Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Попової Наталії Вікторівни стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчука Андрія Васильовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 червня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Попової Н.В. (вх. № П-3381/0/7-21) на дії судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчука А.В. під час розгляду справи № 756/8768/19.
Скаржниця вказує, що у липні 2019 року вона звернулась до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та пені з виплати аліментів. Ухвалою від 5 серпня 2019 року суддя Шевчук А.В. всупереч вимогам частини четвертої статті 274 Цивільного процесуального Кодексу України (далі – ЦПК України) замість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відкрив загальне позовне провадження у цивільній справі № 756/8768/19. Крім того, підготовче судове засідання призначене з порушенням строку, передбаченого законом, а саме 22 січня 2020 року.
Із дня відкриття провадження у справі минуло 22 місяці. Станом на день звернення до Вищої ради правосуддя суддею не розглянуто справу з постановленням рішення по суті.
Крім того, суддя вимагає у Попової Н.В. іншу довідку-розрахунок державного виконавця, надання якої не вбачається можливим у зв’язку з карантинними обмеженнями. Скаржниця вважає такі дії судді незаконними, а призначення судового засідання на 27 січня 2022 року – безпідставним затягуванням та невжиттям заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 червня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Говорусі В.І.
У письмових поясненнях, наданих на спростування доводів дисциплінарної скарги, суддя Шевчук А.В. зазначив, що 4 липня 2019 року Особа_4 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Особа_1 про стягнення заборгованості з виплати аліментів на утримання сина Особа_2, __________ року народження, у розмірі ____ грн ____ коп. та пені з виплати аліментів у розмірі ____ грн __ копійок.
Як підставу для заявлення позовних вимог Особа_4 вказувала довідку головного державного виконавця Святошинського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Компанця Р.В. про наявну заборгованість Особа_1 з виплати аліментів за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року станом на 12 червня 2019 року за період із листопада 2017 року по травень 2019 року.
За рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 липня 2015 року, крім іншого, стягнуто аліменти з Особа_1 на утримання неповнолітньої доньки Особа_3, _______ року народження, та сина Особа_2, ________року народження, у розмірі 1/3 частини заробітку з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи із 6 травня 2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із розрахунку на кожну дитину.
З огляду на список та кількість вже призначених до розгляду справ, терміни надходження поштових відправлень ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 5 серпня 2019 року підготовче судове засідання призначено на 22 січня 2020 року, сторонам запропоновано подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, усі письмові та електронні докази, висновки експертів, заяви свідків, письмові міркування, аргументи.
Оскільки 22 січня 2020 року відповідач у судове засідання не з’явився, з огляду на відсутність підтвердження отримання ним виклику до суду судове засідання відкладено для повторного виклику відповідача на 6 липня 2020 року.
6 липня 2020 року суд, незважаючи на карантинні обмеження, відсутність відповідача, за клопотанням Особа_4 розглянув її заяви про збільшення позовних вимог та прийняв остаточний варіант в частині заборгованості по аліментах до _____ грн ____ коп. та про збільшення позовних вимог в частині пені до _____грн ___ коп., позитивно вирішив клопотання позивача про витребування матеріалів виконавчого провадження, закінчив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду на 16 жовтня 2020 року.
З огляду на відсутність відповідача та матеріалів виконавчого провадження за згодою Особа_4 судове засідання відкладено до 24 березня 2021 року для повторного виклику Особа_1 шляхом надсилання судової повістки і здійснення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та повторного витребування матеріалів виконавчого провадження.
У судовому засіданні 24 березня 2021 року з огляду на отримані матеріали виконавчого провадження з’ясовано, що розрахунки заборгованості, подані позивачем та наявні в матеріалах виконавчого провадження, містять суперечності щодо розміру нарахування після досягнення найстаршою дитиною повноліття. За таких обставин судом оголошено перерву до 10 червня 2021 року, для оптимізації строків розгляду, можливості завершення розгляду справи і усунення суперечностей щодо розміру заборгованості по аліментах зобов’язано позивача надати у наступне судове засідання реальний розрахунок заборгованості із врахуванням частки до сплати, визначеної у рішенні суду, та термінів нарахування аліментів з огляду на вік дітей.
У судовому засіданні 10 червня 2021 року позивач не надала будь-яких відомостей про дійсний розмір заборгованості, більше того, не надала підтвердження звернення до виконавчої служби та труднощів у виконанні протокольної ухвали суду. При цьому вимагала завершення розгляду справи, наполягаючи на прийнятті рішення із врахуванням заборгованості, розмір якої піддавала сумніву у попередньому судовому засіданні.
За таких обставин для усунення суперечностей щодо розміру нарахування заборгованості по аліментах після досягнення найстаршою дитиною повноліття та за відсутності сприяння в отриманні вказаних відомостей позивача, яка є стягувачем у виконавчому провадженні, в судовому засіданні продовжено перерву до 27 січня 2022 року.
