X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Kyiv
01.08.2018
2475/3дп/15-18
Про притягнення судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. до дисциплінарної відповідальності, відмову у притягненні судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження стосовно нього

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн», поданими через адвоката Драганова Дмитра Миколайовича, скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Експерт», поданою через адвоката Кізленка Вадима Андрійовича, скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг», поданою через адвоката Тарасенка Дениса Володимировича, стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Нелі Дмитрівни, скаргами адвоката Ракова Володимира В’ячеславовича, який діє в інтересах С., стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила Андрія Віталійовича,

встановила:

Указом Президента України від 4 квітня 1998 року № 256/98 Ластовку Нелю Дмитрівну призначено на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року № 570-IV обрано суддею безстроково.

Указом Президента України від 3 лютого 2010 року № 99/2010 Курила Андрія Віталійовича призначено на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII обрано на посаду судді цього суду безстроково.

До Вищої ради правосуддя 18, 21, 26 квітня, 4 травня 2017 року (вх. №№ 181/1/13-17, 370/0/13-17, 389/0/13-17, 411/0/13-17) надійшли скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» (далі – ТОВ «Агропрайм Холдинг»), товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн» (далі – ТОВ «Сервіс Грейн»), подані через адвоката Драганова Д.М., скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Експерт» (далі – ТОВ «ФК «Кредит Експерт»), подана через адвоката Кізленка В.А., скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (далі – ТОВ «Агрікор Холдинг»), подана через адвоката Тарасенка Д.В., на дії судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. під час здійснення правосуддя у справі № 755/11308/16-к.

Скаржники зазначають про істотне порушення суддею Ластовкою Н.Д. вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвал від 19 грудня 2016 року про задоволення клопотань слідчого про арешт майна в межах кримінального провадження № ________________ від 12 серпня 2015 року, що призвело до незаконного заволодіння майном підприємств.

З огляду на наведене скаржники просять притягнути суддю Дніпровського районного суду міста Києва Ластовку Н.Д. до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, 25 квітня 2018 року (вх. №№ Р-2712/0/7-18, Р-2712/1/7-18) до Вищої ради правосуддя надійшли скарги адвоката Ракова В.В., який діє в інтересах C., стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В., судді апеляційного суду міста Києва Рибака І.О. 

Скаржник зазначає, що суддя Курило А.В. в межах одного кримінального провадження ухвалює кардинально протилежні рішення. Стверджує, що суддя Курило А.М., постановляючи ухвали від 16 серпня та 12 вересня 2017 року, порушив вимоги кримінального процесуального закону, не зазначив у судовому рішенні мотивів відхилення доводів сторони обвинувачення щодо суті спору, порушив засади рівності всіх учасників процесу перед законом і судом. Скаржник також вказує, що суддя апеляційного суду міста Києва Рибак І.О. постановив ухвалу від 12 жовтня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, чим незаконно відмовив прокурору у доступі до правосуддя.

Враховуючи наведене, скаржник просить притягнути суддю Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. та суддю апеляційного суду міста Києва Рибака І.О. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з протоколами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 18, 21, 26 квітня, 5 травня 2017 року, 25 квітня 2018 року вказані скарги було об’єднано в одне провадження та передано члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 липня 2018 року № 2133/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. (за підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), Курила А.В. (за підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») та відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду міста Києва Рибака І.О.

При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вбачала підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ластовки Н.Д. в частині доводів скарг щодо порушення правил територіальної підсудності під час розгляду клопотань про арешт майна, проведення розгляду клопотань про арешт майна без участі його власників, невідповідності журналів судових засідань вимогам статті 108 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

17 липня 2018 року (вх. № 43/1/13-18) до Вищої ради правосуддя надійшла заява адвоката Тарасенка Д.В. про відкликання дисциплінарної скарги, поданої в інтересах ТОВ «Агрікор Холдинг», стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д.

23 липня 2018 року (вх. №№ Д-240/1/7-18, Д-242/1/7-18) надійшли заяви адвоката Драганова Д.М. про відкликання дисциплінарних скарг, поданих в інтересах ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Сервіс Грейн», стосовно судді Ластовки Н.Д.

Відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовка Н.Д., Курило А.В. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, суддів Ластовку Н.Д., Курила А.В., представника судді Ластовки Н.Д. – адвоката Поліщук С.Ю., представника ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агропрайм Холдинг» – адвоката Кобзаря В.А., представника ТОВ «Кредит Експерт» – адвоката Савицьку С.Л., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення суддів, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. до дисциплінарної відповідальності, відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. та припинення стосовно нього дисциплінарного провадження з огляду на таке.

Стосовно дій судді Ластовки Н.Д.

19 грудня 2016 року суддею Ластовкою Н.Д. розглянуто та повністю задоволено низку клопотань про арешт майна у справі № 755/11308/16-к.

1. ТОВ «Агростем»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5112/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт на корпоративні права частки номінальною вартістю 941,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агростем», яка належить ОСОБА_1; об’єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися та користуватися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а саме на майновий комплекс сільськогосподарських будівель та споруд площею 5542,6 кв. м за адресою:  Житомирська область, Черняхівський район, село __________, із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агростем»; рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися таким майном (у кількості 5 автомобілів); транспортні засоби спеціального призначення, які на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися ними (у кількості трактор колісний – 9, причіп – 1).

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування майнового комплексу сільськогосподарських будівель та споруд площею 5542,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, село __________, та перебуває безпосередньо всередині зазначених об’єктів. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статті 173 КПК України в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині цих об’єктів. Так, апеляційний суд зазначив, що із клопотання вбачається, що слідчий, з-поміж іншого, просить накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить «Агростем», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, які зазначені в ухвалі слідчого судді, не зазначаючи при цьому ні найменування майна, ні його кількість, ні родових ознак, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Крім того, накладення арешту на «тощо» не передбачено кримінальним процесуальним законом України. З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку про необ’єктивність судового розгляду та істотне порушення вимог КПК України.

2. ТОВ «Агросет»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5118/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт: на корпоративні права з часткою номінальної вартості 3010000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агросет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агросет»; на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Агросет», із забороною розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів: нежитлову будівлю, склад № 1 розміром 283,4 кв. м; рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агросет», із забороною щодо розпорядження ними, а саме: автомобілі у кількості 9 штук, трактори, комбайни зернозбиральні, трактори колісні, самохідне шасі, машини для внесення рідких органічних добрив, навантажувач телескопічний, навантажувач фронтальний, борона, трактори гусеничні, бульдозер (загальна кількість 37 штук). Цією самою ухвалою передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування нежитлової будівлі – складу № 1 (колишній номер будівлі – 43), що розташоване за адресою: Харківська область, Балаклійський район, село __________ і знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам із зобов’язанням забезпечити належне зберігання майна. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам статті 173 КПК України в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), яке використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. Так, в ухвалі апеляційного суду зазначено, що, як вбачається з клопотання, слідчий, з-поміж іншого, просив накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Агросет», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовуються для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходяться безпосередньо всередині об’єктів, зазначених в ухвалі слідчого судді, не зазначаючи при цьому ні кількості майна, ні його родових ознак, ні найменування, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Крім того, накладення арешту на «тощо» не передбачено кримінальним процесуальним законом України. Зазначення слідчого судді в ухвалі про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. не ґрунтується на вимогах закону, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження того, що C. володіє корпоративними правами і майном ТОВ «Агросет», зазначеним у клопотанні слідчого. З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку про необ’єктивність судового розгляду та істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України.

