Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Нелі Дмитрівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 30 серпня 2018 року (вх. 4478/0/6-18) надійшла скарга судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2018 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.

Скарга судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

У скарзі суддя Ластовка Н.Д. стверджує, що Дисциплінарна палата належним чином не мотивувала своє рішення і дійшла помилкового висновку про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя 13 та 27 грудня 2018 року та 14 березня 2019 року відклала розгляд скарги судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. на рішення Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18.

Суддя Ластовка Н.Д., скаржники повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

9 квітня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Ластовки Н.Д. про відкладення розгляду її скарги у зв’язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до частини дев’ятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Частиною четвертою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

У засідання Вищої ради правосуддя прибули представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» (далі – ТОВ «Агропрайм Холдинг»), товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн» (далі – ТОВ «Сервіс Грейн»), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (далі – ТОВ «Агрікор Холдинг») – адвокат Кобзар В.А.; представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит експерт» (далі – ТОВ «Фінансова компанія «Кредит експерт») – адвокат Савицька С.Л.; представник судді Ластовки Н.Д. – адвокат Поліщук С.Ю.

Адвокати Кобзар В.А. та Савицька С.Л. підтримали доводи, викладені у дисциплінарних скаргах, зазначивши, що доводи скарги судді Ластовки Н.Д. не спростовують встановлені порушення та просили залишити в силі оскаржене рішення Дисциплінарної палати.

Адвокат Поліщук С.Ю. надала пояснення, якими підтримала доводи скарги судді Ластовки Н.Д., просила скасувати рішення Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, адвокатом Поліщуком С.Ю. надано в засіданні доповнення від 10 грудня 2018 року до скарги судді Ластовки Н.Д., в якому зазначено про неправомірне об’єднання скарги адвоката Степ’юка В.С. з матеріалами дисциплінарних скарг ТОВ «Агропрайм Холдинг» та ТОВ «Сервіс Грейн», поданих через адвоката Драганова Д.М., ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт», поданої через адвоката Кізленка В.А., ТОВ «Агрікор Холдинг», поданої через адвоката Тарасенка Д.В., оскільки останні надійшли до Вищої ради правосуддя до початку перевірки за скаргою адвоката Степ’юка В.С.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., адвокатів Кобзар В.А., Савицьку С.Л. та Поліщук С.Ю., дійшла висновку, що рішення Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 підлягає зміні з огляду на таке.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 липня 2018 року № 2133/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. (підпункт «а» пункту 1, пункти 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), Курила А.В. (підпункт «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») та відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду міста Києва Рибака І.О.

Рішенням Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 притягнуто суддю Дніпровського районного суду міста Києва Ластовку Н.Д. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Відмовлено у притягненні судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила Андрія Віталійовича до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження стосовно нього припинено.

Матеріалами дисциплінарного провадження встановлено таке.

19 грудня 2016 року суддею Ластовкою Н.Д. розглянуто та повністю задоволено низку клопотань про арешт майна у справі № 755/11308/16-к.

1. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем» (далі – ТОВ «Агростем»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5112/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт на корпоративні права частки номінальною вартістю 941,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агростем», яка належить ОСОБА_1; об’єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися та користуватися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а саме на майновий комплекс сільськогосподарських будівель та споруд площею 5542,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агростем»; рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися таким майном (у кількості 5 автомобілів); транспортні засоби спеціального призначення, які на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися ними (у кількості трактор колісний – 9, причіп – 1).

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування майнового комплексу сільськогосподарських будівель та споруд площею 5542,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває безпосередньо всередині зазначених об’єктів. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статті 173 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині цих об’єктів. Так, апеляційний суд зазначив, що із клопотання вбачається, що слідчий, з-поміж іншого, просить накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить «Агростем», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, які зазначені в ухвалі слідчого судді, не зазначаючи при цьому ні найменування майна, ні його кількість, ні родових ознак, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Крім того, накладення арешту на «тощо» не передбачено кримінальним процесуальним законом України. З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку про необ’єктивність судового розгляду та істотне порушення вимог КПК України.

2. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агросет» (далі – ТОВ «Агросет»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5118/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт: на корпоративні права з часткою номінальної вартості 3010000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агросет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агросет»; на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Агросет», із забороною розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів: нежитлову будівлю, склад № 1 розміром 283,4 кв. м; рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агросет», із забороною щодо розпорядження ними, а саме: автомобілі у кількості 9 штук, трактори, комбайни зернозбиральні, трактори колісні, самохідне шасі, машини для внесення рідких органічних добрив, навантажувач телескопічний, навантажувач фронтальний, борона, трактори гусеничні, бульдозер (загальна кількість 37 штук). Цією самою ухвалою передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування нежитлової будівлі – складу № 1 (колишній номер будівлі – 43), та розташоване за адресою: АДРЕСА_2, і знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам із зобов’язанням забезпечити належне зберігання майна. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статті 173 КПК України в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), яке використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2. Так, в ухвалі апеляційного суду зазначено, що, як вбачається з клопотання, слідчий, з-поміж іншого, просив накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Агросет», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовуються для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходяться безпосередньо всередині об’єктів, зазначених в ухвалі слідчого судді, не зазначаючи при цьому ні кількості майна, ні його родових ознак, ні найменування, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Крім того, накладення арешту на «тощо» не передбачено кримінальним процесуальним законом України. Зазначення слідчого судді в ухвалі про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 не ґрунтується на вимогах закону, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 володіє корпоративними правами і майном ТОВ «Агросет», зазначеним у клопотанні слідчого. З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку про необ’єктивність судового розгляду та істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України.

3. Щодо ТОВ «Сервіс Грейн».

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5121/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 65000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Сервіс Грейн», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Сервіс Грейн». Накладено арешт на земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Сервіс Грейн», перелік яких наведено в клопотанні слідчого, на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, заборонено розпоряджатися таким майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Сервіс Грейн» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а також в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій ОСОБА_2. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині, що стосується арешту всього рухомого майна, яке використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону не доведено необхідності накладення арешту саме на це майно. Також апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині передачі арештованого майна на зберігання ОСОБА_2, оскільки це суперечить вимогам статті 100 КПК України та може зашкодити здійсненню кримінального провадження.

4. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рассвет» (далі – ТОВ «Агрофірма «Рассвет»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5117/16) задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 36 020 000,00 грн, що становить 89,1 % статутного капіталу ТОВ «Агрофірма «Рассвет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрофірма «Рассвет»; накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі, цілісні майнові комплекси, комплекси нежитлових будівель) та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо), яке знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів; накладено арешт на земельні ділянки, рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрофірма «Рассвет»; передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» з доповненнями задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на меблі, техніку тощо для використання та обслуговування нерухомого майна та передачі зазначеного майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам скасовано. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою контроль за виконанням ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року про накладення арешту на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 36 020 000,00 грн, що становить 89,1 % статутного капіталу ТОВ «Агрофірма «Рассвет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрофірма «Рассвет», а також про накладення арешту на земельні ділянки, об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрофірма «Рассвет», покладено на прокурора відділу прокуратури міста Києва Жилу О.Б. та слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва у цьому кримінальному провадженні Мурачова Р.В. У решті ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку в частині накладення арешту на меблі, техніку тощо, що використовуються для обслуговування нерухомого майна. У клопотанні слідчого про арешт майна має бути чітко зазначено перелік і види майна, яке належить арештувати. При розгляді клопотання зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею враховано не було, не з’ясовано і правової підстави для арешту цього майна, а тому висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, зокрема меблі, техніку тощо, є необґрунтованим. Крім того, слідчий суддя, покладаючи на потерпілу ОСОБА_2 та її представників обов’язок здійснити відповідальне зберігання арештованого майна, порушив вимоги статті 100 КПК України.

5. Щодо ТОВ «Агрікор Холдинг».

