X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Kyiv
30.07.2018
2441/2дп/15-18
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової Інни Вадимівни, відкриту за скаргою адвоката Щербака Євгена Миколайовича, в інтересах публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк»,

встановила:

Тітова Інна Вадимівна Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року  № 570/2013 призначена на посаду судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська строком на п’ять років.

До Вищої ради правосуддя 15 лютого 2017 року надійшла скарга адвоката Щербака Є.М. в інтересах публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (далі – ПАТ «Укргазпромбанк») на дії судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В. під час розгляду цивільної справи  № 204/6089/16-ц.

У скарзі зазначено, що суддя Тітова І.В. розглянула вказану справу з порушенням норм чинного законодавства та правил підвідомчості, без повідомлення учасників процесу (відповідача – уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В. та третьої особи – ПАТ «Укргазпромбанк») про судові засідання, яким не було також направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви, заочного рішення суду. Окрім того, суддя Тітова І.В. не направила копії судових рішень у вказаній справі до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР). У зв’язку із цим скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказану скаргу  передано члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.

За результатами попередньої перевірки скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицька Н.О. склала вмотивований висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В.

З огляду на встановлені під час попередньої перевірки обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у скарзі адвоката Щербака Є.М. в інтересах ПАТ «Укргазпромбанк» відомості можуть свідчити про наявність у діях судді Тітової І.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року  № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (далі – Закон № 2453-VI), а також підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII у редакції, чинній на час розгляду справи судом (далі – Закон № 1402-VIII).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2018 року  № 443/2дп/15-18 за вказаною скаргою відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши пояснення скаржника та судді Тітової І.В., встановила таке.

23 вересня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшов позов Особа_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. про зняття заборони та вилучення записів про обтяження.    

Позов мотивовано тим, що 4 квітня 2011 року між ПАТ «Укргазпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос» (далі – ТОВ «ТПГ «Альбатрос») було укладено договір банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д, предметом якого є надання ТОВ «ТПГ «Альбатрос» грошових коштів у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії на суму 32 000 000,00 грн та 1 000 000,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «ТПГ «Альбатрос» за вказаним договором банківського кредиту між ПАТ «Укргазпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» (далі – ТОВ «Укрметалопрофіль»)  укладено іпотечний договір від 4 квітня 2011 року (з наступними змінами та доповненнями), предметом якого є будівлі та споруди загальною площею 11 545,71 кв. м, розташовані за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 60. Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «ТПГ «Альбатрос» за договором банківського кредиту між ПАТ «Укргазпромбанк» та ТОВ «Укрметалопрофіль» 4 квітня 2011 року були укладені договори застави рухомого майна (з наступними змінами та доповненнями) транспортних засобів та виробничого обладнання. Відповідно до вказаних договорів іпотеки та застави рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені відповідні записи щодо обтяжень нерухомого та рухомого майна. Оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 30 листопада 2015 року ТОВ «ТПГ «Альбатрос» було ліквідовано як юридичну особу та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТОВ «ТПГ «Альбатрос», позивач Особа_1 вважала, що зобов’язання ТОВ «Укрметалопрофіль» перед ПАТ«Укргазпромбанк» припинилися, тому просила зняти заборони та вилучити записи про обтяження відповідного нерухомого та рухомого майна.

Ухвалою судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В. від 26 вересня 2016 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків – один день з дня отримання ухвали.

Із матеріалів справи № 204/6089/16-ц, надісланих Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська на адресу Вищої ради правосуддя, вбачається, що копію вказаної ухвали Особа_1 отримала цього самого дня – 26 вересня 2016 року.

27 вересня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшла уточнена позовна заява Особа_1, у якій вона зазначена як позивач за первісним позовом, а позивач за уточненим позовом –ТОВ «Укрметалопрофіль» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В., треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., ПАТ «Укргазпромбанк», про визнання припиненими договорів застави, договору іпотеки, зняття заборони та вилучення записів про обтяження.

У зазначеній позовній заяві позивач просив визнати припиненими зобов’язання за іпотечним договором та договорами застави від 4 квітня 2011 року, укладеними між ТОВ «Укрметалопрофіль» і ПАТ «Укргазпромбанк», та скасувати відповідні записи про обтяження рухомого та нерухомого майна за вказаними договорами, посилаючись на ліквідацію ТОВ «ТПГ «Альбатрос» та на те, що ПАТ «Укргазпромбанк» не здійснив жодних дій щодо захисту своїх прав шляхом подання позову до боржника за основним зобов’язанням про стягнення заборгованості за договором банківського кредиту, не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, а тому вимоги кредитора вважаються погашеними, а зобов’язання за іпотечним договором та договорами застави – припиненими. 

