X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Перша Дисциплінарна палата
Рішення
Kyiv
14.02.2020
450/1дп/15-20
Про притягнення судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. до дисциплінарної відповідальності

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами адвоката Вакули Юрія Ігоровича, Кочана Любомира Івановича на дії судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича Івана Івановича,

встановила:

 

Маркович Іван Іванович Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2788-VI обраний на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області безстроково.

До Вищої ради юстиції 24 листопада 2016 року (вх. №№ В-2235/0/7-16, К-2237/0/7-16) надійшли скарги адвоката Вакули Ю.І., Кочана Л.І. на дії судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. під час здійснення правосуддя у цивільній справі № 301/2144/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.  

Скаржники зазначають, що ухвалою від 1 листопада 2016 року суддя Маркович І.І. безпідставно залишив позовну заяву без руху у зв’язку з недоплатою судового збору та надав строк для усунення недоліків до 11 листопада 2016 року. 11 листопада 2016 року суддя Маркович І.І., не переконавшись у своєчасному надісланні та отриманні позивачем копії ухвали суду від 1 листопада 2016 року, визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу. 12 листопада 2016 року одразу після отримання ухвали суду від 1 листопада 2016 року представник позивача електронним листом поінформував суд про помилковість вказаної ухвали та просив вважати її вимоги виконаними. 15 листопада 2016 року матеріали позовної заяви були надіслані представнику позивача. З огляду на необхідний значний час (для складання апеляційної скарги, оплати додаткового судового збору та правової допомоги адвоката) позивач вирішив не оскаржувати ухвалу суду в апеляційному порядку. На думку скаржників, такими діями суддя Маркович І.І. незаконно відмовив їм у доступі до правосуддя.

З огляду на наведене скаржники просять притягнути суддю Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції та протоколу передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради юстиції від 24 листопада 2016 року вказані скарги було об’єднано в одне провадження та передано члену Вищої ради юстиції Малашенковій Т.М. для проведення попередньої перевірки.

Згідно із протоколами повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі та передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 20 травня 2019 року скарги передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокова Н.С. запропонувала відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2019 року № 3563/1дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 14 лютого 2020 року.

Про розгляд дисциплінарної справи 14 лютого 2020 року суддя та скаржники повідомлені шляхом надіслання відповідних запрошень поштою, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення їх на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 лютого 2020 року прибула представник судді Марковича І.І. – адвокат Герасько Л.Ю.

Суддя та скаржники не прибули у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 лютого 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їхньої участі, за винятком випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.

Неявка скаржника не перешкоджає  розгляду дисциплінарної справи (частина п’ята статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів).

Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності судді та скаржників, яких завчасно та належним чином повідомлено про розгляд дисциплінарної справи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., представника судді Марковича І.І. – адвоката Герасько Л.Ю., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Із копії матеріалів справи № 301/2144/16-ц, наданої на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., вбачається, що 1 листопада 2016 року до Іршавського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, подана адвокатом ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями від 1 листопада 2016 року справі було присвоєно № 301/2144/16-ц та передано на розгляд судді Марковичу І.І.

Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. від 1 листопада 2016 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 11 листопада 2016 року. В ухвалі зазначено, що заява (скарга) підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: не доплачено судовий збір, який справляється в розмірі 1,5 ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем сплачено тільки 551,21 гривні.     

Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. від 11 листопада 2016 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за договором позики визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав неусунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом.

12 листопада 2016 року о 18:04 на електронну адресу Іршавського районного суду Закарпатської області надійшов лист адвоката ОСОБА_3, в якому зазначено, що ухвалу суду від 1 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху (надіслана 11 листопада 2016 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, копія якого додається) він отримав у суботу 12 листопада 2016 року. Адвокат ОСОБА_3 також вказував, що суд помилково залишив позовну заяву без руху та просив вважати виконаними вимоги ухвали суду від 1 листопада 2016 року і відкрити провадження у справі. 

У письмових поясненнях суддя Маркович І.І. зазначив, що дійсно 1 листопада 2016 року на адресу Іршавського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви з’ясувалось, що вона не відповідає вимогам статей 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України. 1 листопада 2016 року прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу строк до 11 листопада 2016 року для усунення вказаних недоліків. Ухвалу із супровідним листом того самого дня передано до канцелярії суду для надіслання позивачу.

Оскільки у вказаний строк недоліки позовної заяви усунуті не були, ухвалою суду від 11 листопада 2016 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу того самого дня через канцелярію суду.

Суддя Маркович І.І. вказав, що ухвала Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2016 року в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Суддя Маркович І.І. додатково пояснив, що заява про усунення недоліків позовної заяви надійшла на електронну адресу суду 12 листопада 2016 року, тобто після постановлення ухвали про повернення позовної заяви позивачу. 

На думку судді Марковича І.І., наведені обставини спростовують твердження скаржників про порушення їхнього права на доступ до правосуддя.

Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що у позовній заяві ОСОБА_1  просив суд стягнути з ОСОБА_2  заборгованість за договором позики в сумі 53191,20 гривні.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378 грн, відповідно 0,4 розміру мінімальної заробітної плати – 551,20 грн (1378*0,4).

Позивачем до позовної заяви було додано квитанцію № 18884785 від 31 жовтня 2016 року про сплату судового збору в сумі 551,21 грн за подання вказаної позовної заяви, тобто сплачено судовий збір в повному розмірі відповідно до вимог закону.

Отже, підстав для залишення позовної заяви без руху у зв’язку з недоплатою судового збору не було. Крім того, залишаючи позовну заяву без руху, суддя Маркович І.І. в ухвалі суду від 1 листопада 2016 року вказав розмір ставки судового збору, який справляється за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою.

