X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Вища рада правосуддя
Рішення
Kyiv
08.02.2018
390/0/15-18
Про надання консультативного висновку до законопроектів № 7414, № 7415, № 7416

До Вищої ради правосуддя надійшло звернення Голови Комітету з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України Данченка О.І. від  9 січня 2018 року № 04-21/18-6 (4763) стосовно розгляду проектів законів України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7414 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7415 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7416 від 19 грудня 2017 року), внесених на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Власенком С.В.

Пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Розглянувши проекти законів України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7414 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7415 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7416 від 19 грудня 2017 року), Вища рада правосуддя дійшла висновку про недоцільність їх прийняття.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проектів законів України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7414 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7415 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7416 від 19 грудня 2017 року), внесених на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Власенком С.В.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

Голова
Вищої ради правосуддя                                                              І.М. Бенедисюк

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                 Рішення Вищої ради правосуддя

                                                               8 лютого 2018 року № 390/0/15-18

 

 

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроектів № 7414, № 7415, № 7416

 

1. Законопроекти «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7414 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7415 від 19 грудня 2017 року), «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів судового розгляду)» (реєстраційний номер 7416 від 19 грудня 2017 року) внесені на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Власенком С.В. (далі – законопроекти 7414, 7415, 7416).

Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроектів 7414, 7415, 7416, суб’єкт законодавчої ініціативи зазначає, що вони спрямовані на вдосконалення Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.

З пояснювальної записки до законопроектів 7414, 7415, 7416 вбачається, що метою їх прийняття є «зменшення значної кількості оціночних понять в процесуальному законодавстві, довільне тлумачення яких може призвести до зловживання судом повноваженнями, недопущення безпідставного вжиття судами заходів примусу через «зловживання правом», визначення, що є «зловживання правом», визначення чітких критеріїв процесуальної діяльності суду під час розгляду справ, зменшення корупційного ризику шляхом обрання складу колегії суддів, які розглядають конкретні справи, Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою, відмова від діяльності постійних колегій, удосконалення процедури оцінки доказів судом на предмет їх належності і допустимості, удосконалення строків, їх чітка регламентація; недопущення обмеження прав позивача шляхом зобов’язання внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи» тощо.

Крім того, суб’єкт законодавчої ініціативи зазначає, що законопроекти «відображають міжнародні стандарти доступності правосуддя та покликані виправити прийняті Парламентом, з порушенням норм Конституції України,  зміни до процесуального законодавства, які мають низку загроз справедливому судочинству в Україні».

 

2. Повноваження Вищої ради правосуддя в частині надання консультативних висновків щодо законопроектів визначені статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно з якою Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Законопроекти 7414, 7415, 7416 містять здебільшого положення щодо зміни чи доповнення процесуальних норм, а також стосуються деяких питань судоустрою.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя щодо запропонованих змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів зазначає таке.

Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, реалізація якого є неможливою без ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи.

На недосконалість судового захисту в Україні неодноразово вказував у своїх рішеннях щодо України Європейський суд з прав людини, наголошуючи  на таких проблемах української судової системи, як недостатня правова визначеність, недотримання розумних строків розгляду справ, обмеження права доступу до суду, недостатнє дотримання принципів незалежності і безсторонності суду тощо.        

 Для ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні необхідні були як інституційні зміни, так і зміни процесуального законодавства.  

У Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, схваленій Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276, наведено ретельний аналіз недоліків у правовому регулюванні як системи судоустрою, так і судочинства України, визначено основні напрями реформування цих галузей законодавства, у тому числі підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій.

Саме з метою подолання процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Нові Кодекси набрали чинності 15 грудня 2017 року і суттєво удосконалили вітчизняну модель судочинства з точки зору відповідності міжнародним принципам і загальновизнаним стандартам процесу, включаючи диспозитивність, змагальність, рівноправність сторін, доступність правосуддя тощо.

Також слід зазначити, що законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», розроблений Радою з питань судової реформи з урахуванням зауважень суддів, науковців, практикуючих юристів, народних депутатів України, представників громадських організацій та засобів масової інформації, міжнародних та національних експертів, пройшов усі необхідні стадії та процедури, передбачені Законом України «Про Регламент  Верховної Ради України» (зокрема, до цього законопроекту було подано більше 4000 поправок).

 

3. Законопроектом 7415 запропоновані зміни до статті 3 Господарського процесуального кодексу України щодо створення у складі апеляційних судів палат з питань інтелектуальної власності, які розглядають справи, віднесені до їх компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом, та діють як суд першої інстанції замість Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Водночас Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами відповідно до цього Закону є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватись судові палати (стаття 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Таким чином, запропоновані у законопроекті зміни не відповідають нормам Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суперечать засадам єдності судової системи України.

 

4. Законопроектами 7414, 7415, 7416 пропонується внести зміни до Кодексів та передбачити надсилання судом судових рішень, процесуальних документів, які видаються судом, відповідей на скарги, заяви, пропозиції  учасникам судового процесу, громадянам у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», на їхні офіційні електронні адреси, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цими Кодексами та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, якщо учасники судового процесу, громадяни не наполягають у позовній заяві або окремій заяві (зверненні, скарзі, пропозиції) на наданні документів у паперовій або електронній  і паперовій формах.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об’єднань громадян відповідно до їх статуту пропозиції щодо поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,  для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Завдання, які покладаються на Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, визначені статтею 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Використання цієї системи для забезпечення прав громадян, визначених Законом України «Про звернення громадян», зазначеною статтею не передбачено.

З огляду на викладене запропоновані зміни є недоречними.

 

5. Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Розгляд інших питань, порушених у законопроектах 7414, 7415, 7416, зокрема тих, які мають на меті внести зміни і доповнення до процесуальних норм і не стосуються судоустрою і статусу суддів, не належать до повноважень Вищої ради правосуддя, а отже, в цьому висновку не розглядаються.

 

Виходячи з викладеного, Вища рада правосуддя в межах компетенції не підтримує запропонованих суб’єктом законодавчої ініціативи змін та вважає прийняття законопроектів 7414, 7415, 7416 недоцільним.