У позовній заяві  містилося також клопотання про заміну позивача у справі № 204/6089/16-ц, а саме Особа_1 на ТОВ «Укрметалопрофіль».

Ухвалою від 28 вересня 2016 року суддя Красногвардійського районного  суду міста Дніпропетровська Тітова І.В. відкрила провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Укрметалопрофіль» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк»       Ожго Є.В., треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., ПАТ «Укргазпромбанк», про визнання припиненими договорів застави, договору іпотеки, зняття заборони та вилучення записів про обтяження. Розгляд справи призначено на 5 жовтня 2016 року.

28 вересня 2016 року копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі, а також судові повістки, повідомлення про виклик у судове засідання, призначене на 5 жовтня 2016 року, вручено представнику позивача  для направлення особам, які беруть участь у справі.

У матеріалах справи № 204/6089/16-ц (т.1 а.с. 191, 192), копії яких надіслано судом, містяться транспортні накладні про вручення поштових відправлень, адресованих уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В., за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 4/505, та ПАТ «Укргазпромбанк», за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13. Однак у цих накладних не зазначено прізвище, ім’я, по батькові та посади осіб, які отримали поштові відправлення. 

4 жовтня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання директора ТОВ «Укрметалопрофіль» Особа_1 про розгляд справи без участі представника позивача.

5 жовтня 2016 року у зв’язку з неявкою відповідачів і третіх осіб розгляд справи відкладено на 10 жовтня 2016 року.

  1. жовтня 2016 року представник позивача – Особа_1 отримала для направлення особам, які беруть участь у розгляді справи, судові повістки про виклик у судове засідання, призначене на 10 жовтня 2016 року, про що міститься відповідна відмітка у матеріалах справи (т.1 а.с. 196).

У матеріалах справи (т.1 а.с. 197, 198) містяться повідомлення про вручення поштових відправлень, адресованих уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В., за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 4/505, та ПАТ «Укргазпромбанк», за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13. У вказаних повідомленнях зазначена дата отримання – 7 жовтня 2016 року, містяться підписи про отримання, однак не зазначено прізвище, ім’я, по батькові та посади осіб, які отримали поштові відправлення.

Відповідачі та треті особи в судове засідання 10 жовтня 2016 року не з’явилися, у зв’язку із чим суддею Тітовою І.В. було постановлено заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року, яким позов ТОВ «Укрметалопрофіль» задоволено повністю. Визнано припиненими зобов’язання за іпотечним договором та договорами застави від 4 квітня 2011 року, укладеними між ТОВ «Укрметалопрофіль» і ПАТ «Укргазпромбанк», а також скасовано відповідні записи про  обтяження рухомого та нерухомого майна за вказаними договорами.

Цього самого дня Особа_1 отримала копію повного тексту вказаного рішення суду для направлення сторонам (т.1 а.с. 215).

У матеріалах справи містяться копії транспортних накладних, адресованих уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В., за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 4/505, та ПАТ «Укргазпромбанк», за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13, в яких містяться відмітки про отримання відправлень 11 жовтня 2016 року. При цьому в накладних не зазначені як прізвище, ім’я, по батькові, так і посади осіб, які отримали поштові відправлення.

21 жовтня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява представника ПАТ «Укргазпромбанк» Сироткіна О.О. про ознайомлення з матеріалами справи № 204/6089/16-ц. З матеріалами справи представник ПАТ «Укргазпромбанк» Васильєва І.В. ознайомилася 24 жовтня 2016 року.

21 жовтня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання директора ТОВ «Укрметалопрофіль» Особа_1 про видачу додаткових копій рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року. 

Додаткові копії рішення суду від 10 жовтня 2016 року з приміткою, що рішення суду набрало законної сили, Особа_1  отримала 24 жовтня 2016 року.

25 жовтня 2016 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В. – Васильєвої І.В. про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року. Цього самого дня ухвалою судді Тітової І.В. відкрито провадження за заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2016 року поновлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В. строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 10 жовтня 2016 року у цивільній справі № 204/6089/16-ц. Заяву представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Васильєвої І.В. про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року скасовано.

Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 7 листопада 2016 року закрито провадження у цивільній справі № 204/6089/16-ц за позовом ТОВ «Укрметалопрофіль» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк»       Ожго Є.В., треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу   Панченко О.В., ПАТ «Укргазпромбанк», про визнання припиненими договорів застави, договору іпотеки, зняття заборони та вилучення записів про обтяження.

Як  зазначено в ухвалі, суд встановив, що цей спір підвідомчий господарському суду та не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки договори застави та договір іпотеки, що є предметом розгляду у цій цивільній справі, були укладені між двома юридичними особами, а саме ПАТ «Укргазпромбанк» та ТОВ «Укрметалопрофіль». 

Із даних ЄДРСР вбачається, що ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 та 28 вересня 2016 року надіслані судом для оприлюднення 16 листопада  2016 року, а заочне рішення цього суду від 10 жовтня 2016 року – 20 жовтня 2016 року.

Під час засідань Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя адвокат Щербак Є.М. надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, та зазначив, зокрема, що до 25 жовтня 2016 року на офіційному веб-порталі «Судова влада України» не було жодної інформації щодо справи № 204/6089/16-ц, крім призначення складу суду, а в ЄДРСР інформація про цю справу взагалі не відображалася. 24 жовтня 2016 року представнику ПАТ «Укргазпромбанк» було надано можливість ознайомитись з матеріалам справи. З огляду на необхідність сплати судового збору за підготовку пакета документів представником ПАТ «Укргазпромбанк» помічнику судді та судді було повідомлено, що 25 жовтня 2016 року буде подана заява про перегляд заочного рішення, однак незважаючи на це суддею було видано декілька примірників рішення суду із відміткою про набрання ним законної сили.

Окрім того, як зазначив скаржник, на підставі рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року у справі  № 204/6089/16-ц в день отримання представником позивача копії рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, а саме – 24 жовтня 2016 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О. були внесені записи до державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон щодо припинення іпотеки і заборон. Цього самого дня тим же нотаріусом Бондаренко Р.О. посвідчено договір відчуження нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, ТОВ «Укрметалопрофіль» на користь пов’язаної з іпотекодавцем особи – ТОВ «Альбатрос».

Викладене, на думку скаржника, свідчить про спланованість дій ТОВ «Укрметалопрофіль» за участю судді Тітової І.В., спрямованих на позбавлення ПАТ «Укргазпромбанк» ліквідного забезпечення на суму понад 30 млн. грн, яке було передано йому за договорами застави.

6 червня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові письмові пояснення адвоката Щербака Є.М., які містять доводи, викладені ним у скарзі та надані під час засідань Дисциплінарної палати. До пояснень адвокат  Щербак Є.М. додав копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна: будівель та споруд за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 60, з якої вбачається, що 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О. припинено обтяження та іпотеку вказаного нерухомого майна та цього самого дня внесено запис про перехід права власності від ТОВ «Укрметалопрофіль» до ТОВ «Альбатрос» на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2016 року.

Суддя Тітова І.В. надала письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі та ухвалі Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, у яких зазначила, що під час визначення підсудності справи № 204/6089/16-ц виходила з того, що спір виник між юридичною особою – ТОВ «Укрметалопрофіль» та фізичними особами: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. і уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В. Судом було встановлено, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства лише після подачі представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В. заяви від 25 жовтня 2016 року про перегляд заочного рішення суду, тому в подальшому – 7 листопада 2016 року провадження у справі було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України. Ухвалою від 28 жовтня 2016 року заочне рішення від     10 жовтня 2016 року було скасоване через 18 (вісімнадцять) днів з дати його постановлення і через 3 (три) дні з дня надходження заяви про перегляд заочного рішення (тобто у найкоротші строки, передбачені чинним на той час процесуальним законодавством).

Оскільки на момент звернення Особа_1 до суду із позовом провадження у справі не було відкрито, суд не замінював позивача, відкривши провадження у справі за позовом ТОВ «Укрметалопрофіль».