Відповідно до частин першої, другої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України в редакції на час вчинення суддею дій (далі – ЦПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В ухвалі суду від 1 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху суддя Маркович І.І. встановив граничний строк, до якого позивач повинен усунути недоліки позовної заяви, що не відповідає вимогам цивільного процесуального закону.

Копія матеріалів справи № 301/2144/16-ц містить супровідний лист від 1 листопада 2016 року про надіслання ОСОБА_3 копії ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху.

Докази на підтвердження отримання ОСОБА_3 копії ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2016 року у матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні докази на підтвердження надіслання копії ухвали суду від 1 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху позивачу  ОСОБА_1.  

Водночас із копії витягу з реєстру вихідної кореспонденції Іршавського районного суду Закарпатської області, наданої на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., вбачається, що копію ухвали суду від 1 листопада 2016 року було надіслано на адресу ОСОБА_3 10 листопада 2016 року, тобто за день до закінчення строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлення в ухвалі Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2016 року граничного строку для усунення недоліків позовної заяви (без урахування дня отримання ухвали, як визначено частиною першою статті 121 ЦПК України) та надіслання її на адресу представника позивача із суттєвим порушенням процесуального строку позбавило позивача можливості усунути недоліки позовної заяви. 

Не переконавшись в отриманні позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя Маркович І.І. всупереч вимогам статті 121 ЦПК України визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу.

З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Під час розгляду дисциплінарної справи також встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/62645281) розміщено ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2016 року (справа № 301/2144/16-ц) та зазначено, що судом її надіслано до Реєстру 10 листопада 2016 року.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в   електронній   формі   не   пізніше  наступного  дня  після  їх виготовлення   і   підписання.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд  загальної  юрисдикції  вносить до Реєстру всі судові рішення  і  окремі  думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2016 року було надіслано до Реєстру через 9 днів після її прийняття.

Наведене свідчить про те, що суддя Маркович І.І. не дотримався вимог частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо внесення копії судового рішення до Реєстру не пізніше наступного дня після його ухвалення або виготовлення повного тексту. 

Разом із тим сам лише факт надіслання копії судового рішення до ЄДРСР з незначним перевищенням строків не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень), що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про неналежне виконання суддею Марковичем І.І. своїх процесуальних обов’язків під час вирішення питання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 поданої адвокатом ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та повернення її позивачу, а саме: встановлення граничного строку для усунення недоліків позовної заяви всупереч чіткому та однозначному положенню цивільного процесуального закону про надання строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п’ять днів з дня отримання позивачем ухвали; ненадіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу ОСОБА_1; надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на адресу представника позивача із суттєвим порушенням процесуального строку; постановлення ухвали про визнання неподаною і повернення позовної заяви без наявності доказів на підтвердження отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Зазначене позбавило позивача доступу до правосуддя та унеможливило реалізацію наданих йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Тобто негативно відобразилося на його правах, за захистом яких він звернувся до суду.

Надані суддею пояснення не спростовують допущених ним порушень.

На думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зазначені порушення вчинені суддею Марковичем І.І. внаслідок недбалості. Обставин, що вказували на умисність дій судді, під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Дії судді Марковича І.І., які кваліфікуються як дисциплінарний проступок, вчинені 1, 10 та 11 листопада 2016 року. Згідно з інформацією, наданою головою Іршавського районного суду Закарпатської області Дарудою І.А., з 11 листопада 2016 року до 28 листопада 2019 року суддя Маркович І.І. перебував у відпустках 175 днів, а також був відсутній на роботі у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю 36 днів, всього 211 днів. Таким чином, строк застосування дисциплінарного стягнення до вказаного судді не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно із характеристикою за підписом голови Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. стаж роботи Марковича І.І. на посаді судді становить 32 роки 6 місяців. Суддя Маркович дисциплінований, ініціативний, вимогливий до себе, висококваліфікований юрист, професійний суддя. Судові справи розглядає вчасно, добре орієнтується в нормативно-законодавчій базі, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Користується авторитетом у колективі суду. У 2017 році пройшов підготовку суддів за програмою для суддів місцевих загальних судів в Національній школі суддів України. Успішно пройшов перший етап кваліфікаційного оцінювання суддів, а також тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей. Суддя Маркович І.І. правильно розуміє «завдання, які стоять перед судом з охорони прав та інтересів громадян, правопорядку та державного устрою», належним чином виконує свої професійні обов’язки.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2019 року № 1972/2дп/15-19 суддю Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Підставами для притягнення судді Марковича І.І. до дисциплінарної відповідальності стали дії під час постановлення ухвал про залишення позовних заяв без руху і надання граничного строку для усунення їх недоліків (замість строку, що не перевищує п’ять днів з дня отримання копії ухвали) від 12 жовтня 2018 року та 30 жовтня 2018 року, надіслання вказаних ухвал позивачу поза межами процесуальних строків (23 жовтня та 6 листопада 2018 року), постановлення ухвал про визнання позовних заяв неподаними та їх повернення від 24 жовтня 2018 року та 9 листопада 2018 року, несвоєчасне надання суддею копій ухвал про залишення позовних заяв без руху (19 жовтня та 6 листопада 2018 року).    

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

Отже, станом на день розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргами адвоката Вакули Ю.І., Кочана Л.І., суддя Маркович І.І. вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. 

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосовано до судді Марковича І.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер дисциплінарних проступків, вчинених внаслідок недбалості, позитивну характеристику судді і вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Марковича І.І. дисциплінарного стягнення у виді попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича Івана Івановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                 В.В. Шапран

 

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                О.В. Маловацький

 

 

                                                                                     

                                                                                        Т.С. Розваляєва

 

 

 

                                                                                         С.Б. Шелест