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5119/16) задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме: на частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрікор Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрікор Холдинг»; накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі) та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо), яке знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів; накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «Агрікор Холдинг»; передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу з уточненнями директора ТОВ «Агрікор Холдинг» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на рухоме майно (меблі, техніку тощо), яке використовується для обслуговування нерухомого майна, та передачі зазначеного майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 і її представникам скасовано. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою контроль за виконанням ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року про накладення арешту на корпоративні права, а саме частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрікор Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «Агрікор Холдинг» про накладення арешту на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрікор Холдинг», покладено на прокурора відділу прокуратури міста Києва Жилу О.Б. та слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва у цьому кримінальному провадженні Мурачова Р.В. У решті ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку в частині накладення арешту на рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування нерухомого майна. У клопотанні слідчого про арешт майна має бути чітко зазначено перелік і види майна, що належить арештувати. При розгляді клопотання зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею враховано не було, не з’ясовано і правової підстави для арешту цього майна (меблів, техніки тощо), у зв’язку з чим висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, зокрема меблі, техніку тощо, є необґрунтованим. Крім того, слідчий суддя, покладаючи на потерпілу ОСОБА_2 та її представників обов’язок здійснити відповідальне зберігання арештованого майна, порушив вимоги статті 100 КПК України.

6. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Савранський завод продовольчих товарів» (далі – «Савранський завод продовольчих товарів»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5109/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором прокуратури міста Києва Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особа, а саме на частку номінальною вартістю 8 416 667,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» (далі – ТОВ «СЗПТ»), яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «СЗПТ». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», перелік якого наведено в клопотанні слідчого, заборонено розпоряджатись об’єктами нерухомого майна, накладено арешт на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів нерухомого майна. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись рухомим майном (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», перелік якого наведено в клопотанні слідчого. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись майном, а саме транспортними засобами спеціального призначення, які на праві приватної власності належать ТОВ «СЗПТ». Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам та зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «СЗПТ» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене прокурором прокуратури міста Києва Жилою О.Б., задоволено частково. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 8 416 667,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «СЗПТ», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «СЗПТ». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», та заборонено розпоряджатись цим майном, а саме об’єктами нерухомого майна, та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись рухомим майном (транспортними засобами, транспортними засобами спеціального призначення), що на праві приватної власності належать ТОВ «СЗПТ». У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку щодо співмірності вартості майна, яке підлягає арешту, із розміром шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_2. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № _____________ триває, а тому рішення про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

7. Щодо ТОВ «Агропрайм Холдинг».

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5113/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агропрайм Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки, що на праві власності належать ТОВ «Агропрайм Холдинг», заборонено розпоряджатися таким майном, накладено арешт на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо), що знаходиться безпосередньо всередині об’єктів нерухомого майна. Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), транспортні засоби спеціального призначення, що на праві власності належать ТОВ «Агропрайм Холдинг», заборонено розпоряджатися цим майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання законному володільцю, якого встановлено досудовим розслідуванням, – ОСОБА_2 та зобов’язано її забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Агропрайм Холдинг» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а також в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій ОСОБА_2. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону слідчим не доведено необхідності накладення арешту саме на це майно. Відсутність конкретного переліку майна позбавляє суд можливості оцінити обставини, які зобов’язують його враховувати вимоги частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна. Апеляційний суд також зазначив, що передача на зберігання ОСОБА_2 арештованого майна суперечить вимогам статті 100 КПК України та може зашкодити здійсненню кримінального провадження.

8. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт» (далі – ТОВ «Агровіт»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5115/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 800 000 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агровіт», яка належить ТОВ «ФК Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агровіт», накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися та користуватися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі, комплекси будівель та споруд, навіс переобладнаний в зерносклад), та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, накладено арешт на земельну ділянку площею 2,7878 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися нею, накладено арешт на рухоме майно, а саме на транспортні засоби (6 автомобілів «ГАРЗ», 3 автомобілі «СЗАП», 4 автомобілі «КАМАЗ», 2 автомобілі «RENAULT») та на транспортні засоби спеціального призначення (42 трактори колісних, 2 трактори гусеничних, 10 комбайнів зернозбиральних, навантажувачі, обприскувачі, сівалки, причепи, борони тощо), що на праві власності належать ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися ними. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу про часткове задоволення клопотання слідчого. У задоволенні клопотання слідчого в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя безпідставно вирішив передати арештоване майно на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, а саме потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна, оскільки з огляду на наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини вчинення кримінального правопорушення повинен був відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності юридичної особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб. Крім того, слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту на майно одночасно з питанням про передачу цього майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, вийшов за межі розгляду клопотання про арешт майна, а тому ухвала слідчого судді в цій частині є незаконною.

9. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Агро» (далі – ТОВ «Елеватор Агро»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права частки номінальною вартістю 66 000 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Елеватор Агро», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Елеватор Агро»; накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів; накладено арешт на земельні ділянки, що на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро»; накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпорядження ними; накладено арешт на транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпорядження ними. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Елеватор Агро» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, та в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що у клопотанні слідчий, з-поміж іншого, просив накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Елеватор Агро», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, зазначених в ухвалі слідчого судді. При цьому слідчий не зазначив у клопотанні ні кількості майна, ні його родових ознак, ні найменування, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, а накладення арешту на «тощо» взагалі не передбачено законом. Крім того, передача арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 не ґрунтується на вимогах закону, враховуючи, що у матеріалах провадження відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 володіє корпоративними правами на майно, зазначене у клопотанні слідчого. Апеляційний суд також зазначив, що вказані обставини свідчать про необ’єктивність судового розгляду клопотання.

10. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Експерт».

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5116/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 15 147 735,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «ФК «Кредит Експерт», яка належить ТОВ «Корістер». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Кредит Експерт». Накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності ТОВ «Кредит Експерт», та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Кредит Експерт», та заборонено розпоряджатися таким майном, а саме об’єктами нерухомого майна (будівля пансіонату сімейного типу) та всім рухомим майном, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніка тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу директора ТОВ «Корістер» ОСОБА_3 – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статті 132, 170-173 КПК України наклав арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно, врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

11. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістейт» (далі – ТОВ «Агрістейт»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5120/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 3 010 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрістейт», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрістейт». Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби, 24 автомобілі), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрістейт», та заборонено розпорядження ними. Накладено арешт на транспортні засоби спеціального призначення (трактори, комбайни, автоскрепери, бульдозер, екскаватор, косарки самохідні), які на праві приватної власності належать ТОВ «Агрістейт».

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статей 131, 132, 170–173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

12. Щодо приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» (далі – ПСП «Нива»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5110/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 10 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» (далі – ПСП «Нива»), яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ПСП «Нива». Накладено арешт на транспортні засоби (самохідне шасі, комбайни, трактори, сівалки, культиватор, навантажувачі фронтальні, жниварку, сівалку, коток зубчатий, борону), які на праві приватної власності належать ПСП «Нива», накладено заборону щодо розпорядження ними.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства. Слідчий суддя з’ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи, надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

13. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» (далі – ТОВ «Сантагро»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5114/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 46 002,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Сантагро», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Сантагро». Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «Сантагро». Накладено арешт на транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Сантагро», заборонено розпоряджатися ними.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно ТОВ «Сантагро», перелік якого вказаний у клопотанні слідчого, діяв у спосіб і в межах, що передбачені чинним законодавством, арешт застосував правомірно, на засадах розумності та співмірності.

14. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Корістер» (далі – ТОВ «Корістер»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5111/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 500,00 грн, що становить 0,0032 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить ОСОБА_3; на частку номінальною вартістю 15 299 500,00 грн, що становить 99,9968 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить компанії АТ «Кареймей Файненс». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Корістер».

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на корпоративні права, а саме частку номінальною вартістю 15 299 500,00 грн, що становить 99,9968 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить компанії АТ «Кареймей Файненс», залишено без змін, апеляційну скаргу представника компанії АТ «Кареймей Файненс» – ОСОБА_4. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, якими є вказані корпоративні права, а завданням такого арешту є запобігання можливості відчуження майна, його зникнення, втрати, використання, пошкодження або знищення. Слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статей 132, 170–173 КПК України наклав арешт на вказані корпоративні права, врахувавши наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши прийнятим рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

15. Щодо дочірнього підприємства «Агрофірма «Іскра» (далі – ДП «Агрофірма «Іскра»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 70 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ДП «Агрофірма «Іскра», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ДП «Агрофірма «Іскра». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ДП «Агрофірма «Іскра», заборонено розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів. Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ДП «Агрофірма «Іскра», заборонено розпоряджатися цим майном.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката – Кізленка В.А. – без задоволення.

16. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Агрейн Трейдінг» (далі – ТОВ «Агрейн Трейдінг»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 74 400,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Трейдинг». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрейн Трейдинг». Накладено арешт на земельні ділянки ТОВ «Агрейн Трейдінг» та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Агрейн Трейдінг», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та заборонено розпоряджатися таким майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року (справа № 11-сс/796/722/2017) апеляційну скаргу представника ТОВ «Агрейн Трейдинг» – адвоката Алєксєйченко К.В. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., задоволено частково. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 74 400,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Трейдинг», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасників ТОВ «Агрейн Трейдинг». Накладено арешт на земельні ділянки ТОВ «Агрейн Трейдінг» та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (зерносховища), що на праві власності належать ТОВ «Агрейн Трейдинг», та заборонено розпоряджатися таким майном. У задоволенні іншої частини клопотання слідчого відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження саме щодо цього майна.

17. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агрейн Менеджмент» (далі – ТОВ «Агрейн Менеджмент»).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 950,40 грн, що становить 99 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Менеджмент», яка належить компанії Agrein Holding Limited (компанії «Агрейн Холдинг Лімітед»), а також на частку номінальною вартістю 9,60 грн, що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агрейн Менеджмент», яка належить компанії Agrein Finance Limited (компанії «Агрейн Файненс Лімітед»). Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрейн Менеджмент».

Дисциплінарною палатою встановлено, що 19 грудня 2017 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Ластовка Н.Д. розглянула 17 клопотань слідчого про арешт майна та постановила ухвали про їх задоволення. У всіх випадках суддею повністю задоволено усі вимоги слідчого, а саме:

накладено арешт на корпоративні права підприємств;

накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби) ПСП «Нива» та ТОВ «Сантагро»;

накладено арешт на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, що належать ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро»;

передано арештоване майно ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро» на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалами апеляційного суду міста Києва скасовано ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування арештованих об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна, а саме майна, що належить ТОВ «Агростем», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агросет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрейн Трейдінг».

Ухвалами апеляційного суду міста Києва залишено без змін ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року щодо ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агрістейт», ПСП «Нива», ТОВ «Сантагро», ТОВ «Корістер», ДП «Агрофірма «Іскра».

Оцінюючи дії судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д., Дисциплінарна палата встановила:

зі справ, які надійшли з Дніпровського районного суду міста Києва на запит члена Вищої ради правосуддя, вбачається, що у клопотаннях слідчого на порушення 171 КПК України не наведено конкретного переліку рухомого майна ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро», на яке він просив накласти арешт;

суддя Ластовка Н.Д. на вказані обставини уваги не звернула, ухвалами від 19 грудня 2016 року наклала арешт на рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомості (меблі, техніку тощо) ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро», не зазначаючи при цьому ні найменування рухомого майна, ні його кількості, ні родових ознак, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Також суддею не було з’ясовано правової підстави арешту цього майна. Крім того, накладення арешту на невизначений обсяг майна («тощо») кримінальним процесуальним законом не передбачено;

частиною ухвал слідчого судді (стосовно ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро») передбачено не просто арешт майна, а й передання його іншій особі. Такі дії, вчинені за відсутності правових підстав, є свавільними, особливо враховуючи, що арешт накладено у стислий проміжок часу на дуже великий обсяг майна особливо високої вартості;

у цьому випадку мова йшла про дії, що не охоплювалися поняттям «арешт майна» і були явно незаконним втручанням у господарську діяльність відповідних юридичних осіб;

суддя Ластовка Н.Д., вирішуючи питання про накладення арешту на майно одночасно з питанням про передачу цього майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, вийшла за межі розгляду питання про арешт майна, оскільки рішення щодо речових доказів не є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто перебуває поза межами положень не тільки глави 17 КПК України, яка регулює питання арешту майна, а й розділу ІІ КПК України, який визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування;

усі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчого про арешт майна, були надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) через місяць, тобто 19 січня 2017 року, що є порушенням вимог частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»;