Суддя вважає, що не зобов’язана була звертатися до органу реєстрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів, оскільки судом було визначено виключну підсудність справи за місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір. Крім того, вона виходила з того, що приватний нотаріус і уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не є фізичними особами у розумінні частини третьої статті 122 ЦПК України, отже, у позовній заяві зазначено не зареєстроване місце їх проживання, а вказано місце здійснення ними своїх повноважень. На той час у суду не було підстав сумніватися у достовірності відомостей, зазначених у позовній заяві, щодо місцезнаходження сторін і третіх осіб, тому судом самостійно таке місцезнаходження не перевірялось (що відповідає нормам ЦПК України, оскільки такого обов’язку суду щодо перевірки усіх зазначених позивачем адрес цивільним процесуальним законодавством не встановлено), усі судові документи направлялися саме на адреси сторін і третіх осіб, що зазначені у позові, відповідно до вимог частини п’ятої статті 74 ЦПК України.

Лише після подання заяви про перегляд заочного рішення від 25 жовтня     2016 року судом було встановлено, що судові документи надсилалися відповідачу – уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В на хибну адресу, зазначену у позовній заяві (що в тому числі послугувало підставою для скасування заочного рішення, оскільки було встановлено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В з поважних причин не з’явився до судового засідання, бо повістки надсилалися йому не на адресу його фактичного місцезнаходження).

Також суддя Тітова І.В. зазначила, що надсилання поштових відправлень особам, які беруть участь у справі, здійснювалося представником позивача. Судові повістки, повідомлення про виклик у судові засідання, призначені на 5 та 10 жовтня 2016 року, копії позовних заяв і ухвали про відкриття провадження у справі, а також копії заочного рішення суду особами, які беруть участь у справі, були отримані, що підтверджується транспортними накладними та повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

При цьому суддя вказала, що з 1 серпня 2016 року по 10 квітня 2017 року за нею не було закріплено жодного секретаря судових засідань, у цей період обов’язки секретаря судових засідань та обов’язки її помічника виконувала Таран К.В. Відтак, у зв’язку із надмірним навантаженням, задля оптимізації роботи, у випадках, коли особи, які беруть участь у справі, виявляли згоду самостійно надсилати судові повістки, процесуальні документи учасникам справи, вони вручалися їм для надсилання, що не суперечило вимогам чинного цивільного процесуального законодавства.

Несвоєчасне внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень суддя Тітова І.В. пояснила її надмірним навантаженням. При цьому просить врахувати, що строки внесення до ЄДРСР були порушені несуттєво, про усі судові рішення, щодо невнесення яких до ЄДРСР скаржиться заявник, відповідачу було відомо з 24 жовтня 2016 року (з моменту ознайомлення з матеріалами справи).

Окрім викладеного, суддя Тітова І.В. просить врахувати, що на момент розгляду справи повноваження судді вона здійснювала лише 1,5 року. Під час розгляду справи у неї не було умислу на порушення прав заявника, а також упередженості, усі подальші дії суду були спрямовані на негайне усунення тих порушень, які були допущені під час розгляду справи, а також те, що майнові права заявника за результатами розгляду справи порушені не були, за вказаним рішенням не було видано виконавчий лист, заява про його видачу в матеріалах справи відсутня.

Також суддя просить врахувати її значне навантаження. Зазначає, що у 2016 році в її провадженні перебувало 1265 справ і матеріалів, а саме: 741 справа за позовними заявами і матеріалами, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, 328 – за клопотаннями, скаргами і заявами, які розглядаються в порядку кримінального судочинства, 144 – про адміністративне правопорушення, 52 – за адміністративними позовними заявами і матеріалами, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. При цьому протягом 2016 року нею було розглянуто 1011 справ і матеріалів, з них: 514 справ за позовними заявами і матеріалами, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, 328 – за клопотаннями, скаргами і заявами, які розглядаються в порядку кримінального судочинства, 144 – про адміністративне правопорушення, 25 – за адміністративними позовними заявами і матеріалами, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Під час засідань Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Тітова І.В. підтримала свої письмові пояснення, зазначила, що з огляду на надмірне навантаження нею було допущено помилку, яку виправлено у спосіб, передбачений цивільним процесуальним законодавством. Також суддя вважає безпідставним посилання скаржника на порушення права власності ПАТ «Укргазпромбанк», оскільки відповідно до відомостей, що містяться у ЄДРСР, між ТОВ «Укрметалопрофіль» та ПАТ «Укргазпромбанк» станом на 2018 рік існував спір щодо цього майна.

Оцінюючи дії судді Тітової І.В. під час розгляду зазначеної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 55, 56 Закону № 2453-VI суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи згідно із законом з дотриманням засад і правил судочинства; об’єктивно, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді.