3. ТОВ «Сервіс Грейн»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5121/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., та накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 65000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Сервіс Грейн», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Сервіс Грейн». Накладено арешт на земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Сервіс Грейн», перелік яких наведено в клопотанні слідчого, на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, заборонено розпоряджатися таким майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Сервіс Грейн» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а також в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій C. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині, що стосується арешту всього рухомого майна, яке використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону не доведено необхідності накладення арешту саме на це майно. Також апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині передачі арештованого майна на зберігання C., оскільки це суперечить вимогам статті 100 КПК України та може зашкодити здійсненню кримінального провадження.

4. ТОВ «Агрофірма «Рассвет»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5117/16) задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права, а саме: на частку номінальною вартістю 36 020 000,00 грн, що становить 89,1 % статутного капіталу ТОВ «Агрофірма «Рассвет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрофірма «Рассвет»; накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі, цілісні майнові комплекси, комплекси нежитлових будівель) та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо), яке знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів; накладено арешт на земельні ділянки, рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрофірма «Рассвет»; передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» з доповненнями задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на меблі, техніку тощо для використання та обслуговування нерухомого майна та передачі зазначеного майна на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам скасовано. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою контроль за виконанням ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року про накладення арешту на корпоративні права, а саме: на частку номінальною вартістю 36 020 000,00 грн, що становить 89,1 % статутного капіталу ТОВ «Агрофірма «Рассвет», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрофірма «Рассвет», а також про накладення арешту на земельні ділянки, об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрофірма «Рассвет», покладено на прокурора відділу прокуратури міста Києва Жилу О.Б. та слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва у цьому кримінальному провадженні Мурачова Р.В. У решті ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку в частині накладення арешту на меблі, техніку тощо, що використовуються для обслуговування нерухомого майна. У клопотанні слідчого про арешт майна має бути чітко зазначено перелік і види майна, яке належить арештувати. При розгляді клопотання зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею враховано не було, не з’ясовано і правової підстави для арешту цього майна, а тому висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, зокрема меблі, техніку тощо, є необґрунтованим. Крім того, слідчий суддя, покладаючи на потерпілу C. та її представників обов’язок здійснити відповідальне зберігання арештованого майна, порушив вимоги статті 100 КПК України.

5. ТОВ «Агрікор Холдинг»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5119/16) задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме: на частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрікор Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрікор Холдинг»; накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі) та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо), яке знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів; накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «Агрікор Холдинг»; передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу з уточненнями директора ТОВ «Агрікор Холдинг» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на рухоме майно (меблі, техніку тощо), яке використовується для обслуговування нерухомого майна, та передачі зазначеного майна на відповідальне зберігання потерпілій C. і її представникам скасовано. Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою контроль за виконанням ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року про накладення арешту на корпоративні права, а саме частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрікор Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «Агрікор Холдинг» про накладення арешту на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрікор Холдинг», покладено на прокурора відділу прокуратури міста Києва Жилу О.Б. та слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва у цьому кримінальному провадженні Мурачова Р.В. У решті ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку в частині накладення арешту на рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування нерухомого майна. У клопотанні слідчого про арешт майна має бути чітко зазначено перелік і види майна, що належить арештувати. При розгляді клопотання зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею враховано не було, не з’ясовано і правової підстави для арешту цього майна (меблів, техніки тощо), у зв’язку з чим висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, зокрема меблі, техніку тощо, є необґрунтованим. Крім того, слідчий суддя, покладаючи на потерпілу C. та її представників обов’язок здійснити відповідальне зберігання арештованого майна, порушив вимоги статті 100 КПК України.

6. ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5109/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором прокуратури міста Києва Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особа, а саме на частку номінальною вартістю 8 416 667,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» (далі – ТОВ «СЗПТ»), яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «СЗПТ». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», перелік якого наведено в клопотанні слідчого, заборонено розпоряджатись об’єктами нерухомого майна, накладено арешт на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів нерухомого майна. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись рухомим майном (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», перелік якого наведено в клопотанні слідчого. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись майном, а саме транспортними засобами спеціального призначення, які на праві приватної власності належать ТОВ «СЗПТ». Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам та зобов’язано вказаних осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «СЗПТ» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене прокурором прокуратури міста Києва Жилою О.Б., задоволено частково. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 8 416 667,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «СЗПТ», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «СЗПТ». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «СЗПТ», та заборонено розпоряджатись цим майном, а саме об’єктами нерухомого майна, та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів. Накладено арешт та заборонено розпоряджатись рухомим майном (транспортними засобами, транспортними засобами спеціального призначення), що на праві приватної власності належать ТОВ «СЗПТ». У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що слідчий суддя дійшов хибного висновку щодо співмірності вартості майна, яке підлягає арешту, із розміром шкоди, спричиненої потерпілій C. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № ___________ триває, а тому рішення про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

7. ТОВ «Агропрайм Холдинг»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5113/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 60 500,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агропрайм Холдинг», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки, що на праві власності належать ТОВ «Агропрайм Холдинг», заборонено розпоряджатися таким майном, накладено арешт на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо), що знаходиться безпосередньо всередині об’єктів нерухомого майна. Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), транспортні засоби спеціального призначення, що на праві власності належать ТОВ «Агропрайм Холдинг», заборонено розпоряджатися цим майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання законному володільцю, якого встановлено досудовим розслідуванням, – C. та зобов’язано її забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Агропрайм Холдинг» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, а також в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій C. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону слідчим не доведено необхідності накладення арешту саме на це майно. Відсутність конкретного переліку майна позбавляє суд можливості оцінити обставини, які зобов’язують його враховувати вимоги частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна. Апеляційний суд також зазначив, що передача на зберігання C. арештованого майна суперечить вимогам статті 100 КПК України та може зашкодити здійсненню кримінального провадження.

8. ТОВ «Агровіт»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5115/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 800 000 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агровіт», яка належить ТОВ «ФК Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агровіт», накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися та користуватися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі, комплекси будівель та споруд, навіс переобладнаний в зерносклад), та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, накладено арешт на земельну ділянку площею 2,7878 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на праві власності належить ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися нею, накладено арешт на рухоме майно, а саме на транспортні засоби (6 автомобілів «ГАРЗ», 3 автомобілі «СЗАП», 4 автомобілі «КАМАЗ», 2 автомобілі «RENAULT») та на транспортні засоби спеціального призначення (42 трактори колісних, 2 трактори гусеничних, 10 комбайнів зернозбиральних, навантажувачі, обприскувачі, сівалки, причепи, борони тощо), що на праві власності належать ТОВ «Агровіт», із забороною розпоряджатися ними. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит Експерт» – адвоката Кізленка В.А. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу про часткове задоволення клопотання слідчого. У задоволенні клопотання слідчого в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя безпідставно вирішив передати арештоване майно на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, а саме потерпілій C. та/або її представникам, із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна, оскільки з огляду на наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини вчинення кримінального правопорушення повинен був відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності юридичної особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб. Крім того, слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту на майно одночасно з питанням про передачу цього майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, вийшов за межі розгляду клопотання про арешт майна, а тому ухвала слідчого судді в цій частині є незаконною.

