопотання відсутні докази тиску на свідків з боку Вовка П.В. Той факт, що Вовк П.В. перебуває на посаді судді та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, інформація про яке спричинила широкий негативний суспільний резонанс, та заперечує свою вину у його вчиненні, не може бути єдиною підставою для однозначного вирішення питання про відсторонення судді від посади з огляду на принцип презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини.
Згідно з вимогами статті 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Як убачається з повідомлення про підозру судді Вовка П.В. від 2 серпня 2019 року, всі поставлені йому у вину кримінальні правопорушення, за твердженням сторони обвинувачення, є закінченими, а отже, відсутній ризик продовжити їх вчинення.
У клопотанні відсутні обґрунтовані доводи, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., перебуваючи на посаді, використає її для створення перешкод під час досудового розслідування. З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування щодо суддів Окружного адміністративного суду міста Києва та проведення негласних розшукових слідчих дій здійснюється вже більше, ніж півроку. За цей час проведено численні обшуки, вилучено документи, які цікавили орган досудового розслідування, в тому числі судові справи, тому ризики знищити, сховати або спотворити будь-що із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з боку Вовка П.В. наразі відсутні.
Вища рада правосуддя вважає непереконливими доводи клопотання про те, що Вовк П.В. саме під час здійснення правосуддя матиме можливість організувати за посередництва знайомих адвокатів формальне подання відповідних позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва з метою отримання судових рішень, що створюватимуть штучні перешкоди у роботі прокурорів групи прокурорів та слідчих у зв’язку із проведенням досудового слідства у кримінальному провадженні № ______________.
Водночас можливість вчинення вказаних дій не залежить від виконання повноважень щодо здійснення правосуддя.
До розгляду клопотання Вовк П.В. здійснював правосуддя і обіймав адміністративну посаду, але доказів того, що він здійснював перешкоди досудовому розслідуванню, у клопотанні не наведено.
Під час розслідування Вовк П.В. з’являвся на кожен виклик для проведення процесуальних дій, а саме: 2 серпня 2019 року – для вручення письмового повідомлення про підозру та допиту як підозрюваного; 12 серпня 2019 року – для вручення клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № ____________ від 5 серпня 2019 року.
Таким чином, посилання органів досудового розслідування на ризик ухилення судді Вовка П.В. від проведення слідчих дій та можливе невиконання ним процесуальних обов’язків підозрюваного є виключно припущеннями, які не підтверджені жодним доказом.
Крім того, у матеріалах клопотання відсутні дані, які б беззаперечно свідчили про неможливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування зазначених заходів щодо Вовка П.В.
У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 4 квітня 2011 року № 512/2009, схваленій Комісією на 86-му пленарному засіданні 25–26 березня 2011 року «Верховенство права» (CDL-AD(2011)003rev), вказано, що Rule of Law («верховенство права») є невід’ємною частиною будь-якого демократичного суспільства.
У межах цього поняття вимагається, щоб усі, хто наділений повноваженнями ухвалювати рішення, ставилися до кожного з виявом поваги, на основі рівності та розумності й відповідно до закону. Отже, предметом верховенства права є здійснення влади і стосунки між особою та державою. Пунктом 41 розділу IV визначено, що обов’язковими елементами верховенства права є, зокрема, законність та заборона свавілля, де законність – це принцип, який означає дотримання законів (пункт 42). Заборона свавілля полягає в тому, що деклараційні повноваження органами державної влади мають здійснюватися відповідно до принципу верховенства права, з яким є несумісне ухвалення несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень (пункт 52).
Вища рада правосуддя, ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, бере до уваги положення пункту 43 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015), яким визначено, що в разі, коли відбувається невиправдане втручання, органи державної влади повинні бути лояльними й співпрацювати, щоб відновити рівновагу, а цим самим – віру суспільства в стабільне функціонування державних установ. У всіх випадках конфліктів із законодавчою чи виконавчою владою, до яких причетні окремі судді, останні повинні мати можливість звернутися до ради юстиції чи іншого незалежного органу або ж володіти деякими іншими ефективними засобами правового захисту.
Пунктом 12 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства № 10 (2007) передбачено, що крім її ролі стосовно управління судової системою, судова рада повинна також становити собою автономний орган судової влади, що уможливлює здійснення індивідуальними суддями своїх функцій незалежно від будь-якого контролю з боку виконавчої і законодавчої влади та без неправомірного тиску зсередини судової системи.
Таким чином, Вища рада правосуддя, ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, дійшла висновку, що в ньому не викладені обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний Вовк П.В., обіймаючи посаду судді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням викладеного Вища рада правосуддя не вбачає підстав для задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Керуючись статтею 131 Конституції України, частиною шостою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.3–19.18 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити в задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора Кізя Сергія Миколайовича про тимчасове відсторонення судді окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла Вячеславовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Голова Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
Члени Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко І.Ю. Фомін
П.М. Гречківський М.П. Худик
В.К. Грищук А.А. Овсієнко
Л.Б. Іванова В.В. Шапран
Н.С. Краснощокова С.Б. Шелест
О.В. Маловацький Л.А. Швецова
В.В. Матвійчук