Аналогічні обов’язки судді закріплені статтями 56, 57 Закону № 1402-VIII.

Статтею 2 Закону № 1402-VIII визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою, другою статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Із матеріалів дисциплінарної справи, з урахуванням  пояснень, наданих суддею Тітовою І.В., вбачається, що за автоматизованим розподілом 23 вересня 2016 року їй передано позовну заяву від фізичної особи Особа_1, яку ухвалою від 26 вересня 2016 року було залишено без руху. На наступний день після надходження уточненої позовної заяви від позивача за первісним позовом Особа_1 та позивача за уточненим позовом – ТОВ «Укрметалопрофіль» суддя відкрила провадження у справі, при цьому вона не вирішила питання щодо залишеної без руху позовної заяви Особа_1, а відкрила провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Укрметалопрофіль», яка не передавалась їй відповідно до автоматизованого розподілу. Посилання судді на відсутність процесуальної дії щодо заміни позивача є маніпулюванням процесуальними діями.

Згідно з частиною третьою статті 11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з положеннями статей  1,  4-1,  12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час розгляду справи судом (далі – ГПК України), господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України,  а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. 

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Із позовної заяви ТОВ «Укрметалопрофіль» вбачається, що спір виник між двома юридичними особами – ПАТ «Укргазпромбанк» та ТОВ «Укрметалопрофіль», які є сторонами трьох договорів, та які позивач – ТОВ «Укрметалопрофіль» просило визнати припиненими і скасувати записи про обтяження.

Водночас суддя Тітова І.В. відкрила провадження у справі за вказаною  позовною заявою, яка не підлягала розгляду у порядку цивільного судочинства, та вирішила спір, що виник між двома юридичними особами з господарських правовідносин. При цьому не можна залишити поза увагою той факт, що всі процесуальні дії у цій справі вчинені суддею у надзвичайно стислі строки, незважаючи на велике навантаження.

Пояснення судді Тітової І.В. щодо визначення підсудності справи за суб’єктним складом учасників справи є суперечливими та неузгоджуються з матеріалами справи, оскільки відповідно до пункту 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду – працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. А вимоги до приватного нотаріуса про скасування записів про обтяження вирішуються в порядку адміністративного судочинства, оскільки нотаріус відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» виконує функції державного реєстратора, а тому є суб’єктом владних повноважень.

Всупереч своїм поясненням щодо суб’єктного складу учасників справи, суддя Тітова І.В. зазначає, що відповідачі не є фізичними особами у розумінні частини третьої статті 122 ЦПК України. При цьому суддя послалась на виключну підсудність цієї справи за місцем знаходження нерухомого майна.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги пояснення судді Тітової І.В. щодо скасування заочного рішення, оскільки таке рішення було скасовано за заявою представника відповідача та після набрання ним законної сили. Обставини, що стали підставою для скасування заочного рішення суду, а саме суб’єктний склад учасників справи та предмет спору існували і на момент відкриття провадження у справі та постановлення заочного рішення судом. Зазначені обставини є очевидними та не могли не бути відомими судді.

Щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та направлення їм копій судових рішень під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що судові повістки, копії ухвали суду від 28 вересня 2016 року та заочного рішення суду від 10 жовтня 2016 року були видані представнику позивача для направлення особам, які беруть участь у справі. При цьому поштові відправлення уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В. були направлені за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 4, кв. 505. Така адреса зазначена позивачем у позовній заяві.

Слід звернути увагу, що адреса місцезнаходження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В. є загальнодоступною, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, на офіційній веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та офіційній веб-сторінці ПАТ «Укргазпромбанк», а саме: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13. Однак позивачем у позовній заяві зазначено невірну адресу місцезнаходження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В.

Відповідно до частини п’ятої статті 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судову повістку може бути вручено безпосередньо в суді, у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. 

Таким чином, видача представнику позивача судових повісток для вручення іншим учасникам цивільного процесу не суперечить вимогам ЦПК України.

Водночас ЦПК України не передбачено видачу стороні копій судових рішень для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Суддя Тітова І.В. не пояснила, з чим пов’язані такі дії, але, враховуючи, що відповідно до статті 223 ЦПК України із датою отримання копії заочного рішення суду пов’язаний факт набрання ним законної сили, така поведінка сприймається як упереджені дії з метою обмеження прав сторін, які не брали участь у розгляді справи, створення умов для якомога швидшого виконання рішення суду.