вирішуючи питання про фактичне володіння спірним майном (корпоративними правами, нерухомим та рухомим майном відповідних юридичних осіб), суддя Ластовка Н.Д. вирішила питання про цивільні та господарські права і обов’язки, не будучи уповноваженою на це законом, з огляду на що дії суду під її головуванням не можуть вважатися діями «суду, встановленого законом»;

суддя Ластовка Н.Д. передала потерпілій ОСОБА_2 на відповідальне зберігання майно особливо високої вартості. Згідно із висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість часток ОСОБА_2 становила 1 598 555 002,5 грн, при цьому їй було передано не лише відповідні корпоративні права, а все майно відповідних юридичних осіб. Фактично судом було вирішено господарський спір без проведення змагального судового розгляду. Суддя взагалі не звернула уваги на те, що, виходячи із версії обвинувачення, на початку конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_5 володіли активами компаній у рівних частинах.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що при постановленні ухвал про арешт майна, якими фактично вирішено питання про права та обов’язки власників майна, суддя Ластовка Н.Д. порушила вимогу щодо загальної справедливості судового процесу, тому суд під її головуванням не діяв як «суд, встановлений законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим було порушено право сторін на справедливий суд, гарантоване цією статтею.

Передання арештованого майна на зберігання потерпілій, на думку Дисциплінарної палати, здійснено суддею Ластовкою Н.Д. поза межами її повноважень, визначених КПК України, та призвело до порушення основоположних прав людини – права власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що допущені суддею порушення не є наслідком звичайної суддівської помилки, а мають ознаки умисних дій.

Усі ухвали, постановлені суддею Ластовкою Н.Д. 19 грудня 2016 року, були виготовлені, як того вимагає процесуальний закон, до моменту їх проголошення, тобто 19 грудня 2016 року, та роздруковані із використанням комп’ютерної програми «Д-3», що підтверджується наявністю відповідного штрих-коду на роздрукованих текстах ухвал, а тому несвоєчасне надіслання їх до ЄДРСР свідчить про упередженість судді Ластовки Н.Д. та допущення нею порушень умисно. На думку Дисциплінарної палати, несвоєчасне надіслання до ЄДРСР саме копій ухвал, постановлених у відповідному кримінальному провадженні, свідчить про упередженість судді під час розгляду клопотань про арешт майна у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Ластовкою Н.Д. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 2 та 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод – права власності та права на справедливий суд, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин другої, третьої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Кримінальне процесуальне законодавство вимагає від особи, яка звертається з клопотанням про арешт майна, конкретизувати, яке саме майно підлягає арешту. Відсутність конкретного переліку майна позбавляє суд можливості оцінити ті обставини, які потрібно враховувати відповідно до вимог статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна.

Дисциплінарна палата встановила, що у клопотаннях слідчого не наведено конкретного переліку рухомого майна ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро», на яке він просив накласти арешт.

Проте суддя Ластовка Н.Д. на вказані обставини уваги не звернула, ухвалами від 19 грудня 2016 року наклала арешт на рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомості (меблі, техніку тощо) вказаних вище товариств, не зазначаючи при цьому ні найменування рухомого майна, ні його кількості, ні родових ознак, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Також суддею не було з’ясовано правової підстави арешту цього майна. Крім того, накладення арешту на невизначений обсяг майна («тощо») кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Доводи судді Ластовки Н.Д. про те, що нею зазначено в ухвалах 19 грудня 2016 року найменування майна, його кількість, родові ознаки при накладенні арешту на рухоме майно вказаних юридичних осіб, спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження.

Частиною другою статті 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов’язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати про те, що суддя Ластовка Н.Д., вирішуючи питання про накладення арешту на майно одночасно з питанням про передачу цього майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, вийшла за межі розгляду питання про арешт майна, оскільки рішення щодо речових доказів не є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто перебуває поза межами положень не тільки глави 17 КПК України, яка регулює питання арешту майна, а й розділу ІІ КПК України, яким визначено заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування.

Згідно із частиною сьомою статті 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171–173 цього Кодексу.