9. ТОВ «Елеватор Агро»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., накладено арешт на корпоративні права частки номінальною вартістю 66 000 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Елеватор Агро», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Елеватор Агро»; накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів; накладено арешт на земельні ділянки, що на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро»; накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпорядження ними; накладено арешт на транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Елеватор Агро», із забороною розпорядження ними. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Елеватор Агро» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасовано в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об’єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, та в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна. В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що у клопотанні слідчий, з-поміж іншого, просив накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ТОВ «Елеватор Агро», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об’єктів, зазначених в ухвалі слідчого судді. При цьому слідчий не зазначив у клопотанні ні кількості майна, ні його родових ознак, ні найменування, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, а накладення арешту на «тощо» взагалі не передбачено законом. Крім того, передача арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. не ґрунтується на вимогах закону, враховуючи, що у матеріалах провадження відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження того, що C. володіє корпоративними правами на майно, зазначене у клопотанні слідчого. Апеляційний суд також зазначив, що вказані обставини свідчать про необ’єктивність судового розгляду клопотання.

10. ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5116/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 15 147 735,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «ФК «Кредит Експерт», яка належить ТОВ «Корістер». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Кредит Експерт». Накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності ТОВ «Кредит Експерт», та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Кредит Експерт», та заборонено розпоряджатися таким майном, а саме об’єктами нерухомого майна (будівля пансіонату сімейного типу) та всім рухомим майном, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніка тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Корістер» ОСОБА_2 – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статті 132, 170-173 КПК України наклав арешт на перелічене у клопотанні слідчого майно, врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

11. ТОВ «Агрістейт»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5120/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 3 010 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрістейт», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрістейт». Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби, 24 автомобілі), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агрістейт», та заборонено розпорядження ними. Накладено арешт на транспортні засоби спеціального призначення (трактори, комбайни, автоскрепери, бульдозер, екскаватор, косарки самохідні), які на праві приватної власності належать ТОВ «Агрістейт».

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статей 131, 132, 170–173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 

12. ПСП «Нива»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5110/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 10 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» (далі – ПСП «Нива»), яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ПСП «Нива». Накладено арешт на транспортні засоби (самохідне шасі, комбайни, трактори, сівалки, культиватор, навантажувачі фронтальні, жниварку, сівалку, коток зубчатий, борону), які на праві приватної власності належать ПСП «Нива», накладено заборону щодо розпорядження ними.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства. Слідчий суддя з’ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи, надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

13. ТОВ «Сантагро»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5114/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 46 002,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Сантагро», яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Сантагро». Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належить ТОВ «Сантагро». Накладено арешт на транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Сантагро», заборонено розпоряджатися ними.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката Кізленка В.А. – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно ТОВ «Сантагро», перелік якого вказаний у клопотанні слідчого, діяв у спосіб і в межах, що передбачені чинним законодавством, арешт застосував правомірно, на засадах розумності та співмірності.

14. ТОВ «Корістер»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року (провадження № 1кс/755/5111/16) задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права, а саме: на частку номінальною вартістю 500,00 грн, що становить 0,0032 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить ОСОБА_2; на частку номінальною вартістю 15 299 500,00 грн, що становить 99,9968 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить компанії АТ «Кареймей Файненс». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Корістер».

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року в частині задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на корпоративні права, а саме частку номінальною вартістю 15 299 500,00 грн, що становить 99,9968 % статутного капіталу ТОВ «Корістер», яка належить компанії АТ «Кареймей Файненс», залишено без змін, а апеляційну скаргу представника компанії АТ «Кареймей Файненс» – ОСОБА_3 – без задоволення.

Апеляційний суд виходив із того, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, якими є вказані корпоративні права, а завданням такого арешту є запобігання можливості відчуження майна, його зникнення, втрати, використання, пошкодження або знищення. Слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статей 132170–173 КПК України наклав арешт на вказані корпоративні права, врахувавши наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши прийнятим рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

15. ДП «Агрофірма «Іскра»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 70 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу дочірнього підприємства «Агрофірма «Іскра» (далі – ДП «Агрофірма «Іскра»), яка належить ТОВ «ФК «Кредит Експерт». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ДП «Агрофірма «Іскра». Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ДП «Агрофірма «Іскра», заборонено розпоряджатися таким майном, а саме на об’єкти нерухомого майна та все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів. Накладено арешт на рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ДП «Агрофірма «Іскра», заборонено розпоряджатися цим майном.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» адвоката – Кізленка В.А. – без задоволення.

16. ТОВ «Агрейн Трейдінг»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 74 400,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Трейдинг». Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрейн Трейдинг». Накладено арешт на земельні ділянки ТОВ «Агрейн Трейдінг» та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Агрейн Трейдінг», а саме на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, та заборонено розпоряджатися таким майном. Передано арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язано цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року (справа № 11-сс/796/722/2017) апеляційну скаргу представника ТОВ «Агрейн Трейдинг» – адвоката ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року   скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., задоволено частково.  Накладено арешт на корпоративні права, а саме на частку номінальною вартістю 74 400,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Трейдинг», із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасників ТОВ «Агрейн Трейдинг». Накладено арешт на земельні ділянки ТОВ «Агрейн Трейдінг» та заборонено розпоряджатися ними. Накладено арешт на об’єкти нерухомого майна (зерносховища), що на праві власності належать ТОВ «Агрейн Трейдинг», та заборонено розпоряджатися таким майном. У задоволенні іншої частини клопотання слідчого відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, не підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження саме щодо цього майна.

17. ТОВ «Агрейн Менеджмент»

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Мурачова Р.В. про арешт майна, погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Жилою О.Б. Накладено арешт на корпоративні права юридичної особи, а саме на частку номінальною вартістю 950,40 грн, що становить 99 % статутного капіталу ТОВ «Агрейн Менеджмент», яка належить компанії Agrein Holding Limited (компанії «Агрейн Холдинг Лімітед»), а також на частку номінальною вартістю 9,60 грн, що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агрейн Менеджмент», яка належить компанії Agrein Finance Limited (компанії «Агрейн Файненс Лімітед»). Заборонено державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо зміни учасника ТОВ «Агрейн Менеджмент».

Таким чином, 19 грудня 2017 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Ластовка Н.Д. розглянула 17 клопотань слідчого про арешт майна та постановила ухвали про їх задоволення. У всіх випадках суддя повністю задовольнила усі вимоги слідчого, а саме:

- наклала арешт на корпоративні права підприємств;

- наклала арешт на рухоме майно (транспортні засоби) ПСП «Нива» та ТОВ «Сантагро»;

- наклала арешт на об’єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об’єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, що належать ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро»;

- передала арештоване майно ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро» на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам, зобов’язала цих осіб забезпечити належне зберігання майна.

Ухвалами апеляційного суду міста Києва скасовано ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року в частині накладення арешту на все рухоме майно, що використовується для обслуговування арештованих об’єктів нерухомого майна (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об’єктів, в частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання потерпілій C. та/або її представникам із зобов’язанням цих осіб забезпечити належне зберігання майна, а саме майна, що належить ТОВ «Агростем», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агросет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрейн Трейдінг».

Ухвалами апеляційного суду міста Києва залишено без змін ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року щодо ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агрістейт», ПСП «Нива», ТОВ «Сантагро», ТОВ «Корістер», ДП «Агрофірма «Іскра».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що, незважаючи на значні кількість та обсяг матеріалів вказаних клопотань слідчого (160–180 сторінок), суддя Ластовка Н.Д. розглянула їх швидко. Так, із журналів судових засідань вбачається, що розгляд кожного клопотання слідчого тривав приблизно 10–20 хвилин. Крім того, слід звернути увагу, що тексти ухвал слідчого судді Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року повністю дублюють тексти клопотань слідчого.

У письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, суддя Ластовка Н.Д. зазначила, що чинним КПК України передбачено, що накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину. Доводи кожного клопотання слідчого та додані до них матеріали містили достатньо даних, які вказували на відповідність майна, перелік якого наведено в клопотаннях слідчого, критеріям, визначеним статтею 98 КПК України. Стороною обвинувачення було доведено, що зазначене майно може бути використане як доказ у цьому кримінальному провадженні. Крім того, постановами слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва майно (нерухоме та рухоме, а також корпоративні права), зазначене у скаргах товариств, було визнано речовим доказом. Стосовно посилань у скаргах на те, що посадові особи товариств не мають відношення до кримінального провадження, суддя зазначила, що відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Суддя Ластовка Н.Д. також зазначала, що ухвали про накладення арешту на майно переглядалися в апеляційному порядку. У кожному з апеляційних переглядів щодо арешту майна ТОВ «Агрофірма Іскра», ПСП «Нива», ТОВ «Агростем», ТОВ «Сантагро», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агрофірма Рассвет», ТОВ «Агросет», ТОВ «Агрістейт», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агропрайм Холдинг» апеляційним судом міста Києва встановлено, що мета, вказана слідчим суддею, а саме передбачена пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, є дійсною, арешт з цієї підстави є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Стосовно доводів скарг щодо порушення порядку визначення способу зберігання арештованого майна суддя Ластовка Н.Д. вказала, що досудовим розслідуванням встановлено, що законним володільцем майна ТОВ «Агрофірма Іскра», ПСП «Нива», ТОВ «Агростем», ТОВ «Сантагро», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агрофірма Рассвет», ТОВ «Агросет», ТОВ «Агрістейт», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агропрайм Холдинг» є C. (у частках, що їй належать). Орган досудового розслідування не в змозі самостійно стежити за належним збереженням всього майна, на яке накладено арешт, оскільки це пов’язано зі значними витратами та труднощами щодо забезпечення контролю за його збереженням. Тому орган досудового розслідування вважав за необхідне передати майно, на яке планується накласти арешт, законному володільцю, якого встановлено досудовим розслідуванням, – C. Загальна вартість майна згідно з висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз становила 1 598 555 002,5 грн, тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із клопотанням про визначення порядку та умов його зберігання до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядалося згідно із статтями 171–173 КПК України. Завдяки цьому було забезпечено збереження істотних ознак та властивостей арештованого майна як речового доказу шляхом розгляду такого звернення заявника у рамках розгляду клопотання про арешт, що повною мірою кореспондується з нормами статті 100 КПК України. Щодо посилань у скарзі на недотримання вимог статті 100 КПК України суддя Ластовка Н.Д. вказала, що в ухвалах апеляційного суду міста Києва зазначено про незгоду колегії суддів з рішенням суду першої інстанції в частині передачі майна, на яке накладено арешт, на зберігання C., оскільки це суперечить вимогам статті 100 КПК України та може зашкодити здійсненню кримінального провадження. Однак під час розгляду клопотань місцевим судом було встановлено, що прокуратура міста Києва не має змоги зберігати вказане майно, тому така аргументація суперечить вимогам частини шостої статті 100 КПК України.

Розгляд клопотань відбувався без повідомлення представників товариств, пов’язаних з ними осіб та без участі державного реєстратора, оскільки про це просив заявник у своїх клопотаннях у зв’язку з наявністю суттєвого ризику подальшого переоформлення корпоративних прав товариств на третіх осіб.

На думку судді Ластовки Н.Д., вона як слідчий суддя забезпечила розгляд вказаних клопотань у розумні строки, тобто строки, об’єктивно необхідні для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Журнали судових засідань оформлені відповідно до вимог статті 108 КПК України.

Стосовно доводів скарг про ненадіслання сторонам копій ухвал у строк, визначений статтею 173 КПК України, суддя Ластовка Н.Д. зазначила, що ці судові рішення не були направлені сторонам наступного робочого дня у зв’язку із надмірним навантаженням секретаря судових засідань. До Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) ухвали від 19 грудня 2016 року були надіслані 19 січня 2017 року у зв’язку надмірним навантаженням судді.

У додаткових письмових поясненнях, датованих 31 липня 2018 року, суддя Ластовка Н.Д. вказала, що внесення до ЄДРСР ухвал від 19 грудня 2016 року «з деякою затримкою» (19 січня 2017 року) пояснюється надмірним навантаженням судді, підготовкою судом статистичного звіту за рік, перебуванням судді у відпустці у період з 3 по 18 січня 2017 року. Суддя зазначила, що ухвали «є об’ємними, … відповідно на їх виготовлення потрібно було затратити певну кількість часу …».

Суддя також наполягала на тому, що викладені в ухвалі твердження про відсутність в постановлених 19 грудня 2016 року ухвалах відомостей щодо найменування майна, його кількість, родові ознаки прямо суперечать матеріалам справи.

Швидкий розгляд клопотань суддя пояснила прагненням виконати передбачені частиною першою статті 2 КПК України завдання кримінального провадження, зокрема забезпечити швидкий судовий розгляд. На думку судді Ластовки Н.Д., її досвід роботи на посаді судді з 1998 року дає можливість справедливо вирішувати справи навіть у короткі строки.

Суддя Ластовка Н.Д. також вважала, що нею не порушено права власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, чиє право власності порушено. Доказом відсутності порушення права власності суддя вважає відсутність звернень до суду осіб, які вважають себе власниками майна із клопотаннями про скасування його арешту.

Крім того, суддя Ластовка Н.Д. не погодилася із твердженням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи стосовно неї щодо вирішення господарського спору відповідно до положень частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Зазначила, що вирішення питання про накладення арешту на майно здійснювалось в рамках кримінального провадження.

У частині ненадіслання сторонам у справі копій ухвал, постановлених 19 грудня 2016 року, суддя Ластовка Н.Д. послалася на те, що надсилання копій ухвал не належить до обов’язків судді, завданням якого є здійснення правосуддя. Надіслання копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, згідно з пунктом 2.9 посадової інструкції секретаря судового засідання Дніпровського районного суду міста Києва, затвердженої керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва 23 січня 2014 року, належить до обов’язків секретаря судового засідання.

Суддя Ластовка Н.Д. також послалася на те, що твердження, викладені в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи стосовно неї, начебто свідчать про повторний перегляд прийнятих судових рішень та порушують її незалежність як судді. Зазначила про відсутність в її діях як істотного дисциплінарного проступку, так і будь-яких дисциплінарних проступків, вказувала на обставини, що характеризують її позитивно, та значне навантаження.

У поясненнях, наданих у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Ластовка Н.Д. та її представник підтримали доводи письмових пояснень, наданих раніше, та додаткових письмових пояснень.

На запитання членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Ластовка Н.Д. зазначила, що всі судові рішення, постановлені за результатами розгляду клопотань 19 грудня 2016 року, були нею проголошені саме цього дня. Також вказала, що всі судові рішення роздруковувалися до їх підписання з використанням комп’ютерної програми «Д-3».

Відповідаючи на запитання про правову підставу передачі арештованого майна потерпілій C., суддя послалася на пункт 2 частини шостої статті 100 КПК України («речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню … передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження»).