Окрім того, з матеріалів справи № 204/6089/16-ц вбачається, що в транспортних накладних та повідомленнях про вручення поштових відправлень, адресованих уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ожго Є.В. та ПАТ «Укргазпромбанк», відсутні відомості про осіб, які розписалися про одержання таких відправлень. 

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України судові повістки, адресовані юридичним особам, вручаються відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Отже, відсутність у транспортних накладних та повідомленнях про вручення поштових відправлень юридичним особам відомостей про прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, яка отримала поштове відправлення, не може вважатися належним підтвердженням факту вручення судових повісток.

Згідно зі статтею 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 

Водночас ухвалення заочного рішення за відсутності відповідача – уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк» Ожго Є.В., не повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, є істотним порушенням вимог статті 224 ЦПК України, оскільки унеможливлює реалізацію ним процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, передбачених статтями 27, 31 ЦПК України.

З огляду на встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пояснення судді Тітової І.В. щодо відсутності у неї обґрунтованого сумніву стосовно отримання  особами, які беруть участь у справі, судових повісток та інших документів у справі, а також правильності зазначених позивачем у позовній заяві адрес місцезнаходження осіб, які беруть участь у справі, свідчать про незабезпечення суддею повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи № 204/6089/16-ц та намагання уникнути відповідальності за вчинені дії. 

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень  та підтверджується суддею Тітовою І.В., ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 та 28 вересня 2016 року надіслані судом для оприлюднення 16 листопада 2016 року, а заочне рішення цього суду від 10 жовтня 2016 року надіслано 20 жовтня 2016 року.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню
в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і   підписання.

Відповідно до пунктів 2, 12, 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня  2006 року № 740 (далі – Порядок), внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції (далі – суди), а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі; електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту. Суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснює суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду.

Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, у Красногвардійському районному суді міста Дніпропетровська відповідальними за підписання електронним цифровим підписом рішень вироків, постанов, ухвал, які містяться в автоматизованій системі документообігу суду, та направлення їх до Єдиного державного реєстру судових рішень є судді (наказ керівника апарату Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 5 жовтня 2015 року № 29-АГ).

Таким чином, суддею Тітовою І.В. несвоєчасно надано копії ухвал від 26 та 28 вересня 2016 року, а також заочного рішення від 10 жовтня 2016 року для їх внесення до ЄДРСР.

Пояснення судді щодо надмірного навантаження та відсутність закріпленого за нею секретаря судових засідань у контексті вказаних вище обставин не можуть вважатись об’єктивними причинами та слугувати виправданням невчасного надіслання копій судових рішень до ЄДРСР.

Слід звернути увагу, що, незважаючи на велике навантаження, суддя Тітова І.В. розглянула справу № 204/6089/16-ц за два судових засідання протягом 15 календарних днів з дня відкриття провадження у справі, а також виготовила повний текст заочного рішення (14 сторінок) та видала його копії представнику позивача у день постановлення такого рішення.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська надіслано інформацію, зокрема щодо строків розгляду суддею Тітовою І.В. справ, що надійшли в її провадження у період з 26 вересня по 10 жовтня 2016 року, та направлення копій судових рішень особам, які беруть участь у справі.

З аналізу зазначеної інформації вбачається, що у вказаний період часу в провадження судді Тітової І.В. надійшло 7 справ про адміністративні правопорушення, 3 адміністративні справи, 53 цивільні справи та матеріали , а також 48 матеріалів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Жодна з цих справ, окрім справ наказного провадження, справ про адміністративні правопорушення, а також матеріалів, що надійшли до неї як до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, не була розглянута за 15 календарних діб з дня відкриття провадження у справі. Судові засідання у цих справах призначалися з інтервалами від 14 днів до одного місяця (окрім однієї справи про розірвання шлюбу), водночас у справі № 204/6089/16-ц судові засідання призначалися з інтервалами у 9 та 4 дні.

Направлення особам, які беруть участь у справі, копій судових рішень, постановлених за результатами розгляду цивільних та адміністративних справ, що надійшли в провадження судді Тітової І.В., у цей період здійснювалося у строк від 6 до 44 днів (окрім справи про стягнення заборгованості із заробітної плати, у якій, як вбачається з ЄДРСР, було постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення та надіслано на наступний день з дня його постановлення, та справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Шевченко В.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором (рішення на 3-х сторінках було надіслано в день його постановлення)).