Такими випадками є відсутність згоди власника на передачу речових доказів для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передача речових доказів для їх технологічної переробки або знищення, якщо вони належать до вилучених з обігу предметів чи товарів або якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Оскільки жоден із наведених випадків до вирішеного слідчим суддею питання про передачу майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження не належить, передача арештованого майна потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам суперечить вказаним вище положенням кримінального процесуального законодавства.

Слідчий суддя у відповідності до частини четвертої статті 173 КПК України мав застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності юридичної особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

На порушення вказаних положень суддя Ластовка Н.Д. передала потерпілій ОСОБА_2 на відповідальне зберігання майно особливо високої вартості (при цьому їй було передано не лише відповідні корпоративні права, а все майно відповідних юридичних осіб).

Частиною шостою статті 100 КПК України визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини (ті, що належать до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля), такої самої вартості – для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що суддя Ластовка Н.Д. на порушення вказаних вимог закону безпідставно вирішила передати арештоване майно потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам.

Проте Дисциплінарна палата не врахувала, що Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» набув чинності 11 грудня 2015 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 924-р призначено Голову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 997 утворено міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Упродовж березня-квітня 2017 року Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, було оголошено та підбито підсумки трьох конкурсних відборів на заміщення вакантних посад державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату.

Отже, передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів на час постановлення ухвал 19 грудня 2016 року була de facto неможлива, у зв’язку із відсутністю механізму виконання таких ухвал.

Вища рада правосуддя не погоджується з висновком Дисциплінарної палати про те, що «фактично судом було вирішено господарський спір без проведення змагального судового розгляду», оскільки передання доказів на зберігання не може вирішувати питання правомірності набуття корпоративних прав.

Метою вказаного вище заходу є забезпечення належного зберігання ознак і якостей, у зв’язку із наявністю яких об’єкти є речовими доказами у кримінальному провадженні, а також зберігання самих речових доказів для можливого їх використання у майбутньому.

Порушення судом положень кримінального процесуального законодавства щодо підстав і порядку передачі речових доказів на зберігання не змінює правову природу вказаного заходу, а тому не може визначати чи змінювати правовий титул майна, а отже, вирішувати господарський спір по суті, навіть якщо арештоване майно передано потерпілій ОСОБА_2 та/або її представникам.

Враховуючи наведене, висновок Дисциплінарної палати про те, що при постановленні ухвал про арешт майна суддя Ластовка Н.Д. порушила вимогу щодо загальної справедливості судового процесу, а тому суд під її головуванням не діяв як «суд, встановлений законом» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не підтверджується матеріалами дисциплінарної справи.

Крім того, не є релевантним посилання Дисциплінарної палати, як на практику Європейського суду з прав людини у справі (далі – ЄСПЛ) щодо застосування фрази «суд, встановлений законом» на пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко та Стригун проти України» від 20 липня 2006 року, оскільки у цій справі йдеться про ухвалення Верховним Судом України рішення, прийняття якого не передбачено процесуальним законодавством за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України. Натомість у цій дисциплінарній справі суддя Ластовка Н.Д. ухвалила рішення, яке передбачено статтями 170–173 КПК, однак з порушенням норм процесуального законодавства, що не є тотожним обставинам справи «Сокуренко та Стригун проти України».

Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку, що виконання ухвал слідчого судді в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій або її представникам призвело б до явно непропорційного та незаконного обмеження права власності товариств, позбавлення можливості правомірно володіти та користуватися своїм майном особливо високої вартості, припинення правомірної господарської діяльності юридичних осіб.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати про те, що дії судді Ластовки Н.Д. призвели до порушення основоположних прав людини – права власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про вчинення суддею Ластовкою Н.Д. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).

Посилання Дисциплінарної палати на те, що арешт на майно накладено суддею Ластовки Н.Д. у стислий проміжок часу, підлягають відхиленню, оскільки частиною першою статті 172 КПК України встановлено дводенний строк розгляду клопотання про арешт майна, проте не передбачено вимог щодо тривалості судового засідання з розгляду такого клопотання.

Дисциплінарною палатою встановлено, що у матеріалах справ за клопотаннями слідчого про арешт майна відсутні підтвердження виконання суддею Ластовкою Н.Д. вимог частини сьомої статті 173 КПК України щодо надсилання особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, постановленої ухвали.