Суддя Ластовка Н.Д. не змогла пояснити різниці між часткою у майні сільськогосподарських підприємств C., яка згідно з її письмовими поясненнями первісно становила 1/2, і обсягом майна, яке було передано C. ухвалами, постановленими під головуванням судді Ластовки Н.Д. (у більшості випадків – всі корпоративні права на підприємства та все або, принаймні, основна частина майна відповідних підприємств).

Крім того, суддя Ластовка Н.Д. не змогла пояснити мету накладення арешту на корпоративні права, а саме які речові докази планувалося зберегти шляхом накладення арешту на такі права.  

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно доводів скарг про накладення арешту на майно (корпоративні права, нерухоме майно, рухоме майно (транспортні засоби)) без належних правових підстав Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин другої, третьої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Ластовка Н.Д. під час розгляду клопотань слідчого про арешт майна допустила низку грубих порушень норм процесуального права.

Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Таким чином, закон вимагає від особи, яка звертається з клопотанням про арешт майна, конкретизувати, яке саме майно підлягає арешту. Відсутність конкретного переліку майна позбавляє суд можливості оцінити ті обставини, які потрібно враховувати відповідно до вимог статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна.

Зі справ, які надійшли з Дніпровського районного суду міста Києва на запит члена Вищої ради правосуддя, вбачається, що у клопотаннях слідчого не наведено конкретного переліку рухомого майна ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро», на яке він просив накласти арешт.

Проте суддя Ластовка Н.Д. на вказані обставини уваги не звернула, ухвалами від 19 грудня 2016 року наклала арешт на нерухоме майно, що використовується для обслуговування об’єктів нерухомості (меблі, техніку тощо) ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «ФК «Кредит Експерт», ТОВ «Агростем», ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро», не зазначаючи при цьому ні найменування рухомого майна, ні його кількості, ні родових ознак, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Також суддею не було з’ясовано правової підстави арешту цього майна. Крім того, накладення арешту на невизначений обсяг майна («тощо») кримінальним процесуальним законом не передбачено.

За таких умов пояснення судді Ластовки Н.Д., яка стверджує про зазначення в постановлених 19 грудня 2016 року ухвалах найменування майна, його кількості, родових ознак при накладенні арешту на рухоме майно вказаних юридичних осіб, явно суперечить матеріалам дисциплінарного провадження.

При цьому частиною ухвал слідчого судді (стосовно ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро») передбачено не просто арешт майна, а й передання його іншій особі. Такі дії, вчинені за відсутності правових підстав, є свавільними, особливо враховуючи, що арешт накладено у стислий проміжок часу на дуже великий обсяг майна особливо високої вартості.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 173 КПК України слідчий суддя мав застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності юридичної особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

У цьому випадку мова йшла про дії, що не охоплювалися поняттям «арешт майна» і були явно незаконним втручанням у господарську діяльність відповідних юридичних осіб.

Частиною другою статті 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов’язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини (ті, що належать до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля), такої самої вартості – для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Суддя Ластовка Н.Д. на порушення вказаних вимог закону безпідставно вирішила передати арештоване майно потерпілій C. та/або її представникам.

Крім того, суддя Ластовка Н.Д., вирішуючи питання про накладення арешту на майно одночасно з питанням про передачу цього майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження, вийшла за межі розгляду питання про арешт майна, оскільки рішення щодо речових доказів не є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто перебуває поза межами положень не тільки глави 17 КПК України, яка регулює питання арешту майна, а й розділу ІІ КПК України, який визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування. Вирішення питання про речові докази на стадії досудового розслідування може мати місце лише у випадках, визначених частиною сьомою статті 100 КПК України, за відповідним клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається згідно зі статтями 171–173 КПК України. Такими випадками є відсутність згоди власника на передачу речових доказів для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передача речових доказів для їх технологічної переробки або знищення, якщо вони належать до вилучених з обігу предметів чи товарів або якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Жоден із наведених випадків до вирішеного слідчим суддею питання про передачу майна на відповідальне зберігання іншій стороні кримінального провадження не належить.

Враховуючи викладене, суддя Ластовка Н.Д. передала потерпілій C. на відповідальне зберігання майно особливо високої вартості. Як вбачається з пояснень судді Ластовки Н.Д., згідно з висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість часток C.  становила 1 598 555 002,5 грн, при цьому їй було передано не лише відповідні корпоративні права, а все майно відповідних юридичних осіб. Фактично судом було вирішено господарський спір без проведення змагального судового розгляду. Суддя взагалі не звернула уваги на те, що, виходячи із версії обвинувачення, на початку конфлікту C. та Овчаренко П.В. володіли активами компаній у рівних частинах.

За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що при постановленні ухвал про арешт майна, якими фактично вирішено питання про права та обов’язки власників майна, суддя Ластовка Н.Д. порушила вимогу щодо загальної справедливості судового процесу, тому суд під її головуванням не діяв як «суд, встановлений законом» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, чим було порушено право сторін на справедливий суд, гарантоване цією статтею. Таке розуміння положень статті 6 Конвенції та відповідно змісту права на справедливий суд підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, зокрема, у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко та Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначено, що «суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що зазначалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Пояснення судді Ластовки Н.Д. зазначеного висновку не спростовують.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку не лише про незаконність дій слідчого судді, а й про умисність допущеного порушення, що загалом свідчить про упередженість судді при розгляді справи. Постановлені 19 грудня 2016 року ухвали не містять посилань на норму процесуального закону, якою б надавалося право слідчому судді вирішити питання про передачу майна (в цьому випадку навіть без визначення його чіткого переліку, причому майна особливо великої вартості) потерпілому – стороні корпоративного конфлікту.

Відповідаючи на запитання про правову підставу передачі арештованого майна потерпілій C., суддя Ластовка Н.Д. послалася на пункт 2 частини шостої статті 100 КПК України, згідно з яким речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження. Це посилання судді відсутнє в тексті постановлених нею ухвал та є, вочевидь, неналежним, що не могло не бути очевидним для Ластовки Н.Д. як досвідченої судді з великим досвідом роботи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зважає на те, що суддя Ластовка Н.Д. не змогла пояснити розбіжності між часткою у майні сільськогосподарських підприємств C., яка згідно з її письмовими поясненнями первісно становила 1/2, і обсягом майна, яке постановленими під її головуванням ухвалами було передано C.

За таких обставин неналежним є посилання судді на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, якими суддя намагалася обґрунтувати те, що вирішене нею питання не є вирішенням господарського спору, а вирішення питання про накладення арешту на майно здійснюється в рамках кримінального провадження. Зазначений аргумент судді підлягає відхиленню з огляду на те, що суддя Ластовка Н.Д. не обмежилася накладенням арешту на відповідне майно (що належить до повноважень слідчого судді), але, крім того, за відсутності відповідних повноважень передала майно у користування одній зі сторін корпоративного конфлікту, якої стосувалося відповідне кримінальне провадження.

Вирішуючи питання про фактичне володіння спірним майном (корпоративними правами, нерухомим та рухомим майном відповідних юридичних осіб), суддя вирішила питання про цивільні та господарські права і обов’язки, не будучи уповноваженою на це законом, з огляду на що дії суду під її головуванням не можуть вважатися діями «суду, встановленого законом».

Виконання ухвал слідчого судді в частині передачі арештованого майна на зберігання потерпілій або її представникам призвело б до явно непропорційного та незаконного обмеження права власності товариств, позбавлення можливості правомірно володіти та користуватися своїм майном особливо високої вартості, припинення правомірної господарської діяльності юридичних осіб.