Вказане демонструє вибірковий підхід судді до строків виконання процесуальних дій у різних справах, найстисліші з яких застосовано у справі № 204/6089/16-ц.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб’єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивною оцінкою – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об’єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У зв’язку з цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У § 87 рішення у цій самій справі ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Ruiz-Mateos v. Spain» від 23 червня 1993 року, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони («Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, серія A, № 274, с. 19, § 33 та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos v. Spain», с.25, § 63).

З огляду на встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Тітова І.В. під час розгляду справи № 204/6089/16-ц допустила: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, а саме статей 11-1, 15, 76 122, 224 ЦПК України, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків та призвело до порушення правил підвідомчості; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Внаслідок таких дій судді Тітової І.В. було порушено право ПАТ «Укргазпромбанк» на справедливий суд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Окрім того, суддею Тітовою І.В. порушено вимоги статті 2  Закону України «Про доступ до судових рішень» та несвоєчасно надано копії судових рішень у справі № 204/6089/16-ц для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи порушення суддею Тітовою І.В. очевидних і зрозумілих за змістом вимог процесуального закону, розгляд справи у надзвичайно короткий строк порівняно з іншими справами, що надійшли в її провадження в цей період, негайне виготовлення та видача копії рішення суду, незважаючи на значне навантаження, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що такі дії суддею вчинено умисно.

Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 1, пунктів 2, 4 частини першої статті 92 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з  підстав: умисного істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підвідомчості; умисного порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисного допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з  підстав: умисного істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції; умисного порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисного допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Згідно з підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої    статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції суду; умисного порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисного допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, керуючись конституційним принципом дії законів у часі, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що законом не було пом’якшено або скасовано відповідальність за вчинений суддею Тітовою І.В. дисциплінарний проступок.

Вказана поведінка судді Тітової І.В. при виконанні професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та наносить шкоду авторитету судової влади.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Порушення, допущені суддею Тітовою І.В. під час розгляду справи № 204/6089/16-ц, містять ознаки істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді в розумінні пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, у тому числі стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;  суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Таким чином, строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Тітової І.В. не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з характеристикою, наданою головою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Дружиніним К.М., за період роботи в Красногвардійському районному суді міста Дніпропетровська суддя Тітова І.В. зарекомендувала себе як компетентний юрист. Досвідчена, принципова, систематично працює над підвищенням свого професійного рівня, володіє  глибокими і всебічними знаннями в галузі права, має високо розвинуте почуття обов’язку.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 листопада 2017 року № 3726/3дп/15-17 суддю Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітову І.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Згідно з частиною шостою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за наявності непогашених дисциплінарних стягнень до судді має бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення.

 Пунктом 1 частини першої статті 110 цього Закону передбачено, що суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

З огляду на те, що підстава для накладення дисциплінарного стягнення мала місце до ухвалення рішення від 22 листопада 2017 року № 3726/3дп/15-17 про притягнення судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітової І.В. до дисциплінарної відповідальності, під час обрання виду дисциплінарного стягнення до судді Тітової І.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги вказані обставини як такі, що обтяжують відповідальність. Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує факт притягнення судді Тітової І.В. до дисциплінарної відповідальності у минулому як обставину, що її характеризує.

Обираючи вид стягнення, що має бути застосований до судді Тітової І.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер дисциплінарного проступку, який є умисним, характеристику судді Тітової І.В., істотність наслідків – дії судді призвели до порушення права на справедливий суд і права власності ПАТ «Укргазпромбанк».

 При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вважає у вказаному випадку пом’якшувальною обставиною незначний досвід роботи Тітової І.В. на посаді судді, оскільки поведінка судді під час розгляду дисциплінарної справи не свідчить про те, що вона усвідомлює серйозність та значущість будь-якої судової справи, наслідки дій судді для сторін окремо та для судочинства в цілому. Більш того, на момент розгляду справи суддя Тітова І.В. має стаж роботи 4 роки 10 місяців, але при цьому не демонструє правдивість, оскільки, надаючи пояснення, маніпулює інформацією, намагаючись уникнути відповідальності. 

Враховуючи зазначені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, не буде пропорційним характеру вчиненого проступку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Тітову Інну Вадимівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення може бути оскаржене суддею в порядку та строки, визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Т.М. Малашенкова

Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко

А.М. Бойко
В.А. Нежура