Доводи судді Ластовки Н.Д. про те, що надсилання ухвал у цьому випадку не є обов’язком судді, завданням якого є здійснення правосуддя, не звільняють слідчого суддю від обов’язку забезпечення дотримання прав учасників процесу, зокрема, права на отримання особою, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, копії постановленої ухвали, а також виконання завдань кримінального провадження, до яких відповідно до частини першої статті 2 КПК України належить, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку, що допущене порушення є свідченням вчинення суддею Ластовкою Н.Д. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Твердження судді Ластовки Н.Д. про неправомірність такого висновку у зв’язку з тим, що постановлені нею ухвали про арешт майна оскаржені в апеляційному порядку підлягають відхиленню, оскільки вказані обставини не спростовують невиконання слідчим суддею вимог частини сьомої статті 173 КПК України.

Крім того, Дисциплінарною палатою встановлено, що усі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчого про арешт майна, були надіслані до ЄДРСР через місяць, тобто 19 січня 2017 року.

Дисциплінарна палата взяла до уваги те, що згідно з поясненнями судді Ластовки Н.Д. усі ухвали, постановлені нею 19 грудня 2016 року, були виготовлені, як того вимагає процесуальний закон, до моменту їх проголошення, тобто 19 грудня 2016 року. При цьому, як вбачається із матеріалів відповідних кримінальних проваджень, ухвали роздруковувалися із використанням комп’ютерної програми «Д-3», про що свідчить наявність відповідного штрих-коду на роздрукованих текстах ухвал.

З огляду на наведене, Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку, що суддя Ластовка Н.Д. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).

Вища рада правосуддя вважає, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення свідчать про вчинення суддею Ластовкою Н.Д. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР; допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Доводи судді Ластовки Н.Д. про те, що Дисциплінарна палата вийшла за межі повноважень дисциплінарного органу, підлягають відхиленню, оскільки оскаржуване рішення не містить висновків щодо законності постановлених суддею Ластовкою Н.Д. ухвал, а стосується оцінки її дій як слідчого судді при їх постановленні та містить висновки про невиконання обов’язків слідчого судді, покладених на неї кримінальним процесуальним законом.

Суддя Ластовка Н.Д. стверджує про порушення процедури приєднання до матеріалу № 295/0/8-07 дисциплінарних скарг адвокатів Драганова Д.М., Тарасенка Д.В., Кізленка В.А., які надійшли до Вищої ради правосуддя пізніше, а тому не повинні бути приєднані до скарги голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_6, перевірка якої на дату їх надходження не здійснювалась.

На думку судді Ластовки Н.Д., оскільки скарга голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_6 повернута без розгляду ухвалою члена Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2018 року, підстави для приєднання скарг адвокатів Драганова Д.М., Тарасенка Д.В., Кізленка В.А. до вказаного матеріалу відсутні.

Вища рада правосуддя вважає такий висновок помилковим, оскільки частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до попередньої перевірки дисциплінарної скарги віднесено, зокрема, вивчення дисциплінарної скарги і перевірку її відповідності вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Строк застосування до судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. дисциплінарного стягнення не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

З огляду на наведене, враховуючи вимоги статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та позитивну характеристику судді, те, що вона до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, та керуючись принципом пропорційності, Вища рада правосуддя вважає, що до судді Ластовки Н.Д. слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді тимчасового, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням її до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання прав і свобод осіб на стадії досудового розслідування та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, що є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.

Відповідно до пункту 4 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду скарги судді Ластовки Н.Д., на підставі пункту 4 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність зміни рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 та застосування до судді Ластовки Н.Д. дисциплінарного стягнення у виді тимчасового, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням її до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання прав і свобод осіб на стадії досудового розслідування та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 51, 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

змінити рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2475/3дп/15-18 про притягнення судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Нелі Дмитрівни до дисциплінарної відповідальності.

Застосувати до судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Нелі Дмитрівни дисциплінарне стягнення у виді тимчасового, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням її до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання прав і свобод осіб на стадії досудового розслідування та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя                                                                      І.М. Бенедисюк