X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
26.08.2021
1861/0/15-21
Про звільнення Папоян В.В. з посади судді Донецького апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Папоян Вікторії Вікторівни з посади судді Донецького апеляційного суду у відставку,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 13 серпня 2021 року надійшла заява Папоян В.В. від 11 серпня 2021 року про звільнення її з посади судді Донецького апеляційного суду у відставку.

Під час попереднього розгляду заяви та доданих до неї документів встановлено таке.

Папоян Вікторія Вікторівна, ____ року народження, Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначена на посаду судді Селидівського міського суду Донецької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 15 лютого 2007 року № 113/2007 призначена у межах п’ятирічного строку на посаду судді Апеляційного суду Донецької області, Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI обрана на посаду судді вказаного суду безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на посаду судді Донецького апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до частини першої статті 137 вказаного Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення Папоян В.В. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів».

Згідно із частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Водночас відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на час призначення Папоян В.В. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Наведене свідчить про наявність у Папоян В.В. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.

Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Донецького апеляційного суду Папоян В.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

звільнити Папоян Вікторію Вікторівну з посади судді Донецького апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

 

В. о. Голови Вищої ради правосуддя                                   О.В. Маловацький