View Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши пропозицію Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя про закриття дисциплінарного провадження, порушеного рішенням Вищої ради правосуддя від 16 червня 2020 року № 1851/0/15-20 стосовно Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка Зеновія Васильовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 4 червня 2020 року надійшло депутатське звернення народного депутата України Тарасенка Тараса Петровича, в якому зазначено, що наприкінці травня цього року в судах, зокрема у Господарському суді Сумської області, Одеському апеляційному суді, Північному апеляційному господарському суді, Львівському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, були зірвані судові засідання в режимі відеоконференції у зв’язку з перевищенням кількості ліцензованих користувачів програмного комплексу «TrueConf».

На думку заявника, кількісне обмеження користувачів програмного комплексу «TrueConf» є неприйнятним з огляду на кількість справ, що розглядаються судами.

З 25 травня 2020 року почали надходити скарги від судів різних рівнів щодо зриву судових засідань через неможливість проведення відеоконференцій, оскільки Державне підприємство «Інформаційні судові системи» перевело всі суди на один сервер.

Заявник стверджує, що таку ситуацію слід було передбачити керівництву Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України), яке повинно бути обізнане з кількістю судових справ у провадженні судів, адже відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах.

Крім того, заявник наголошує, що 1 червня 2020 року ДСА України видала наказ № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет». Ці підсистеми є елементами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи України (далі – ЄСІТС).

На запит народного депутата України Тарасенка Т.П. Державна служба спецзв’язку та захисту інформації України повідомила, що у 2018 році ДСА України погодила технічне завдання на КСЗІ ІТС «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система України». Проте інформація щодо введення в експлуатацію ЄСІТС у Держспецзв’язку відсутня, атестат відповідності ЄСІТС не реєструвався, а тому її використання в такому стані не відповідає вимогам законодавства із захисту інформації та може призвести до несанкціонованого витоку та/або спотворення інформації.

На думку заявника, вказані факти свідчать про незадовільні результати діяльності Голови ДСА України Холоднюка З.В. щодо впровадження ЄСІТС та організації судових засідань в режимі відеоконференції, що призвело до зриву реалізації проєкту з побудови електронного правосуддя, а також блокування роботи судів шляхом зриву більшості судових засідань в режимі відеоконференції.

На підставі викладеного народний депутат України Тарасенко Т.П. просить проаналізувати зазначені у його депутатському зверненні факти та порушити стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В. дисциплінарне провадження за неналежне виконання службових обов’язків.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 16 червня 2020 року № 1851/0/15-20 на підставі депутатського звернення народного депутата України Тарасенка Т.П. порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В.

21 грудня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла пропозиція Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя від 18 грудня 2020 року про закриття дисциплінарного провадження, порушеного рішенням Вищої ради правосуддя від 16 червня 2020 року № 1851/0/15-20 стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В., у зв’язку зі звільненням Холоднюка З.В. з посади Голови ДСА України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 грудня 2020 року доповідачем з питання ухвалення Вищою радою правосуддя рішення за результатами розгляду зазначеної пропозиції Комісії визначено члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром – стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб’єктом призначення – стосовно інших державних службовців.

Частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Виходячи із системного аналізу вимог Закону України «Про державну службу», дисциплінарне провадження порушується стосовно державного службовця, а отже, до дисциплінарної відповідальності може бути притягнутий лише державний службовець, тобто громадянин України, який станом на дату порушення дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності займає посаду державної служби.

Враховуючи викладене вище, дисциплінарне провадження має бути закрите у випадку, коли державний службовець, що вчинив дисциплінарний проступок, на момент прийняття рішення суб’єктом призначення вже втратив статус державного службовця.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 жовтня 2020 року № 2988/0/15-20 Холоднюка З.В. звільнено з посади Голови ДСА України за власним бажанням 30 жовтня 2020 року.

Тобто з 30 жовтня 2020 року Холоднюк З.В. не займає посаду державної служби, а саме Голови Державної судової адміністрації України.

Відповідно до пункту 23².6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, Рада на підставі пропозиції Комісії, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснювалося дисциплінарне провадження, в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством, ухвалює рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

З урахуванням обставин, які були встановлені Комісією під час дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка З.В., Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Комісії про закриття дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В. у зв’язку зі звільненням його з посади Голови ДСА України.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», Регламентом Вищої ради правосуддя,

вирішила:

закрити дисциплінарне провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка Зеновія Васильовича.

Голова Вищої ради правосуддя                      А.А. Овсієнко