Передання арештованого майна на зберігання потерпілій здійснено суддею Ластовкою Н.Д. поза межами її повноважень, визначених КПК України, та призвело до порушення основоположних прав людини – права власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції та права на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції.

Зазначені вище положення закону, що були порушені суддею Ластовкою Н.Д., є чіткими та однозначними, а судові рішення, які їм не відповідають, – несправедливими для будь-якого стороннього спостерігача. Вказане свідчить про те, що допущені суддею порушення (констатовані судом апеляційної інстанції) не є наслідком звичайної суддівської помилки, а мають ознаки умисних дій. Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Ластовкою Н.Д. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод – права власності та права на справедливий суд).

Доводи судді Ластовки Н.Д. про те, що нею не порушено право власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, чиє право власності порушено, не можуть бути взяті до уваги у зв’язку з тим,що, передавши майно ТОВ «Агросет», ТОВ «СЗПТ», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агрофірма «Рассвет», ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агровіт», ТОВ «Агропрайм Холдинг», ТОВ «Агрейн Трейдінг», ТОВ «Елеватор Агро» іншій особі, суддя порушила право власності саме цих товариств, що є очевидним.

При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із того, що поняття «основоположні права людини», яке використовується у пункті 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повинно тлумачитися у розумінні, загальноприйнятому у механізмі захисту основоположних прав людини за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У свою чергу, згідно з усталеним тлумаченням Конвенції під основоположними правами людини, що нею гарантуються, розуміються у тому числі і права юридичних осіб (див., наприклад, пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України», яким було констатовано, що «спосіб, в який проводився  та закінчився судовий розгляд справ» призвів до порушення права заявника, гарантованого статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх підписання.

Усі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. від 19 грудня 2016 року, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчого про арешт майна, були надіслані до ЄДРСР через місяць, тобто 19 січня 2017 року.

У письмових поясненнях суддя Ластовка Н.Д. зазначила, що несвоєчасне надіслання до ЄДРСР копій ухвал від 19 грудня 2016 року зумовлено її надмірним навантаженням. Ці пояснення суддя підтримала і в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зазначивши про необхідність підготовки судом статистичного звіту за рік, перебування у відпустці у період з 3 по 18 січня 2017 року. Суддя також зазначила, що ухвали «є об’ємними, … відповідно на їх виготовлення потрібно було затратити певну кількість часу».

За результатами моніторингу ЄДРСР встановлено, що 19 грудня 2016 року суддею Ластовкою Н.Д. розглядалися клопотання слідчих в інших кримінальних провадженнях, а також цивільні справи, за результатами розгляду яких ухвалювалися судові рішення по суті спору.

Показовим є те, що інші процесуальні документи, постановлені не за результатами розгляду клопотань слідчого у справі № 755/11308/16-к, були надіслані до ЄДРСР у день їх ухвалення, тобто 19 грудня 2016 року, або через кілька днів після їх ухвалення (21, 27 грудня 2016 року).

Також, відповідаючи на запитання членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Ластовка Н.Д. зазначила, що всі судові рішення, постановлені за результатами розгляду клопотань 19 грудня 2016 року, були нею проголошені саме цього дня.

Вказала, що всі судові рішення роздруковувалися до їх підписання з використанням автоматизованої системи діловодства суду «Д-3».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги, що згідно з поясненнями судді Ластовки Н.Д. всі ухвали, постановлені нею 19 грудня 2016 року, були виготовлені, як того вимагає процесуальний закон, до моменту їх проголошення, тобто 19 грудня 2016 року. При цьому, як вбачається із матеріалів відповідних кримінальних проваджень, ухвали роздруковувалися із використанням комп’ютерної програми «Д-3», про що свідчить наявність відповідного штрих-коду на роздрукованих текстах ухвал. За таких обставин надіслання до ЄДРСР копій вже виготовлених та наявних у програмі «Д-3» ухвал могло бути здійснене шляхом виконання кількох дуже простих операцій в комп’ютерній програмі за лічені секунди. За таких умов причини несвоєчасного надіслання ухвал до ЄДРСР, на які посилається суддя Ластовка Н.Д., не можуть бути визнані поважними. Навпаки, ненадіслання копій ухвал до ЄДРСР у сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду дисциплінарної справи, свідчить про упередженість судді Ластовки Н.Д. та допущення нею порушень умисно. На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, несвоєчасне надіслання до ЄДРСР саме копій ухвал, постановлених у відповідному кримінальному провадженні, свідчить про упередженість судді під час розгляду клопотань про арешт майна у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Ластовка Н.Д. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР), наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що у матеріалах справ за клопотаннями слідчого про арешт майна відсутні підтвердження виконання суддею Ластовкою Н.Д. вимог частини сьомої статті 173 КПК України стосовно надсилання особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, постановленої ухвали (згідно із вказаною нормою ухвала має бути надіслана не пізніше наступного робочого дня після її постановлення).

Посилання судді Ластовки Н.Д. на те, що надсилання ухвал у цьому випадку не є обов’язком судді, завданням якого є здійснення правосуддя, не повною мірою узгоджуються із нормами чинного законодавства.

Покладення локальним нормативно-правовим актом (пункт 2.9 посадової інструкції секретаря судового засідання Дніпровського районного суду міста Києва, затвердженої керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва 23 січня 2014 року) обов’язку щодо безпосереднього надіслання копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, на секретаря судового засідання не знімає із судді, у провадженні якого перебуває справа, відповідальності за дотримання під час її розгляду вимог законодавства та забезпечення дотримання прав учасників процесу, а також за виконання завдань кримінального провадження, до яких відповідно до частини першої статті 2 КПК України належить, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Враховуючи, що у жодному із 17 кримінальних проваджень, розглянутих 19 грудня 2016 року суддею Ластовкою Н.Д., вимоги частини сьомої статті 173 КПК України виконані не були, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що порушення прав осіб, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт, є щонайменше наслідком неналежного ставлення судді до виконання своїх службових обов’язків.

При цьому допущене порушення унеможливлювало реалізацію особами, питання про арешт майна яких було вирішено, їхніх процесуальних прав на оскарження відповідних ухвал. Хоча постановлені ухвали через певний час були оскаржені в апеляційному порядку, як пояснив адвокат Кобзар В.А. при розгляді дисциплінарної справи, це стало можливим не завдяки виконанню суддею Ластовкою Н.Д. вимог кримінального процесуального закону, а через те, що особами, питання про арешт майна яких було вирішено, було вжито додаткових заходів для з’ясування, чи не постановляв Дніпровський районний суд міста Києва відповідних ухвал.

Безпідставне ненадіслання учасникам судового процесу копій ухвал, постановлених за результатами розгляду клопотань слідчого про арешт майна, свідчить про вчинення суддею Ластовкою Н.Д. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що розгляд суддею Ластовкою Н.Д. клопотань слідчого про арешт майна мав формальний характер та не був спрямований на справедливий розгляд клопотань з метою забезпечення завдань кримінального провадження. Також варто звернути увагу, що значну кількість ухвал постановлено суддею Ластовкою Н.Д. із грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону. Враховуючи очевидність зазначених вище порушень, допущених суддею Ластовкою Н.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки умисних дій.