Таким чином, розгляд справи поза межами строку, передбаченого законом, зумовлено об’єктивними причинами, а саме надмірним навантаженням судді, відсутністю фінансування для надсилання кореспонденції та придбання канцелярського приладдя, зайнятістю судді у розгляді невідкладних цивільних та кримінальних справ, карантинними обмеженнями та неявкою учасників судового процесу в судове засідання.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчука А.В. з огляду на таке.
4 липня 2019 року Особа_4 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Особа_1 про стягнення заборгованості з виплати аліментів на утримання сина Особа_2, ____ року народження, у розмірі _____ грн ____ коп. та пені з виплати аліментів у розмірі ____ грн ___ коп., який цього самого дня надійшов до провадження судді Шевчука А.В.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 5 серпня 2019 року підготовче судове засідання призначено на 22 січня 2020 року, сторонам запропоновано подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, усі письмові та електронні докази, висновки експертів, заяви свідків, письмові міркування, аргументи.
22 січня 2020 року відповідач у судове засідання не з’явився та з огляду на відсутність підтвердження отримання ним виклику до суду судове засідання відкладено для повторного виклику відповідача на 6 липня 2020 року.
6 липня 2020 року суд розглянув клопотання Особа_4 про збільшення позовних вимог. Закінчив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду на 16 жовтня 2020 року, який не відбувся у зв’язку з відсутністю відповідача та матеріалів виконавчого провадження. Розгляд справи перенесено на 24 березня 2021 року у зв’язку з повторним викликом Особа_1 шляхом надсилання судової повістки та розміщення оголошення на сайті судової влади та повторним витребуванням матеріалів виконавчого провадження.
У судовому засіданні 24 березня 2021 року з огляду на отримані матеріали виконавчого провадження з’ясовано, що розрахунки заборгованості, подані позивачем і наявні в матеріалах виконавчого провадження, містять суперечності щодо розміру нарахування після досягнення найстаршою дитиною повноліття. За таких обставин суд оголосив перерву до 10 червня 2021 року, для оптимізації строків і можливості завершення розгляду справи та усунення суперечностей щодо розміру заборгованості по аліментах зобов’язав позивача надати у наступному судовому засіданні реальний розрахунок заборгованості із врахуванням частки до сплати, визначеної у рішенні суду, та термінів нарахування аліментів з огляду на вік дітей.
10 червня 2021 року позивач не виконав ухвалу суду, а тому розгляд справи було відкладено на 27 січня 2022 року для усунення суперечностей щодо розміру нарахування заборгованості по аліментах після досягнення найстаршою дитиною повноліття та у зв’язку з несприянням в отриманні вказаних відомостей зі сторони позивача, для виклику відповідача та з урахуванням раніше призначених справ.
Статтею 210 ЦПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Разом із тим на порушення вказаних вимог ЦПК України, незважаючи на незначну складність справи, справа № 756/8768/19 перебуває у провадженні судді Шевчука А.В. більше двох років, а саме із 4 липня 2019 року (дата автоматизованого розподілу справи), станом на день проведення попередньої перевірки розгляд цієї справи не закінчено.
Суддею Шевчуком А.В. у письмових поясненнях не спростовано факт недотримання строку, передбаченого законом для розгляду справ цієї категорії, навіть з урахуванням надмірного навантаження суддів, неукомплектованістю суддівського корпусу Оболонського районного суду міста Києва, недостатністю фінансування, поведінкою учасників судового провадження та встановленням карантинних обмежень на всій території України.
Крім того, як вбачається з інформації, наданої суддею, а також з довідки про навантаження судді Шевчука А.В., наданої в. о. голови Оболонського районного суду міста Києва Луценком О.М. за період із січня 2018 року по 5 липня 2021 року до провадження судді Шевчука А.В. надійшло 3739 справ та матеріалів, залишок нерозглянутих справ та матеріалів на кінець звітного періоду – 631.
Однак зазначене надмірне навантаження не може слугувати єдиним та достатнім обґрунтуванням тривалого розгляду цієї справи протягом більше двох років.
Вказані обставини можуть свідчити про низький рівень організації судочинства та дають підстави вважати, що неефективне та несумлінне використання суддею Оболонського районного суду міста Києва Шевчуком А.В. процесуальних повноважень призвело до безпідставного затягування розгляду цієї справи.
При цьому об’єктивних та вагомих обставин на обґрунтування призначення судових засідань у вказаній справі зі значними інтервалами (від трьох до семи місяців) попередньою перевіркою не встановлено, доводи судді, наведені у письмових поясненнях, щодо призначення засідань у справі з такими значними інтервалами не є переконливими.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» роз’яснив судам, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Як зазначено у вказаній постанові, оцінюючи поведінку суду, слід враховувати, зокрема, своєчасність призначення справи до судового розгляду, а оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, – важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов’язані зі станом здоров’я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
З урахуванням викладеного Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані обставини можуть свідчити про вчинення суддею Шевчуком А.В. дисциплінарного проступку, який необхідно кваліфікувати за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчука Андрія Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.А. Швецова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.Б. Іванова
В.В. Матвійчук