За результатами розгляду дисциплінарної справи, враховуючи очевидний і грубий характер порушень, допущених суддею Дніпровського районного суду міста Києва Ластовкою Н.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії вказаної судді містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, допущені суддею Ластовкою Н.Д. грубі порушення закону істотно підривають суспільну довіру до суду. Вирішення суддею питань про права і обов’язки на майно особливо великої вартості поза межами повноважень, наданих законом, без оприлюднення відповідних судових рішень та без їх направлення особам, питання про права і обов’язки яких вирішене, стороннім спостерігачем не може сприйматися інакше, як прояв сваволі, яка є несумісною з самим поняттям правосуддя.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Таким чином, строк застосування до судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з характеристикою, підписаною головою апеляційного суду міста Києва Головачовим Я.В., Ластовка Н.Д., обіймаючи посаду голови Дніпровського районного суду міста Києва, проводить дієву роботу зі створення належних умов для виконання суддями та працівниками апарату суду своїх повноважень. Свідченням цього є статистичні показники роботи суду та рівень налагодженості співпраці Дніпровського районного суду міста Києва із судами вищих інстанцій. У Дніпровському районному суді міста Києва на належному рівні та відповідно до вимог закону організовано роботу з реєстрації та надсилання апеляційних скарг до суду апеляційної інстанції, виконання контрольних завдань. Належна увага приділяється питанням внутрішньої діяльності суду, вивченню та узагальненню судової практики, підвищенню рівня кваліфікації суддів, працівників апарату суду. Ластовка Н.Д. користується повагою та авторитетом серед суддів та працівників апарату Дніпровського районного суду міста Києва.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 23 липня 2018 року № 27-3843/18 повідомила Вищу раду правосуддя про те, що суддя Дніпровського районного суду міста Києва Ластовка Н.Д. до дисциплінарної відповідальності Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не притягувалася.

Згідно з відомостями офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2017 року № 612/3дп/15-17 суддю Дніпровського районного суду міста Києва Ластовку Н.Д. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади. Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 січня 2018 року № 260/0/15-18 скасовано частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2017 року № 612/3дп/15-17,  ухвалено нове рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н.Д., дисциплінарне провадження припинено. Вища рада правосуддя виходила з того, що суддею Ластовкою Н.Д. вчинено дисциплінарний проступок, проте до неї не може бути застосовано дисциплінарне стягнення у зв’язку із закінченням строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, з одного боку, позитивну характеристику судді, а з іншого – характер грубих порушень, допущених суддею Ластовкою Н.Д., які свідчать про необ’єктивне та несправедливе здійснення нею правосуддя у низці справ, у яких без правових підстав та з явним виходом за межі повноважень слідчого судді вирішено долю майна особливо великої вартості, зважаючи на те, що суддя раніше вчиняла дії, які утворюють дисциплінарний проступок, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Ластовки Н.Д. дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Стосовно дій судді Курила А.В.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В. ухвалою від 19 червня 2017 року (справа № 755/18473/16-к) відмовив у задоволенні клопотання представника ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» – адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ___________ від 29 серпня 2015 року.

Підставою для накладення арешту на майно і корпоративні права ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» було забезпечення збереження речових доказів. Відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5, суддя Курило А.В. виходив із того, що питання обґрунтованості накладення арешту майна вже було предметом розгляду під час перегляду ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва. Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року встановлено, що у цьому кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути пошкоджене, зіпсоване, знищене, передане або відчужене, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано. Слідчий суддя Курило А.В. враховував положення Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, послався на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» від 9 червня 2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року, «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року. З урахуванням зазначеного суддя Курило А.В. вважав, що в арешті майна на цей час не відпала потреба, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти органи досудового розслідування із дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

При цьому за результатами розгляду аналогічного клопотання представника власника майна – компанії АТ «Караймер Файненс» про скасування арешту майна (справа № 755/11308/16-к, провадження 1кс/755/4321/17) суддя Курило А.В. постановив ухвалу від 16 серпня 2017 року про задоволення такого клопотання та скасування арешту майна на корпоративні права, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року. У цьому випадку суддя Курило А.В. не вважав за потрібне врахувати, що обґрунтованість накладення арешту у цій справі також була перевірена апеляційним судом міста Києва. Слідчий суддя Курило А.В. вказав, що, перевіривши та дослідивши всі обставини справи, проаналізувавши докази, надані сторонами, суд встановив, що корпоративні права не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, вони не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об’єктом протиправних дій та не набуті протиправним шляхом.

Таким чином, у двох аналогічних випадках слідчий суддя Курило А.В. прийняв протилежні рішення без наведення будь-яких пояснень щодо підстав зміни своєї позиції.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що протилежні рішення, прийняті за результатами розгляду схожих клопотань за встановлених обставин, не свідчать про упередженість судді, оскільки можуть бути пояснені відмінностями у підставах їх прийняття.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. від 12 вересня 2017 року (справа № 755/11308/16-к, провадження № 1о/755/20/17) задоволено заяву адвоката ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3124/17) про надання тимчасового доступу до речей і документів. Скасовано ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3124/17), якою надано розпорядження прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Літвіновій В.В., прокурору Київської місцевої прокуратури № 8 Сергєєвій А.С., слідчому слідчої групи – начальнику першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва прокуратури міста Києва Білоусу Ю.В., особам, які включені до складу слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні № ______________ від 12 серпня 2015 року, та особам, які діють за їхнім дорученням, забезпечити тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю та знаходяться в ПАТ «Альфа-Банк». Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи – начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоуса Ю.В. про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ________ від 12 серпня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. від 12 вересня 2017 року (справа № 755/11308/16-к, провадження № 1о/755/23/17) задоволено заяву адвоката ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3125/17), про надання тимчасового доступу до речей і документів. Скасовано ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3125/17), якою надано розпорядження прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Літвіновій В.В., прокурору Київської місцевої прокуратури № 8 Сергєєвій А.С., слідчому слідчої групи – начальнику першого слідчого відділу  управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва прокуратури міста Києва Білоусу Ю.В., особам, які включені до складу слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні № _____________ від 12 серпня 2015 року, та особам, які діють за їхнім дорученням, забезпечити тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю та знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи – начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоуса Ю.В., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____________ від 12 серпня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. від 12 вересня 2017 року (справа № 755/11308/16-к, провадження № 1о/755/24/17) задоволено заяву адвоката ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3129/17) про надання тимчасового доступу до речей і документів. Скасовано ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3129/17), якою надано розпорядження прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Літвіновій В.В., прокурору Київської місцевої прокуратури № 8 Сергєєвій А.С., слідчому слідчої групи – начальнику першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоусу Ю.В., особам, які включені до складу слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні № ____________ від 12 серпня 2015 року, та особам, які діють за їхнім дорученням, забезпечити тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю та знаходяться в ПАТ КБ «Приватбанк». Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи – начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоуса Ю.В., про тимчасовий доступ до речей і документів у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____________ від 12 серпня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила А.В. від 12 вересня 2017 року (справа № 755/11308/16-к, провадження № 1о/755/27/17) задоволено заяву адвоката ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3128/17) про надання тимчасового доступу до речей і документів. Скасовано ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року у справі № 755/11308/16-к (провадження № 1кс/755/3128/17), якою надано розпорядження прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Літвіновій В.В., прокурору Київської місцевої прокуратури № 8 Сергєєвій А.С., слідчому слідчої групи – начальнику першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоусу Ю.В., особам, які включені до складу слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні № _____________ від 12 серпня 2015 року, та особам, які діють за їхнім дорученням, забезпечити тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю та знаходяться в акціонерному банку «Південний». Постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого  слідчої групи – начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Білоуса Ю.В., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № __________________ від 12 серпня 2015 року.

Вказані ухвали обґрунтовано тим, що відповідно до висновку за результатами проведення комісійної додаткової судово-економічної експертизи № 6072/6073/10761-10766/17-46 від 23 червня 2017 року, який згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі – КНДІСЕ) разом із матеріалами кримінального провадження був надісланий до прокуратури міста Києва, C. не заподіяно збитків, незалежно від того, законно чи незаконно відбулося відчуження корпоративних прав. З висновку зазначеної вище експертизи вбачається, що на порушення частини шостої статті 163 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, документи, що становлять банківську таємницю та знаходяться в банківських установах, доступ до яких було надано слідчим суддею, до КНДІСЕ не надсилались.

З наведеного суддя Курило А.В. вбачав, що на момент постановлення слідчим суддею судового рішення від 9 червня 2017 року за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № _______________ слідчому судді не було відомо, що документи, які становлять банківську таємницю та знаходяться в банківських установах, доступ до яких було надано слідчим суддею, не будуть направлені до КНДІСЕ. Аналізуючи викладене, слідчий суддя Курило А.В. дійшов висновку про наявність нововиявлених обставин, передбачених пунктом 5 частини другої статті 459 КПК України, а саме інших обставин, які не були відомі суду на час розгляду клопотання прокурора та при ухваленні судових рішень і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 9 червня 2017 року, що є підставою для її перегляду та вказує на необхідність скасування вказаної вище ухвали слідчого судді.

Ухвали слідчого судді Курила А.В. від 12 вересня 2017 року скасовано ухвалами апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня, 14, 16 листопада 2017 року (справи №№ 11-сс/796/4846/2017, 11-сс/796/4863/2017, 11-сс/796/4859/2017, 11-сс/796/4854/2017).

Апеляційний суд виходив із того, що такі рішення слідчого судді не можуть бути визнані законними, оскільки слідчий суддя відповідно до кримінального процесуального законодавства України взагалі не має права переглядати за нововиявленими обставинами будь-які судові рішення. Такий висновок є очевидним, з огляду на те, що види судових рішень визначені статтею 369 КПК України, згідно з якою вони можуть бути викладені у формі вироку або ухвали суду. Із цього випливає, що ухвали слідчого судді не віднесені до рішень, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому статтею 466 КПК України. Зокрема, за змістом частини першої статті 110 КПК України рішення слідчого судді віднесені до категорії процесуальних рішень, які приймаються під час досудового розслідування, а не під час судового провадження, у зв’язку із чим вони не відповідають критерію стадії кримінального провадження, на якій виносяться судові рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Крім того, главою 34 КПК України визначено порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, згідно з яким можливості переглянути за нововиявленими обставинами рішення саме слідчого судді взагалі не передбачено.

Водночас відповідно до частини першої статті 467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами саме суд, а не слідчий суддя має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити нову ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, тобто за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами рішення може винести тільки суд. Причому відповідно до частини сьомої статті 31 КПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально), а це означає, що суд одноособово або колегіально не уповноважений переглядати за нововиявленими обставинами рішення слідчого судді, оскільки за змістом вказаної норми закону переглядати рішення слідчого судді за нововиявленими обставинами мав би інший слідчий суддя того самого суду, що КПК України не передбачено.

У письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, суддя Курило А.В. зазначив, що під час розгляду справ №№ 1о/755/20/17, 1о/755/23/17, 1о/755/24/17, 1о/755/27/17 він ретельно перевірив їх матеріали та доводи, взяв до уваги нововиявлену обставину, а саме висновок комісійної додатково судово-економічної експертизи № 6072/6073/10761-10766/17-45 від 23 червня 2017 року, згідно з яким C. не заподіяно збитків внаслідок відчуження корпоративних прав. За результатами розгляду вказаних справ було постановлено ухвали про задоволення заяв адвоката ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_7, та скасовано ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва Бірси О.В. від 9 червня 2017 року. На думку судді Курила А.В., вказані ухвали були постановлені відповідно до вимог КПК України.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Курило А.В. додатково пояснив, що при постановленні ухвал про задоволення заяв про перегляд ухвал слідчого судді за нововиявленими обставинами ним було ретельно вивчено та враховано практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі – ВССУ), відповідно до якої перегляд ухвал слідчого судді за нововиявленими обставинами можливий. Суддя Курило А.В. послався на ухвали ВССУ від 22 червня 2017 року у справі № 454/1901/13-к та від 7 вересня 2017 року у справі
№ 11-о/785/2/17. Зокрема, зазначив, що ВССУ дійшов висновку, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті усі судові рішення, які набрали законної сили. При цьому заперечень проти перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді глава 34 КПК України не містить. Частиною другою статті 467 КПК України передбачено, що судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом, для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. Крім того, суддя Курило А.В. вказав, що такої самої практики дотримується і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, та послався, зокрема на постанову вказаного суду касаційної інстанції від 5 червня 2018 року.         

Нововиявленими обставинами суддя Курило А.В. вважав відсутність у сторони обвинувачення наміру використати докази, отримані в результаті доступу до речей і документів, у спосіб, вказаний у клопотанні.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати представники ТОВ «Сервіс Грейн», ТОВ «Агрікор Холдинг», ТОВ «Агропрайм Холдинг» – адвокат Кобзар В.А., представник ТОВ «Кредит Експерт» – адвокат Савицька С.Л. пояснили, що позиція заявника та сторони обвинувачення у відповідному кримінальному провадженні була недобросовісною; наразі кримінальне провадження закрите, законність закриття провадження перевірена судами різних інстанцій. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, які до їх скасування так і не були виконані, був, на думку заявників, єдиним способом запобігти завданню невиправданої шкоди інтересам юридичних осіб, до речей і документів яких передбачалося отримати доступ, яка була б заподіяна у разі виконання ухвал. Така шкода полягала б, насамперед, в ускладненні ділових відносин між відповідними юридичними особами та банківськими установами, що, зокрема, могло ускладнити або взагалі унеможливити отримання ними кредитів.

За результатами моніторингу ЄДРСР встановлено, що за весь час роботи на посаді судді Курило А.В. постановив лише 4 ухвали про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, а саме у справі № 755/11308/16-к. Стосовно вказаного суддя Курило А.В. пояснив, що інших випадків розгляду клопотань про перегляд ухвал слідчого судді за нововиявленими обставинами у його практиці не було, чим і пояснюється відсутність ухвалених ним відповідних судових рішень з аналогічних питань. Таке твердження під час розгляду дисциплінарної справи спростоване не було.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що перегляд слідчим суддею Курилом А.В. ухвал слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів не відповідав вимогам процесуального закону (був здійснений за межами повноважень слідчого судді).

Водночас відповідно до частини другої статті 106 Закону України скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

За результатами розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які б вказували на недобросовісні дії судді Курила А.В., наявність у нього умислу на вчинення дій, що суперечать завданням кримінального провадження, або його неналежне ставлення до виконання службових обов’язків.

За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Курила А.В. складу дисциплінарного проступку, а отже, відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. З огляду на вказане, відповідно до вимог частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження стосовно судді Курила А.В. слід припинити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Дніпровського районного суду міста Києва Ластовку Нелю Дмитрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Відмовити у притягненні судді Дніпровського районного суду міста Києва Курила Андрія Віталійовича до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження стосовно нього припинити.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.

 

Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.Ю. Мамонтова

Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
А.А. Овсієнко

М.П. Худик
Л.А. Швецова